CC BY
10шдиввдуальних i групових форм у поеднанш з еле-ментами треншгово1 роботи, irp0B0ï, розвивально].', психокорекцшно].', психотерапевтично1 (iнтеграцiя сучасних iнновацiйних методик артотерапевтич-ного та когнiтивного пiдходiв: пiскова, iгрова, му-зична, кшо- та фототерапiя, робота з метафористи-чними картами, тiлесно-рухова терапiя тощо) та просвiтницькоï дiяльностi. Основу супроводу скла-дае психологiчна технолопя розвивального, психо-корекцiйного та психотерапевтичного впливу на формування особистостi школяра з порушеннями iнтелектуального розвитку. До системи супроводу увшшов також напрям супроводу та консульту-вання педагогiв i батьшв. Змiстово цей елемент ре-алiзовуеться через: iндивiдуальне консультування педагопв, класних керiвникiв, соцiальних пращв-нишв; просвiтницькiй дiяльностi з пропагування сучасних шновацшних технологiй у роботi iз зазна-ченою категорiею молодших школив; шдиввдуа-льнiй та груповiй робот з батьками щодо пвдви-щення ïхньоï компетентностi у вихованнi дггей мо-лодшого школьного вiку.
Список л^ератури
1. Королева И. Реабилитация детей с нарушениями интелектуального развития. - Санкт-Петербург: Речь. 2004. 144 с.
2. Мороз Б. Сучасш технологи реабштацп i навчання дiтей з психофызичними порушеннями. Кшв: Вид. «А&Р». 2003. 30 с.
3. Спецiальна психологiя. Тексти: у 2 част. [уклад. М.П. Матвеева, С.П. Миронова]. Ч. I. Камянець-Подшьський: 1нформ.-видавн. вiддiл КПДПУ. 1999. 158 с.
4. Спещальна психолот. Тексти : у 2 част. [уклад. М.П. Матвеева, С.П. Миронова]. 4.II. Камянець-Подшьський: 1нформ.-видавн. вiддiл КПДПУ, 2001. 140 с.
5. Goleman, D. Working with emotional intelligence. New York: Bantam Books, 1998.
6. Ortony A. The cognitive structure of emotions. Cambridge. 1988. 179 p.
7. Price D. Some general laws of human emotions: interrelation - ships between intensities of desire, expectation and emotional feeling. 1984. V. 52. - P. 389 - 409.
ВПЛИВ СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ НА САМОАКТУАЛ1ЗАЦ1Ю МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В В УМОВАХ СУЧАСНОГО СУСПШЬСТВА
Грабщук С.В.
Астрантка кафедри психологи та соцiальноï роботи Втнщький державний педагогтний yHieepcumem 1мет Михайла Коцюбинського
INFLUENCE OF SOCIO-PSYCHOLOGYCAL FEATURES ON SELF-ACTUALIZATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS IN CONDITIONS OF CONTEMPORARY SOCIETY
Hrabishchuk S.
Post-graduate student of the Department of Psychology and Social Work Vinnytsia Mykhailo Kotsyubinsky State Pedagogical University
Анотащя
У статл здшснено порiвняльний аналiз та виявлено суш^ розбiжностi в середшх рiвнях показнишв самоактуалiзацii за критерiем Манна-Уггш мiж майбутнiми психологами та вчителями. Здшснено теоре-тичний аналiз представлених на сьогоднi наукових психолого-педагогiчних дослщжень сощально-психо-логiчних чинникiв самоактуалiзацii майбутшх психологiв. Описано соцiально-iнформацiйнi змiни в украшському суспiльствi за останнi роки, яш потенцiйно можуть впливати на самоактуалiзацiю сучасного поколiння майбутнiх психолопв. Представлено результати емпiричного аналiзу взаемозв'язку сучасних сощально-психолопчних властивостей майбутнiх психолопв iз загальним рiвнем iхньоi самоактуалiзацii, а саме - особливостей сприйняття мережi 1нтернет, навчальних орiентацiй, релМ, духовностi, соцiального iнтелекту, а також сощально-психолопчного мiкроклiмату в студентськiй груш та ввдносин у сiм'i.
Abstract
The article analyzes and reveals the essential divergences in average levels of indicators of self-actualization for Mann-Whitney U-test between future psychologists and future teachers. A complex theoretical analysis of modern scientifical psychology-pedagogical researches of socio-psychological factors of future psychologists' self-actualization is carried out. The social-information changes in Ukrainian society of last years which can influence on self-actualization of modern future psychologists are described. The results of empirical analysis of interrelation of modern socio-psychological features of future psychologists with the general level of self-actualization namely the features of perception of Internet, academic orientations, religion, spirituality, social intelligence, climate in the student's group and the relations in family are presented.
Ключовi слова: самоактуалiзацiя, сучасш сощально-психолопчш властивосп особистосп, майбутш психологи, майбутш вчител^ процес професшно1' пвдготовки.
Keywords: self-actualization, modern socio-psychological features of personality, future psychologists, future teachers, process of professional training.
Постановка проблеми. У сучасному сус-пшьста, що харакгеризуегься високим рiвнем не-стабiльностi га надзвичайно сгрiмкими темпами жиггя, перед молоддю посгаюгь особливi вимоги щодо виконання професiйних обов'язк1в. Для того, щоб у посгiйно мiнливiй сигуаци завжди залиша-гися професiоналом, погрiбнi безперервний осо-бисгiсно-професiйний саморозвигок га самовдос-коналення. У зв'язку з зазначеним особливо важли-вого значения набувае сприяння самоакгуалiзацil майбугнiх фахiвцiв у процеа 1хньо1 професшно1 пiдгоговки. Так, на сьогодш госгро виникае необ-хiднiсгь оргашзацп навчального процесу, яка б сприяла виявленню га подальшому розкриггю усiх наявних внугрiшнiх ресурав кожного сгуденга з мегою спрямування цих ресурсiв на особисгiсний саморозвигок га самоакгуал1защю. Виключно важ-ливим вирiшення вказано! проблеми е для пред-сгавник1в гак званих «допомагаючих» професiй, одними з яких е психологи. Це пов'язано з гим, що професшна успiшнiсгь предсгавник1в зазначено! спецiальносгi напряму залежигь вiд особисгюно1 психолопчно1 зрiлосгi га рiвня особиспсно! само-акгуалiзованосгi.
