CC BY
18
научно-обоснованной оценкой того положительного и отрицательного, что сложилось в процессе преподавания гистологии, цитологии и эмбриологии. Актуальной является разработка педагогической технологии, позволяющей привести в соответствие качество учебной деятельности и уровень профессиональной компетентности специалистов. Компетентностная модель специалиста является выражением современных требований к качеству профессиональной подготовки врача, которые трансформируются в конкретные образовательные цели, содержание и планируемые результаты обучения, детерминируют систему управления качеством профессиональной подготовки студентов. Управление содержанием подготовки студентов при изучении гистологии, цитологии и эмбриологии, реализованное посредством модульной технологии, может обеспечить реализацию требований, выдвигаемых общей теорией обучения морфологическому анализу объекта, а также индивидуальную траекторию самостоятельной деятельности студентов в соответствии с требованиями государственного образовательного стандарта.
1. Бажина И. А. Модульное обучение: цели, структура, результаты / И.А. Бажина // В мире научных открытий. - 2010. - №4-2. - С.81-83.
2. Баринов Э.Ф. Проблемы реализации лекционного курса при модульной технологи обучения на теоретических кафедрах медицинских вузов /
3.Ф. Баринов // Морфология. - 2010. - Т.138, №6. - С.76-77.
3. Баринов Э.Ф. Факторы, предопределяющие эффективность изучения гистологии при модульной технологии обучения / Э.Ф. Баринов, О.Н. Сулаева, О. И. Николенко// Вкник проблем бюлоги i медицини. - 2011. - Вип.2. - Т.1. - С.17-20.
4. Павлов А.В. Опыт проектирования современной образовательной среды на кафедре гистологии: подходы, результаты, перспективы /А.В. Павлов, А.Н. Гансбурский // Морфология. - 2012. - Т.143, №2. - С.68-72.
5. Шамшурина Е.О. Комплексный подход в преподавании гистологии в рамках компетентностного подхода выпускников вуза / Е.О. Шамшурина, С.Ю. Медведева, Б.Г. Юшков// Вопросы морфологии XXI века: сб.научютрю - СПб., 2012. - Вып.3. - С.150-153.
6. Шевлюк Н.Н. Роль лекционной формы преподавания морфологических дисциплин в медицинском вузе в условиях перестройки высшего медицинского образования. История и современные проблемы / Н.Н. Шевлюк, А. А. Стадников // Морфология. - 2012. - Т. 142, №6. - С.87-90.
7. Щеголева Т.А. Новые образовательные технологии на кафедре гистологии, цитологии и эмбриологии / Т. А. Щеголева // - Архангельск, 2009. - С.48-49.
8. Harden R.M. A practical guide for medical teachers / R.M. Harden // - Edinburgh; New York: Elsevier Health Sciences, 2009. - 435 p.
9. Swanwick T. Understanding medical education: evidence, theory and practice / T. Swanwick // - Oxford: Wiley-Blackwele and ASME, 2010. - 464 p.
ТЕХНОЛОГ1Я МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ ЯК ШСТРУМЕНТ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ПСТОЛОГП Бартов Е.Ф., Сулаева О.М., Степура А.В., Гатша К., Прилуцька I.
У po6oii сформульоваш основш суперечносп процесу навчання пстологи, цитологи та ембрюлоги при тдготовщ фахiвцiв у медичних ушверситетах. Визначено шляхи виршення юнуючих проблем через вдосконалення технологи модульного навчання, що дозволить забезпечити реатзащю вимог, висунутих загальною теорieю навчання морфолопчному анашзу обекпв, акт^зувати самостшну дяльшсть студент i, в остаточному пщсумку, пщвищити ефектившсть викладання предмета.
Ключов1 слова: ефектившсть навчання, модульна технолопя, пстлопя.
