CC BY
0вимагае високого piBHa професiоналiзму, невщ'ем-ною складовою якого особистюна вiдповiдальнiсть. На сучасному етапi функцюнування сфери надання медичних послуг вщбуваеться пеpеоцiнка iдеалiв i цiнностей та формування фах1вця, який володiе ви-соким piвнем особистюно! вiдповiдальностi й оpiе-нтований на людиноцентристську парадигму. В умовах реформування системи охорони здоров'я arapi пiдходи i цшносл у сфеpi надання медичних послуг, яю базувалися на обмеженiй самозабезпе-ченостi й самоpозвитковi, надалi не можуть засто-совуватись. Майбутнi фахiвцi медично! сфери ма-ють дотримуватись цiнностей, що виникли на гру-нтi людиноцентристсько! спpямованостi, i складаються з поваги, толеpантностi та особиспс-но! вiдповiдальностi.
Висновки. Таким чином, у контекст нових ви-мог до особливостей розвитку сучасно! медицини та подготовки висококвалiфiкованих медичних фа-хiвцiв, при pозглядi особиспсно! ввдповщальносп у майбутнiх фахiвцiв медично! сфери, слщ звертати особливу увагу на психолопчну сутнiсть та специ-фжу дiяльностi у сфеpi медицини у поpiвняннi з ш-шими видами фахово! дiяльностi. Майбутнiм фахь вцям медично! сфери мае бути характерний пошу-ковий стиль, особистiсна готовшсть випробувати всi можливостi ваpiанти надання квалiфiковано! медично! допомоги i як наслвдок, високий piвень осо-
бистiсноi вiдповiдальностi перед пацieнтами, фахь вцями-однодумцями та власне перед собою. Ввд рь вня сформованостi особистiсноi вiдповiдальностi в значнiй мiрi залежатиме професiйне майбутне та продуктивнiсть фаховоi дiяльностi майбутнiх фахь вцiв медичноi сфери.
Список лiтератури
1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
2. Бех I. Д. Виховання особистосп : [пiдруч. для студ. вищ. навч. закл.]. К. : Либщь, 2008. 848с.
3. Дементий Л. И. Типология ответственности. Гуманистические проблемы психологической теории.- М.: Московский университет, 1995. С.1-9
4. Минкина Н. А. Воспитание ответственностью. - М.: Высшая школа, 1990. - 144с.
5. Мудзыбаев К. Психология ответственности. Л.: Наука, 1983. 240 с.
6. Патинок О. П. Психолопчш умови становления ввдповщальносп як якосп особистосп май-бутнього фахiвця. Сощальна робота в Украшг тео-рiя i практика. №13-4. 2012. С.15 - 24.
7. Плахотный А. Ф. Проблема личностной ответственности. Харьков: Высшая школа, 1981. 192 с.
8. Савчин М. В. Психолопя вiдповiдальноi по-ведiнки. 1вано-Франк1вськ : Мкто НВ, 2008. 280с.
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО - ПСИХОЛОГ1ЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦ11 УЧАСНИК1В АНТИТЕРОРИСТИЧНО1 ОПЕРЕЦП
Комар Т.О.
кандидат психологгчних наук, доцент кафедри психологИ та соц1ально'1 роботи Вгнницького державного педагоггчного унгверситету 1мет Михаила Коцюбинського
Кравчук В.М. студент 4 курсу Втницького державного педагоггчного утверситету 1мет Михаила Коцюбинського
PSYCHOLOGICAL FEATURES OF SOCIO-PSYCHOLOGICAL DISADAPTAION OF THE ANTI-TERRORISTIC OPERATION PARTICIPANTS
Komar T.O.,
PhD of Psychology, Associate Professor at the Department of Psychology and Social Work, M. Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University
Kravchuk V. M. The 4th course student of M. Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University
Анотащя
У статп розкрито сутнюний змют понять сощально - психолопчно! адаптаци, дезадаптаци, дезадап-тованють Здшснено комплексний аналiз науково! лггератури по проблемi даних понять, з'ясований лопч-ний зв'язок мiж даними поняттями.
З'ясованi структурнi компоненти процесу дезадаптованостi та проведено емпiричне дослвдження по визначенню взаемозв'язку мiж дезадаптащею та емоцiйними станами. З метою шдтвердження взае-мозв'язку емоцiйних сташв та дезадаптацiею учасник1в АТО/ООС застосовувались методи математично! обробки.
Проведений кореляцшний анатз отриманих результапв та з'ясоваш ochobhî фактори, що впливають на дезадаптацш учаснишв АТО/ ООС.
Доведено що, психолопчними еквiвалентами, що ввдображають тенденцiï дезадаптаци, можуть бути ригiднiсть, агресiя, негативне вщношення до себе, стан нервово-псих1чного напруження тощо.
Abstract
The article shows a concept of socio-psychological adaptation and disadaptation. A complex analysis of the scientific literature upon the issues of these concepts is conducted; a logical connection between the concepts is defined.
The structural components of disadaptation process are identified and an empirical research to outline the interrelation between disadaptation and emotional states is explored. In an effort to confirm the interrelation between emotional states and disadaptation of the participants of ATO/JFO (Joint Forces Operation) the mathematical processing methods are used.
The correlation analysis of received results is conducted and the main factors influencing the disadaptation of the participants of ATO/JFO are identified.
It is argued that psychological equivalents reflecting the tendencies of disadaptation can be a constriction, an aggression, a negative self-attitude, a state of neuropsychiatry stress etc.
Ключевi слова. Адаптащя, дезадаптащя, дезадаптовашсть, структурш компоненти адаптацп, емо-цшна сфера, учасники антитерористичноï операцп (операцп об'еднаних сил).
Keywords: adaptation, disadaptation, structural components of adaptation, emotional area, participants of anti-terroristic operation (Joint Forces Operation).
Постановка проблеми. Проблема адаптацп boí'híb АТО/ООС до мирного життя - це виклик перед украшським громадянським суспiльством та державою, як виявилися в значнiй мiрi неготовими належним чином забезпечити успiшну соцiальну штеграцш бiйцiв АТО/ООС. Учасники бойових дш пiсля повернення додому зiштовхуються не тшьки з матерiальними проблемами, але й Í3 психологiч-ними.
Бойовi ди на сходi Украши нищiвним чином впливають не лише на економшу держави, але й жа-хливо спотворюють психiчне та психологiчне здо-ров'я нацii.
