CC BY
144
УДК 658; 316.6 JEL: А13
ЕМ0Ц1ЙНИЙ 1НТЕЛЕКТ В СИСТЕМ1 МЕНЕДЖМЕНТУ
© 2019 ЧЕРНОБАЙ Л. I., ШИРОН Ю. О.
УДК 658; 316.6 JEL: А13
Чернобай Л. I., Широн Ю. О. Емоцiйний iнтелект в CMCTeMÍ менеджменту
Метою пубп'кацИ е визначення cymHocmi емоцшного 'штепекту, його мсця у процеа прийняття ршень менеджер'в р'вних píbhíb управп'шня та взаемозв'язкуз процесами трудовоiд'япьност'!. Досп'джено суттсть поняття емоцшного 'штепекту, опрацьовано nidxoduр'внихавтор'ю iзапро-поновано впасне визначення. Враховуючи ф'вичш процеси мозковоi Ыяпьностi, уточнено алгоритм прийняття управп'шських ршень i роль в ньому емоцшного 'штепекту. Визначено склад емоцшного 'штепекту та розкрито суттсть понять його основних скпадових - емоцш та 'штепекту. До-спджено позитивний i негативний вппив емоцш на процес трудово!'д'тпьност'и Сформовано матрицю взаемозв'язмв мiж суб'ектами емоцшного 'штепекту та процесами трудовоi д'тпьност'1 Виокремпено та розкрито сутшсть основних чотирьох напрямт емоцшного 'штепекту: саморозу-мшня, самоконтропь, емпат'я та менеджмент. Наведено прикпади вппиву емоцшного 'штепекту на д'япьшсть компатй. Кпючов'1 слова: емоцшний штепект, менеджмент, апгоритм прийняття ршень, скпад емоцшного 'штепекту, штепект, емоцЦ управп'шня. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-5-227-232 Рис.: 4. Ббл.: 20.
ЧернобайЛiана 1вашвна - кандидат економ'нних наук, професор, професор кафедри менеджменту i мiжнародного тдприемництва, Навчапьно-науковий шститут економ'жи i менеджменту Нацюнапьного унверситету «Льв'вська поттехшка» (вуп. Митропопита Андрея, 5, Льв'в, 79013, Украша)
E-mail: Liana.I.Chernobaj@lpnu.ua
Широн Юл'т Олегiвна - астрант кафедри менеджменту i мiжнародного тдприемництва, Навчапьно-науковий 'шститут економ'жи i менеджменту Нацонапьного ун'верситету «Льв'вська поп'техтка» (вуп. Митропопита Андрея, 5, Льв'в, 79013, Украша) E-mail: juli4ka.shiron@gmail.com
УДК 658; 316.6 JEL: А13
Чернобай Л. И., Широн Ю. О. Эмоциональный интеллект в системе менеджмента
Целью публикации является определение сущности эмоционального интеллекта, его места в процессе принятия решений менеджерами разных уровней управления и взаимосвязи с процессами трудовой деятельности. В статье исследована сущность понятия эмоционального интеллекта, обработаны подходы разных авторов, и предложено собственное определение. Учитывая физические процессы мозговой деятельности, уточнены алгоритм принятия управленческих решений и роль в нем эмоционального интеллекта. Определен состав эмоционального интеллекта, и раскрыта сущность понятий его основных составляющих - эмоций и интеллекта. Исследовано позитивное и негативное влияние эмоций на процесс трудовой деятельности. Сформирована матрица взаимосвязей между субъектами эмоционального интеллекта и процессами трудовой деятельности. Выделена и раскрыта сущность основных четырех направлений эмоционального интеллекта: самопонимание, самоконтроль, эмпатия и менеджмент. Приведены примеры влияния эмоционального интеллекта на деятельность компаний.
Ключевые слова: эмоциональный интеллект, менеджмент, алгоритм принятия решений, состав эмоционального интеллекта, интеллект, эмоции, управление. Рис.: 4. Библ.: 20.
