CC BY
11
УДК 618.11-089.87-008.6-08
КЛ1Н1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА П0СТ0ВАР10ЕКТ0М1ЧНИЙ СИНДРОМ
Березовська O.G.
Харювський нацюнальний медичний уыверситет
Проведена оцтка психоемоцтних i нейро-вегетативних порушенъ у жток з постоварюектомлч-ним синдромом (ПОЕС) за допомогою менопаузалъного тдексу (МП1) на фот застосування гор-моналъног монотератг препаратом Лiвiал, поеднанш гормоналъног терапп (препарат Лiвiал) i3 застосуванням негормоналъних препаратiв (Вазшт, Калъцт-Дз-Нтомед, Алендрос - 70) та пла-цебо-терапп. Встановлено, що через 3 мгсящ лтування регресiя МП1 вiдбуваeтъeя у всiх пролi-кованих жток з ПОЕС. У жток, яким призначали плацебо-тератю, зниження МП1 через 3 м^я-щ лтування пояснювалося позитивним впливом власне лтувалъного процесу. Через 6-12 мгсящв МП1 на фон використання плацебо-терапй був значно вищим, тж у пащенток, яким застосо-вувалосъ гормоналъне та комбтоване лтування.
Ключов1 слова: постоварюектомнний синдром, менопаузальний ¡ндекс, нейро-вегетативы порушення, психоемоцмы порушення.
Як показуе практика, операцшне втручання, що передбачае двоб1чну оварюектомш часпше проводять жшкам у вщ1 ix найбтьшоТ соц1альноТ i професшноТ д1яльносп, коли жшка може максимально реал1зувати на практик накопичеш знания i життевий досвщ [2]. Постоварюектом1ч-ний синдром (ПОЕС), що виникае в результат! одномоментного виключення функцЛ яечниш, проявляеться у вигляд1 paHHix (нейро-вегетативних i психоемоцтних) та ni3Hix ( обмш-но - ендокринних) порушень [1,6]. Саме нейро-вегетативш i психоемоцшы порушення займа-ють значну частку в структур! прояв1в синдрому i нер1дко призводять до тимчасовоТ, а ¡нод1 стшкоТ втрати працездатносп [2,4]. За рахунок цих про-яв1в жшки з ПОЕС втрачають свою звичайну роль у cycnmbCTBi, ciM'i, часто звертаються за допомогою до ncnxiaTpiB та психоневролопв, як1, як правило, застосовують психофармакотератю (транквт1затори, медикаменти седативноТ дм синтетичного походження), що не завжди е ефе-ктивною, мае достатньо широкий спектр no6i4-них ефект1в i вщповщно не забезпечуе соц1аль-HOi i професшноТ адаптаци [3,5,8]. В зв'язку з цим практичну зацкавленють для сучасноТ ме-дицини представляе пошук оптимальних тера-певтичних схем, що включають як гормональш, так i негормональш складов! [2,7].
Метою дослщження було вивчення ктшчноТ ефективносп лкування жшок з ПОЕС з психо-емоцшними i нейро-вегетативними порушення-ми за допомогою гормонально! монотерапи препаратом Л1в1ал та терапевтичного комплексу, що складався з гормонального (препарат Л1в1ал) та негормонального (препарати Вазшт, Кальцш-Д3-Н1комед, Алендрос - 70) компоненте.
Обстежено 30 здорових жшок у вщ1 35-45 рок1в (I контрольна група); 43 пац1ентки з ПОЕС, яким в якост1 ведучого компоненту замюноТ гормонально! терапп був застосований фармаколопчний препарат Л1в1ал (II группа); 50 жшок з ПОЕС, у яких застосування препарату Л1в1ал поеднували з прийомом препарат1в Вазшт, Кальцш-Д3-Н1комед, Алендрос - 70 (III група хворих); 32 па-ц1ентки з ПОЕС, що отримували плацебо ( IV група).
Результати дослщження жшок з ПОЕС показа-
ли, що через три мюяц! пюля початку Л1кування препаратом Л1в1ал (II група хворих) i поеднанш препарату Л1в1ал з прийомом препарате Вазшт, Кальцш-Д3-Н1комед, Алендрос - 70 (III група хворих) вщбуваеться регреая менопаузального ¡н-дексу (MMI) у Bcix группах, у тому числ1 i серед пащенток, що отримували плацебо-терашю (IV група) (див. рис.).