Наразi, статус учасника бойових дш отримали 354 112 оаб, з них 18 704 оаб з Вiнницькоi областi. В той же час, по Украш, шльшсть загиблих та по-мерлих внаслiдок АТО становить 2 257 оаб. Дана статистика змiнюeться з кожним днем, тому для ефективного вщновлення психологiчного здоров'я населения, зокрема учаснишв бойових дш та члешв 1'хшх сiмей, членiв сiмей загиблих учаснишв АТО потрiбна ефективна психокорекцшна програма.
Пiсля вiйни ветеранам важко повернутися в русло мирного життя. Фiзичне повернення додому не завжди збiгаeться iз психологiчним. Час, проведений у зон бойових дш, та отриманий там досвiд ще довго впливатиме на бшця. Вош мiг: потрапити пiд обстрiл ворога або в засадку, бути обстрмним iз ручноi збро1', бути атакованим ворогами, бути в епiцентрi вибухiв, бачити мертвi тiла або частини тш (та змушений був iх збирати), дiзнатися про смерть чи серйозну травму когось iз товаришiв. Учасник АТО може отримати значш травми вiд ви-буху бомби, мши чи шших вибухових пристроiв. Перебування у незнайомому мiсцi та серед вороже налаштованого мiсцевого населення також може ускладнити його життя. Отже, вош повертаеться додому iз «вшськовим» сприйняттям дiйсностi. Си-льш негативнi емоцп впливають на вщношення до життя i мiняють цшшсну сферу особистостi.
Людина вмiе пристосовуватися до рiзних об-ставин, як часто змiнюють i ii саму - бо це допома-гае ш вижити. Та результати проведення вшсько-вих дiй можуть позначатись на здоров'1' людей на-довго i мати не лише фiзичний вплив, але й психологiчний, наслщком чого може стати дезадаптовашсть. Отже участь в антитерорестичнiй операцп е джерелом негативного особистюного дос-вiду. Разом з набутим вшськовим досвiдом, учасники зазнають фiзичних та психологiчних травм. Дезадаптовашсть виникае на емоцшному, поведiн-ковому, цiннiсному, мiжособистiсному рiвиях.
На дезадаптацшш процеси впливають безлiч факторiв, але одним iз найголовнiшим е саме емо-цiйна сфера вiйськовослужбовцiв, яка значно дефо-рмувалась пiд час безпосереднього перебування в зош АТО/ООС.
Дезадаптовашсть е наслщком перебування в бойових умовах i суттево впливае на переб^ псих1-чно1' дiяльностi особистостi, е не тiльки шдиввдуа-льною але i соцiальною проблемою.
Сама ситуащя вiйни, призвели до того, що 6í-льшiсть бшщв, котрi повертались iз зони антитеро-ристично1' операцп, отримували на передовш трав-матичний стрес i не можуть адаптуватися до мирного життя.
Останнш виникае як затяжна або ввдстрочена реакцiя на ситуацй', пов'язанi iз серйозною загро-зою життю або здоров'ю. Зрозумiло, що наявнiсть такого масового травматичного досвщу на теренах сучасно1' i незалежно!' Укра1'ни е новим i нетиповим явищем. Бшьшють бiйцiв, що повертаються iз АТО i мають яскраво виражений стресовий розлад, зде-бiльшого не можуть, та i не знають, як впоратись зi станами та ввдчуттями, як1 вони переживають. До того ж, цей феномен мае вплив безпосередньо не лише на учасника зони бойових дш, а й на його бли-зьке оточення - сiм'ю, друзiв, знайомих, як1 досить часто не знають, як себе поводити i реагувати.
Актуальшсть дослiджения цiеi теми зумовлена тим, що на даний момент в регюш гостро постае пи-
тання дiагностики, корекцп та психолопчно! допо-моги бiйцям, що повернулись iз зони АТО, пережили емоцшш потpясiння та характеризуються яс-краво вираженими ознаками ПТСР.
Мета статт е дослiдити емоцiйнi особливостi соцiально - психологiчно! дазадаптованостi учас-ник1в АТО та особливостi пpоявiв афективно! сфери у людей, яш були учасниками бойових дiй.
Виклад основного матерiалу. Дослвдженням проблеми сощально - психолопчно! дезадаптацп займалися Л.С. Виготський, В.А. Петровський, А.Ф. Фурман, А.А. Налчаджян та iн. Особливосп соцiально - психолопчно! дезадаптованостi особи-стостi пpедставленi в працях: Б.Г. Ананьева, А. Адлера, Г. Айзенка, Е. Ержсона,Г. Гартманна, О.В. Кузнецовою, С.Д. Максименка, Л.М. Собчик,Ж. Шаже, З. Фрейда, К. Роджерса.
З огляду на багатофакторшсть та багатовимip-нiсть предмету пропоновано! студи - дослщжува-но! нами сощально-психолопчно! дезадаптовано-стi, як властивостi особиспсно! структури людини, треба почати з розкриття понять пpоцесiв адаптацй, дезадаптацп, закономipностей !хнього взае-мозв'язку та piвнiв прояву в життi будь-яко! особи-стостi в цiлому.
Поняття адаптацiя в piзних джерелах тракту-еться як пристосування оpганiзму, iндивiда до на-вколишнього середовища з метою досягнення вну-тpiшнього гомеостазу та усшшно! взаемодй' з зовш-шшми чинниками впливу. Так, у психолопчнш енциклопедй' за pедакцiею О.М. Степанова адапта-цiя - це пристосування живого оргашзму до дина-мiчних умов зовнiшнього i внутpiшнього середо-вища. Окремо в цьому джеpелi даються визначення адаптацй' соцiально!, сенсорно!, професшно! i т. д. А.В. Фурман у сво!й книзi «Психодiагностика осо-бистiсно! адаптованосп» дае таю визначення поняття адаптацй:
а) пристосування будови i функцш оргашзму, його оргашв i клiтин до умов середовища, яке в си-туацп з людиною мае бюлопчну i психологiчну складовi, кожна з яких на piзному piвнi забезпечуе процеси гомеостатично! piвноваги у взаеминах ш-диввда й оточення; у тварин адаптащя здiйснюеться в межах внутршшх засобiв i регулятивних функцш самого оргашзму, а людина для цього користуеться piзними допомiжними засобами, здеб№шого продуктами свое! дiяльностi (житло, одяг, iнстpументи тощо) й найголовшше, що вона спроможна до довь льно! психорегуляцй' сво!х сташв, учинк1в, поведь нки в цшому;
б) пристосування людини як особистосп до умов суспiльно! життедiяльностi шляхом прий-няття i дотримання загальноприйнятих вимог, норм i цiнностей соцiального оточення (групи, колективу етносу) з метою задоволення сво!х потреб, мотивiв, штересш;
в) унiвеpсальна тенденцiя до встановлення або вiдновлення piвноваги мiж людиною й сощумом (суспiльством) як одна з основних онтолопчних психоформ, законоввдповщного буття, конкретний
вияв яких знаходить вiдображення в динамiчнiй ед-носп протилежно спрямованих тенденцш — ако-модацii та асиммцп (за Ж Шаже);
г) функцюнальна основа розвивальноi взаемодй людини i3 соцiальним довшллям (iншi люди, групи, оргашзацп), яка передбачае широке вжи-вання культурних знаков i засобiв спiлкування та дае змогу iй за допомогою вчинковоi активносп i профеtiйно! дiяльностi самоствердитися i самореа-лiзуватися в суспiльствi [9]. З усього сказаного вище можна зробити висновок, що адаптацiя в щ-лому е складним процесом пристосування оргаш-зму, iндивiда, особистосп у площинi фiзiологiчних, природних, психолопчних та соцiальних вимiрiв.
