CC BY
16
Кшшчна медицина
УДК 616.24-003.6-071.2-072.8-08:615.851 Васякта Л. О.
ПАТОМОРФОЗ ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНИХ СТАН1В У ХВОРИХ ПНЕВМОКОН1ОЗОМ П1Д ВПЛИВОМ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННО1 СИСТЕМИ
Зaпорiзький державний медичний унiверситет
При анал{з{ кл{тчног картини психопатолог{чних розлад{в у хворих на пневмокотоз (ПнК) у спор{дненю з захворюваннями серцево-судинног системи були виявлеш особливост{: поряд з бшьш вираженими проявами невротичних розлад{в, ведучими в клЛшчнш картин е тривожно-фоб{чний синдром (ттрасиндромальний патоморфоз). Пор{вняльний анал{з продемонстрував змти кшьтсного ствв{дношення вар{ант{в невротичних розлад{в (88,00 %) в{дносно розлад{в осо-бистост{ (17,00 %). Бшьш поширеним е невротичний вар{ант динамжи, що супроводжуеться зростанням соматизованих розлад{в (соматизований вар{ант бюлог{чного патоморфозу). Тобто менш сприятливим перебком даного псих{чного розладу (негативний патоморфоз). В{дм{чаеться зниження частоти патохаракгеролог{чного { реактивно-психотичного вар{анту на користь не-вротичного вар{анту динамжи (ттерсиндромальний, ттердинам1чний негативний патоморфоз).
Ключов1 слова: патоморфоз, психопатолопчнп розлади, пневмоконюз, серцево-судинн1 розлади.
В останн десят^ччя в значнш мiрi завдяки вираженним змшам кл^чних проявiв пс^чних захворювань проблема патоморфозу звертае до себе все бтьшу увагу, Тй присвячуеться багато науковоТ л^ератури. Ыльшють дослщниш розу-мшть пщ патоморфозом стшк i суттевi змiни патологи пщ впливом рiзних впливiв у порiвняннi з Т'Т класичними проявами.
У зв'язку iз зростаючим визнанням ролi у етн опатогенезi психiчних захворювань соцiальних i психолопчних аспектiв природним представля-еться штерес до патоморфозу цих розладiв, хо-ча в цiй складнiй проблемi досi бiльше клiнiчних вражень, а ыж мають суворi докази фак^в.
У сучасному суспiльствi хронiчнi захворюван-ня легенiв поряд з артерiальною гiпертонiею, iшемiчною хворобою серця i цукровим дiабетом складають провiдну групу хроычних захворювань: на Тхню частку припадае бiльше 30,00 % серед вах iнших форм патологи. Всесв^ня орга-нiзацiТ охорони здоров'я (ВООЗ) вщносить за-хворювання легень до групи захворювань з ви-соким рiвнем соцiального тягаря, так як вона мае широке поширення у розвинених та краТнах, що розвиваються. Прогноз, складений експер-тами ВООЗ до 2020 року, свщчить про те, що захворювання легешв стануть не ттьки одыею з найпоширенiших форм патологи людини, але увшдуть до кшькосп першорядних причин лета-льних випадш, у той час як очкуеться зниження смертностi вiд шфаркту мiокарду, онкологiчних
захворювань i т.д. [1, 2, 3].