Найбшьш виражено i практично р1вноцшно MMI знизився у II та III трупах (37,1±8,2 и 39,3±8,4 проти 12,7±3,3 i 14,5±3,7 до та пюля лн кування в1дпов1дно, p<0,05). У rpyni пац1енток, що отримували плацебо-терашю, через 3 мюящ лкування спостер1галася тенденц1я до зниження МП1 з 31,2±7,2 до 26,8±5,9 (p>0,05). При цьому зниження MMI у IV rpyni хворих вщбулося, напе-вне, внаслщок лабтьносп вегетативной нерво-BOi системи i психо-емоцшного компоненту в су-б'ективнш оцшц1 клш1чних прояв1в, що ймов1рно i проявилося у позитивному вплив1 власне лку-вального процесу, а не дшчо'Г речовини препарату.
Р1зниця MMI у пац1енток II та III ктычних груп, в пор1внянш з жшками IV групи, через три мюяц1 в1д початку лкування виявилась статистично достов1рною (p<0,05), що говорило про безпосе-реднш позитивний терапевтичний вплив конкретно! активно! речовини препарату, в першу чергу, Л1в1алу. Це пщтверджувалось тим, що у пац1енток з II i III клш1чних груп мала мюце схожа (под1бна) тенденц1я perpecii MMI. Так, на протягом першого мюяця лкування у цих хворих здебтьшого спостер1галось зникнення кшшчних прояв1в ПОЕС середнього ступеню тяжкосп i зменшення тяжких прояв1в кл1мактеричного синдрому за рахунок зменшення нейровегетатив-них прояв1в i зм1ни в психо-емоц1йн1й сфер1. Пюля трьох м1сяц1в терапП' у II та III групах кон-статовано зменшення головного болю, пол1п-шення сну, з'явилась тенденц1я до зменшення раптових напад1в серцебиття, зменшення i на-ступного зникнення драт1вливост1 i симпатоад-реналових криз1в. Пол1пшення самопочуття (су-б'ективно) i стану пац1енток в1дбувалося в першу чергу за рахунок швелювання вираженост1 веге-тосудинних i психо-емоц1йних порушень.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
III II
до лшування через 3 Mic через 6 Mic через 12 Mic
II група III група 1 IV група (плацебо)
Рис. Динамка ¡ндексу Купермана в процеа реалЬацп рЬних схем Tepanii у хворш з постоварюектомнним синдромом.
Цей факт отримав додатков1 аргументи при анал1з1 динамки MMI через 6 i 12 мюяц1в вщ початку лкувальних заход1в. В цей перюд конста-товано подальше зниження MMI серед пащенток II i III груп. При цьому базовий р1вень кшычноТ ефективност1, ймов1рно, досягався через 6 м1сяц1в вщ початку л1кування, оск1льки р1зниця MMI в пор1внянн1 з 12 мюячним пер1одом виявилась м1н1мальною. Так через 6 мюяц1в MMI у II i III трупах складав 8,2±3,3 i 7,6±3,1 проти 37,1 ±8,2 i 39,3±8,4 до моменту л1кування (p<0,05) i проти 12,7±3,3 i 14,5±3,7 через три м1сяц1 в1д його початку (p<0,05). Аналог1чн1 пока-зники через 12 м1сяц1в складали 6,4±3,0 i 6,7±3,1 в1дпов1дно, достов1рно вщр1знялися в1д початко-вого показника i середн1х значень у трьох мюяч-ний nepiofl (p<0,05) i мало вщр1знялись в1д пока-зник1в через 6 мюящв i м1жсобою.
Через 6-12 мюяц1в л1кування у II i III трупах хворих з ПОЕС в1дм1чено в1дсутн1сть в1дчуття втоми, поганого, пригн1ченого настрою, з'явився прилив сил и енергп, п1двищилась ф1зична активн1сть i працездатн1сть, зменшилось почуття болю в м'язах i суглобах.
У пац1енток IV групи, кр1м вказаних контроль-них nepiofliB, також констатовано тенденц1ю до деякого зменшення ¡ндексу Купермана до 23,3±6,5 i 22,5±5,8 проти 31,2±7,2 i 26,8±5,9 до лкування i пюля трьох мюяц1в вщ його почотку вщповщно, ймов1рно, з вказаних вище причин. Але MMI виявився значно вищим в пор1внянн1 з пац1ентками II i III кл1н1чних груп (p<0,05), що об'ективно п1дтверджувало високу ефективнють
Реферат
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ПОСТОВАРИОЭКТОМИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ Березовская O.E.
Ключевые слова: постовариоэктомический синдром, менопаузальный индекс, нейро-вегетативные нарушения, психоэмоциональные нарушения.