Слад зауважиги, що сприяння самоакгуалiзацil майбугнiх фахiвцiв у процеа огримання професи е неможливим без виявлення особливосгей впливу сучасних сощально-психолопчних власгивосгей на самоакгуалiзацiю особисгосп сгуденга, що часго залишаегься поза увагою дослвднишв. Вищезазна-ченi власгивосп сучасно1 особисгосгi сформува-лися прогягом осганнiх 10-15 рок1в га пов'язаш зi сгрiмким розвигком шформагизаци, у тому числ! безперервним зросганням популярносл соцiальних мереж; зi зросганням можливосгей для духовного розвигку особисгосгi га зросганням релшйно1 мереж!; реформи у вищш школ1; б№ш шзшм одру-женням пор!вняно з минулими поколшнями, i, як наслвдок, зазвичай гривалiшого гермiну стльного проживання з багьками.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй за-сввдчуе, що в основному увага науковщв при до-слiдженнi проблеми самоактуалiзацil майбугнiх психолопв спрямована на вивчення и особливосгей га виявлення психолопчних чинник1в (I. 1вгзан, Г. Радчук, Н. Сгаринська, А. Фурман, А. Харченко га ш.). У сучаснш науковiй психолого-педагогiчнiй лiгерагурi наявнi георегичш науковi дослвдження, що сгосуюгься сощально-психолопчно1 де-гермшацп самоакгуалiзацil сгуденгiв психолопч-ного спрямування (О. Большакова, В. Маркелов, С. Тегенов га ш.). В цей же час експериментальному дослщженню впливу соцiально-психологiчних власгивосгей майбутшх психолопв на 1хню самоак-гуалiзацiю з урахуванням змш в умовах жиггя су-часного суспшьсгва, часго придiляегься недосгаг-ньо уваги. 1снуюч! ж експерименгальнi дослiджения розкривають цю проблему фрагментарно (£. Карпенко, I. 1вгзан, Л. Кобильшк, О. Са-маль, К. Созаев га ш.).
Мета статтi — виявиги особливосп процесу самоакгуалiзацil майбутшх психолопв шляхом пор!вняльного аналiзу показнишв га загального
рiвня самоактуалiзацil на B^ipxax студентiв психо-логiчного напряму подготовки та майбутнiх учи-телiв, а також емпiрично дослвдити взаемозв'язок соцiально-психологiчних властивостей i3 самоак-туалiзацiю майбутнiх психологiв в умовах сучас-ного суспiльства.
Виклад основного MaTepiaiy. Результати до-слiджень сучасних украшських та зарубiжних нау-ковцiв (О. Самаль, Н. Старинсько1, Л. Кобильшк та шших) засвiдчують, що особливютю самоак-туалiзацil студентiв-психологiв у процеа про-фесшно1 пiдготовки у вищому навчальному закладi е високий рiвень гнучкостi у поведiнцi; осо-биспсно! незалежностi; осмисленостi життя; чiтке уявлення про власну особистiсть та прагнення, пов'язанi з обраною спецiалiзацiею; управлшня сво!ми цiлями та переконаннями. Виходячи з цього, ми припускаемо, що юнують суттевi вiдмiнностi у самоактуалiзацil майбутнiх психологiв порiвняно 3i студентами шших спещальностей.
При цьому самоактуалiзацiю майбутнiх психо-логiв у процеа професшно! подготовки ми розгля-даемо як процес розгортання та подальшо! ре-алiзацil наявного особистiсного потенщалу, який виражаеться у особистiсно-професiйному само-визначеннi, набуттю самоактуалiзованих рис особистосп та становленш як професюнала.
Вибiрку емпiричного дослвдження склали студента 1-4 курсу та мапстратури Вшницького державного педагогiчного ушверситету iменi Михайла Коцюбинського, Донецького нацюнального ушвер-ситету iменi Василя Стуса; нацiонального ушверси-тету «Чершпвський колепум» iменi Т.Г. Шевченка та Схвдноевропейського нацiонального ушверси-тету iменi Лей Украшки. Майбутнiх фахiвцiв в за-лежностi ввд обраного напряму навчання було роздiлено на двi групи: майбутнiх психологiв (n=354) та вчигеМв (n=182). Вибiркова сукупнiсть вiдповiдае вимогам щодо ll змiстовностi та е^ва-лентностi.
Насамперед визначимо, чим самоактуалiзацiя майбутнiх психологiв вiдрiзняеться вiд самоак-туалiзацil майбутнiх вчителiв. З щею метою нами використано самоактуалiзацiйний тест САТ Л.Я. Гозмана, М.В. Кроза, М.В. Латинсько1. Для порiвняння середшх показник1в i загального рiвня самоактуалiзацil вибiрок застосовано критерiй Манна-Уiтнi. Причиною вибору цього критерш е виявлення двох кластерiв по результатам кластерного аналiзу, що свiдчить про те, що розподш вибiрки во^зняеться ввд нормального. Розрахунки здiйснювались у комп'ютернш програмi обробки даних SPSS.
Результати дослвдження подано у таблиц 1. При цьому загальний рiвень самоактуалiзацil (Т-бали по всьому тесту САТ) було обраховано як суму балiв, набраних респондентом по тесту, подшену на загальну к1льк1сть питань у тесп (126), та помножену на 100.
Як видно з таблищ, у процеа дослщження за-значених вибiрок виявлено статистично значущу розбiжнiсть (р<0,05) у одному з базових показнишв
Ta, BignoBigHo, ynpaBgaTH cboim TenepimHiM, e$eK-thbho cniBBigHocaHH noro 3 MHHygHM Ta noB'a3yroHH 3 ManöyTHiMH ngaHaMH. KpiM Toro, y crygenriB ncu-xogoriHHoro HanpaMKy nigroroBKH cnocrepiraeTbca cyrreBo BH^a 3garHicTb go caMo3MiH, mBHgKoro ne-peKgroHeHHa Ha iHmy giagbHicTb, ageKBaTHoro peary-BaHHa Ha 3MiHH, bohh rHyHKimi y cnigKyBaHHi 3 oTOHyroHHMH nopiBHaHo 3 ManöyTHiMH BHHTegaMH.
