CC BY
20
13. Bass William M. Aging of the Lumbar Vertebrae Using Known Age and Sex Samples / William M. Bass, Smith, K. April [et. al.]. - "Anthropology Theses Department of Anthropology", - 2010. - Paper 45.
14. Taylor J. A. Interpretation of abnormal lumbosacral spine radiographs. A test comparing students, clinicians, radiology residents, and radiologists in medicine and chiropractic / J.A. Taylor, P. Clopton, E. Bosch [ et al.] // Spine. - 2009. - Vol. 10, № 20. - P. 1147-1153.
15. Taylor John A. M. Diagnostic imaging for spinal disorders in the elderly: a narrative review / John A.M. Taylor and, André Bussières. - Chiropractic & Manual Therapies, - 2012. - 1186 p.
ОСОБЕННОСТИ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ РАЗМЕРОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА НА МЕДИАННО-САГИТТАЛЬНЫХ СРЕЗАХ У ЗДОРОВЫХ ДЕВУШЕК ПОДОЛЬЯ РАЗНОГО ВОЗРАСТА Пинчук С. В.
В статье описаны возрастные различия компьютерно-томографических размеров поясничного отдела позвоночника на медианно-сагиттальных срезах у здоровых девушек разного возраста. Установлено, что наиболее выраженные возрастные различия исследуемых размеров установлены между здоровыми девушками 16 лет и девушками старших возрастных групп (меньшие значения передней и задней высоты первого поясничного позвонка; высоты нулевого, первого, четвертого пятого межпозвоночных дисков; средней ширины тела первого -четвертого поясничных позвонков; задней высоты поясничного отдела позвоночника у 16-летних девушек) и между 19-летними девушками и девушками 17, 18, 20 лет (меньшие значения средней высоты тела второго поясничного позвонка и передней высоты тела четвертого поясничного позвонка; средней ширины тела первого - четвертого поясничных позвонков; передней высоты поясничного отдела позвоночника у 19-летних).
Ключевые слова: компьютерная томография, поясничный отдел позвоночника, морфометрия, здоровые девушки.
Стаття надшшла 17.02.2015 р.
FEATURES OF COMPUTED TOMOGRAPHY
SIZES OF LUMBAR SPINE IN MEDIAN-SAGITTAL SLICE IN HEALTHY GIRLS OF PODILLYA IN DIFFERENT AGES Pinchuk S. V.
The article describes the age differences computed tomographic size of the lumbar spine in the median sagittal sections, in healthy girls of all ages. Found that the most pronounced age differences in surveyed amount are set between girls healthy 16-year-old girls and older age groups (lower values front and rear height of the first lumbar vertebra, height zero, first, fourth, fifth intervertebral discs, the average width of the first body - fourth lumbar vertebrae, posterior height of the lumbar spine in 16 years) and among 19-year-old girls and girls 17, 18, 20 (lower value of the average height of the body of the second lumbar vertebra and the anterior height of the body of the fourth lumbar vertebra, the average width of the first body - fourth lumbar vertebrae, anterior height of the lumbar spine in 19-year-olds).
Key words: computed tomography, lumbar spine, morphometry, healthy girls.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 614.23:377
Y//////////////M
V/////////////M
САМООЦ1НКА КЕР1ВНИКАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я СВО1Х МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ОЦ1НКА ПОТРЕБ У НАВЧАНН1 НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Авторами, на регюнальному рiвнi, за даними спещально розроблено! анкети проведений аналiз результата самоощнки дш при прийнята управлшського ршення та !х бачення щодо подальшо! тдготовки в напрямку управлшня. Встановлено, що переважна бшьшють управлшщв, незалежно вщ керiвноi' посади, готовi продовжувати навчання в даному напрямку.
Ключовi слова: керiвнi кадри, тдготовка з управлшня, самоощнка.
Ефектившсть оргашзаци в основному залежить вщ яюсного складу управлшських кадр1в, як забезпечують !! д1яльшсть, бо саме вщ кватфшацшного та загальноосвггнього р1вня кер1вника залежить яюсть винесеного ним ршення та р1вень його виконання [2].
