CC BY
6PEDAGOGICAL SCIENCES
ОСОБЛИВОСТ1 ЕМОЦ1ЙНО - РЕФЛЕКСИВНОГО КОМПОНЕНТУ У ФОРМУВАНН1 Л1ДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В У ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1
П1ДГОТОВКИ
Романовський О.Г.
Член-кореспондент НАПН Укра'ши, доктор педагоггчних наук, професор. Нацюнальний техтчний унгверситет «Хартвський полгтехтчний тститут»
м. Хартв, Украша ORCID. org/0000-0002-0602-9395 Каблаш В.В.
Астрант кафедри педагог1ки i психологи Управлгння сощальними системами ím. акад. I.A. Зязюна. Нацюнальний техтчний ymiверситет «Хартвський полíтехнíчний тститут»
м. Хартв, Украша ORCID. org/0000-0002-2133-4427
PECULIARITIES OF EMOTIONAL - REFLEXIVE COMPONENT IN FORMING LIADERSHIP QUALITIES OF FUTERE PSYCHOLOGISTS IN THE PROCESS OF TRAINING
Romanovskyi O.
Doctor of Pedagogy, professor, Department of Pedagogy and Psychology of Social Systems Management named after I. Ziaziun, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»
Kharkiv, Ukraine ORCID. org/0000-0002-0602-9395 Kablash V.
Post-graduate student Department of Pedagogy and Psychology of Social Systems Management named after I. Ziaziun, National Technical University Kharkiv, Ukraine ORCID. org/0000-0002-2133-4427
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуп особливосп емоцшно - рефлексивного компонента у формуванш лщерських яко-стей майбутшх психолопв. Компонент роздшений на складовi i проведе анал1з деяких з них. Проведена спроба визначити важливють формування професшно! рефлекси та емоцшного штелекту у майбутшх психолопв в процеа навчання в закладi вищо! освгга. ABSTRACT
The paper presents the peculiarities of the emotional-reflective component of forming future psychologists' leadership qualities. The component was divided into subcomponents, and we have analyzed several of them. We have made the attempt to determine the importance of forming professional reflection and emotional intelligence in future psychologists during studying at the university.
Ключовi слова: професшна рефлексгя, емоцшний штелект, майбутш психологи, заклад вищо! освгга, вища освгга, педагопчна модель.
Keywords: professional reflection, emotional intelligence, future psychologists, higher educational institution, higher education, pedagogical model.
Постановка проблеми. Сучасний свп ставить все б№ш висош вимоги до вищо! освгги в тдго-товцi молодих фамвщв. На даному етапi роботода-вець хоче бачити в своему працiвниковi не просто фахiвця, а людину, яка володiе певними осо-бистiсними якостями. Вимоги до професюнала в областi психологii також зазнають певних змiн. Сьогоднi психолог може отримати роботу в рiзних професшних сферах або створити свiй власний бiзнес. Тому перед закладом вищо! освгга стае зав-дання допомогти майбутньому фамвцю в областi психологи знайти себе, отримати необхiднi знания, навички, вмiния, розвинути сво! здiбностi та лщер-ськi якостi
Питання формування майбутнього психолога як лщера стае в сучасному суспiльствi все б№ш ак-туальним. Психолог повинен бути лщером i пов'я-зано це з тим, що дана профе^ передбачае безпо-середньо роботу з людьми i потребуе ряд певних якостей i умiнь для того, щоб допомогти тому, хто звернувся до фахiвця. Клiенти або колеги можуть сприймати психолога як авторитетну людину i лiдера в багатьох питаннях.
