CC BY
37
4. Нащональна доктрина розвитку освгга : Указ Президента Украши 17 квiтня 2002 року № 347/2002 // Освгга Украïни. - 23 кштня 2002 р. - № 33. - С. 4 - 6.
5. Онушкин В. Г. Образование взрослых : междисциплинарный словарь терминологии / В. Г. Онушкин, Е. И. Огарев. - СПб.-Воронеж, 1995. - 232 с.
6. Педагогика : учеб. пососбие для студентов пед. учеб. заведений / [И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, В. А. Сластенин, Е. Н. Шиянов]. - М. : Школа-Пресс, 1997. - 512 с.
7. Шдласий I. П. Педагопчш шновацп / I. П. Шдласий, А. I. Шдласий // Рвдна школа. - 1998. - № 12. - С. 3 - 17.
8. Положення про порядок здшснення iнновацiйноï освiтньоï дiяльностi // Директор школи. - 2001. -№ 4 (148). - С. 7-8.
9. Пометун О. 1нтерактивш технологи навчання : теорiя, практика, досввд : метод. поЫбник / О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с.
УДК 378.147:004
А. О. КЛИМЕНКО
1НФОРМАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ТА ЗАГРОЗИ 1НТЕРНЕТУ У РОБОТ1
ВИКЛАДАЧА ВНЗ
np0aHani30eaH0 результати до^джень iнформaцiйноï di^bHocmi cmydeHmie в умовах кредитно-трaнсферноï системи оргатзацп навчання, встановлено змти у Hiü eidnoeidHO до особливостей сучасного змiсту роботи в Iнтернетi. Розглянуто актуальш загрози та небезпеки мережi у контекстi професiйноï дiяльностi студентiв та виклaдaчiв. 1з врахуванням досвiду зaрубiжних вчених визначено ключовi фактори, що впливають на покращення характеристик iнформaцiйноï дiяльностi педaгогiв.
Ключовi слова: 1нтернет-технологп у навчальному процеd, iнформaцiйно-пошуковa дiяльнiсть, тформацшна грамоттсть, загрози 1нтернету.
А. О. КЛИМЕНКО
ИНФОРМАЦИОННО-ПОИСКОВЫЕ СИСТЕМИ И УГРОЗЫ ИНТЕРНЕТА В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ВУЗА
Проанализированы результаты исследований информационной деятельности студентов в условиях кредитно-трансферной системи организации обучения, установлены изменения в ней в соответствии с особенностями современного содержания работы в сети. Рассмотрены актуальные угрозы и опасности Интернета в контексте профессиональной деятельности студентов и преподавателей. С учетом опыта зарубежных ученых определены ключевые факторы, влияющие на улучшение характеристик информационной деятельности педагогов.
Ключевые слова: Интернет-технологии в учебном процессе, информационно-поисковая деятельность , информационная грамотность, угрозы Интернета.
A. О. KLYMENKO
INFORMATION SEARCH SYSTEMS AND INTERNET THREATS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION TEACHER'S PROFESSIONAL ACTIVITY
The article presents the analysis of the results of the research of students ' information activity and defines changes in it, according to the peculiarities of the modern essence of work in the computer networks. Up-to-date threats and dangers of the Internet in the context of students' and teachers' professional activity have also been considered in this paper. Taking into account foreign scientists' experience, the key factors, effecting improvement of teachers ' information activity characteristics have been identified in the research.
Keywords: Internet technologies in study process, information search activity, information literacy, Internet threats.
Сьогодт поширена тенденщя, коли студенти ВНЗ розпочинають пошук шформаци не з ввдвщування бiблiотеки, а iз завантаження сторшки пошуково-шформацшно! системи у вiкнi
1нтернет-оглядача. Ця залежнiсть, як стверджуеться в зарубiжних дослiдженнях [16; 22; 24; 26], призвела до появи «поколшня Google» - генераци, народжено! пiсля 1993 р., котра зростала в епоху 1нтернету та його найпопуляршшо! пошуково! машини Google. В наукових розвщках констатуеться, що подiбно до «Ытернет-поколшня» (народженого тсля 1985 р.), представники «Google-поколiния» проводитимуть значну частину власного життя у всесвинш мережi за листуванням, надсиланням онлайн-повiдомлень, граючись, у соцiальних мережах, виконуючи домашне завдання чи дослвдницьку роботу. Вiдтак, подiбний змiст шформацшно! дiяльностi студентiв суттево змiнюе !! характеристики.