Осв1та фах1вщв охорони здоров'я е надзвичайно складним, значним за обсягом та потенцшними можливостями чинником впливу на ефектившсть д1яльносп галузь Застарш методи управлшня осв1тою фах1вщв з охорони здоров'я вже не забезпечують бажаних результапв, а навпаки, часто призводять до застою, а то й до дезоргашзацп в управлшських структурах [2, 3]. На сьогодш система тдготовки, перешдготовки та тдвищення квал1ф1кацй управлшщв галуз1 охорони здоров'я вимагае ютотно! перебудови. Це дасть змогу ютотно вдосконалити юнуючу систему тдготовки, перешдготовки та тдвищення квал1ф1кацй фах1вщв з галузей охорони здоров'я, яю б вщповщали потребам Укра'ни [1].
Метою роботи було вивчення та анал1з даних, яю дають уяву про використання кер1вниками заклад1в охорони здоров'я на регюнальному р1вн1 у !х робот1 розроблених стандарт та протокол1в, дат щодо необхщносп викладання теорп та практики управлшня охороною
здоров'я шд час навчання у вищому навчальному заклавд та пiсля його заюнчення тощо за даними спецiально розроблено! анкети.
Матерiал та методи дослщження. Проведено аналiз даних спецiально розробленого запитника для керiвних кадрiв охорони здоров'я. Результати оброблеш за методом варiацiйно! статистики з використанням програм Microsoft Exell.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Як показали результати дослщжень, переважна бiльшiсть управлiнцiв у цшому (81,9%) i по окремих посадах (вщ 52,6% до 95,5%) у сво!й роботi при прийнятп управлiнського рiшення використовують розробленi стандарти. Рщко !х використовують 11,7% посадовщв, а зовсiм не використовують - 6,4% серед ушх керiвникiв. Звичайно, що за цими показниками посадовщ мiж собою вiдрiзняються суттево (р<0,01). Так, частiше за всiх, широко використовують у сво!й роботi розроблеш стандарти керiвники обласного та районних рiвнiв (95,5%), а рiдше - головш лiкарi мiських медичних закладiв (52,6%). Вони ж i часпше за всiх не користуються цими стандартами (26,3%).
Що стосуеться протоколiв, то переважна бшьшють медичних керiвникiв областi (68,9%) при прийняттi того чи шшого управлiнського рiшення користуються переглядом протоколiв, рiзко це використовують 22,4% посадовщв, а зовшм не займаються цим 8,7%. Частiше за вшх орiентуються на протоколи керiвники обласного та районних рiвнiв (95,5%), а рщше за всiх -головш лiкарi мiських медичних закладiв (47,3%). Найчастiше не вдаються до перегляду протоколiв головнi лiкарi сшьський медичних закладiв (22,7%) та головш лiкарi мiських медичних закладiв (21,1%). Ц та iншi вiдмiнностi суттево (р<0,01) i сильно (с = 0,800 - 0,854) залежать вщ посади, яку займае керiвник.
Бажання необхщност викладання теори та практики управлшня виразила переважна бiльшiсть медичних керiвникiв областi як в цшому (93,3%), так i по окремих посадах (83,3 -100,0%), тобто по цих показниках посадовщ мiж собою суттево не розрiзняються (p>0,05). Незацiкавленiсть у викладаннi управлiння висловили поодиною посадовцi.
Думка респондентiв щодо бачення медичними керiвниками областi того, яким медичним працiвникам бiльше всього потрiбно навчання по управлiнню охороною здоров'я е рiзною. Про те, що це навчання важливе для кожного лшаря, вважають лише 30,4% опитаних посадовщв, а 42,2% - що воно е необхщним посередньо, а 27,4% керiвникiв вважають, що для кожного лшаря воно не важливим. Щодо окремих посадовщв, то !х думка з цього приводу суттево (p<0,01) коливаеться. Так, 76,7% завщуючих вщдшеннями i 68,3% заступниюв головних лiкарiв рiзних медичних закладiв вважають, що таке навчання для кожного лшаря важливе, а 55% головних лiкарiв установ шмейно! медицини вважають, що воно не потрiбне i лише 5% цих керiвникiв пiдтримуе його важливiсть для лiкарiв. Цi та iншi коливання дуже сильно залежать вщ посади керiвника (c=0,95%). У той же час бшьшють респонденпв (84,9 - 97,3%) вважае, що навчання по управлшню охороною здоров'я бшьш важливим е для керiвникiв медичних закладiв i для вищих посадовцiв, нiж для кожного лшаря. I в цш оцiнцi окремi посадовцi одностайнi - коливання !х думки з цих питань несуттеве (p>0,05).
