CC BY
10
УДК: 616.24 - 002: 615.235
ЕФЕКТИВМСТЬ ТА БЕЗПЕЧМСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ф0РМ0ТЕР0ЛУ ФУМАРАТУ В КОМПЛЕКСНА ТЕРАП11 ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Бойко Д.М., Бойко М.Г.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
В ходг дослЮження проведено оцгнку ефективностг та безпечностг формотеролу фумарату в комплекснш терапИ хворих на хронгчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) II стадИ планово та тд час загострень. У хворих, що отримували формотеролу фумарат в якостг планового лтування та за потребою (Трупа I) в{дм{чалася в{рог{дно (р<0,05) бшьш швидке вгдновлення ЕЕУ1, тж у Грут II, яка за потребою отримувала сальбутамол, а планово формотеролу фумарат у тгаляц{ях. Застосування у хворих на ХОЗЛ формотеролу фумарату як в пергод загострення, так г для плановог терапи не призвело до змти частоти серцевих скорочень та {нтервалу QT за межг норми. Застосування формотеролу фумарату у хворих на ХОЗЛ II стадп планово та тд час загострень за потребою, е ефективним та мае низьку проаритмогенну активтсть, незважаючи на наявтсть супутньог серцево-судинног патологи. Ключов1 слова: ХОЗЛ, формотеролу фумарат.
На сучасному етап1 для охорони здоров'я УкраТни беззаперечною е важливють проблеми д1агностики, реабт1таци та лкування хворих на хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Переб1г ХОЗЛ характеризуемся цикл1чнютю ¡ндивщуальною для кожного патента, а виникнення загострення мае мультифакторну природу [12, 21]. Загострення ХОЗЛ е одшею з самих частих причин звернення хворих за невщкпадною медичною допомогою [5, 21]. Часп загострення у хворих на ХОЗЛ призводять до швидкого прогресування захворювання, значного зниження якосл життя хворих та пов'язаы з високим р1внем економ1чних затрат на лкування [1, 13]. Ыльше того, гостра дихальна недостатнють, яка виникае при загострены, у термшальних хворих, е основною причиною Тх смерт1 [8].
В тяжких випадках загострення ХОЗЛ (розвиток дихальноТ недостатност1, посилення прояв1в ппоксеми) л1кар1 включають в л1кувальн1 програми широкий арсенал л1карських препарат1в. Боротьба з г1поксем1ею е найважлив1шою частиною терапп' ХОЗЛ, яка дозволяе не ттьки вивести пац1ента з1 стану загострення, але \ попереджае небажаш поб1чн1 реакцЛ значноТ групи лкарських засоб1в, включаючи теоф1л1н та його деривати, агон1сти р-рецептор1в та ¡н. [14].
Найб1льш широко для лкування хворих на ХОЗЛ використовуються агонюти р-рецептор1в у вигляд1 дозованих ¡нгаляцш розчину через небулайзер, внутр1шньовенно або перорально. Мало враховуеться той факт, що за допомогою небулайзера використовуються досить велик! дози сальбутамолу (2,5-5 мг, що складае 25 та 50 стандартних ¡нгаляц1й в1дпов1дно), це впливае на активн1сть синусового вузла: зм1нюеться взаемов1дношення часових параметр1в фаз електроф1зюлопчно!' активност1 та спокою. Так, сальбутамол, збтьшуе проведения ¡мпульсу через атрювентрикулярний вузол, знижуючи
рефрактерний час збуджуваносп вузла, а також мюкарду. Все перераховане дозволяе в1днести сальбутамол до лкарських засоб1в з проаритмогенним ефектом [8, 14].
Б1льш1сть небажаних ефект1в р2-адреностимулятор1в визначаеться Тх взаемод1ею з р2-адренорецепторами м1окарду (на долю цих рецептор1в доводиться до 30%, а у хворих з хроычною серцевою недостатн1стю - до 50% вщ загальноТ к1лькост1 р-адренорецептор1в) \ кровоносних судин. Вплив препарате ц1еТ групи на серцево-судинну систему полягае в Тх позитивн1й хроно- та ¡зотропн1й д1Т на мюкард, периферичн1й вазодилятац1Т (¡нколи до колапсу), проаритмогенною д1ею, що проявляеться у подовженш ¡нтервалу ОТ, а також у знижены концентрац1Т ¡он1в К+ \ Мд2+ в кров1 [8, 26].