Чернобай Лиана Ивановна - кандидат экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента и международного предпринимательства, Учебно-научный институт экономики и менеджмента Национального университета «Львовская политехника» (ул. Митрополита Андрея, 5, Львов, 79013, Украина) E-mail: Liana.I. Chernobaj@lpnu.ua
Широн Юлия Олеговна - аспирант кафедры менеджмента и международного предпринимательства, Учебно-научный институт экономики и менеджмента Национального университета «Львовская политехника» (ул. Митрополита Андрея, 5, Львов, 79013, Украина) E-mail: juli4ka.shiron@gmail.com ^^^^^^^^^^^^^^^^
UDC 658; 316.6 JEL: A13
Chernobay L. I., Shyron Y. O. Emotional Intelligence in the Management System
The aim of the publication is to determine the essence of emotional intelligence, its place in the process of managerial decision-making at different levels of management, and relationship with the processes of labor activity. The article examines the essence of the concept of emotional intelligence, analyzes approaches of different authors, and proposes its original definition. Taking into account physical processes of brain activity, the algorithm for making management decisions and the role of emotional intelligence in it are clarified. The composition of emotional intelligence is determined, and the essence of the concepts of its main components - emotions and intelligence is revealed. Positive and negative effects of emotions on processes of labor activity are investigated. A matrix of interrelations between subjects of emotional intelligence and processes of labor activity is formed. The essence of the four main areas of emotional intelligence: self-understanding, self-control, empathy and management is determined and described. Examples of the impact of emotional intelligence on activities of companies are given. Keywords: emotional intelligence, management, decision-making algorithm, composition of emotional intelligence, intelligence, emotions, management. Fig.: 4. Bibl.: 20.
Chernobay Liana I. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Management and International Business, Scientific-Educational Institute of Economics and Management of the Lviv Polytechnic National University (5 Mytropolyta Andreia Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: Liana.I. Chernobaj@lpnu.ua
Shyron Yuliia O. - Postgraduate Student of the Department of Management and International Business, Scientific-Educational Institute of Economics and Management of the Lviv Polytechnic National University (5 Mytropolyta An-dreia Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: juli4ka.shiron@gmail.com
Сьогодш в перюд шформацшно! економки осно-вним джерелом конкурентних переваг i резуль-TaTiB дiяльностi пiдприeмств виступають нема-терiaльнi активи, якi за оцшками експертiв складають у сшввцношенш до мaтерiaльних 70 до 30 в1дсотюв. Саме формування та ефективне використання нематерЬ-альних aктивiв стае передумовою розвитку суспкьства та безумовною перевагою в глобaлiзовaному економiч-ному простор! Носiями знань та умшь, необхiдних для забезпечення пiдприемствa немaтерiaльними активами, е люди з !хшм емоцiйним та iнтелектуaльним потенцi-алом.
Здатшсть усвiдомлювaти та керувати власни-ми емоцiями в критичний момент, не шддаватись гнi-ву, роздратуванню та розпачу безпосередньо впливае на успiшнiсть дiяльностi людини як в особистому, так i в професiйному життi. Дослцження доводять, що тi, що управляють власними емоцiями та розумiють чуж^ -успiшнiшi в уск сферах дiяльностi. Вони пiдключaють до розуму емоци, використовуючи його якомога ефек-тивнiше. Прaцiвники, якi не можуть контролювати сво'1 емоци, постiйно знаходяться в сташ внутршньо! бо-ротьби i, як нaслiдок, не можуть сконцентруватись на поставлених завданнях [10].
Усвцомлюючи вагомий вплив емоцiйного ште-лекту на дiяльнiсть пiдприемствa, важливим завданням сьогодшшньо! науки е дослцження сутностi цього по-няття та оцшки його впливу. Адже, незважаючи на широкий спектр дослджень у сферi емоцiйного iнтелекту, дой чiтко невизначено вплив емоцiйного штелекту на систему менеджменту та прийняття управлшських рь шень менеджерами рiзних рiвнiв упрaвлiння. Невизна-ченiсть окресленого питання спонукала на дослiдження ще! проблеми.
Вивчення емоцiйного iнтелекту бере свш початок з 90-х роив ХХ ст. Вперше його запровадили та розпочали дослiдницьку дiяльнiсть щодо його вивчення американсью психологи Дж. Майер та П. Саловей. Проте найширшого та наймасштабшшого розвитку цей термiн отримав шсля опублiкувaння в 1995 роцi пращ Д. Гоулмана «Emotional Intelligence». Автор стверджуе, що загальний штелект IQ лише на 20 % впливае на успи людини у вск ii сферах життя, а вмiння контролювати влaснi емоци, тобто емоцшний iнтелект EQ, формуе 80 % успшност!
