CC BY
31
umovah social'no-ekonomichnyh zmin (na materiali osvitnih organizacij). Kyiv: Naukovyj svit, 19-22.
6. Karamushky, L. M. (Ed.) (2005). Tehnologii' roboty organizacijnyh psyhologiv. Kyiv: INKOS, 366.
7. Mushkevych, M. I.; Maksymenka, S. D. (Ed.) (2011). Ponjattja suprovodu u suchasnij psyhologichnij nauci. Vol. XIII, Part 1. Kyiv, 287-294.
8. Baklyc'kyj, I. O. (2008). Psyhologija praci. Kyiv: Znannja, 655.
9. Karamushka, L. M., Kurycja, D. I.; Maksymenko, S. D. (Ed.) (2012). Zmist ta struktura treningu «Psyhologichni os-novy profilaktyky ta podolannja profesijnogo stresu v personalu derzhadministracij». Kyiv: A.S.K., 53-61.
10. Tolkov, O. C.; Maksymenko, S. D., Karamushky, L. M. (Ed.) (2010). Navchal'na programa treningu «Psyhologichni osoblyvosti dijal'nosti personalu vyshhyh navchal'nyh zakladiv
v umovah social'no-ekonomichnyh zmin». Vol. 1, Issue 21. Kyiv: Vyd-vo «A.S.K», 53-61.
11. Vihanskij, O. S., Naumov, A. I. (2003). Menedzhment. Moscow: Gardariki, 528.
12. Gol'shtejn, A., Homyk, V., Homyka, V. (2003). Trening umin' spilkuvannja: jak dopomogty problemnym pid-litkam. Kyiv: Lybid', 520.
13. Vydrina, N. N. (2013). Programma raboty spe-cialista po soprovozhdeniju molodyh pedagogov «Krug pomoshhi». Available at: http://www.resobr.ru/materials/ 46/42800/
14. Tihomirova, O. G. (2008). Organizacionnaja kul'tu-ra formirovanie, razvitie i ocenka. Sankt-Peterburg, 148.
15. Ladanov, I. D. (2004). Prakticheskij menedzhment. Psihotehnika upravlenija i samotrenirovki. Moscow: Korpora-tivnye strategi, 496.
Рекомендовано до публгкацИ д-р психол. наук Сергеенкова О. П.
Дата надходження рукопису 13.10.2015
Москальов Максим Володимирович, доцент, кандидат психолопчних наук, кафедра загально!, вшэво! та педагопчно! психологи, Кшвський унiверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail: m.moskalov@kubg.edu.ua
УДК 378.091.12:36-051:159.942 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54036
ЕМОЦ1ЙНА СКЛАДОВА ПРОФЕС1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ
© О. Б. Мельничук
До^джено емоцшну складову професшного iнтелекту майбуттх фахiвцiв сощальног сфери. Проаналi-зовано значення емоцшно'г' сфери в профестнт дiяльностi сощальних nрацiвникiв. Встановлено особли-востi прояву емоцшних особливостей (емоцтного ттелекту, емоцшних бар 'eрiв комуткацИ] типу емо-цшно'1 реакци, алекситимп) у студентiв - майбуттх фахiвцiв сощальног сфери. Визначено психологiчнi умови розвитку емоцтног сфери як складовог професшного ттелекту майбутшх фахiвцiв соцiальноi сфери
Ключовi слова: професшний iнтелект, профестний ттелект майбутшх фахiвцiв соцiальноi сфери, емо-цтний ттелект
The emotional component of professional intelligence offuture social sphere specialists is studied. Importance of emotional area in professional activities of social workers is analyses. Specifics of manifestation of emotional features (emotional intelligence, emotional communication barriers, emotional reaction type, alexithymia) of the students, who are future social sphere professionals are determined. Psychological conditions emotional area developing as a component of professional intelligence of future social sphere professionals are detected Keywords: professional intelligence, professional intelligence of future social sphere specialists, emotional intelligence
1. Вступ
Сyчacний етап тоцюкультурних та е^шм^ чних трaнcфoрмaцiй в рiзних cферaх украш^того cycn^^^ вжувае нoвi вимoги дo прoфеciйнoï шдготовки фaхiвцiв. На вимoгy чacy фaхiвець мае бути ^м^тетним та кoнкyрентocпрoмoжним, вo-лoдiти витоким прoфеcioнaлiзмoм, мати витокий штелектуальний штенщал та cфoрмoвaнi практич-ш навички та умшня, щo yмoжливлять ефективне викoнaння функцш в трyдoвiй дiяльнocтi. Прoфе-айна пiдгoтoвкa у вyзi пoвиннa мати бшьш вира-жену прагматичну cпрямoвaнicть, бути oрiентoвa-нoю на фoрмyвaння прoфеciйнoï кoмпетентнocтi,
що визначаеться специфжою майбутньо! профе-с1йно1 д1яльност1.
Ефективна оргашзащя навчально-виховного процесу в систем! професшно! шдготовки майбутшх фах1вщв сощально! сфери ор1ентована на усш-шне та ефективне засвоення професшних знань, фо-рмування адекватно! сучасним вимогам науково! позицп фах1вця, на формування ïx особистосп. Тео-ретичний анал1з науково! лггератури та анал1з практики професшно! д1яльност1 фах1вщв сввдчить про зв'язок штелекту особистосп та усшшносп ïï про-фесшно! д1яльносл. Професшний штелект форму-еться в процес професшного навчання в результат!