Наступш данi дають уяву про те, яко! думки дотримуються респондента при визначенш необхiдностi теоретично! шдготовки по управлiнню керiвникiв охорони здоров'я та форми !х навчання. Переважна бiльшiсть респондентiв (79,6%) вважае, що теоретична шдготовка по управлiнню необидна для керiвникiв охорони здоров'я. А от щодо форм !х навчання, думки респондентiв роздiлилися: 47,2% (майже 50%) респондентiв вважае, що кращою формою навчання е очна форма, а 52,8% - що заочна. Як з приводу першого, так i другого питання в виборi визначають суттево! рiзницi мiж окремими респондентами не виявлено (p<0,05).
Результати опитування медичних керiвникiв Закарпатсько! обласн про те, яким формам теоретично! шдготовки керiвникiв охорони здоров'я вони вщдають перевагу вказують, що серед опитаних керiвникiв традицiйним лекцiям вщдають високу перевагу бiльшiсть респондентiв (57,9%), середню - 30,4%, а низьку - 11,4% респонденпв. Серед окремих посадовщв цей вибiр був рiзним. Високу перевагу лекщям вщдали завiдуючi вiддiленнями рiзних медичних закладiв (90,0%), головнi лiкарi установ шмейно! медицини (70,0%), заступники головних лiкарiв рiзних закладiв (61,0%) та головш лiкарi полiклiнiк (60,0%). Менш за вшх високу перевагу лекцiям вщдавали керiвники обласного та районного рiвнiв (27,3%) та головнi лiкарi сшьських медичних закладiв (31,8%). Вони ж i частiше за всiх (45,5%) лекщям вщдавали низьку перевагу. Цей вибiр достовiрно (p<0,01), але посередньо зв'язаний з посадами керiвникiв.
Практичним заняттям високу перевагу вщдало теж бшьшють респонденпв (62,5%), середню - 37,5%, а низьку перевагу не давав шхто. В цьому виборi посадовщ проявили одностайнють i мiж ними в цьому виборi суттево! рiзницi не встановлено (p>0,05). Подiбна ситуащя вiдмiчаеться iз вибором семiнарських занять. Бшьшють респонденпв (64,2%) цьому виду занять вщдали високу перевагу, середню - 29,4%, а низьку - 6,4% респонденпв. Мiж окремими респондентами цей вибiр суттево не розрiзняеться (p>0,05). Бiльшiсть респондентiв (68,6%) високу перевагу вщдали i дiловим ii-рам, середню - 31,1%, а низьку - один посадовець. Цей вибiр мiж окремими посадовцями теж суттево не розрiзняеться (p>0,05). У виборi закордонного досвiду високу перевагу вщдають теж бiльшiсть посадовцiв (59,5%), середню - 31,1%, а низьку - 9,4% посадовщв. Цей вибiр посередньо (с=0,312), але суттево (p<0,05) залежить вiд посади респондента. Часпше за всiх високу перевагу закордонному досвщу вiддавали статисти та методисти (88,2%), резервюти (76,5%), завiдуючi вщдшеннями рiзних медичних закладiв (70,0%) та iншi (див. табл.), а менш за всiх - головнi лiкарi сiльських (31,9%) та мiських (47,4%) закладiв. У цiлому ж опитуванням встановлено, що бiльшiсть керiвникiв охорони здоров'я Закарпатсько! областi високу перевагу вщдши рiзноманiтним формам навчання медичних керiвникiв.
Опитуванням керiвникiв охорони здоров'я обласп вивчалось i те, яким розкладам навчання вони надають перевагу. Навчанню кожними вихщними протягом 2 роюв переважна бiльшiсть респондентiв (85,6%) вщдають низьку перевагу, а 9,4% - середню та 4,7% - високу, тобто поодиною посадовщ. В цьому виборi переваг посадовщ одностайш. Мiж !х вибором суттево! рiзницi немае (p>0,05).