Taöguua1
ycepegHeHi noKa3HHKH caMoaKTyagi3auii ManöyTHix ncuxogoriB Ta ManöyTHix BHHTegiB, a TaKo® BigMiHHocTi
caMoaKTyagi3auii «opienrauia b Haci», Ta b mKagi ca-MoaKTyagi3auii «rHyHKicrb noBegiHKH» (p<0,02). npu UboMy ycepegHeHi noKa3HHKH oöox mKag e bh^hmh y ManöyTHix ncuxogoriB nopiBHaHo 3 ManöyTHiMH yHH-TegaMH. OT®e, npegcTaBHHKH nepmoi BHÖipKH HacTime npoaBgaroTb 3gaTHicTb CBigoMo nepe^HBarn Ko®HHn MoMeHT cBoro icHyBaHHa y Bcin noro noBHoTi
fflKajn CAT ycepegHeHi iiOKiniiiiKii mKag MaößyTHix ncHxo-goriB (N=354), T-6agw ycepegHeHi noKa3HHKH mKag MafiSyraix BHHTegiB (N=182), T-6agi PiBeHt craT. 3Hany-iiioci i noKa3HHKa Kpi- repiro MaHHa-yirHi
OpieHra^H b Haci 46,8 43,9 0,05
Onopa 52,6 51,8 0,41
^HHicrn opieHTauii 56,9 57,8 0,59
rHy^KiCTt noBegiHKH 53,1 50,3 0,02
CeH3HTHBHicTb 52,2 51,3 0,53
CnoHTaHHicTb 52,2 52,2 1,00
CaMonoBara 58,8 57,5 0,42
CaMonpHnHarra 48,7 47,2 0,21
norgag Ha npupogy grogHHH 52,2 51,9 0,92
CuHepria 56,7 57,7 0,56
npunHaTTa arpecii 51,2 52,7 0,42
KoHTaKTHicTb 51,1 50,1 0,45
ni3HaBagbHi noTpeöu 45,8 46,9 0,23
KpeaTHBHicTb 47,6 46,8 0,71
3aragbHun piBeHb ca-MoaKTyagi3auii 50,4 49,7 0,46
CyTTeBo BH^i noKa3HHKH 3ragaHHx mKag y Man-öyTHix ncHxogoriB Mo®yTb öyTH noB'a3aHi 3i cneuu-^iKoro npo^ecinHoi nigroToBKH. TaK, y Ton Hac, aK Ha cneuiagbHocri «ncuxogoria» 3HaHHa HacTHHa HaB-HagbHoro npouecy npugigaeTbca npoBegeHHro inreH-chbhhx couiagbHo-ncHxogoriHHHx TpeHiHriB, cnpaMo-BaHHx Ha po3bhtok KoMyHiKaTHBHHx 3giöHocren Ta ocoÖHcTicHo-npo^ecinHHn caMopo3BHTOK, y Man-öyTHix BHHTegiB TaKi TpeHiHrH npoBogaTbca ^aKygb-TaTHBHo.
flri ® couiagbHo-ncHxogoriHHi hhhhhkh caMoaK-Tyagi3auii ManöyTHix ncHxogoriB BHaBgeHo Hay-KoBuaMH? Ha cborogHimHin geHb y cyHacHin ncuxo-goro-negaroriHHin HayKoBin giTepaTypi eKcnepuMeH-TagbHo goBegeHi HacTynHi: MoTHBauia, npo^ecinHa igeHTHHHicTb, ummcHo-cMucgoBa c$epa, couiagbHo-ncHxogoriHHa aganrauia, reHgepHi ocoögHBocTi, couiagbHo-ncHxogoriHHHn TpeHiHr, pe^geKcia.
BngHB MoTHBauii Ha caMoaKTyagi3auiro ManöyTHix ncHxogoriB gocgig®eHHn TapaHmoro Ta O.G. MagbueBoro [1], O.B. CaMagb [11] Ta iH. OTpu-MaHi HayKoBuaMH pe3ygbTaTH npoBegeHHx go-cgig®eHb 3acBignyroTb, ^o piBeHb caMopo3BHTKy oco-öHcTocTi ManöyTHboro $axiBua ncHxogoriHHoro cnpaMyBaHHa BH3HaHaeTbca MoTHBauinHoro ro-tobhictro go Hboro. TaK, y crygemiB, Hun po3bhtok Mo®Ha BBa®aTH BnopagKoBaHHM Ta aKTHBHHM,
BignoBigHo, BogogiroTb bhcokhm piBHeM MoTHBauii go Hboro, i HaBnaKH.
3HaHy^icTb HHHHHKa npo^ecinHoi igeHTHHHocTi ManöyTHix ncHxogoriB y npoueci ixHboro caMoaK-Tyagi3auii e HeogHo3HaHHoro. TaK, yKpaiHcbKHM Hay-KoBueM H.B. CTapHHcbKoro eKcnepuMenragbHo BHaBgeHo cTaTHcTHHHo 3HaHy^un BngHB uboro noKa3HHKa Ha ocoöHcTicHy caMoaKTyagi3auiro cTygeHTa-ncHxo-gora [14, c. 78]. y Ton Hac gaHi eMnipuHHoro go-cgig®eHHa öigopycbKoro HayKoBua O.B. CaMagb He nigTBepg®yroTb rinoTe3y npo BngHB ycnimHoro $op-MyBaHHa HaBHagbHo-npo^ecinHoi igeHTHHHocTi Ha npouec caMoaKTyagi3auii ManöyTHix ncuxogoriB [10]. npoTe npu uboMy HeoöxigHo MaTH Ha yBa3i, ^o BHöipKy O.B. CaMagb cKgagu cTygeHTH 3aoHHoi $opMH HaBHaHHa öigbm cTapmoro BiKy (Big 21 go 39 poKiB).