Якщо поняття адаптащя мае широкий контекст свого визначення та застосування, то для сощаль-ного пристосування у психолопчнш лiтературi на-уковцi бiльше схильш вживати термiн соцiальна адаптацiя. За А.А. Реаном соцiальна адаптацiя - це постшний процес активного пристосування iнди-ввда до умов сощального середовища; результат цього процесу [5]. У б№шосп вiдомих теорiй сощ-альноi адаптацй це явище невщд№но пов'язане з психологiчною дiяльнiстю людини та ii шдивщуа-льно-психологiчними особливостями. Тому iснуе термiн соцiально-психологiчноi адаптацй', який об'еднуе в собi два континууми життедiяльностi людини - зовшшнш (змiна навколишнього середовища або пасивне пристосування до вже юнуючих його умов) та внутрiшнiй (змша сво!х властивостей для кращого пристосування). А.В. Фурман вказуе на те, що сощально-психолопчна адаптащя е а) процесом i результатом активного пристосування вдивща до видозмшеного середовища за допомогою найрiзноманiтнiших iнтерiоризованих сощаль-них засобiв (ди, вчинки, дiяльнiсть); б) компонентом дiевого ставлення iндивiда до свiту, проввдна функ^ якого полягае в оволодiннi ним стаб№-ними умовами i обставинами свого буття;
в) складовою осмислення i розв'язання типо-вих репродуктивних задач i проблем завдяки соща-льно прийнятим чи ситуативно можливим способам поведiнки особистостi [9].
Адаптащя чи сощальна адаптацiя, як вже за-значалось у вище наведених визначеннях, е актив-ним процесом, тобто дiяльнiстю iндивiда в часi. Результатом цього процесу е сформоваш здатшсть ш-дивiда до адаптацй, тобто адаптившсть i його властивють - адаптованiсть. Деяк1 науковi джерела у структурi адаптацiйного процесу виокремлюють двi рiзнорiднi за змiстом i структурою тенденцii -адаптацiя-дезадаптацiя, адаптившсть-дезадаптив-нiсть, адаптованiсть-дезадаптованiсть. Для кращого розумшня закономiрностей механiзму адаптацй та спiввiднесення цих понять треба розглянути рiзнi теорй' !х розумшня.
Звертаемо увагу на те, що в межах когнитивного шдходу до процесу адаптацй' е чгтке розмежу-вання двох полюсiв його результату - це адаптова-шсть i дезадаптованiсть, а також форм адаптацш-них актiв.
Аналогiчне розмежування знаходимо в теорп сх1дно-слов'янського психолога А. Н. Жмиржова,
якии видшяе два piBHi адаптованосп: повна адапто-ванють та дезадаптащя. У CTpyKTypi сощально! ада-птацй' науковець вказуе на так компоненти, як па-раметри дiяльностi особистостi, рiвень li штеграцп у макро- та мшросередовищ^ рiвень pеалiзацi! вну-трiшньособистiсного потенцiалy, емоцiИне самопо-чуття. Згiдно до цих елемеипв видiляють чотири pi-
внi адаптованосп особистостi - високиИ-оптималь-ниИ, високий-надмipний, низькиИ-дезадаптивниИ [5].
На основi уах описаних вище теоpiИ була створена модель сощально! адаптацй, автором яко! е А.А. Реан У нш здiИснюeться подiл критерив сощально! адаптацй' особистостi на внyтpiшнi та зов-нiшнi, а також розширення дихотомiчного зв'язку «адаптащя-дезадаптащя» (рис 1.2.).
'3oBiiliiiHiil критерш +
Im — адалташя за зовжшжм критерк'м Системна сожальна (Re-адаптажя) +
Них 1 pilll II >11 крн rcpiii
Сфера повно! дезадаптаци Im — адаптажя за внутр1шн 1м кр и repieM
Рис. 1.1. Модель сощалъног адаптацй А. А. Реана
Im-адаптащя за внутршшм i зовнiшнiм крите-piем е не повною, односторонньою, можливою формою адаптацй' особистостi. Re-адаптацiя особис-тостi е системною, повною сощальною адаптацiею. ВнyтpiшнiИ кpитеpiИ визначае психоемоцшну ста-бiльнiсть, вiдсyтнiсть негативних особиспсних утворень та станiв. Зовшшнш кpитеpiИ - сшввщне-сення поведшки особистостi встановленим формам поведiнки в сощум^ !! вiдповiднiсть нормам, правилам та щнностям соцiyмy. Дезадаптащя за зовшш-нiм кpитеpiем проявляеться як конфлiктна, асоща-льна, девiантна, делiквентна поведiнка. Системна соцiальна адаптащя (Re-адаптацiя) за внyтpiшнiм i зовшшшм кpитеpiем - це комплексне особистюне новоутворення, яке полягае у здатносп особистостi до самоактуатзаци та гармоншних мiжособистiс-них стосунк1в. Важливим фактором сощально! адаптацй' е сощально-психолопчна толерантнють осо-бистостi, яка зменшуе ризик виникнення когштив-ного дисонансу та дезадаптаци [5].
