CC BY
20
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ РИСПЕРОНА И КВЕТИРОНА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ДЕПРЕССИВНО-ПАРАНОИДНЫХ СОСТОЯНИЙ У БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ Скрипников А.Н., Шиндер В.В.
Ключевые слова : шизофрения, рисперон, кветирон, депрессивно - параноидные состояния, суицид
В работе представлены результаты сравнительного исследования применения препаратов рисперон и кветирон в качестве антипсихотических средств в терапии депрессивно - параноидных состояний при шизофрении. Использованы две параллельные группы пациентов, получавших рисперон и кветирон. Оценка эффективности проводилась с использованием оценочных шкал HAMD - 21 и PANSS. Показано более быструю и глубокую редукцию сопутствующей депрессивной симптоматики при шизофрении рисперона, но менее глубокую редукцию параноидного синдрома, чем у кветирона в исследуемых дозах.Рисперон и кветирон имели хорошую переносимость и не проявляли в наших наблюдениях экстрапирамидных расстройств в вышеуказанных дозах, способствовали развитию симптоматической ремиссии.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF RISPERON AND QUETIRON THERAPEUTIC EFFICACY IN THERAPY OF DEPRESSIVE AND PARANOID STATES IN SCHIZOPHRENIC PATIENTS Skripnikov A.N., Shynder V.V.
This paper presents the results of comparative study devoted to the application of such drugs as risperon quetiron as means of antipsychotic in the therapy of depression -paranoid states under schizophrenia. There have been used two parallel groups of patients taking risperon and quetiron. Evaluation has been conducted by using estimation scales HAMD - 21 and PANSS. There has been shown more rapid and profound reduction of concomitant depressive symptoms under schizophrenia by risperon but less deep reductions of paranoid syndrome produced by quetiron in studied doses. Risperon and quetiron are well tolerated and have produced no extrapyramidal disorders in the studied doses, contribute to the development of symptomatic remission.
УДК:[616.89-008.1:616.212]-089.168 Скриптков A.M., Боднар Л.A.
ПСИХ0Л0Г1ЧНА 0Ц1НКА ХВОРИХ 3 ДЕФЕКТАМИ ТА ДЕФ0РМАЦ1ЯМИ ЗОВШШНЬОГО НОСА В ДО - ТА П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ ПЕРЮДАХ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Проведет досл1дження показали, що клтто-психопатолог{чний стан у переважног бшъшост{ хво-рих з дефектами та деформац{ями носа теля ринопластики покращився: знизилася ситуацшна та oco6ucmicna тривожтстъ, виражетстъ депресивног симптоматики, тдвищилася самооцтка за показниками «щастя», «розум», «характер», «зовнгшнгсть». У 20 % обстежених, яш залиши-лисъ незадоволеними xipypzinnuM лжуванням та неадекватно оцтювали свою зовтштстъ, к/птко-психопатолог{чний стан не змтився. Тат пац{енти потребуютъ комплексного nidxody до лшу-вання, з призначенням психофармаколог{чних 3aco6ie та надання психотерапевтичног допомоги.
Ключов1 слова: лсиход1агностичне обстеження, дефекти та деформаци носа, ринопластика.
Вступ
Дефекти та деформаци носа е найпоширеш-шими серед косметичних патолопй обличчя [2]. У науковш л1тератур1 ¡снують лише окрем1 повщ-омлення про по-шчний стан пац1етчв з такими вадами. Доведено, що дефекти та деформаци носа впливають на особистють, змшюють характер, поведшку, спричиняють р1зного роду психо-генш реакцм та патопсихолопчы стани, яю спо-нукають людей звертатися за допомогою до пластичних х1рурпв [4-8]. Однак пюля проведе-ного оперативного втручання хвор1 часто зали-шаються незадоволеними результатом, що по-требуе проведения психотерапевтичних та реа-бтп"ацшних заход1в, основаних на вивченш кт-шко-психопатолопчних особливостей, особистн сних реакцш пац1ент1в до та пюля операцм, вщ-ношення |'х до ринопластики.
Мета досл1джснни
Мета дано'Г роботи - оцшити динамку ктыко-психопатолопчного стану хворих з дефектами та деформац1ями носа до та пюля ринопластики.
