CC BY
27
19. Регеда М.С. Пневмошя: монография / М.С. Регеда, С.1. Нестерук, М.М. Регеда // - Вид. 4-е, доп. та перероб. - Львiв: -2012. - 15 с.
20. Фещенко Ю.1. Негосттальна пневмошя у дорослих оЫб: етюлопя, патогенез, класифжащя, дiагностика, антибаю^альна терапiя (проект клшчних настанов) / Ю.1. Фещенко, О.А. Голубовська, К.А. Гончаров // Украшський пульмонолопчний журнал. - 2012. - №4. - С. 5-17.
21. Фещенко Ю.1. Негосттальна та нозою^альна (госттальна) пневмонiя в дорослих оаб: етiологiя, патогенез, класифiкацiя, дiагностика, антибагаемальна терапiя / Ю.1.Фещенко, О.Я. Дзюблик // Здоровя Укра'ши. - 2013. - №4. - С. 51-52.
22. Фещенко Ю.1. Негосттальна та нозого^альна (госттальна) пневмошя в дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифкащя, дiагностика, антибагае^альна терапiя / Ю.1.Фещенко, О.Я. Дзюблик // Здоровя Украши - 2013. - №6. - С. 46-47.
23. Щербенюк Н.В. Змши тактики вибору антибютиюв пiд час лжування негосттально! пневмонп в умовах стацюнару (2007-2011 рр.) / Н.В. Щербенюк // Украшський терапевтичний журнал. - 2013. - №3. - С. 67-71.
24. Peterson, J. Levofloxacin for the treatment of pneumonia caused by Streptococcus pneumoniae including multidrug-resistant strains: pooled analysis / J. Peterson, B.Yektashenas, A. C. Fisher // Curr. Med. Res. Opin. - №. 25 (3). - 2009. - P. 559-568.
СРАВНЕНИЕ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИИ У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ СРОЧНОЙ СЛУЖБЫ Попенко Н. В.
В статье проанализированы особенности течения, спектр возбудителей и оценена эффективность лечения НП у военнослужащих срочной службы (ВСС). Наиболее часто тяжелое течение наблюдалось в третьей группе больных ВСС (2005 - 2012гг.) - 58,33%. Обнаружена подавляющая этиологическая значимость Str. pneumoniae и S. aureus при НП у ВСС и учитывается при назначении эмпирического антибактериального лечения. Увеличилось выявление H. influenzae с (3,45 ± 1,69)% в 1997-2004гг. до (8,0 ± 2,42)% в 2005-2012рр. Установлены региональные особенности чувствительности Str. pneumoniae к антибиотикам, а именно, снижение чувствительности к пенициллину и его увеличение к защищенным клавулоновой кислотой пенициллинам, макролидам и фторхинолонам в последние годы, что позволяет рекомендовать эти антибиотики для лечения НП у лиц молодого возраста, находящихся в условиях организованного коллектива.
Ключевые слова: внебольничная пневмония, диагностика, военнослужащие срочной службы.
Стаття надшшла 7. 03. 2015 р.
COMPARISON OF CLINICAL COURSE AND TREATMENT COMMUNITY - ACQUIRED PNEUMONIA OF CONSCRIPT SOLDIERS Popenko N. V.
The article analyzes the characteristics of the course, the spectrum of pathogens and assess the effectiveness of treatment of community-acquired pneumonia of conscript soldiers. The most frequently observed severe course occured in the third group of concript soldier patients (2005 - 2012) - 58.33%. Overwhelming etiologic significance Str. pneumoniae and S. aureus by community-acquired pneumonia of concript soldiers was found and taken into account in the appointment of empirical antibiotic treatment. Detection of H. influenzae. increased from the (3,45 ± 1,69)% in 1997-2004 to (8,0 ± 2,42)% in 2005-2012. Regional characteristics sensitivity Str. pneumoniae to antibiotics, namely, decreased sensitivity to penicillin and its increase to protected clavulanic acid penicillins, macrolides, and fluoroquinolones have been established for recent years. That allows us to recommend to use these antibiotics for treatment of community-acquired pneumonia of young persons who are a part of an organized group.
Key words: community-acquired pneumonia, diagnostics, conscript soldiers.
Рецензент 1щейюн К.С.