Типологiя piiuiiit функцiонування
Досить iнфоpмативною та повною е модель со-щально-психолопчно! адаптацй (далi СПА) А.В. Фурмана. У нш СПА спрямована дихотомiчними тенденщями адаптованостi-неадаптованостi, як1 автор визначае як позитивш для загального процесу адаптацй' особистостi И лише дезадаптивнють е кpаИнiм негативним ваpiантом. Кpiм цього iснyють двi форми адаптацшно! поведiнки - активна, за яко! iндивiд цiлеспpямовано впливае на навколишне се-редовище, щоб пристосувати Иого до сво!х потреб, мотивiв, цшеИ та пасивна, яка полягае у змш сво!х внyтpiшнiх властивостеИ, свое! поведшки. Однак, як зазначае А. В. Фурман, другу форму адаптацшнох поведшки не зовам можна називати пасивною, адже для l! pеалiзацi! необхiднi високиИ piвень самокритичности самоаналiзy та потужниИ енергети-чниИ потенцiал у вольовiИ сфер^ аби здiИснити ка-pдинальнi змши свого характеру. У стpyктypi свое! моделi науковець здiИснюе типологiю piвнiв функ-цiонyвання СПА, що представлена у таблиц 1.1.
Таблиця 1.1.
сощально-психолопчно! адаптацй'
АДАПТАЦ1Я
Адаптацiя як процес Адаптащя як результат
Середовище Лдаптивнiсть Адаптовашсть !ндиввд
Неадаптивнiсть Неадаптованiсть
Дезадаптивнiсть Дезадаптовашсть
Аналiз на piвнi суб'екта Аналiз на piвнi особистостi
Р1ВН1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО П1ЗНАННЯ
Адаптивнiсть, не адаптившсть чи дезадаптив-нiсть характеризують переб^ адаптацiИних проце-сiв, !х динам^ та структуру. Адаптованiсть, не
адаптованють, дезадаптованiсть - комплекси офор-млених псих1чних пpоцесiв та станiв.
Здшснивши аналiз передових теоpiй адаптацп, можемо зробити висновок, що дезадаптовашсть е як1сним новоутворенням у стpуктуpi особистостi, яке формуеться у процеа негативних тенденцiй пе-pебiгу !! адаптацiйно! активностi.
Пiд час перебування бiйцiв в зонi бойових дш вони втрачають зв'язок з сощумом мирного життя та тими щнностями, нормами, як1 е важливими для сощально психологiчного життя.
Також вiйськовi можуть ввдчувати проблеми в професшнш та фiзiологiчнiй адаптаци. На усшш-нiсть у пpофесiйнiй дiяльностi може впливати про-фесiйна дефоpмацiя бшця, змiна його статусу, при-стосовашсть до суспiльства тощо. Через не спромо-жнiсть pеалiзувати себе в шших дiяльностях вiйськовослужбовцi повертаються в армш або ввд-чувають стан дезадаптаци. Також у людини може змшюватись соцiальний статус, адже на вшш вш-ськовi е професюналами i набувають певних профе-сшних навичок, як1 допомагають !м вижити. Але, не завжди тi вмшня та навички, як1 здобули бшщ е по-тpiбними в мирному життя, через, що вшськовос-лужбовщ можуть ставати не конкурентоспромож-ними на ринку пращ та е змушеш працювати у не-квалiфiкованих сферах, а iнодi вдаватись до piзних правопорушень, оск1льки в «силовш сферЬ» вiн вщ-чувае себе бшьш впевнено нiж у «штелектуальнш». Змiни особистiсних рис можуть стати перепонами для налагодження комунiкацiй в умовах миру, викликаючи соцiальну iзольованiсть, шдтримку контактiв лише з бойовими товаришами [6].
Особливо важливим е фiзiологiчна адаптацiя, адже безлiч вшськових отримали безлiч piзних по-ранень, як1 значно утруднюють адаптацiю, а iнодi i не уможливлюють Г! для самостшного життя, через, що у бшця виникае ввдчуття тривоги, фрустрацп, депресп, агресй' (ауто агресп), почуття не справед-ливостi тощо.
Через проблеми з адаптащею бшця до середо-вища з будь - яких причин може початись процес дезадаптаци.
Дезадаптащя - це неспроможшсть адаптува-тися до поточних умов, стосуншв, ситуацiй, можли-востей, що змiнюються. Зазвичай супроводжуеться вегетативними i невротичними pеакцiями [2].
Дезадаптовашсть - це не просто непристосо-вашсть до зовнiшнiх умов, а е дуже серйозним станом, що може призвести до ввдторгнення, неприй-няття та iзоляцiею сусшльства iндивiда, що може призвести стан фрустрованосп, пpигнiчення, агресй, тривоги тощо. При дезадаптованосп людина не-спроможна виконували норми та сощальш pолi в суспiльствi, затрудняеться стлкування з близьким оточенням, вiдбуваеться внутршня скутiсть i ввд-чуженiсть.
У дезадаптаци е важливим розмежування мiж патологiчним i непатологiчним характером дезадаптаци учаснишв бойових дiй.
Патолопчна дезадаптацiя, може мати руйшв-ний характер. При патолопчнш дезадаптаци, лю-дину майже не можливо адаптувати або самостiйно
обслуговувати себе в побуп без сторонньо1' допо-моги. Наслщками може бути сущидальш намiри, агрес1я, конфлiктнiсть та iнше.
Непатолопчна дезадаптацiя характеризуеться окремими ввдхиленнями в поведшщ i переживан-нями суб'екта, пов'язаними з недостатньою ресоцi-алiзацiею, соцiально-неприйнятними установками особистостi, отриманими пвд час вiйськовоi слу-жби, рiзкою змiною умов iснуваиия (в1д напруже-них, сповнених ризику i афективно насичених - пiд час бойових дш, - до досить спокшних, «сiрих», «буденних^> у мирному житп), розривом значущих мiжособистiсних в1дносин (втрата родини, смерть батьк1в), неможливiстю займатися звичною робо-тою чи продовжувати навчання (через отриманi травми, хвороби, калщтво) та iн. [7].
Через проблеми в взаемодп з сощальним сере-довище у людей може виникати сощальна дезадап-тащя. Такi люди можуть використовувати рiзнi стратегii поведiнки так1 як: инорування суспiльства бути «одиночкою» або навпроти бути активно та агресивно направленими проти суспiльства пору-шуючи його норми.
Одним iз найважливiших компоненпв дезада-птованостi вiйськовослужбовцiв е саме емоцшна сфера. Пiд час перебування на службi та на самш вiйнi у бiйцiв АТО/ООС вщбуваеться деформац1я або змiни у емоцшнш сферi.
