CC BY
14
DOI 10.26724/2079-8334-2019-1-67-34 УДК 616.895.4+616.891+616.892:616.89-02-058
Д1АГНОСТИКА ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У Ж1НОК З ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ
E-mail: [email protected]
На тдстав1 комплексного аналiзу даних щодо особливостей функцюнування у рiзних сферах, розроблена оригшальна психодiaгностичнa шкала, що дозволяе виокремити та оцiнити ключовi напрямки психосощально! дезaдaптaцii у пaцiентiв з депресивними розладами рiзного Генезу. Шкала придатна для використання у тшчнш практищ. Доцiльно ii використовувати для планування терапевтичних, психопрофшактичних та психокорекцшних зaходiв у хворих на депресивш розлади рiзного Генезу.
Ключов! слова: психосощальна дезадаптащя, жшки, депресивш розлади.
Робота е фрагментом НДР «Психосощальна дезадаптащя при невротичних розладах у жшок (клтко-психопатологiчна характеристика, принципи реабттацй та профшактики)», номер державноi реестраци 0115U004877.
З точки зору системного шдходу псих1чна адаптащя розушеться як щлюна, багатовишрна i самокерована функщональна система, спрямована на тдтримання стало! взаемодп 1ндив1да ¡з навколишшм середовищем i ставлення до самого себе [8]. Така теоретична системна модельпсих1чно! адаптацп передбачае анал1з взаемозв'язюв бюлопчних ^зюлопчних), психолопчних ^ндивщуально-особистюних) i сощальних (особистюно-середовищних) ii компоненпв, кожен з яких, в1др1зняючись своерщшстю i неповторшстю, вносить свш внесок у загальний адаптацшний мехашзм [4, 9].
Дезадаптащя - порушення пристосування оргашзму та психши людини до змш навколишнього середовища, що проявляеться неадекватними характеру подразниюв псих1чними i ф1з1олог1чними реакщями [8].
Психосощальна дезадаптащя являе собою самостшне явище, що може бути як предикторомпсихiчноi пaтологii, так i ii наслщком, i в саме в цьому контекст вона викликае законом1рний штерес у дослщниюв, що працюють в сфер1 охорони псих1чного здоров'я. Сучасний напружений ритм життя i висою вимоги до адаптивних механ1зм1в психши викликали сплеск поширеност псих1чних розлад1в, що супроводжуються р1зноман1тними проявами психосоцiaльноi дезaдaптaцii. Особливо уразливими в такш ситуaцii, часто виявляються жшки, становище яких у суси1льств1 зазнало с^мких трaнсформaцiй у рамках процесiв емансипацп [2].
Нaуковi дослiдження останшх рокiв, свiдчaть про те, що при депресивних розладах суттево страждають якiсть життя i рiвень сощального функцюнування пaцiентiв, що реaлiзуеться через порушення психосоцiaльноi aдaптaцii[5-7].Однaк, загальновизнаного шструменту вимiру дiaгностики психосоцiaльноi дезaдaптaцii на тепершнш час не iснуе, однак в лiтерaтурi зустрiчaеться iнформaцiя про спроби розробки такого iнструментaрiю [1, 3. 8].
Метою роботи було створення дiaгностичного iнструменту вимiру психосоцiaльноi дезaдaптaцii та його aпробaцiя як на ^^¡чно здорових, так i на особах з депресивними розлaдaмирiзного Генезу.
Матерiал i методи дослщження. У перiод з 2015 по 2018 роки на кaфедрi псих1атрп, нaркологii та медичноi психологii «Украшська медична стомaтологiчнa aкaдемiя», Полтaвськоi облaсноi клiнiчноi психiaтричноi лiкaрнi iменi О.Ф. Мальцеваобстежено та включено до дослщження 252 жшки, яким встановлено дiaгноз депресивного розладу рiзного Генезу у вщповщност до МКХ-10.Групу порiвняння (ГП) склали 150 психiчно здорових жшок без психiaтричного анамнезу. Особи ГП були гомогенними з обстеженими основних груп за вiковими та сощальними характеристиками. Дослiдження включало використання клшко-психопaтологiчного i психодiaгностичного методiв.
