CC BY
41
Практичним заняттям високу перевагу вшдало теж бшьшють респовденпв (62,5%), середню - 37,5%, а низьку перевагу не давав шхто. В цьому B^opi посадовщ проявили oднoстайнiсть i мiж ними в цьому вибopi суттево! piзницi не встановлено (p>0,05). Пoдiбна ситуащя вiдмiчаеться i3 вибором семiнаpських занять. Бшьшють респондент (64,2%) цьому виду занять вщдали високу перевагу, середню - 29,4%, а низьку - 6,4% респонденпв. Мiж окремими респондентами цей вибip суттево не poзpiзняеться (p>0,05). Бiльшiсть pеспoндентiв (68,6%) високу перевагу вщдали i дiлoвим ^ам, середню - 31,1%, а низьку - один посадовець. Цей вибip мiж окремими посадовцями теж суттево не poзpiзняеться (p>0,05). У вибopi закордонного дoсвiду високу перевагу вщдають теж бiльшiсть пoсадoвцiв (59,5%), середню - 31,1%, а низьку - 9,4% посадовщв. Цей вибip посередньо (с=0,312), але суттево (p<0,05) залежить вiд посади респондента. Часпше за всiх високу перевагу закордонному досвщу вiддавали статисти та методисти (88,2%), резервюти (76,5%), завiдуючi вщдшеннями piзних медичних закладiв (70,0%) та iншi (див. табл.), а менш за всiх - гoлoвнi лiкаpi сiльських (31,9%) та мiських (47,4%) закладiв. У цiлoму ж опитуванням встановлено, що бiльшiсть кеpiвникiв охорони здоров'я Закарпатсько! oбластi високу перевагу вщдши piзнoманiтним формам навчання медичних кеpiвникiв.
Опитуванням кеpiвникiв охорони здоров'я обласп вивчалось i те, яким розкладам навчання вони надають перевагу. Навчанню кожними вихiдними протягом 2 роюв переважна бiльшiсть pеспoндентiв (85,6%) вщдають низьку перевагу, а 9,4% - середню та 4,7% - високу, тобто поодиною посадовщ. В цьому вибopi переваг посадовщ одностайш. Мiж !х вибором суттево! piзницi немае (p>0,05).
У той же час навчанню по 8 дшв 3 рази на рш протягом 2 роюв переважена бiльшiсть респонденпв (73,2%) вiддають високу перевагу, 16,4% - середню i 10,4% - низьку перевагу. Цей вибip хоча i посередньо (с=0,331), але суттево (p<0,01) залежить вiд посади. Часпше за всiх високу перевагу цьому розкладу навчання вщдавали гoлoвнi лiкаpi установ шмейно! медицини (83,3%) та заступники головних лiкаpiв медичних установ (70,7%), а менше за вшх - резерв (47,0%), кеpiвники обласного та районного piвнiв ( 50,0%) тощо.
Заняттям по суботах та нед^х переважена бiльшiсть pеспoндентiв (68,2%) вщдала низьку перевагу, 19,1% - середню, 12,7% - високу. Цей вибip сильно (с=0,870) i суттево залежить вщ посади pеспoндентiв. Часпше за всiх низьку перевагу навчанню у щ днi вiддавали головш лiкаpi установ шмейно! медицини (85,0%), завiдуючi вiддiленнями медичних установ (80,0) та головш лiкаpi пoлiклiнiк (73,3%), а менш за вшх - резерв (35,3%) та методисти i статистики (47,0%). Вони ж часпше за вшх навчанню у щ днi вiддавали високу перевагу: 35,3% i 41,2% pеспoндентiв вiдпoвiднo.
Переважна бшьшють респонденпв (84,9%) низьку перевагу вщдають i навчанню у вечipнi часи, а середню i високу - поодиною респонденти. В цьому вибopi вони oднoстайнi - мiж !х вибором суттево! piзницi не виявлено (p>0,05).
Щодо зpучнoстi користування мережею Internet, то майже вс респонденти (96,3%) заявили, що в !х poбoтi воно зручне. Про незручнють заявили пooдинoкi oпитанi кеpiвнi пoсадoвцi. Однoстайнiсть pеспoндентiв в цьому питанш визначаеться тим, що мiж !х вибором суттево! piзницi не виявлено (p>0,05).
Отже, в цшому, oпитанi кеpiвники охорони здоров'я обласп iз всiх poзкладiв навчання свш вибip залишили лише на навчанш по 8 днiв 3 рази на рш протягом 2 роюв, iншi розклади навчання !х не задовольняють. 1нтернетом !м користуватись зручно.
Ж
1. При прийняттi управлшського рiшення керiвники дослiджуваного регiону використовують як розробленi стандарти, так i клiнiчнi протоколи. Найчастiше !х використовують управлшщ обласних i регiональних рiвнiв, рiдше - керiвники мiських i сiльських закладiв охорони здоров'я.
2. На необхщнють викладання управлiння охороною здоров'я у вищому навчальному закладi вказала переважна бiльшiсть керiвникiв (93,3%). Проте, на !х думку, важливим е таке навчання не для вшх лiкарiв, а тiльки тих, що займають керiвнi посади або е керiвниками охорони здоров'я вищих рангiв.
