CC BY
29
64
PSYCHOLOGICAL SCIENCES / «ШУШШШ1Ю^ВДГНа1»#1Ш)1,2Ш
PSYCHOLOGICAL SCIENCES
УДК: 159.942.98:314.1
Гуляева А. С.
Шжинський державний yuieepcumem iMeHi Миколи Гоголя DOI: 10.24411/2520-6990-2019-10121 ПСИХОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ПЕРЕКОНАНЬ ОСОБИСТОСТ1 В КРИЗОВИХ УМОВАХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ 1НТЕРВ'Ю
Huliaieva A.S.
Nizhyn Mykola Gogol State University
PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE CHARACTERIZATION OF THE PERSONALITY IN CRISIS CONDITIONS BY INTERVIEWS RESULTS
Аннотация.
В статье рассмотрена проблема вынужденного переселения, которая стала причиной многих раз рушений в жизни человека. Акцентировано внимание на убеждения, которые оказывают определенное влияние на стрессоустойчивость, адаптацию и дальнейшую деятельность человека в изменившихся условиях. Также в статье представлены результаты интервью, проведенного с переселенцами из зоны АТО. Опрошенные нами переселенцы из зоны АТО отвергают убеждение в том, что люди изначально плохие, а также то, что это именно они виновны в войне. Для некоторых интервьюированных важно «не выбирать истинность в последней инстанции».
Abstract.
The article deals with the problem of forced relocation, which has caused many disruptions in a person's life. Attention is focused on beliefs that have a certain impact on stress tolerance, adaptation and further human activity in the changed conditions. The article also presents the results of an interview conducted with immigrants from the ATO area. The immigrants from the anti-terrorist operation zone that we surveyed reject the belief that people are initially bad, and also that it is they who are guilty of war. For some interviewers, it is important "not to choose the ultimate truth. "
Ключевые слова: убеждения, кризис, переселенцы, поведение, мотивация.
Key words: beliefs, crisis, migrants, behavior, motivation.
Зпдно з даними ООН, у зв'язку iз подшми в Укрш'ш 2014 р., кшьшсть вимушених бiженцiв i пе-реселенщв з Криму, Лугансько1 та Донецько1 областей на сьогодшшнш день складае 1 млн 230 тис. оаб. ЗМ1 називають ще бшьшу шльшсть - 2,5 млн оаб, що е рекордним значениям за останне десяти-лггтя в межах уае! £вропи. Та попри те, що крим-сьш та донбасьш вимушеш переселенщ е переселениями внутршшми, що мало би ютотно сприяти !х-нш сощальнш адаптацп та подальшому повноцшному життю, насправд вони знаходяться в положенш бгженщв у власнш краш.
Це безпосередньо чинить величезний тиск на людей, яш у зв'язку iз ввдносно мирними (Крим) або ввдверто вiйськовими дiями (Донбас) вимушенi пкати iз сво!х будинк1в, переживаючи стрес, втрати, недовiру до власно! краши, - i це на фош ситуацп сощально-правово1 та економiчноl нерiв-ностi, що деморалiзуе.
Приймаючи ршення про вщ'1зд з юторично1 батьшвщини, люди, як правило, виявляються в кри-зових умовах, коли щлком сформованi життевi структури руйнуються, i практично не залишаеться ск1льки-небудь ясних i чiтких орiентирiв, що визна-чають подальший розвиток подiй.
Аналiз наукових праць сввдчить про зростання наукового iнтересу до проблеми вивчення рiзних
аспектiв поведiнки, спрямовано1 на подолання складних для особистостi ситуацш (Л. Анциферова, Р. Ахмеров, В. Бодров О. Бггюцька, Ф. Василюк, Н. Волянюк, Т. Крюкова, С. Максименко, Т. Титаре-нко,); окреслено основш пвдходи до вивчення пси-хологiчних аспектiв складних життевих ситуацш, яш потребують ввд людини дш, що перевершують И адаптивнi можливосп та ресурси (I. Бринза, Л. Бурлачук, £. Варбан, Ю. Лановенк, О. Коржова).