виршення учбово-професшних завдань i визначае в цшому професiйнi компетенцп майбутшх фахiвцiв. Саме тому, серед багаточисленних проблем профе-сшно1 пiдготовки майбутшх фахiвцiв сощально1 сфери можна видшити проблему становления 1х професiйного штелекту. Розв'язання специфiчних завдань сощально1 сфери потребують високого роз-витку як загальних, так i спецiальних здiбностей, сформованостi професiйно значущих штелектуаль-них якостей та iндивiдуального iнтелектуального стилю, штелектуально! культури та продуктивностi, що зумовленi особливостями професшно1 дiяльностi в цш галузi. Вимоги до професшного iнтелекту та професiйно значущих особистих якостей фахiвця сощально1 сфери грунтуються на визначеннi специ-фiки його пращ, яка спрямована на вияв та ефекти-вне вирiшення сощальних проблем, як1 виникають у конкретное' людини, групи людей чи в суспiльствi в цiлому, фахiвець такого профiлю пiклуеться про якiсть життя та актуалiзацiю ресурсiв сво1х ктентпв, тому в процесi свое1 професшно1 дiяльностi взаемо-дiе як з окремими людьми, так i з групами та спшь-нотами, що потребують сощально1 пiдтримки, захи-сту та обслуговування [1].
В професшнш дiяльностi фахiвцiв сощально1 сфери питання емоцшно1 складово1 !х професiйного iнтелекту набувае особливо1 актуальностi, позаяк професшна дiяльнiсть в соцiальнiй сферi грунтуеться на засадах гуманiзму та моральности орiентуваннi на систему загальнолюдських щнностей. Ефективнiсть та цiнностi сощально1 роботи визначають гуманiзм фахiвця, його свггогляд, мораль та етична поведiнка, яш, в свою чергу, детермiнованi шдиввдуальними емоцiйними особливостями [2].
Зважаючи на актуальнiсть зазначено1 теми, ю-нуе об'ективна потреба в розвитку емоцшно1 сфери майбутнiх фахiвцiв в процеа професшно1 пiдготовки до дiяльностi в соцiальнiй сферi, як важливо1 складо-во! !х професiйного штелекту, неодмшно1 умови !х професiйного становлення, пiдвищення ефективностi майбутньо1 професшно1 дiяльностi, що визначатиме специфiку розумiння ними сощальних проблем сус-пiльства та оволодшня навичками взаемодп з рiзними категорiями клiентiв та, в кшцевому рахунку, забез-печення ефективно1 сощально1 та психосощально1 допомоги.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Аналiз науково1 лiтератури показав, що безпо-середньо проблема становлення професiйного штелекту та, зокрема, розвитку його емоцшно1 складово1 у майбутнiх фахiвцiв сощально1 сфери не розробля-лася. Разом з тим, у наукових дослщженнях у галузi сощально1 психологи, оргашзацшно1 психологи, психологй' управлiння та педагопчно1 психологи до-слiджувалися питання, що висвилювали окремi аспе-кти зазначено1 проблеми. Зокрема, емоцп розгляда-лися як внутрiшнi регулятори дiяльностi [3, 4], як особливостi, що визначають суб'ективну забарвле-нiсть штелектуально1 дiяльностi [5], аналiзувалися зв'язки емоцшних особливостей особистостi з ште-
лектом [6] та дослщжувалася роль емоцш в структурi мисленнево1 дiяльностi [7] тощо.
Емоцiйна сфера людини е одним iз найважли-вiших регуляторiв дiяльностi. Емоцiйнi реакцй' та ставлення, як1 виникають в процесi дiяльностi, визначають функцiональнi стани людини, ll працездат-нiсть, ефективнiсть дiяльностi, зацiкавленiсть предметом дiяльностi та задоволешсть ll результатами тощо. Зпдно поглядiв С. Рубiнштейна, емоц^' е внут-рiшнiми регуляторами дiяльностi, вони ввдображають ставлення до об'екту та мають певну модальнiсть, беруть участь в регуляци дiяльностi, виражають пе-реживання людиною рiзноманiтних потреб та детер-мiнують розгортання дiяльностi. Вчений також за-уважуе, що варто говорити не лише про едшсть емоцш та штелекту в житп людини, а про едшсть емо-цшного та iнтелектуального у внутршньому складi самих емоцiй та штелекту [3].
Аналiзуючи питання ролi емоцiй в дiяльностi людини, О. Леонтьев вказуе, що емоцп виконують роль внутрiшнiх сигналiв i стимулiв, виражають вiд-ношення мiж мотивами дiяльностi та ll предметом. На думку вченого, емоцп, виконуючи важливу функ-ц1ю мотивац^' дiяльностi, самi по собi не мо^ть бути зведеш до мотивiв, вони виникають тод^ коли предмет i явища задовольняють або не задовольняють потреби особистостi. Автор зауважуе, що емоц^' в1до-бражають вщношення м1ж мотивами та реалiзацiею !х у дiяльностi. Крiм того, важливою особливiстю емоцiй е !х релевантшсть саме дiяльностi, а не ll складовим (процесам, актам, окремим дiям тощо) [4].
Цiкавою з точки зору обгрунтування методо-логп нашого дослiдження е теза ведомого вченого П. Анохша, який говорячи про природу емоцш, висло-вив думку, що ва життевi потреби людини, в тому чи^ i ll iнтелектуальна дiяльнiсть, супроводжуються певним емоцшним тонусом, мають яскраво виражено суб'ективну забарвленiсть - вiд глибоко травмуючих страждань до радостi [5].
Проблему зв'язку емоцш та дiяльностi шдш-мав в сво1х роботах також Л. Виготський. Вчений за-уважував, що емоцй' здатнi спонукати органiзм до дi-яльностi, вони виконують функцш внутрiшньоl ре-гуляци дiяльностi, а емоцiйнiсть та дiяльнiсть особи-стостi варто розглядати в розрiзi !х взаемозв'язку та взаемовпливу [6].