KpiM Toro, O.B. CaMagb b pe3ygbTaTi ^aKTopHoro aHagi3y KoMnoHeHTiB caMoaKiyagi3auii ocoöHcrocTi ManöyTHboro ncuxogora BHaBgeHo [12], ^o rogoBHHMH KoMnoHeHTaMH HannoTy®Himoro ^arcropy caMoaKTyagi3auii e ocMHcgeHicrb ®Hrra Ta uramcm opieHTauii. Pe3ygbrarH gocgig®eHHa O.B. CaMagb y3rog®yroTbca 3 yKpaiHcbKHMH HayKoBuaMH n.M.
KoöugbHiK [5, c.271], A.A. ®ypMaH [15] Ta iHmHMH, aKi nigTBepg®yroTb uen BngHB. npu uboMy uiKaBoro BHcHoBKy goxogaTb n.M. KoöugbHiK i T.A. KarKoBa, 3a3HaHaroHH, ^o cTagi BgacHi uiHHocri ocoöucTocTi Ta
и зростання формуються лише шсля виходу з комфоргно1 зони, яким, на погляд науковщв, е вступ до вищого навчального закладу.
Також у працях Л.М. Кобильшк [6; с. 11], 1.В. Кулапно1 [8], К.Г. Созаева [13]; Н.В. Старинсько1 [14] га шших експерименгально пiдгверджено вплив сощально-психолопчно1 адаптаци сгуденгiв на рiвень 1хньо1 самоакгуал!зацп. Так, за результатами дослвдження Н.В. Сгаринсько1, природна, не-вимушена поведiнка майбугнього психолога у на-вчально-професiйнiй д!яльносп сприяе реал!заци наявних в особистосп задагкiв i здiбностей, гобго, процесу самоакгуал!заци [14].
Також сучасними науковцями £. Карпенко [4], Л. Кобильшк [6] га ш. дослщжено гендернi особли-восп самоакгуал!заци майбугнiх психолопв. Так, зпдно результата дослiджень £. Карпенко, особли-вютю самоакгуал!зацп предсгавникiв чолов!чо1 сгагi е переважно iндивiдуалiсгська спрямованiсгь з акцентом на кар'ерне зростання. Нагомюгь серед майбутшх психолопв прогилежио1 сгагi у процеа самоакгуал!заци просгежуегься колекгивiсгська спрямовашсть з акцентом на культурно регламен-говану альгруюгичшсгь, посгупливюгь, комушка-тивну експресiю. При цьому, зпдно результата до-слiджень £. Карпенко, самоктуалiзованiшими е майбугнi психологи чолов!чо1 стать В той же час резульгаги дослвджень Л. Кобильшк засвiдчуюгь протилежну сигуацiю. Виходячи з цього, особли-восп впливу гендеру на процес самоакгуал!зацп майбугнiх психолопв погребуюгь подальшого з'ясування.
Кр!м вищезазначених, на самоакгуалiзацiю майбутшх фахiвцiв психолопчного напряму щдго-говки сутгево впливае прийнятгя учасгi у сощально-психолопчних гренiнгах, що експерименгально виявлено в дослiджениях £. Карпенко [4], Л. М. Кобильшк [6], Н.В. Старинсько1 [14], А. Церковного [16] га ш. Як засввдчуе аналiз сучасно1 психолого-педагопчно1 лiгерагури, сощально-пси-холопчний гренiнг е однiею з найб!льш вщповщних форм робоги для удосконалення ко-мунiкагивних навичок майбугнього фахiвця, забез-печения розвигку креативносп, рефлекси, само-пiзнания га можливосп самоакгуал!зацп в цшому.
Особливосгями розвигку сучасно1 особисгосп е те, що вона володiе пор!вияно з попередшми по-колшнями бшьшими можливосгями для сприй-маиия i розширения меж сво1х знаиь i вмшь у осо-бисгюнш га навчально-професiйнiй сферi д!яль-носг! Щ можливосп пов'язаш, по-перше, з розвигком новггшх шфокомушкагивних гехио-логш, швидким га безперешкодним доступом до 1н-гернег-мереж. Так, в Укрш'ш комп'югер ще на початку 2000-х рошв був переважно предметом роз-кош! ! його могли соб! дозволиги пор!вняно невеликий вщсогок майбутшх фах!вщв. Вщповщно, доступ до 1нгернегу у той час можна було огримаги переважно у привагних усгановах за плату, що далеко не кожний студент м!г соб! дозволиги. Проге з покращенням економ!чно1 сигуацп в крш'ш, як наслвдок, зросганиям доход!в украшщв, що вщбулось шсля вибор!в президента у 2004 рощ,
комп'югери, а згодом ! доступ до мереж! 1нтернет, поступово сгаюгь досгупними практично кожиш родин!.
1нформацшне середовище як особливе середо-вище особиспсного розвигку, що угворилось вна-слщок розповсюджено1 комп'югеризаци га шфор-магизаци, у свою чергу, впливае на формування образу свггу га уявлення про себе в цьому свт. Таке формування гюно взаемопов'язаие з пошуком сенсу власного юнувания, що особливо актуально у сьогодшшнш ситуаци, де юнуе посгшна загроза для мирного житгя украшщв, а також де переважае д!яльшсть, першочергово спрямована на задово-лення особисгюних споживацьких погреб. Все це шдводигь до проблеми з'ясуваиия особливосгей розвигку духовносп як специф!чно людсько1 риси, що «...осмислюе житгя га надае ввдчуття цшс-носп, сполученосп з людством, нескiиченним свггом або Богом, охоплюючи аспекги пошуку сми-слу, едносп, грансценденци ! вершини людських можливостей, а також ввдносягь 11 до свггу переко-нань, емоцш га певно1 особливо1 д!яльносп по пе-регворенню свиу га самого себе» [2, с. 355], га и впливу на самоактуал!зацш майбугнього психолога.