Матср1али та методи дгкипдженни
Для реал1зацп поставлено'!' мети обстежено 35 хворих (20 жшок та 15 чоловшв) у вщ1 вщ 18 до 45 рош, яю звернулися до пластичного х1рурга з метою проведения ринопластики. У 18 ¡з них бу-ла вроджена, у 17 - набута патолопя зовышньо-го носа. Вам хворим були виконаш реконструк-тивш операцм з приводу таких дефек^в та де-формацш: широю крила носа, горбопод1бний ню та широкий (роздвоений) кшчик носа, сщлоподн бна деформац1я, вроджене широке розташуван-ня носових кюток.
По-шчний стан пац1ент1в оцшювали комплекс-
но з використанням клшко-психопатолопчного та психод1агностичного метод1в дослщження: тест1в шкали реактивно'!' i особистюноТ тривоги Ч.Д.Сптбергера-Ю.Л.Ханша, шкали Гамтьтона для оцшки депреси (HDRS) та самооцшки Дем-бо-Рубшштейн [1, 3, 9]. Тестування проводили flBini: за 3-5 дшв до та через 1-2 тижш пюля реконструктивного втручання.
Тести шкали Ч.Д.Сптбергера-Ю.Л.Ханша ви-користовували для самооцшки патентами р1вня тривожносп в даний момент (реактивна тривож-н1сть як стан) та особистюноТ тривожносп (як стшка характеристика людини). Шкала склада-лася з двох частин, яю окремо вщображали реа-ктивну (питания № 1-20) та особистюну (питания № 21-40) тривожнють. Показники пщраховували за спец1ально адаптованими формулами. Результат оцшювали в балах: до 30 - низька тривожнють; 31 - 45 - пом1рна тривожнють; 46 та 6i-льше - висока тривожнють.
Шкалу Гамтьтона (Hamilton М., 1967) викорис-товували для оцшки ступеню вираженосп де-пресивноТ' симптоматики. Шкала складалася з 21 пункту, кожен з яких оцшювався вщ 0 до 4 бал1в залежно вщ вираженосп депресивних прояв1в. Результат оцшювали за сумою бал1в: 7-16 - легкий, 17-27 -пом1рний, вище 27 - тяжкий депре-сивний еп1зод.
За методикою Дембо-Рубшштейн обстежува-ному надавалася можливють визначити свш стан за шкалами з урахуванням ряду нюанав, що вщображали ступшь вираженосп Tie'i' чи ¡н-шоТ' особистюноТ властивостк На аркуцл паперу проводилася вертикальна лш1я, яка вщображала щастя (верхнш полюс - повне щастя, нижнш -повне нещастя). Обстежуваний позначав на лжи свое м1сце. Аналопчно проводилося оцшювання за шкалами «здоров'я», «розум», «характер», «зовшшнють». При анал1з1 отриманих результате враховували не ттьки розм1щення, а й обго-ворення вщмпчж на шкалах та особистюну мо-тивацш при прийнягп р1шення.
Результати та iix обговорення Проведен! дослщження показали, що_особи з дефектами та деформац1ями носа мають KniHi-ко-психопатолопчы особливосп, яю проявля-ються пщвищеною тривожнютю, депресивними реакц1ями, замкнутютю, афективною лабтьню-тю, заниженою самооцшкою, що обумовлено ¡н-дивщуально-психолопчними рисами особистос-Ti, вираженютю та часом виникнення патологи носа.
Так, за даними клшко-психопатолопчного анал1зу половина обстежених (п=17, 48%) мала тривожно-депресивну симптоматику (знижений настрш, порушення сну, тривожнють, неспокш, нав'язливе очкування невдалого результату операци), третина (п=10, 29%) - переважно не-врастен1чн1 скарги (слабкють, швидка втомлюва-н1сть, перюдична драт1вливють, часп головы бол1, пасивн1сть), ще у 8 (23%) пац1ент1в реест-
рували депресивний синдром з обсесивним компонентом (на фош зниженого настрою ф1к-сац1я на дефект! чи деформаци носа, нав'язлив1 думки про власну потворнють, неможливють через дефект реал1зуватися в особистому та сус-птьному жигп, явне перебтьшення патологи носа).
Пюля операцП' у бшьшосп хворих (п=28, 80%) пщвищився настрш, зменшилась тривожнють, нормал1зувався сон. У 7 (20%) пац1ент1в, яю за-лишились незадоволеними х1рурпчним лкуван-ням та неадекватно оцшювали свою зовшшнють, вщм1чалося попршення симптоматики межового регютру.