Зв'язок емоцшних та штелектуальних процеав досл1джував в сво1х працях О. Тихомиров, який у контексп даного питання зауважував, що мислення та iнтелектуальна дiяльнiсть людини регулюються низкою процесiв, в тому чи^ i емоцiйним. Вчений п1дкреслював, що аналiзувати роль емоцiй як регулятора штелектуально1 дiяльностi можна лише з огляду на аналiз шших псих1чних утворень - потреб, моти-вiв, цiлей, установок тощо, позаяк емоцй' е необхвдни-ми елементами !х формування та функцiонування [7].
Професшна дiяльнiсть особистостi визнача-еться своервдною iнтелектуальною дiяльнiстю, при цьому вiдбуваеться свого роду «переструктурування» штелектуальних здiбностей людини, коли сприйман-ня, запам'ятовування, осмислення, в1дтворення та за-стосування знань на практицi шдпорядковаш вирi-
шенню професшних завдань. Саме вщ сформованосп такого специф1чного професшного штелекту залежа-тиме ефективне виконання професшних завдань. Професшний штелект визначають як психолопчну властивють, що е одним 1з найважливших предшто-р1в устшно! професшно! даяльносп особистосп. Висок1 р1вт професшного штелекту та професшних знань уможливлюють ефективну професшну даяльтсть, на-лежну професшну компетенттсть в данш сфер^
Особливо! актуальносп проблема взаемозв'яз-ку емоцш особистосп з штелектуальною д1яльн1стю набувае в контекст професшно! д1яльност1 та професшного штелекту фах1вщв сощально! сфери. Емоцш-m компоненти професшного штелекту, безумовно, визначають ефектившсть та продуктивтсть професшно! д1яльност1 таких фамвщв, позаяк впливають на цшшсш сенси, особистюну задоволешсть-незадоволешсть процесом та результатом свое! професшно! роботи. Особливосп емоцшного реагування та поводження в процеа виконання професшних обов'язк1в сощального пращвника визначають особ-ливосп функцюнування особистосп в професшному простора Врахування 1ндив1дуальних особливостей емоцшно! сфери майбутшх фах1вщв з сощально! роботи мае вагоме значення для щдвищення ефектив-носл !х професшно! д1яльност1, забезпечення професшно! самореал1зацИ. Емоцй' як складова профес1йно-го 1нтелекту майбутшх фах1вщв соц1ально! сфери впливатимуть на здатнють ефективно взаемод1яти, розум1ти, поважати та щнувати почуття 1нших людей, уважно до них ставитися, виявляти здатн1сть до сп1впереживання та бути толерантним i в1дпов1даль-ним тощо.
В сучасних дослвдженнях взаемозв'язок власне iнтелектуальних та емоцiйних процесiв знайшов свое ввдображення у категорй' емоцiйного штелекту. Емо-цiйний iнтелект особистостi - психолопчне утворен-ня, яке мае подвшну природу та, з одше! сторони, пов'язане з когнiтивними здiбностями, а з гншо!, - з емоцшними особливостями людини. В раншх роботах П. Селовея та Дж. Мейера визначена структура емоцшного штелекту, яка включае здiбностi:
1) вдентифжаци та вираження емоцiй;
2) регулювання емоцiй;
3) застосування емоцшно! iнформацil в мис-леннi та дiяльностi [8].
Пiзнiше автори тлумачили емоцiйний iнтелект як здатнють переробляти iнформацiю, що мiститься в емощях, та вибудували iерархiю здiбностей, кожний компонент яко! стосуеться як власних здiбностей людини, так i емоцiй iнших людей:
1) вдентифжащя емоцiй (сприйняття емоцй', розрiзнення, адекватне вираження, диференцiацiя справжнiх емоцш та !х iмiтацi!);
2) використання емоцiй для пiдвищення ефек-тивносп мислення та дiяльностi (здатнiсть спрямову-вати емоцil для коригування уваги на релевантнi явища, викликати потрiбнi емоцй' для здiйснення дiя-льносп, керувати настроем тощо);
3) розумшня емоцiй (здатнiсть розумiти ком-плекси емоцiй, зв'язки м1ж емоцiями, динамшу емоцiй, причини емоцiй, вербальну шформацш про емоцй);
4) управлiння емощями (здатнiсть до самоконтролю та саморегуляцп емоцiй, зниження iнтенсив-носп негативних емоцiй, усвiдомлення модальностi емоцш, здатшсть до вирiшення емоцiйних проблем тощо; сприяють особистiсному зростанню та оптимь зацй' мiжособистiсних стосунк1в). [9, 10]
Д. Гоулмен, спираючись на ранш 1де! П. Селовея та Дж. Мейера, доповнив модель емоцшного ш-телекту та поеднав когнггивш здiбностi з деякими особистюними характеристиками - ентузiазм, напо-легливють, соцiальнi навички [11].
Р. Бар-Он тлумачить емоцiйний iнтелект як ва некогнiтивнi здiбностi, знання та компетентшсть, що забезпечують можливiсть успiшного виршення рiз-номанiтних життевих ситуацiй, та визначае в його моделi таш сфери компетентностi (компоненти):
1) шзнання себе: усвiдомлення сво!х емоцiй, впевнешсть в собi, самоповага, самоактуалiзацiя, не-залежнiсть;
2) навички мiжособистiсного сшлкування (ем-патiя, мiжособистiснi взаемини, сощальна вiдповiда-льнiсть);
3) здатнiсть до адаптацп (вирiшення проблем, зв'язок з реальшстю, гнучк1сть);
4) управлiння стресовими ситуацiями (стiй-к1сть до стресу, контроль за iмпульсивнiстю);
5) домiнуючий настрiй (щастя, оптимiзм) [12, 13].
Впм, позицiя автора, що емоцшний iнтелект не пов'язуеться з когштивним здiбностями зазнае критики в наукових колах, позаяк з штелектом зав-жди пов'язують певнi когнiтивнi характеристики, в противному випадку втрачаеться сам сенс терм^ «iнтелект».