Феномен поняття емоцiйного штелекту вивчали ряд учених психологiв: Е. Носенко, К. Петрцес, Е. Ферн-хем, Р. Бар-Он, Д. Люсш, Д. Карузо, П. Саловей i Дж. Майер та ш. А також вплив емоцiйного штелекту на трудо-ву дiяльнiсть дослцжували тaкi економiсти: Г. Беккер, Т. Шульц, К. Стайнер, I. Дидяк та ш.
У сучасних умовах економiчноi кризи прийняття рiшення менеджерiв рiзних рiвнiв упрaвлiння вцбува-еться в емоцшно напружених умовах, вимагаючи при цьому яюсного та ефективного результату.
Складне та нестабкьне зовншне середовище, у зв'язку iз високою конкуренщею, свiтовою еконо-мiчною кризою, негативно впливае на корпоративну культуру, шдвищення конфлжтност та рiвня плиннос-
тi кадрiв. Протистояння всiм цим негативним явищам i водночас шдвищення ефективност управлiнськоi дЬ-яльностi можна досягти завдяки реалiзацii менеджером свого управлшського потенцiалу, а саме - емоцшного iнтелекту [10, с. 51].
В УкраМ, на превеликий жаль, емоцшна складова трудового потенцiалу недооцшюються, наслiдком чого е масовий вцтж квалiфiкованих працiвникiв за кордон, розпад багатьох колективiв i, врештi-решт, зниження державних конкурентних позицiй на мiжнародному ринку працi [10, с. 51].
Проте дат нещодавнього мета-аналiтичного до-слiдження, проведеного за участю 7898 дослджуваних вiком вiд 11 до 51 року, свцчать про наявшсть ткно-го зв'язку емоцiйного штелекту з ознаками фiзичного, психологiчного та психосоматичного здоров'я, i, як на-слiдок, результативностi дiяльностi. Зокрема, результата кореляцшного аналiзу зв'язку емоцшного штелекту з показниками фiзичного функцюнування, медичного статусу, тривожнiстю та депрейею виявились значущи-ми на рiвнi р < 0.05 (г = 0.22; г = 0.23; г = 0.31 вцповцно) [20, с. 46].
Для початку дамо визначення сутност поняття емоцшного штелекту. На думку Дж. Майера та П. Са-ловея, «емоцшний штелект е сукупшстю когштивних здiбностей до центифжаци, розумшня та управлiння емоцiями» [17, с. 85].
За Д. Гоулменом, «емоцшний штелект - це здат-шсть усвцомлювати власнi почуття, почуття шших людей, мотивувати себе та шших, керувати емоцiями як на-одинцi з собою, так i стосовно iнших. Вiн вираховуеться як сума показниюв семи здiбностей: самоусвiдомлення, самомотивування, стiйкiсть до фрустраци, контроль за iмпульсами, регуляцiя настрою, емпат, оптимiзм» [7, с. 61].
Вiкiпедiя дае таке визначення: «Емоцшний штелект - група ментальних здiбностей, якi беруть участь в усвцомленш та розумiннi власних емоцш i емоцiй оточуючих» [14].
На основi проведеного лiтературного аналiзу поняття емоцшного штелекту, нами запропоновано удо-сконалене визначення сутност цього поняття в системi менеджменту:
Емоцiйний штелект - це здатшсть усвцомлюва-ти, розумгги, приймати та управляти власним емоцш-ним станом у трудовш дiяльностi та прийняттi управлшських рiшень. Також це усвiдомлення та управлшня стосунками з iншими людьми, з метою ефективного ви-ршення поставлених завдань, формування корпоратив-ноi культури та мотивування працiвникiв.
Словосполучення «емоцiйний iнтелект» часто ви-кликае здивування, осккьки прийнято вважа-ти, що емоцшне та рацiональне повинно бути непов'язано. Тобто особисте i бiзнес мають бути окре-мо, ршення мають бути не емоцшш, а рацiональнi. Такi застарiлi стереотипи часто стримують розвиток науки про емоцшний штелект. Насправдi рацiо i емоцiо можуть спiвiснувати, i це може бути ефективно. I задля ви-
вчення взаемозвязку цих двох понять варто дослгдити послГдовшсть прийняття ршень пращвниками та менеджерами рiзних рiвнiв управлiння.