Щоб справитись з емощями вiйськовi несвi-домо витiсияють 1'х. Дане витiснения це один з ме-хаиiзмiв захисту психiки, який називаеться дисощ-ац1я, коли людина випсняе переживання, емоцii та почуття[1], зазвичай цей механiзм виникае в склад-них незвичайних ситуацiях, i проходить по зак1н-ченню напружено!' ситуацii, де даний механiзм до-помагае рацiонально мислити та дiяти. Вiйськовi перебуваючи у постiйному стреа, вимушенi, хоч i несв1домо випсняти сво! емоцii, але через постшну дисоцiацiю вони стають «холодними» на б№ш до-вгий час.
Як вважае Я. Рейковский, саме емоцп зважа-ють ефективно впоратись людиш з поставленим за-вданнями яш постають перед нею, особливо це сто-суеться саме дiяльностi вшськового [4].
Загалом емоцii виникають безпосередньо в дь яльностi людини, через, що емоцп впливають на по-ведiнку людини. Особливо важливим це е в дiяль-ностi вшськових, який перебувае на вшш, адже як солдат зможе керувати сво1'ми емощями вш i зумiе вистрогги ту модель поведiнки, яка йому допо-може[3].
Через постiйне перебування вшськових у незвичайних ситуащях, вони переживають рiзнi емо-цшш стани, такi як: страх, стрес, фрустращя, афект, жах, панiка, тривога тощо.
Визначено фактори, як1 викликають найбiльшу напругу та страх при веденш бойових дiй. Серед них провщне мiсце займае: смерть бойових товари-шiв - 50%; зовшшнш вигляд важкопораненого (за-гиблого) - 29%; свiтловi та шумовi ефекти бою -8%; палаючий вшськовий транспорт - 5%. У 90% людей, яш е учасниками бойових дш, страх мае яс-краво виражеш форми. З досвiду друго1' свiтовоi
вшни 39% ввдчувають найбiльший страх перед боем, 35% - в бою, 16% - шсля нього, а 10% - не в змозi визначити шчого. До найб№ш поширених фобiй военного часу вщносять: «страх мш», «страх снайперiв», «страх лиашв», «страх таншв»[3].
Наслвдком таких зм^ у емоцiйнiй сферi е те, що учасник бойових дш не ввдчувае минулих емо-цш переживань та почуттiв до близького його ото-чення, через, що можливi конфлiкти в ам'!, на ро-ботi та просто серед людей, алкоголiзм тощо.
Для дослщження взаемозв'язку емоцшно! сфери з дезадаптащею, ми пiдiбрали та продiагнос-тували вiйськовослужбовцiв, як1 безпосередньо приймали участь у антитерористичнш операщ! (операцп об'еднаних сил).
Експериментальна база дослiдження: у дос-лiдженi взяли участь 34 учаснишв АТО/ООС, вiком вiд 20 до 35 рошв. Дослвдження проводилось на базi Вiнницького державного педагопчного ушверси-тету iменi М. Коцюбинського у студентiв заочно! форми навчання факультетiв соцiально! роботи та психологи, а також факультет фiзичного вихо-вання.
Методи дослщження: Методика «Досль дження соцiально - психологiчно! адаптацi!» (К. Роджерса - Р. Даймонда), методика (Г. Айзенка) «Са-моощнка псих1чних станiв особистостi», методика (К. 1зарда) «Шкали диференцiйних емоцiй».
Дослвдження за методикою «соцiально - пси-хологiчно! адаптацi!» (Рджерса - Даймонда) було встановлено, що за шкалою «адаптащя» 83,33% бiйцiв в межах норми i 16,67% мають нижче норми. Шкала «дезадаптацi!» показала той самий результат 83,33% норма, 16,67% нижче норми. Також в методика мала шкалу ввдвертосп i результата е на 100% ввдвертими. Шкала «прийняття себе» пока-зуе, що 66,67% в норм^ а 33,33% вище норми, ввд-мшою шкалою е «неприйняття себе», де 50% норми та 50% нижче норми. Iншi шкали це «прийняття ш-ших», 66,67% норми та 33.33% нижче норми та шкала «неприйняття шших» 83,33% е в межах но-рми та 16, 67% нижче норми. Також е шкали «емо-цшного комфорту», де ва бшщ знаходяться в межах норми та шкала «емоцшного дискомфорту» нижче норми 50%, в межах норми 16,67% i вище норми 33,33%. Важливим е шкали «внутршнього контролю», де 33,33% в межах норми, 66,67% в вище норми та шкала «зовшшнього контролю», де ми бачимо 50% в меж1 норми i 50% нижче норми. Ще одна пара шкал «дом^вання», де 83,33% норма, а 16,67% вище норми та шкала «видимють» 16,67% нижче норми та 83,33% в межах норми. Тут е ще шкала яка дослвджуеться окремо, без шшо! пари як в шших - це шкала «Ескашзм» ця шкала показала 100% норму.
Також у методищ «сощально - психолопчно! адаптаци» (Роджерса - Даймонда) е штернальш шкали, як тдтвердили вище зазначеш результата дослвдження.
Отже, за результатами дано! методики можемо побачити, що в шкат «адаптацiя» 83,33% учаснишв АТО/ООС знаходяться в нормi та змогли пристосу-
ватись до вимог суспшьства i з власними потребами, мотивами та штересами та мають хорошу адаптившсть. Але 16,67% бiИцiв попри те, що довго не перебувають у зош боИових дiИ мають проблеми з адаптацiею.
Шкала «дезадаптацп» шдтверджуе результати шкали «адаптаци». Тобто 83,33% не мають проблеми з дезадаптащею, а 16,67% мають проблеми, що може говорити про певну дизгармонш в особи-стосп.
Шкала «приИняття себе» показуе нам, що в 33,33% бшщв вище норми i говорить нам про зави-щену самооцiнкy. Цiкавим е тоИ факт, що не було виявлено учасник1в з результатами нижче норми, що може вказувати нам про то, що у бшщв АТО/ООС не мае занижено! самооцшки i це е пози-тивним фактом для !х адаптаци.
По шкалi «неприИняття себе» можемо спосте-pirara, що в половини учасник1в АТО результати нижче норми. Це говорить нам про те, що половина бшщв не задоволеш сво!ми певними особиспс-ними характеристиками. Результати ще! шкали не зафiксyвали показники вище норми, тобто не мае вшськових, як1 цiлковито задоволенi собою.