Проведена оценка психоэмоциональных и нейро-вегетативных нарушений у женщин с постовариоэктомическим синдромом (ПОЭС) с помощью менопаузального индекса (МПИ) на фоне использования гормональной монотерапии препаратом Ливиал, сочетании гормональной терапии (препара Ливиал) и негормональных препаратов (Вазилип, Кальций-Д3-Никомед, Алендрос -70) и плацебо-терапии. Установлено, что через 3 месяца лечения регрессия МПИ происходит у всех пролеченых женщин з ПОЭС. У женщин, которым назначали плацебо-терапию, снижение МПИ через 3 месяца лечения объясняется положительным влиянием собственно лечебного процесса. Через 6-12 месяцев МПИ на фоне использования плацебо-терапии был значительно выше, чем у пациенток, которым назначалось гормональное и комбинированное лечение.
використання саме Л1в1алу для ывелювання Kni-шчних прояв1в ПОЕС.
В цтому, через 12 мюяц1в вщ початку лкування ¡ндекс Купермана знизився в 5,9 рази р1внозначно у II i III трупах ¡в 1,45 рази серед пац1енток, що отримували плацебо. В останньо-му випадку це обумовлено як психоемоц1йною оц1нкою пац1енток впливу л1кувального процесу, а не дшчою речовиною препарату, так i певною адаптац1ею Тх орган1зму до ппоестрогенного стану при збтьшенш тривалост1 xipypri4HOi мено-паузи. KpiM цього, у частини пац1енток до 12 мюяця вживання плацебо посилились прояви урогештальных розлад1в (сух1сть у nixBi, урет-ральний синдром) i в ц1лому збер1галась виражен1сть вегетосудинних порушень.
Проведене досл1дження встановило, що за-стосування монотерапи препаратом Л1в1ал та поеднання гормонально! Tepanii (препарат Л1в1-ал) з застосуванням негормональних препарат1в (Ваз1л1п, Кальц1й-Д3-Н1комед, Алендрос - 70) у ж1нок з ПОЕС пюля двоб1чноТ оварюектоми е ефективним патогенетичним методом л1кування психоемоц1йних i нейро-вегетативних порушень.
Л1тература
1. Афективы розлади пюля оварюектоми: психосоматичы i терапевтичы аспекти / B.I. Кулаков, В.П. Сметык, В.Н. Краснов [та ¡н.] // Лечащий врач. - 1999. - № 9. - С.21-29.
2. Венцивський Б.М.,Коханевич С.В.,Татарчук та ¡н. KniHiKa, д1агностика та лкування постоварюектомнного синдрому // Вюник асоц1аци акушерш-пнеколопв Украши.- 2000.
- №1(6). - С.61-69.
3. Гудкова М.А., Соловйова А.Д. Фармакотератя психове-гетативних розлад1в у хворих з синдромом xipypri4H0i менопаузи // Терапевт. арх. - 1997. - №10. - С.72-75.
4. Запорожан В.М., Б1тенський B.C., Рожковська Н.М. та ¡н. Особливост1 психосоматичних реакц1й у жЫок п1сля ric-теректомГ| // Пед1атрт, акушерство та г1неколог1я. - 2002.
- №1. - С.76-78.
5. Смулевич А.Б., Сыркин А.Л., Козырев В.Н. Психосоматические расстройства ( клиника, эпидемиология, терапия, модели медицинской помощи) // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999.- №4.- С.4-16.
6. Сольський Я.П., Татарчук Т.Ф., Кваша T.I., Захаренко Н.Ф., Щерб1на С.С. Використання зам1сноТ гормонально!' Tepanii у жЫок п1сля OBapieKTOMii // Пед1атрт, акушер1я та г1неколог1я. - 1998. - №3. - С.104-106.
7. Татарчук Т.Ф., Нетрусова С.Г. Вплив зам1сноТ гормонально! Tepanii на психопатолопчы прояви патолог1чного кл1максу у жЫок // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя.-2001.-№3.- С.102-107.
8. Kim D.H., Lee E.S. Alteration of sexual function after classic intrafascial supracervical hysterectomy and total hysterectomy. // J. Am. Assoc. Gynecol. Laparosc. - 2003.- №10.-P.60-64.
50
40
30
20
10
Tom 8, Выпуск 4
19
Summary
CLINICAL EFECTIVENESS OF TREATMENT PATIENTS WITH POST-OVARIECTOMY SYNDROME Berezovskaya O.Ye.
Key words: post-ovariectomy syndrome, menopausal index, neuro-vegetative disorders, psycho-emotional disorders.
Women with post-ovariectomy syndrome were subjected to the estimation of psycho-emotional disorders and neuro-vegetative disorders by applying menopausal index (MPI) against the hormonal monotherapy with Livial, combined hormonal therapy (Livial and non-hormonal drugs as Vasilip, Calcium - D3 Nycomed, Alendros - 70), and placebo-therapy. In 3 months after the therapies completed the regression of MPi may be observed in all women with post-ovariectomy syndrome. In women who were prescribed placebo-therapy the decrease of MPI in 3 months may be explained by the positive effect of the therapy itself. In 6-12 months MPI against the administration of placebo-therapy were considerably higher than in women subjected to the hormonal and combined therapy.