Результати дослщження та Тх обговорення. Для щентифшацп та вимiру вирaженостi психосоцiaльноi дезaдaптaцii розроблено оригiнaльну шкалу для комплексноi оцiнки ступеню психосоцiaльноi дезадаптацп у рiзних сферах. В якост прототипу обрано 4-х бальну анкету для визначення трудово].', мiжособистiсноi та осо6истюно! дезaдaптaцii, розроблену Н.К. Лшгарт (1982) [3] та шкалу психосоцiaльноi дезaдaптaцii у жiнок, якi страждають на невротичш розлади, зaпропоновaнi Л.О. Герасименко, А.М. Скрипшковим [8].
© Л.О. Герасименко, А.М. Скрипшков, 2019
На mдставi детального вивчення i статистичного аналiзу скарг обстежених пацieнток, сформовано загальний «банк» виявлено! проблематики функцюнування у рiзних сферах дiяльностi, а по^м виокремлено основнi найбiльш важливi напрямки дезадаптаци, якi вiдображають основну масу виявлених порушень функцiонування.
В результат видiлено шiсть блокiв проблем, яю вiдповiдають основним напрямкам порушеного психосоцiального функцiонування: сiмейний, батькiвський, виробничий (професiйний), мiжособистiсний, економiчно-майновий, iнформацiйний. В переважнш кiлькостi випадкiв вiдзначалося поеднане ураження декiлькох iз перерахованих компонент адаптаци. Також мали мiсце ситуаци, коли ураження одного iз компонентiв за принципом «ефекту домшо» призводило до порушення в iнших сферах дiяльностi. Розроблена шкала (табл. 1) охоплюе три основних кластери психосощального функцiонування: макросоцiальний, який включае ощнку соцiально-економiчноl та сощально-шформацшно1 дезадаптаци; мезосощальний, що включае оцiнку сощально-професшно1 та мiжособистiсноl дезадаптаци; та мiкросоцiальний, що включае ощнку имейно1 та батьювсько1 дезадаптаци. Данi шiсть сфер охоплюють основнi напрямки психосощально1 адаптаци(дезадаптаци) i дозволяють визначити порушення психосоцiального функцюнування шдивща за всiма ключовими напрямками.
Соцiально-економiчна дезадаптацiя - порушення адаптаци iндивiда у соцiальному середовищi тд впливом майнових, економiчних та фшансових чинникiв.
Iнформацiйно-соцiальна дезадаптацiя - порушення адаптаци вдивща у соцiальному середовищi пiд впливом iнформацiйних чинникiв.
Сощально-професшна дезадаптацiя - порушення адаптаци вдивща у соцiальному (виробничому) середовищi та реалiзацil професiйних функцiй, пов'язане з впливом психосощальних факторiв.
Мiжособистiсна дезадаптащя - порушення штерперсонально1 взаемоди, мшросощальних стосункiв та формування соцiальних зв'язюв.
Сiмейна дезадаптацiя - порушення шмейного функцiонування та порушення адаптаци у сощальному середовищi пiд впливом шмейних стосункiв.
Батькiвська дезадаптацiя — порушення виконання батькiвських функцiй i порушення сощального функцiонування у зв'язку з виконанням батькiвських обов'язкiв.
Окрiм оцшки за кожною зi сфер, проводилося обрахування iнтегрального показника макросощально1, мезосощально1 та мшросощально1 дезадаптаци, який визначався як сума показниюв за вщповщними сферами, а також iнтегрального показника психосощально1 дезадаптаци, що визначався як сума показниюв за вшма сферами психосощального функцюнування.
Кожна сфера ощнювалася 10 питаннями. Мшмальна можлива ощнка за кожною сферою -10 балiв (максимальна адаптацiя), максимальна - 50 балiв (максимальна дезадаптащя).
Ощнку за кожним з питань пропонуеться проводити за п'ятибальною шкалою. Така шкала проста в ощнщ, штуггивно зрозумша обстежуваному незалежно вщ рiвня iнтелекту та освiти, достатньо варiативна i охоплюе весь спектр можливих варiантiв ставлення до питання.
Варiанти вiдповiдей на кожне питання: абсолютно не згоден - 1 бал; скорше не згоден -2 бали; i так, i ш - 3 бали; скорiше згоден - 4 бали; абсолютно згоден - 5 балiв.