Детально вивчаючи тему лвдерських якостей майбутнiх психологiв, ми видшили емоцiйно - реф-лексивний компонент як складову продуктивного розвитку лщерських якостей i навчання студенпв як професiоналiв. У даиiй статп ми докладно
розглянемо особливостi емоцiйно - рефлексивного компонента майбутшх психологiв, його роль у про-фесiйному становленш та необхiднiсть розвитку емоцiйного штелекта у студентiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Проблемою рефлек-сивности студенпв займалися так1 вченi як О.Кузнецова, I. Семенов, С.Степанов, Т.Доцевiч, О.Грицай, Н.Проскурка та шш^В.Фш-повiч розглядала групову рефлексивнiсть в контекст розвитку професiйних здiбностей майбутнiх фахiвцiв [9, с.385]. Питанням розвитку емоцшного iнтелекту в сво!х дослiдженнях займалися так вченi як Д.Гоулман, Дж. Майер, П.Саловей, Р.Боя-цис, Е.Макк1, А.Романовський, Т.Гура, А.Книш, £.Носенко, М.Шпак, А.Костюк та iншi. А.Четверiк - Бурчак розглядала особливостi впливу механiзмiв емоцiйного iнтелекту на успiшну дiяльнiсть особи-стостi [10]. А.Книш, займаючись проблемою емоцiйного iнтелекту, звернула увагу на особли-востi розвитку його у лiдерiв в сферi бiзнесу та управлiння [5].
Аналiзуючи роботи вчених з дано! тематики, ми прийшли до висновку, що розвиток рефлексивно - емоцшно! сфери у майбутшх фахiвцiв в об-ластi психологи е важливим i необхiдним для !х становления як професiоналiв i як лiдерiв. Професiя психолога передбачае роботу з людьми, i фахiвець повинен розумгги i аналiзувати почуття i емоци ш-ших людей, вмiти контролювати себе самого.
Мета статтi. Проаналiзувати сутнiсть та змiст емоцiйно - рефлексивного компонента, а також його особливосп у формуваннi лiдерських якостей майбутшх психолопв i необхiднiсть розвитку для професюнала.
Видiлення мевир1шеми\ рашше проблем: в ходi дослiдження формування лвдерських якостей майбутнiх психологiв в процеа професшно! пвдго-товки були видвдеш компоненти, розвиток яких може сприяти пвдвищенню рiвня лiдерських якостей. Емощйно - рефлексивний компонент е важли-вою частиною розвитку майбутнього психолога як лiдера - професюнала. Здатшсть розумiти, в першу чергу, себе як особистiсть i професюнала, усввдом-лювати сво! емоци, вмгга !х контролювати, налаштовуватися на позитивний стан е важливою складовою для самого психолога i в ролi лидера. Ми вважаемо, доцiльним розглянути i проаналiзувати сутнiсть i важливiсть даного компонента в кон-текстi формування лвдерських якостей майбутнiх психологiв.
Виклад основного матерiалу. У сучасному свт професiя психолога стае все б№ш затребува-ною, тому i вимоги до не! тдвищуються. Ми розг-лядаемо фахiвця в галузi психологи як лидера i вважаемо, що ще пвд час навчання в ЗВО студентам -психологам необхвдно розвивати сво! лiдерськi яко-стi.
О.Наумов розглядае лидера як людину, яка веде за собою [3, с. 52]. Д. Алiфiмов вважае, що претен-дувати на мюце лидера в групi можна в трьох ситу-ацiях:
1) група самостшно висувае особистiсть на посаду лвдера, але сам висуванець бути лвдером не мае бажання;
2) особистють прагне зайняти мiсце лiдера в груш, але сам колектив виступае проти цього;
3) особистють претендуе на мiсце лiдера i група пвдтримуе це рiшення. Такий варiант розвитку ситуаци може сввдчити про те, що у дано! людини е певнi лвдерсьш якосп [1, с.47].
Р.Бояцiс i Е. Маки вважають, що лидером мае бути той, хто надихае шших. У такого лидера про-являеться досить високий рiвень емоцiйного ште-лекту i його стиль визначаеться як резонансний [2, с.54]. Вчеш вважають, що лiдери з високим емоцш-ним iнтелектом розумiють i контролюють сво! емоци, емоци оточуючих, а також усввдомлюють, що емоцшний стан передаеться ввд особистостi до особистосп i необхвдно утримувати його в позитивному сташ, для того, щоб iншим було комфортно знаходиться поруч. Необхвдно вмiти сшвпережи-вати, ввдчувати емоцiйно стан психолопчного клiмату в колективi, пiклуватися про сшвробгг-ник1в, надихати i защкавити !х для подальшо! продуктивно! роботи [2, с 123].
