CC BY
162УДК 614.2: 616.1-616.8 (616-05)
А. Г. Кириченко
ОСОБЛИВОСТ1 СОЩ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО ПОРТРЕТУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ Д1Й
Днiпровський медичний шститут традицшно! i нетрадицшно! медицини, Украша
Summary. Kyrychenko A. G. FEATURES OF SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL
PORTRAIT OF COMBATANTS. - Dneprovsk Medical Institute of Traditional and Alternative Medicine, Dnipro, Ukraine, e-mail:grial2401@gmail.com. The world statistics testifies to the growing issue of psychological losses during and after combat operations. The statistical average psychogenic loss due to a local military conflict is 10-25 %, in the first days of the fighting psychic trauma receive 60-65 % of military persons. Indicator of psychogenic loss for Ukrainian military reaches almost 80 %, among which 30-40 % are irreversible loss. The magnitude of this phenomenon within the society requires active study of ATO participants' psychological problems, creation of nationwide multidisciplinary rehabilitation centres to provide medical, psychological and social assistance, especially to those who have received combat wounds and injuries and became disabled. The return of a military to civilian life as personality is important and difficult problem for both state and his surrounding, and needs the right solution of various issues and practical transformation. The struggle for a personality, its psychological and social significance is the main goal of our work.
Key words: anti-terroristic operation, social and psychological portrait of local military conflict participant.
Реферат. Кириченко А. Г. ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ПОРТРЕТА УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ. Мировая статистика свидетельствует о растущей актуальности проблемы психологических потерь в процессе и после завершения боевых операций. Среднестатистический показатель психогенных потерь вследствие локального военного конфликта составляет 10-25 %, в первые дни боевых действий психическую травму получают 60-65 % военнослужащих. Показатель психогенных потерь для украинских военных достигает практически 80 %, среди которых 30-40 % - необратимые потери. Масштабность этого явления в рамках общества требует активного изучения психологических проблем участников АТО, создание по всей стране мультидисциплинарных реабилитационных центров для оказания медицинской, психологической и социальной помощи прежде всего тем, кто получил боевые ранения и увечья, став инвалидами. Возвращение военного, как личности к мирной жизни очень важная и сложная проблема для государства и окружающих, она требует правильного решения различных вопросов и практического преобразования. Борьба за личность, ее психологическую и социальную значимость - главная цель нашей деятельности.
Ключевые слова: учасник, антитеррористическая операция, социальный и психологический портрет.
Реферат. Кириченко А. Г. ОСОБЛИВОСТ1 СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНОГО ПОРТРЕТУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ Д1Й. Свпова статистика свщчить про зростаючу актуальнють проблеми психолопчних втрат в процеа i тсля бойових операцш. Середньостатистичний показник психогенних втрат внаслвдок локального вшськового конфлжгу складае 10-25 %, в першi дш бойових дш психiчну травму отримують 60-65 % вшськовослужбовщв. Показник психогенних втрат для украшських вшськових досягае практично 80 %, серед яких 30-40 % - незворотш втрати. Масштабшсть цього явища у рамках спшьноти потребуе активного вивчення психолопчних проблем учаснишв АТО,
© Кириченко А. Г.
створення по всш кра!'ш мультидисциплiнарних реабштацшних центрiв для надання медично!, психолопчно! i сощально! допомоги перш за все тим, хто отримав 6oroBÍ поранення i калiцтва, став швалщами. Повернення вiйськового, як особистостi до мирного життя дуже важлива й складна проблема для держави i оточуючих, вона потребуе правильного виршення рiзних питань i практичного перетворення. Боротьба за особистють, Tí психолопчну i соцiальну значимiсть - головна мета нашо! дiятльностi.
Ключовi слова: учасник, АТО, сощальний i психолопчний портрет.
Свiтова статистика сввдчить про зростаючу актуальнiсть проблеми психологiчних втрат у процесi та пiсля проведения бойових операцш. Цiла низка вичизняних та свiтових дослiджень констатуе, що посттравматичнi стресовi розлади (ПТСР) становлять ввд 10 до 50 %. Шсля перенесеного поранення в Афганюташ, хронiчно хворими стали 82 % учаснишв бойових дiй, iнвалiдами - 76 %. Серед «чеченських» ветерашв у 45-60 % вiдмiчаються рiзноманiтнi психологiчнi та дезадаптивнi порушення [2-5 ].