Таблиця 1
Шкала для комплексно'1 оцшки ступеню психосощальноТ дезадаптаци у рiзних сферах
1нструкщя. Будь ласка, уважно прочитайте твердження, наведен нижче, 1 зробт позначку (обведт, закреслт, тдкреслт) у колонщ з вар1антом вщповвд (абсолютно не згоден(на); скорше не згоден(на); 1 так 1 ш, скорше згоден(на), абсолютно згоден(на)), який тдходить Вам якнайбшьше.
№ з/п Твердження Вар1анти вщповщей
Абсолютно не згоден(на) Скорше не згоден(на) I так, 1 ш Скорше згоден(на) Абсолютно згоден(на)
Соцiально-економiчна адаптацiя
1. Меш не вистачае грошей на поточш потреби 1 2 3 4 5
2. Я заробляю значно менше, шж м1г(могла) би 1 2 3 4 5
3. Я постшно турбуюся про грош1 1 2 3 4 5
4. За останнш рж моя робота (б1знес) стала менш прибутковою 1 2 3 4 5
5. Я втратив(ла) кар'ерш перспективи 1 2 3 4 5
6. Меш доводиться шукати додатковий зароб^ок 1 2 3 4 5
7. Я не можу дозволити собi заощаджувати 1 2 3 4 5
8. Меш доводиться позичати грошi (жити в кредит) 1 2 3 4 5
9. Коли я думаю про грош^ я почуваюся нещасним(ою) 1 2 3 4 5
10. Я не очжую покращення свого матерiального стану 1 2 3 4 5
Сощально-шформацшна адаптащя
1. 1нформащя, яку я отримую, викликае у мене переважно негативш емоцп 1 2 3 4 5
2. Я не довiряю шформацп, яку одержую вiд ЗМ1 та стороншх людей 1 2 3 4 5
3. Я намагаюся не дивитися шформацшш програми i не вщвщувати iнформацiйнi сайти 1 2 3 4 5
4. Я ретельно вщбираю iнформацiю для себе (дивлюся лише певнi теле-канали, вщвщую лише окремi сайти, читаю тшьки певнi видання i т.п.) 1 2 3 4 5
5. Пюля перегляду телевiзора я вiдчуваю сум або тривогу 1 2 3 4 5
6. Вважаю, що у ЗМ1 надто багато негативно! шформацп 1 2 3 4 5
7. Меш доводилося конфлжтувати з мо!ми родичами або близькими через змют телевiзiйних програм, 1нтернет-контенту i т.п. 1 2 3 4 5
8. Я вщчуваю брак необхщно! меш шформацп 1 2 3 4 5
9. Нова шформащя погiршуе мою працездатшсть 1 2 3 4 5
10. Я надто емоцiйно реагую на нову шформащю 1 2 3 4 5
Сощально-професшна адаптащя
1. Я часто конфлктую з колегами або партнерами по бiзнесу 1 2 3 4 5
2. Менi не подобаеться моя робота 1 2 3 4 5
3. Службовi конфлiкти заважають мо!й кар'ерi 1 2 3 4 5
4. Я не бачу сенсу розвивати сво! професiйнi навички 1 2 3 4 5
5. Меш не пощастило з колективом 1 2 3 4 5
6. Я вщчуваю, що моя робота не потрiбна 1 2 3 4 5
7. Якби я мЬ(могла) б, я б обрав(ла) шшу професiю 1 2 3 4 5
8. Пiсля робочого дня я почуваюся роздратованим(ою) або сумним(ою) 1 2 3 4 5
9. Я не можу покластися на сво!х колег (партнерiв по бiзнесу) 1 2 3 4 5
10. Я йду на роботу з неприемним почуттям 1 2 3 4 5
М1жособисткна адаптащя
1. У мене немае друзiв 1 2 3 4 5
2. Часто я вщчуваю, що меш ш з ким подшитися горем або радютю 1 2 3 4 5
3. Мене нiхто не розумiе 1 2 3 4 5
4. У стосунках зi мною оточуючих щкавить лише власна вигода 1 2 3 4 5
5. Я почуваюся самотшм(ьою) 1 2 3 4 5
6. Моя доля шкого не цiкавить 1 2 3 4 5
7. Я вважаю коло свого спшкування обмеженим 1 2 3 4 5
8. Я помiчаю, що люди уникають мене 1 2 3 4 5