На сьогодш iснуе дек1лька поглядiв на моделi емоцiйного iнтелекту. Так, П. Селовей, Дж. Майер та Д. Карузо вирiзняють модел^ де емоцiйний штелект штерпретуеться як когнiтивна здiбнiсть, та модел^ де цей феномен тлумачиться як поеднання когнiтивних здiбностей та особиспсних характеристик [14]. К. Петридес та Е. Фернхем розрiзняють модел^ де емо-цiйний iнтелект розглядаеться як здiбнiсть (таке тлу-мачення вiдповiдае традицiйнiй психолог^ iнтелекту) та як риса (визначае стшшсть поведшки в рiзних си-туацiях) [15]. В моделi емоцiйного iнтелекту Д. Лю-сiна видiлено когнiтивнi здiбностi (швидк1сть та точ-нiсть переробки емоцiйноi' iнформацil), уявлення про емоцй' (емоцй як цшносп та джерело iнформацil про себе та шших людей), особливостi емоцiйностi (емо-цшна стiйкiсть, чутливiсть тощо) [16, 17].
Здшснений аналiз лiтератури показав, що емоцшний штелект е важливою умовою взаемоди людини iз соцiумом, вiн визначае здатнiсть людини розу-мiти власний емоцiйний свгт та управляти сво!ми емоцiями, а також здатшсть ефективно взаемодiяти з шшими людьми. Саме цi здiбностi е професiйно зна-чущими в професшнш дiяльностi фахiвцiв соцiальноi' сфери та е вагомою складовою професшного штелекту, позаяк робота таких фахiвцiв пов'язана iз постiй-ною взаемодiею та комунiкацiею з рiзними категорi-ями клiентiв. Фах1вець сощально! сфери постiйно пе-ребувае в необхщносл iдентифiкацil як власних емо-
цш, так i емоцiй шших людей; його професiйна дiя-льнють вимагае вiд нього сформованих на високому рiвнi навичок м1жособиспсно! взаемодп, здатносп до емпати; розвинених адаптивних здiбностей; здатностi до управлiння стресовими ситуацiями; позитивного налаштування на роботу тощо.
Зважаючи на актуальнiсть та недостатню роз-робленiсть проблеми професшного штелекту та, зокрема, його емоцшно! складово!, у майбутнiх фах1вщв сощально! сфери iснуе необхiднiсть проведения дос-лвджень в цьому напрямку.
3. Мета та завдання дослщження
Проведене дослiджения ставило за мету теоретично та емшрично проаналiзувати особливостi змш-ту та проявiв емоцшно! складово! професiйного ште-лекту - емоцiйного iнтелекту - у майбутшх фахiвцiв сощально! сфери та визначити психолопчш умови його розвитку в процеа професшно! подготовки в умовах вузу.
Для досягнення поставлено! мети виршували-ся наступнi завдання:
1. Здшснити аиалiз вiтчизняних та зарубiжиих пiдходiв до проблеми емоцiйного iнтелекту.
2. Виявити та проаиалiзувати основнi особли-востi прояву емоцiйного iнтелекту як емоцшно! складово! професшного штелекту у майбутшх фахiвцiв сощально! сфери.
3. Визначити психолопчш умови розвитку емоцшного штелекту як складово! професшного ш-телекту майбутнiх фахiвцiв сощально! сфери в процеа професшно! шдготовки в вуз^
4. Оргашзащя та методика досл1дження емоц1йного штелекту у майбутшх фах1вщв соща-льноТ сфери
4. 1. Процедура дослвдження, досл1джувана виб1рка
Експериментальне дослiджения емоцшного штелекту як складово! професшного штелекту майбутшх фахiвцiв сощально! сфери здшснювалося нами на базi 1нституту соцiально! роботи та управлш-ия Нацiонального педагогiчного унiверситету iменi М. П. Дра-гоманова. Вибiрку дослщжения склали студенти старших курсiв спещальносп «Сощальна робота» зi спецiалiзацiями «сощально-правовий за-хист», «менеджер соцiально! роботи» та «практична психолопя». В експеримеип брали участь 110 сту-деипв (27 хлопцiв та 83 дiвчат) стацiонарно! та заочно! форм навчаиия.
Процедура дослiджения включала ряд посль довних етапiв. На першому етапi дослiджения емо-цiйного штелекту здшснювалося за допомогою методики «^агностика емоцшного штелекту» Н. Холла [18]. З метою уточнения деяких показнишв парщаль-ного емоцiйного штелекту на другому еташ досль дження ми застосували методику «Диагностики «перешкод» у встановленш емоцiйних контакпв» В. Бойко [19]. Дослвджения особливостей когттивно-емоцiйно! сфери ми здшснили на третьому етапi екс-перименту, застосувавши методику «Торонтська
Алекситимiчна Шкала», адаптовану в iнститутi iм. В. М. Бехтерева [19].
4. 2. Методика визначення показнишв емоцшного штелекту та особливостей когштивно-емоцшноТ сфери
Ощнку емощйного iителекту («Диагностика емоцiйного iнтелекту» Н. Холла) здшсиювали за результатами рiвнiв вираженосп парцiального iнтелекту:
1) емоцiйна обiзнаиiсть,
2) управлiния власними емоцями (емоцшна гнучк1сть),
3) самомотиваця (довiльне управлшия власними емоцiями),
4) емпапя,
5) розпiзнаваиня емоцiй iнших людей (вмшня впливати на емоцiйнi стани шших людей);
також було вимiряно штегративний рiвень емоцшно-го штелекту студеипв експериментально! групи. Респондентам було запропоновано оцiнити за шестиба-льною шкалою 30 тверджень, що описують прояви здiбностi особистостi розумгги ставления репрезен-тованi в емощях та управляти власною емоцiйною сферою.