TECHNOLOGY OF MODULAR TRAINING AS TOOL TO INCREASE THE EFFECTIVENESS OF HISTOLOGY TEACHING Barinov E.F., Sulaieva O.N., Stepura A.V., Gatina K., Prylutska I.O.
Basic contradictions of histology, cytology and embryology studying connected with training of specialists in medical universities are formulated in the paper. The ways to solve these problems by improvement of module education technology are determined. Authors postulated that tproposed ways will help to provide the implementation of demands, to activate students' independent work and as a result to increase the level of teaching the subject.
Key words: learning effectiveness, modular technology, histology.
УДК 37.015.3+376.68(477)
Ш
ПРО ДЕЯК1 СОЩАЛЬШ, ПСИХОЛОГ1ЧН1 ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТГО У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРА1НИ
Мета дослщження: аналiз умов й фактс^в, ям забезпечують штерес шоземних студенпв до здобуття вищо! медично! освгти в Укра!ш та проблем, пов'язаних iз адаптащею цього контингенту до умов життя в новому сощальному середовищг Методи дослщження: теоретичнi — анал™чний огляд педагогiчноi, соцiологiчноi, психолопчно! лiтератури; емпiричнi — спостереження, бесща, анкетування, обробка й iнтерпретацiя отримано! iнформацii. Матерiали дослiдження: данi, здобут на основi анкетування, проведеного зi студентами-iноземцями 1-го, 111-го i 1У-го курсiв, якi навчаються у ВДНЗУ «УМСА». Результатом дослiдження е шдтвердження, що незважаючи на достатню привабливють укра!нського ринку освiтнiх послуг для iноземних студентов, iснуе низка адаптацшних проблем, якi потребують розв'язання.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, вища медична осв™ в Украiнi, iноземнi студенти, адаптащя.
Складш й суперечлив1 процеси глобашзаци як комплексного геоеконом1чного, геополиичного й геогумаштарного явища, що поступово перетворюе св1т на единий проспр, — визначальна характеристика вс1х сфер суспшьного життя свгтово! спшьноти, р1вноправним членом яко! е й молода незалежна держава Украша. Цшком законом1рно, що свое вщображення щ процеси знаходять 1 у сфер1 вищо! освгги, медично! зокрема, яка на р1зних р1внях штегруеться у м1жнародний освггнш прост1р. Передуам це виявляеться в змшах структури та змкту вищо! медично! освгги, !! диверсифшацп, розвитков1 широкого сощального партнерства, виробленш й впровадженш д1евих мехашзм1в мошторингу якост медично! освгги на вс1х и етапах, прозоросп системи перезарахування кредилв БСТБ.
У цьому контекста шдготовка кадрiв з iноземних громадян розглядаеться як «складова частина дiяльностi провiдних вищих закладiв освiти з урахуванням таких обставин: а) контингент шоземних громадян, якi навчаються у вищому навчальному закладi, значною мiрою впливае на його визнання у свповш системi вищо! освiти, суттево шдвищуе його рейтинг на мiжнародному рiвнi; б) випускники з шоземних громадян е ноаями шформацп в зарубiжних кра!нах про конкретний вищий навчальний заклад, систему вищо! освпи кра!ни, полiтичний устрiй, економiчний та соцюкультурний потенцiал, ступiнь розвитку держави; в) випускники-шоземш е потенцiйними партнерами в зовнiшньо-економiчних, полiтичних стосунках держави, враховуючи знання мови, державного устрою, закошв, менталiтету народу, серед якого вони прожили значну кiлькiсть роюв пiд час навчання; г) навчання шоземних громадян е прямою швестищею в систему освгги Укра!ни [2]».