По-трете, у зв'язку з процесом реформуваииям вищо1 освгги в Украш, що бере свш початок з 2014 року ! продовжуеться нараз!, вщбуваегься сприяния державою у створенш у вищих навчальних закладах внутршньо1 сисгеми задля забезпечення висо-ко1 якосп освгги, розширенш можливостей ВНЗ, акгив!заци мобшьносп студента га викладач!в, ш-геграцп укра1нсько1 освгги до м!жиародного освггнього простору, шдвищення 11 конкуренгос-проможиосп гощо. Вищеперераховаш процеси мо-жугь спричинити суггев! зм!ни у навчальних ор!ентащях сгуденг!в, соц!ально-психолог!чному кл!маг! в навчальнш груп!, соц!альному !нгелекг!, навчальн!й ефективносп, гворчому самовираженн! гощо, що, у свою чергу, здагне вплинути ! на пе-реб!г самоакгуал!зац!1 майбутшх фах!вщв.
До суггевих зм!н, що вщбулися осганн!ми роками в Украш, також можна в!днесги релшйш. З одного боку, ц! змши можиа назваги позигивними, оск!льки за цей час сутгево зросла кшьшсть ! чи-сельн!сгь рел!г!йних оргашзацш, в!рян у громадах, що призвело до зросгаиня духовно1 едносг!, шдне-сения морал! у сусп!льсгв!, збереження юторично1 спадщини. Проге е ! негагивн! моменги, до яких можиа ввднести п!двищену ймов!рн!сгь виникиения м!жрелшйних конфл!кг!в, акгивну д!яльн!сгь го-талггарних сект, маи!пуляц!ю св!домосг! в!руючих га шшг У зв'язку з шдвищеною роллю рел!г!йносг! у сусп!льному житп, в!дпов!дно, можливе зрос-гания 11 впливу на самоакгуал!зац!ю особисгосг! студента, чий свггогляд ще продовжуе формува-гися.
Також сл!д врахуваги, що у сучасному сус-п!льсгв! !снуе тенденщя до б!льш п!знього одру-ження. У зв'язку з цим нове поколшня мае набагаго б!льше вшьного часу, який ! може викорисговуваги на всю вищеперераховану д!яльн!сгь. Це, у свою чергу, автоматично здагне спричинити зросгаиня
впливу вс!х вищеперерахованих погенцшних чин-нишв на самоакгуал!зац!ю особисгосп. Кр!м того, сл!д врахуваги, що в гак званий «дошлюбний» перюд особа часпше всього продовжуе жиги з батьками, тому стосунки у сш'1 також можугь чи-ниги сутгевий вплив на особиспсгь майбугнього фах!вця, як наслщок, на переб!г його самоак-гуал!заци.
Виходячи з цього, нами поставлено за мету ви-явиги вплив сучасних сощально-психолопчних власгивосгей сгуденпв психолопчного напряму щдгоговки на 1хню самоакгуал!защю, що сфор-мувалися прогягом осгаишх 10-15 рошв.
У зв'язку з зазначеним у процей дослвдження було висунуго гшотезу, що такими власгивосгями можугь бути сприйнятгя 1нгернегу, навчальш
ор!енгац!1, амейш вщносини, сощально-психо-лопчний ктмаг, духовшсть, сощальний шгелекг, рел!пя.
Для перев!рки висунуго1 гшогези, кр!м вищез-гаданого самоакгуал!зацшного гесту САТ Л.Я. Го-змаиа, М.В. Кроза, М.В. Лагинсько1, було викори-сгаио гак! методики: «Сприйняття шгернегу» О.О. Щепилшоц «Дослвдження навчальних ор!енгацш» В. Девщсона; «Омейно-обумовлений стан» Е.Г. Ейдемшлера ! В.В. Юстицького; методику визна-чения духовного погенщалу га дослвдження психо-лопчних мехашзм!в духовного розвигку «Духов-ний потенщал особисгосп — 2» Е.О. Помигтана; «Ощнка мжроммагу сгуденгсько1 групи» В.М. Зав'яловоц методика дослвдження сощального шгелекгу Дж. Плфорда га М. Салл!вена; методика вивчения сгрукгури !ндиввдуально1 релтйносп Ю.В. Щербагих.
Таблиця 2
Кореляцшний аиал!з загального р!вня самоакгуал!защ1 майбутшх психолопв !з сощально-психо-
лопчними власгивосгями
Показники сощально-психолопчних властивостей (шкали методик) Загальний piiiciii. самоак-туалiзащí
Кореляцiя Пiрсона Значу-щкть
Методика «Сприйняття штернету» (п=268):
Приналежшсгь до мережево1 субкульгури -0,091 Р0 > 0,05
Нецшеспрямовашсгь поведшки -0,091 Р0 > 0,05
Погреба в сенсорнш сгимуляцп -0,136* Р0 < 0,05
Мотиващя викорисгания шгернегу -0,121* Р0 < 0,05
Змша сгаиу свщомосп в результат! викорисгаиия шгернегу -0,191** Р0 < 0,01
Сприйняття 1нтернету як кращого за реальшсгь -0,315*** Р0 <0,001
Сшлкуваиня -0,224*** Р0 <0,001
Час в 1нгернеп -0,093 Р0 > 0,05
Проспр в шгернеп -0,003 Р0 > 0,05
Сприйняття 1нгернегу як проективно1 реальносп -0,128* Р0 < 0,05
Одуховлешсгь 1нгернегу -0,105 Р0 > 0,05
Прагнення перенести норми в!ргуального свггу в реальний -0,141* Р0 < 0,05
Методика «До^дження навчальних орieнтацш» (п=289):
Залежшсгь в!д сисгеми навчання 0,153** Р0 < 0,01
Творче самовираження 0,265*** Р0 <0,001
Чигаиия заради задоволення 0,179** Р0 < 0,01
Навчальна ефекгившсгь 0,409*** Р0 <0,001
Навчальна шергшсгь 0,011 Р0 > 0,05
Недов!ра до викладач!в 0,111 Р0 > 0,05
1ндекс адапгивносп 0,331*** Р0 <0,001
Методика «Духовний потенщал особистост^2» (п=284):
^ентифжащя 0,012 Р0 > 0,05
Децентращя 0,047 Р0 > 0,05
Рефлекс!я -0,119* Р0 < 0,05
Трансценденщя 0,050 Р0 > 0,05
Усввдомлення буттево1 едносп -0,030 Р0 > 0,05
Сшлкуваиня 0,026 Р0 > 0,05
Спрямовашсгь 0,001 Р0 > 0,05
Характер 0,023 Р0 > 0,05
Самосвщомють -0,011 Р0 > 0,05