Визначения перешкод у встаиовленнi емоцшних контакпв, що здiйснювалося за методикою «Диагностика «перешкод» у встаиовленш емоцiйних кон-тактiв» В. Бойко, дозволило вимiряти наступнi бар'ери:
1) невмшня управляти емоцiями, дозувати !х;
2) неадекватний прояв емоцш;
3) негнучкють, нерозвиненiсть, невиразнiсть емоцш;
4) домшувания негативних емоцiй;
5) небажання зближуватися з людьми на емо-цшнш основi.
Для визначения особливостей когштивно-емоцiйно! сфери нами була застосована Торонтська Алексшгашчна Шкала, що дозволило визначити представлешсть алекситимiчного (труднiсть у визна-ченнi та опису власних переживань, складнiсть дифе-ренцiацi! почутпв та тiлесних ввдчутпв, знижена зда-тнiсть до символiзацi!, бiльша фокусовашсть на зов-нiшнiх подiях, чим на внутршшх переживаниях) та неалексшгашчного типу особистостi в дослiджуванiй вибiрцi.
5. Результати дослiджень емоц1йного штелекту як складовоТ профес1йного штелекту майбутшх фах1вщв соц1альноТ сфери
Результати оцшки емоцiйного iнтелекту («Диагностика емоцiйного iнтелекту» Н. Холла) дослщжу-вано! вибiрки представленi на рис. 1.
Слад зазначити, що за показником «Емоцшна обiзнаиiсть» низький рiвень був зафiксований у 20 % респоиденпв дослвджуваио! вибiрки, середнш - у 60 % та високий - у 20 %; за показником «Управлшия власними емощями» низький рiвень виявлено у 80 % дос-лвджуваиих та середнш - у 20 %, високий рiвень за цим показником в експериментальнш групi не зафш-соваио; за показником «Самомотиващя» зафшсоваио низький рiвень у 53,3 % дослщжуваних, середнiй - у
40 % та високий р1вень - 6,7 %; за показником «Емпа-пя» низьк1 piBHi виявили 20 % респондента, середш -60 % та висок1 piBrn - 20 % дослвджуваних; за показником «Розшзнавання емоцiй шших людей» низький рiвень зафiксовано у 33,4 % респондента, середнiй - у 53,3 % та високий - у 13,3 %; за тегративним
товано у 60 % та середш у 40 % дослвджувано! вибiр-ки. В цшому нами зафiксовано домiнування показни-юв низьких та середнiх рiвнiв парщального та тегра-тивного емоцiйного телекту. Статистично значущих вщмшностей за статтю не встановлено.
Експериментальнi данi визначення перешкод у
показником низьк1 рiвнi емоцiйного iнтелекту конста- встановленнi емоцшних контактiв приведено в табл. 1.
80 4
Низький pieeHb Середнш ршень Високий р1вень
Рис. 1. Динамжа показникв рiвнiв парщального та штегративного емоцшного
iнтелекту (%)
Таблиця 1
Описова статистика за шкалами тесту «Диагностика «перешкод» у встановленш емоцiйних контактiв» В. Бойко
Шкали тесту Показники описово! статистики
Емоцшш бар'ери в спiлкуваннi Min Max M с
Невмiння управляти емощями 0 4 2 1,2
Неадекватний прояв емоцiй 0 4 2,4 1,2
Негнучшсть, невиразнiсть емоцiй 0 4 2,5 1,5
Домiнування негативних емоцш 0 4 1,5 1,4
Небажання зближуватися з людьми на емоцшш основi 0 3 1,8 0,9
Результати проведеного дослщження дозволили зафжсувати так1 тенденцп прояву перешкод у встановленш емоцiйних контактiв у дослщжувано! вибiрки: середньоарифметичнi загально вибiрковi показиики за шкалами тесту ста-новлять, вiдповiдно: «Невмiння управляти емощями» М=2; «Неа-декватний прояв емоцш» М=2,4; «Негнучк1сть, нерозвиненiсть, не-виразшсть емоцiй» М=2,5; «Домь нування негативних емоцш» М=1,5; «Небажання зближуватися з людьми на емоцшнш основi» М=1,8. Слiд зазначити, що про ви-раженiсть конкретних бар'eрiв у встановленш контакта сввдчать по-казники, де М>3 Статистично значущих вщмшностей за статтю не встановлено.
За експериментальними да-ними дослiдження особливостей
когштивно-емоцшно! сфери нами була встановле-на представленiсть алекситимiчного та неалекси-тимiчного типу особистостi в дослщжуванш вибiр-цi (рис. 2).
Рис. 2. Представлешсть алекситимiчного та неалекситимiчного тишв у дослiджуванiй вибiрцi студенлв (%)
Як можна бачити з рис. 2 у дослвджуванш ви-б1рщ домшуе неалекситим1чний тип - 68 %; алексе-тим1чний тип констатовано нами у 9 %; пром1жний тип - у 23 %. Статистично значущих вщмшностей за статтю не встановлено.
6. Обговорення результа^в дослiдження емоцiйного штелекту як складово'1 професiйного iнтелекту майбутшх фахiвцiв соцiальноï сфери
Отримаш результата вираженосп парщально-го штелекту (рис. 1) у студенпв-старшокурснишв, що складали нашу експериментальну виб1рку, сввд-чать про недостатнш р1вень розвитку об1знаност1 в емоцшнш сфер1 особистосп та здатносп до дифере-нщацп власних i чужих емоцш, про недостатнш рь вень здатносп до сшвпереживання та можливостi впливати на емоцшш стани iншиx людей, а також недостатнш рiвень розвитку здатностi до самоконтролю та саморегуляцп власними емоцшними станами та переживаннями (за даним показником ми не ви-явили представленостi високих рiвнiв). Слад зазначи-ти, що показники iнтегративного емоцiйного штелек-ту в цiлому виражають несформованiсть емоцшно1 складово! професiйного iнтелекту майбутнix фах1вщв соцiальноï сфери. Вочевидь така ситуащя в майбут-ньому утруднюватиме виконання ними професшно1 дiяльностi, ефективне надання соцiальноï та психо-соцiальноï допомоги.