Аналiз наукових дослiджень, присвячених рiзноманiтним аспектам i проблемам навчання шоземних студенпв у медичних вишах [2,4,5] i багаторiчна практика освпньо! дiяльностi вищих медичних навчальних закладiв, яю здiйснюють пiдготовку iноземних громадян, свщчать, що зацiкавленiсть у набуттi вищо! освгти за кордоном, !! результатившсть та ефективнiсть щонайтiснiше пов'язанi iз розв'язанням низки психологiчних, педагогiчних, сошальних проблем, якi виникають у студенпв-шоземшв, i вiд вирiшення яких залежить рiвень !х адаптацп до сошальних умов в шшш кра!ш, рiвень комфортностi й емоцiйно-психологiчного задоволення як освгтшм процесом у цiлому, так i успiшностi засвоення навчально! програми з окремо! дисциплiни.
Гiпотеза дослщження. 1нтерес iноземних громадян до медично! освпи зумовлюеться тим, що саме в медицин професiйнi цiнностi щонайпсшше пов'язанi iз загальнолюдськими — наднацюнальними, надкласовими i надетнiчними. Посилення уваги потенцшних студентiв до укра!нських медичних вишiв може бути пояснене тим, що у впчизнянш вищiй освт (i не лише медичнiй) досить органiчно поеднуються багатi нацiональнi традицп (з тенденцiею до !хнього збереження й примноження) iз напрацьованими останшми роками методологiчними орiентирами щодо !! подальшого розвитку такими, як: переорiентацiя на людиноцентристський характер освiти, навчання й виховання, розвиток гармоншно!, гуманно!, сошально вщповщально! особистостi.
Зацiкавленiсть шоземних громадян набуттям освпи в Украш може бути пояснена також i тим, що в контекстi глобалiзацiйних викликiв у багатьох кра!нах постае нова тенденшя щодо цiннiсного вимiру освiти, яка нинi розглядаеться як надання споживачам певних освпшх послуг. 1накше кажучи, освiта стае товаром, що задовольняе новин потреби й водночас комерцiалiзуеться, перетворюючись на предмет бiзнесу [1].
Метою роботи було висвплення сутностi проблеми та зумовлюе його цШ: проаналiзувати умови i фактори, якi забезпечують iнтерес шоземних студенпв до здобуття вищо! медично! освпи в Украш й проблеми, пов'язаш з адаптацiею цього контингенту до умов життя в новому сощальному середовищь
Матерiал та методи дослщження. Теоретичнi — аналiтичний огляд педагопчно!, соцюлопчно!, психолопчно! лiтератури; емшричш — спостереження, бесiда, анкетування, обробка й iнтерпретацiя отримано! шформацп. Емтричною базою дослдження слугували данi, здобул на основi анкетування, проведеного зi студентами-iноземцями 1-го, Ш-го i 1У-го курсiв, як навчаються у ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя» за спешальностями 7.110101 <Шкувальна справа» i 7.110106 «Стоматолопя». Розроблена автором анкета мютила 12 питань, за допомогою яких: а) ^зь призму штересу до Укра!ни в цiлому й конкретного вишу встановлювалися мотиви, якими керуються представники iнших кра!н, вирушаючи на навчання за кордон; б) виявлялися установки на комунiкацiю з укра!нськими студентами, а також представниками iнших етнiчних чи релiгiйних груп; в) з'ясовувалися труднощi, з якими доводиться стикатися студентам-шоземцям пiд час навчання та соцiалiзацп; г) виокремлювалися психолого-педагогiчнi умови створення комфортного середовища у вищому навчальному закладг
При укладанш анкети перевагу було надано питанням з вiялом вiдповiдей (так звана «кафетерiя»), оскiльки саме щ питання найбiльш вдало поеднують таю переваги закритих питань, як легкють оброблення й бiльша простота для респонденпв iз такими позитивами вщкритих питань, як певна самостiйнiсть оаб, якi беруть участь в анкетуванш, та можливiсть дати оригiнальнi висловлювання [3].
В анкетуванш взяло участь 120 студенпв iз Азербайджану, Арменп, 1зра!лю, Йордану, 1рану, Китаю, Марокко, Палестини, Росп, Таджикистану, Тунiсу, Туркмешстану, Турцil, Узбекистану.