Метою дано1 роботи е емтричний аналiз сис-теми переконань особистостi в кризових умовах за результатами штерв'ю.
Переконання - це уявлення, знання, 1де1, що стали мотивами поведшки людини i визначають И ставлення до рiзних сфер дiйсностi; компоненти свiтогляду особистосп [2, с. 58]. Наявнiсть переконань пов'язане з визнанням i безпосереднiм пере-живанням !х ютинносп, а також з потребою реаль зувати !х. Можна говорити про моральш, науковi, релiгiйнi та iншi переконання.
Для того, щоб б№ше дiзнатися про феномено-логш та психолопчш особливостi системи переконань особистосл в кризових умовах (на приклащ вимушеного переселення iз зони АТО), ми провели штерв'ювання 78 переселенщв iз зони АТО.
<<шушетим~^©и©мак>>#6(@©)),2(0]9 / РБУСИОШОТСЛЬ 8С1Б1ЧСБ8
1нтерв'ю було структурованим. Всiм до-слвджуваним задавалися питання щодо змiн у !х-ньому житгi пiсля перейду.
Список запитань ми склали на основi моделi логiчних рiвнiв Р. Дштса [1, с. 59], яка припускае так1 рiвнi: оточення (рiвень реакцу), поведiнка (рь вень ди), здiбностi (рiвень джерел i спрямованостi), переконання i цiнностi (рiвень мотивацп), вдентич-нiсть (рiвень соцiальних ролей, самоототожнення), мiсiя (духовний рiвень, пов'язаний зi смислами).
1нтерв'ювована вибiрка характеризуеться тим, що 100% опитаних е вимушеними переселениями iз зони антитерористично! операцп в Укршш. 39% респонденпв мають вiк ввд 26 до 29 рошв, 30% респонденпв належать до вшовш групи ввд 30 до 35 рошв, 13% дослiджуваних знаходяться у вшзвому дь апазонi ввд 37 до 40 рошв, 13% дослщжуваних мають ввд 41 до 44 рошв, а 5% респонденпв е вшзм 55 рок1в. За професiйною належшстю були опитанi менеджери, психологи, бухгалтери, фрiлансери, ма-терi в декретнш вiдпустцi, директори фiрм, майстри маншюру, хiмiки, математики, асистенти стоматолога, викладач^ фрiлансери. За статтю вибiрка роз-подiлилася на 28% чоловшв та 72% ж1нок. 80% опитаних були вимушеними переселенцями з Луга-нську, iншi ранiше жили в Донецьку, Кам'янцi, Ма-ки'вщ, Стаханова Зараз 68% опитаних мешкае в Ки-евi, а iншi респондента в iнших мiстах Украши (Ха-рк1в, Бориспiль, Одеса), Росп та Францу'.
Ввдповщаючи на запитання «Хто i що е у Ва-шому життi пiсля пере1зду з рвдного мюта?», респо-нденти вказували наявнiсть с1м'1, роботи, нових знайомих, домашш тварин, роботи, навчання, дефь циту часу, втому, невизначенiсть, страхи (залиши-тися на вулицi, страх за близьких, як1 залишилися «там»). Про наявнють сш'1 говорили 78% опитаних. Дехто вказував, що у нього зараз депреая. Одна дослщжувана зауважила, що у не1 е «подруга i деяк1 речЬ>. 37% респондентiв зауважували, що мають тут друзiв. Один iнтерв'ювований зауважив, що мае зараз «пiдвiшений стан». Для меншо1 шль-костi респонденпв (43%) характерними е швидше оптимютичш переконання. Наприклад, одна респо-ндентка вказувала: «Зараз маю багато нових, щка-вих знайомих, друзiв, бшьше перспектив у профе-сiйнiй сфер^ бiльший рiвень заробiткiв, постiйний розвиток та самоосвиу. Змiнилося оточення та погляди на життя, зросли цш та мри, стали бшьш ам-бiцiйними».
