CC BY
11
© Животовська Л. В., Сонник Г. Т., Шиндер В. В., Боднар Л. А. УДК: 616.89-008.454
Животовська Л. В., Сонник Г. Т., Шиндер В. В., Боднар Л. А.
КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОПЧШ АСПЕКТИ
ПСИХОГЕННО ОБУМОВЛЕНИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна aKaAeMiq» (м. Полтава)
Стаття е фрагментом науково-дослiдноI теми «Ктнко-психопатолопчы дослiдження та оптим^ зацiя л^вальних i реабiлiтацiйно-профiлактичних заходiв за умов рiзних психiчних розладiв з ураху-ванням гелiометеофакторiв та бiологiчних ритмiв» (№ державно! реестрацiI 0115и000839).
Вступ. Зростаюча актуальнiсть проблеми де-пресм обумовлена !х поширенiстю, суттевим впли-вом хвороби на якiсть життя та соцiальне функцю-нування людини. Стресовi навантаження рiзноI сили i спрямованостi, надмiрна iнтенсивнiсть потокiв рiз-нопланово! iнформацiI, зашвидкий темп життя - усе це суттево впливае на здоров'я шдивща та досить часто стае предиспонуючим чинником виникнення психопатолопчно! симптоматики. Розвиток депре-сивних порушень вiдбуваеться при складнiй взаемо-дiI бiологiчних, психологiчних, мiкросоцiальних фак-торiв, що призводять до цтюно! реакцiI органiзму на стресогенний фактор [2]. На думку деяких експер^в, депресивн розлади слiд вважати одним iз найваж-ливiших чинникiв соцiально-економiчних проблем, що виникають унаслiдок порушення здоров'я [3,20]. Пiдвищення ризику здмснення аутоагресивних дiй у хворих з депресивними розладами свщчить про безсумывну важливiсть дано! проблеми, що мае як медичне, так i сощальне значення [5,19].
За даними ранше проведених дослiджень [14,21], мае мюце змiна природи психiчних розла-дiв, що, зокрема, виражаеться в збтьшены поши-реностi депресивних станiв. 1снуе точка зору, згiдно з якою збiльшення показникiв поширеностi депре-см частково обумовлено поступовим розширенням поняття «психiчне захворювання» [12,15]. В шших публiкацiях вiдмiчено особливу важливiсть пато-пластичних факторiв та необхiднiсть врахування соцюкультуральних аспектiв середовища юнуван-ня шдивщуума у дiагностицi депресивних розладiв [4,13]. При цьому зростання числа депресивних ста-нiв обумовлене збтьшенням питомо! ваги неглибо-ких депресм, зокрема психогенних, соматогенних форм, дистими, циклотими в порiвняннi з класични-ми ендогенними депресiями. Так, в даний час частка непсихотичних форм у загальнм структурi депре-сивно! патологи перевищуе 60% [8].
Розподт депресивних розладiв на психотич-ну i невротичну депресiю частково перетинаеться з подтом на ендогеннi та екзогенн депреси, будучи бтьш багатозначним. Подiл «психотичний-не-вротичний» - головна пози^я традицiйних дiагнос-тичних класифкацм. Поняття невротична депресiя
не мае единого визначення i у велиюи к1лькост1 на-укових праць вище зазначениИ симптомокомплекс описано як непсихотичну, неендогенну, ситуацмно обумовлену, особистюну депресiю [6,9]. Iснуючi лiкувально-дiагностичнi трудно!щ ускладнюються сучасною класифiкацiИною градацiею невротичних депресм. Якщо у МКХ-9 вони належали до окре-мо! рубрики депресивного неврозу (шифр 300.4), то в МКХ-10, яка дiе сьогоды, така рубрика вiдсутня. При цьому рекоменда^я щодо розмiщення невротичних депресм у рубрицi дистимiя (F34.1) не вщ-бивае психогенного характеру патологи, а ств-вiдношення !х з рубриками невротичнi, пов'язанi зi стресом i соматоформнi розлади (F40.0) не до-зволяе повною мiрою розкрити психопатологiчну структуру дано! патологи [18].