Аналiз лiтературних даних показав, що свгговий середньостатистичний показник психогенних втрат унаслщок локального вшськового конфлiкту становить 10-25 %, в першi днi бойових дiй псих1чну травму отримують 60-65% вiйськовослужбовцiв, iз них 20-25 % не можуть виконувати сво! посадовi обов'язки i потребують спецiалiзованоí допомоги. Показник психогенних втрат для укра!нських вiйськових досягае практично 80 %, серед яких 30-40 % - це незворотш втрати, коли психолопчш проблеми переходять у психiатричнi, на формування яких впливають рiзнi фактори: бiологiчний страх смертi, поранення та швалщшсть, психоемоцiйний стрес, загибель товаришiв по збро!, необхiднiсть вбивства людини, хоча й противника; специфiчнi фактори бою, зловживання алкоголю чи наркотиков, страждання, як1 обумовленi рiзноманiтними умовами знаходження [1, 6, 7].
Тому, масштабнють цього явища в рамках нашого суспiльства зажадае активного вивчення психолопчних проблем учасник1в АТО, створення по всш кра!'ш мультидисциплшарних реабiлiтацiйних центрiв для надання медично!, психолопчно! та сощально! допомоги особливо тим, хто отримав бойовi поранення i калщтва, ставши iнвалiдами.
Лггературний синтез показав, що психогеннi розлади не мають тенденцп до зникнення. Навпаки, з часом у бшьшш частинi випадк1в вони посилюеться. Очшування того, що пройдуть роки, i все забудеться, не виправдовуеться. Ц синдроми йдуть по наростаючiй i вимагають постiйноí корекцп, незалежно ввд змiн у суспiльствi та сощального статусу во!на [8-13].
Метою роботи стало вивчення та оцшка основних сощально-психолопчних показнишв у учасник1в АТО для розробки заходiв попередження та зниження обмеження життедiяльностi.
Матерiали та методи дослщження. Вiдповiдно мети дослвдження i для вирiшення поставлених завдань проведено комплексне соцiально-психологiчне обстеження 140 вшськовослужбовщв, як1 надiйшли в Дшпропетровський вiйськовий шпиталь ВЧ А4615 тсля переважно мiнно-вибухових поранень, отриманих шд час виконання службового обов'язку у вщ в1д 19 до 38 рошв у зонi АТО. Сшвробггаиками вiддiлу досл1дження медико-соцiальних проблем швалвдносп та реабiлiтацi! ДУ «Укра!нського державного НД1 МСП1 МОЗ Укра!ни» була розроблена анкета «Анкета учасника бойових дш» для визначення впливових рiзноманiтних факторiв, що дало можливiсть оцшити складовi ризику формування псих1чних та дезадаптивних порушень.
Комплексне застосування тестових методик дозволило з б№шою ймовiрнiстю визначити актуальний психологiчний статус учасника АТО, визначити фактори ризику, яш можуть продовжувати травмувати його психику. З кожним вiйськовослужбовцем проводилися шдиввдуальш бес1ди, метою яких була первинна дiагностика наявних проблем i психiчних травм, за допомогою опитувальник1в дослщжеш анамнестичнi, соцiальнi та психологiчнi особливосп учасника бойових дiй.
Психологiчне дослщження складалося iз таких етапiв: вивчення медико-сощальних документiв; клiнiчна спiвбесiда для досягнення контакту з дослiджуваним; первинна дiагностика емоцiйного стану та особиспсних особливостей, уточнення актуальних даних життя; експериментально-психолопчне вивчення пiзнавальних, емоцiйно-вольових та
особистюних можливостей за допомогою стандартизованих психодiагностичних методик (опитувальник1в), що дозволили отримати порiвняльнi кiлькiснi та якiснi показники ступеня розвиненостi дослiджуваних властивостей. Ц методики застосовувалися однаковим чином, починаючи вiд ситуаци й шструкцп та, зашнчуючи, засобами обчислювання й штерпретацп отриманих показнишв. п1д час шдивщуального дослiдження пропонували спочатку бланк з питаниями, шсля чого спецiалiстом було оцшено кожне твердження щодо того, якою мiрою вони вiдповiдають представленому стану. При обробцi результатiв шдраховувалася загальна кiлькiсть балiв за вама судженнями окремо за кожною шкалою. Були проаналiзованi пункти та характеристики.