УДК 159.923:616.89+616.12-008+615.851
ушшжшш тшшж тшшт
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИП1В ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У Ж1НОК З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
Визначення титв психосощально! дезадаптацп за I. П.Артюховим надало можливють видшити специфiчнi особливосп проявiв кожного варiанту невротичного розладу. Встановлено, що поява ознак сощально! дезадаптацп i девiантних особистюних тенденцш на фон незадоволеносп значущими аспектами життeдiяльностi сприяла виникненню фрустрацп потреб, виникненню вщчуття провини, професшно! неспроможносп, що впливало на перебш, тривалють невротично! патологи та яюсть лжувально^агностичних заходiв.
Ключовi слова: психосощальна дезадаптащя, невротичн розлади.
Робота е фрагментом НДР «Порушення ^мейного функщонування при невротичних розладах у жток (причини, мехатзму розвитку, клшжа, психокорекщя)». № держреестраци 0112и000939.
Останшми десятир1ччями вщзначаеться посилення штересу до вивчення проблемы виникнення та розвитку невротичних розлащв, що обумовлено поширешстю 1 виразнютю медичних та сощально-демограф1чних наслщюв [1, 4, 10, 11, 16]. Серед невротичних розлащв зустр1чаються форми, обтяжен соматичним та невролопчним фоном, стшю до лшування, що призводять до швалщизаци иащенпв [2, 13]. Все це надае проблем! не лише медичного, але 1 сощального значення [5, 6, 9, 12]. Медико-сощальш наслщки невротичних розлащв включають хрошчний иеребк-, виразшсть сощального дистресу, зниження працездатност та якост життя [3,
7, 13, 15]. Незважаючи на визнаний взаемозв'язок формування дезадаптивних станiв iз невротичними розладами, системних дослiджень цього питания не проводилось.
Метою роботи було дослщження е принципи психосощально! реабштаци психосощально! дезадаптивно! поведiнки при невротичних розладах у жiнок. Ми прагнули розробити принципи психосощально! реабштаци на пiдставi психосоциально! дезадаптивно! поведiнки, порушень сiмейного функцiонування у хворих на невротичш розлади.
Матерiал та методи дослщження. На пiдставi комплексного дослщження iз використанням клiнiко-психопатологiчного, психодiагностичного та психометричного методiв обстежено 129 жшок iз невротичними розладами на кафедрi психiатрi!, наркологi! та медично! психологи ВДНЗУ «УМСА» Полтавсько! обласно! клшчно! психiатрично! лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева. Психометричш методи доповнювали клiнiко-психопатологiчне дослщження та застосувалися з метою кшьюсно! оцiнки клiнiчних показникiв. До !х перелiку увiйшли: визначення типiв психосощально! дезадаптацi! за I. П. Артюховим, iндекс життевого стилю Р. Плутчик - Х. Келлерман, шкала тишв ставлення до хвороби (методика визначення переважаючого типу ставлення до хвороби за Л. Й. Вассерманом зi ствавт., 2005) [15].
Для досягнення поставлено! мети, за умови шформовано! згоди з дотриманням принципiв бюетики та деонтологi! на базi Полтавсько! обласно! ктшчно! психiатрично! лiкарнi iм. О.Ф. Мальцева проведено комплексне обстеження 129 осiб жiночо! статi, вшом 27-49 рокiв з встановленим дiагнозом за МКХ-10: соматоформна вегетативна дисфункщя серцево-судинно! системи (СВД) - 32, розлади адаптаци (РА) - 15, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) - 19, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - 16, неврастешя - 47 [8]. До основно! групи (пацiенти якш брали участь у реабiлiтацiйнiй програм^ розробленiй за результатами власних дослщжень) належали 83 особи. Групу порiвняння склали 46 хворих, якi отримували стандартну регламентовану терапiю в лшарш.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Аналiзуючи данi, отриманi за методикою «1ндекс життевого стилю» ми визначали особливостi механiзмiв психологiчного захисту у жшок. У пащенток iз СВД серцево-судинно! системи переважно використовувався мехашзм «випснення», спрямований на захист вщ небажаних iмпульсiв. У сво!х поведшкових реакцiях ж1нки пiдсвiдомо замiняли виршення бiльш складних завдань на вщносно бiльш простi та доступнi. Використання у якостi механiзму психологiчного захисту «компенсацп» i «штелектуашзацл» було бшьш характерним для жшок iз кардiалгiчною формою СВД. Механiзм психологiчного захисту «ироекщя» частiще виявлявся у пащенток iз аритмiчною формою СВД серцево-судинно! системи. Вони часпше за шших пiдсвiдомо локалiзували сво! неприемнi вщчуття та думки щодо iнших людей. Особливосп мислення у цiй груш пащенпв характеризувалися пiдвищеною чутливiстю щодо критики на свою адресу (70,6 %), труднощами у прийнятп ршень (55,5 %), зниженням рiвня штерешв (50,7 %; р<0,05). В основi формування моделi поведiнки жшок з СВД серцево-судинно! системи лежить дисощащя мiж важливiстю i можливiстю досягнення основних життевих цiнностей (впевненостi у соб^ активно! життево! дiяльностi, щкаво! роботи). Внутрiшньособистiсний конфлiкт, як правило, поеднувався iз iнтернальнiстю i свщчив про пасивну життеву позицiю та бажання звинувачувати передовсiм себе в уах негативних подiях, що були причиною його розвитку.
