CC BY
21
method of polymerase chain reaction (PCR) in real time. There was a tendency (p<0,10) towards the association between unfavourable allele A oligonucleotide polymorphism of cytochrome system P450 2D6*4 isoenzyme gene in heterozygous genotype GA and body weight. Its frequency made up 14 cases out of 37 (38 %) among the patients with chronic heart failure and obesity; 15 cases out of 52 (29 %) among patients with chronic heart failure and normal or excess weight; 5 cases of 21 (24 %) among healthy individuals of control group. It has been shown that one year dynamics of the treatment of obese patients with chronic heart failure by using metoprolol succinate under cardiac hemodynamics and rhythm control is characterized by relatively fast and stable reaching targeted clinical and functional parameters, good tolerance and low level of lethal outcomes caused by heart failure progression, and also by significant improvement of quality of life and patient's compliance to the treatment. While, in the cohort with heterozygous GA genotype, comparing with homozygous GG genotype, the positive dynamics was comparatively not so pronounced in the quality of life, clinical picture, parameters of hemodynamics and heart rhythm, serum level of NT-proBNP and insulin resistance markers during the treatment with metoprolol succinate in the patients with chronic heart failure and concomitant obesity. The further studies will deal with logic-statistical grounding of protocols for metoprolol succinate use in patients with chronic heart failure and concomitant obesity with taking into account the role of oligonucleotide polymorphism of cytochrome system P450 2D6*4 isoenzyme gene described in this article .
УДК159.923:616.89+616.12-008+615.851 Герасименко Л.О., 1саков Р.1., Гринь К.В.
ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦИ У Ж1НОК З СОМАТО-ВЕГЕТАТИВНОЮ ДИСФУНКЦИЮ СЕРЦЕВО-СУДИННО1 СИСТЕМИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Метою даного досл'дження було встановити предиктори формування психосо^ально)' дезадаптаци на п'дстав! клМко-психопатолог'чних та патопсихолог'чних особливостей жнок з сомато-вегетативною дисфункцею серцево-судинно)' системи. Для реалiзацiУ мети / завдань досл'дження було обстежено 87 осб жночо)' стат/ за допомогою клМко-психопатолог'чного, психометричного, психод'агностичного та статистичного методв. Встановлено, що клМко-психопатолог'чними предикторами розвитку психосо^ально)' дезадаптаци у жiнок '¡з сомато-вегетативною дисфункц-ею серцево-судинно)' системи е астено-депресивний синдром (93,3±3,9%), психiчна втомлювансть (93,3±1,5%) та емоцйна лабШьн'ють (82,2±2,4%).
Ключов1 слова: психосоц1альна дезадаптац1я, сомато-вегетативна дисфункц1я.
Робота е фрагментом НДР «Психосоцальна дезадаптаця при невротичних розладах у жнок (клiнiко-психопатологiчна характеристика, принципи реабттацп та профлактики)», державний реестрацйний номер 0115Ш04877.
ку та профтактику формування психосо^альноТ
Вступ
За поширенютю чтьне мюце серед пс^чних розладiв посщае невротична патолопя. Одыею i3 головних причин формування таких тенденцш е постшне ускладнення функцюнування в ycix аспектах людського життя - вщ еколопчного до со^ального i, звичайно, психолопчного [1,2]. В умовах сучасного патоморфозу, серед невротичних розладiв найчаспше зус^чаються форми, обтяжен соматичним i невролопчним фоном, стшк до лкування стани, що призводять до ш-валщизаци хворих. Це надае данш проблемi не ттьки медичного, але й надзвичайно важливого со^ального значення. Зокрема, медико-со^альш наслщки невротичних розладiв вклю-чають хрошчний переб^, вираженють со^ально-го дистресу, зниження працездатност та пору-шення со^альноТ адаптацп [3].
Незважаючи на визнаний взаемозв'язок формування сташв дезадаптаци iз невротичними розладами, зокрема у жшок, системы дослн дження даного напрямку е новими та вивченими недостатньо [4,5]. Невиршенють перелiчених проблем суттево утруднюе своечасну дiагности-
дезадаптацп у жшок iз невротичними розладами [6,7].
Прюритетним у даному напрямку е визначен-ня типологи неврозу у поеднанн з визначенням стану со^альноТ' адаптацп, стресдолаючоТ пове-дшки, впливу коморбщноТ патологи на рiвень постстресорного реагування, ризику розвитку постстресорноТ депреси, предикторiв формування дезадаптивноТ поведiнки (бiологiчних, психо-логiчних та со^альних) [8,9].