Отримаш результати. Аиалiз отриманих даних проведеного анкетування учаснишв бойових дш показав, що основними впливовими психотравмуючими факторами на психiку вiйськовослужбовцiв були: ктматичш умови (32 %), постшна змiна товаришiв по службi (27 %), страх загрози життю або поранення (58 %), смерть товаришiв по службi (69 %), загибель солдат противника (22 %) та мирного населення (45 %); непередбачувашсть обстановки (61 %), iзоляцiя ввд рщних i близьких, в1д сусшльства (18 %); можливiсть потрапити в полон (48 %), ввдчуття загрози (58%); зростання страху бути вбитим чи пораненим з наближенням термшу ротацп (66 %); непередбачуванiсть обстановки (61%); усвщомлення безглуздостi дiй (вшни) (38 %).
У 68 % вшськовослужбовщв вiдмiчена пiдвищена ситуацiйна тривожшсть, настороженiсть й шдозршсть, знижена здатшсть контролювати сво! емоцп й необхщшсть у груповш шдтримщ. Найбшьш змши психолопчних показнишв вщзначалися у вшськовослужбовщв, як перебували в умовах бойових дш б1льше трьох мюящв.
Щдвищене почуття страху притаманне кожному четвертому солдату (25 %). Загальний стан здоров'я при цьому часто супроводжувався слабшстю (48 %), запамороченням (52 %), зниженням працездатносп (36 %), головними болями (65 %), болями в обласп серця (53 %), хребта (46%), сексуальними розладами (32 %), порушеннями сну (43 %), фоб1чними реакщями (48 %) та шше.
Частою скаргою вшськовослужбовщв шд час беади була тривога (69 %), бшьшстъ яких мала високий р1вень особистюно! та реактивно! тривожносл пом1рного ступеня. Превалювання особистюно! тривожносл сввдчило про формування високого р1вня психосоматичних розлад1в. Р1вень депресп у 66 % були субклшчними, у 23 % - клшчними 1 у 11 % - значно вираженими. У 63% виявлено дом1нування прояв1в шохондричносп, депресивносп - 38 % та рипдносп афекту - 74 %, яш сягали р!вня патологи. За психомоторними показниками ввдзначались у 43 % - низька лаб!льшсть, у 37 % - середня та у 20 % - висока.
Р!вень тривожносл, депресп i загально! психопатолопчно! симптоматики у 47 % вшськовослужбовщв за вама шкалами виявився вищим. Депресивний симптомокомплекс виявлено у 29 %. Найбшьш часто вщзначалися наступнi депресивнi риси: почуття пригшченосп (смутност1) (45 %), вщчуття безнадiйностi (песимiзму) (39 %), ввдчуття зниження енергетики (34 %), печаль (зневiра) (34 %), ввдчуття марностi (нiкчемностi, 39 %), здатшсть легко заплакати (29 %), перюдичш думки про самогубство (27 %), вщсутшсть iнтересу до чого-небудь (17 %).
Невротичш реакци проявлялися у вигляд1 сомато-вегетативно! нестiйкостi (29 %), психогенно обумовленого емоцшного переживання з психопатолопчними розладами синдромального регiстру (24 %) та значними психосоматичними порушеннями (41 %). У 31% вшськовослужбовщв була визначена iмпульсивна поведшка, яка на побутовому р1вн1 т1сно пов'язана з явищами гiперзбудливостi, падвищено! драпвливосп, ви6уховост1, лют1.
в1йськовослуж6овц1 (29 %), яш мали окремi ознаки псих1чно! дезадаптаци, не висували скарг на стан здоров'я, але при клшко-анамнестичному обстеженнi виявляли окремi прояви псих1чного неблагополуччя у вигляд1 неуважностi (49 %), занепокоення за стан власного здоров'я (51 %), труднощ1в засинання (36 %), невпевненостi в майбутньому (28 %) на тл1 скарг з приводу наслщшв отриманого поранення.