3. Переважна кiлькiсть керiвникiв мають бажання взяти участь у курс теоретично! пiдготовки за спещальнютю «Менеджмент в сферi охорони здоров'я» протягом наступних 3-х рокiв. 52,8% управлшщв готовi пройти вiдповiднi курси заочно у виглядi семiнарських занять, дшових iгор та шляхом вивчення закордонного досвщу. Щодо часу та термшу навчання, керiвники надають перевагу навчанню по 8 дшв 3 рази на рш протягом 2 роюв. Про зручнють використання мережi
Internet вказали 96,4% респонденпв, а для решти (3,6%) це е неможливим i3-3a вщсутност мережi та навичок користування комп'ютером та 1нтернетом.
4. З'ясування сучасних характеристик керiвних кадрiв охорони здоров'я та 1х регiональних особливостей, а також особливостей 1х самоощнки щодо сво1х можливостей при управлшш закладом е основою створення ефективних критерпв професiйного добору на керiвнi посади в заклади охорони здоров'я, спрямованих на полiпшення якостi управлшня закладами охорони здоров'я.
1. Дeцик О.З. Готовнicть кepiвникiв мeдичниx зaклaдiв до yпpaвлiння змiнaми в cиcтeмi оxоpони здоpов'я / О.З. Дeцик, H.I. Кольцова // Сxiдноeвpопeйcькнй жypнaл гpомaдcького здоpов'я .- 2012. - №2-3 (18-19).- С. 100-104.
2. Коба Н.М. Основш пpоблeми дepжaвноï кaдpовоï полiтики з пiдготовки кepiвникiв оxоpони здоpовя / Н.М. Коба, P.M. Ьаенко, В.В. Kоpолeнко [та in.] // У^аш^ки нayково-мeдичний молодiжний жypнaл.- 2012.- №2.- С.16-22.
3. Kypило Т. М. Удоcконaлeння тдготовки мeнeджepiв оxоpони здоpов'я на У^шт та доcвiд США / Т.M.Kypило // Болонський пpоцec: тpaнcфоpмaцiя навчального ^о^оу y тexнологiю навчання: Maтepiaли II мiжнapодноï науково-мeтодичноï »D^epen^'f.- K:ДУIKТ, - 2005.- С. 92-94.
САМООЦЕНКА РУКОВОДИТЕЛЯМИ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СВОИХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ И ОЦЕНКА ПОТРЕБНОСТИ В ОБУЧЕНИИ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ
Погориляк Р. Ю., Гульчий А. П., Слабкий Г. А., Рогач И. М.
Авторами, на региональном уровне, по данным специально разработанной анкеты проведен анализ результатов самооценки действий при принятии управленческого решения и их видение дальнейшей подготовки в области управления. Установлено, что подавляющее большинство управленцев, независимо от руководящей должности, готовы продолжать обучение в данном направлении.
Ключевые слова: руководящие кадры, подготовка по управлению, самооценка.
Стаття надшшла 24.02.2015 р.
SELF-ESTEEM HEALTH CARE MANAGERS CAPABILITIES AND TRAINING NEEDS ASSESSMENT ON REGIONAL LEVEL Pohorilyak R. Y., Gulchiy A. P., Slabkiy G. A., Rogach I. M. Authors at the regional level, according to a specially developed questionnaire, results of operations when taking self-management solutions and their vision for further training in the area of governance. It was established that the majority of managers, regardless of management position, ready to continue their studies in this area.
Key words: executive staff, training management, self-esteem.
Pe^roeHT OenÍTbKO B.I.
УДК 616.24 - 002 - GS5 - 092 - 057.36 (09)
ПОР1ВНЯННЯ КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ I Л1КУВАННЯ НЕГОСП1ТАЛЬНО1 ПНЕВМОН11 У ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ СТРОКОВО1 СЛУЖБИ
У статп проаналiзовано особливост nepe6iry, спектр збудниюв та оцшена ефектившсть лкування НП у вшськовослужбовщв строково! служби (ВСС). Найбшьш часто тяжкий nepe6ir спостертався в 3-ш rpyni хворих ВСС (2005 - 2012рр.) - 58,33%. Виявлена переважна етюлопчна значимють Str. pneumoniae i S. aureus за НП у ВСС i враховуеться тд час призначення емтричного антибактерiального лкування. Збшьшилось виявлення H. influenzae з (3,45±1,69) % у 1997-2004рр. до (8,0±2,42) % у 2005-2012рр. Встановлеш репональш особливост чутливост Str. pneumoniae до антибютиюв, а саме, зниження чутливост до пенiцилiну та !! збiльшення до захищених клавулоновою кислотою пенiцилiнiв, макролiдiв та фторхшолошв протягом останнiх рокiв, що дозволяе рекомендувати щ антибiотики для лкування НП у осiб молодого вку, якi перебувають в умовах оргашзованого колективу.
Ключов! слова: негосштальна пневмошя, д1агностика, вшськовослужбовщ строково! служби.