Неввдповщшсть мiж шкалами «приИняття себе» та «неприИняття себе», а саме неввдповщшсть того, що в шкалi «приИняття себе» 33,33% бшщв мають результати вище норми про, що натякае нам про завищену самооцшку i результати шкали «неприИняття себе» 50% нижче норми, тобто не задо-воленють якимось рисам свое! особистостi. Дана невщповщнють може св1дчити про адекватну само-оцiнкy, тобто видiлення в собi що я можу i не можу, що е властиве для учаснишв АТО / ООС , адже вони часто ощнюють сво! можливостi на полю бою або це давання соцiально бажаних вщповщеИ, але в цьому випадку е не спiв падiння з шкалою «брехш», яка е 100%.
Результати шкали «приИняття шших» показали, що в 33,33% бшщв приИняття шших вище норми, що може показувати !х високу потребу в стл-куванщ взаемоди, сшльнш дiяльностi з шшими.
В шкалi «неприИняття шших» помiчено, що 16,67% бiИцiв мають певну неприязнь до шших лю-деИ i не хочуть з ними взаемодiяти. Вiдсyтнiсть ре-зультапв в данiИ шкалi з високими результатами вказуе на те, що у них немае ненависп до людеИ.
Але вище зазначених двох шкалах були певш вiдмiнностi так1 як: в шкалi «приИняття шших» е вь дсyтнiсть низького piвня, а в шкалi «неприИняття шших» е присутнш низькиИ piвень. Дана ввдмш-нiсть вказуе на те, що деяш вiИськовi мають потребу у взаемоди, але не зi вама категоpiями насе-лення - це можуть бути i !х вороги.
Шкала «емоцiИниИ комфорт» показала 100% результат на piвнi норма, що виявляе високу сту-пiнь визначеностi в своему емоцшному вiдношеннi до дiИсностi, навколишнiх предмепв та явищ.
Шкала «емоцiИниИ дискомфорт» показуе, що 50% бшщв на низькому piвнi емоцiИно! комфорт-носп, так1 люди як привило невпевнеш в собi, при-гнiченi, млявi тощо до соцiyмy. На високому piвнi
33,33% яскраво невизначеш до навколишньо! сощально! дiйсностi. I лише 16,67% перебувають у но-рмг Результати високих та низьких показнишв вка-зують на те, що е певна незадоволешсть у стлку-ваннi з соцiумом, (шкала «прийняття iнших») та певну неприязнь до деяких людей (шкала неприй-няття iнших»).
Шкала «внутршнш контроль» у 66,67% бшщв на високому piвнi, що говорить нам про екстерна-льнiсть логосу контролю у переважаючш бiльшостi бшщв. Це шдтверджуе наступна шкала « зовнiшнiй контроль», де половина(50%) бiйцiв на низькому piвнi.
Наступна е шкала « домiнування», де 16,67% на високому piвнi, що показуе !х високий piвень прагнення до лидерства, кеpiвництвi, так1 люди часто виpiшують сво! справи за рахунок iнших. Цей низький ввдсоток може говорити нам про те, що серед вибipки були люди з званнями, як1 керували ш-шими в армп.
Шкала «видимють» показала, що 16,67% низький piвень, тобто вони не прагнуть бути пiдлеглими i виконувати чи!сь завдання - це щдтверджуе шкала «домiнування».
Шкала «есканiзм» (вщхвд вiд проблем) у щлко-витш ноpмi.
Тобто, за результатами дано! методики мо-жемо сказати, що б№шють учасник1в АТО/ООС е в адаптацшнш ноpмi. Але е i тi, як1 ще досi не змо-гли адаптуватись до сощуму i мають сильну потребу у спшкуванш, не приймають iнших людей та мають емоцiйний дискомфорт. А також бiльшiсть бiйцiв АТО/ООС мають екстернальний локус контролю, що говорить про !х перекладання вщповвда-льностi на соцiальне оточення.
1нша проведена методика була «Шкала дифе-pенцiйних емоцiй» (К. 1зард).
Аналiз особливостей за цiею методикою показав, що в шкалi <андекс позитивних емоцiй» 55,55% е виражеш позитивнi емоцп, 22,22% помipно вира-женi, 11,11% сильно виражеш та 11,11% слабко виражеш.
Аналiз наступно! шкали «iндекс гострих нега-тивних емоцiй» показав, що в 44,44% бшщв слабко виражеш гостро негативш емоцп, 33,33% помipно виpаженi та 22,22% виpаженi.
Та ще за одшею шкалою «андекс тривожно -депресивних емоцiй» можемо побачити, що в 44,44% бшщв слабко виражеш тривожно депреси-вш емоцп, у 44,44% помipно виражеш та у 11,11% виражеш емоцп.
Отже, за даними ще! методики ми можемо побачити, що у вшськовослужбовщв АТО/ООС не спостертаеться виявлення гострих негативних емоцш (горе, гнiв, вiдpаза, презирство). Також не було помiчено високого piвня тривожно депресивних емоц1й (страх, сором, вина). При аналiзi останньо! шкали було помiчено, що в учаснишв АТО/ООС пе-реважають в бшьшосп випадк1в позитивнi емоцп (iнтеpес, радють, здивування).
Але попри те, що в бiльшостi бiйцiв за шкалою «андекс позитивних емоцiй» е 11,11% бшщв в яких piвень позитивних емоцш низький, що говорить
нам про низку задоволешсть життям, в'ялютю, три-вогою. Даний рiвень слабо виражених позитивних емоцiй можна провести порiвняння з шкалами «адаптащя», «дезадаптащя» та iншими з методики «сощально - психологiчна адаптацiя» (К. Рожерс -Р. Даймонд). I побачимо, що приблизно така ж ш-льк1сть бiйцiв мають проблему з адаптащею.
За шкалою «iндекс гострих негативних емоцш», було помiчено, що 22,22% е ярко виражеш негативш емоцп, тобто деяш бшщ ввдчувають до ш-ших ряд негативних емоцiй так1 як: горе, гшв, вщ-раза, презирство. Сходження можемо побачити в шкалах «емоцшний дискомфорт» та «неприйняття себе» (за методикою «сощально - психолопчна адаптащя»(К. Рожерс - Р. Даймонд).
За шкало <андекс тривожно - депресивних емоцш» бачимо, що 11,11% ввдчувають високу три-вогу або депресш. Тут можна провести паралель з шкалою «iндекс позитивних емоцш» i побачимо сходження з низьким рiвнем позитивних емоцiй, що е властивим для людей з тривогою або депре-сiею.