У 68 % пащенпв з контуз1ями головного мозку найчастiше визначалися шчш кошмари, як1 ввдображали реальний досвщ пов'язаний з под1ями на вшш У 32 % пацiентiв визначеш iнтрасомнi розлади, як1 проявлялися поверхневим сном з частими пробудженнями, що пов'язано 1з зовн1шн1ми (сторонн1ми звуковими факторами) i з внутр1шн1ми (шчними сновид1ннями) факторами.
Серед поранених вшськовослужбовщв (35 %), у яких мiнно-вибухове поранення було за мюяць до психологiчного обстеження були визначеш наступнi розлади: посттравматичне стресове переживания, нiчнi вiйськовi кошмари, зниження активностi та вiдповiдальностi у повсякденному життi, а також специфiчнi симптоми, що не спостерiгалися перед травмою - почуття провини, що вижив, труднощi концентрацп уваги, тривожиiсть, гiперакузiя. Значна частина цих хворих (57 %) вiдрiзиялася щдвищеною агресивнiстю, конфлжгнютю з оточуючими, прагнениям привернути до себе увагу, самовiльнi уходи зi шпиталю, вживаиия алкоголю чи наркотиков.
Серед 63 % вiйськовослужбовцiв з отриманими контузiями головного мозку середнього та легкого ступеня найчаспше виявлялися астено-депресивнi й тривожио-депресивнi розлади, що розвивалися безпосередньо в зош бойових дш пiсля рiзних психотравмуючих переживань. У всiх випадках спостерталися рiзного ступеня вираженостi змiни психiчного стану у виглядi реакцiй на емоцшний i фiзичний стреси: вщ вiдносно короткочасного ввдчуття дискомфорту з розрiзненими симптомами психоемоцiйного напруження до психопатолопчних розладiв невротичного i психотичного регiстру. Основними характерними психогенними чинниками були тривалють перебувания в бойовш обстаиовцi, iнтенсивнiсть бою, iндивiдуальна реакщя на вiтальну загрозу, психiчний i загальний шок у момент поранення та шше. Психологiчна реакцiя на рiзноманiтнi чинники мiкро- чи макросощума у бiльшостi випадк1в була дезадаптивною, фобiчною, що при певних умовах, приводила до зламання психiчного опору оргашзму та виникиения емоцiйно-психiчного зриву. Це щдтверджувалося тим, що шд час опитування 68 % бшщв постiйно вiдчували страх у бою, хоча для них це було цшком звичним явищем тому, що почуття страху в бою цшком природно для людини. Пiдвищена дралвливють, лють, гнiв, тяга до насильства були типовими проявами ще одше! констеляцп симптомiв щдвищено! збудливостi. Ва обстеженi (76 %) вказували на наявшсть даиих симптомiв у тому чи шшому ступенi вираженостi. У 64% учаснишв бойових дiй ввдзначалися яскраво вираженi бажаиия бути зрозумшими, соцiально визнаними, отримати високу оцшку сво!х особистих зусиль, дiй при поверненш в мирне життя.
Узагальнення результа^в проведеного дослвджения дозволило визначити основш аспекти психологiчного портрету вшськовослужбовщв: стан песимiзму, вiдчуття заиедбаностi шшими; недовiра до iнших людей, нездатшсть говорити про вiйну; втрата сенсу життя, невпевнешсть у сво!х силах, ввдчуття нереальностi того, що ввдбувалося на вiйнi; вiдчуття того, що ти м^ загинути на вшнц вiдчуття нездатностi впливати на хвд подiй, нездатнiсть бути ввдкритим у спшкуванш з iншими людьми; тривожшсть; потреба мати при собi зброю, неприйняття ветераиiв iнших вiйн; негативне ставлення до представник1в влади; бажання зiгнати на кому-небудь злiсть за те, що був посланий на вшну i за все, що там вщбувалося; ставлення до жшок тiльки як до об'екта сексуального задоволення; потреба брати участь в небезпечних «пригодах»; спроба знайти ввдповвдь на питания про те, чому загинули тво! друзi, а не ти, та шше.