При адекватному р1вы кисню в кров1 р2-адреностимулятори безпечш нав1ть в дуже високих дозах. Наприклад, п1сля призначення 3200 мкг фенотеролу (в1дпов1дае 32 стандартним дозам) або 1600 мкг сальбутамолу (16 доз) не було клш1чно значимих зм1н порушень ритму. Подовження ¡нтервалу ОТс на 15-25% в1д повинного вщм1чалось т1льки у 5% хворих, а подовження ОТс бтьше, шж на 25% в1д повинного не вщм1чалось взагал1 [16].
В умовах г1покс1Т ризик небажаних ефект1в при використанш р2-адреностимулятор1в короткоТ дИ' суттево зб1льшувався [8, 22].
На нашу думку використання одного бронхол1тичного засобу \ методу доставки у хворих на ХОЗЛ за потребою для полегшення персистуючих симптом1в або при попршены та наростанн1 симптоматики, а також планово з метою попередження або полегшення симптом1в - е найб1льш прийнятним. Цим вимогам вщповщае бета-2-агон1ст довготривалоТ д1Т -формотеролу фумарат. Швидкий початок дИ' (протягом 1-3 хвилин) дае можлив1сть його використовувати для купування гострих симптом1в бронхообструкц1Т, а тривалий терм1н
* Досл1дження виконане в рамках теми: "Розробити рацюнальн1 схеми лжування хворих на туберкульоз легень в поеднанн! з хрошчним обструктивним захворюванням легень", номер держреестрацп 0107и001213.
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академи
дм (близько 12 годин) дозволяе застосовувати формотеролу фумарат у плановому лкуванш поза загостренням [11].
Метою нашо'Г роботи було вивчити ефективнють та безпечнють формотеролу фумарату в комплексна терапи хворих на ХОЗЛ II стадЛ планово та п1д час загострень.
Досл1дження виконано на 6a3i пульмонолог1чного в1дд1лення ПолтавськоТ обласноТ kn¡H¡4HOi л1карн1 ¡м. М.В. Скл1фосовського та пульмонолопчного каб1нету. У досл1дженн1 прийняло участь 62 хворих на ХОЗЛ II стадп в стадп загострення. Серед них було 32 чоловки та 30 ж1нок, а середнш bík склав 50±12 рок1в. Термш спостереження склав 90 дн1в. XBopi обстежувались амбулаторно в neprni 14 дшв дв1ч1 - через 7 дшв, а надал1 через 14 дшв. Ус1м хворим проведен! загальноклш1чш методи досл1дження включаючи сп1рограф1ю з визначенням основних показник1в функцп зовшшнього дихання (ФЗД): об'ем форсованого видиху за 1 секунду (FEV1), п1кова об'емна швидк1сть видиху (PeF), вщношення об'ему форсованого видиху за 1 секунду до форсованоТ життевоТ cmkoctí легень (FEV1/FVC), емн1сть вдиху (IC), життеву емк1сть легень (VC), максимальна об'емна швидкють 25-75 (MEF25-75) на anapaTi Spiro USB, Micro Medical Ltd (Великобриташя), електрокардюграфш з визначенням ¡нтервалу QT (мс) на автоматизованому д1агностичному комплекс! "Kapflio +" ( НПП «Метекол», м. Нжин). Для визначення прийнятносп даних сшрометрп використовували критерп Свропейського та Американського рестраторних товариств [15]. CTyniHb насиченосп киснем гемоглобшу (Sp O2) - виконано за допомогою пул ьсокси метру NONIN 9500 Onix виробництва США. CTyniHb ф1зично1 aKTHBHOCTi оцшювали по результатам проби з шестихвилинною ходьбою (6MWT) за
OcHoeHi показники