Негосштальна пневмошя (НП) е одним ¡з найбшьш розповсюджених захворювань оргашв дихання i важливим медико-сощальним аспектом, у першу чергу за показниками захворюваносп i смертности а також за значними економ1чними втратами, що зумовлюе необхщшсть подальшого вивчення особливостей !! переб1гу, особливо у раз1 поеднання !! з ¡ншою патолопею, i розробки ращонально! терапл таких пащенпв [12]. У 2010р. захворювашсть дорослих на пневмошю склала 519,7 на 100 тис. населення, а смерттсть - 10,3 на 100 тис населення, тобто померло майже 2% з тих, хто захвор1в на пневмошю [20]. Анал1з захворюваносп на пневмошю в р1зних репонах Укра!'ни у 2007-2011рр., проведений Я.О. Дзюблик, свщчить, що цей показник був суттево вищим за середньо-статистичт показники по кра!ш у Вшницькш, 1вано-Франювськш i Кшвськш областях [5, 23].
В структур1 захворюваносп при хворобах оргашв дихання в нашш кра!ш провщне мюце дос займають НП [4]. Поширенють НП у 2011 рощ склала 494,3 випадюв на 100 тисяч дорослого
населения [18]. НП щорiчно розвиваеться у 1,5% населения свггу, в розвинутих кра!нах захворюванiсть складае вiд 3,6 до 16 на 1000 оаб [1]. В США щороку рееструеться близько 4 млн. хворих, з яких помирае приблизно 60 тис. чоловш. В кра!нах Свропейського Союзу кшьюсть хворих на пневмонiю складае бшя 3 млн. на рiк. Щорiчнi витрати пов'язанi з лiкуванням хворих на пневмошю досить високi. Так тшьки в США вони складають $8,4-10 млрд., а лiкувания одного пащента в умовах стацiонара оцшюють в $2500-8970, на дому в $300 [2].
При НП найнижчу летальшсть (1-3 %) рееструють у ошб молодого та середнього вшу без супутшх захворювань. У ошб старших вiкових груп за наявност супутнiх захворювань (серцево-судинне захворювання, хронiчне обструктивне захворювання легень, злояюсне новоутворення, алкоголiзм, цукровий дiабет, захворювання нирок та печiнки та ш.), а також у випадку тяжкого перебшу НП цей показник досягае 15-30 % [20]. Ряд дослщниюв вказуе на зростання в останш 10 роюв захворюваностi на НП в збройних силах Укра!ни на 50 %, при чому суттевими екзогенними факторами ризику розвитку НП стали част гострi ресшраторш захворювання i пневмонi! в минулому, хрошчш бронхiти, курiння, високе психоемоцшне напружения [17]. Широке розповсюджения тютюнопалшня, особливо серед ВСС, пiдвищуе частоту колошзаци бронхiального дерева гемофiльною паличкою, пiдвищуе ризик пневмококово! бактерiемi!, а також визнаеться незалежним фактором ризику розвитку легюнельозно! iнфекцi!. При захворюванш на ГРЗ в мокротиннi виникае нешвазивне розмноження пневмокока i гемофшьно! палички, ерадикацiя яких не впливае на перебш захворювання [16]. Бактерп, якi потрапили в респiраторну зону i не зустрiли протидi!, штенсивно репродукуються та активiзуються [19]. Окрiм того, звертае увагу i той факт, що епiдемiчнi спалахи шфекцш дихальних шлях1в, зокрема НП, становлять реальну загрозу боездатностi вiйськ, оскшьки заходи якi проводяться не завжди призводять до суттевого знижения захворюваност [6]. Значна захворюванiсть, високий рiвень летальностi, деякi дiагностичнi труднощi роблять необхiдним критичне переосмислення юнуючих знань i залишають НП одшею з найбiльш актуальних проблем пульмонологи та внутршньо! медицини в цшому.
Однiею iз головних причин тяжкого перебшу НП е недооцiнка тяжкосп стану, а також несвоечасне виявлення негативно! динамiки в перебiгу захворювання [9]. Не дивлячись на вiдомi дiагностичнi прийоми i характернi скарги, помилки в дiагностицi пневмонiй, особливо на догосштальному етапi, досягають 20%. Дiагноз пневмонi! викликае утруднення в лшаря в 30-40% i встановлюеться лише в кiнцi першого тижня хвороби, а правильний дiагноз в першi 3 доби хвороби ставиться тшьки в 35% випадюв [8].