9. Оточуюч часто дорiкають менi, що я важка людина 1 2 3 4 5
10. Я часто сварюся з близькими людьми 1 2 3 4 5
Омейна адаптащя
1. Я не задоволений(а) сво!м амейним життям 1 2 3 4 5
2. Коли я спшкуюся з членами мое! Ым'!, у мене псуеться настрш 1 2 3 4 5
3. Я намагаюся менше спшкуватися з членами свое! сiм'!' 1 2 3 4 5
4. Моя ам'я мене не розумiе 1 2 3 4 5
5. Я дивлюся на iншi сiм'!' iз заздрiстю 1 2 3 4 5
6. Часто менi не хочеться вертатися додому 1 2 3 4 5
7. Я соромлюся розповщати про свое Ымейне життя 1 2 3 4 5
8. У нашш сiм'!' забагато конфлiктiв 1 2 3 4 5
9. Мое амейне життя гiрше, нiж у мо!х знайомих 1 2 3 4 5
10. Я хотiв(ла) б тти з мое! сiм'!' 1 2 3 4 5
Виконання батьювських функцш (батьювська адаптащя)
1. Я обмежую шщативу сво!х дiтей 1 2 3 4 5
2. Я придшяю недостатньо уваги сво!м дгам 1 2 3 4 5
3. Я часто виливаю на сво!х дiтей негативнi емоцп 1 2 3 4 5
4. Я думаю, що мо! дiти втратили щось важливе через мене 1 2 3 4 5
5. Мо! дт стороняться або соромляться мене 1 2 3 4 5
6. Пюля спiлкування зi сво!ми дiтьми я почуваю провину 1 2 3 4 5
7. Мо! дт часто стають свщками або учасниками амейних конфлiктiв 1 2 3 4 5
8. Я пропускаю важливi поди у жита мо!х дiтей 1 2 3 4 5
9. Я намагаюся менше спшкуватися зi сво!ми дiтьми 1 2 3 4 5
10. Я не розумiю свою дитину 1 2 3 4 5
Показник (за окремою сферою психосощального функцюнування) менше 19 батв трактувався нами як вщсутшсть ознак дезадаптацй дано1 сфери. Вщповщно, iнтегральний показник за видом дезадаптацй (макро-, мезо-, мшросощальна) менше 38 балiв, свiдчив про И вщсутшсть.
Якщо респондент мав показник бшьше 20 балiв хоча б за одною з психосощальних сфер життедiяльностi, це було свщоцтвом наявностi дезадаптацй. При цьому показник за шкалою в межах 20-29 балiв розцшювався як ознаки психосощально1 дезадаптацй легкого ступеню, показник у межах 30-39 балiв - як ознаки дезадаптацй помiрного ступеню, показник у 40 i бiльше балiв -дезадаптацй вираженого ступеню.
За результатами оцшки ступеню психосощально1 дезадаптацй з використанням розроблено1 нами шкали, обстежених жiнок роздiлено на двi групи.
До першо1 групи належали 48 жшок, у яких за жодною зi сфер психосоцiального функцюнування показник не перевищував 19 балiв, що вiдповiдало вiдсутностi ознак дезадаптацй.
До друго1 групи, чисельнiстю 204, жшки, у яких принаймнi за одною зi шкал були виявлеш показники понад 20 балiв, що вщповщало ознакам дезадаптацй.
Серед жшок без ознак психосощально1 дезадаптацй виявилось 19 осiб з психогенною депрешею, 15 - з ендогенним розладом й 14 - з депрешею оргашчно1 природи. Кiлькiсть пацiенток з психосощальною дезадаптацiею з депресiею психогенного генезу склала, вiдповiдно, 75 оаб, ендогенного - 68 хворих, оргашчного - 61 жiнка.
Аналiз особливостей психосощально1 дезадаптацй у дослiдженого контингенту дозволив отримати наступи результати.
У табл.2 наведено середш показники психосощально1 дезадаптацй в окремих сферах психосощального функцюнування за запропонованою нами шкалою у жшок, хворих на депресивш розлади.