Опрацювання будь яко'' шформаци починаеться у спинному мозку, тому перед рацюнальним осмисленням вона повинна пройти через увесь мозок, а саме через лiмбiчну систему, у якш i формують-ся всi емоцГ'. Перш нiж рiшення прийматиметься рацю-нальним мисленням, iнформацiя вже буде видозмшена пiд впливом емоцiй. Отже, емоцшний iнтелект передба-чае ефективний зв'язок мiж рацiональними й емоцшни-
ми центрами мозку. [4, с. 14]. На рис. 1 зображено посль довшсть формування емоцiйного штелекту.
Емоцiйний стан вiдiграе важливу роль шд час ро-боти, опрацювання шформаци та прийняття важливих ршень. Невмшня управляти власними емоцшми не лише спотворюе отриману шформацш, але також бло-куе можливiсть приймати вiрнi рiшення, знижуе продук-тившсть працi та пiдвищуе загрозу зробити непоправну помилку. Також на основi дослiдженоi статистики нами сформовано припущення, що пiд час емоцiйного на-пруження, залежно вiд ситуацГ', людина сприймае на 20-30 % менше шформаци.
Отримання шформаци
Лiмбiчне опрацювання шформаци
_к ^ Емоцшний _к
I—) V. iнтелект ) I—)
Рацюнальне опрацювання шформаци
Рис. 1. Послщовнкть прийняття ршень у трудовш дiяльностi Джерело: сформовано авторами за [4; 13].
Отже, як уже зазначалось, емоцiйний штелект з точки зору семантики складаеться iз двох елементiв: емоцГ' та штелект. Варто детальнше вивчити кожне iз зазначених складових. Вiкiпедiя дае таке визначення по-няттю емоцш: «це суб'ективна реакцш на зовншш чи внутрiшнi поди. ЕмоцГ' вказують значущкть ситуацГ', саме вони е тим, що спонукае нас приймати ршення. Також це переживання людиною свого особистого став-лення до дшсносп, його реакцГ' на вплив внутршнГх i зовншнГх подразникiв» [15].
ОскГльки емоци мктять iнформацiю i впливають на мислення, дуже важливо брати '¿х до уваги при ухва-ленш управлiнських рiшень, побудовi логiчних ланцю-гiв, вирiшеннi рiзних завдань, виборi свое'' поведiнки та управлiннi поведшкою iнших, при формуваннi корпоративно'' культури та мотивуванш працiвникiв. Вмшня керувати власними емоцшми, тобто вмшня приймати або вГдчужувати '¿х залежно вГд умов та '¿х важливостЬ В цьому процесi основним е навчитись розумiти себе та власш намiри. Результатом стане успiшне завершення всГх поставлених завдань [5, с. 52].
Проте емоци можуть мати як позитивний, так i не-гативний вплив на трудову дшльшсть. ЕмоцГ' подГляють-ся на двГ групи - стенiчнi та астешчш. Стенiчнi емоцГ' пГдвищують активнiсть, енергш, життедiяльнiсть, ви-кликають пГдйом, бадьоркть завдяки посиленню робо-ти серцево' системи, пiдвищенню артерiального тиску, темпу та глибини дихання. До стешчних емоцiй вГдно-сяться радiсть, задоволення, захоплення. Астенiчнi емо-цГ' знижують актившсть, пригнГчують життедiяльнiсть. Це туга, смуток, образа тощо [6, с. 157]. АстенГчнГ емоцГ' протягом тривалого часу можуть негативно вплинути на мотивацш працiвника та задоволенiсть працею. Як наслГдок виробничо'' демотивацГ' знижуеться продук-тивнГсть працi, якГсть виконання поставлених завдань, спостериаеться поява негативних та образливих ви-словлювань про сшвробГтниюв або керiвника [9, с. 22].
1нтелект у психолог!' визначаеться як «загальна здатнiсть до пiзнання Г вирiшення проблем, що впливае
на успшшсть будь-яко'' дшльност Г лежить в основГ ш-ших здГбностей» [12].
Варто зазначити, що часто EQ мае вагомГший вплив на результатившсть дшльностГ, успГшнГсть Г до-сягнення поставлено'' мети, нГж Адже не завжди можна ототожнювати поняття «розумний» та «успш-ний». Наприклад, Т. Хвостенко у сво'й публжаци зазна-чае: «Завдяки ^ ви влаштовуетесь на роботу, а завдяки EQ - робите кар'еру» [19, с. 261].