Нашi результати спiвзвучнi з даними досль дження емоцiйного iнтелекту студенпв майбутнix практичних псиxологiв, проведеного Грись А. М., в якому також було зафжсовано недостатнi рiвнi вира-женостi парцiального та iнтегративного емоцшного iнтелекту [20].
Результати визначення перешкод у встанов-леннi емоцiйниx контакпв (табл. 1) вказують на вщ-сутнiсть домiнування певних конкретних перешкод. Така ситуащя е досить сприятливою для становления професiйного iнтелекту майбутшх фах1вщв сощаль-но1' сфери, позаяк забезпечуватиме легкiсть встанов-лення та шдтримання контактiв з врахуванням iнди-вiдуально-псиxологiчниx особливостей рiзниx кате-горш клiентiв, що е професiйно значущим. Втiм, хо-тiлося б зауважити, що отриманi данi говорять також i про певш ризики виникнення емоцiйниx бар'ерiв типу «неадекватний прояв емоцiй», «негнучк1сть, не-розвиненiсть, невиразшсть емоцiй» та «невмiння управляти емоцями». Така ситуацiя сввдчить про не-обxiднiсть здiйснення цiлеспрямованоï роботи в процеа професшно1' подготовки щодо формування саме емоцiйноï складово1' професшного штелекту майбутшх фаxiвцiв сощально1' сфери.
Данi дослiдження представленостi алексити-мiчного та неалекситимiчного типiв особистосп (рис. 2) виявили досить позитивну тенденцiю домь нування особистостi неалекситимiчного типу. Такий факт свiдчить, що в переважнш бiльшостi майбутнi фаxiвцiв соцiальноï сфери мають позитивнi характеристики когштивно-афективно1' сфери, а саме: не переживають особливих труднощiв у визначенш та опису власних емоцш, здатш чiтко диференцiювати емоцiйнi переживання та тiлеснi вiдчуття, мають
належну здатнiсть до символiзацiï, що проявляеться у розвиненш фантазiï та уяв^ здатнi рефлексувати власнi переживання. Вочевидь, зазначеш емоцiйнi характеристики сприятимуть становленню ïx про-фесiйного iнтелекту та уможливлять ефективне виконання професшно1' дiяльностi в майбутньому. Втiм, варто звернути увагу i на досить значну пред-ставленiсть алекситимiчного та промiжного типу особистостi, кiлькiсть яких в сукупностi складае бi-ля третини показнишв. Ця встановлена ситуацiя може вважатися такою, що потребуе бшьш прискiп-ливо1' уваги до процесу формування емоцiйноï скла-дово1' професiйного iнтелекту майбутнix фаxiвцiв сощально1' сфери, позаяк для таких людей характерною е властивють спрощення емоцшного змюту си-туацiï та досить збщнена емоцiйна лексика. Така ж обставина зафжсована i в результатах дослщжень iншиx науковцiв [21]. Тому, безумовно, когштивно-афективнi характеристики таких тишв особистостi аж нiяк не сприятимуть ефективнiй майбутнiй про-фесiйнiй дiяльностi фаxiвцiв соцiальноï сфери.
Професшна пiдготовка у вузi б№ше орiенто-вана на озброення студенпв конкретними знаннями та теxнологiями професшно1' дiяльностi. Формування професiйно значущих утворень та якостей здебшь-шого залишаеться поза увагою навчальних програм. В контексп результатiв нашого експериментального дослвдження чiтко постае необxiднiсть роботи, спря-мовано1' на формування емоцiйноï складово1' профе-сiйного iнтелекту у майбутшх фаxiвцiв соцiальноï сфери, що забезпечить 1'м здатнiсть в майбутньому адекватно ощнювати та реагувати на рiзноманiтнi си-туацiï професiйноï взаемодiï з рiзними категорiями клiентiв, бути емоцшно стаб№ними та активними у професшному спшкуванш та дiяльностi тощо. Саме тому ми визначаемо орiентовну модель становлення емоцiйного iнтелекту як складово1' професiйного iн-телекту майбутнix фаxiвцiв цiеï сфери, що включае систему таких умов:
1) формування професшно1' пiзнавальноï ку-льтури;
2) сприяння особист1сному та творчому самови-раженню студент1в в процеа навчально1' взаемод^! та професiйно-орiентованiй дальносп п1д час практик;
3) забезпечення системи професiйно-орiенто-вано1' виховно1' роботи, де студенти мають можли-вють «зануритися» в реальнi проблеми сощально1' сфери, набути досв1ду професiйноï взаемоди з рiзни-ми категорiями ктенпв, усв1домити власнi профе-сiйно-особистiснi якосп, набути навичок самопiзнан-ня, самовиховання та саморегуляцй'.
Така модель ошгашзаци становлення емоцiй-ного iнтелекту як складово1' професiйного iнтелекту студентiв сприятиме розвитку ïx когнiтивно-емоцiйниx особистюних якостей та визначатиме ефе-ктивну професiйну дiяльнiсть фаxiвцiв соцiальноï сфери в майбутньому.
7. Висновки
Проведене дослщження особливостей емоцш-но1' складово1' професiйного iнтелекту майбутшх фаxiв-ц1в соц1ально1' сфери дозволяе зробити таю висновки:
1. Емощйний штелект майбутшх фах1вщв сощально! сфери е важливою складовою !х професшно-го штелекту, позаяк забезпечуе ефективну м1жособи-стюну професiйну взаемодш.