Мета роботи
Встановити предиктори формування психо-соцiальноТ дезадаптаци на пiдставi кпшко-психопатологiчних та патопсихолопчних особливостей жiнок з сомато-вегетативною дисфункцн ею (СВД) серцево-судинноТ системи.
Матерiал та методи дослщження
За умов iнформованоТ згоди до дослiдження залучено 87 осiб жшочоТ' статi, якi звертались за консультативною та лкувальною допомогою до сшвробп~нимв кафедри психiатрiТ, наркологiТ та
медичноТ психологи ВДНЗУ «УМСА». До основной групи належали 45 жшок iз соматоформною вегетативною дисфунк^ею серцево-судинноТ системи (F45.30), якi мали ознаки психосо^аль-ноТ дезадаптацiТ. Групу порiвняння склали 42 жн нки iз аналогiчною патологiею (F45.30), але без ознак психосо^альноТ дезадаптацiТ. Основна група та група порiвняння були гомогенними за основними характеристиками. Для реалiзацiТ мети i завдань дослiдження у роботi використа-но комплекс методiв, що включав кпшко-психопатолопчне, психометричне, психодiагнос-тичне дослiдження та статистичн методи оброб-ки отриманих результат. Психометричнi методи доповнювали клiнiко-психопатологiчне дослн дження та застосувалися з метою отримання кн лькюноТ оцiнки клiнiчних показникiв. У дослн дженнi застосовувалися: шкала психосоцiальноТ дезадаптацп, шкала Гамiльтона для оцiнки три-воги (HARS), шкала Гамiльтона для оцшки де-пресп (HDRS), шкала адаптаци/дезадаптацп (опитувальник вираженостi психопатологiчноТ симптоматики ^^-90^).
Результати дослiдження та 1х обговорення
Серед обстежених основноТ групи iз сомато-вегетативною дисфункцiею (СВД) серцево-судинноТ системи переважали жшки середнього вiку - (44,8±6,1 роки, р<0,01), якi були вихованi у неповних родинах (55,55 %, р<0,05).
Структурнi показники психосоцiальноТ дезадаптацп у ж1нок цiеТ групи визначались за методикою Артюхова 1.П. зi спiвавторами. Згiдно отриманих даних, у жшок iз сомато-вегетативною дисфункцiею серцево-судинноТ системи у 40,00% було визначено ТТ виробничий (службовий) тип, що характеризувався пору-шенням адаптацiТ iндивiда до навколишнього со^ального середовища пiд впливом факторiв професшноТ дiяльностi. Дана форма дезадаптацп розвивалась у результат невiдповiдностi мiж очiкуваннями та реальною ситуацiею у сферi професiйноТ дiяльностi.
У 31,11% обстежених жшок основноТ групи було визначено змшаний тип психосо^альноТ дезадаптацп. Iншi види дезадаптацiТ мали знач-но меншу поширенiсть серед представниць да-ноТ групи: економiчна дезадапта^я - 13,33%, сь мейна дезадапта^я - 8,89%, iнформацiйна де-задапта^я - 6,67%.
Аналiз структури виробничоТ (службовоТ) де-задаптацiТ показав, що найбтьш типовими Т'Т проявами для па^етчв цiеТ групи були наступнк незадоволенiсть психологiчним клiматом на ро-ботi (68,89 %), стосунками iз колегами по роботi (64,44 %) i начальством (75,56 %), незадоволе-нiсть фiнансовим станом сiм'Т (44,44 %) та пов'язування вiдчуття комфорту iз самотнiстю (80,00 %) i висока кратнiсть роздратування (80,00 %).
Структурнi показники психосоцiальноТ деза-
даптацп ж1нок iз сомато-вегетативною дисфунк-^ею серцево-судинноТ системи за методикою Артюхова 1.П. зi спiвавторами наведено у таб-лицi 1.
Аналiз структури ризику розвитку психосо^а-льноТ дезадаптацiТ у жiнок групи порiвняння показав, що найбiльш типовими Т'Т проявами були наступш: психолопчн стосунки iз начальством (82,35 %), незадоволенiсть стосунками iз колегами по робот (70,59 %), кратнють роздратування (58,82 %), незадоволення вщчуттям комфор-тностi (58,82 %).