В украшськш педагогiчнiй наущ методицi використання Iнтернет-ресурсiв, формуванню культури 1нтернет-користувача у навчально-виховному процесi в школах та ВНЗ сво! дисертацшш дослiдження присвятили Г. Жабеев [1], О. Кущенко [5], В. Осадчий [8], О. Резiна [9], Л. Савенкова [10] та ш. Велике значения для розумшня багатогранност вказано! проблеми в контекстi впровадження шформацшних технологiй в систему вищо! професшно! освiти мають працi М. Жалдака [2], А. Коломiець [4], Н. Морзе [6], Л. Морсько! [7] та ш. Проте у роботах згаданих науковщв недостатньо, на нашу думку, висвилеш окремi аспекти вказано! проблеми, зокрема, особливосп iнформацiйно! дiяльностi користувача 1нтернету, актуальнi загрози мережi та шляхи протиди !м.
Саме в такому контекст розкриваеться тема нашого дослiджения, мета якого - визначити характеристики шформацшно-пошуково! дiяльностi в 1нтернеп за умов змiни !! змiсту та небезпек для устшно! реалiзацi!.
Завдання дослiджения - проаналiзувати результати вивчення iнформацiйно! дiяльностi студенпв, встановити змiни у нiй ввдповвдно до сучасного змiсту роботи в мереж^ розглянути актуальнi загрози та небезпеки 1нтернету в контекстi професшно! дiяльностi студентiв та викладачiв, iз врахуванням досвiду зарубiжних вчених визначити ключовi фактори, що впливають на покращення характеристик iнформацiйно! дiяльностi.
З появою та розповсюдженням Iнтернет-технологiй, а в !х числi - складних пошукових машин, значно спростився доступ до шформаци, адже тепер не потрiбно докладати затратомiстких зусиль для того, щоб знайти необхiднi даш. Попри очевиднi переваги використання 1нтернету у професiйнiй дiяльностi викладача шоземно! мови, як наприклад, швидкий доступ до навчально-методичних матерiалiв, особливо кра!нознавчого характеру, вiдео- та аудiо-забезпечения, необхвдно враховувати й недолiки педагогiчно недоцшьного застосування цiе! технологи у навчально-виховному процеи, найголовнiшi з яких ми проаналiзуемо у нашому дослiдженнi.
Саме безсистемне та необгрунтоване використання 1нтернет-технологш сприятиме формуванню iнформацiйно-пошуково! поведiнки як студента, так i викладача iз наступними характеристиками.
Надмiрна довiра i «покладання» на пошуковi системи.
Опитування, проведет нами серед студенпв деяких в^чизняних ВНЗ стосовно певних аспектiв роботи в 1нтернеп, дали наступнi результати:
а) 73 % респонденпв використовують 1нтернет частiше, нiж бiблiотеку;
б) 64 % опитаних починають пошук будь-яко! iнформацi! з вiдвiдування пошуково! системи, 32 % спершу йдуть у бiблiотеку, а решта (4 %) стверджують, що !хнi преференци стосовно вибору iнформацiйного джерела залежать ввд виду необхiдно! iнформацi! i тому перiодично змiнюються;
в) 60 % студенпв здшснюють пошук шформаци у мереж1 через систему Google, повшстю покладаючись на не!, вважаючи достовiрною, релевантною, актуальною тощо;
г) 27 % опитаних вiдповiли, що достеменно не впевнет, чи знайшли б вони альтернативш способи, джерела шформаци, якщо б раптом вони втратили доступ до 1нтернету.
Причину свое! шформацшно! залежноси вiд пошукових систем, особливо Google, респонденти вбачають у простои користування згаданим сервюом, швидкостi отримання iнформацi!', що, на !хню думку, не вимагае жодно! технiчно! пiдготовки.
Незнання й неусввдомлення змiсту та технолог^ ефективно! роботи у 1нтернеп, що вiдображаеться у нерозумшш iнформацiйно-пошуково! мови, поверхневому переглядi сайт1в, недотриманнi авторських прав на штелектуальну продукцiю тощо.
Незнания особливостей процедури нередко зводить пошук шформаци в 1нтернет нанiвець. Зокрема, згiдно з результатами наших дослiджень, проведених серед студенпв ВНЗ Украши, працюючи iз пошуковими машинами, 86 % респондентiв здшснюють багато запипв, але водночас не переглядають велику кiлькiсть сторiнок, список яких одержують у вiдповiдь. При цьому значна частина користувачiв (67 %) вдаедують такi сайти впродовж лише декшькох хвилин, переглядаючи один-два елементи окремо! сторiнки, i попм до них не повертаються.