Метою роботи було порiвняльний аналiз клiнiчного перебiгу i лiкувания негосштально! пневмонi! у вiйськовослужбовцiв строково! служби за перюд 1989-2012 рр.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено ретроспективний клiнiко-мiкробiологiчний аиалiз перебiгу НП у 251 ВСС, яю знаходились на лшуванш в умовах терапевтичного вщдшення Головного вiйськово-медичного клiнiчного центру (ГВМКЦ) «ГВКГ» м. Ки!в з 1989 по 2012 роки. При розгщщ юторш хвороб був оцiнений кшшчний перебiг НП; анамнез життя пащеипв (перенесенi захворювання, наявнiсть супутньо! патологи); результати лабораторних та iнструментальних методiв дослiджения; етiотропне лiкувания; причини виникнення тяжкого перебiгу НП. Критерiями включения в дослщжения пацiеитiв була наявнють НП, визначена на основi даних клiнiки, лабораторних аналiзiв та реитгешвського дослiджения органiв грудно! клiтки, при якому знаходили iнфiльтративнi змiни в легеневш ткаиинi. Для виявления етюлопчно! структури НП використовували данi бактерюлопчного дослiджения мокротиния, яке включало кшьюсне визначения збудника та його чутливосп до аитибактерiальних препаратiв (Наказ МОЗ СРСР № 535 вщ 22.04.1985 р.). Вам хворим проводилось рентгешвське обстеження органiв грудно! порожиини до л^вання i пiсля закiичения АБТ. Ультразвукове дослiджения плевральних порожиин проводилося за потребою, хворим у яких НП ускладнювалася ексудативним плевритом. Супутня патологiя виявлялась i була тдтверджена рентгенiвським дослiджениям ППН i консультащею спецiалiстiв. Проаналiзовано iсторi! хвороби 251 ВСС, вшом вiд 17 до 24 роюв, як1 хворши на НП, серед них легкий переб^ спостерiгався у 72 (28,68%), середнього ступеня тяжкостi - в 86 (34,26%), i тяжка пневмошя - у 93 (37,05%) (табл. 1). Хворих з НП розподшили на три групи. До 1-! увiйшли 84 ВСС, що хворши на НП протягом 1989 - 1996 роюв. До 2! групи було включено 83 ВСС, яю перенесли НП протягом 1997 - 2004 роюв, до 3-! групи -84 ВСС, що лжувались з 2005 по 2012 роки.
Найбшьш часто тяжкий перебiг спостершався в 3-iй групi хворих - 58,33% порiвняно з 1-ою та 2-ою групами, 20,23% та 32,53% вщповщно. В ушх групах хворих не спостершалось достовiрних вщмшностей щодо переважно! локалiзацi! запально! шфшьтраци легенево! тканини. Порiвнюванi групи були максимально щентичш за вiковою, статевою структурою i соцiальною
належшстю. Верифшащя дiагнозу здшснювалась згiдно з «1нструкщею про негоспiтальну пневмонiю у дорослих: етюлопя, патогенез, класифiкацiя, дiагностика, arnrfaKTepianbrn терашя» (Наказ №499 МОЗ Укра!ни вiд 28.10.2003р.), шдтверджено! наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни №128 ид 19.03.2007р. [11].
Таблиця 1
1 група (1989-1996pp.) 2 група (1997-2004рр.) 3 група (2005-2012pp.) Всього
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Кшьюсть хворих 84 100 83 100 84 100 251 100
Легка (нетяжка) - - 37 44,57 35 41,66 93 37,05
Середньотяжка 67 79,76 19 22,89 - - 86 34,26
Тяжка 17 20,23 27 32,53 49 58,33 72 28,68
Статистична обробка отриманих pезультaтiв виконувалася за допомогою стандартного пакету функцiй «MS Ехсе1».
Результати дослiдження та Тх обговорення. В кожнiй гpупi дослщжуваних хворих ВСС кiлькiсть днiв вщ початку захворювання до лiкувaння в стaцiонapi не вiдpiзнялaсь i становила в середньому 3,8 - 4,4 дш. При поступленш до пульмонолопчнопчного вiддiлення синдром штоксикаци та кашель з видшенням мокротиння були у вшх хворих ВСС. Нaйбiльший лейкоцитоз на початку захворювання спостершався в 3 - ш гpупi - 12,5х109 /л, а нaйвищi показники ШОЕ в 1-iй груш хворих - 21,12 мм/год.
Супутня патолопя, що передувала розвитку НП у ВСС, i могла вплинути на пеpебiг, а також призвести до розвитку ускладнень, представлена у табл. 2. Як видно з наведених даних, найбшьше значення для розвитку НП з 1989 по 2012pp. мав гострий риносинусит - 23 (9,16%). Загальна кшьюсть супутшх захворювань у дослiджувaних групах за 24 роки склала 33 (13,14%), а саме у 1 (1,19%) хворих 1-1 групи, у 10 (12,04%) хворих 2-1 групи i 22 (26,19%) хворих 3-1 групи.
Таблиця 2
Розподщ супутньот патолог1Т у групах_
Супутш захворювання Група 1, n=84 Група 2, n=83 Група 3, n=84 Всього n=251
Загальна юльюсть супутшх захворювань 1(1,19%) 10(12,04%) 22(26,19%) 33(13,14%)
Гострий риносинусит - 5 18 23
Гострий фаринпт - 1 2 3
Гастрит - 3 2 5
НЦД - 1 - 1
Густа себорея 1 - - 1
По результатам проведеного мшробюлопчного дослiдження мокротиння у хворих ВСС в трьох дослщжуваних групах встановлеш зaгaльнi зaкономipностi, якi характеризують сучасну етiологiчну клaсифiкaцiю НП. Ведучим збудником НП у дослщжуваних хворих ВСС вшх трьох груп в перюд з 1989 по 2012pp. залишасться родина Streptococcus - 197 (58,64±2,68)%, що сшвпадае з дослiдженнями Р.С.Козлова, О.В. Сиво! [7] та Ю.М. Мостового, Г.В. Демчук [10]. Наступним по частой був висiяний S. aureus i S. epidermidis - 72 (21,44±2,24)%, особливо в третш гpупi 36 (28,8±4,05) %, p<0,05. H. influensae достовipно чaстiше висiвaвся у пaцieнтiв третьо! групи 10 (8,0±2,42)%, нiж у хворих друго! групи 4 (3,45±1,69) %.