Таблиця 2
Середш показники ступеню психосощальноТ дезадаптацй за запропонованою шкалою у жшок, хворих на депресивш розлади, з ознаками та без ознак психосощальноТ дезадаптацй
Сфери психосощально! дезадаптацй Середш показники, М±т (бали) р
Без ознак дезадаптацй З ознаками дезадаптацИ
Сощально-еконо]шчна дезадаптащя 13,48±2,77 33,69±8,56 <0,01
Сощально-шформацшна дезадаптащя 13,38±2,71 33,59±8,55 <0,01
1нтегралъний показник макросоцiалъноí дезадаптацй 26,85±5,40 67,27±17,10 <0,01
Сощально-професшна дезадаптащя 12,88±2,61 29,36±6,58 <0,01
М1жособистюна дезадаптащя 13,04±2,68 31,31±7,46 <0,01
1нтегралъний показник мезосощалъног дезадаптацй 25,92±5,21 60,67±14,00 <0,01
Омейна дезадаптащя 14,79±2,56 37,80±8,13 <0,01
Батьювська дезадаптащя 14,27±3,13 36,24±8,06 <0,01
1нтегралъний показник мжросощалъног дезадаптацй 29,06±5,54 74,04±16,13 <0,01
1нтегральний показник психосощально! дезадаптащ! 81,83±15,87 201,99±46,78 <0,01
Таким чином, проведена валадзащя запропоновано1 нами шкали психосощально1 дезадаптацй засвщчила можливють використання И для диференщацй ступеню психосощально1 дезадаптацй за окремими сферами та штегральними кластерами психосоцiального функцiонування.
На пщст^ комплексного аналiзу даних щодо особливостей функцiонування у рiзних сферах, розроблена орипнальна пcиходiaгноcтичнa шкала, що дозволяе виокремити та оцiнити ^K^Bi напрямки психосощально! дезадаптацй у пащенпв з депресивними розладами рiзного генезу. Шкала придатна для використання у кшшчнш прaктицi. Доцiльно li використовувати для планування терапевтичних, пcихопрофiлaктичних та психокорекщйних зaходiв у хворих на депресивш розлади рiзного генезу.
Перспективи подальших дождженъ полягають у використант та апробацн даноi шкали при дiагностицi ендогенних захворюванъ.
1. Artyukhov IP, Novikov OM, Kapitonov VF, Bortsov VA. Metodika opredeleniya i klassifikatsiya tipov sotsialnoy dezadaptatsii naseleniya. Sibirskoye meditsinskoye obozreniye. 2009; 50:22-26. [in Russian]
2. Herasymenko LO. Psykhosotsialna dezadaptatsiya (suchasni kontseptualni modeli). Ukrayinskym visnyk psykhonevrolohiyi. 2018; l(94):62-65. [in Ukrainian]
3. Lipgart NK, RadchenkoVP. Tipy techeniya zatyazhnykh form nevrastenii i istericheskogo nevroza v zavisimosti ot ikh pochvy. V: Materialy nauch.-prakt. konf. Psikhogennyye (reaktivnyye) zabolevaniyana izmenennoy pochve; 1982; Voronezh; 1982, s. 2730. [in Russian]
4. Mayers D. Sotsialnaya psikhologiya. Sankt-Peterburg: Piter; 1996. 520 s. [in Russian]
5. Markova MV, Rakhman LV. Vzayemozvyazok providnoyi kliniko-psykhopatolohichnoyi symptomatyky ta osoblyvostey kopinh-povedinky u khvorykh na terapevtychno rezystentni depresiyi. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohiyi. 2015; 2(83):91-94. [in Ukrainian]
6. Maruta NO, Malyuta LV. Kliniko-psykhopatolohichni osoblyvosti depresyvnykh porushen u khvorykh na shyzofreniyu. Ukrayinskyi visnyk psykhonevrolohiyi. 2017; 4(93):5-10. [in Ukrainian]
7. Rakhman LV. Stan i struktura sotsialnoho funktsionuvannya u patsiyentiv iz terapevtychno-rezystentnymy depresiyamy. V: Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools; 2015; Hamilton; 2015, p. 110-121. [in Ukrainian]
8. Skrypnikov AM, Herasymenko LO, Isakov RI. Psykhosotsialna dezadaptatsiya pry posttravmatychnomu stresovomu rozladi u zhinok. Poltava: TOV «ASMI»; 2016. 157 s. [in Ukrainian]
9. Schmitt DP., PilcherJJ. Evaluating evidence of psychological adaptation: How do we know one when we see one? Psychological Science. 2004;5:643-649.