стандартним протоколом (Enright, Sheril, 1998) [3]. CTyniHb задишки оцшювали за шкалою MRC [10]. Тяжкють дихальноТ недостатносп (ДН), а саме и CTyniHb - встановлювали за клш1чними показниками та р1внем Sp O2 [2]. Визначення стади ХОЗЛ та призначення вщповщноТ базисной' Tepanii проведено на основ! протокол1в Наказу МОЗ Украши №128 [6]. Критерп виключенн: при noTpeöi у формотерол1 бтьше шж 48 мкг на добу та сальбутамол1 12 ¡нгаляцш на добу та бтьше, використання до включения у дослщження антибактер1альних npenapaTiB групи макролщ1в, амшофтшу, антипстамшних засобшв, за наявносл ДН 11-111 ст [2]. Згщно до цих критерпв виключено
24 хворих. Пац1енлв було розподтено на flBi групи. У Tpyni I (n=20) в якост1 бронхол1тичного препарату за потребою та для планового лкування був використаний формотеролу фумарат (до 48 мкг/добу). Трупа II (n=18) -використовувала за потребою сальбутамол у доз1 100 мкг та в якост1 планово! терапи формотеролу фумарат по 12 мкг 2 рази на добу. Додаткову медикаментозну терапш було проведено вщповщно до Наказу МОЗ Украши №128 за показаниями [6].
Розподт основних показниш вщр1знявся Bifl нормального, тому нами були використаш непараметричш методи описовоТ статистики, а саме: U критерпв Мана - YiTHi, Вткоксона для парних пор1внянь, х2. Числов1 даш представлен! у вигляд! мед1ани (Ме) та числових параметр!в
25 i 75 кварт!лю (25%; 75%). BiflMiHHOCTi вважалися статистично достов1рними при
р_0,05. Результати досл1дження.
На початку дослщження були проанал1зоваш 0CH0BHi параметри хворих для вивчення наявносл вщмшностей м1ж дослщжуваними трупами (табл. 1).
Таблиця 1
пежених ociö, якi прийняли участь у досл1дженн1 до лжування
Параметри Група 1 Група II
(n=20) (n=18)
Bík (роки) 51 (50; 62) 50 (50; 60)
Стать (чоловки/жЫки) 10/10 8/10
ДН 1 ст. (%/n) 68/(13) 70/(12)
SpO2 (%) 93 (92; 95) 94 (93; 96)
ЧСС (yflapiB за 1 хвилину) 98 (90; 101) 99 (89; 110)
Задишка за MRC (бали) 2,55 (2; 3) 2,45 (2; 3)
1нтервал QT (мс) 388 (355; 422) 376 (355; 399)
6 MWD (м) 231 (203,5; 257) 224 (200,5; 244,5)
FEV1 (%) 58 (56; 60) 56 (54; 59)
PEF (%) 64 (62; 67) 65,5 (64; 67)
FEV1/FVC (%) 64 (63; 65) 64,5 (63; 65)
IC (л) 1,978 (1,883; 2,136) 1,958 (1,898; 2,064)
VC (%) 86 (85; 87) 85,5 (84; 87)
MEF25 (%) 55,5 (53,5; 57) 54 (53; 55)
MEF50 (%) 47 (46; 49,5) 45,5 (43; 48)
MEF75 (%) 29 (26; 31) 31,5 (27; 34)
Примака. * - р<0,05 при поршнянж м1ж трупами. М1ж трупами статистично значимих вщмшностей не зареестровано. Необхщно
вщм1тити серед хворих на ХОЗЛ II ст. пщ час загострення спостер1галась значна частка ос1б з дихальною недостатнютю I ступеня (ДН I ст.) тяжкосп, яка в Груп1 I склала 68% та в Груп1 II 70%, що законом1рно асоцшвалось з низьким р1внем Бр02 в обох трупах. Незважаючи на гетерогеннють отримуваноТ' терапп, показники ¡нтервалу ОТ в1ропдно не в1др1знялись. П1д час загострення у обох трупах також спостер1галось р1зке зниження толерантност1 до ф1зичного навантаження, зростання р1вня задишки, за МРО у Груп1 I до 2,55 (2; 3) та у Груп1 II - 2,45 (2; 3). Даш функцп зовышнього дихання, яку визначали за показниками строметрп, в1дображали бронхообструктивн1 зм1ни та виникнення ппершфляцилегень (див. табл. 1).