В другш гpупi хворих потpiбно вщм^ити пpовiдну роль у виникненнi пневмонп родини грамнегативних бaктеpiй Neisseria 13 (11,2±2,93) %, якi були майже вiдсутнi в пеpшiй гpупi хворих 1 (1,05±1,04) % i виявлялися в сеpеднiй кiлькостi в третш груш пащотпв 7 (5,6±2,05) %. Проте в жоднiй гpупi хворих не було видшено внутpiшньоклiтинних збудниюв (Mycoplasma spp. i Chlamydia spp.) методом ПЛР, де визначають наявнють у мокpотi зpaзкiв ДНК вщповщного збудника. Серед 251 ВСС хворого на НП у 66 (26,29%) було виявлено мшст iнфекцiю. Пpоaнaлiзовaно, що !х кiлькiсть також збшьшусться в пеpiод з 1989 по 2012pp. У першш гpупi у 11 (13,09%) хворих, в другш у 29 (34,93%) i в третш у 36 (42,85%). Збудниками, mi li утворюють е представники шмейства Streptococcus 60 (37,27±3,8) % i Staphylococcus 59 (36,65±3,79) %, Neisseria 18 (11,18±2,48) % i H. influensae 8 (4,96±1,7) % всього. Вiдмiчaеться достовipне збiльшення з роками числа збудниюв, що викликають мшст-шфекщю в пеpшiй гpупi хворих ВСС - 22 (13,67±27) % мiкpооpгaнiзмiв, в дpугiй - 62 (38,5±3,83) %, в тpетiй - 77 (47,83±3,94) % мiкpооpгaнiзмiв. Пpовiдну роль у виникненш НП мае
S. pneumoniae. Тому, проаналiзувано 3MiHy його чутливосп до антибютиюв. Протягом всього перюду спостереження S. pneumoniae 36epir високу чутливють до ампiцилiнy 75,51%, 92,5% i 100% в 1-iй, 2-ш i 3-iй групах вiдповiдно (табл. 3).
Таблиця 3
Антибютик 1 група (n=54) 2 група (n=49) 3 група (n=20)
Абс. % Абс. % Абс. %
Ампщилш 37 75,51 37 92,5 20 100
Амокаклав - - 15 93,75 20 100
Пенщилш 46 85,18 32 76,19 - -
Еритромщин 46 85,18 12 80 19 100
Ципрофлоксацин - - 3 100 17 100
Левофлоксацин - - 4 100 1 100
Спостер^аетъся зниження його чутливостi до пенiцилiну i еритромщину в другiй rpyni ropiB^HO з першою. Ципрофлоксацин i левофлоксацин застосовувалися переважно в третiй груш i володiють 100% чyтливiстю проти збудника, що пiдтвеpджyють також дослщження Peterson, J. [10]. В 1989-1996 роках пневмошю лiкyвали в основному пенщилшами 91 (80,53±3,27) % i амiноглiкозидами 12 (10,62±2,89) % (табл. 4). У 1997-2004 роках також перевагу надавали пенщилшам 65 (52,0±4,46) %, а цефалоспорини, фторхшолони i макpолiди використовували майже з однаковою частотою. З 2005 року в звязку 3i зниженням чyтливостi мiкpоооpганiзмiв до пенiцилiнy i збiльшенням тяжкого перебшу НП частiше стали застосовувати у дослщжуваних нами хворих ВСС фторхшолони 62 (42,76±4,1) % та цефалоспорини 52 (35,86±3,98) %, поpiвняно з другою групою хворих 17 (13,6±3,06) % i 20 (16,0±3,27) % вiдповiдно, р<0,05.
Таблиця 4
Частота застосування груп антибактерiальних препарат1в_
Антибютики (19891996) %±m (19972004) %±m (20052012) %±m
Пенщилши 91 80,53±3,72 65 52,0±4,46 16 11,03±2,6
Макролщи 7 6,20±2,27* 17 13,6±3,06* 15 10,34±2,52
Фторхшолони - - 17 13,6±3,06 62 42,76±4,1 ***
Цефалоспорини 1 0,89±0,88* 20 16,0±3,27 52 35,86±3,98 ***
Амшоглкозиди 12 10,62±2,89 6 4,8±1,91 - -
Тетрациклши 2 1,76±1,23 - - - -
Разом: 113 29,5±2,33 125 32,64±2,39 145 37,86±2,48
Примiтка: *- р1<0,05 - в 1-iй грyпi хворих ВСС пс^вняно з 2-ою группою; ** - р2<0,05 в 1-iй груш хворих ВСС порiвняно з 3-ою группою; *** - р3<0,05 - в 2-ш грyпi хворих ВСС порiвняно з 3-ою групою
За результатами дослщження Р.С.Козлова, О.В. Сиво! [7], Перцево! Т.А. [14 ,16], росту резистентност S. pneumoniae до сучасних макроладв (включаючи азитромiцин), ß-лактамних антибiотикiв та респiраторних фторхiнолонiв не вщзначено, що було виявлено i в нашiй роботi. Таким чином, ß-лактамш антибiотики, макролiди (азитромiцин), лшкозамщи, левофлоксацин, моксифлоксацин е найбiльш активними препаратами щодо S. рneumoniae.