Емтричним шляхом були видтеы кластери об-лiгатних i факультативних депресивних симптомiв. ЦеИ пiдхiд покладено в основу практичних настанов (DSM) i визнае рiвноправнiсть всiх теоретичних на-прямкiв, об'еднуючи бiологiчнi, психоанал^ичы, по-ведiнковi теорi! i доогидження у вирiшеннi завдань лiкування та вивчення психiчних розладiв. Залежно вщ тривалостi та характеру симптоматики, психогены депреси, за МКХ-10, частше квалiфiкуються як змiшаниИ тривожно-депресивниИ (F41.2), то-хондричниИ (F45.2) розлад або розлади адаптаци (F43.2) [10].
При депреси страждають практично всi сфери -емоцмна, iнтелектуальна, вольова та мотивацмна, що виявляеться як суб'ективно в скаргах клiента, так i об'ективно - в змiнi поведшки [16]. ЕмоцiИнi розлади при невротичних депреЫях, за даними дослщни-кiв, не е генералiзованими, а, як правило, пов'язан з психотравмуючою ситуацiею [11]. Депресивна невротична симптоматика мае виражену реактив-нiсть. Вона безпосередньо залежить вщ виникаючих у хворих сприятливих або несприятливих життевих обставин. СтупЫь вираженостi невротичних депре-сiИ помiтно коливаеться як протягом одного дня, так i протягом дектькох днiв. ПодальшиИ перебiг таких розладiв i можливу !х хроыфкащю значною мiрою пiдтримують внутрiшньо особистюы конфлк-ти, наявнi у хворих. Це можуть бути i незадоволена сексуальна прихильнють, i дисоцiацiя мiж рiвнем до-магань особистостi та !! реальним соцiальним статусом, i багато iнших. Факторами, що обтяжують !! перебiг i прогноз, виступають органiчна церебральна скомпрометованють та супутнi соматичнi захворювання [17].
1нший напрямок створення типологи депресiй пов'язано з видтенням в якостi критерiю класиф^ кацií формально! ознаки - типу провщного афекту. G дослiдження, в яких було виявлено тендеры вщмш-ност у клiнiчнiй картинi та структурi копшг-мехаыз-мiв при непсихотичних психогенних депреЫях. Так, для чоловЫв бiльш характерна тривожно-фобiчна та тривожно-дисфорична клинка психогенно! депреси, а для жЫок - тривожно-адинамiчний та дистимiчний варiанти [1]. Встановлено, що основу ктычних про-явiв у хворих на невротичн депресiI становлять емо-цiйнi розлади, якi у поеднанн з чутливими, рухови-ми i сомато-вегетативними феноменами формують рiзноманiтнiсть ктычно! симптоматики [7].
Метою дослiдження було вивчення кжнко-психопатологiчних особливостей пащенпв з психо-генними депресивними розладами.
Об'ект i методи дослiдження. Нами було проведено комплексне обстеження 45 хворих (35 жшок, 10 чоловшв) вiком вiд 23 до 44 роюв. Згiдно МКХ-10 у вЫх пацiентiв дiагностовано розлади адаптаци (F43.2). Тривалiсть захворювання на момент досл^ дження становила вщ 1 до 6 мiсяцiв.
Для оцЫки стану хворих використовували кт-нiко-психопатологiчний метод дослiдження, що включае вивчення скарг, оцiнку психiчного i сома-то-неврологiчного статусу хворих, виокремлення основних психопатолопчних синдромiв i !х динам^ ки в якостi дiагностичних критерiIв МКХ-10, кжнко-анамнестичний, психодiагностичний методи з ви-користанням шкали Гамiльтона (HDRS) для оцiнки депреси (Hamilton M. 1967), шкали Сптбергера-Ха-нiна для визначення рiвня реактивно! (РТ) та особис-тiсноI (ОТ) тривожност (Hanin Y L., Spilberger C. D., 1989), Госттально! шкали тривоги i депресм (HADS) (Zigmond A. S., Snaith R. P., 1983), методики дiагнос-тики копiнг-механiзмiв (Heim E., 1995), згiдно з якою проводилося оцiнювання 26 варiантiв копшг-страте-гiй, класифiкованих за трьома типами: когытивний, емоцiйний i поведшковий, статистичний метод.