Структурно, серед елементiв ризику розвитку психосо^альноТ дезадаптацп, у групi порiвнян-ня, як i в основнш групi пацiентiв iз сомато-вегетативною дисфунк^ею серцево-судинноТ системи, переважали елементи професшноТ (службовоТ) дезадаптацп.
Кл^чна картина СВД серцево-судинноТ системи у обстежених нами жшок характеризува-лась домшуванням астено-депресивноТ симптоматики з багатомаштними проявами соматизацп i депресивним забарвленням. Синдромальна структура характеризувалась переважанням ас-тено-депресивного (93,3±3,9%), тривожно-депресивного (44,4±4,7%) i астено-iпохондричного (44,4±3,7%) синдромiв.
У жiнок основноТ групи переважали наступш симптоми астено-депресивного синдромокомп-лексу: зниження настрою у 93,3±3,4% жшок; психiчна втомлюванiсть 93,3±1,5%; емоцшна лабiльнiсть 82,2±2,4%; тривога 75,6±3,9%; занижена самооцшка - у 75,6±4,3% обстежених; роз-дратованiсть - у 68,9±4,6%; зниження працезда-тностi - у 64,4±4,8% осiб; фiзична втомлюва-нiсть - у 82,2±3,8%; зниження рiвня концентрацп уваги у 68,7±4,3% обстежених; iдеаторна зага-льмованiсть - у 64,4±2,8%; iнсомнiя - у 60,0±4,9% обстежених.
У групi порiвняння клiнiко-психопатологiчна структура була подiбною при дещо меншш клшн чнiй тяжкост виявлених симптомiв. Статистично достовiрна вщмшнють визначена стосовно пе-реважання частоти тривожно-депресивного i ас-тено-iпохондричного синдромiв у групi дезадап-тованих жшок (р<0,01).
За даними опитувальника SCL-90-R, у жiнок основноТ групи спостер^ались пiки за шкалами соматизацiТ (3,11 ±0,56 бали) i депресп (3,41±0,49 бали). Така конфiгурацiя профтю вн дображае наявнiсть у па^енток ^еТ групи дис-тресу, що виникае через вщчуття тiлесноТ дис-функцiТ i соматичних еквiвалентiв тривожностк Це призводить до появи депресивних радикалiв, втрати iнтересу до життя, виснаження життевоТ енергiТ i нестачi мотивацп. У групi порiвняння спостер^ався пiк за шкалою соматизацп (3,18±0,53 бали).
Таблиця 1
Сmрукmурнi показники психосо^ально)' дезадаптацп жнок основноТ групи iз соматоформною вегетативною дисфунк^ею серцево-судинноТ системи (основна група)
Категс^я со^альних стосункiв Критерiй оцiнки
сприятливий задовтьний несприятливий
абс % абс % абс %
Психологiчний клiмат у Ым'Т 8 17,78 27 60,00 10 22,22
Психологiчнi стосунки сiм'Т 18 40,00 20 44,44 7 15,55
Психолопчш стосунки здiтьми 9 20,00 18 40,00 18 40,00
Перiод проживання у шлюб1 27 60,00 7 15,55 10 22,22
Стосунки з родичами 25 55,55 9 20,00 11 24,44
1^мат на роботi 2 4,44 12 26,67 31 68,89
Стосунки iз колегами 0 0 16 35,55 29 64,44
Стосунки iз начальством 0 0 11 24,44 34 75,56
Стосунки iз сусiдами 7 15,56 19 42,22 19 42,22
Стосунки iз друзями i знайомими 22 48,88 11 24,44 12 26,67
Задоволення роботою 4 8,88 10 22,22 31 68,89
Фiнансовий стан Ым'Т 11 24,44 14 31,11 20 44,44
Критерiй 0 - 1 разiв на тиждень 2-3 рази на тиждень 1 раз на день i бтьше
Кратнiсть роздратування 0 | 0 9 | 20,00 36 | 80,00
Критерш 1з Ым'ею 1з друзями та колегами На самот
Комфортнiсть 0 | 0 9 | 20,00 36 | 80,00
Таблиця 2
Структурнi показники ризику розвитку психосо^ально)' дезадаптацп у жнок групи порiвняння, як страждають на сомато-вегетативну дисфункцию серцево-судинноТ системи