У сво1х роботах Перцева Т.О., Попович Я.В. [13, 15] вказують на те, що S. pneumoniae займае провщне мюце серед етiопатогенiв у хворих на НП - 31,5 % i значний вщсоток - 20,4 % припадае на видшення Mycoplasma spp. Грамнегативна флора видшена у хворих на НП зi сyпyтнiми захворюваннями та модифiкyючими факторами, де домшуюче мiсце посiдають хрошчний бронхiт (38,5 %) та палшня (46,2 %). При мiкст шфекци S. aureus iз Mycoplasma spp. чи мшрооргашзмами родини ентеробактери часто виникають ускладнення НП i емтрична антибiотикотерапiя е малоефективною.
А у нашому дослiдженнi найчастiше видiлялись з мокротиння хворих ВСС представники родини Streptococcus 197 (58,64±2,68) %, зокрема S. pneumoniae i S. mitis. Збудниками, як утворюють мiкст шфекци е представники амейства Streptococcus 60 (37,27±3,8) % i Staphylococcus 59 (36,65±3,79) %, Neisseria 18 (11,18±2,48) % i H. influensae 8 (4,96±1,7) %.
До основних збудниюв НП зберiгають високу активнiсть амоксицитн/клавулонова кислота та макролiди, дещо нижча у цефтрiаксонy [14]. Також високу активнють проявляють респiраторнi фторхiнолони IV поколшня, що спiвпадае з нашими дослщженнями. В нашiй роботi протягом всього перюду спостереження S. pneumoniae зберш високу чутливють до амшцитну, як i в дослiдженнях Демчук Г.В. [3].
При дослщженш нами хворих ВСС 1-о! групи (1989-1996 pp.) нетяжку НП було виявлено у 79,76 % хворих, а тяжкий перебш у 20,23 %, а в роботах Мостового Ю.М., Демчук Г.В., [3, 10] у ВСС протягом 1987-1998 pp. нетяжкий перебш НП спостершався у 91 %, тяжкий - у 9 % випадюв.
Ж
1.Ретроспективний aнaлiз перебшу негосштально! пневмонп у ВСС виявив, що в перюд з 1989 по 2012 роки мшрооргашзмами, якi нaйчaстiше видiлялись з мокротиння хворих були представники родини Streptococcus 197 (58,64±2,68) %, зокрема S. pneumoniae i S. mitis.
2.Вiдмiчaеться достовipне збiльшення з роками числа збудниюв, що викликають мшст-шфекщю. Збудниками, якi утворюють мшст-шфекци е представники шмейства Streptococcus 60 (37,27±3,8)% i Staphylococcus 59 (36,65±3,79)%, Neisseria 18 (11,18±2,48)% i H. influensae 8 (4,96±1,7)%. 3.Чутливiсть S. pneumoniae до пенщилшу зменшилась з 85,18% до 76,19% в другш груш, поpiвняно з першою. Росту резистентност S. pneumoniae до сучасних мaкpолiдiв (включаючи aзитpомiцин), ß-лактамних антибютиюв та pеспipaтоpних фтоpхiнолонiв не вщзначено. Таким чином aмоксицилiн/клaвулоновa кислота, макролщи (aзитpомiцин), левофлоксацин, ципрофлоксацин е найбшьш активними препаратами щодо S. pneumoniae з 1997 по 2012pp. 4.Наявшсть супутшх захворювань (гострий риносинусит, гострий фаринпт) i неадекватне ведення хворого сприяе виникненню тяжкого пеpебiгу НП. Найбшьш часто тяжкий перебп- спостершався в 3-iй гpупi хворих ВСС (2005 - 2012pp.) - 58,33% поpiвняно з 1-ою та 2-ою групами, 20,23% та 32,53% вщповщно.
Перспективою подальших розробок по данш пробяж е rnoGxidmcmh у створены нових npomoKonie i arnopnmMie щодо dia3HocmnKU i лщвання НП в закритих колективах. В практищ вшсъковсп охорони здоров'я рекомендовано застосовуватиранне виявлення супутнъоi патологи, яка призводитъ до виникнення НП тяжкого перебicy.
1. Гончаров К. А. Застосування препарату лавомакс в комплекснш терапп хворих на негосттальну пневмошю нетяжкого перебшу / К.А. Гончаров // Украшський х1мютерапевтичний журнал. - 2010. - №1-2(23). - С. 61-64.
2. Гончаров К.А. Негосттальна пневмошя: погляд на проблему (огляд л1тератури) / К.А.. Гончаров // Вшськова медицина Укра!ни. - 2011. - Том 11, №2. - С. 37-42.