Також, на вГдмшу вГд розумового Гнтелекту який закладений генетично, емоцГйний штелект EQ можна розвивати. «1нтелект - це ваша здат-нГсть вчитися, тобто отримувати нову шформацш на основГ отримано' старо''. ВГн залишаеться незмГнним як у 15 роив, так Г в 50 роив. З шшого боку, емоцГйний ш-телект е гнучким набором навичок, яю можуть бути на-бутГ Г полГпшенГ з практикою» (Тревк Бредбер). [13]. На рис. 2 виокремлено вплив ^ та EQ на результати усГх видГв пращ та управлшсько' зокрема.
1з дослГдженого вище ми можемо припустити, що в певних умовах вГд рГвня емоцГйного Гнтелекту зале-
Вiдсоток
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
ЕО: 85 %
ЕО: 66 %
-
1О: 33 %
1О: 15 %
-
Ус види праф
Управлшська праця
Рис. 2. Вплив 10 та ЕО на результати прац
Джерело: сформовано за результатами дошджень Д. Гоулмена [16, с. 91].
жить 76 % ефективност дшльност менеджера. Також слц враховувати, що чим вищий рiвень управлiння менеджера, тим вища його вiдповiдальнiсть за прийняття рiшень, а отже, тим вищим мае бути рiвень емоцшного iнтелекту.
Згiдно з тестуванням 300 управлшщв вищого рiвня 15 свггових компанiй мають значно вищi показни-ки емоцшно! компетентностi, нiж управлшщ се-редньо! ланки по 6 параметрах: впливовкть, командна робота, оргашзацшш здiбностi, самоконтроль, стиму-лювання, лидерство [1; 3; 8].
Як уже зазначалось, емоцiйний iнтелект - це не лише здатшсть управляти власними емоцiями, а це та-
кож вмшня управляти стосунками з шшими людьми, формувати корпоративну культуру та мотивувати пра-цiвникiв. На рис. 3 зображено матрицю взаeмозв'язкiв мiж суб'ектами емоцiйного iнтелекту та процесами тру-дово! дiяльностi.
Вмiння усвцомлювати власнi емоци е важливим початковим етапом розвитку емоцшного штелекту. Самоусвцомлення (self-awareness) - це ваша здатшсть точно помiчати i правильно сприймати сво! емоци [13]. Тобто, емоцшно компетентний менеджер може дати вцпов^дД питання, що вiн зараз вцчувае, що для нього важливо. Чим чигаше вiн може вiдповiсти на щ питання, тим краще у нього розвинута здатнiсть до самошз-нання.
Менеджер Колектив
Усвщом-лення Самоусвдомлення - вмiння виявити, p03ni3HaTM, 3p03yMiTM та прийняти власний емоцшний стан Емпатiя - вмiння виявити, розтзнати, вiдчyти та зрозyмiти емоцшний стан шших людей
Управ-лiння Самоуправлшня - вмiння контролювати, направляти та керувати власними емощями Менеджмент - здатшсть управляти, оргашзовувати, формувати та вдосконалювати стосунки з iншими людьми
Рис. 3. Матриця взаемозв'язмв мiж суб'ектами емоцiйного iнтелекту та процесами трудовоТ дiяльностi Джерело: сформовано авторами за [13; 16].
Зрозумшши наявшсть та суть певно! емоци, а також И джерело, людинi легше управляти сво!м емоцш-ним станом i приймати вгдповгдш рiшення. Це значним чином впливае на шдивцуальну продуктивнiсть, рiвень задоволення, стресостшюсть, самомотивацiю, силу волi, самокритичшсть i пiдвищуе бажання розвиватись.
Самоконтроль (self-management) - це можливкть використовувати усвцомлення ваших емоцiй, щоб за-лишатися гнучким i позитивно направляти свою пове-дшку [13]. Тобто це здатшсть управляти своею поведш-кою, а саме утримуватись вiд певних дш або, навпаки, дiяти, незважаючи на певш емоци. Менеджер, який усвцомлюе власнг емоци, вгн дге вже не гмпульсивно, а усвгдомлено.
Ще одним показником ргвня внутргшньо! емоцшно! компетентностг е вмшня i бажання пгклуватися про свое Фгзичм здоров'я, заняття спортом i сл^кування за сво!м харчуванням.