Кiлькiсна оцiнка результапв анкетування проводилася шляхом вирахування табуляграми: вираження в абсолютних числах i процентах числа респондентiв, якi позитивно вщповши на дане запитання, або тих, яю обрали
п1
даний варiант вiдповiдi. Вирахування проводилося за формулою: f ---100 %, де f — вщсоткова величина, п —
п
загальна кшькють респондентiв, П1 — кiлькiсть респонденпв, яю обрали даний варiант вщповвд.
Результати досл!дження та \х обговорення. За результатами анкетування були отримаш таю даш: 77,4 % студенпв першого курсу (К1) на запитання «Чому ви вирiшили стати лшарем?» обрало варiант вiдповiдi (А): «Хочу допомагати людям, осюльки професiя лшаря — найгуманнiша з усiх юнуючих професiй»; 9,3 % опитаних обрали вщповщь (Б): «За рекомендацiею батьюв або авторитетних родичiв»; 13,3 % при виборi професil керувалися сошальними й матерiальними мотивами й вщмпили варiант вiдповiдi (В): «У нашш краlнi лiкар — поважна людина, яка мае високу зарплатню». Вщповвд студентiв четвертого курсу (К4) розподшилися таким чином: 69,2 % студенпв обрали варiант вiдповiдi (А), 7,8 % — (Б) i 23 % — (В). Найцшавшими виявилися вщповвд студентiв третього курсу (К3), з яких 30,8% опитаних надали перевагу вщповвд (А), 19,2% вщповвд (Б) i лише 3,8% вщповвд (В).
Виршили навчатися в Украш, оскiльки вважають, що саме тут е можливiсть отримати якiсну медичну освггу 35,3% респондентiв Ki, 44% опитаних Кз i 21,1% групи К4. Можливiсть здобути якюну медичну освiту за достатньо невисокою цiною приваблюе: К1 — 18%, К3 — 23%, К4 — 27,1%.
На запитання «Чому ви обрали для навчання ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя?» 56,8% студенпв-першокурсниюв вiдповiли, що в ïхнiй краш знають про цей виш як про заклад, у якому добре готують майбутшх лiкарiв. Це й же варiант вiдповiдi обрали 30,8% третьокурсниюв i 44,9% студентiв четвертого курсу. За рекомендащею друзiв, знайомих, родичiв, якi ранiше навчалися або натепер навчаються у ВДНЗУ «УМСА», до нашого вишу вступило: К — 35,1%, К3 — 57,7%, К4 — 44,4%.
Автори, яш займаються досл1дженням проблем адаптацiï шоземних студентiв [4,5] виокремлюють таи «бар'ерш чинники», що зумовлюють формування адаптацшного синдрому: власне адаптацiйнi (мовнi, поняпйш, культурнi, релiгiйнi, iнформацiйнi, клiматичнi, побутов^; психофiзiологiчнi (перебудова особистостi в умовах нового сощального середовища); навчально-пiзнавальнi (ртниця в системах вiтчизняноï та iноземноï освiти, новi навчальнi вимоги й система контролю знань; оргашзацшш (особливосп академiчного процесу, вiдповiдальнiсть за поза аудиторну роботу); комунiкативнi «вертикальнi» (спшкування з викладачами та деканатом) i «горизонталью» (мiжособистiсне спiлкування в штернацюнальнш групi, бiблiотецi, студентському гуртожитку, поза навчальним закладом); побутовi. У зв'язку з цим до анкети було внесено запитання «У якш груш ви хотши б навчатися?». Варiант вiдповiдi (А): «У групах з украшськими студентами, якби володiли украшською мовою» обрали: К1 — 20,6 %, К3 — 30,7%, К4 — 22,2%. Вiдповiдь (Б): «У групах зi спiввiтчизниками» обрали 