3. Демчук Г.В. Оцшка застосування антибактер1альних препараив для лкування позалкарняно! пневмонп у молодих оаб чолов1чо! стаи р1зних сощальних груп / Г.В. Демчук // Вюн. Вшниц. Держ. Мед. ун-ту. - 2003. - №2/1. - С. 465-466.
4. Дзюблик А.Я. Основные принципы диагностики и лечения внебольничной пневмонии / А.Я. Дзюблик, Л.В. Юдина // Здоров'я Украши. - 2011. - № 6. - С. 47-50.
5. Дзюблик Я.О. Особливост етдемюлогп негосттальних шфекцш нижшх дихальних шлях1в в Укршш / Дзюблик Я.О. // Украшський пульмонолопчний журнал. - 2012. - №4. - С. 30-32.
6. Кириллов М.М. Диагностика и лечение пневмоний у военнослужащих в госпитале, дислоцированом в зоне вооруженного конфликта (Северо-Кавказский военный округ) / М.М. Кириллов, Д.В. Соснюк // - Саратов - 2006. - 135 с.
7. Козлов Р. С. Антибиотикорезистентность Streptococcus pneumoniae в России в 1999-2005 гг.: результаты многоцентрового проспективного исследования ПеГАС-I и ПеГАС-II. / Р. С. Козлов, О. В. Сивая [и др.] // Клин. микроб. антимикроб. химиотер. - 2006. - № 8. - С. 33-47.
8. Кузнецова О.Ю. Избранные лекции по семейной медицине: руководство / О.Ю. Кузнецова // - СПб.: ЭЛБИ-СПб, -2008. - С.478.
9. Кохан С.Т. Изменения содержания интерлейкинов в сыворотке крови у военнослужащих с внебольничной пневмонией / С.Т. Кохан, Е.В.Намоконов, П.П.Коновалов // Военно-медицинский журнал. - 2009. - №4. - С. 63-67.
10. Мостовой Ю. М. Динамика изменений спектра возбудителей пневмонии и чувствительности пневмококка к антибиотикам у военнослужащих срочной службы / Ю. М. Мостовой, А.В. Демчук // Укр. х1м1отер. журн. - 2000. - №1. - С. 34-38.
11. Наказ МОЗ Украши №128 вщ 19.03.2007 р. ,Дро затвердження кгашчних протокол1в надання медично! допомоги за спещальшстю "Пульмонолопя" / К. : ТОВ «Велес» // - 2007. -148 с.
12. Островський М.М. Особливоси переб1гу негосштально! пневмонп на тт анем1чного синдрому / М.М. Островський, М.П. Стовбан // Здоров'я Укра!ни. - 2011 - Вересень. - С. 28-29.
13. Перцева Т.О. Негосттальна пневмошя. Визначення тяжкоси перебку та фактор1в, що сприяють госттал!зацп хворих / Т.О. Перцева, Я.В. Попович // Медичш перспективи. - 2005. - Т. X, № 4. - С. 82 - 85.
14. Перцева Т.О. Анал1з кгашчного перебку негосштально! пневмонп у хворих на стацюнарному етат та досвщ застосування захищеного амшопенщилшу в режим! ступенево! терат! / Т.О. Перцева, Я.В. Попович // Укр. пульмонол. журн. - 2006. - № 1. - С. 9 - 11.
15. Перцева Т.О. Етюлопчш збудники негосштально! пневмонп на госттальному етат / Т.О. Перцева, О.В. Братусь, Я.В. Попович // Медичш перспективи - 2006. - Том XI, № 2. С.31 - 35.
16. Перцева Т.А. Особенности течения, диагностики и лечения пневмонии при наличии модифицирующих факторов: практ. пособие / Т.А. Перцева, Л.И. Конопкина, Т.В. Киреева [и др.] // - К.: РПХ-Ферзь, - 2012. - 69 с.
17. Панченко Л.О. Негосттальна пневмошя у вшськовослужбовщв: анал1з ендогенних i екзогенних фактор1в ризику розвитку захворювання / Л.О. Панченко, Н.Г. Попова, !В. Короваева [та ш.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. -2012. - № 18. - С. 144-146.
18. Перцева Т.О., Ретроспективний aнaлiз летальних випадюв тяжко! негосштально! пневмонп: «маски тяжко! пневмонп» / Т.О. Перцева, Т.В. Юреева, К.О. Белослудцева // Укра!нський пульмонолопчний журнал. - 2013. - №2. - С. 26-30.
19. Регеда М.С. Пневмошя: монография / М.С. Регеда, С.1. Нестерук, М.М. Регеда // - Вид. 4-е, доп. та перероб. - Льв1в: -2012. - 15 с.
20. Фещенко Ю.1. Негосттальна пневмошя у дорослих оЫб: етюлопя, патогенез, класифжащя, д1агностика, антибактер1альна тератя (проект клшчних настанов) / Ю.1. Фещенко, О.А. Голубовська, К.А. Гончаров // Украшський пульмонолопчний журнал. - 2012. - №4. - С. 5-17.