1нгелекг -0,027 Р0 > 0,05
Досввд -0,045 Р0 > 0,05
Психоф!зюлопя -0,025 Р0 > 0,05
Загальний р!вень духовного погенщалу -0,030 Р0 > 0,05
Методика «Смейно-обумовлений стан» (п=222):
Загальна незадоволешсть амейними взаемовщносинами -0,179** р0 < 0,01
Омейна тривожшсть -0,245*** р0 <0,001
Нервово-псимчне напруження -0,074 р0 > 0,05
Методика «Соцiально-психологiчний клмат студентськог групи» (П=270) 0,162** р0 < 0,01
Методика до^дження сощального iнтелекту(n=35)
Здатшсть до передбачення наслщшв поведшки 0,197 р0 > 0,05
Здатшсть правильно оцшювати стани, почуття, нам!ри людей за !х не-вербальними виявами, м!мжою, позами, жестами 0,136 р0 > 0,05
Чутливють до характеру ! вщпншв людських взаемин -0,370* р0 < 0,05
Здатшсть розтзнавати структуру м!жособиспсних ситуацш у динамщ 0,311 р0 > 0,05
Загальний р!вень розвитку сощального штелекту 0,281 р0 > 0,05
Методика визначення структури iндивiдуальноí релiгiйностi (П=181):
Ввдношення до релт! як до фшософс концепцп 0,004 р0 > 0,05
Ввдношення до маг!! 0,014 р0 > 0,05
Шдтримка в релш! 0,040 р0 > 0,05
Зовшшш ознаки релшйносп -0,094 р0 > 0,05
1нтерес до «псевдонауки» 0,063 р0 > 0,05
В!ра в творця -0,100 р0 > 0,05
Наявшсть релтйно! самосввдомосп -0,041 р0 > 0,05
Релшя як моральна норма поведшки -0,076 р0 > 0,05
Результати кореляцiйного аналiзу засввдчують, що загальний рiвень самоактуал!заци майбутшх психологiв на статистично значущому рiвнi коре-люе майже зi вама соцiально-психологiчними вла-стивостями. Так, статистично значущий обернений взаемозв'язок самоактуал!зацп спостертаеться з бiльшiстю шкал методики «Сприйняття штернету». При цьому найбiльш взаемопов'язаним загальний рiвень самоактуал!заци е зi шкалами «змiна стану свiдомостi в результат використання штернету» (г = -0,191 при р0 < 0,01), «сприйняття 1нтернету як кращого за реальшсть» (г = -0,315 при р0 < 0,001), та «спшкування» (г = -0,224 при р0 < 0,001).
Як доходить висновку А.£. Жичкiна, до-слвджуючи особливосп поведiнки юнацтва в мереж! 1нтернет [3], остання надае можливють для са-мореал!зацп у певних напрямках ! ролях, як! осо-бистють з певних причин нездатна реал!зувати в реальному житп. Тому можна припустити, що, направляючи свою енерпю, час ! сили на стлку-вання та реал!зацш себе у в!ртуальному свт для особиспсного самоствердження, студент тим самим все б!льше занурюеться у в!ртуальну реальшсть, з часом надаючи перевагу 1нтернету перед дшсшстю. Це може призвести до розбалансування особистосп та, як наслвдок, спричинити кризу влас-но! щентичностг Остання ж, зпдно теорп самоак-туал!заци А. Маслоу, е необхвдною И умовою.
Також статистично значущ!, але позитивш ко-реляцп спостер!гаються мгж самоактуал!защею студенпв-психолопв та б!льш!стю шкал методики «Дослвдження навчальних ор!ентацш» В. Девщ-сона. Коротко розглянемо кожну з них. Взаемозв'язок загального р!вня самоактуал!заци !з залежшстю в!д системи навчання (г = 0,153 при р < 0,01) може сввдчити про те, що у раз! поставлення чггких, стабшьних вимог системою навчання перед студентами, ввдбуваеться ефективний розподш
власних сил, зниження р!вня тривоги, зростае впев-нешсть у найближчому майбутньому. Це, в свою чергу, сприяе б!льшш зосередженосп на самому процеа професшно! шдготовки та, як наслщок, процесу самоактуал!заци майбутнього психолога.
Позитивна кореляц!я самоактуал!заци з! шкалою «творче самовираження» (г = 0,265 при р < 0,001), на наш погляд, може вказувати на те, що прийняття активно! учасп у студентських групових обговореннях, надання переваг завданням, що доз-воляють самовиражатися, навчання заради корисп для себе на противагу формальному навчанню заради оцшок сприяе набуттю рис самоактуал!зова-но! особистосп. Те ж саме можна сказати ! про шкалу «читання заради задоволення» (г = 0,179 при р < 0,01), адже яко! самоактуал!заци можна оч!ку-вати в!д майбутнього фах!вця, який ще у процес! тдготовки до професп уже обмежуеться виключно литературою, що вимагаеться по программ На наше переконання, таке в!дношення до обраного фаху можна назвати нейтральним або нав!ть байдужим. Психолог - це та людина, яка не лише повинна май-стерно волод!ти психолог!чними та психотерапев-тичними напрямками, а й бути довол! ерудованою для надання максимально ефективно! допомоги будь-якш категорп ктенпв.
Також !снуе позитивна статистично значуща кореляц!я самоактуал!зац!! майбутн!х психолог!в з! шкалою «навчальна ефектившсть» (г = 0,409 при р < 0,001). Можемо припустити, що навчальна ефек-тивн!сть, яка характеризуеться спроможн!стю дося-гати поставлених навчальних ц!лей, сприяе позитивному ставленню до себе та в!р! у власш сили. А це може бути поштовхом до подальшого «тдко-рення вершин» профес!йно! майстерност! та позитивно позначитись на самоактуал!зац!! майбутнь-ого фах!вця.