Рiвень емпати е дещо складнiшим, осккьки тут необхiдно навчитись розшзнавати, вiдчувати та розу-мгти емоцiйний стан шших людей та колективу в цгло-му. Проте, осво!вши цей рiвень емоцiйного штелекту, менеджеру набагато легше формувати та шдтримувати оргашзацшну культуру на шдпржмствГ, формувати зла-годжений та дружнш колектив, направляти його до певно! корпоративно! мети та шдвищувати продуктившсть працi, як iндивiдуальних пращвниюв, так i пiдприемства в цкому. Це вмшня тгсно пов'язане гз самопiзнанням i самоконтролем.
Гоулмен Д. на основ! власних проведених дослг-джень стверджуе, що створення клшату в компанп на
50-70 % залежить вiд керiвника. Саме емоцшний стан менеджера е одним з найвагомших чинникiв впливу на психолопчний та емоцiйний клiмат колективу, ^ як на-слiдок, результативнiсть пращ робгтниюв [2]. «Менеджер з високим емоцшним iнтелектом здатен розпiзнати i вда-ло управляти почуттями та настроями шдлеглих з метою ефективно! мотиваци. Доведено, що рiвень емоцшного штелекту впливае на ва склaдовi процесу ефективного упрaвлiння. Лiдер з високим емоцшним штелектом мае здатшсть зароджувати почуття впевненостi у шдлеглих, у випадку !"! вiдсутностi, що служить для шдвищення рiв-ня колективно! ефективностi» [11, с. 1].
Кандидатом психолопчних наук Мельничук О. Б. було проведено дослдження емоцшного штелекту як складово! професшного iнтелекту фaхiвцiв соцiaльно! сфери ( за системою «^агностика емоцшно-го штелекту» Н. Холла). Результати цього дослцження наведеш на рис. 4. Сл1д зазначити, що за показником «Самоусвцомлення» низький рiвень був зафжсований у 20 % респондентiв дослцжувано! вибiрки, середнiй -у 60 % та високий - у 20 %; за показником «Управлшня власними емоцiями» низький рiвень виявлено у 80 % до-слцжуваних i середнiй - у 20 %, високий рiвень за цим показником в експериментальнш групi не зафжсовано; за показником «Емпaтiя» низью рiвнi виявили 20 % респондент, середнi - 60 % та висою рiвнi - 20 % досл-джуваних; за показником «Розшзнавання емоцiй iнших людей» низький рiвень зaфiксовaно у 33,4 % респонден-т1в, середнiй - у 53,3 % та високий - у 13,3 % дослцжува-но! вибiрки [18, с. 78].
BiflCOTOK 80 70 60 50 40 30 20 10 0
O
ч:
.ï S ^ ЕЕ
S ^
ag £ *
¡s i
ЛЛ
1= о
CHI Низький pißeHb ^^ Cepeднiй piBeHb E--3 Високий piBeHb
O
CL
Рис. 4. Динамша показнимв piBHiB емоцiйного iнтелекту, % [18]
В результата дослiджень впливу емоцiйного ште-лекту на продуктивнiсть дiяльностi пращвниюв, проведених захцними компанiями L'Oreal та PepsiCo, отримано таю результати: ^piBH^^ вщбраш в PepsiCo за рiвнем емоцiйноï компетентностi, мають на 10 % бкьшу продуктивнiсть працi, на 87 % меншу плин-шсть кадрiв, створюють додаткову економiчну варткть та високi показники окупностi швестицш. У компани L'Oreal дослiдження показало, що пращвники у вцдь лi продажiв, якi були вiдiбранi на основi результатiв EQ-тесту, показують значно вищi результати, нiж iншi
[1; 3; 8].
ВИСНОВОК
Вже не потребуе доведення той факт, що емоцшний штелект е важливою та впливовою частиною управлiнського потенщалу пiдприемства. Досягнення успiшноï самореалiзацiï, зростання штелектуальних здiбностей, продуктивностi працi та забезпечення ком-фортних взаемовiдносин в колективi напряму залежить вiд рiвня емоцiйного iнтелекту особистостi [10, с. 52]. Враховуючи це та на основi проведеного дослiдження, ми сформували такий висновок, що емоцiйний штелект мае значний влив на прийняття управлшських ршень i систему менеджменту. Саме тому вивчення питання емоцшного штелекту, вплив на трудову дiяльнiсть пра-цiвника, колективу та шдприемства в цкому е важли-вим i потребуе подальшого детального дослдження. А його розвиток i комплексне ефективне використання е важливим завданням для сучасно'1 економши Також у подальшому нами буде дослiджено можливоста, шляхи розвитку та ощнювання емоцiйного iнтелекту, його вплив на мотивування пращвниюв та формування кор-поративно'1 культури. . ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Goleman D. Primal Leadership: Learning to Lead With Emotional Intelligence. Boston : Harvard Business School Press, 2008. 300 р.