Було визначено, що боротьба за виживання оживлюе глибоко потаемш людськ1 iнстинкти, яш призводять до змiн свiдомостi нормативно-правового контролювання, мобiлiзацil псих1чних та фiзiологiчних резервiв органiзму. При цьому у ввдносинах з оточуючими для них дiе закон розподiлу на «сво1х» та «чужих», iнстинкти вiйни («психолопчно! та соцiальноl аморальностi»). «Психологiчна аморальнють» - це ситуацiя саикцiйного вбивства, яка виникае в умовах вшни та обумовлена внутршньою мотивацiею вбивати, щоб не бути убитим, бути сильшшим за вах iнших. У рiзному ступенi виваженостi вона збертаеться до к1нця життя вiйськовослужбовця. «Сощальна аморальнiсть» - це почуття все дозволеного, бо людина мае зброю та владу над оточуючими, тому й виникають мародерство, граб1ж, криваи розбори, вбивства. Гостре в1дчуття гибелi або втраченого життя приводе до формування психологiчного феномену «жити за себе, i за того хлопця», який виникае на тлi психолопчно! вшськово! травми.
Висновки:
1. Проведений аналiз отриманих результатiв, визначив, що практично кожний
третiй мав високий рiвень тривожиостi, депресивностi, практично кожен четвертий замислювався над самогубством, що мабуть було обумовлено страхом, ввдчуттям ввдчуження, розладами сну, почуттям безперспективносп майбутнього.
2. Визначеш емоцшш реакцп були проявами психогенних розладiв у межах особистюних ресурав, як1 переважно проявлялися ситуацшно обумовленими патологiчними порушеннями поведiнки зi схильнiстю до стереотипного повторения вчиншв i способiв реагування.
3. Визначено важливу тенденцiю до прагнення бути прийнятим у систему соцiальних зв'язшв i вiдносин мирного життя з бшьш високим, нiж раиiше, сощальним статусом, очiкуваиия особливого ставлення до себе з боку оточуючих.
4. Отримаш результати сввдчать про те, що повернення вiйськового, як особистосп до мирного життя е дуже важною та складною проблемою для держави та оточуючих й потребуе правильного виршення рiзномаиiтних питань та практичного перетворення. Боротьба за особистють, за його психологiчну та сошальну значимiсть -головна мета нашо! дiяльностi та життя.
Лiтература:
1. Василюк Ф. Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. - М., 2011. - 79 с.
2. Глебов В. Г. Психологическая адаптация военнослужащих к служебно-боевой деятельности в условиях вооруженного конфликта // Ориентир - 2005. - С. 36-39.
3. Гостюшин А. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М.: Зеркало, 2010. - 251 с.
4. Грининг Т. Посттравматический стресс с позиций экзистенциально-гуманистической психологии // Вопросы психологии. - 2004. - № 1. - С. 92-96
5. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. - М.: Политиздат, 2010. - 286 с.
6. Заруцький Я. Л. Травматизм у системi загроз нацюнальтй безпеш Украши / Я. Л. Заруцький, В. О. Косевцов, А. £. Ткаченко // Наука i практика. - 2014. - № 1. - С. 5055.
7. Колов С. А. Многофакторная модель деструктивного агрессивного поведения у ветеранов боевых действий // Вестник Санкт-Петербургского Университета. Сер. 11, Медицина. - 2009. - Вып. 3. - С. 72-77.
8. Лэнгле А. Травма и смысл. Против утраты человеческого достоинства // С собой и без себя. Практика экзистенциально-аналитической психотерапии: сб. статей. - М.: Генезис, 2009. - C. 163-187.
9. Тарабрина Н. В. Психология посттравматического стресса: интегративный подход: автореф. дис. ... д-ра психол. наук. СПб., 2008. - 14 с.
10. Юрченко В. Д., Крилюк В.О., Гудима А. А. та ш Домедична допомога в умовах бойових дш: методичний поабник. - Кшв: Середняк Т. К., 2014. - 80 с.
12. Byrne C A, Riggs D S. The cycle of trauma: Relationship aggression in male Vietnam veterans with symptoms of posttraumatic stress disorder. Viol. Vict. 2006; 11: 213-225.
13. Jakupcak M, Conybeare D, Phelps L. et al. Anger, hostility and agression among Iraq War veterans reporting PTSD and subthershold PTSD. J. Tram. Stress. 2007; 20: 945-954.
References:
1. Vasilyuk FE. Psihologiya perezhivaniya: analiz preodoleniya kriticheskih situatsiy. -Moscow, 2011: 79 ( Rus.).
2. Glebov VG. Psihologicheskaya adaptatsiya voennosluzhaschih k sluzhebno-boevoy deyatelnosti v usloviyah vooruzhennogo konflikta. - Orientir, 2005. - 36-39 ( Rus.)