32,4% першокурсниюв, 15,4 % третьокурсникiв i 22,2% студенпв IV-го курсу. Вшповшь (В): «У групах iз представниками однiеï релiгiйноï групи» бажали б навчатися 26,5% студенпв першого курсу, 7,7 % — третього курсу i 11,1 % — четвертого курсу. Не вщграе суттевоï ролi належнiсть до певноï релiгiйноï групи (варiант вiдповiдi (Г) для К1 — 11,8%, К3 — 30,7%, К4 — 33,3%. Недостатне знання мови як проблему визнають 41% першокурснишв, 13,6% третьокурснишв i 11,1% оаб, яш навчаються на четвертому курсг Побутовi проблеми назвали гальмiвним фактором 25,6% респондентiв К1, 19,5% i 22,2% груп К3 i К4 вiдповiдно. Наявнiсть проблем у процеа соцiальноï комунiкацiï визнають 16,6% опитаних K1 i 24% К3. Студенти четвертого курсу вважають, що в них проблеми цього характеру вшсутш. Найбiльшi труднощi, як i оч^валося, виникають у зв'язку зi звиканням до iншоï культури та ïжi й клiмату в студенпв-першокурснишв: 19, 4% i 27, 7%. Натомють у К3 цей показник становить лише 12% i 8% вшповшно. Жоден iз опитаних К4 взагалi не вважае проблемою звикання до iншоï культури i лише 11,1% вшзначае наявнiсть проблем, спричинених клiматичним й гастрономiчним факторами.
На думку 22,2% респонденпв К1, 17,4% респонденпв К3 i (що щкаво!) 22,% К4 впевненi, що суттева рiзниця в системах вiтчизняноï й украшсь^ освiтнiх систем уповiльнюе процес пристосування до характеру й умов навчального процесу. Труднощ^ зумовленi особливостями академiчного процесу та пов'язанi з необхщшстю постiйноï позааудиторноï роботи й особистою вщповщальнютю за результат розподшилися таким чином: К1 — 25%, К3 — 13,7%, К4 — 11,1%. Найбшьш ефективною органiзацiйною формою навчання студенти-шоземщ визнають практичне заняття: К1 — 52,6%, К3 — 63,6%, К4 — 44,2%. У тому, що складносп адаптацiйного процесу в цшому позаду, незважаючи на окремi труднощi, якi виникають у будь-якого студента, впевнеш 48,6 % першокурсниюв, 76,9% третьокурсникiв i 81,8% студенпв четвертого курсу.
Згiдно з результатами анкетування хотши б у подальшому залишитися в Украïнi й працювати лiкарями: 1,3% опитаних з K1 i 3,8% — з К3. Не бажав би залишитися в Украш жодний iз респонденпв групи К4. Працювати за межами Батьювщини (найчастiше називалися такi краши з високими соцiальними стандартами, як США, Шмеччина, Iзраïль, Францiя) хотши б 10,8% студенпв, яю навчаються на першому кура, 11,5% студенпв третього курсу i 10,2% студенпв четвертого курсу. Рекомендували б навчатися у ВДНЗУ «УМСА» друзям, знайомим або родичам 57% третьокурсниюв i 62,5% четвертокурсниюв. Як бачимо, бшьше половини студенпв демонструють позитивне ставлення до своеï Alma mater. Неочшуваним виявилося те, що найвищим цей показник виявився у першокурсниюв — 69,7%. Не визначилися з вщповщдю 11,8% опитаних з К1, 9% — з К3 i 33,3% — з К4 .
Незважаючи на те, що закрип анкети легше зктавляються i пiддаються статистичнш обробцi, ми свiдомо вiдмовилися вщ них, оскiльки мали на мел якомога глибше й точнiше проаналiзувати status rerum. У цьому контекст найбiльш цiкавими виявилися вiдповiдi, сформульоваш респондентами. Деякi з них наводимо нижче.