2. Kidwell R. E., Valentine S. R. Positive Group Context, Work Attitudes and Organizational Misbehavior: The Case of Withholding Job Effort. Journal of Business Ethics. 2008. No. 4. Р. 15-28.
3. McClelland D. Identifying competencies with behavioral event interviews. Psychological Science. 1998. No. 9 (5). Р. 331-340.
4. Bradberry T., Greaves J. Emotional Intelligence 2.0. Talent Smart, 2009. 255 p.
5. Березюк Г. Емоцшний штелект як детерминанта вну-тршньоТ свободи особистосп. Психолотш студи Льтського унверситету. 2008. Вип. 2. С. 20-23.
6. Богданцева I. П. Рiвень сформованосп емоцшноТ сфе-ри молодших школярiв i3 затримкою психiчного розвитку. На-уков'1 прац [Чорноморського державного унверситету 'мет ПетраМогиликомплексу«Киево-Могилянськаакадем'я»]. Сер'я : Педагогка. 2009. Т. 112. Вип. 99. С. 154-159.
7. Гоулмен Д. Эмоциональный интеллект на работе. М. : АСТ, 2009. 476 с.
8. Дерев'янко С. Актуалiзацiя емоцшного штелекту в емоцюгенних умовах. Со^альна психолог'т. 2008. № 1 (27). С. 96-104.
9. Дзюба Т. М. Демотиватори продуктивной працп осо-бливосп впливу на професшне здоров'я вчителя. Наука i осв'1-та. 2015. № 3. С. 21-27.
10. Дидяк I. Емоцшний штелект як невщ'смна складова управлшського потенщалу пщприсмства. Економiчний аналiз. 2012. Вип. 11. Ч. 1. С. 51-53.
11. Дубовик С. Г., Драбчук Т. I. Розвиток емоцшного ш-телекту сучасних менеджерiв як умова ïx ушшноТ дiяльностi. В'сник Сумського нацонального аграрногоунверситету. Серiя «Економка i менеджмент». 2014. Вип. 5 (60). С. 1-7.
12. Короткий курс лекцш з дисциплши «Загальна психо-лопя». URL: https://studme.com.ua/185810215140/psihologiya/ intellekt.htm
13. Емоцшний штелект як ключовий фактор ушху // Medium. URL: https://medium.com/@univero/83-1d4b80c36737
14. Емоцшний штелект // Вiкiпедiя - втьна енциклопе-дiя. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Емоцшний_штелект
15. Емоцшний Емо^я // Вiкiпедiя - втьна енциклопедiя. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Емоцшний_Емо^я
16. Корман М. М. Емоцшний Ытелект персоналу як основа ефективного розвитку оргашзацп. Науков'1 прац Юровоград-ського нацонального техтчного унверситету. Економ'мш науки. 2013. Вип. 24. С. 88-94
17. Костюк А. В. Емоцмний Ытелект та шляхи його розвитку. Науковий всник Херсонського державного унверситету. Сер'я:Психологiчнiнауки. 2014. Вип. 2 (1). С. 85-89.
18. Мельничук О. Б. Емоцшна складова професшного ш-телекту майбутшх фахiвцiв со^ально!' сфери. БаепсеИ'ке. 2015. № 11/1 (16). С. 74-81.
19. Наконечна О. В. Структура емоцшного штелекту со-^альних педагопв та со^альних працiвникiв. Молодий вчений. 2017. № 6 (46). С. 260-263.
20. Четверик-Бурчак А. Г. Мехаызми впливу емоцмного iнтелекту на успiшнiсть життедяльносп особистостi : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01. Дшпропетровськ, 2015. 187 с.
REFERENCES
Bereziuk, H. "Emotsiinyi intelekt yak determinanta vnutrish-nyoi svobody osobystosti" [Emotional intelligence as the determinant of internal freedom of the individual]. Psykholohichni studii Lvivskoho universytetu, no. 2 (2008): 20-23.