Сучасна концеп^я захворювань легеневоТ системи, розроблена ВООЗ (GOLD, 2006), за-снована на тому, що ц хвороби вщносяться до тих, розвитку яких можна запоб^и, досить усш-шно лiкувати; часто тяжкiсть перебiгу та прогноз визначаються екстрапульмональними проявами. Хоттося б пщкреслити, що перебiг хвороби, лн кувальнi та профiлактичнi програми в значнш мiрi залежать вщ супутнiх захворювань, на тлi яких вони проткають. У клiнiчнiй практик необ-хiдно розрiзняти тi хвороби, як проявилися при природному переб^у захворювань легеневоТ системи. До таких захворювань можна вщнести групу серцево-судинних захворювань. 1нший клн шчний сценарiй може розвинутися у хворих, що довгостроково страждають серцево-судинними захворюваннями, до яких приеднуеться пору-шення вентиляцiйноТ функцiТ легень по обструк-тивному типу. Часто поява задишки у цiй катего-рiТ хворих пов'язана не сттьки з проявами сер-цевоТ недостатносп, скiльки з дихальноТ або ж з поеднаним проявом зниженоТ функци як легенiв, так i серця. Серед вельми рiзноманiтноТ клiнiчноТ картини захворювань легеневоТ системи та су-путшх захворювань необхiдно видiлити т стадiТ основноТ хвороби, при якш з'являються ознаки системних ефектiв захворювань легеневоТ сис-теми. Часто абнормальноТ за своею природою запальний процес спочатку локалiзуеться в ди-хальних шляхах i легеневiй паренхiмi, але на певних стадiях хвороби проявляються його сис-
TeMHi ефекти, так наприклад тютюнопалшня вщ-носиться до факторiв ризику розвитку i прогре-сування захворювань легеневоТ системи, але з ним пов'язано також розвиток велико!' групи су-путшх захворювань. Таким чином вивчення вза-емного патопластичного впливу цих систем як на переб^ захворювання (пневмоконюз - ПнК), так i на ступшь вираженостi психiчних розладiв при ньому е досить актуальним [4, 5].
Бтьшють авторiв [5, 6, 7, 9] вщзначають, що серед па^ешчв з ПнК у 54,00 - 56,00 % випадш зус^чаеться iшемiчна хвороба серця (1ХС) i майже в 2 рази пщвищений ризик госпiталiзацN i смертностi вщ серцево-судинних захворювань [1 - 5]. У па^ен^в з 1ХС поширенють бронхiальноl обструкцп становить 34,00 %, що майже в 2 рази вище, ыж в осiб без захворювання серця (17,5 %). Причому у 60,0 - 87,0 % па^етчв iз серцево-судинними захворюваннями бронхiальна об-струкцiя виявлена вперше [4].
Найбтьш частими супутнiми захворюваннями при ПнК е: артерiальна ппертошя, 1ХС, сер-цева недостатнють, васкулопатп малого кола кровообiгу, шфекцшш захворювання дихальних шляхiв, енцефалопати, оргашчне ураження ЦНС, кахексiя, гiпотрофiя i атрофiя скелетних м□язiв, захворювання шлунково-кишкового тракту i т.д. Прогноз найбтьш несприятливий при поеднаннi ПнК з групою серцево-судинних за-хворювань.
Так тривога i депресiя серед па^ен^в з 1ХС i захворюваннями легеневоУ системи визнача-ються значно часпше, нiж в осiб без рестратор-ного захворювання - у 49,0 i 52,0 % випадкiв вщповщно [5]. При цьому депресiя, за даними T. Ng i ствавт. [6], тiсно пов'язана з пщвищенням смертностi, погiршенням функцiонального стану, великим стажем куршня i бiльш тривалою госш-талiзацiею. У пацiентiв з 1ХС депресiя виявля-еться з тривогою у 38,0 - 57,0 % випадш i асо-цшвалася з пiдвищенням частоти стенокардп, ризику серцево-судинних подш i смертностi [7 -11].
Таким чином, юнують числены дослщження коморбiдних соматичних i психiчних захворювань у па^ен^в з iзольованими хворобами вну-тршых органiв, включаючи 1ХС i захворювання легеневоУ системи. У той же час залишаеться неясним, як впливае поеднання двох соматичних захворювань i бтьше на якiсть життя i психн чний стан па^ен^в.
Мета дослiдження
Метою дослiдження було вивчення психiчно-го стану i якостi життя у пацiентiв з ПнК в залеж-ностi вщ наявностi комор6щно''' 1ХС та шших захворювань серцево-судинноУ системи.
Матерiали та методи
Дослiдження проводилися на базi 3-го тера-певтичного вщдтення КЛПУ «ОКЛПЗ» мiста До-нецька в перюд з 2008 по 2011 рр.. До групи об-
стежених увiйшли 146 хворих на ПнК у Bi^ вiд 40 до 60 ромв, з них 135 (92,47 %) чоловiкiв i 11 (7,53 %) ж1нок. Основну групу склали 94 хворих на ПнК, у яких поряд з основним захворюванням були встановлен рiзнi прояви серцево-судинно! патологи: гiпертонiчна хвороба - 36 випадш, 1ХС - 72 випадш, iншi форми - 14 випадш. По-рiвняльну групу склали 52 хворих з ПнК у яких не було виявлено поеднання основного захворювання з серцево-судинною патолопею.