Зважаючи на те, що ХОЗЛ е фактором ризику виникнення значних позалегеневих системних ефект1в, супутн1х захворювань, як1 обтяжують переб1г захворювання у окремих хворих [6, 21] нами було проанал1зовано частковий розпод1л супутньоТ' патологи ус1х обстежених ос1б включених у досл1дження, зг1дно ран1ше встановлених д1агноз1в в1дображених в амбулаторних картах та виписках з ¡стор1й хворо!
динамкою ББУ1 було вивчено ефективн1сть терапЛ досл1джуваних груп (рис. 2).
□ Г1пертон1чна хвороба ■ 1шем1чна хвороба серця
□ Цукровий д1абет II типу □ Без супутньоТ патологи
Рис. 1. Розподт супутньоТ патологи у хворих на ХОЗЛ II ст. за раыше встановленим д1агнозам (п=38).
Результати анал1зу супутньоТ' патологи включених у дослщження хворих на ХОЗЛ сп1впадае з рядом наукових роб1т присвячених цш тематиц1 [4, 9].
Загальноприйнятим критер1ем, що визначае стад1ю та ступшь тяжкост1 ХОЗЛ е ББУ1 [21]. За
Рис. 2. Динамка РБУ1 у хворих на ХОЗЛ II ст. в залежност1
вщ отримуваного лкування.
Прим1тка. * - р<0,05 при поршнянж м1ж трупами.
У хворих, як1 отримували формотерола фумарат в якост1 планового л1кування та за потребою (Група I) в1дм1чалася в1ропдно (р<0,05) б1льш швидке в1дновлення ББУ1, н1ж у Груп1 II, що привело до значимого (р<0,05) скорочення термш1в зб1льшення об'ему терапи на 2,34 (2,12; 2,48) дн1 у Груп1 I поор1вняно з Групою II - 1,45 (1,23; 1,54) дш. Так1 результати на нашу думку обумовлеы використання одного типу ¡нгалятора в Груп1 I, що доведено покращуе прихильн1сть хворих до лкування та знижуе ризик помилок [18]. Також характеры формотеролу фумарату фармаколопчш властивост1 [11] дають можлив1сть його ефективно використовувати, як для купування гострих симптом1в бронхообструкци, так I у п;Шзаномуг1р№$1ВД€М1(Ж®ЗЛлпв$аа№Г9стрбнняюб ох обстежених трупах спостер1галась нормал1зац1я показник1в пульсоксиметри, що вщповщно в1добразилось на зниженн1 частки ДН I ст. Показники Бр02 в Груп1 I п1сля лкування в1рог1дно зросли, що пов'язано з дещо б1льш низькими результатами пульсоксиметри на початку досл1дження (табл. 2).