Bohdantseva, I. P. "Riven sformovanosti emotsiinoi sfery molodshykh shkoliariv iz zatrymkoiu psykhichnoho rozvytku" [Level of formation of the emotional sphere of junior schoolchildren with a delay of mental development]. Naukovi pratsi [Chorno-morskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia»]. Seriia : Pedahohika, vol. 112, no. 99 (2009): 154-159.
Bradberry, T., and Greaves, J. Emotional Intelligence 2.0. Talent Smart, 2009.
Chetveryk-Burchak, A. H. "Mekhanizmy vplyvu emotsiinoho intelektu na uspishnist zhyttiediialnosti osobystosti" [Mechanisms of the influence of emotional intelligence on the success of a person's life]: dys.... kand.psykhol. nauk: 19.00.01, 2015.
Derevianko, S. "Aktualizatsiia emotsiinoho intelektu v emot-siohennykh umovakh" [Actualization of emotional intelligence in emotionogenic conditions]. Sotsialna psykholohiia, no. 1(27) (2008): 96-104.
Dubovyk, S. H., and Drabchuk, T. I. "Rozvytok emotsiinoho intelektu suchasnykh menedzheriv yak umova yikh uspishnoi di-ialnosti" [Development of emotional intelligence of modern managers as a condition for their successful activity]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i mened-zhment», no. 5(60) (2014): 1-7.
Dydiak, I. "Emotsiinyi intelekt iak nevid'iemna skladova up-ravlinskoho potentsialu pidpryiemstva" [Emotional intelligence as an integral part of the managerial potential of the enterprise]. Eko-nomichnyi analiz, vol. 1, no. 11 (2012): 51-53.
Dziuba, T. M. "Demotyvatory produktyvnosti pratsi: osobly-vosti vplyvu na profesiine zdorovia vchytelia" [Demotyvators of labor productivity: features of influence on professional health of the teacher]. Nauka iosvita, no. 3 (2015): 21-27.
"Emotsiinyi - Emotsiia" [Emotional - Emotion]. Vikipediia
- vilna entsyklopediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Емоцiйний_ Емо^я
"Emotsiinyi intelekt yak kliuchovyi faktor uspikhu" [Emotional intelligence as a key factor for success]. Medium. https:// medium.com/@univero/83-1d4b80c36737
"Emotsiinyi intelekt" [Emotional intelligence]. Vikipediia
- vilna entsyklopediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Емоцiйний_ штелект
Goleman, D. Primal Leadership: Learning to Lead With Emotional Intelligence. Boston: Harvard Business School Press, 2008.
Goulmen, D. Emotsionalnyy intellekt na rabote [Emotional intelligence at work]. Moscow: AST, 2009.
"Korotkyi kurs lektsii z dystsypliny «Zahalna psykholohiia»" [Short course of lectures on discipline "General Psychology"]. https://studme.com.ua/185810215140/psihologiya/intellekt.htm
Kidwell, R. E., and Valentine, S. R. "Positive Group Context, Work Attitudes and Organizational Misbehavior: The Case of Withholding Job Effort". Journal of Business Ethics, no. 4 (2008): 15-28.
Korman, M. M. "Emotsiinyi intelekt personalu yak osno-va efektyvnoho rozvytku orhanizatsii" [Emotional intelligence персоналу як основа ефективного розвитку органваци]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, no. 24 (2013): 88-94.
Kostiuk, A. V. "Emotsiinyi intelekt ta shliakhy yoho rozvytku" [Emotional intelligence та шляхи його розвитку]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, no. 2(1) (2014): 85-89.
McClelland, D. "Identifying competencies with behavioral event interviews". Psychological Science, no. 9(5) (1998): 331-340.
Melnychuk, O. B. "Emotsiina skladova profesiinoho intelektu maibutnikh fakhivtsiv sotsialnoi sfery" [Emotional component of professional intelligence of future specialists in the social sphere]. ScienceRise, no. 11/1(16) (2015): 74-81.
Nakonechna, O. V. "Struktura emotsiinoho intelektu sotsial-nykh pedahohiv ta sotsialnykh pratsivnykiv" [Structure of emotional intelligence of social pedagogues and social workers]. Molo-dyi vchenyi, no. 6(46) (2017): 260-263.