Результати дослiдження та Ух обговорен-ня. В ктычнм картинi у всiх пацiентiв виявлялися компоненти депреси, вираженють яких коливалася в межах вщповщно! реакци щодо ди психогенних факторiв - ситуаци сильних i короткочасних психо-травмуючих впливiв, якi рiзко зачiпали особистють в силу Ыдивщуально! значущостi та ситуаци впливу слабких i тривало дючих психогенних чинникiв.
У результат проведеного дослiдження було виявлено, що в ктычнм картинi у вЫх обстежених хворих спостерiгалися пригыченють настрою, який пацiенти частiше пояснювали як результат фiзич-ного нездужання, втрата штересу до колишнiх занять, зниження активной та шщативи, що впли-вало на !х самовiдчуття, працездатнiсть, рiвень тзнавально! дiяльностi. У 38 (84,4%) обстежених виявлен розлади сну, у 31 (68,9%) - зниження апе-титу, у 37 (82,2%) - рiзного ступеню вираженостi сомато-вегетативнi порушення. Так, у 22 (59,5%) оЫб мали мюце сомато-вегетативнi прояви у вигля-дi кардiалгiй, що виникали пiсля психоемоцмного напруження, коливання артерiального тиску, змши ритму серцевих скорочень. У 9 (24,3%) пащен^в вщ-
мiчалися рестраторы функцiональнi порушення, що супроводжувалися змЫою ритму дихальних рухiв, вiдчуттям нестачi повiтря. Спектр функцiональних порушень шлунково-кишкового тракту спостертав-ся у 6 (16,2%) обстежених i складався iз алгiчних вщ-чуттiв, якi мали мiгруючий характер, супроводжувалися вщчуттям печiI, нудоти та розпирання в животг Серед всiх обстежених 19 (42,2%) па^енпв вислов-лювали скарги на бть голови стискаючого характеру, що мав зв'язок з психоемоцмним напруженням та не зникав пюля прийому знеболюючих засобiв.
На основi даних клiнiко-психопатологiчного до-слщження в залежностi вiд домiнуючого психопато-логiчного синдрому з урахуванням аналiзу ступеню важкостi депресивно! i тривожно! симптоматики за шкалами НОЯБ, Сптбергера-Хаына, НАйБ були ви-дiленi наступи варiанти психогенних депресiй не-вротичного рiвня: тривожний - у 19 (42,2%) оЫб, дис-форичний - у 7 (15,6%), астеычний - у 11 (24,4%), тохондричний - у 8 (17,8%).
Для тривожного варiанта психогенно! депресiI було характерно почуття тривоги на фонi пригыче-ного настрою, внутрiшнe хвилювання, напруга з не-можливiстю розслабитися, передчуттям нещастя, пперестези, порушення сну, зниження концентраци уваги, нав'язливi песимiстичнi роздуми ситуацй ного характеру, переживання загрози, пов'язано! з наявнютю змiненого соматичного вщчуття, веге-тативнi пароксизми. В бтьшост випадкiв тривога була пов'язана безпосередньо з психотравмуючою ситуацieю. Пащенти висловлювали побоювання про свою подальшу долю або долю сво!х рщних, про вихiд iз психогенно! ситуаци. Значно рщше вщм^ чалася недиференцмована тривога, коли пацiенти не могли пояснити, що саме !х тривожить. Вщзнача-лися високий (>46 балiв) та помiрний (31-45 балiв) рiвень РТ та ОТ за шкалою Сптбергера-Ханша, важ-кий (>28 балiв) та помiрний (17-27 балiв) рiвень де-пресi! за шкалою НОЯБ, клiнiчнi прояви тривоги i депреси за шкалою НАйБ (>11балiв).
В клiнiчнiй картинi дисфоричного варiанту психогенно! депресi,|, провiдними були емоцмы розлади -настрiй характеризувався пригнiченiстю, тужливiстю, невдоволенням, вираженою дра^вливютю, похму-рiстю, гнiвливiстю. В той же час часто в^^чалися тривожн компоненти, напруга, занепокоення. Пщви-щена вразливiсть цих пацiентiв поеднувалася iз збуд-ливiстю, нестриманiстю афекту. Вiдмiчалися пере-важно помiрний (31-45 бали) та низький (<30 балiв) рiвень РТ та ОТ за шкалою Сптбергера-Хаына, важкий та помiрний депресивний етзод за шкалою НйЯБ, кглычы (>11балiв) або субклiнiчнi (8-10 балiв) прояви тривоги i депресi! за шкалою НАйБ.