2. Емоцiйний штелект - це спещальна здiбнiсть, яка визначае здатшсть людини розумтги власний емо-цшний свгг та управляти сво!ми емоцiями, а також здатшсть ефективно взаемод1яти з iншими людьми. В сучаснш психологи iснуе декшька теоретичних щдхо-д1в до розумшня феномену «емощйного штелекту».
3. Результати емпричного дослвдження вияви-ли досить низьш показники вираженостi складових емоцшного штелекту у майбутшх фах1вщв сощально! сфери, що сввдчить про необхщшсть спецiального соцiально-психологiчного проектування освггнього середовища та забезпечення спецiальних сощально-психологiчних умов його становлення в процеа ву-зiвсько! пiдготовки.
4. Модель системи спещальних сощально-пси-холопчних умов формування емоцiйно! складово! професшного штелекту майбутшх фахiвцiв сощально! сфери включае: формування професiйно! шзнава-льно! культури, особистiсне самовираження студенпв, професiйно-орiентовану виховну роботу.
Таким чином, проведене дослiдження показуе необхвдшсть врахування в процесi професiйно!' шд-готовки особливостей прояву емоцiйного штелекту та дощльшсть забезпечення системи спещальних со-цiально-психологiчних умов розвитку емоцшно! складово! професшного штелекту майбутшх фах1вщв сощально! сфери як неодмшно! умови !х професшно-го становлення, шдвищення ефективностi майбутньо! професiйно! дiяльностi, що визначатиме специфшу бiльш глибокого розумшня ними професшних завдань та оволодшня навичками взаемодi!' з рiзними соцiальними категорiями клiентiв.
Лiтература
1. Сощальна робота з дiтьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи. Вип. 1 [Текст] / за ред. I. М. Пшчук, С. В. Толстоухово!. - К.: УДЦССМ, 2000 р. - 276 с.
2. Мельничук, О. Б. Роль емоцш в професшнш дiя-льностi фах^вщв сощально! сфери [Текст]: зб. тез м1жн. наук.-прак. конф. / О. Б. Мельничук // Вплив досягнень пси-хологiчних та педагопчних наук на розвиток сучасного су-спшьства. - Харкiв: Схвдноукрашська оргашзащя «Центр педагогiчних дослвджень», 2014. - С. 58-62.
3. Рубинштейн, С. Л. Эмоции. Психология эмоций. Тексты [Текст] / С. Л. Рубинштейн; под ред. В. К. Вилюна-са, Ю. Б. Гиппенрейтер. - М.: МГУ, 1984. - С. 152-161.
4. Леонтьев, А. Н. Потребности, мотивы и эмоции / Психология эмоций. Тексты [Текст] / А. Н. Леонтьев; под ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер. - М.: МГУ, 1984. - С. 162-170.
5. Анохин, П. К. Эмоции. Психология эмоций. Тексты [Текст] / П. К. Анохин; под ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер. - М.: МГУ, 1984. - С. 172 -177.
6. Выготский, Л. С. Сознание как проблема психологии поведения. Психология развития человека [Текст] / Л. С. Выготский. - М.: Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. - 1136 с.
7. Тихомиров, О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности [Текст] / О. К. Тихомиров // Тезисы докладов к XX международному психологическому конгрессу. - М., 1972. - С. 183-186.
8. Salovey, P. Emotional intelligence [Text] / P. Salovey, J. D. Mayer // Imagination, Cognition, and Personality. -1990. - Vol. 9. - P. 185-211.
9. Mayer, J. D. Emotional intelligence as a standard intelligence [Text] / J. D. Mayer, P. Salovey, D. R. Caruso,
G. Sitarenios // Emotion. - 2001. - Vol. 1, Issue 3. - P. 232242. doi: 10.1037/1528-3542.1.3.232
10. Caruso, D. R. Relation of an ability measure of emotional intelligence to personality [Text] / D. R. Caruso, J. D. Mayer, P. Salovey // Journal of Personality Assessment. - 2002. - Vol. 79, Issue 2. - P. 306-320. doi: 10.1207/ s15327752jpa7902_12
11. Goleman, D. Emotional intelligence [Text] / D. Goleman. - New York: Bantam Books, 1995.
12. Bar-On, R. The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Technical Manual [Text] / R. Bar-On. - Toronto: Multi-Health Systems, 1997.
13. Стернберг, Р. Дж. Практический интеллект [Текст] / Р. Дж. Стернберг, Дж. Б. Форсайт, Дж. Хедланд и др. - СПб.: Питер, 2002. - 272 с.
14. Mayer, J. D. Emotional Intelligence meets traditional standards for an intelligence [Text] / J. D. Mayer, D. R. Caruso, P. Salovey // Intelligence. - 1999. - Vol. 27, Issue 4. - P. 267-298. doi: 10.1016/s0160-2896(99)00016-1
15. Petrides, K. V. On the dimensional structure of emotional intelligence [Text] / K. V. Petrides, A. Furnham // Personality and Individual Differences. - 2000. - Vol. 29, Issue 2. - P. 313-320. doi: 10.1016/s0191-8869(99)00195-6
16. Люсин, Д. В. Способность к пониманию эмоций: психометрический и когнитивный аспекты [Текст]: матер. межд. науч.-прак. конф. / Д. В. Люсин; под ред. Г. А. Емельянова // Социальное познание в эпоху быстрых политических и экономических перемен. - М.: ИП РАН, 2000. -С. 25-35.
17. Люсин, Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте [Текст] / Д. В. Люсин; под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова.// Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования. - М.: Институт психологии РАН, 2004. - С. 29-36.
18. Фетискин, Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп [Текст] /
H. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Манулов. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 490 с.
19. Практическая психодиагностика. Методики и тесты [Текст] / под ред. Д. Я. Райгородского. - Самара, «БАХРАХ-М», 2002. - 672 с.