У той же час навчанню по 8 дшв 3 рази на рш протягом 2 роюв переважена бiльшiсть респонденпв (73,2%) вiддають високу перевагу, 16,4% - середню i 10,4% - низьку перевагу. Цей вибiр хоча i посередньо (с=0,331), але суттево (p<0,01) залежить вiд посади. Часпше за всiх високу перевагу цьому розкладу навчання вщдавали головнi лiкарi установ сiмейно! медицини (83,3%) та заступники головних лiкарiв медичних установ (70,7%), а менше за вшх - резерв (47,0%), керiвники обласного та районного рiвнiв ( 50,0%) тощо.
Заняттям по суботах та нед^х переважена бшьшють респонденпв (68,2%) вщдала низьку перевагу, 19,1% - середню, 12,7% - високу. Цей вибiр сильно (с=0,870) i суттево залежить вщ посади респондентiв. Часпше за всiх низьку перевагу навчанню у щ днi вiддавали головш лiкарi установ сiмейно! медицини (85,0%), завiдуючi вiддiленнями медичних установ (80,0) та головш лiкарi полiклiнiк (73,3%), а менш за вшх - резерв (35,3%) та методисти i статистики (47,0%). Вони ж часпше за вшх навчанню у щ дш вiддавали високу перевагу: 35,3% i 41,2% респондентiв вiдповiдно.
Переважна бшьшють респонденпв (84,9%) низьку перевагу вщдають i навчанню у вечiрнi часи, а середню i високу - поодиною респонденти. В цьому виборi вони одностайнi - мiж !х вибором суттево! рiзницi не виявлено (p>0,05).
Щодо зручностi користування мережею Internet, то майже вс респонденти (96,3%) заявили, що в !х роботi воно зручне. Про незручнють заявили поодинокi опитанi керiвнi посадовцi. Одностайнiсть респондентiв в цьому питанш визначаеться тим, що мiж !х вибором суттево! рiзницi не виявлено (p>0,05).
Отже, в цшому, опитанi керiвники охорони здоров'я обласп iз всiх розкладiв навчання свш вибiр залишили лише на навчанш по 8 днiв 3 рази на рш протягом 2 роюв, iншi розклади навчання !х не задовольняють. 1нтернетом !м користуватись зручно.
Ж
1. При прийняттi управлшського рiшення керiвники дослiджуваного регiону використовують як розробленi стандарти, так i клiнiчнi протоколи. Найчастiше !х використовують управлшщ обласних i регiональних рiвнiв, рiдше - керiвники мiських i сiльських закладiв охорони здоров'я.
2. На необхщнють викладання управлiння охороною здоров'я у вищому навчальному закладi вказала переважна бiльшiсть керiвникiв (93,3%). Проте, на !х думку, важливим е таке навчання не для вшх лiкарiв, а тiльки тих, що займають керiвнi посади або е керiвниками охорони здоров'я вищих рангiв.
3. Переважна кiлькiсть керiвникiв мають бажання взяти участь у курс теоретично! пiдготовки за спещальнютю «Менеджмент в сферi охорони здоров'я» протягом наступних 3-х рокiв. 52,8% управлшщв готовi пройти вiдповiднi курси заочно у виглядi семiнарських занять, дшових iгор та шляхом вивчення закордонного досвщу. Щодо часу та термшу навчання, керiвники надають перевагу навчанню по 8 дшв 3 рази на рш протягом 2 роюв. Про зручнють використання мережi
Internet вказали 96,4% респондент, а для решти (3,6%) це е неможливим i3-3a вщсутносп мережi та навичок користування комп'ютером та 1нтернетом.
4. З'ясування сучасних характеристик керiвних кaдрiв охорони здоров'я та !х регiонaльних особливостей, а також особливостей !х самоощнки щодо сво!х можливостей при управлшш закладом е основою створення ефективних критерпв професiйного добору на керiвнi посади в заклади охорони здоров'я, спрямованих на полiпшення якостi управлшня закладами охорони здоров'я.
1. Децик О.З. Готовшсть кер1вник1в медичних заклад1в до управлшня змшами в систем1 охорони здоров'я / О.З. Децик, H.I. Кольцова // Схщноевропейський журнал громадського здоров'я .- 2012. - №2-3 (18-19).- С. 100-104.
2. Коба Н.М. Основш проблеми державно! кадрово! полынки з тдготовки кер1вник1в охорони здоровя / Н.М. Коба, Р.М. 1саенко, В.В. Короленко [та ш.] // Украшський науково-медичний молод1жний журнал.- 2012.- №2.- С.16-22.