Визначення реактивно'1 \ особистюноТ тривоги за методикою Ч.Д.Сптбергера - Ю.Л.Ханша показали, що до ринопластики середнш бальний показник ситуацшноТ тривожносп в оаб з дефектами та деформац1ями зовшшнього носа вияви-вся високим - 39,34 ± 0,96. Це пщтверджено даними ¡ндивщуального анал1зу, за яким високий р1вень ситуацшноТ тривожносп виявлений у 7 (20%), пом1рний - у 24 (70%) та низький - лише у 4 (10%) пац1ент1в. Особистюна тривожнють пацн ент1в також рееструвалася на високому р1внк Так, до лкування и середнш бальний показник складав 47,17 ± 0,85. При цьому у переважно!' бшьшосп обстежених 28 (80%) виявлений високий р1вень особистюноТ тривожносп та лише у 7 (20%) - пом1рний.
Пюля оперативного втручання у хворих основноТ' групи прояви як ситуацшноТ', так \ особистюноТ' тривожносп зменшилися. Тхнш середнш бал достов1рно знизився (з 39,34 ± 0,96 до 35,91 ± 0,90 (р<0,05) та з 47,17 ± 0,85 до 44,74 ± 0,81 (р<0,05) вщповщно). Це пщтвердив ¡ндивщуальний анал1з, за яким у пюляоперацш-ний перюд показники ситуацшноТ \ особистюноТ' тривожносп у переважноТ бшьшосп пац1ент1в знизилися; однак у 10 (29%) та 12 (34%) хворих вщповщно продовжували рееструватися на по-передньому р1внк
Прослщковувалися особливосп тривожносп залежно вщ стат1 та часу виникнення патолош. Так, для жшок дефекти та деформаци носа були бтьшим психотравмуючим фактором з вираже-ними тривожно-невротичними розладами. У хворих з набутою в зртому вщ1 деформац1ею р1-вень тривоги виявлявся вищий, пор1вняно з па-ц1ентами з вродженою патолопею, яю бтьш адаптоваш до дефекту.
Оц1нка вираженост1 депресивних прояв1в за шкалою Гамтьтона показала, що перед опера-тивним втручанням депресивна симптоматика була характерною для вах пац1ент1в ¡з середн1м бальним показником 14,77 ± 0,96. (легкого ступеню вираженосп - у 23 (77%), пом1рного - у 12 (23%). Пюля операци середнш показник депре-сивноТ' симптоматики майже не змшився та склав 13,14 ± 0,99. Це пщтверджено даними ¡н-дивщуального анал1зу, за яким у переважноТ бн льшост1 пац1ент1в (п=26, 74%) збер1галися де-
Том 10, Выпуск 2
111
пресивш розлади легкого ступеню вираженосп. У той же час у 3 (9%) патенте показники депре-сивноТ симптоматики значно знизилися \ реест-рувалися нижче мш1мального значения, а у 6 (17%) - залишилися без змш на пом1рному р1вн1. Останш були незадоволеш результатом ринопластики, яка, на Ух погляд, була виконана не-
вдало, та наполягали на повторному оперативному втручанш.
Наступним кроком дослщження був анал1з са-мооцшки за шкалами «здоров'я», «щастя», «ро-зум», «характер», «зовшшнють» методики Дем-бо-Рубшштейн, середш значения яких вщобра-жеш у табл. 1.
Таблиця 1.
Середш значения тесту самооц/нки Дембо - Рубтштейн у балах
«Характер» «Щастя» «Зовшшнють» «Здоров'я» «Розум»
до операци 60,05 + 0,54 56,91+ 0,51 45,71 +0,60 60,25+ 0,55 66,02+ 1,06
шсля операци 62,17 + 0,59 61,48+0,60 54,4+1,1 54,62+ 0,69 65,57+ 1,09
Як видно з табл. 1, пюля операци р1вень само-оцшки за бтьшютю показниш став вищим, що свщчить про позитивний вплив х1рурпчного втручання на психолопчний стан хворих та зага-льну задоволенють якютю лкування. Однак при ¡ндивщуальному анал1з1 виявлено по 7 (20%) па-ц1ент1в, у яких за шкалами «зовшшнють» та «щастя» показники не змшилися. Вони продов-жували фксувати увагу на дефекту були незадоволеш операц1ею. Показник «здоров'я» у вах пац1ент1в пюля операцП' значно знизився, що пов'язано з тривалими строками лкування та труднощами адаптацп пюля операци.
Висновки
1. Клшко-психопатолопчний стан пюля ринопластики у переважноТ бшьшосп хворих (80%) з дефектами та деформац1ями носа покращився: знизилася ситуацшна та особист1сна тривож-н1сть, виражен1сть депресивноТ симптоматики, пщвищилася самооц1нка за показниками «щастя», «характер», «зовшшнють».