Категорiя со^альних стосунюв Критерш оцшки
сприятливий задовтьний несприятливий
абс % абс % абс %
Психолопчний кшмат у Ым'Т 5 29,41 10 58,82 2 11,76
Психолопчш стосунки Ым'Т 6 35,29 9 52,94 2 11,76
Психолопчш стосунки здпъми 9 52,94 7 41,18 1 5,88
Перюд проживання у шлк^ 7 41,18 9 52,94 1 5,88
Стосунки з родичами 12 70,59 2 11,76 3 17,65
1^мат на робот 4 23,53 8 47,06 5 29,41
Стосунки iз колегами 5 29,41 5 29,41 7 41,18
Стосунки iз начальством 3 17,65 10 58,82 4 23,53
Стосунки iз сусщами 4 23,53 10 58,82 3 17,65
Стосунки iз друзями i знайомими 12 70,59 2 11,76 3 17,65
Задоволення роботою 5 29,41 7 41,18 5 29,41
Фшансовий стан Ым'Т 6 35,29 6 35,29 5 29,41
Критерш 0 - 1 разiв на тиждень 2-3 рази на тиждень 1 раз на день i бтьше
Кратшсть роздратування 7 41 8 4 | 23,53 6 | 35,29
Критерш 1з Ым'ею 1з друзями та колегами На самот
Комфортшсть 7 41 8 4 | 23,53 6 | 35,29
лiв) помiрного ступеня вираженост (р<0,01), що супроводжувалися серцево-судинними тривож-ними ешвалентами (2,4±0,7 бали), вегетатив-ними порушеннями (2,5±0,5 балiв) помiрного ступеня вираженост (р<0,05).
При вивченнi рiвня депресп за шкалою HDRS у бшьшосп жiнок основноТ групи були дiагносто-ванi легкi (46,7±3,8%) або ж помiрнi за тяжкiстю (22,2±4,5%) и рiвнi, а для ж1нок групи порiвняння цей показник склав вщповщно: легкi - 29,4 ± 3,5% та помiрнi 6,7±4,7% рiвнi депресп.
Найбтьшу iнформативнiсть У(х} > 0,05) сто-совно розвитку виробничого типу психосо^аль-ноТ дезадаптацп у жшок ^еТ групи мали наступнi патопсихолопчш фактори: висока особистiсна i ситуативна тривожнють, наявнiсть тривожних i депресивних розладiв, неврастенiчний тип став-лення до захворювання, уникання i пристосу-вання як домiнуючi стратеги при урегулюванн конфлiктiв, а також перевага прагматичним жит-тевим цiнностям «цкава робота», «матерiальна забезпеченють» на ™ високого iндексу розбiж-
Жiнкам основноТ групи були притаманн мiж-особистюна сензитивнiсть (68,3 %; р<0,01), во-рожiсть (60,9 %; р<0,05) та психолопчний дис-трес (51,2 %; р<0,05), а участь цих факторiв у пiдтримцi вiдповiдноТ клiнiчноТ симптоматики для хворих iз групи порiвняння була помiтно мен-шою: мiжособистiсна сензитивнiсть (32,3 %; р<0,01), ворожють (30,1 %; р<0,05) i виражений психолопчний дистрес (40,2 %; р<0,05).
Вiдповiдно до результатiв HARS, в структурi тривожних порушень домiнували побоювання повторного серцевого нападу (3,3±0,2 бали) та безсоння (3,1±0,3 бали) тяжкого ступеня вира-женостi (р<0,01), що супроводжувалися тривож-ною напругою (2,7±0,2 бали), серцево-судинними тривожними ешвалентами (2,8±0,2 бали), вегетативними порушеннями (2,6±0,3 бали) помiрного ступеня вираженостi (р<0,05). Для жiнок iз групи порiвняння отримано вiдповiднi результати: побоювання повторного серцевого нападу (2,9±0,6 балiв) та безсоння (1,9±0,6 ба-
втомлюванють (93,3±1,5%) та емоцшна лабть-нiсть (82,2±2,4%) у ж1нок iз СВД серцево-судинноТ системи.
Лтература
1. Марута Н. О. Концеп^я формування невротичних депресiй у сучасному соцiумi / Н. О. Марута [та ш.] // Архiв психiатрiТ. -
2003. - № 1. - С. 17-20.
2. Чабан О. С. Деяк особливостi сучасних невротичних розладiв / О. С.Чабан [та ш.] // Архiв псиматрм. - 2002. - № 3. - С.65-69.