20. Грись, А. М. Теорiя i практика тдготовки пси-холопв до роботи з сощально дезадаптованими неповноль ттми [Текст]: монографiя / А. М. Грись. - Ки!в: Геопринт, 2013. - 280 с.
21. Никулина, Д. С. Психолого-педагогические условия преодоления алекситимии у студентов вузов [Текст]: ав-тореф. ... дис. канд. психол. наук / Д. С. Никулина. - Таганрог. гос. радиотехн. ун-т. - Ставрополь, 2005. - 20 с.
References
1. Pinchuk, I. M., Tolstouhova, S. V. (Eds.) (2000). So-cialna robota z ditmy ta moloddju: problemy, poshuky, perspek-tyvy. [Social work with children and youth: problems, searches, perspectives] (Vol. 1). Kyiv: UDCSSM, 276.
2. Melnychuk, O. B. (2014). Rol emocij v profesijnij di-jalnosti fahivciv socialnoi sfery [The role of emotions in the professional experts of social sphere]. 2014 Naukovo-praktychna konferencija. Harkiv, 58-62.
3. Rubinshtejn, S. L.; Viljunasa, V. K., Gippenrejter, Ju. B. (Eds.) (1984). Jemocii. [Emotions]. Psihologija jemocij. Teksty. Moscow: MG, 152-161.
4. Leontev, A. N.; Viljunasa, V. K., Gippenrejter, Ju. B. (Eds.) (1984). Potrebnosti, motivy i jemocii. [Needs, motives
and emotions]. Psihologija jemocij. Teksty. Moscow: MGU, 162-170.
5. Anohin, P. K.; Viljunasa, V. K., Gippenrejter, Ju. B. (Eds.) (1984). Jemocii. [Emotions]. Psihologija jemocij. Teksty. Moscow: MGU, 172-177.
6. Vygotskij, L. S. (2005). Soznanie kak problema psi-hologii povedenija. [Consciousness as a problem of the psychology of behavior]. Psihologija razvitija cheloveka. Moskva: Izd-vo Smysl; Izd-vo Jeksmo, 1136.
7. Tihomirov, O. K. (1972). Jemocii v strukture myslit-el'noj dejatel'nosti. [Emotions in the structure of mental activity]. Tezisy dokladov k XX mezhdunarodnomu psiholog-icheskomu kongressu. Moscow, 183-186.
8. Salovey, P., Mayer, J. D. (1990). Emotional intelligence. Imagination, Cognition, and Personality, 9, 185-211.
9. Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. R., Sitarenios, G.
(2001). Emotional intelligence as a standard intelligence. Emotion, 1 (3), 232-242. doi: 10.1037/1528-3542.1.3.232
10. Caruso, D. R., Mayer, J. D., Salovey, P. (2002). Relation of an Ability Measure of Emotional Intelligence to Personality. Journal of Personality Assessment, 79 (2), 306-320. doi: 10.1207/s15327752jpa7902_12
11. Goleman, D. (1995). Emotional intelligence. New York: Bantam Books.
12. Bar-On, R. (1997). The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Technical Manual. Toronto: Multi-Health Systems.
13. Sternberg, R. Dzh,. Forsajt, Dzh. B., Hedland, Dzh.
(2002). Prakticheskij intellekt. [Practical intelligence]. SPb.: Piter, 272.
14. Mayer, J. D., Caruso, D. R., Salovey, P. (1999). Emotional intelligence meets traditional standards for an intel-
ligence. Intelligence, 27 (4), 267-298. doi: 10.1016/s0160-2896(99)00016-1
15. Petrides, K. V., Furnham, A. (2000). On the dimensional structure of emotional intelligence. Personality and Individual Differences, 29 (2), 313-320. doi: 10.1016/s0191-8869(99)00195-6
16. Ljusin, D. V. (1999). Sposobnost k ponimaniju jemocij: psihometricheskij i kognitivnyj aspekty [The ability to understand the emotions: a psychometric and cognitive aspects]. 1999 Mezhdunarodna nauchno-prakticheskaja konfer-encija, Moscow, 25-35.
17. Ljusin, D. V. (2004). Sovremennye predstavlenija ob jemocionalnom intellekte. [Modern concepts of emotional intelligence]. Socialnyj intellekt: Teorija, izmerenie, issledo-vanija. M.: Institut psihologii RAN, 29-36.
18. Fetiskin, N. P., Kozlov, V. V., Manulov, G. M. (2002). Socialno-psihologicheskaja diagnostika razvitija lich-nosti i malyh grupp [Socio-psychological diagnosis of personality development and small groups]. Moscow: Izd-vo Instituta Psihoterapii, 490.
19. Rajgorodskij, D. Ja. (Ed.) (2002). Prakticheskaja psihodiagnostika. Metodiki i testy. [Practical psychodiagnostics. Procedures and tests]. Samara: «BAHRAH-M», 672.
20. Grys, A. (2013). Teorija i praktyka pidgotovky psyhologiv do roboty z socialno dezadaptovanymy nepovnolit-nimy. [Theory and practice of training psychologists to work with socially maladjusted juveniles: monograph]. Kyiv: Ge-oprynt, 280.
21. Nikulina, D. S. (2005). Psihologo-pedagogicheskie uslovija preodolenija aleksitimii u studentov vuzov [Psycho-pedagogical conditions of overcoming of alexithymia among university students]. Taganrog. gos. radiotehn. un-t. Stavropol, 20.
Рекомендовано до публгкацИ д-р психол. наук Грись А. М.
Дата надходження рукопису 22.10.2015
Мельничук Оксана Богдашвна, кандидат психолопчних наук, доцент, завщувач кафедри галузево! психологи та психологи управлшня, Нацюнальний педагопчний ушверситет iMeHi М. П. Драгоманова, вул. Пирогова, 9, м. Кшв, Украша, 01601 E-mail: oxanamelnichuk@ukr.net