2. У 20% обстежених, яю залишились незадо-воленими х1рурпчним л1куванням та неадекватно оцшювали св1й обл1к, оперативне втручання не вплинуло на клшко-психопатолопчний стан. Так1 пац1енти потребують комплексного пщходу до л1кування, з призначенням психофармаколо-пчних засоб1в та психотерапевтичноТ допомоги.
3. Клшко-психопатолопчш особливост1 необ-хщно враховувати при розробц1 ¡ндивщуальних пщход1в до психотерапП' та визначенн1 основних напрямш реабт1тац1йних заход1в.
Л1тсратура
1. Березин Ф.В. Методика многостороннего исследования личности / Ф.В.Березин, Р.В.Рожанец, В.П.Мирошников. - М., 1978. -234 с.
2. Боймурадов Ш.А. Частота встречаемости переломов костей носа среди травм лица / Ш.А.Боймурадов // Российская ринология. - 2006. - №6. - С.4-6.
3. Зейгарник Б.В. Экспериментально-психологические исследования / Б.В.Зейгарник, С.Я.Рубинштейн. - Медицина и психология, 1978.-С. 37-42.
4. Полщук С.С. Психоемоцшний стан хворих з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевоТ дтянки та методи його коре-кцм: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / С.С.Полщук. - Одеса, 2006. -20 с.
5. Хритинин Д.Ф. Психические расстройства у пациентов с челюс-тно-лицевыми деформациями при реконструктивных пластических операциях / Д.Ф.Хритинин, С.В.Прохорова, А.П.Дудаева // Психическое здоровье. - 2008. - №12. - С.17-21.
6. Матвеев В.Ф. Психические нарушения у больных с врожденными косметическими дефектами лица / В.Ф.Матвеев, С.В.Попилина // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова. - 1973. - №5. - С. 725-730.
7. Михайлова В.В. Психологическая оценка больных с врожденными и преобретенными челюстно-лицевыми деформац1ями в до- и послеоперационном периодах / В.В.Михайлова, Л.М.Браденштейн, М.Г.Панин // Стоматология. - 1997. - №5. -С.35-39.
8. Матвеев В.Ф. Влияние хирургического лечения на психическую реадаптацию больных с врожденными и преобретенными дефектами лица / В.Ф.Матвеев, С.В.Попилина, А.А.Сергеев // Стоматология. - 1972. - №2. - С. 54-57.
9. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Д.Я.Райгородский. - Самара: «БАХРАХ», 1998. -672 с.
Реферат
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА БОЛЬНЫХ С ДЕФЕКТАМИ И ДЕФОРМАЦИЯМИ НАРУЖНОГО НОСА В ДО- И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДАХ Скрипников А.Н., БоднарьЛ.А.
Ключевые слова: психодиагностическое обследование, дефекты и деформации носа, ринопластика.
Проведенные исследования показали, что клинико-психопатологическое состояние у подавляющего большинства больных с дефектами и деформациями носа после ринопластики улучшилось: снизилась ситуационная и личностная тревожность, выраженность депрессивной симптоматики, повысилась самооценка по показателям «счастье», «ум», «характер», «внешность». У 20% обследованных, которые остались недовольны хирургическим вмешательством и неадекватно оценивали свою внешность, клинико-психопатологический состояние не изменилось. Такие пациенты нуждаются в комплексном подходе к лечению с назначением психофармакологических средств и психотерапевтической помощи.
Summary
PSYCHOLOGICAL ASSESSMENT OF PATIENTS WITH DEFECTS AND DEFORMATIONS OF EXTERNAL NOSE IN PRE- AND POSTOPERATIVE PERIOD Skrypnikov A.N., Bodnar L.A.
Keywords: experimental and psychological examination, defects and deformations of nose, rhinoplasty.
Clinical and psychopathological state has improved after rhinoplasty in the majority of patients with defects and deformations of the nose. Situational and personal anxiety has also decreased. Depressive symptoms have subsided. Self-assessment has been improved in terms of "happiness", "mind", "character", "appearance". Clinical and psychopathological state has not changed in patients who were dissatisfied with surgery and evaluated their appearance inadequately. Such patients require an integrated approach to treatment with the appointment of psychopharmacological agents and psychological care.
УДК-618.1-084-08 Тарановська О. О.
ПОПВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТ0Д1В Д0П0Л0Г0В01 ПОДГОТОВКИ ШИЙКИ МАТКИ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава.