Для виршення поставлено! мети був викори-станий клшко-епщемюлопчний, клшко-психопатологiчнiй та статистичний методи.
Психiчний стан оцiнювався вiдповiдно до сучасно! мiжнародно! класифiкацiТ хвороб, вщзна-чався за наявностi достатшх ознак, за критерiя-ми DSM - IVR та МКХ - 10 [7, 8, 9] для дiагнос-тики розгорнутого синдрому. Висновки про поширенють окремих форм психiчних розладiв ро-билися лише на пiдставi зазначених критерiТв [4, 15, 16].
Результати та ix обговорення
В результат обстеження хворих на ПнК, що був поеднаний з серцево-судинною патолопею, була визначена наступна структура нервово-психiчних розладiв.
Розлади невротичного рiвня (68,09 % - 64 чол.) достовiрно переважали над розлади осо-бистостi (19,15 % - 18 чол.) (Р < 0,05), та шши-ми, в тому чи^ соматофорними розладами (12,66 % - 12 чол.) З невротичних розладiв частое за все дiагностувалася тривожна та депре-сивна реакцiя F43.22 (44,12 %), також зус^ча-лася короткочасна депресивна реак^я F43.20 (25,88 %), змiшаний дисоцiативний розлади F44.7 (4,9 %), змiшанi тривожний й депресивний розлади F41.2 (1,96 %).
Па^енти з невротичними розладами перева-жно були характерними для друго! стадп захворювання - 69,34 % всiх випадкiв i на момент обстеження пред'являли скарги на почуття невпе-вненосп, постiйну тривоги, незадоволення своТм здоров'ям, звуження кола штереав, небажаних встановлювати соцiальнi взаемини. Вщзначали-ся астенiчнi прояви, спалахи агресп, роздрато-ванiсть, образливiсть, перепад настрою, пору-шення сiмейних вщносин.
Розлади особистостi булi притаманнi патентам як з друго!, так i з третьою стадiями захворювання i характеризувалися, переважно, юте-ричними F60.4 (13,72 %), тривожними F60.6 (3,92 %) i ешлептощними F60.5 (1,96 %) вияви-ли, що в^зняються тотальнiстю, стiйкiстю, ви-разнiстю психопатичного рис особистостi й не-достатньою адаптивнiстю у со^альних ситуацi-ях.
Когнiтивнi порушення були виявлен в пере-важнiй бiльшостi випадюв (44,83 %) у хворих з третьою стадiею захворювання, хоча у поодино-ких випадках (7,60 %) зустрiчалися й у пацiентiв на другш стадп перебiгу хвороби.
Ведучий психопатолопчнш синдром у хворо-би на ПнК у 45,10 % був тривожно-депресивним, у 22,54 % - тривожночпохондричним, у 16,70 % - дiстимiчним, у 7,85% - астенотохондричними. Помяну групу склали хворi з розладами поведш-ки - 26,70 %.
Пор1вняльна характеристика коморб!дноТ псишноИ
Структура психопатолопчних розладiв у груп порiвняння вiдрiзнялася менш вираженою по-явою тривожно-депресивних i тривожно-iпохондричних розладiв. Також були виявлен вiдмiнностi в кiлькiсних показниках, як предста-вленi нижче (табл. 1).
Таблиця 1
лови у хворих на ПнК з розладами серцево-судинноТ системи
ПсихГчна патологiя ХворГ на пневмоконюз (N = 146)
основна (N = 94) порГвняльна (N = 52)
абс. % абс. %
Тривожно-депресивнi розлади 88 93,61 24 44,44
Пашчш атаки 67 71,28 17 32,69
ТРИВОЖНО-ГПОХОДРИЧНИЙ 54 57,45 14 26,92
Афективш розлади 45 47,87 11 21,15
ЦютимГчний 36 38,30 8 15,39
Генералiзована тривога 8 8,51 2 3,85
Соцiальна ФО6ГЯ 4 4,26 1 1,92
Цепресивний ешзод 3 3,19 1 1,92
У хвороби основно'Т групи з вже наявними проявами легенево'Т недостатносп, що виника-ють як закономiрнiй наслiдок ПнК, власне триво-га, напруга, страх, знижений настрш складали ведучий симптомокоплекс як за кшьмстю випад-кiв, так i за вираженiстю проявiв. До цих змш приеднувалися i когштивш розлади.