Також можна порiвияти i з методикою «сощально - психолопчна адаптащя»(К. Рожерс - Р. Даймонд) i побачимо також сходження, адже тривога i депрес1я значно затрудняють адаптацiю людини до соцiуму.
Аналiз особливостей псих1чних станiв за методикою «Самооцшка псих1чних станiв» показав, що в 71,43% вшськових середнш рiвень тривожиостi та 28,53% високий рiвень тривожностi. У шкалi фрус-троваиостi всi на середньому рiвнi, а ось шкала аг-респ показала, що 57,14% на середньому рiвнi та 42,86% високого рiвня агресi!'. Результати шкали ригiдностi позуе, що 71,73% мають високий рiвень рипдносп та 28,53% середня рипдшсть.
Отже, аналiз результатiв за даною методикою показав, що рiвень тривожносп та фрустрацii в бi-льшосп меж1 середнього, а рiвень агреси дещо ви-щий, але бшьшють в межах норми. Особливу увагу ми можемо придiлити шкалi рипдносп, адже в бi-льшостi переважае високий рiвень. Високий рiвень рипдносп може сввдчити, що були або е деяш про-блеми з адаптащею.
Тобто, за даними методики можемо просте-жити, що бшщ, яш вiдчувають проблему в адаптацп мають заниженi позитивнi емоцii (штерес, радiсть, здивування), високий рiвень гостро негативних емоцш (горе, гшв, ввдраза, презирство) та високий рiвень тривожно депресивних емоцш (страх, сором, вина).
За шкалою «тривога» було помiчено 28,53% бшщв з тривогою, що пвдтверджують i iншi шкали з шших методик, але е цiкавим вщсутносп у бiйцiв в яких присутнш низький рiвень тривоги. Тому можемо сказати, що бшьшють вшськових адаптува-лись до навколишнього середовища та !хня тривога зменшилась, а iншi ще доа вiдчувають проблеми з адаптацiею.
Показники шкали «агреая» е дещо вищими се-редшх, дана агрес1я могла остатись ще з чаав вiй-ськових ди, де вони використовували агресiю для захисту.
Шкала «ригвдтсть» показуе, що ще не Bci змо-гли адаптуватись або мали проблеми з адаптащею в минулому, адже ригiднiсть зменшуе адаптивнi процеси людини.
Тобто, за результатами дано! методики та да-ними шших методик можемо спостертати, що три-вога, агресiя та рипдшсть впливають на дезадапта-щю вiйськових.
З метою щдтвердження взаемозв'язку емоцш-них станiв на дезадаптащю учасник1в АТО/ООС за-стосовувались методи математично! обробки.
У процесi щдтвердження зв'язку емоцiйних станiв на дезадаптащю було висунуто двi гiпотези:
H0: кнуе взаемозв'язок з емоцiйною сферою та дезадаптащею.
H1: не юнуе взаемозв'язок з емоцшною сферою та дезадаптащею.
Статистичний аналiз результата проводився за допомогою електронних таблиць MS Excel та програми SPSS.
Дослвдження виявило наявнiсть статистично значущого зв'язку(p< 0,01) мiж шкалами «iндекс позитивних емоцш» та «прийняття себе» це може нам говорити, що у бшщв висока самоощнка та вони е задоволеш сво!ми особистiсними характеристиками, через, що ввдчувають позитивнi емоцп.
Також було помiчений статистично значущий зв'язок(р< 0,01) мiж шкалами <андекс тривожно -депресивних емоцiй» та «дом^вання» результати статистичного аналiзу можуть говорити, що учас-ники АТО/ООС хочуть все контролювати у вах сферах свого життя, але при цьому ввдчувають три-вогу через те, що звикли, що !м ввдають накази i не звикли брати на себе вiдповiдальнiсть.
1ншими шкалами мiж якими був статистичний зв'язок (p< 0,01) були шкала «рипдносп» та «iндекс позитивних емоцш». Даний збiг може нам говорити, що у вшськовослужбовщ ввдчували певнi проблеми з дезадаптацiею, але позитивш емоци до-помогли справитись.
Зворотня корелящя. Також було замiчено зво-ротню кореляцiю(р< 0,05) м1ж шкалами «андекс го-стро негативних емоцiй» та «дезадаптащею», тобто дезадапта^ супроводжуеться гостро негативними емоц1ями.
Зворотня кореляцiя (p< 0,05) була помiчена також мiж шкалами «тривожнiсть» та «емоцшний комфорт», дане пов'язання шкал може вказувати на те, що тривога значно зменшуе емоцшний комфорт людини.
Ще одна зворотня корелящя (p <0,05) вщбу-лася м1ж шкалами «фрустращя» та «зовнiшнiй контроль», що говорить нам про те, що при фрустрова-носп у людини низький iнфернальний логус контролю.
Останш зворотнiй кореляцiйний(p <0,05) зв'язок ввдбувався м1ж шкалами «фрустращя» та «ви-димiсть», що може вказувати на те, що при не шд-кореш наказу шшо! людини може статись фрустра-цiя.
Тобто, можна говорити про те, що е взае-мозв'язок емоцшно! сфери з дезадаптащею, ввдпо-вiдно в нас шдтверджуеться гiпотеза H0.
Висновок. Отже, проблема адаптаци та де-задаптаци вiйськових АТО/ООС е дуже гострою на сьогоднiшнiй день. Адже матерiальноï допомоги вiйськовим не достатньо, ïm потрiбна комплексна психологiчна допомога як i на мирнш територи так i на вiйськовiй.
Хоча проблемою адаптаци та дезадптаци займались безлiч вчених i3 свiтовим iM^M единого визначення та пiдходу немае.
Адаптащя - це пристосування вдивща до со-цiуму та навколишнього середовища, яке ввдбува-еться на фiзiологiчному та психологiчному рiвнях, на усшшшсть пристосування впливае безлiч факто-рiв. Через неспроможнiсть особистiстю адаптуватись до середовища може наступити стан дезадап-тацiï.
Дезадаптацiя - це неспроможшсть iндивiдом пристосуватись до навколишнього середовища, при чому вiдбуваеться втрата соцiальних зв'язк1в та ролей, при чому шдиввд ввдчувае непотрiбнiсть, ри-гiднiсть, агресш,тривогу тощо.
Емшричне дослiдження показало, що бшщ, як ввдчувають певнi проблеми з адаптащею ввдчува-ють гостро негативш емоцiï, тривогу, агресш, рипдшсть, певну невизначенiсть, потребу в спшку-ваннi.