Причину тако! поведiнки користувачiв, змiст яко! полягае у поверхневому переглядi змюту, «перестрибуючи» зi сторiнки на сторшку, слiд, на нашу думку, вбачати передушм у невмiннi здiйснювати пошук. Системи на кшталт Google, з одного боку, заохочують самодостатшсть користувачiв у пошуку шформаци, а з шшого - за умови низького рiвня шформацшно! культури та комп'ютерно! грамотностi останнiх спантеличують !х величезною к1льк1стю рiзноманiтних i часто нерелеватних результапв. Саме пошуковi машини нередко роблять недосвiдчених користувачiв сво!ми заручниками, адже дозволяють та спонукають до формування запитiв у виглядi простих чи складних речень, запитань тощо. Тому серед результатiв пошуку часто виключаються бази даних, котрi вимагають знання щонайменше основ шформацшно-пошуково! мови, i, зокрема, використання ключових сл!в, дескрипторiв, операторiв включення/невключення та ш.
1нший аспект незнання змiсту роботи з пошуковими серверами в 1нтернеп - порушення авторських прав. Онлайн-культура обмiну файлами, поряд з «вибухом» у розвитку 1нтернет-технологiй, що сприяють цьому, призвели до зникнення меж власностi у мереж1. За перше десятилтя ХХ1 ст. ситуащя iз наповненням 1нтернету кардинально змшилася: вiд в основному статичних iз простою iерархiчною структурою сайтiв, керованих фахiвцями в IT, до мереж!, в як1й на даний час домiнуе «культура участi», адже тепер практично будь-хто може розробити сайт, блог або ж стати !хшм учасником, мати сторшку у сощальнш мереж!, канал на Youtube тощо. Концепщя авторства тим самим стае для багатьох менш чикою та однозначною, що, ведповедно, призводить до недостатнього усведомленпя прав на штелектуальну власнiсть. Така проблема наочно шюструеться у фактах завантаження, коп1ювання змюту онлайн-ресурсiв без вiдповiдних посилань на автор1в.
Невмiння чи недостатне вмшня користуватися знайденою iнформацiею, а саме: провести li аналiз та опрацювання.
Часте застосування Iнтернет-сервiсiв i, зокрема, пошукових машин не гарантуе наявност1 у користувача вiдповiдних навичок та умшь аналiзувати онлайн-контент. В ходi згаданих вище дослiджень нами встановлено, що 39 % студенпв критично ставляться до знайдено! шформаци у мережi i можуть адекватно оцшити наповнення сторiнок, релевантнiсть !хнього змюту iнформацiйному запиту. Бiльшiсть респондентiв (61 %) в!дповши, що переглядають знайдений матерiал на наявнiсть у ньому згадок про ключовi поняття, фрази, i згодом, жодним чином не опрацьовуючи, копiюють його у текст документа доповвд, есе, презентацп тощо.
1нформацшно-пошукова поведiнка iз згаданими вище ознаками нередко супроводжуеться певними негативними аспектами та навiть небезпеками, на як викладачу потрiбно зважати у плануванш власно! та студентсько! шформацшно! дiяльностi в мережi.
Розглянемо найактуальшш^ на наш погляд, з них.
1. 1нтернет-залежшсть - хворобливе i пост1йне бажання отримати доступ до мереж!, яке негативно позначаеться на шших сферах життя (навчанш, робоп, чи особистому житт!), часто повшстю вит!сняючи !х. У наукових колах немае едино! думки про природу цього явища, як i про приналежнють його до певного типу псих!чних розладiв [12].
2. Google-ефект - отримав свою назву у до^дженш науковця Б. Спероу [22], де вш представлений як тенденщя забувати iнформацiю, що можна легко знайти онлайн, використовуючи там пошуков! сервери, як Google. Впевненi у майбутньому доступ! до необхiдноl шформаци користувачi часто забувають И змют, при цьому вважають за необхедне пам'ятати лише мiсце ll розташування. Таким чином, 1нтернет в умовах сьогодення для багатьох стае початковою формою зовшшньо! пам'ятi.