При значних проявах серцево-судинноТ та легеневоТ патологiТ вщзначалося значне зниження когнiтивних функцiй, що формують синдром су-динноТ або змГшано'Т деменцп, який часто вихо-дить у клiнiчнiй картинi на перше мюце. На цiй стадГТ захворювання виникають стани вираженоТ' гшоксп i, як наслiдок ТТ - дихальна енцефалопа-тiя. Вiдзначаеться дра^вливють, запальнiсть, пiдвищена стомлюванiсть, звуження кола ште-ресiв.
Тривожний синдром зустрГчався у 69,00 % спостережень, з яких у 46,6 % випадках визна-чена тривога легкого ступеня тяжкосп, у 19,70 % рiвень тривоги вiдповiдав середньому ступеню, а в 2,70 % рееструвалася виражена тривога. Частота тривоги пщвищувалася в залежност вщ тяжкостi ПнК (у 52,00, 82,00 i 96,00% па^етчв з I, II i III стадiями вiдповiдно; p = 0,02). Тривожний синдром також часпше виявлявся у па^ен^в з бтьш важкоТ стенокардiею (у 45,00, 82,00 i 92,00 % пацiентiв з I, II i III функцюнальним класом вiдповiдно; p = 0,05). Тривога рееструвалася ча-стiше i була бiльш вираженою у па^ен^в з дво-ма соматичними захворюваннями, нiж з одним.
Серед кл^чних симптомiв порiвняльноТ групи переважали безсоння, вегетативн та нейровеге-тативнi симптоми тривоги.
Леш депресп виявленi у 17,10 % па^етчв i достовiрно частiше зустрiчалися у пацiентiв з коморбщно'Т ПнК, нiж при iзольованiй стенокар-д^. Частота депресiТ також збтьшувалася в за-лежностi вщ стадiТ ПнК (в 15,45 i 88,00 % випад-кiв у па^етчв з I, II, III стадiями вiдповiдно; p = 0,01). Частота депреси склала 14,00, 16,00 i
19,00 % у пацГентГв з I, II i III функцюнальним класом вщповщно (p > 0,05).
В цтому у па^етчв з поеднанням захворю-вань серця i легенiв пiдвищений ризик тривоги i депресiТ (вiдношення шансiв для тривоги 1,27, для депресп - 3,39).
При вивченн якост життя за допомогою опи-тувальника ЯЖ В00З-100 рiвень фiзичного фу-нкцюнування в групi з iзольованою стенокардiею був достовiрно вищим, анiж у груп з коморбiдноТ' ПнК. Однак за сумарним фiзичним i психiчним компонентами якостi життя вiдмiнностей мiж групами не виявлено.
Якiсть життя було достовiрно нижчою у пацн ентiв з двома коморбщними соматичними захворюваннями, ыж у випадках з iзольованою стено-кардiею (37,6 бали проти 15,04 балiв вiдповiдно; p = 0,01).
З кл^чних проявiв соматичного захворювання у па^етчв з коморбщно'Т ПнК була достовiрно бiльш виражена задишка, нiж у пацiентiв з Гзо-льованою стенокардiею. Виявлено також помГр-ний зв'язок мiж рiвнем депресiТ i тривоги, з одного боку, i ступенем задишки - з iншого (r = 0,45, p = 0,01; r = 0,48, p = 0,01).
У хворих на стенокардш i коморбщними ПнК з тривожним синдромом знижувалася прихиль-нють до лкування лiкарськими препаратами i були вщзначеш бiльш високi значення за шкалою алекситимп. Для пацiентiв з iзольованою стенокардiею зв'язку психiчних розладiв з рiвнем алекситимiТ i прихильнютю лiкуванню не спосте-рiгалося.
Таким чином, у па^ен^в з поеднанням двох соматичних захворювань i бтьше збiльшилися частота i вираженiсть тривоги i депресГТ, що свн дчить про широкий спектр коморбщних зв'язюв мГж психГчними i соматичними захворюваннями [12, 13].