Таблиця 2
Пор1вняльний анал1з основных показниюв хворих на ХОЗЛ II ст. пюля лкування
11%
Параметри Група 1 (п=20) Група II (п=18)
до л1кування пюля лкування до л1кування пюля лкування
ДН 1 ст. (%/п) 68 (13) 10 (2) 1 70 (12) 12 (2) 1
Бр02 (%) 93 (92; 95) 96 (95; 96) 1 94 (93; 96) 95 (95; 96)
ЧСС (удар1в за 1 хвилину) 98 (90; 101) 86 (78; 88) 1 99 (89; 110) 89 (80; 90) 1
Задишка за МРО (бали) 2,55 (2; 3) 0 (1,00; 1,00)1 2,45 (2; 3) 1,00 (1,00; 1,00)1
1нтервал ОТ (мс) 388 (355; 422) 376 (359; 394) 376 (355; 399) 393 (371; 414)
6 М\Ш (м) 231 (203,5; 257) 393,5 (346,5; 435,5) 1 224 (200,5; 244,5) 362 (353; 388) 1
РБУ1 (%) 56 (54; 59) 65,5 (64; 68,5) 1 57 (56; 60) 64 (62 66) 1
РБР (%) 64 (62; 67) 83 (81,5; 85) 1 65,5 (64; 67) 81 (78 82) 1
РБУ1/РУО (%) 64 (63; 65) 68 (67; 69) 64,5 (63; 65) 67 (64 68)
1О (л) 1,978 (1,883; 2,136) 2,321 (2,140; 2,377) 1+ 1,958 (1,898; 2,064) 2,134 (2,028; 2,220) 1
УО (%) 86 (85; 87) 96 (95; 97,5) 1 85,5 (84; 87) 95 (93; 96) 1
МБР25 (%) 55,5 (53,5; 57) 75 (74; 77) 1 54 (53; 55) 76,5 (75; 78) 1
МБР50 (%) 47 (46; 49,5) 67 (65; 68) 1 45,5 (43; 48) 65 (63; 67) 1
МБР75 (%) 29 (26; 31) 59,5 (58; 61,5) 1 31,5 (27; 34) 60,5 (59; 62) 1
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
Примака: X - р<0,05 при поршняны м1ж трупами до та пюля лкування;
4= - р<0,05 при поршняны м1ж трупами пюля лкування. Ступшь задишки за МРО та збтьшення дистанцп 6 MWD також зазнали в1рогщних змш наприкшц1 дослщження. Так1 змши у обох дослщжуваних трупах вказують на високу ефективнють застосованих комплешв у плановш терапи хворих на ХОЗЛ (див. табл. 2). Окрем1 показники функцЛ зовшшнього дихання зазнали в1рогщноТ (р<0,05) змши пор1вняно з даними на початку дослщження, але зростання 1 РЕУ1 не досягало 15% вщ повинного, що е характерним для ХОЗЛ [17, 18, 23]. Регреая бронх1альноТ обструкцп, внаслщок проведеного 2. лкування, привела до зменшення ппершфляцп легень, що законом1рно вщобразилось у з. в1рогщному зростання 1О в Груш I при пор1внянш з показниками до лкування та м1ж дослщжуваними препаратами пюля лкування. 4 Наприкшц1 дослщження вщмшостей м1ж гурпами заМ«реевник90Ии РЕЙЛ нешюуешрталодъ. хворих спостер1галося значиме (р<0,05) зниження, в 5. межах норми [7], частоти серцевих скорочень (ЧСС) до 86 (78; 88) удар1в за 1 хвилину (Група 6. I), та у Груш II до 89 (80; 90) удар1в за 1 хвилину. Показники ЧСС пюля лкування у обох групах вщмшостей не мали. 7
Метаанал1з 33 рандом1зованих плацебо контрольованих досл1джень, присвячених вивченню впливу р-агошспв при ХОЗЛ, виявив, 8 що однократне використання л1карського засобу . призводить до п1двищення частоти серцевих скорочень в середньому на 9 уд/хв [14]. Анал1з 9. ЧСС хворих на ХОЗЛ включених у дослщження виявив и зниження наприк1нц1 спостереження ю (див. табл. 2).
Анал1з динам1ки зм1ни ¡нтервалу ОТ в Груп1 I та Груп1 II не виявив його статистично! зм1ни та в1дхилення вщ нормальних меж (див. табл. 2). Так1 результати вказують на високий р1вень безпечност1 використання формотеролу 12 фумарату у хворих на ХОЗЛ навпъ за наявност1 широко! гами супутньоТ серцево-судинноТ патологп, яка на ряду з широким перел1ком лкарських засоб1в вносить св1й вклад у порушення функцп пров1дност1 серця [20, 24].
За результатами досл1дження можна зробити ряд висновк1в: 15.
1. У хворих на ХОЗЛ II стадп, що отримували формотерола фумарат в якост1 планового 16. лкування та за потребою (Група I) вщм1чалася в1рог1дно (р<0,05) б1льш швидке в1дновлення ЁЕУ1 та скорочення термш1в 17. зб1льшення об'ему терапЛ пщ час загострення на 2,34 (2,12; 2,48), н1жу Груп1 II.