У ход! спедьних дослiджень Б. Спероу, Д. Льйю та Д. Вегнер встановили чимало вартих науково! уваги факпв [22; 24], зокрема, про те, що наша пам'ять адаптуеться до шформацшних пошук1в в 1нтернет!. До такого висновку науковц1 д!йшли проанал!зувавши результати
виконання завдань учасниками до^джень. В одному iз них, суб'ектам потрiбно було вивчити напам'ять певш твердження на повсякденнi теми. 1м було поввдомлено, котрi iз тверджень можна буде переглянути знову, а котрi будуть недоступнi. Згодом виявилося, що названi «недоступними» твердження запам'яталися набагато краще, нiж «доступш».
В ходi виконання iншого завдання учасники давали ввдповвд на запитання через комп'ютери. Шсля завершення третина суб'екпв отримала вiдповiдь: «Вашi вiдповiдi збережено», наступна третина - «Вашi вщповвд збережено на диску . ,./папка.../папка.../файл...» i остання третина - «Вашi ввдповщ було стерто». В результатi виявилося, що перша третина учаснишв мало що пам'ятала iз запитань та ввдповвдей, друга третина - добре запам'ятала мiсце збереження вiдповiдей на комп'ютерi (i аж нiяк не змют) i лише остання - запам'ятала як змют запитань так i власнi вiдповiдi на них.
3. РасеЬоок-депреая.
К. Моррiсон [17] обгрунтувала зв'язок мiж Iнтернет-залежнiстю та симтомами депреси, проте не дшшла висновку, чи е Iнтернет-залежнiсть причиною депреси. У сво!й працi Л. Джеленчш, Дж. Айкхоф та М. Морено [15] не знайшли свiдчення зв'язку мiж соцiальними мережами в 1нтернеп та депресiею у дорослих.
Термш «Facebook-депресiя» стисло визначено у науковш лiтературi як «депреия, що розвиваеться у користувачiв, котрi проводять багато часу на соцiальних медiа сайтах - таких як Facebook, i зумовлена iнтенсивнiстю онлайн-середовища» [19].
Науковцями вивчено зв'язок мiж часом, проведеним у соцiальних мережах, депреиею [11; 23], i зроблено висновок, що юнуе певна залежнiсть мiж «яшстю взаемоди у соцiальних мережах 1нтернету» та депресiею.
У деяких Iнтернет-публiкацiях автори акцентують увагу на парадоксальносп окремих аспектiв проблеми [3; 12]. На !хню думку, парадоксальшсть характеризуе феномен, коли така нудна справа, як, наприклад, перегляд чужого фотоальбому, перетворюеться на захоплюючу дiяльнiсть, як тiльки цей альбом з'являеться у сощальнш мереж!. Причому люди, як правило, викладають тiльки п фотографи та новини про себе, як виставляють !х у випдному свiтлi. У результатi створюеться враження, що у друзiв i знайомих користувача життя е кращим, яскравiшим i насиченiшим, що, вiдповiдно, нерщко породжуе депресивнi настро!.
Вартим уваги е дослщження науковця Р. Савастю [20]. Авторка вiдзначае, що, крiм позитивно! риси мережi Facebook, яка полягае у наданш можливостей людям тдтримувати зв'язок, iснуе вагома проблема у тому, що замють сприяння благополуччю користувача Facebook може йому зашкодити. Дослвдниця приходить до поширеного висновку iнших науковцiв, що чим бiльше людина проводить часу на сторшщ соцiально! мережi, тим прший у не! стае настрiй. За !! словами, Facebook небезпечний не лише тим, що може спричиняти депресш, а й тим, що призводить до появи «фоби пропустити (шанс, момент тощо)», зниження самооцшки. Подiбне iлюструеться почуттям нерiвностi, що з'являеться, коли хтось шший з твого кола приятелiв та друзiв публiкуе яскравi фотографi! з ввдпусток, коштовних покупок, свое! родини. Facebook, на думку дослiдницi, також спричиняе нарцисизм, яскравим прикладом чого е публшаци фотографiй з метою отримання схвалень iнших користувачiв (так званих «лайшв»). Подiбним до цього явища е селфiзм (вiд англ. selfism - концентрацiя на собi, самолюбство та его!зм [21]). Проявами селфiзму у соцiальних мережах 1нтернету е також яскравi фотографi! пiд гаслами «подивиься на мене», «я також там був» тощо.
Пiдсумовуючи вищесказане, зауважимо, що у плануванш та здшсненш власно! професiйно! дiяльностi викладачу необхiдно враховувати згаданi нами вище потенцшш небезпеки та загрози 1нтернету, шукати ефективнi шляхи !хнього уникнення та вирiшення, вивчати наявний педагопчних досвiд з дано! проблеми.