Астенiчний варiант депреси мав тенден^ю до затяжного переб^. На фонi клiнiчних симптомiв де-пресивного спектру вiдмiчалися астенiчнi прояви у виглядi фiзично! слабкостi, емоцмно! нестiйкостi, пiдвищено! втомлюваностi, виснажливостi уваги, плаксивостг Емоцiйна лабiльнiсть, пiдвищена дра-тiвливiсть, збудливiсть були незначно вираженк Па-цiенти були бiльш пригычеы, сумнi, млявi, при цьому пов'язували свм стан з психогенною ситуащею, вважаючи його природнiм. Разом з тим вЫ мiг легко
змiнитися пщ впливом сприятливого зовншньо-го чинника. Вiдмiчалися переважно низький рiвень РТ та ОТ за шкалою Сптбергера-Ханша, помiрний (17-27 балiв) або легкий (7-16 балiв) депресивний епiзод за шкалою ИОЯБ, субклiнiчнi прояви тривоги i депреси за шкалою ИАОБ.
Для iпохондричного варiанта психогенно! депреси було характерно домiнування в ктычнм картинi тривожних побоювань за свое здоров'я при вщсут-ност для цього достатнiх пiдстав на фон зниженого настрою в поеднанн з емоцiйною непереносимю-тю болю, фкса^ею на сво!х неприемних вщчуттях, що супроводжувалися обсесивними включеннями, але не досягали рiвня надцiнного трактування. Пщ-ставою для виникнення тохондричних думок часто слугували вегетативнi порушення. Фiксацiя на цих вiдчуттях наводила на думку про наявнють важ-ко! хвороби, у зв'язку з чим настрм знижувався ще бтьше. Тема психотравмуючо! ситуацi!, як правило, не звучала у висловлюваннях, однак тохондричы скарги посилювалися пщ впливом несприятливих зовнiшнiх обставин. Вiдмiчалися переважно помiр-ний та низький рiвень РТ та ОТ за шкалою Сптбер-гера-Ханiна, легкий депресивний етзод за шкалою ИОЯБ, субклiнiчнi прояви тривоги i депресi! за шкалою ИАОБ.
У процесi дiагностики iндивiдуальних копшг-стратегiй подолання конфл^них ситуацiй було виявлено, що серед когнггивних стратегiй вибiр неадаптивних моделей па^енти з психогенними депресiями демонстрували в 38 (84,4%) випадках, вщносно адаптивних - у 3 (6,7%), адаптивних -у 4 (8,8%); серед емоцмних - у 34 (75,6%), 7 (15,6%) та 4 (8,8%) вщповщно; серед поведЫкових -у 30 (66,7%), 8 (17,7%) та 7 (15,6%). Аналiз отри-маних даних засвщчив, що у обстежених пащетчв переважали неадаптивн моделi копiнг-поведiнки, в основному за емоцмним та когытивним типом.
Серед когнiтивних мали мюце такi неадаптивнi копiнг-стратегi!, як «розгубленють» (46,7%), «сми-реннiсть» (20,0%) та «кнорування» (17,8%); серед емоцiйних - «поюрнють» (22,2%), «самозвинувачен-ня» (20,0%), -«пригычення емоцiй» (26,7%), «агре-сивнють» (6,7%); серед поведiнкових - «активне уникнення» (26,7%) та «вiдступ» (40,0%). Адаптивн та вiдносно адаптивнi стратеги подолання конфлк-тних ситуацiй були менш характерними для дано! когорти пащетчв. При цьому когнiтивнi вщносно
адаптивн моделi виявлялися у виглядi «вiдносностi» (6,7%), адаптивнi - «проблемного аналiзу» (4,4%) та «збереження самовладання» (4,4%), емоцiйнi вщ-носно адаптивн - «пасивно! кооперацi!» (15,6%), адаптивн - «протесту» (8,8%), поведiнковi вщносно адаптивн - «компенсацi!» (17,7%), адаптивн -«звернення» (15,6%).