Вiдповiдаючи на запитання «Кого i чого немае у Вашому життi пiсля пере1зду з рвдного мiста, i хотшося б, щоб не було?», дослщжуваш вказували на важливiсть того, що немае вшськових дiй (62% опитаних вказали це саме при вадповщ на це питання), деяких знайомих людей, в цшому недоброзичливих людей, шлюбних партнерiв, з якими вже розлучи-лися. Одна респондентка вiдповiла: «Вибухiв, па-нiки, неможливосп говорити те, що думаю». 32% дослвджуваних вказали, що !м важко вiдповiсти на це запитання.
Аналiзуючи вiдповiдi на запитання «Що ви ро-бите у Вашому житп пiсля перейду з рвдного мь ста?», слш зауважити, що бiльшiсть опитаних
65
(57%) вказали, що працюють. Дехто вказував на особиспсне зростання, яке мае мюце в життi зараз. 8% опитаних знаходяться в декретнш ввдпустщ. 42% респонденпв зауважили, що активно прагнуть адаптуватися до нових умов та обставин життя. Одна дослвджувана ввдповша: ^«Багато працюю. Багато навчаюся (пiдвищую квалiфiкацiю за профе-сiею, рiзнi особистiснi треншги, семiнари iз ство-рення власного бiзнесу, фiнансовоl грамотностi тощо). Проходжу терапiю перiодично. Вчуся радiти тут i тепер. Цiную час, проведений з ам'ею, дру-зями. Вщввдую рiзнi культурнi заходи». Вiдповiдi на запитання «Чого ви не робите у Вашому житп тсля перейду з рщного мюта?» роздiлилися мiж тими, хто вказав, що не заробляе грошей (35%), не займаеться спортом та фiзичною активнiстю (24%), не зустрiчаеться та не проводить час iз друзями (21%) та тими, хто дав iншi ввдповщ. Зокрема, рес-понденти вказували, що зараз не можуть придiляти час для сво1х хобi, не придiляють час сво1м iнтере-сам, не займаються доглядом за собою в тш же мiрi, як i ранiше, «не страждають про те, що було втра-чене». Також для значно1 частини опитаних значу-щим було те, що зараз вони не можуть багато часу придiляти родинi, домашнiм улюбленцям або, наприклад, робоп на присадибнш дiлянцi.
Респонденти, як1 давали вщповщ на запитання «Чого ви не робите у Вашому житп тсля перейду iз рщного мiста, але хотшося б робити?» вказували на бажання бути бiльше з близькими та р1дними людьми (65%), мати свое житло (48%), подорожу-вати (32%), заробляти грошi (31%), спшкуватися з друзями (23%), придiляти час штересам та хобi (18%). Зазначимо, що такий процентний розподiл можливий, зокрема, завдяки тому, що штерв'ю було неструктурованим, ми записували ва в1дпо-вiдi респондентiв, а вони, у свою чергу, могли да-вати необмежену к1льк1сть вiдповiдей - ввд короткого «не знаю» до розлогих оповщей.
Вивчаючи вщповщ респондентiв на запитання «Якi Ваш здiбностi пiдтримують цi варiанти пове-дiнки в цьому оточеннi?», слад зазначити, що часто називалися здiбностi до контролю, комушкабель-нiсть, вмшня навчатися, чеснiсть, вiдкритiсть, зiб-ранють, здатнiсть помiчати красу, умiння ствпере-живати людям, фiнансова грамотнiсть, вмшня бути вдячним, наполегливiсть, оптимiзм, опора на сво1 сильнi сторони, цшеспрямовашсть, адаптивнiсть, здатнiсть до саморегуляцil, стресостшшсть, витри-валiсть, научуванiсть, вiдповiдальнiсть, життерадь снiсть, дружелюбнiсть, впевненiсть, професiона-лiзм, креативнiсть, гнучк1сть. Особливо часто нази-валася комунiкабельнiсть (47%).