2. Використання у хворих на ХОЗЛ II стадп 18. формотеролу фумарату (до 48 мкг/добу) та сальбутамолу (до 1200 мкг/добу) протягом 90
дшв не призводить до змши частоти серцевих скорочень та ¡нтервалу ОТ за меж1 19. норми.
3. Застосування формотеролу фумарату в
11
13.
14.
комплексна терапп хворих на ХОЗЛ II стадп планово та пщ час загострень е ефективним та мае високий профть проаритмогенноТ безпечност1 незважаючи на наявнють супутньоТ серцево-судинно!' патологп у ц1еТ категорп хворих.
Список л1тератури:
Александрова Н. И., Баранова О. П., Богданова А. В. и др. Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство // Под ред. А. Н. Кокосова. — СПб.: СпецЛит, 2004. — 304 е.: ил. Бойко Д.М. Дихальна недостатнють - питання д1агностики та класифкацп / Д. М. Бойко, М. Г. Бойко // CBiT медицини та бюлогп. — 2009. — № 1 — С.104-110. Бойко М. Г. Хрон1чне обструктивне захворювання легень: KniHiKa, д1агностика, лкування / М. Г. Бойко, Д. М. Бойко, О. С. Бойко. — Полтава: ACMI, 2009. — 30 с. Бойко Н. Г. Клиническая картина и особенности лечения сочетанной бронхо-легочной и сердечно-сосудистой патологи с применением антиоксидантов: Автореф. дис. ... канд. мед.наук. - Полтава, 1987. - 19 с. Клинические рекомендации. Хроническая обструктивная болезнь легких / Под ред. А. Г. Чучалина. — [2-е изд.]. — М.: Издательский дом "Атмосфера", 2007. — 240 с. Наказ МОЗ Украши № 128 В1Д 19.03.2007р. (Про затвердження кпУчних протокола надання медичноТ допомоги за спец1альн1стю «Пульмонолог1я). — ОфЩ. вид. — КиТв , 2007. — 146 с.
Рациональная фармакотерапия заболеваний органов дыхания: Рук. для практических врачей / А.Г. Чучалин, В.В. Архипов, С.Л. Бабак и др. / Под общ. ред. А.Г. Чучалина. — М.: Л1тература, 2004. — 874 с. Респираторная медицина: [в 2 т.]./ под ред. А.Г. Чучалина. — М. : ГЭОТАР-Медиа , 2007— .— Т. 1. — 2007. — 800 с.
Руководство по артериальной гипертонии / под ред. Е. И. Чазова, И. Е. Чазовой. — М.: Медиа Медика, 2005. — 784 е.: ил.
Руководство по диагностике, лечению и профилактике бронхиальной астмы / под ред. А.Г. Чучалина. — М: «НТЦ КВАН», 2005. — 50 с.
Фещенко Ю. И. Справочник пульмонолога и фтизиатра. Лекарственные средства. Часто встречаемые болезни органов дыхания / Ю. И. Фещенко, В. М. Мельник. — К. : Продюсерский Центр «Плеяда» , 2004. —501 с. Фещенко Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, Н. Г.
Горовенко. — К. : Морион , 2001. — 79 с. Фещенко Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких: проблемне вопросы / Ю. И. Фещенко // Здоров'я Украши. — 2005. — №1-2. — С. 13-14. Чучалин А.Г. Хроническое обструктивное заболевание легких и сопутствующие заболевания / А. Г. Чучалин // Здоров'я Украши. — 2008. — №15-16. — С. 37-39. ATS/ERS task force: standardisation of lung function testing // Eur. Respir. J. — 2005. — Vol. 26 — P. 319—338. Cardiovascular safety of high doses of inhaled fenoterol and albuterol in acute severe asthma / M. T. Newhouse, K. R. Chapman, A. L. McCallum, et al. // Chest. — 1996. — № 110. — P. 595-603.