3. L. Goldberger Handbook of stress. Theoretical and clinical aspects / L. Goldberger, S. Breznitz. - N.Y.: The Free Press, 2012. - 804 p.
4. Юрьева Л. Н. Динамика распространения психических и поведенческих расстройств в мире и в Украине / Л. Н. Юрьева // Медицинские исследования. - 2001. - № 1. - С. 32-33.
5. Маркова М. В. Постстресовi дезадаптивш стани на mi со^аль-них змш: аналiз проблеми / М. В. Маркова, П. В. Козира // Медицинская психология. - 2015. - №10. - С. 8-13.
6. Основи медичноТ психологи / [В.М. Ждан та ш.]. - Полтава : АСМ1, 2014. - 255 с.
7. Скрипшков А. М. Дiагностичний процес у психiатрiТ / А. М. Скри-пшков, Л. О. Герасименко, Р. I. 1саков. - Полтава : АСМ1, 2012. - 128 с.
8. Герасименко Л. О. Психосо^альна дезадапта^я при невротичних розладах у жшок (кпшко-психопатолопчна характеристика, принципи реабштацп та профтактики) : автореф. дис. ... док. мед. наук : 14.01.16 «Психiатрiя» / Лариса Олександрiвна Герасименко. - Харюв, 2016. - 32с.
9. Чабан О. С. Психосоматична медицина (аспекти дiагностики та лкування) / О. С. Чабан, О. О. Хаустова. - К. : ТОВ «ДСГ Лтд»,
2004. - 96 с.
носп мiж ïx суб'ективною важливютю i доступню- депресивний синдром (93,3±3,9%), пс^чна тю i акцентуйован педантичнi та циклотимн ха-рактерологiчнi риси.
Найбтьшу iнформативнiсть (J(x,) > 0,05) серед клшко-психопатолопчних факторiв мали зниження настрою, роздратованють, зниження працездатностi, страхи повторного серцевого нападу.
У основi формування моделi поведiнки жiнок i3 СВД серцево-судинно'1' системи на тлi помiрноï та легко!' депресивноТ симптоматики е дисоцiацiя мiж важливiстю i неможливютю досягнення ос-новних життевих цшностей (матерiальна забез-печенiсть iцiкава робота). Внутршньоособистю-ний конфлiкт, що, як правило, поеднувався з ш-тернальнютю, порушенням комунiкативниx здiб-ностей i тенден^ею звинувачувати себе в уах негативних подiяx навколо, призводив передов-сiм до дезадаптацiï у суб'ективно найбтьш зна-чимiй сферi виробничих стосунмв.
Висновки
Встановлено клiнiко-псиxопатологiчнi предиктори розвитку психосо^альноТ дезадаптацiï у жшок iз СВД серцево-судинно!' системи: астено-
Реферат
ПРЕДИКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ЖЕНЩИН С СОМАТО-ВЕГЕТАТИВНОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ Герасименко Л.А., Исаков Р.И., Гринь Е.В.
Ключевые слова: психосоциальная дезадаптация, сомато-вегетативная дисфункция.
Целью данного исследования было установить предикторы формирования психосоциальной дезадаптации на основе клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей женщин с со-мато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы. Для реализации цели и задач исследования было обследовано 87 женщин с помощью клинико-психопатологического, психометрического, психодиагностического и статистического методов. Установлено, что клинико-психопатологическими предикторами развития психосоциальной дезадаптации у женщин с сомато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы является астено-депрессивный синдром (93,3±3,9%), психическая утомляемость (93,3±1,5%) и эмоциональная лабильность (82,2±2,4%).
Summary
PREDICTORS OF PSYCHOSOCIAL MALADJUSTMENT IN WOMEN WITH SOMATOFORM AUTONOMIC DYSFUNCTION OF CARDIOVASCULAR SYSTEM Herasymenko L.O., Isakov R.I., Gryn K.V.
Key words: psychosocial maladjustment, somatoform autonomic dysfunction.
The aim of this study was to determine the predictors of the development of psychosocial maladjustment based on clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system. 87 women were examined with clinical, psychopathological, psychometric, psychodiagnostic and statistical methods in accordance with the objectives of the study. It has been found out that clinical and psychopathological predictors of psychosocial maladjustment in women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system is presented with asthenic-depressive syndrome (93,3±3,9%), mental fatigue (93,3±1.5%) and emotional lability (82,2±2,4%).