Формування лвдерських якостей у майбутшх психолопв починаеться ще пвд час навчання в ЗВО. Участь в рiзних ушверситетських, творчих, спор-тивних заходах, а також прояв себе як лвдера серед сво!х одногрупник1в. Студентська група, як i будь-яка робоча група, може мати формального лидера (в нашому випадку призначеного деканатом) i неформального, який завдяки сво!м лiдерським якостям зм^ завоювати авторитет. Ми вважаемо, що саме в процеа навчання майбутшх психолопв необхвдно придмти особливу увагу розвитку лвдерських якостей в контексп емоцiйно - рефлексивного компонента.
В ходi нашого дослвдження одними зi складо-вих емоцiйно - рефлексивного компонента ми видвдили:
- схильнють до рефлекси;
- розвиток емоцшного штелекту.
Так1 вченi як Т.Абрамова, 1.Дубровша i iн. вважають рефлексш для дiяльностi психолога - най-бiльш важливою яшстю особистостi професiонала [6.с49].
Д. Шон розглядае таке поняття як «професшна рефлекая» i визначае його як здатшсть особистосп об'еднати теоретичнi та практичш знання для по-шуку найбiльш оптимально! вiдповiдi для вирь шення життевих завдань. В результат стае конкрет-ним показником високого рiвня професiоналiзму фах1вця, проявляючись в такш якостi як гуманнiсть [6, с.51].
Досить цiкавий пвдхвд до професiйно! ре-флексi! було видвдено 1.Семеновим i С.Степановим. Вченi вважали, що пiд час зiткнення особистосп з конфлiктною або проблемною ситуащею, ввдбу-ваеться так званна взаемодiя «людина - сви». Цiкаво, що вихвд iз ситуацi! ввдбуваеться в двох протилежних напрямках. Або через людину (ввдбу-ваються певнi змiни), або через свiт (рiзнi змши в
дшльносл, в умовах перебування). Рефлекая проявляться в результат творчого пошуку у вирiшеннi завдання i рiвня само! рефлексii у особи-стостi i завдання [8, с.34].
Майбутнiй психолог повинен розумгга i усвiдомлювати, що рефлексiя - це не пльки робота з внутршшм свiтом iншоi' людини. В першу чергу, рефлекс1я - це результат, представлений в гармони, професiоналiзмi, внутршньому здоров'! самого психолога. Майбутнш психолог повинен розумiти, що тшьки сукупнiсть особистiсно!, штелектуально! та професшно! рефлекси можуть допомогти особи-стосп сформувати уявлення про себе, про сво! якосп, можливосп, перспективи зростання в про-фесп, щнностях, визначення сво!х сощальних ролей [4, с.151].
Також в сво!й статп ми хочемо придшити увагу важливосп у розвитку емоцшного штелекту у майбутшх психолопв. Дж. Майер i П.Саловей визначали емоцшний штелект як здатнють розшзнавати сво! емоцп та емоцп шших людей, розумгга i анал1зувати мотиви, спрямованосп бажа-ння сво! та оточуючих, розумгга i контролювати як сво! емоцп, так i шших [10, с.503].
Також вчеш розробили модель емоцшного штелекту, видшивши в нш 4 компонента:
1) сприйняття емоцш:
- здатнють розшзнавати емоци шших людей в м1м1щ, жестах, тощо;
- розшзнавання сво!х емоцш i емоцш шших людей е базовим у розвитку емоцшного штелекту та робить можливим роботу, пов'язану з анал1зом емоцшно! шформаци;
- важливим аспектом е те, що людина, яка вм1е налаштовувати сво! емоци на позитивний вектор, здатна швидше знайти шдх1д до шшо! людини;
2) використання емоцш:
- позитивш емоцп i позитивний настрш сприяе креативному тдходу до виконання р1зних завдань;
- робота, що вимагае шдвищено! уваги, вико-нуеться набагато швидше, якщо емощйний фон буде знижений;
- визначае здатнють людини використовувати емоцп для стимуляцп р1зних вид1в штелектуальних робщ
3) розумшня емоцш:
- здатнють бачити р1зницю м1ж емоцями, як1 проявляються шшими людьми;
- передбачае усввдомлений анал1з емоцшного боку в р1зних ситуашях i його вербал1защя;
4) управл1ння емощями:
- являе собою здатнють особистосп керувати як сво!м емо-нащональним станом, так i станом оточуючих людей;
- вмшня передавати свш позитивний настрш шшим людям, колегам для полшшення сощально -психолопчного кл1мату та шдвищення р1вня про-дуктивносп виконувано! роботи;
- особистють управляе сво!ми емощями, зав-дяки глибокому розумшню сощально! ситуаци [10, с.509].