Celli B. R. Standards for the diagnosis and treatment of patients with COPD: a summary of the ATS/ERS position paper/ B. R. Celli, W. MacNee. // Eur. Respir. J. — 2004. — Vol. 23. — P. 932-946.
Device selection and outcomes of aerosol therapy: Evidence-based guidelines: American College of Chest Physicians / American College of Asthma, Alergy, and Immunology / Dolovich M.B. et al.// Chest. — 2005. — Vol. 127. — P. 335-371.
Edwards N. A. framework for future trials: Guidelines on Developing COPD Drugs / N. A. Edwards // GCPJ. — 2004. — № 11. — P. 1-5.
20. Formoterol in patients with chronic obstructive pulmonary disease:a randomized, controlled, 3-month trial / R. Aalbers, J. Ayres, V. Backer, et al. // Eur. Respir. J. — 2002. — Vol. 19. — №5. — P. 936-943.
21. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, management and prevention of obstructive lung diseases: NHLBI / WHO Workshop , 2006. — 88 p.
22. Lipworth B. J. Revisiting interactions between hypoxaemia and beta2-agonists in asthma / B. J. Lipworth // Thorax. — 2001. — № 56. — P. 506-507.
23. Outcomes for COPD pharmacological trials: from lung function to biomarkers / M. Cazzola, W. MacNee, F. J.
Martinez, et al. // Eur. Respir. J. — 2008. —Vol. 31. — №2. — P. 416-468.
24. Prevalence and outcomes of diabetes, hypertension and cardiovascular disease in COPD / D. M. Mannino, D. Thorn, A. Swensen, F. Holguin, et al. // Eur. Respir. J. — 2008. — Vol. 32. — №4. — P. 962-969.
25. Safety of long-acting b-agonists: urgent need to clear the air remains / R. Beasley, F. D. Martinez, A. Hackshaw, et al. // Eur. Respir. J. — 2009. — Vol. 33. — № 1. — P. 3-5.
26. The biochemical effects of high-dose inhaled salbutamol in patients with asthma / B. J. Lipworth, R. A. Clark, C. G. Fraser, et al. // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 1989. — №36. — P. 357-60.
Резюме
ЭФФЕКТИВНОСТЬ И БЕЗОПАСНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ФОРМОТЕРОЛА ФУМАРАТА В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ Бойко Д.Н., Бойко Н.Г.
Ключевые слова: ХОЗЛ, формотерола фумарат.
В ходе исследования проведена оценка эффективности и безопасности формотерола фумарата в комплексной терапии больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) II стадии планово и во время обострений. У больных, которые получали формотерола фумарат в качестве планового лечения и по потребности (Группа I) отмечалось достоверно (р<0,05) более быстрое восстановление FEV1, чем в Группе II, которая по потребности получала сальбутамол, а планово -формотерола фумарат в ингаляциях. Применение у больных ХОЗЛ формотерла фумарата как в период обострения, так и для планового лечения, не привело к изменению частоты сердечних сокращений и интервала QT. Использование формотерола фумарата у больных ХОЗЛ II стадии, планово и во время обострения по потребности, является эффективным и имеет низкую проаритмогенную активность, несмотря на наличие сопутствующей сердечно-сосудистой патологии.
Summary
EFFICIENCY AND SAFETY IN USE OF FORMOTEROL IN COMPLEX THERAPY OF PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE
PULMONARY DISEASE
Boyko D.M., Boyko M.G.
Key words: COPD, formoterol.
During research the estimation of efficiency and safety of formoterol in complex therapy of patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) II stage according to the plan of treatment and during exacerbation. In patients who received formoterol as scheduled treatment and on need (Group I) it was marked significant (p <0,05) faster restoration FEV1 than in Group II which on need received salbutamol, and according to plan - formoterol in inhalations. Application for patients COPD formoterol according to plan of treatment and during exacerbation did not lead to the change of in heart beat rate and QT interval. The applying of formoterol for patients with COPD II stages, according to plan and during exacerbation on need, is effective and has low proarrhythmia activity, despite of presence concomitant cardiovascular pathology.