Аналiзуючи вщповщ на запитання «Яких здi-бностей у Вас немае, але хотшося б мати?», можна впевнено зробити висновок про досить iндивiдуа-льний характер того, що дослвджуваш хопли б мати як власну здiбнiсть. Зокрема, серед перелiку бажа-них умшь можна знайти здатнiсть передбачати май-бутне, згладжувати кути, умшня лiтати або керу-вати часом, довiру до свiту та до того, як йде життя, оптимiзм, здатнiсть правильно розподiляти сво1
PSYCHOLOGICAL SCIENCES /
66_
сили, силу волi, акторську майстернiсть, азарт, тво-p4i здiбностi, здатнiсть абстрагуватися ввд неприе-мних переживань, тертння, цiлеспрямованiсть, вь дкритiсть, вмiння доводити справи до шнця та ор-ганiзовувати свiй час, рiшучiсть та здатнють довiряти власнiй штущд.
Ввдповшаючи на запитання «Яких здiбностей у Вас немае, i не хотшося б 1х мати?», респонденти вказували на небажанiсть наявностi деспотичностi, шовшзму, азартностi, переконання, що «Ва меш винш», емоцiйностi, зневажливого ставлення до близьких та знайомих людей, вмшня брехати та об-манювати, шфантильносп, надмiрноl чутливостi, жорстокостi, iнфантильностi, его!зму, грубостi, ль нощiв, дефектiв здоров'я, псих1чних розладiв. У щ-лому слiд зауважити, що респонденти досить вь льно зрозумiли слово «здiбностi», вклавши у нього i риси характеру, i окремi вмiння. Але специфжа психологiчного дослвдження за допомогою ш-терв'ю допускае таку роботу з вдиввдуально-свое-рвдними вiдповiдями опитуваних.
Даючи вiдповiдь на наступне запитання - «Яш переконання i щнносп визначають Вашi здiбностi шдтримувати щ варiанти поведiнки в цьому ото-ченнi?», дослшжуваш зазначали цiнностi життя, ро-дини, дружби, простоти, взаемодопомоги, довiри, вiдповiдальностi, любовi до Батьшвщини, чесностi, порядностi, вiри в краще. Частина дослiджуваних вказували, що не хочуть нiкого засуджувати та ро-бити комусь щось зле (8%). Для 18% дослщжува-них важливо усвiдомлювати, що вони все роблять правильно. У цшому на важливють моральних щн-ностей вказали 58% опитаних респондента. Харак-терним при вшповщях на це запитання було для респондента вживати при^в'я та фразеологiзми: «Сказав - зроби, не можеш - шхто за язика не тяг-нув»; «Добро завжди перемагае зло»; «Моя ам'я -моя фортеця»; «Якщо це зробив хтось - то зможу i я». Одна респондентка на це запитання вшповша: «Робити все стльно. Переконанiсть, що, працюючи з одшею iдеею, досягаеш бiльшого устху». 1нший респондент вказав: «Це переконанють в тому, що вiд початку вс люди добрi, поки вони не довели зворотнього».
Аналiзуючи вiдповiдi на запитання «Яш переконання i цiнностi у Вас е, але хотшося б, щоб 1х не було?», слад вшзначити, що респонденти вказували тут на надмiрне звикання до мiсць та людей, страх, лшощ^ почуття провини, конфлiктнiсть, принципо-вiсть, очiкування вiд людей бшьшого, нiж вони мо-жуть, сумшви в сво1х силах, полiтичнi погляди, надмiрну довiру до людей, порiвняння себе з ш-шими. Знову-таки респонденти замiсть переконань i цшностей могли вказувати на риси характеру або емоцл, але при робот з методом iнтерв'ю необхь дно звертати увагу перш за все на суб'ективну картину життя опитуваних. Серед переконань вказували на шею, що треба комусь допомогти навиъ за рахунок власного часу, а також на переконанють в тому, що треба досягти поставлено! цш будь-яким шляхом, та на шею про те, що не можна мрiяти про велике, значуще.