Для тривожного варiанту депресивного синдрому характерним був емоцмний тип неадаптивно! копшг-стратеги - «самозвинувачення» (36,8%), ког-нiтивний - «розгубленiсть» (57,9%) та поведЫковий тип - «вiдступ» (42,1%).
При дисфоричному варiантi переважали когы-тивна модель неадаптивно! копiнг-поведiнки - <чг-норування» (42,8%), емоцiйна - «агресивнють» (42,8%), «пригнiчення емоцiй» - 28,6%), поведЫко-ва - «активне уникнення» (57,1%) та «компенса^я» (42,8%).
Емоцмы неадаптивнi копiнг-стратегi! («пригы-чення емоцй - 45,5%, «покiрнiсть» - 54,5%) дом^ нували при астенiчному варiантi психогенно! депре-сi! в поеднанн iз когнiтивним типом неадаптивно! копшг-поведЫки у виглядi «смиренностi» (45,5%) та поведЫковим типом - «вiдступу» (63,6%).
При тохондричному варiантi переважали ког-нiтивний тип копiнг-поведiнки у виглядi «розгубле-ностi» (50,0%) та «кнорування» (37,5%), емоцiйний тип - «пригычення емоцiй» (50,0%), поведiнковий тип - «активного уникнення» (62,5%).
Висновки
Таким чином, аналiз ктлнко-психопатолопчно! структури психогенних депресивних розладв показав, що в залежност вiд домiнуючого провiдного афектив-ного компоненту визначаються рiзнi ктлычы варiанти психопатологiчно,|, симптоматики, що суттевим чином впливае на структуру копЫг-стратепй подолання кон-флiктних ситуацiй за коп-лтивним, емоцiйним та пове-дЫковим типом. Вищенаведенi данi слiд враховувати при розробц патогенетично обгрунтовано! комплексно! системи терапи психогенних депресй що вклю-чае поеднане застосування медикаментозних засобiв i психотерапевтично! корекци.
Перспективи подальших дослiджень
Наведенi дан дають можливiсть видiлити прю-ритетн напрямки проведення комплексного дифе-ренцмованого пiдходу до дiагностики психогенних депресм та оптимiзацi! лiкувально-профiлактичних заходiв з урахуванням типу копшг-поведшки.
Лiтература
1. Антохин Е. Ю. Гендерные аспекты психогенных депрессий: особенности клиники, подходы к терапии / Е. Ю. Антохин // Со-
циальная и клиническая психиатрия. - 2010. - № 2. - С. 52-60.
2. Карсон Р. Анормальная психология / Р. Карсон, Дж. Н. Батчер, С. Минека [пер. с англ. И. Малкова, А. Смирнова]. - 11-е изд. -
СПб.: Питер, 2004. - 1167 с.
3. Карагод1на О. Г. Соц1альна значущють депресивних розлад1в (анал1тичний огляд л1тератури) / О. Г. Карагод1на // Вестник
ассоциации психиатров Украины. - 2013. - № 3. - С. 5-9.
4. Кирилюк С. С. Депресивний розлад: статика та динамка внутр1шньо! картини депресивного страждання (л1тературний
огляд) / С. С. Кирилюк // Лки УкраУни Плюс. - 2015. - № 4 (25). - С. 37-39.
5. Кожина А. М. Психогеные депрессии и суицидальное поведение у лиц молодого возраста / А. М. Кожина, В. И. Коростий,
Е.А. Зеленская, С. Хмаин // Медична психолопя. - 2013. - № 4. - С. 42-45.
6. Краснов В. Н. Закономерности динамики депрессий: клинические, патогенетические и терапевтические аспекты. Депрес-
сии и коморбидные расстройства / В. Н. Краснов. - М.: ЭКСМО, 1997. - С. 80-98.
7. Крукевич О. О. ДепреЫя з позицп та спостережень практичного лкаря / О. О. Крукевич. - Т.: ТДМУ «Укрмедкнига», 2013. -
100 с.
8. Маляров С. А. Пациент с депрессией и симптомами тревоги: вопросы дифференциальной диагностики и терапии / С. А. Ма-
ляров // НейроМе\«8. - 2010. - № 2. - С. 35-42.
9. Марута Н. А. Невротические депрессии (клиника, патогенез и лечение): Монография / Н. А. Марута, В. В. Мороз. - Х.: Арсис,
2002. - 144 с.