Як ми бачимо з визначення i анал1зу наукових дослвджень, для майбутнього психолога досить
важливим е розвиток емоцшного штелекту для професшно! допомоги тим, хто в звертатиметься до нього. А також для того, щоб розумгга сво! сильш i слабш сторони, усввдомити в якому напрямку необ-хвдно працювати над собою. Пiд час практичних занять таких предмепв як «Теор1я i практика фор-мування лщера» i «Психолопя управлшський дiяльностi лвдера» в Нацiональному техшчному унiверситетi «Харшвський полiтехнiчний шститут» проводились тестування, а пiсля нього i дiловi iгри, вправи зi студентами - психологами, щоб вони могли на практищ визначити свш рiвень емоцiйного iнтелекту i шдвищити його.
Крiм вищеназваних методiв, майбутнiм психологам пропонувались вiдеоматерiали, спрямованi на тематику емоцшного штелекту i рефлексивности Студентам необхiдно було переглянути, про-аналiзувати !х i в груш в дискуси обговорити проблематику вщео. Для прикладу наведемо муль-тфiльм «Головоломка» i ввдео Саймона Сшека «Як велик! лiдера надихають нашi дп» [7, с.77].
У мультф!льм! студентам пропонувалося визначити:
1) важливють i необхiднiсть емоцiй в житп людини;
2) проаналiзувати взаемозалежиiсть емоцiй, на прикладi радосл i смутку;
3) в яких життевих ситуацiях самi студенти ви-являють емоцi! i якц
4) проаналiзувати, яш емоцii переважають ко-жен день в житп студенпв i яким чином можна змшити !х;
5) яш шляхи контролю сво!х негативних емоцш, наприклад, гшву, пропонують майбутн психологи, ! яш методи використовують само-стшно в залежносп в!д ситуацп.
Пюля перегляду вщео Саймона Сшека пропонувалося також обговорити в форм! дискуси:
1) в чому полягае сенс «Золотого шльця»
2) як саме принцип «Золотого шльця» дотами-в досягненш свое! мети братам Райт ! як проявився в !х винахвд? [7, с.77]
Ми вважаемо, що перегляд ввдеоматер!ал!в до-помагае студентам - психологам з боку про-анал!зувати ! ощнити особливосп прояву емоцшного штелекту ! мотивуе розвивати власний.
Висновки: Проанал!зовано сутнють ! особливосп емоцшно - рефлексивного компонента. Ми проанал!зували його важливють у формуванш лвдерських якостей майбутшх психолопв в процеа професшно! шдготовки. Ми вважаемо, що в закладах вищо! освгга в ход! навчального процесу необ-хвдно придшяти належну увагу розвитку професшно! рефлекс!! та емоцшного штелекту для того, щоб на майбутнш фах!вець був конкурентос-проможним ! профес!оналом свое! справи. Подальше вивчення емоцшно - рефлексивного компонента в контекст! формування лщерських якостей майбутшх психолопв тривае.
Лггература
1. Алф!мов Д.В. Зм!ст феномену «л!дерськ! якосп особистост!» /Д.В. Алф!мов // Педагопка фо-
рмування творчо! особистосп у вищш i загальноос-вiтнiй школах : зб. наук. пр. - Запорiжжя, 2010. -Вип. 11 (64). -С. 44-51.
2. Бояцис Р. Резонансное лидерство: Самосовершенствование и построение плодотворных взаимоотношений с людьми на основе активного сознания, оптимизма и эмпатии / Бояцис Р. Макки Э. : Альпина Паблишер. - М., 2007. - 300с.
3. Виханский О.С. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд. / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - 3-е изд. -М. : Экономисть, 2003. - 528 с.
4. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для вузов / Э.Ф. Зеер. - 2-ое изд., пер., доп. - М.: Академический проект, Екатеринбург, 2003. 336с.