Вивчаючи вiдповiдi респондентiв на запитання «Яких переконань i цшностей у Вас немае, але хотшося б, щоб вони були?», слш зауважити, що 26% опитаних хопли б простше ставитися до ситуацш та до життя в цшому. 24% респондента хотши б перестати приймати все близько до серця. 14% досль джуваних волiли б, щоб кар'ера та робота перестали бути на першому мющ. Одна дослвджувана вь дповiла: «1нколи бути слабкою i не боятися це визнати». 1нша дослiджувана сказала: «Переконань про те, що можна гарно вшпочивати, а не тшьки працювати, i це не загрожуе банкрутством». Ще одна респондентка вшповша: «Переконанiсть в тому, що свгг до мене доброзичливий просто так. I взагалi що щось бувае просто так». Частина респондента говорили про те, що важливо враховувати почуття шших, не намагаючись будь-що довести свою правоту. 11% дослщжуваних хопли б мати вперпсть ввдстоювати сво! переконання. Деяш рес-понденти вказували на переконання в тому, що нiхто нiкому i нiчого не винен. Як на важливу цiн-нiсть вказували на те, що ам'я повинна бути на першому мющ. Для деяких важливо було тдкреслити власну суб'ектнiсть i можливостi побудувати свое життя так, як вони цього захочуть. Один дослщжу-ваний хота би мати здоровий, тверезий розум аналитика, а шший хота би мати здоровий егойм. Одна дослщжувана, 35 рок1в, знаходиться зараз у декрет-нiй вiдпустцi, хотша б, щоб у не! було переконання, що вшна закончиться. 16% дослвджуваних в1дпо-вiли «Не знаю» або «Важко вiдповiсти».
Даючи ввдповшь на запитання «Яких переконань i цiнностей у Вас немае, i не хотiлося б, щоб вони були?», респонденти вiдмiчали, що не хотши б думати, що «Вшна буде вiчно», «Потрiбно тер-пiти те, що тобi не подобаеться», «Всi менi виннi», «Людське життя нiчого не варте», «Жити за чийсь кошт», «Все можна купити за грошЬ>, «Хитрiсть та наглють - це друге щастя». Дослiджуванi не хотiли б нехтувати близькими та знайомими людьми, не хопли б бути егоютичними та лицемiрними у спiл-куваинi, не хотши б, щоб на першому мющ були ма-терiальнi цшносп та/або кар'ера, не волiли б нав'язувати свою точку зору та бути нечесними з собою та оточуючими. Для 21% людей, з якими ми проводили штерв'ю, при вiдповiдi на це запитання важливо було ввдмггати, що вони не хотши б часто перещджати, вести «кочовий» споаб життя». Опи-танi нами переселенщ iз зони АТО вiдкидають переконання в тому, що люди ввд початку погаш, а також те, що це саме вони винш у вшш. Для деяких штерв'ювованих важливо «не вибирати iстиннiсть в останнiй iнстанцil». 16% респондента вказали, що !м важко ввдповюти на це запитання.
Переконання особистосл щодо само! себе i сво!х можливостей в навколишньому свт незмiнно i в значнiй мiрi вони впливають на саморегулю-вання в кризових умовах. £ переконання, що слу-жать ресурсом, i поряд з цим - переконання, що стримують цей процес. Виявлення переконань, як1 негативно i навпаки корисно впливають на процес саморегуляцп особистостi i робота по 1х змiнi може
<<шушетим~^©и©мак>>#6(@©)),2(0]9 / PSYCHOLOGICAL SCIENCES
67
стати важливим iHCTpyMeHTOM в po6oTi психолопв, педагогiв, соцiальних працiвникiв. Лiтература
1. Дилтс Р. Изменение убеждений с помощью НЛП / Роберт Дилтс, пер. с англ. В.П. Чурсина. -М.: Независимая фирма «Класс», 2000. - 192 с.
2. Мясищев В. Н. Психология отношений. Избранные психологические труды / Владимир Ни-
колаевич Мясищев. - Москва: Институт практической психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. - 356 с.
3. Титаренко Т. М. Психолопчне здоров'я особистостг засоби самодопомоги в умовах трива-ло! травматизацп : монографiя / Тетяна Михамвна Титаренко / Нацюнальна академiя педагопчних наук Укра!ни, 1нститут сощально! та полггачно! психологи. - Кропивницький : 1мекс-ЛТД, 2018. -160 с.
УДК: 159.96.942
Мостова Т.О.