3. Gostyushin A. Entsiklopediya ekstremalnyih situatsiy. - Moscow: Zerkalo, 2010. - 251 p. (Rus.).
4. Grining T. Posttravmaticheskiy stress s pozitsiy ekzistentsialno-gumanisticheskoy psihologii // Voprosyi psihologii. - 2004. N 1.- P.92-96 ( Rus.)
5. Grimak LP. Rezervyi chelovecheskoy psihiki: Vvedenie v psihologiyu aktivnosti. -Moscow: Politizdat, 2010. - 286 p. ( Rus.)
6. Zaruts'kyy YaL. Travmatyzm u systemi zahroz natsional'niy bezpetsi Ukrayiny //. Nauka i praktyka. - 2014. - N 1. -P 50-55 ( Ukr.)
7. Kolov SA. Mnogofaktornaya model destruktivnogo agressivnogo povedeniya u veteranov boevyih deystviy // Vestnik Sankt-Peterburgskogo Universiteta: Meditsina. - 2009. - N 3. - P. 72-77 ( Rus.)
8. Lengle A. Travma i smyisl. Protiv utratyi chelovecheskogo dostoinstva]. S soboy i bez sebya // Praktika ekzistentsialno-analiticheskoy psihoterapii: sb. statey. - Moscow: Genezis, 2009. - P. 163-187 (Rus.)
9. Tarabrina NV. Psihologiya posttravmaticheskogo stressa: integrativnyiy podhod: avtoref. dis. d-ra psihol. nauk. - SPb, 2008. - 14 p. (Rus.)
10. Yurchenko VD., Krylyuk VO., Hudyma AA. ta in. Domedychna dopomoha v umovakh boyovykh diy: metodychnyy posibnyk. - Kiyiv: Serednyak , 2014. - 80 p ( Ukr.)
12. Byrne C A, Riggs D S. The cycle of trauma: Relationship aggression in male Vietnam veterans with symptoms of posttraumatic stress disorder // Viol. Vict. - 2006. - N 11. - P. 213225.
13. Jakupcak M, Conybeare D, Phelps L. et al. Anger, hostility and agression among Iraq War veterans reporting PTSD and subthershold PTSD // J. Tram. Stress. - 2007. -N 20. - P. 945954.
Работа поступила в редакцию 01.12.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.89-051:364-786-787.522
В. В. Вьюн
КЛШ1КО-ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ СТАН1В ПРОФЕСIЙНОÏ ДЕЗАДАПТАЦП У Л1КАР1В-ШТЕРШВ
Харшвський Нацюнальний медичний ушверситет. Украша
Summary. Vyun V. V. CLINICAL-PHENOMENOLOGICAL FEATURES FORMATION CONDITION OF PROFESSIONAL DESADAPTATION OF MEDICAL INTERNS. - Kharkiv National Medical University, e-mail: psyhotyp@gmail.com. In the course of the study, a study was made of the mechanisms of the formation of the state of disadaptation of interns to professional activities and a system of psychotherapeutic correction and psycho-preventive support was offered during the professional training of a specialist. The phenomenology of high, middle and low (state of disadaptation) levels of physician adaptation to professional activity is described. It is established that in the formation of violations of the adaptation of interns to professional activities, there is a multifactorial conditioning in which biological, social and psychological factors are presented in an indissoluble complex, which determines the specificity of clinical manifestations of disadaptive conditions. With the purpose of prevention and correction of adaptation levels to the professional activity of interns, a pathogenetically substantiated system of medical and psychological support was developed and approved during the period of professional training of a specialist, which includes: the use of complex psychotherapeutic and psycho-educational effects; establishment of the purpose of psychotherapy as an impact on pathogenetic significant biopsychosocial factors in the development of states of disadaptation; differentiation of tasks and volume of psychotherapy and psycho-correction in accordance with the type of disadaptive state.
Key words: disadaptation states, professional activity, interns, biological and social factors, mechanisms of formation
Реферат. Вьюн В. В. КЛИНИКО-ФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКОЙ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СОСТОЯНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ. В ходе исследования проведено изучение механизмов формирования состояний дезадаптации врачей-интернов к профессиональной
© Вьюн В. В.