Проведена пор{внялъна характеристика ефективност{ застосування р{зноматтних метод{в допологовог тдготовки шийки матки. Доведено, що ттрацерв{калъне введения пропедил-гелю (динопростону) мае бшъшу швидтстъ реал{заци ефекту, однак його застосування супроводжу-етъея бшъш високою частотою виникнення ускладненъ впродовж полог{в в пор{внянт з викори-станням кольпосептину або осмотичною дилатащею шийки матки паличками ламтарп.
Ключов1 слова: допологова пщготовка шийки матки, динопростон,
Рацюнальна пщготовка шийки матки до полопв займае важливе м1сце у сучасному акушерству осктьки пологи при незршш шийц1 матки су-проводжуються бтьшою частотою виникнення слабкосп пологовоТ' д1яльносп, невчасним ви-литтям навколоплщних вод, високим вщеотком оперативного завершения полопв, кровотечами, пологовим травматизмом, дистесом плоду та асфшаею новонародженого [6]. 3 ¡ншого боку, з розширенням можливостей пренатальноТ д1аг-ностики, збтьшенням ктькосп ваптних високого ризику через соматичж захворювання, важю форми гестозу, ¡зо1мунний конфлкт, перед акушерами постае питания про дострокове розро-дження [2,3, 8].
Для уешшного початку та подальшого розвитку скорочувальноТ д1яльносп матки необхщна "зрта" шийка матки як екпадова родовоТ домшанти [1]. Тому перюд бюлопчноТ пщготовки ваптноТ до полопв е надзвичайно важливим. Вш характеризуеться дозр1ванням еп1ф1зарно-ппоталамо-ппоф1зарно-наднирниковоТ' системи плода, викидом синтезованого плодом кортикотрошну, перетворенням попередниюв кортизолу в кортизол в плаценту синтезом естрогежв, усуненням «прогестеронового блоку» та пщвищенням збудливосп ендометрш. Дисбаланс нервово-ендокринних
взаемовщносин внаслщок функцюнальноТ' або органично'!' патологи чи спадковоТ схильност1 потенцшеться ваптнютю, призводячи до розвитку плацентарноТ дисфункци, яка заважае розгор-нути генетично детермшовану програму
кольпосептин, ламшари.
допологовоТ' перебудови оргажзму ваптноТ', i, в особливосп, шийки матки наприкшц1 гестацп.
У межах Украши з метою пщготовки шийки матки до спонтанних та ¡ндукованих полопв ви-користовують: 1) традицшну пщготовку шийки матки глюкозо-вп"амшо-естрогено-кальц1евим фоном з наступним родопщеиленням окситоци-ном [4]; 2) пщготовку шийки матки гелями, як1 мютять простагландин Е2: препщт-гель та npocTiH Е2, вапнальний гель (компажя "Pharmacia Upjohn"), цервщт (ф1рма "Forest"), пропес (ф1рма "Ferring"), 3) використання осмо-тичних дилататор1в, натуральних та синтетич-них, таких, як ламщел, гтан, дтапан. На сучасному еташ застосування глюкозо-вп"амшо-естрогено-кальц1евого фону е безперспектив-ним, осктьки потребуе тривалого застосування, мае безл1ч системних поЕнчних ефеючв та низьку ефективнють, що становить лише 50 % [5]. Натомють бтьш широкого застосування набувае м1сцеве введения естрогежв у вигляд1 вапнальних таблеток Кольпосептин (0,01 г про-местину - синтетичного 17 - естрадюлу д1еф1р-оксиду i 0,2 гхпорхинальдола)
Тож, хоча останн1м часом все бтьше дослщжень присвячено питанию пщготовки шийки матки до полопв [7, 9], однак питания щодо найбтьш рацюнального методу пщготовки шийки матки лишаються актуальними та дискусшними i вимагають подальшого вивчення. Саме з цих позицш ми виходили, виконуючи дане дослщження.
Метою нашоТ роботи було пор1вняльне ви-
"Дане досл/дження с фрагментом роботи, що входить до комплексно/ ш/ц/ативноГ теми "Особливост/' гомеостазу внутршнього середовища оргашзму жшок ¡з г1неколог1чними захворюваннями /' ваг1тних з акушерською та екстраген1тальною патолог1ею, методШ Тх консервативного та оперативного лтування на стан репродуктивного здоров'я, переб/г ваг1тност1, пологШ, пкляпологового пер1оду, стан плода /' новонародженого" (№держреестра цп 010311001314).