УДК 616.89:617.52-052
0Ц1НКА ЯК0СТ1 ЖИТТЯ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 КОСМЕТИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗОВШШНЬОГО НОСА Боднар Л. А.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
Проведет дослЮження довели необхгдтстъ отримання ттегративног характеристики фгзич-ного, психолог{чного, емоцтного та сощалъного функцюнування хворих з оцгнкою якостг жит-тя, яка сприяе кращому розумтню лгкарем свого пащента, а також дае можливжтъ тдив{дуа-лгзувати тератю перед операцгею, визначити основн напрямки реаблтацшних заходгв г про-водити монторинг стану пац{ент{в в процесг гх реал1зацп.
Ключов1 слова : якють життя, косметичний дефект, ню, ринопластика.
Вступ
На сучасному еташ розвитку медицини неухи-льно зростае ¡нтерес до питань якосп життя (ЯЖ) \ соц1ального функцюнування пац1ент1в [1,2]. Ц1 показники стають незмшними та надзви-чайно важливими компонентами оцшки стану хворих \ результате лкування, якост1 наданоТ Тм допомоги [4,5]. ВООЗ визначають ЯЖ як «сприйняття людьми свого статусу в сусптьств1 у контекст! культуральних \ цшнюних його ор1ен-тацш та у вщповщносп з цтями самого ¡ндивща, його спод1ваннями, стандартами \ турботами». Таким чином ЯЖ - це ступ1нь комфортност1 лю-дини, як внутр1шньоособист1сно1, так \ в рамках свого сусптьства [2, 3]. Доведено, що показники якост1 життя у повнш м1р1 залежить вщ ф1зичного та психоемоц1йного стану особистостк Тому па-ц1енти, як1 мають дефекти та деформацИ' облич-чя, зазнають ф1зичних страждань та знаходять-ся у пост1йн1й психоемоц1йн1й напрузк Анал1з по-казник1в ЯЖ дае можливють скласти б1льш об'ективну комплексну картину про пац1ента, який готуеться до реконструктивного втручання, визначити його доцтьнють з точки зору покра-щення умов життя хворого [3]. Безперечно, що для даного контингенту хворих лише оцшка сту-пеню збереженост1 ф1зичних функц1й та спромо-жност1 до активно! життед1яльност1 без ураху-вання соц1ально - психолопчних аспект1в ЯЖ е недостатньою.
Метою нашого досл1дження була комплексна оцшка якост1 життя у оаб з косметичними дефектами зовн1шнього носа, як1 готуються до ринопластики для подальшого планування на-прямку медичнихта реаб1л1тац1йних заход1в.
Матер1ал та методи досл1дження Для досягнення поставлено! мети обстежено 45 пац1ент1в (ж1ночо! стат1 - 20, чолов1чоТ - 15) у вщ1 в1д 19 до 45 poKiB (основна група). Bei XBopi готувалися до xipypri4HOi корекцп зовн1шнього носа з приводу таких його деформацш: викрив-лення HOCOBOi перетинки, горбикопод1бний Hie та широкий (роздвоений) к1нчик носа, с1длопод1бна деформац1я. В залежност1 в1д дом1нуючо! невро-тично! симптоматики, д1агностовано! при пато-психолопчному обстеженн1, пац1енти розпод1ли-лись на 3 пщгрупи: в першу групу включено 18 (40%) пац1ент1в з пров1дним астено-депресивними синдромом, в другу - 12 (26,6%) oci6 з тривожно-фоб1чним синдромом, в третю -15 (33,4%) oci6 з астеночпохондричною симптоматикою. Контрольну групу склали 30 здорових oci6 (чолов1чо! стат1- 15 , ж1ночо! - 15), вком в1д 20 до 50 poKiB.
Як основний ¡нструмент досл1дження був вико-ристаний опитувальник якост1 життя SF- 36 Health Status Survey. Методика включала 10 шкал (ф1зичне благополуччя, психолог1чне бла-гополуччя, самообслуговування i незалежн1сть дш, працездатн1сть, м1жособист1сн1 взаемини, соц1о-емоц1йна пщтримка, сусп1льна i службова п1дтримка, особистюна, духовна реал1зацй'та за-гальне сприйняття життя), кожна ¡з яких оцшю-валась за 10- бальною системою, вщ 1 балу -дуже погано до 10 бал1в - дуже добре. Показник ЯЖ оцшювався з трьох позиц1й: самими хвори-ми, ix родичами i лкарями.
Результати та üx обговорення В результат! проведеного досл1дження у хворих, як1 готувалися до xipypri4HOi корекц|| зовн1-