«Тому, що медицина — це надзвичайно щкаво». «Щкаво знати, як працюють органи й системи людини, яю юнують хвороби й методи ïх лiкування». «Хочу лшувати хворих i зробити свiй внесок в медичну науку, оскшьки мрiя про цю професiю була з дитинства». «Хочу стати кардiохiрургом — це мрiя з дитинства». «£ талант у цьому напрямку». «Спочатку хотiли батьки, потiм я сам, а тепер меш дуже подобаеться» (питання 1: «Чому ви виршили стати лiкарем?»).
«Цiкаво навчатися за кордоном i зрозумгги життя за межами Батьювщини». «Урiзноманiтнити власне життя». «Тому, що тут навчаеться мш брат, i йому дуже подобаеться i ця краïна, i академiя». «Навчання коштуе недорого, не дуже складно вступати» (питання 2: «Чому ви виршили здобувати вищу освпу в Украïнi?»).
«Я мрiяла навчатися в академп» (питання 3: «Чому ви обрали для навчання ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя?»).
«Хотшося б навчатися в груш, у якш уа студенти цшеспрямоваш й налаштоваш на навчання». «Якби добре володша англiйською мовою, то хотша б навчатися англiйською мовою». «У груш з однаковим рiвнем знань» (питання 4: «В якш груш ви б хотши навчатися?»).
«Хворда на цукровий дiабет, тому особливо не знаю, як iз таким захворюванням можу слiдкувати за здоров'ям i уникати проблем» (питання 5: «З якими проблемами доводиться стикатися тд час навчання?»).
«Не вистачае часу». «Чому весь час наш1 знання перев1ряють лише тестами?» (питання 7: «Гальм1вний фактор на шляху до бшьш високих навчальних досягнень»).
«Живе спшкування викладача з1 студентом» (питання 8: «Яка з форм навчання, на вашу думку, е найбшьш ефективною?»).
«Хочу стати в1домим лшарем у себе на Батьмвщиш» (питання 11: «Як ви плануете свое майбутне?»).
«В Украш дороге життя й висою цши, але тут класно» (питання 12: «Що б ви порекомендували родичам, друзям або знайомим, яю збираються здобувати вищу осв1ту в Укршш?»).
З огляду на формат статл ми не можемо навести ус вщповвд, яю формулювалися самостшно, але надаш свщчать, що в цшому респондентами було обрано стратепю ствроб1тництва, тому з високою долею в1ропдност1 сл1д вважати, що вщповвд були правдивими.
Анал1з здобутих результат1в дослщження засвщчив, що: - основш мотиви, якими керуються шоземш студенти при вибор1 професп л1каря — альтруютичш й гуманютичш, що передбачае посилення емоцшно-афективно! складово! навчально! д1яльностц - ршення навчатися в Украш й конкретно у ВДНЗУ «УМСА» зумовлене бажанням отримати яшсну медичну освггу; на довступному еташ одним 1з важливих джерел шформаци про Укра!ну та систему тдготовки медичних кадр1в виступають випускники украшських виш1в, або особи, яш навчаються натепер; студенти-шоземщ, яш пршжджають на навчання в Укра!ну, стикаються з проблемами, сфокусованими у таких площинах: сощальнш — пристосування до життя в нових сощальних, економ1чних, кл1матичних умовах; комун1кативн1й — недостатне володшня мовою; психолог1чн1й — потреба у встановленш стосунк^в з викладачами, одногрупниками, 1ншими агентами сощал1зацп; дидактичн1й — в1дсутн1сть або низький р1вень знань, ум1нь 1 навичок, необх1дних для усп1шного засвоення навчально! програми, пролонгац1я процесу пристосування до характеру, умов, метод1в 1 форм оргашзацп навчального процесу, вироблення навичок самостшно! навчально! й науково! роботи; процес адаптац1! — це складне, комплексне явище, яке переважно завершуеться п1д к1нець третього року навчання у вишц необх1дна умова усшшно! адаптац1! з боку студента — його активна позищя, бажання 1 вмшня знаходити шляхи 1 способи подолання «бар'ерних фактор1в»; значна роль у процесах адаптац1! в1дводиться науково-педагопчному складу, зобов'язаному не лише створювати оптимальш дидактичн1 умови для навчання студенпв-шоземщв, але й враховувати адаптацшш характеристики, специф1чн1 для цього контингенту.