3. Курило Т. М. Удосконалення тдготовки менеджер1в охорони здоров'я на Укра!ш та досвщ США / Т.М.Курило // Болонський процес: трансформащя навчального процесу у технолопю навчання: Матер1али II м1жнародно! науково-методично! конференцп.- К:ДУ1КТ, - 2005.- С. 92-94.
САМООЦЕНКА РУКОВОДИТЕЛЯМИ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СВОИХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ И ОЦЕНКА ПОТРЕБНОСТИ В ОБУЧЕНИИ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ
Погориляк Р. Ю., Гульчий А. П., Слабкий Г. А., Рогач И. М.
Авторами, на региональном уровне, по данным специально разработанной анкеты проведен анализ результатов самооценки действий при принятии управленческого решения и их видение дальнейшей подготовки в области управления. Установлено, что подавляющее большинство управленцев, независимо от руководящей должности, готовы продолжать обучение в данном направлении.
Ключевые слова: руководящие кадры, подготовка по управлению, самооценка.
Стаття надшшла 24.02.2015 р.
SELF-ESTEEM HEALTH CARE MANAGERS CAPABILITIES AND TRAINING NEEDS ASSESSMENT ON REGIONAL LEVEL Pohorilyak R. Y., Gulchiy A. P., Slabkiy G. A., Rogach I. M. Authors at the regional level, according to a specially developed questionnaire, results of operations when taking self-management solutions and their vision for further training in the area of governance. It was established that the majority of managers, regardless of management position, ready to continue their studies in this area.
Key words: executive staff, training management, self-esteem.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 616.24 - 002 - 0S5 - 092 - 057.36 (09)
ПОР1ВНЯННЯ КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ I Л1КУВАННЯ НЕГОСП1ТАЛЬНО1 ПНЕВМОНП У ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ СТРОКОВО1 СЛУЖБИ
У статп проаналiзовано особливосп nepe6iry, спектр збудниюв та оцшена ефектившсть лкування НП у вшськовослужбовщв строково! служби (ВСС). Найбшьш часто тяжкий nepe6ir спостертався в 3-ш rpyni хворих ВСС (2005 - 2012рр.) - 58,33%. Виявлена переважна етюлопчна значимють Str. pneumoniae i S. aureus за НП у ВСС i враховуеться пiд час призначення емтричного антибактерiального лiкування. Збшьшилось виявлення H. influenzae з (3,45±1,69) % у 1997-2004рр. до (8,0±2,42) % у 2005-2012рр. Встановленi репональш особливостi чутливостi Str. pneumoniae до антибютиюв, а саме, зниження чутливост до пенiцилiну та '!'! збшьшення до захищених клавулоновою кислотою пенщилтав, макролiдiв та фторхiнолонiв протягом останшх рокiв, що дозволяе рекомендувати щ антибiотики для лiкування НП у оаб молодого вiку, якi перебувають в умовах органiзованого колективу.
Ключов! слова: негосштальна пневмошя, д1агностика, вшськовослужбовщ строково! служби.
Негосштальна пневмошя (НП) е одним ¡з найбшьш розповсюджених захворювань оргашв дихання i важливим медико-сощальним аспектом, у першу чергу за показниками захворюваносп i смертности а також за значними економ1чними втратами, що зумовлюе необхщшсть подальшого вивчення особливостей !! переб1гу, особливо у раз1 поеднання !! з ¡ншою патолопею, i розробки ращонально! терапл таких пащенпв [12]. У 2010р. захворювашсть дорослих на пневмошю склала 519,7 на 100 тис. населення, а смертшсть - 10,3 на 100 тис населення, тобто померло майже 2% з тих, хто захвор1в на пневмошю [20]. Анашз захворюваносп на пневмошю в р1зних репонах Укра!'ни у 2007-2011рр., проведений Я.О. Дзюблик, свщчить, що цей показник був суттево вищим за середньо-статистичш показники по кра!ш у Вшницькш, 1вано-Франювськш i Кшвськш областях [5, 23].
В структур1 захворюваносп при хворобах оргашв дихання в нашш кра!ш провщне мюце дос займають НП [4]. Поширенють НП у 2011 рощ склала 494,3 випадюв на 100 тисяч дорослого