За допомогою кореляцiйного анатзу, ми шдт-вердили нашу гшотезу, що емоцiйна сфера особис-тосп впливае на дезадаптацiю.
Список лггератури
1. Гошовська О. Первиннi мехашзми психоло-гiчного захисту та вжова динамiка ïx застосування : теоретико-емшричний ракурс [Електронний ресурс] / О. Гошовська // Збiрник наукових праць 1н-ституту псиxологiï iменi Г. С. Костюка Нащональ-но1' АПН Украши. Проблеми загально1' та педагопч-но1* псиxологiï. - 2012. - Т. 24, ч. 6. - С. 112 - 119. -Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdfpzpp_2012_24_6_16.pdf
2. Завацька Н. £. Особливостi соцiальноï шдт-римки в оаб з рiзним ступенем сощально1' адаптацiï / Н .£. Завацька // Актуальш проблеми псиxологiï : зб. наук. праць 1н-ту психологи iM. Г.С. Костюка НАПН Украши. - 2010. - Т. 8. - Вип. 7. - С. 90-105.
3. Кокун О. М., Основи психолопчно1' допомоги вшськовослужбовцям в умовах бойових дiй / О. М. Кокун, Н. А. Агаев, I. О.Пшко, Н. С. Лозш-ська // Методичний поабник. - К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. - 170 с.
4. Рейковський Я. С. Экспериментальная психология эмоций / Я. С. Режковський.: - М 1990. С. 133-151.
5. Реан А. А. Психология изучения личности: учебное пособие. / А. А. Реан. - СПб: Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 288 с.
6. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. - [5-е изд., перераб и доп.]. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. - 672 с.
7. Тополь О.В. Сощально-психолопчна реабь лггащя учаснишв антитерористично!' операцп / О.В.
Тополь // Вюник Чершпвського нацюнального пе-дагогiчного унiверситету. - Серш: Педагогiчнi науки. - 2015. - № 124. - С. 231-232.
8. Филатова О.А. Дезадаптация личности в условиях чрезвычайных ситуаций / О.А. Филатова
II Taвpический жypнaл псиxиaтpии. - 2011. - № 4 (57). - С. 128-133.
9. Фypмaн А.В. Псиxодiaгностикa особиспсно!' aдaптовaностi: нayкове видaння. I А. В. Фypмaн. -Tеpнопiль: «Eкономiчнa думга», 2000. - 197с.
ПСИХОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ ЮНАК1В В ОСОБИСТ1СНОМУ
ТА Д1ЯЛЬН1СНОМУ АСПЕКТАХ
Лящ О.П.
докторант лабораторИ' сучасних iнформацшних технологш 1нституту психологИ' НАПН Украти iMem Г.С. Костюка кандидат nсихологiчних наук, доцент
PSYCHOLOGICAL STRUCTURE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE OF YOUTH IN PERSONAL AND ACTION-RELATED ASPECTS
Liashch O.P.
a doctoral candidate in the laboratory of new information technologies of G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine,
candidate of Psychological Sciences, associate professor
Анотащя
В статп представлено результати аналiзу та теоретичного осмислення особиспсного та дiяльнiсного аспектш емоцшного штелекту юнака, яш засввдчили те, що вся структурно-функцюнальна повнота досль джуваного конструкту може бути досягнута при розглядi проблеми генези емоцшного штелекту в раннш юносп у особиспсному та дiяльнiсному вимiрах. Така основа стала тдставою для побудови теоретично! моделi генези емоцiйного iнтелекту в раннш юносп як структурного феномену, що складаеться з афекти-вно-когнггивного (сприйняття, розпiзнавання i розумiння власних емоцш, емоцiй iнших людей), поведш-ково-дiяльнiсного (адаптивнiсть i ефективнiсть особистосп в спiлкуваннi i дiяльностi), мотивацшно -рефлексивного компонентiв (управлiння емоцшними проявами).
Abstract
The article presents the results of analysis and theoretical understanding of the youth's personal and action -related aspects of emotional intelligence, which showed that the entire structural and functional completeness of the studied construct can be achieved by considering the problem of the genesis of emotional intelligence in early adolescence in personal and activity dimensions.
Such a foundation has become the basis for constructing a theoretical model of the genesis of emotional intelligence in early youth as a structural phenomenon, consisting of affective-cognitive (perception, recognition and understanding of own emotions, emotions of other people), behavioral activity (adaptability and effectiveness of the person in communication and activity), motivational-reflexive components (management of emotional manifestations).
Ключов1 слова: емоцшний штелект, юнаки, емоцп, особиспсний та дiяльнiсний вимiр, афективно-когнггивний вимiр, поведiнково-дiяльнiсний вимiр, мотивацшно-рефлексивний вимiр.
Keywords: emotional intelligence, youth, emotions, personal and action-related measurement, affective-cognitive measurement, behavioral-activity measurement, motivational-reflexive measurement.
Постановка проблеми у загальному виглядь
Дослщження структури емоцшного штелекту мае будуватись на розумшш особиспсного та дiяльнiс-ного аспекпв. Структурно-функцiональна повнота дослiджуваного конструкту може бути досягнута при розглядi проблеми генези емоцшного штелекту в раннш юносп у особиспсному та дiяльнiсному вимiрах. Таке розумiння стало шдставою для побудови теоретично! моделi його генези в раннiй юносп.
У психолопчнш структурi емоцшного штелекту ми визначили афективно-когнггивний (сприйняття, розтзнавання i розумшня власних емоцiй, емоцiй iнших людей), поведiнково-дiяльнiсний
(aдaптивнiсть i ефективнiсть особистосп в стлку-вaннi i дiяльностi), мотивaцiйно-pефлексивний компоненти (yпpaвлiння емоцiйними пpоявaми). Розглянемо ïx детaльнiше як pезyльтaт теоpетич-ного aнaлiзy склaдовиx емоцшного штелекту в осо-бистiсномy тa дiяльнiсномy aспектax.
Анaлiз оcтaннiх дослщжень i публiкaцiй, в яких започатковано виршення дано'1 проблеми. Стосовно визгачення сyтностi тa особливостей пе-pеживaння вищезaзнaчениx емоцiй дослвдники мa-ють неоднозгачш погляди. Taк, В. Деpябiн, Е. Шax-тель, С. Томшнс, К. Iзapд ввaжaли, що paдiсть не мae локaлiзaцiï, оскiльки оxоплюe yвесь оpгaнiзм, i тому не може 6ути вiднесенa до почугтя сенсоpного зaдоволення (емоцiйного тону ввдчуття) [1].