10. Михайлов Б. В. Поабник по використанню Мiжнародноi статистичноУ класифкацп хвороб 10 перегляду / Б. В. Михайлов, П.В. Волошин, В. Д. Деменко. - Харюв, 2000. - 186 с.
11. Михайлов Б. В. Проблеми депресивних розладiв. Ппотеза виникнення / Б. В. Михайлов // УкраУнський вюник психоневрологи. - 2012. - Т. 20. - Вип. 4 (73). - С. 53-55.
12. Ротштейн В. Г. Эпидемиология депрессий / В. Г. Ротштейн, М. Н. Богдан, С. А. Долгов // В кн.: Депрессия и коморбидные расстройства. Под ред. А. Б. Смулевича. - М.: Медицина, 1997. - С. 138-164.
13. Савщький О. П. Чинники, що сприяють депресп у населення УкраУни, та методи УУ профтактики / О. П. Савщький // Медсе-стринство. - 2013. - № 4. - С. 37-40.
14. Сарториус Н. Депрессия: всемирные аспекты проблемы / Н. Сарториус. - WPA Бюллетень по депрессии. - 2003. - Т. 6. -№ 25. - С. 3-4.
15. Смулевич А. Б. Депрессии в общей медицине: руководство для врачей / А. Б. Смулевич. - М.: МИА. - 2001. - 253 с.
16. Сонник Г. Т. Психiатрiя i нарколопя: пщручник / Г. Т. Сонник, О. К. Напреенко, А. М. Скрипнков [та ш.]; за ред. проф. О.К. Напреенка. - 2-е вид., переробл. i допов. - К.: ВСВ «Медицина», 2015. - С. 314-329.
17. Харитонова Н. К. Невротические формы психогенних депрессий / Н. К. Харитонова // Актуальные вопросы психиатрии и наркологи. - Запорожье, 1990. - С. 134-136.
18. Chong D. Time and the ontology of depression / D. Chong, G. Smith-Chong // Book of abstract of XI World Congress on Psychiatry. -Hamburg, 1999. - V. II. - P. 116.
19. Paykel E. S. Size and burden of depressive disorders in Europe / E. S. Paykel, T. Brugha, T. Fryes // Eur. Neuropsychopharm. 2005. - Vol. 15. - P. 411-423.
20. Prince M. No health without mental health / M. Prince, V. Patel, S. Saxena [et al.] // Lancet. - 2007. - 370. - Р. 859-877.
21. Weissman M. M. Depressed adolescents grown up / M. M. Weissman, S. Wolk, R. B. Goldstein [et al.] // Journal of American Medical Association. - 1999. - Vol. 281. - № 18. - Р. 1707-1713.
УДК: 616.89-008.454
КЛШ1КО-ПСИХОПАТОЛОПЧШ АСПЕКТИ ПСИХОГЕННО ОБУМОВЛЕНИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗ-ЛАД1В
Животовська Л. В., Сонник Г. Т., Шиндер В. В., Боднар Л. А.
Резюме. Проведено комплексне обстеження 45 па^еьтв з психогенними депресивними розладами. В результат проведеного дослщження в залежност вщ характеристики психопатолопчних симптомiв та ступеню Ух вираженост виокремлено наступил варiанти депресивного синдрому: тривожний, дисфоричний, астеычний, тохондричний. Визначено типи копЫг-стратепй подолання конфл^них ситуацм в залежност вщ провщного афективного симптомокомплексу.
Ключовi слова: психогены депресивн розлади, психопатолопчна характеристика, копЫг-стратегп.
УДК: 616.89-008.454
КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПСИХОГЕННО ОБУСЛОВЛЕННЫХ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ
Животовская Л. В., Сонник Г. Т., Шиндер В. В., Боднар Л. А.
Резюме. Проведено комплексное обследование 45 пациентов с психогенными депрессивными расстройствами. В результате проведенного исследования в зависимости от характеристики психопатологических симптомов и степени их выраженности выделены следующие варианты депрессивного синдрома: тревожный, дисфорический, астенический, ипохондрический. Определены типы копинг-стратегий преодоления конфликтных ситуаций в зависимости от ведущего аффективного симптомокомплекса.
Ключевые слова: психогенные депрессивные расстройства, психопатологическая характеристика, ко-пинг-стратегии.