21. Фещенко Ю.1. Негосттальна та нозоком1альна (госттальна) пневмошя в дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифкащя, д1агностика, антибактер1альна тератя / Ю.1.Фещенко, О.Я. Дзюблик // Здоровя Украши. - 2013. - №4. - С. 51-52.
22. Фещенко Ю.1. Негосттальна та нозоком1альна (госттальна) пневмошя в дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифкащя, д1агностика, антибактер1альна тератя / Ю.1.Фещенко, О.Я. Дзюблик // Здоровя Украши - 2013. - №6. - С. 46-47.
23. Щербенюк Н.В. Змши тактики вибору антибютиюв тд час лжування негосттально! пневмонп в умовах стацюнару (2007-2011 рр.) / Н.В. Щербенюк // Украшський терапевтичний журнал. - 2013. - №3. - С. 67-71.
24. Peterson, J. Levofloxacin for the treatment of pneumonia caused by Streptococcus pneumoniae including multidrug-resistant strains: pooled analysis / J. Peterson, B.Yektashenas, A. C. Fisher // Curr. Med. Res. Opin. - №. 25 (3). - 2009. - P. 559-568.
СРАВНЕНИЕ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИИ У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ СРОЧНОЙ СЛУЖБЫ Попенко Н. В.
В статье проанализированы особенности течения, спектр возбудителей и оценена эффективность лечения НП у военнослужащих срочной службы (ВСС). Наиболее часто тяжелое течение наблюдалось в третьей группе больных ВСС (2005 - 2012гг.) - 58,33%. Обнаружена подавляющая этиологическая значимость Str. pneumoniae и S. aureus при НП у ВСС и учитывается при назначении эмпирического антибактериального лечения. Увеличилось выявление H. influenzae с (3,45 ± 1,69)% в 1997-2004гг. до (8,0 ± 2,42)% в 2005-2012рр. Установлены региональные особенности чувствительности Str. pneumoniae к антибиотикам, а именно, снижение чувствительности к пенициллину и его увеличение к защищенным клавулоновой кислотой пенициллинам, макролидам и фторхинолонам в последние годы, что позволяет рекомендовать эти антибиотики для лечения НП у лиц молодого возраста, находящихся в условиях организованного коллектива.
Ключевые слова: внебольничная пневмония, диагностика, военнослужащие срочной службы.
Стаття надшшла 7. 03. 2015 р.
COMPARISON OF CLINICAL COURSE AND TREATMENT COMMUNITY - ACQUIRED PNEUMONIA OF CONSCRIPT SOLDIERS Popenko N. V.
The article analyzes the characteristics of the course, the spectrum of pathogens and assess the effectiveness of treatment of community-acquired pneumonia of conscript soldiers. The most frequently observed severe course occured in the third group of concript soldier patients (2005 - 2012) - 58.33%. Overwhelming etiologic significance Str. pneumoniae and S. aureus by community-acquired pneumonia of concript soldiers was found and taken into account in the appointment of empirical antibiotic treatment. Detection of H. influenzae. increased from the (3,45 ± 1,69)% in 1997-2004 to (8,0 ± 2,42)% in 2005-2012. Regional characteristics sensitivity Str. pneumoniae to antibiotics, namely, decreased sensitivity to penicillin and its increase to protected clavulanic acid penicillins, macrolides, and fluoroquinolones have been established for recent years. That allows us to recommend to use these antibiotics for treatment of community-acquired pneumonia of young persons who are a part of an organized group.
Key words: community-acquired pneumonia, diagnostics, conscript soldiers.
Рецензент !щейюн К.С.
УДК 159.923:616.89+616.12-008+615.851
ушшжшш ншшш нкиии
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИП1В ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У Ж1НОК З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
Визначення титв психосощально! дезадаптацп за I. П.Артюховим надало можливють видшити специфiчнi особливост проявiв кожного варiанту невротичного розладу. Встановлено, що поява ознак сощально! дезадаптацп i девiантних особистюних тенденцш на фон незадоволеност значущими аспектами життeдiяльностi сприяла виникненню фрустрацп потреб, виникненню вщчуття провини, професшно! неспроможноси, що впливало на перебш, тривалють невротично! патологи та яюсть лжувально^агностичних заходiв.
Ключовi слова: психосощальна дезадаптащя, невротичн розлади.
Робота е фрагментом НДР «Порушення ^мейного функщонування при невротичних розладах у жток (причини, мехатзму розвитку, клшжа, психокорекщя)». № держреестраци 0112и000939.
Останшми десятир1ччями вщзначаеться посилення штересу до вивчення проблемы виникнення та розвитку невротичних розлад1в, що обумовлено поширешстю 1 виразнютю медичних та сощально-демограф1чних наслщюв [1, 4, 10, 11, 16]. Серед невротичних розлад1в зустр1чаються форми, обтяжен соматичним та невролопчним фоном, стшю до лшування, що призводять до швалщизацп пащенпв [2, 13]. Все це надае проблем! не лише медичного, але 1 сощального значення [5, 6, 9, 12]. Медико-сощальш наслщки невротичних розлад1в включають хрошчний переби-, виразшсть сощального дистресу, зниження працездатност та якост життя [3,