1ндекс адаптивносп характеризуеться ввдкрипстю новому досввду, переважанням
внугршньо! мотиваци, особиспсною незалеж-шсгю. Зазначеш риси е неввд'емними рисами, що пригаманш самоакгуал!зовашй особисгосгг У зв'язку з цим статистично значущий взаемозв'язок цього показника !з загальним р!внем самоак-гуал!заци майбугнього психолога (г = 0,331 при р < 0,001) е передбачуваним га цшком лопчним.
Зворогнш статистично значущий
взаемозв'язок загального р!вия самоакгуал!зацп майбугнього психолога виявлено з духовною ре-флекйею методики «Духовний погенщал особи-сгосгь2» Е.О. Помигкша (г = -0,119 при р < 0,05). Перш за все слад розмежувати поияггя «рефлекйя» ! «духовна рефлекйя». Рефлекс!я як чинник само-актуал!зацп майбутшх психолопв е дослвдженим низкою сучасних науковщв (Ж.Г. Гараишою, Л.М. Кобильшк, О.В. Самаль га ш.). Проге при вивченш рефлексп як властивосп самоакгуал!зоваио1 особи-сгосп практично не придшено уваги духовному и компоненту. В нашш робот! ми сладом за ввдомим укра1нським дослщником проблеми духовносп Е.О. Помштаним розглядаемо духовну рефлекйю як гаку, що дозволяе отримати вщповвд на питания, що сгосуюгься пошуку Себе у цьому свт, сенсу власного житгя га з'ясуваиня меж духовних можливосгей. Як описуе Е.О. Помитшн, все це «дозволяе особисгосп проанал!зуваги поди власного житгя, свого шляху га штегрувати особиспсш надбання в найцшшший духовний досвщ» [9, с. 59].
Щодо огриманих нами результата до-слвджения, можиа припустити, що пошук вщповщей на глибош духовш питания може гимча-сово викликати внугршню дисгармошю особисгосп, почутгя гривожиосп, самогносп гощо. Вище зазначеш факгори можугь висгупаги загро-зою для усшшно! самоакгуал!зацп студента.
Кр!м шших, гакож щдгвердилося наше припу-щения щодо суггевого взаемозв'язку самоак-гуал!заци майбугнього психолога з! сгосунками в його родин!, а саме - шкалами «ймейна триво-жшсгь» (г = -0,245 при р < 0,001) ! «загальна неза-доволешсгь родинними сгосунками» (г = -0,179 при р < 0,01) методики «Омейно-обумовлений стан» Е.Г. Ейдем!ллера ! В. Юсгщких. Вплив йм'1 на особу вщбуваегься практично посгшно, в гш чи шшш м!р! охоплюючи вй сгорони 11 житгя. При-чому, чим бшьший сгушнь дов!ри до члешв йм'1, гим сильшше вони впливаюгь на не1.
Нам неввдом! експерименгальш дослвджения впливу йм'1 на самоакгуал!зацш майбутшх психолопв. Проге загальновщомо, що стаи тривоги га не-задоволеносп заважае зосередигись на виконаиню повсякденних завдань. В такому стан! людина або подумки перебувае у минулому, або ж, навпаки, «програе» в голов! поди, як! ще не настали. А невщ'емною складовою самоакгуал!заци е проживания кожного моменту у вйй його повносп, гобго, знаходження особи у стан! «туг ! тепер». Виходячи з наведених м!ркуваиь, гака обернена кореляц!я ви-сгупае цшком законом!рною.
Кр!м шших, гакож пвдгвердилась наша гшо-геза щодо взаемозв'язку самоакгуал!заци з сощально-психолопчним кл!магом сгуденгсько!
групи (г = 0,162 при р < 0,01). Як зазначае вщомий науковець Н.Л. Коломшський, загальним емоцшно-особиспсним ввдчуттям кожиого члена групи з! сприягливим сощально-психолопчним ктмагом е почутгя захищеносп [7, с. 99]. Тож е тдстави припускаги, що позитивна атмосфера групи, в якш панують задоволешсгь м!жосо-биспсними вщносинами у груш, вщчуття згургова-носп га едносп колекгиву, допомагае розкриги погенщал особисгосп майбугнього психолога.
Щкавим виявився взаемозв'язок самоак-туал!заци з сощальним шгелекгом особисгосп май-бугнього психолога. Так, за резульгагами проведе-ного дослвджения юнуе зворогний статистично значущий зв'язок м!ж загальним р!внем самоакгуал!защ1 ! шкалою методики «Чутливють до характеру ! ввдпншв людських взаемин» (г = -0,370 при р < 0,05). Зауважимо, що незважаючи на наявш дослвджения особливосгей сощального шге-лекгу у студента-психолопв (А.В. Берклунд, Л.О. Ляховець га ш.), його вплив на самоакгуал!зацш майбутшх фах!вщв вказаного напрямку пвдгоговки залишився поза увагою науковщв. У зв'язку з цим можемо лише припускаги, що здатшсть знаходиги ввдповвдний гон спшкувания з р!зними сшвбейдни-ками у р!зних сигуац!ях, що Дж. Г!лфорд називае «рольовою пласгичн!сгю», насправд! г!сно межуе з конформн!сгю га зовн!шньою опорою, що стають на перешкод! усшшного процесу самоакгуал!зац!1' особисгосг!. I навпаки, прогилежна повед!нка б!льш пов'язаиа !з незалежи!сгю у сп!лкуваин!, внугр!шньою опорою, що може сприяти самоак-туал!заци.
Сл!д зауважиги, що неп!дгвердженим виявився гшотеза щодо взаемозв'язку самоак-гуал!зац!1' особисгосг! майбугнього психолога !з впливом рел!г!1'. Як засв!дчуюгь резульгаги емтричного досл!джения сучасного англ!йського дослвдника 1.1вгзана [17], особи з високим сгупенем релтйносп маюгь значно нижчий р!вень самоак-гуал!зац!1' пор!вияно з нерелтйними респондентами. Такий щкавий результат проведеного до-сл!джения науковець пояснюе гим, що часто особ-лив!сгю ос!б, як! спов!дуюгь певну рел!г!ю, е не духовна практика, а проста включешсть в обрядову систему. А це, на переконання науковця, може стати на завад! самоакгуал!зац!1'.