5. Книш А.£. Емоцшний штелект лщера у сферi бiзнесу: навч. поабник / А.£. Книш ; ред.: О.Г. Романовський, С.В. Калашникова; Харшвсь-кий полггехшчний ш-т, нац. техн. ун-т. - Кив : ДП "НВЦ "Прюритети", 2016. - 40 с
6. Любимова Г.Ю. От первокурсника до выпускника: проблемы профессионального и личностного самоопределения студентов-психологов // Вестник МГУ. Сер.14. Психология. -2000. - № 1. -С. 48-56. (Дубровина и Д.Шон)
7. Романовський О.Г. Теорiя i практика фор-мування лiдера // О.Г. Романовський, Т.В. Гура, А.£. Книш, В.В. Бондаренко - Харшв: «Друкарня Мадрид», 2017 - 100с.
8. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Проблемы психологического изучения рефлексии и творчества // Вопросы психологии. - 1985. - №3. - С.31-40.
9. Фшпович М.В. Групова рефлексившсть у контексп розвитку професшних здiбностей студен-тiв // Науковий вюник Нацiонального унiверситету бюресурав i природокористування Украни. Серiя: Педагопка, психологiя, фiлософiя. 2016. Вип. 233. С.383-389.
10. Четверик - Бурчак А.Г. Механiзми впливу емоцiйного штелекту на успiшнiсть життeдiяльно-стi особистосп дис...к.психол.наук: 19.00.01 «Зага-льна психолопя, iсторiя психологи/ Алiна Григорь вна Четверик - Бурчак. - Дншропетровськ, 2015. -190с.
11. Mayer J.D., Salovey P., & Caruso D.R. Emotional intelligence: New ability or eclectic traits? / J.D. Mayer, P. Salovey, & D.R. Caruso // American Psychologist, 63(6) - 2008. - p. 503-517.
НОВ1ТН1 МЕТОДИ НАВЧАННЯ В СИСТЕМ1 ВИШIВСЬКОÏ MOBHOÏ ОСВ1ТИ В УКРАШ1
Kapnoee^ X.M.
Ha^onanbnuu ymeepcumem «Ocmpo3bKa aKadeMix», YKpaina
INNOVATIVE TEACHING METHODS IN THE SYSTEM OF LINGUISTIC EDUCATION IN
UKRAINIAN UNIVERSITIES
Karpovets Kh.
National University of Ostroh Academy, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп схарактеризовано сучасну парадигму освгга в Укрш'ш й умотивовано лопку використання шновацшних методiв навчання. Авторка уточнюе поняття iнновацiйних методiв, до яких зараховуе не тiльки новостворенi, але й традицшш, якi набувають нових яшсних ознак у процесi пристосування до ви-мог сучасно! освгга. Значну увагу придiлено аналiзовi проектного, дослщницького, ситуацiйного та ште-рактивного методiв навчання мови, оскiльки вони спрямоваш на активнiсть, самостiйнiсть, креативтсть, соцiальну взаемодiю учасникiв навчального процесу i здатнi створити умови, максимально наближеш до реальних професiйних ситуацш.
ABSTRACT
The article describes the modern paradigm of education in Ukraine and explains the need of innovative teaching methods. The author clarifies the concept of innovative methods, which include not only recently created, but also traditional, which acquire new qualitative features in the process of adapting to the requirements of modern education. The author also focuses on the analysis of project, research, situational and interactive methods of language teaching. These methods are aimed at activity, autonomy, creativity, social interaction of participants in the educational process, thus can create conditions that are as close as possible to real professional situations.
Ключовi слова: парадигма освгга, новиш методи навчання, проектний метод, дослщницький метод, ситуацшний метод, штерактивний метод.
Keywords: education paradigm, modern teaching methods, design method, research method, situational method, interactive method.
Активне впровадження положень Болонсько! конвенцп, чггкий евроштеграцшний курс Украши, орieнтування на останш досягнення науково-технь чного вимагають високого рiвня якосп освгга, адже "саме вища освгга мае стати основоположним еле-
ментом прогресу, а шновацп у рiзних сферах сусально! дiяльностi повинш мiстити в собi високий ди-намiзм, швидку змiну знань, шформацп, техноло-гш" [2, с. 426]. Ввдповвдно основна мета закладу ви-що! освiти - пiдготувати висококласного спещаль ста, компетентного в обранш сферi дiяльностi,