Не викликае сумшву, що тривога бере участь у патогенезi багатьох соматичних розладiв (п-пертонiчноТ хвороби, стенокардiТ, iнфаркту мю-
карда, шсульту, онкологiчних захворювань, бро-нхiальноl астми тощо) i iстотно ускладнюе Тх пе-ребiг i прогноз. Поширенють розладiв тривожно-депресивного спектру у кардюлопчних хворих досягае в середньому 20,00 % [2]. Кл^чно ви-ражена тривога виявляеться у половини хворих на артерiальну гiпертензiю, у понад 70,00 % па-^етчв з iшемiчною хворобою серця. Тривожн розлади пiдвищують ризик розвитку 1ХС i частоту ускладнень в 2,5 - 4,9 рази. Тривога мае мю-це у 50,00 % госпiталiзованих па^ен^в з гост-рими коронарними синдромами [15].
Тривожно-фобiчнi розлади у свою чергу поп-ршують функцiю легенiв i якють життя пульмо-нологiчних хворих, будучи одним з прогностич-них факторiв госпiталiзацiT. Деякi емоцiйнi пору-шення можуть бути конкурентними по вщношен-ню до основного захворювання, ускладнюючи дiагностику i приводячи до полтрагмази. Зокре-ма, панiчнi розлади серед хворих з ПнК, часто маскуючi респiраторнi симптоми або, навпаки, приймаються лкарями за iстиннi напади задухи або ознаки передозування бета-агошспв. ^м того, очiкування нападу ядухи, вщсутнють у на-явностi ефективних бронходiлятаторiв, а також бета-адреностимулятори при бронхiальнiй астмi та хронiчнiй обструктивнiй хвороб легень поси-люють тривогу.
Висновки
1. При аналiзi кл^чноТ картини психопатоло-гiчних розладiв у хворих з ПнК в поеднанн iз за-хворюваннями серцево-судинноТ системи виявляеться ряд особливостей: поряд з бтьш вира-женими проявами невротичних розладiв, провн дним у ктычнш картинi е тривожно-фобiчний синдром (штрасиндромальний патоморфоз).
2. Порiвняльний аналiз продемонстрував змн ну кiлькiсного стввщношення варiантiв невротичних розладiв (88,00 %) вiдносно розладiв осо-бистосл (17,00 %). Бiльш поширеним е невроти-чний варiант динамiки, що супроводжуеться зро-станням соматизованих розладiв (соматизова-ний варiант бiологiчного патоморфозу). Тобто менш сприятливим перебiгом даного психiчного розладу (негативний патоморфоз). Вщзначаеть-ся зниження частоти патохаракгерологiчного i реактивно-психотичного варiантiв на користь не-вротичного варiанту динамiки (штерсиндрома-льний, iнтердинамiчний негативний патоморфоз).
3. Змша кл^чноТ картини всерединi динамiч-них синдромоком-комплексiв пов'язана i потен-цiюе з впливом захворювань серцево-судинноТ системи на загальне соматичне страждання зi схильнiстю до затяжного переб^у психопатоло-гiчних декомпенсацiй, як невротичного так i осо-
бистiсного рiвня. Динамiка клiнiчноТ картини пов'язана з комбшаторним i неспецифiчним (не-однозначним) реагуванням на прогресування попршення соматичного стану (штрасиндромальний патоморфоз).
4. При збереженш основно! кл^чно! картини психопатолопчних змiн у хворих з ПнК у значно! частини обстежених оаб iз супутньою серцево-судинною патолопею вiдзначалася деяка вщго-родженють, сензитивнiсть, вразливiсть, схиль-нiсть до штроверси i iнтропроекцii, а також до фксаци неприемних соматичних вщчутпв («то-хондризацп»). Такi прояви нерщко маскують провiдну психопатологiчноТ симптоматики. Така змша клшки психопатологiчних розладiв у хворих з ПнК вщповщае загальнш тенденцiТ патоморфозу психiчних порушень при поеднаностi з соматичною патолопею.
Л^ература
1. Curkendall S. M. Cardiovascular disease in patients with chronic obstructive pulmonary disease / S. M. Curkendall, C. DeLuise, J. K. Jones [et al.] // Ann. Epidemiol. - 2006. - V. 16 (1). - P. 63-70.
2. Mapel D. W. Trends and cardiovascular co-morbidities of COPD patients in the Veterans Administration Medical System, 19911999 / D. W. Mapel, D. Dedrick, K. Davis [et al.] // COPD. - 2005. -№ 2 (1). - Р. 35 - 41.