Висновки. Таким чином, емпричне до-сл!джения виявило, що процес самоакгуал!зац!1' майбугн!х психолог!в мае низку вщмшностей пор!вняно !з майбугн!ми вчигелями. Необхщно звернуги особливу увагу на сощально-психолопчш власгивосг! майбугн!х фах!вц!в психолопчного напрямку п!дгоговки, що сформувалися на прогяз! осгаин!х 10-15 рок1в у сучасних умовах житгя украшського суспшьства, га 1хн!й можливий вплив на переб!г самоакгуал!зац!1' у процес! професшно1 п!дгоговки. В контекст! сьогоденних умов житгя, при сприянш самоакгуал!зац!1' майбутшх психо-лог!в особливу увагу сл!д звернуги на розвигок духовно! рефлексп студента га духовносг! в цшому; особливосг! взаемов!дносин майбугн!х психолопв у сгуденгськ!й груп! га налогодження «живого»
м!жособиспсного спшкування; сприяння ефектив-ному проведенню часу за комп'ютером та певне об-меження в часових рамках у цьому процес! з метою запоб!гання надм!рному зануренню студента у в!ртуальний св!т. Кр!м того, осв!тне середовище мае спонукати до прояву творчого самовираження, любов! до позааудиторного читання задля всеб!ч-ного розвитку особистост!, не забуваючи при цьому враховувати вплив сш'1 на особиспсть студента. Вщ цього може суттево залежати процес самоак-туал!зац!! студентом-психологом та його усп!шне профес!йне становлення.
Список лггератури
1. Гаранина Ж.Г., Мальцева О.Е. Саморегуляция как фактор личностно-профессионального саморазвития будущих специалистов / Ж.Г. Гаранина, О.Е. Мальцева // Интеграция образования. 2016. Т. 20, № 3. С. 374-381.
2. Горбенко Ю.Л. Особливосп розвитку духов-ност! особистост! в умовах сучасного сусп!льства / Ю.Л. Горбенко // Науковий часопис НПУ !меш М.П. Драгоманова. Сер!я 12: Психолопчш науки. -2014. - Вип. 43. - С. 353-359.
3. Жичкина А.Е. Взаимосвязь идентичности и поведения в Интернете пользователей юношеского возраста: автореф. дис. канд. психол. наук. - М.: 2001. - 25 с.
4. Карпенко £. Суб'ектно-цшшсш особливосп процесу самоактуал!зацп особистосп / £. Карпенко // Психолопя особистосп. - 2012. - № 1. - С. 59-68.
5. Кобильшк Л.М. Психолопчний супроввд процесу самоактуал!зац!! особистост! майбутн!х фах!вщв / Л.М. Кобильшк, Т.А. Каткова // Зб!рник наукових праць Кам'янець-Подшьського нацю-нального ушверситету !м. 1вана Опенка, 1н-ту психологи !м. Г.С. Костюка НАПН Укра!ни. - Кам'я-нець-Подшьський. - 2015. - № 30. - С 268-278.
6. Кобильшк Л.М. Психолопчш особливосп самоактуал!заци майбутшх психолопв ! педагопв: автореф. дис.. канд.. психол. н.: 19.00.07. - К. -2007. - 22 с.
7. Колом!нський Н.Л. Психолог!я менеджменту в осв!т! (соц!ально-психолог!чний аспект): Монограф!я. — К.: МАУП, 2000. — 286 с.
8. Кулагина И.В. Исследование особенностей самореализации студентов с разным уровнем социально-психологической адаптации // Концепт. -2015. - Спецвыпуск № 28. - ART 75371. - 0,3 п. л. - URL: http://e-kon- cept.ru/2015/75371.htm. Дата доступу: 30.07.2017 9].
9. Помиткш Е.О. Психолопчна дiагностика духовного потенщалу особистосп: поабник / Е.О. Помиткш . - Юровоград: 1мекс-ЛТД, 2013. - 144 с.
10. Самаль Е.В. Влияние внутриличностного конфликта на самоактуализацию личности студента в учебно-профессиональной деятельности / Е.В. Самаль // Омский научный вестник. - 2008. -№ 1 (63). - С. 79-83.
11. Самаль Е.В. Самоактуализация личности в процессе обучения в вузе: дисс. к. психолог. н.: 19.00.01. - Ярославль - 2008. - 245 с.
12. Самаль Е.В. Структурные компоненты самоактуализации как составляющей самосознания личности будущего психолога/ Е. В. Самаль // Омский научный вестник. - 2012. - №1 (105). - с. 150154.
13. Созаев К.Г. Социально-психологические проблемы адаптации студентов-первокурсников в процессе обучения в вузе / К. Г. Созаев // Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология. 2013. №4. - С. 187-190.
14. Старинська Н.В. Особливосп самоак-туалiзацii майбутшх психолопв у процес про-фесшно1' подготовки / Наталiя Володимирiвна Старинська. - Кшв: "1нтерсервк", 2015. - 178 с.
15. Фурман А.А. Цiннiсно-орiентацiйнi чин-ники особиспсного розвитку майбутшх психолопв: автореф. дис. к. психол. н: спец. 19.00.07 «Пе-дагопчна та вшова психолопя» / А.А. Фурман // Швденноукрашський держ. педагопчний ун-т iм. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2009. — 20 с.
16. Церковний А.О. Комплексний сощально-психолопчний треншг як чинник усшшно1' самоак-туалiзацii студенпв / А.О. Церковний, М.В. Цер-ковна // Вiсник Харшвського нацiонального ушвер-ситету. - 2016. - Випуск 59. - С. 46-49.
17. Ivtzan I., Lomas T., Hefferon K., Worth P. Second Wave Positive Psychology. Embracing the Dark Side of Life / Itai Ivtzan, Tim Lomas, Kate Hefferon and Piers Worth. - London, New York: Routledge, 2016. - 207 р.