За даними методики Л. Й. Вассермана при СВД специфша самоставлення дезадаптованих жшок вадгравала певну роль в появi дезадаптаци, що проявлялось в тяжшш iнтегрального показника власного «Я» до негативного полюсу, низькш самоповазi, очшуванш негативного ставлення iнших, самоiнтересi, що на фош зниження iнших компонешгв самоставлення утворював найвищий пiк у профш самоставлення, що свiдчило про стутнь близькостi до сво!х думок i почуттiв та забезпечувало занурення у власний стан та пильну увагу до нього. Даннi дослщження стану СВД за методикою I. П. Артюхова у жшок з СВД серцево-судинно! системи у 80,5% було визначено змшаний !! тип. Жшки при СВД серцево-судинно! системи утворюють сощально-дезадаптовану групу першого рiвня ризику (кiлькiсть балiв складала 23,42).
Пацiентки з розладами адаптаци мали пусковий чинник розвитку дезадаптивно! психосощально! поведшки, за даними нашого дослiдження, в якостi фрустрацi! потреб у здоров'!, активнш дiяльностi, щасливому сiмейному життi, свободi та незалежноси вчинкiв. Фрустрацiя формуеться на тлi наступних особистiсних особливостей: високого рiвня особистiсно! тривожностi, iнтровертованостi та експлозивность В даних умовах формуеться низька нервово-психiчна стiйкiсть iз пщвищеною реактивною тривожнiстю та подальшою трансформащею в iмпульсивнi реакцi!. Патохарактерологiчною основою до розвитку змшаного типу у жшок з РА
були особистюш риси хворих ще! групи, серед яких домiнували особистiсна тривожнiсть та тривожш, дистимiчнi, циклотимнi характерологiчнi риси. При дослщженш стану соцiально! дезадаптаци за методикою I. П. Артюхова у жшок з РА у 70,3% було визначено змшаний !! тип. Жiнки з РА були вщнесеш до другого рiвия ризику розвитку сощально! дезадаптацi! (28,2 батв).
Обсесивно-компульсивнi розлади у жшок розвиваються вщчуттям втрати самоконтролю, загрози божевшля, самотностi. У осiб iз експлозивними особистiсними рисами це призводило до виражено! псих1чно! перенапруги та компенсаторно! агресивно! поведiнки у виглядi негативiзму, роздратованостi та вербально! агресi!. За даними методики Л. Й. Вассермана жшок це проявлялось в змщенш iнтегрального показника власного «Я» до негативного полюсу, низькш самоповазi, оч^ванш негативного ставлення iнших, що на фош зниження iнших компонеитiв самоставлення утворював найвищий пiк у профш самоставлення та пильну увагу до нього. Згiдно з даних отриманих нами в результатi дослiдження стану сощально! дезадаптаци за методикою I. П. Артюхова у жшок з ОКР у 73,1% було визначено змшаний !! тип. Особи з сощальною дезадаптащею при ОКР вщносяться до соцiально-дезадаптовано! групи першого рiвня ризику (кiлькiсть балiв 22,21).
Серед жшок з психосощальною дезадаптацiею при посттравматичному стресовому розладi рееструвався виробничий тип соцiально! дезадаптацi! за ГП. Артюховим. Визначення типiв ставлення до хвороби, особистюних особливостей, емоцiйно! сфери та протективних стратегiй особистостi, «Я-концепцп», особливостей шлюбних стосункiв за Л. Й. Вассерманом зi спiвавт. дало змогу встановити, що найчастше (60,55%) у дезадаптованих жiнок мав мюце змiшаний тип ставлення до хвороби.