3. Sidney S. COPD and incident cardiovascular disease hospitalizations and mortality : Kaiser Permanente Medical Care Program / S. Sidney, M. Sorel, C. P. Quesenberry [et al.] // Chest. -2005. - № 128 (4). - Р. 2068-2075.
4. Soriano J. B. High prevalence of undiagnosed airflow limitation in patients with cardiovascular disease / J. B. Soriano, F. Rigo, D. Guerrero [et al.] // Chest. - 2010. - № 137 (2). - Р. 333-340.
5. Funk G. С. BODE index versus GOLD classification for explaining anxious and depressive symptoms in patients with COPD - a cross-sectional study / G. С. Funk, K. Kirchheiner, O. С. Burghuber [et al.] // Respir. Res. - 2009. - V. 10 (1) - P. 1.
6. Ng T. P. Depressive symptoms and chronic obstructive pulmonary disease: effect on mortality, hospital readmission, symptom burden, functional status, and quality of life / T. P. Ng, M. Niti, W. C. Tan [et al.] // Arch. Intern. Med. - 2007. - № 167 (1). - Р. 60-67.
7. Оганов Р. Г. Результати дослщження «КОМПАС» / Р. Г. Оганов, Г. В. Погосова, С. А. Шальнова [та ш.] // Кардюлопя. - 2005. -№ 8. - С. 37 - 43.
8. Чазов Е. И. Клинико-эпидемиологическая программа изучения депрессии в кардиологической практике : у больных артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца (КООРДИНАТА) : результаты многоцентрового исследования / Е. И. Чазов, Р. Г. Оганов, Г. В. Погосова [и др.] // Кардиология.
- 2007. - № 3. - С. 28 - 37.
9. Frasure-Smith N. Depression and Anxiety as Predictors of 2-Year Cardiac Events in Patients With Stable Coronary Artery Disease / N. Frasure-Smith, F. Lesperance // Arch. Gen. Psychiatry. - 2008.
- № 65. - P. 62 - 71.
10. Pokorski R. J. Mortality risk in patients with coronary artery disease and depression / R. J. Pokorski // J. Insur. Med. - 1999. - V. 31. -P. 4-7.
11. Surtees P. G. Depression and Ischemic Heart Disease Mortality : Evidence From the EPIC-Norfolk United Kingdom Prospective Cohort Study / P. G. Surtees, N. W. J. Wainwright, R. N. Luben [et al.] // Am. J. Psychiatry. - 2008. - V. 165. - P. 515-523.
12. Белялов Ф. И. Двенадцать тезисов психосоматической медицины / Ф. И. Белялов // Психосоматические и соматоформные расстройства в клинической практике : Сб. науч. ст. - Иркутск, 2009. - С. 55 - 59.
13. Белялов Ф. И. Двенадцать тезисов коморбидности / Ф. И. Бе-лялов // Сочетанные заболевания внутренних органов в терапевтической практике : Сб. науч. ст. - Иркутск, 2009. - С. 47 -52.
14. Falk J. A. Cardiac disease in chronic obstructive pulmonary disease / J. A. Falk, S. Kadiev, G. J. Criner [et al.] // Proc. Am. Thorac. Soc.
- 2008. - V. 5 (4). - P. 543 - 548.
Реферат
ПАТОМОРФОЗ ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ У БОЛЬНЫХ ПНЕВМОКОНИОЗОМ ПОД ВЛИЯНИЕМ ЗАБОЛЕВАНИЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ Васякина Л. А.
Ключевые слова: патоморфоз, психопатологические расстройства, пневмокониоз, сердечно-сосудистые заболевания.
При анализе клинической картины психопатологических расстройств у больных пневмокониозом (ПнК) в сочетании с заболеваниями сердечно-сосудистой системы были выявлены особенности: наряду с более выраженными проявлениями невротических расстройств, ведущим в клинической картине является тревожно-фобический синдром (интрасиндромальный патоморфоз). Сравнительный анализ продемонстрировал изменение количественного соотношения вариантов невротических расстройств (88,00 %) в отношении расстройств личности (17,00 %). Более распространенным является невротический вариант динамики, сопровождающийся нарастанием соматизированных расстройств (соматизированный вариант биологического патоморфоза), т.е. менее благоприятным течением данного психического расстройства (отрицательный патоморфоз). Отмечается снижение частоты пато-характерологического и реактивно-психотического вариантов в пользу невротического варианта динамики (интерсиндромальный, интердинамический отрицательный патоморфоз).