Перспективи подальших до^джень вбачаемо у поглибленому аналiзi сощальних, nсихологiчних i педагогiчних проблем адаптацп тоземних студентiв.
1. Алексенко Т.Ф. Бша книга нашонально! осв™ Украши / Т.Ф. Алексенко, В.М. Анiщенко, Г.О. Балл [та ш.] // - К. : ТОВ «1нформацшш системи», 2010. - 342 с.
2. Вороненко Ю. В. Актуальш проблеми розвитку системи шдготовки iноземних громадян у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах Укра!ни / Ю.В. Вороненко, Ю.1. Фисун // Медична освiта. - 2002. -№ 3.- С. 14-16.
3. Данилова М. А. Проблемы методологии педагогики и методики исследований : монография / М.А. Данилова, Н.И. Болдырева]. - М. : Педагогика, 1971.- 350 с.
4. Денисенко Н.П. Проблемы организации учебно-воспитательного процесса по программе предвузовской продготовки иностранных абитуриентов / Н.П. Денисенко, Г.И. Чернова, И.А. Данилова [и др.] // - СПб. : Изд-во Полторак, 2010. - С. 4-11.
5. Фомина Т. К. Иностранные студенты в медицинском вузе России: интериоризация профессиональных ценностей : автореф. дис. на соиск. научн. степени д-р социол. наук : спец. 14.00.52 «Социология медицины» / Т. К. Фомина // — Волгоград, 2004. — 46 с.
О НЕКОТОРЫХ СОЦИАЛЬНЫХ, ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ И ПЕДАГОГИЧЕСКИХ АСПЕКТАХ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В ВЫСШИХ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
УКРАИНЫ Беляева Е.Н.
Цель исследования: анализ условий и факторов, обеспечивающих интерес иностранных студентов к получению высшего медицинского образования в Украине и проблем, связанных с адаптацией этого контингента к условиям жизни в новой социальной среде. Методы исследования: теоретические — аналитический обзор педагогический, социологической, психологической литературы; эмпирические — наблюдение, беседа, анкетирование, обработка и интерпретация полученной информации. Материалы исследования: данные, полученные на основе анкетирования, проведённого со студентами-иностранцами 1-го, III-го и IV-го курсов, обучающихся в ВГУЗУ «УМСА». Результататом исследования явилось подтверждение, что несмотря на достаточную привлекательность украинского рынка образовательных услуг для инстранных студентов, существует ряд адаптационных проблем, требующих решения.
Ключевые слова: глобализация, высшее медицинское образование в Украине, иностранные студенты, адаптация.
SOME SOCIOLOGICAL, PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECTS OF FOREIGN STUDENTS TRAINING AT HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS OF UKRAINE Belyaeva O.
The aim of research: analysis of conditions and factors that provide foreign students interest to obtain higher medical education in Ukraine and the adaption problems of this contingent to the new social life conditions. Research methods: theoretical — analytic survey of pedagogical, sociological and psychological literature; empirical — observation, conversation, questionnaire form, processing and interpretation of information. Research materials: data obtained on the basis of questionnaire, that was held with the foreign students of the first, the third, and the fourth year of training at Higher State Educational Establishment of Ukraine «UMSA». The result of the research is the confirmation that there are some adaptation problems needed to be solved in spite of the quite attractive educational service market in Ukraine.
Key words: globalization, higher medical education in Ukraine, foreign students, adaptation.