Серед пацiентiв з психосощальною дезадаптащею при неврастени. Кшшко-психопатолопчний аналiз структури клiнiчно! симптоматики у пащеппв з ПД при неврастени показав, що емощйний спектр у цих хворих формувався внаслiдок переважання вiдчаю (45,5 %; р<0,01), незадоволення (40,8 %; р<0,05) та обурення (35,2 %; р<0,01). Варiаит формування психосоцiально! дезадаптацi! -змiшаний, тип порушення сiмейного функцiонування - дезинтегрований. За даними дослiдження стану сощально! дезадаптаци за ГП. Артюховим у жшок з неврастешею у 80,0% було визначено шформацшний тип з другим рiвнем ризику розвитку СД (32,23 бали).
Визначення тишв психосощально! дезадаптацi! надало нам можливiсть спостершати специфiчнi особливостi проявiв кожного варiанту невротичного розладу. При СВД серцево-судинно! системи розвиток вiдбувався за рахунок мiжособистiсно! сенситивностi, ворожостi та психолопчного дистресу. У жiнок з РА у зв'язку iз дисощащею мiж самооцiнкою власних можливостей та емоцшних проявiв, i реальним станом речей. У жшок iз ПТСР на появу симптоматики мiжособистiсно! сенситивносп впливала песимiстичнiсть, гiпостенiчнi риси характеру та риси невпевненосп i штровертованостГ Виникненню фобiчно! тривожностi сприяли риси надконтролю та песимiстичностi. У жшок з ОКР виникненню симптомiв сприяли низька нервово-психiчна стiйкiсть, на тлi яко! спостерiгались пiдвищена реактивна тривожшсть та вiдчуття втрати самоконтролю, божевшля, самотностГ Поява ознак соцiально! дезадаптаци i девiантних особистiсних тенденцiй на фош незадоволеносп значущими аспектами життедiяльностi сприяла виникненню фрустрацi! потреб, виникненню вщчуття провини, професiйно! неспроможностi, що впливало на перебiг, тривалiсть невротично! патологi! та якiсть лiкувально-дiагностичних заходiв.
ш
1. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства / Ю.А. Александровский // - М. : Медицина, - 2000. - 495 с.
2. Бабюк И. А. Психотерапия и медицинская психология в реабилитации женщин / И. А. Бабюк [и др.] // - Донецк, [б. и.], - 2003. - 284 с.
3. Венгер О. П. Вплив сощальних фактор1в на розвиток неврастени, дисощативних та тривожно-фоб1чних розлад1в: автореф. дис ... канд. медичн. наук: 14.01.16 / В. О. Петр1вна // - Харюв, - 2003. - 20 с.
4. Волошин П. В. Посттравматические стрессовые расстройства: проблемы лечения и профшактики / П. В. Волошин [и др.] // Международный медицинский журнал. - 2004. - № 1. - С. 33-37.
5. Кабанов М. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике / М. М. Кабанов, А. Е. Личко, В. М. Смирнов // - Л. : Медицина, - 1983. - 297 с.
6. Кожина А. М. Роль психообразовательных программ в оказании психиатрической помощи / А. М. Кожина [и др.] // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2010. - № 3. - С. 130.
7. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс // - СПб.: Питер, - 1996. - 688 с.
8. Международная классификация болезней (10-й пересмотр) Классификация психических и поведенческих расстройств. - Киев: Факт, - 1999.- 183 с.
9. Марута Н. А. Эмоциональные нарушения при невротических расстройствах / Н. А. Марута // - Харьков: РИФ «Арсис ЛТД», - 2000. - 159 с.
10. Марута Н. О. Стан n№xi4Horo здоров'я населення та психiатричноi допомоги в Укрш'ш / Н. О. Марута // Нейро News психоневрология и нейропсихиатрия. -2010. - №5. - С. 83-90.
11. Михайлов Б. В. Психотерапия в общесоматической медицине / Б. В. Михайлов, А. И. Сердюк, В. А. Федосеев // -Харьков: Прапор, - 2002. - 108 с.
12. Попов Ю. В. Реакция на стресс. Комментарии к МКБ-10 / Ю. В. Попов, В. Д. Вид // - М.: Альта, - 1998. - 256 с.
13. Пушкарева Т. Н. К вопросу о роли психосоциальных факторов в развитии тревожных расстройств невротического уровня / Т. Н. Пушкарева // Архiв психiатрil. -2002. - № 2. - С. 29-32.