.Запоргзький нацiональний утверситет DOI: 10.24411/2520-6990-2019-10122 НАУКОВ1 П1ДХОДИ ДО РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1 ПРОФЕСШНО1 ФРУСТРОВАНОСТ1 ОСОБИСТОСТ1 У СУЧАСН1Й ПСИХОЛОГ1ЧН1Й НАУЦ1
Mostova T.O.
Zaporizhzhya National University
SCIENTIFIC APPROACHES TO UNDERSTAND THE NATURE OF THE PROFESSIONAL FROSTERSITY OF PERSONALITY IN THE MODERN PSYCHOLOGICAL SCIENCE
Аннотация.
В статье рассмотрены научные подходы к изучению и понимаю понятия «профессиональная фруст-рированность». Дано определение термину «фрустрация». Также, обозначено, что актуальным является более глубокое изучения влияния фрустрации на профессиональную деятельность человека и личность в целом.
Abstract.
The article discusses scientific approaches to the study and understand the concept of "professional frustration ". The definition of the term "frustration ". Also, it is indicated that a more in-depth study of the influence of frustration on the professional activity of a person and a person as a whole is relevant.
Ключевые слова: фрустрация, личность, деятельность, наука, исследования.
Keywords: frustration, personality, activity, science, research.
Трансформации процеси сучасного свиу ста-влять людину в надзвичайно складш умови соща-льного життя. Нестаб№нють у полгтищ, економщ, освт, постшш несистемш змши в уах сустльних галузях зумовлюють дисбаланс у визначеш стшких прюритепв, цшшсних орieнтацiй та iдеалiв сучас-но! молодо Складш жиш^ обставини, яш наклада-ються на ряд характеролопчних особливостей, фо-рмують певну конфiгyрацiю iндивiдyальних психо-логiчних проявiв суб'екта, як1 далеко не завжди носять конструктивний характер. Здатшсть людини долати дш несприятливих факторiв оточення е ва-жливою умовою активiзацü' та реалiзацi! !! особис-тiсного потенцiалy. У зв'язку з цим дедалi б№шо! актуальносп набувае вивчення проблеми фрустра-цшних станiв та реакцiй, як1 стали неввд'емною ча-стиною соцiального буття.
У зарyбiжнiй лiтератyрi проблема фрустрацп широко висвiтлена в рyслi психолопчних досль джень феномена людсько! агресп (З.Фрейд, У.Мак-Дауголл, Д.Доллард, Д.М^ер, А. Бандура, А.Бер-тковiц, К.Лоренц i iншi); стресу (Г.Сел'е, Р.Лазарус, Н.Браун, С.Сшбергерд, Л.Левi). Звернення до тер-мiнy «фрyстрацiя» або до понять по суп ввдображае ii, зyстрiчаеться в численних теорiях, концепщях,
гiпотезах, що стосуються проблем мотиваци, емо-цiй, поведiнки, дiяльностi iндивiда, однак цшсно1 теори, що дослщжуе цей феномен поки не створено. При цьому соцiальнi та сощально-психолоп-чнi аспекти фрустрацп залишаються найменш ви-вченими. Можливо, це пов'язано з обмеженими мо-жливостями використання лабораторних експерименпв i труднощами одержання науково-достовiрних результатiв таких дослiджень.
Метою дано1 роботи е теоретичний аналiз нау-кових пiдходiв до розумiння сутносп професшно1 фрустрованостi особистостi у сучаснш психолопч-нiй науцi.
У вичизнянш психологи фрустрацiя як соща-льно-психолопчний феномен взагалi цшеспрямо-вано не вивчалась. Непопулярнiсть таких дослi-джень можна, мабуть, пояснити тим, що вони тра-дицшно пов'язувалися з феноменом агресивностi, який вважався чужим соцiалiстичному суспiльству. Зарубiжнi дослвдження фрустраци у вiтчизнянiй на-уцi бiльше виступали як об'ект критики, шж серйо-зного наукового аналiзу.
В останнi десятилiття впчизняна психологiчна лiтература стала значно частше ввдображати досль дницький iнтерес вчених до проблем екстремаль-