Summary
PATHOMORPHOSIS OF PSYCHOPATHOLOGICAL STATES IN PATIENTS WITH PNEUMOCONIOSIS UNDER THE INFLUENCE OF CARDIOVASCULAR DISEASES Vasyakina L. A.
Key words: pathomorphosis, psychopathological disorders, pneumoconiosis, cardio-vascular pathology.
Having analyzed clinical presentations of psychiatric disorders in patients with pneumoconiosis (PnC) in combination with cardio-vascular diseases we have identified the following characteristics: along with more severe forms of neurotic disorders, the leading role in the clinical presentation is played by phobic syndrome (intrasyndromal pathomorphosis). Comparative analysis showed the change in the proportion of options for neurotic disorders (88,00 %) with respect to personality disorders (17,00 %). More common is neurotic option, accompanied by the growth of somatic disorder (somatic option of biological pathomorphism), i.e. less favorable course of mental disorders (negative pathomorphosis). Marked reduction in the frequency of pathocharacterological and reactive psychotic options for neurotic option of the dynamics is observed.
УДК :613.6.02:616.98-084
Голованова I.A., Гапон В. О., Фтатова В.Л.
РОЛЬ СТУДЕНТСЬКОГО ТА М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ГРИПУ ТА ГРВ1 СЕРЕД ПРАЦ1ВНИК1В ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИЕМСТВ
Вищий державний навчальний заклад УкраТ'ни «УкраТ'нська медична стоматолопчна академГя», м. Полтава
Визначена роль студентського самоврядування в проведенн саттарно-просвтницьког роботи щодо профшактики грипу та ГРВ1 роб1тник1в виробництва ГРЛ та медичного скла. Розмежова-на д{яльтсть м1сцевого, студентського самоврядування та медичних прац{вник{в медико-сантарних частин виробництв у проведенн профшактичних заход{в виникнення захворювань на грип та ГРВ1 в колективах завод{в газорозрядних ламп та медичного скла шляхом запропонованог нами модел{ ствпращ м1ж ними. Ствпраця майбуттх л{кар{в з робтниками тдприемств передбачае дгалог, взаеморозумгння мгж ними, що з одного боку, сприятиме кращо-му оволодтню студентами навичок проведення саттарно-просвтницьког роботи, а з гншого, робгтник, який усв{домлюе необх{дтсть проведення профшактики, буде гг активним ствд1ячем.
КлючовГ слова: профилактика, гострГ рестраторж вГрусж захворювання, грип, робГтники, промисловГ виробництва, студентське самоврядування
НауковГ дослГдження е фрагментом науково-дослГцно'Т роботи «ЗапальнГ та незапальнГ хвороби оргажв i систем людини, що фо-рмуються пщ впливом еколопчних, стресових, метаболГчних та шфекцшних факторГв. Стан гемо-, гомеостазу, гемодинамки при застосуванж традицшних та нетрадицмних засобГв лкування» № держреестрацГТ Укр. 1НТЕЛ 0198U000134.
Вперше в УкраТ'нГ принцип визнання вщповщностГ до вимог СвропейськоТ Хартп (по-мюцевого самоврядування на конституцшному ряд з такими фундаментальними принципами як
рГвн було закртлено ще в КонституцГТ гетьмана народовладдя, суверештет i незалежнють
Пилипа Орлика 1710 року, а шзшше в УкраТ'ни, подту державно' влади тощо), в
КонституцГТ УНР 1918 року, положення яких так i окремш статт фГксуе принцип визнання та
не були реалГзован [6]. гарантованост мюцевого самоврядування [5].
За радянських чаав цей принцип рГшуче за- Згщно ст. 5 КонституцГТ УкраТ'ни народ перечувався, вш суперечив централГзованому здшснюе владу безпосередньо i через органи
характеру радянсько'Т держави [6]. державно' влади та органи мюцевого самовря-
КонституцГя УкраТ'ни 1996 року, у повнш дування. З даного конституцшного положення