ДИАГНОСТИКА ПСИХОСОЦИАЛЬНОМ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ЖЕНЩИН С ДЕПРЕССИВНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ Герасименко Л. А., Скрипников А.Н., Исаков Р.И.
На основании комплексного анализа данных об особенностях функционирования в различных сферах, разработана оригинальная психодиагностическая шкала, позволяющая выделить и оценить ключевые направления психосоциальной дезадаптации у пациентов с депрессивными расстройствами различного генеза. Шкала пригодна для использования в клинической практике. Целесообразно ее использовать для планирования терапевтических, психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий у больных с депрессивные расстройства различного генеза.
Ключевые слова: психосоциальная дезадаптация, женщины, депрессивные расстройства.
Ст аття надшшла 19.09.18 р.
DIAGNOSIS OF PSYCHOSOCIAL MALADAPTATION IN WOMEN WITH DEPRESSIVE DISORDERS Herasymenko L.O. Skrypnikov A.M., Isakov R.I.
Based on a comprehensive analysis of the data on the peculiarities of functioning in different areas, an original psychodiagnostic scale has been developed, which allows to identify and evaluate the key areas of psychosocial maladaptation in patients with depressive disorders of various origins. The scale is suitable for use in clinical practice. It is advisable to use it for planning therapeutic, psychoprophylactic and psychocorrection measures in patients with depressive disorders of various origins.
Key words: psychosocial maladaptation, women, depressive disorders
Рецензент Сонник Г.П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-1-67-38 УДК 616-001.45:617.45-073
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Д1АГНОСТИКИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ ЖИВОТА
В БОЙОВИХ УМОВАХ
E-mail: [email protected]
Метою даного дослщження було покращити схему дiагностики бойових пошкоджень живота на II píbhí медично! допомоги шляхом видшення шформативних та швидких шструментальних дiагностичних методiв. Проведено клшко-статистичний аналiз результата хiрургiчного лжування 496 поранених з бойовими пошкодженнями живота, як проходили лжування в втськових мобшьних гостталях в перюд з червня 2014р. по серпень 2017р. Пораненим проводились додатков! дiагностичнi дослщження - FAST-протокол, лапароцентез та дiагностична лапароскотя. Бшьш часте проведення FAST-протоколу пораненим з бойовими пораненнями живота на II рiвнi медично! допомоги в групах 2 та 3 призвело до зниження юлькосп виконаних лапароцентезiв з 68,3% (в грут 1) до 38,6% (в грут 3), та збшьшенню юлькосп вщеолапароскотчних дослщжень з 14,9% (в грут 1) до 26,6% (в грут 3), бшьшють з яких перетворилася на лжувальну лапароскотю. Отримаш дат вказують на те, що широке впровадження FAST-протоколу в схему дiагностики бойового поранення живота на II рiвнi медично! допомоги сприяють зменшенню юлькосп швазивних (нерщко необгрунтованих) методiв, а саме лапароцентезiв та дiагностичних лапаротомш, скорочують затрати часу на постановку дiагнозу та вибiр оптимально! х!рурпчно! тактики.
Kjik)40bí слова: вогнепальш поранення живота, лапароцентез, вщеолапароскотя, ультразвукове дослщження.
Питома вага поранень живота в загальнш структур! бойових пошкоджень в умовах сучасних бойових дш коливаеться вщ 6,6% до 9%, за даними АТО та ООС становить 4-7%. Залежшсть результапв лшування поранень живота в!д термшв початку та якост х!рурпчно! допомоги, термшв i виду медично! евакуацп з р!зних р!вшв медично! допомоги, створюе велик! орган!зац!йн! труднощ!, особливо при масовому надходженш поранених. Специф!чн! риси вогнепальних поранень живота обумовлюють велику тяжюсть функц!ональних розлад!в, б!льш частий розвиток ускладнень (54-81%) !, як наслщок, б!льш високий р!вень летальносп (12-31%), н!ж при пораненнях шших локал!зац!й. Поранен! в жив!т шдлягають етапному х!рург!чному л!куванню на II-IV р!внях
© О.С. Герасименко, Р.В. Снш, 2019