UDC: 616.89 - 008.454
CLINICAL AND PSYCHOPATHOLOGICAL ASPECTS OF PSYCHOGENICALLY MEDIATED DEPRESSIVE DISORDERS
Zhyvotovska L. V., Sonnyk G. T., Shynder V. V., Bodnar L. A.
Abstract. The increasing urgency of the depressive disorders problem is caused by their prevalence, significant influence on the life quality and social activity of a person.
The aim of research was to study clinical and psychopathological features of patients with psychogenic depressive disorders.
A complete physical examination of 45 patients (35 women, 10 men) aged from 23 to 44 years was performed. According to ICD-10, the adjustment disorder (F43.2) was diagnosed in all the patients. The disease duration at the time of the examination ranged from 1 to 6 months. To define the state of the patients, clinical and psychopathological, clinical and anamnestic, psychometric, and statistical methods were used.
The clinical picture of the patients indicated depression, loss of interest in former activities, reduction of enthusiasm and initiative that affected their self-perception, work decrement and cognitive activity level. The sleep dis-
orders were stated in 38 (84.4%) of examined patients, loss of appetite in 31 (68,9%), different degrees of somatic symptom disorders in 37 (82,2%). On the basis of clinical and psychopathological data examinations, the following types of psychogenic depressions of neurotic level were defined: anxious in 19 (42,2%) persons, dysphoric in 7 (15,6%), asthenic in 11 (24.4%), and hypochondriac in 8 (17.8%) persons.
Anxious type of psychogenic depression was characterized by feeling of anxiety based on depressed mood, tension and inability to relax, feeling of threat associated with the presence of altered somatic sensations, autonomic paroxysms. There were high (>46 points) and moderate (31-45 points) levels of reactive and personal anxiety according to Spielberger - Hanin scale, severe (>28 points) and moderate (17-27 points) depression level according to HDRS scale, the clinical manifestations of anxiety and depression according to Hamilton scale (>11points). The clinical picture of dysphoric type of psychogenic depression was characterized by depression, sadness, anxiety, severe irritability, dreariness, anger. Predominantly moderate (31-45 points) and low (<30 points) levels of anxiety according to Spielberger - Hanin scale, moderate and severe depressive episode according to Hamilton scale, clinical (>11points) or subclinical (8-10 points) anxiety and depression manifestations according to HADS scale were stated. Asthenic type of depression tended to lingering course. On the background of clinical symptoms of depressive spectrum, asthenic manifestations in the form of physical weakness, emotional instability, fatigue, attention diminution, tearfulness were observed. Low anxiety according to Spielberger - Hanin scale, moderate (1727 points) or easy (7-16 points) depressive episode according to HDRS scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were mainly noted. The clinical picture of hypochondriac type of psychogenic depression was characterized by the dominance of motiveless anxiety pertaining health on the background of depressed mood in combination with intolerance to emotional pain, fixation on discomfort. Predominantly moderate and low anxiety levels according to Spielberger - Hanin scale, easy depressive episode according to Hamilton scale, subclinical manifestations of anxiety and depression according to HADS scale were noted.
In the process of individual coping strategies diagnostics that aimed to solve conflict situations using technique of coping mechanisms diagnostics (Heim E., 1995) it was found, that among cognitive strategies, the choice of non-adaptive models in patients with psychogenic depression was demonstrated in 38 (84,4%) cases, relatively adaptive in 3 (6,7%), adaptive in 4(8,8%) cases; among emotional - in 34 (75,6%), 7 (15,6%) and 4 (8,8%) correspondingly; among behavioral - in 30 (66,7%), 8 (17,7%) and 7 (15.6%) cases. The analysis of the data showed that the non-adaptive models of the coping behavior were dominated among the examined patients, mostly of the emotional and cognitive type.
Thus, the analysis of clinical and psychopathological structure of psychogenic depressive disorders stated that depending on the dominant leading affective component, different clinical variants of psychopathological symptoms can be defined, that significantly influences the coping strategies structure of solving conflict situations in cognitive, emotional and behavioral types.
Keywords: psychogenic depressive disorders, psychopathological characteristics, coping strategies.
Рецензент - проф. Скрипншов А. М.
Стаття надшшла 04.02.2016 року