14. Первый В. С. Основные принципы психотерапии невротических расстройств / В. С. Первый // Таврический журнал психиатрии. - 2005.- № 1.- С. 16-21.
15. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика / Д.Я. Райгородский // Методики и тесты. Учебное пособие. -Самара: Изд-во «БАХРАХ», - 2002. - 672 с.
16. Юр' ева Л. М. Невротичш, соматоформш розлади та стрес / Л. М. Юр' ева // Навч.поабник. - Дншропетровськ, -2005. - 96 с.
ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ТИПОВ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ЖЕНЩИН С НЕВРОТИЧЕСКИМИ РАССТРОЙСТВАМИ
Скрипников А. Н., Герасименко Л. А., Исаков Р. И.
Определение типов психосоциальной дезадаптации по И. П. Артюхову дало возможность выделить специфические особенности проявлений каждого варианта невротического расстройства. Установлено, что появление признаков социальной дезадаптации и девиантных личностных тенденций на фоне неудовлетворенности значимыми аспектами жизнедеятельности способствовала возникновению фрустрации потребностей, возникновению чувства вины, профессиональной несостоятельности, что влияло на течение, продолжительность невротической патологии и качество лечебно-диагностических мероприятий.
Ключевые слова: психосоциальная дезадаптация, невротические расстройства.
Стаття надшшла 16.03.2015 р.
PROGNOSTIC VALUE OF IDETIFICATION PSYCHOSOCIAL MALADJUSTMENT IN WOMEN WITH NEUROTIC DISORDERS
Skrypnikov A., Herasymenko L., Isakov R.
The identification of the types of psychosocial maladjustment after I. Artjuhove gave the opportunity to highlight the specific features of the manifestations of each option neurotic disorders. It is established that the signs of antisocial behavior and deviant personality trends amid dissatisfaction important aspects of life contributed to the frustration of needs, the emergence of feelings of guilt, professional insolvency, which influenced the course, the duration of neurotic pathology and quality of diagnostic and treatment activities.
Key words: psychosocial maladjustment, neurotic disorders.
Pe^roeHT ^m5&TK>K B.I.
УДК 616.89-008.444.9-003.96:001.8:355/359-05
РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ АГРЕССИВНОСТИ У БЫВШИХ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ С РАЗЛИЧНЫМИ ВАРИАНТАМИ АДАПТАЦИОННОГО РАССТРОЙСТВА С ПОМОЩЬЮ
Я-СТРУКТУРНОГО ТЕСТА АММОНА
В работе представлена дифференциальная клинико-психологическая диагностика различных вариантов адаптационного расстройства (Б 43.2. по МКБ-10). Недостаток знаний о своеобразии агрессивности у представителей военного сословия, оказавшихся за пределами привычного жизненного уклада и профессиональной деятельности, переживающих увольнение из рядов Вооруженных Сил как психотравмирующее событие и проявляющих признаки АР, снижает качество оказания медико-психологической помощи и делает реабилитацию пациентов указанного контингента неполной. При изучении выражения функции агрессии у пациентов с адаптационными расстройствами в контингенте бывших военнослужащих, уволенных из рядов Вооруженных Сил выявлен ряд характерных особенностей, которые необходимо учитывать при дифференциальной диагностике и разработке стратегии лечения. Показаны межвариантные особенности конструктивной, деструктивной и дефицитарной агрессии, выявленные при помощи таких психодиагностических инструментов, как Я-структурный тест О. Аттоп (ВТА).
Ключевые слова: клиническая психология, адаптационные расстройства, бывшие военнослужащие, агрессивность, Я-структурный тест О. Атпюп (ВТА).
Работа является фрагментом НИР «Изучение вопросов психодиагностики, этиопатогенеза, клинических особенностей, течения, профилактики и лечения коморбидных психических и поведенческих расстройств» (№ госрегистрации 0113и001081).
Дифференциальная клинико-психологическая диагностика различных вариантов адаптационного расстройства (Б 43.2. по МКБ-10) является актуальной задачей медицинской психологии, реализация которой позволяет в оптимальные сроки определить поливариантные стратегии терапии. Признание в МКБ-10 гетерогенности адаптационных расстройств (АР) и выделение наряду с иными, формы АР с преобладанием нарушений поведения, при котором доминирующую роль играют агрессивные или диссоциальные поведенческие паттерны (Б43.24)