У контексп iнформацiйно-пошуково! дiяльностi в 1нтернеп визначимо кiлька аспект1в, на яш потрiбно зважати з метою покращити !! результативнiсть.
1. Усвiдомлення недостатносп власного рiвня iнформацiйно-пошукових та анал^ичних умiнь та навичок. Цей аспект залежить вiд рiвня самосвiдомостi студеипв. Актуальнi дослiдження iнформацiйно! поведiнки студенлв, проведенi членами всесвiтньо! мереж1 бiблiотек ОСЬС, свiдчать, що майбутнi професюнали загалом схвально вiдгукуються про р1вень власних пошукових навичок та вмшь. Так, 70 % з них переконаш, що вони добре знають,
яку шформащю треба вибрати з 1нтернету, i лише 4 % зiзналися, що не вважають знайдену iнформацiю релевантною до завдань [18]. Впевнешсть бiльшостi респондентiв стосовно самодостатносп у роботi з шформацшними сервiсами 1нтернету, як стверджують результати ретельного вивчення, далека вiд реальности адже продуктивнiсть такого виду дiяльностi, яку користувачi нерiдко ставлять в заслугу власним знаниям, насправдi залежить вiд конкретно! пошуково! системи, алгоритмiв !! функцiонувания [18].
2. Знання, що становлять основи iнформацiйно! (комп'ютерно!) грамотностi, iнформацiйно! культури, повиннi бути штегроваш у навчальний план.
Актуальний iнтерес в iнформацiйнiй грамотностi та шформацшнш культурi обумовлюе потребу професшно! пiдготовки студентiв до роботи з великими масивами цифрово! шформаци, що надходить у !хне розпоряджения. Щ навички та умiния знаходити, ощнювати, аналiзувати та правильно використовувати шформащю е неввд'емним атрибутом формувания професiоналiзму майбутнiх фахiвцiв рiзних галузей, у т. ч. педагопв.
На переконання науковця А. Грефстайна [13, с.201], iснуе певна тенденцiя, що ввдповвдальшсть за навчания iнформацiйнiй грамотностi покладена на бiблiотекарiв i, зрештою, саме ними впроваджуеться велика к1льк1сть шщатив, спрямованих на формувания у користувачiв певних спецiальних навичок та умшь, як, наприклад, оцiнка вебсайту, пошук шформаци, робота у бiблiотеках тощо. У той же час заняття, що проводяться iз згаданою метою, як правило, факультативш i дуже нечасто вiдвiдуються. Очевидно, ситуацiю можна змшити, iнтегрувавши подiбнi заняття та спещальш курси в нормативну частину навчального плану професiйно! пiдготовки фахiвцiв.
З метою тдвищения ефективностi, навчання основам iнформацiйно-пошуково! та аналiтично!' роботи необхвдно проводити iз залученням фахiвцiв бiблiотечно!' справи, адже, за твердженням дослiдникiв [13; 14; 16], вони мають вагомий досввд з формування вказаних знань, зокрема: вмiния розтзнати iнформацiйну потребу, розрiзияти способи подолання прогалин в iнформацi!, конструювати стратеги пошуку iнформацi!, знайти шформащю та отримати доступ до не!, порiвняти та оцiнити iнформацiю, одержану з рiзних джерел, органiзувати, застосувати та передати шформащю шшим адресатам доступними способами, синтезувати нову iнформацiю, шформащю-знання на основi одержано! ранiше.
3. Визнання того, що Google та iншi iнформацiйно-пошуковi системи - це здобуток, вимога та неввд'емний атрибут сьогодення.
Цей аспект стосуеться, насамперед, викладачiв, котрi намагаються всiма можливими способами уникати використания подiбних машин у сво!й дiяльностi та особливо у процеа навчания студентiв, забороняючи останнiм користуватися згаданими сервiсами, а лише дотримуватися визначеного, традицiйного списку лиератури [25]. Натомiсть, замiсть заборони та значного обмеження, потрiбно опрацьовувати зi студентами iнформацiю стосовно переваг та недолтв пошукових систем порiвняно з традицшними базами даних, попередиьо рецензованих та нерецензованих даних, тощо, покращувати розумiния похiдних форм комушкаци та спiвпрацi. Як стверджуе М. Варшауер [26], саме освiта, а не «рецепт» - це ключ, що вiдкривае перед студентами можливосл робити сввдомий, обдуманий вибiр.
4. Покращення доступу до ресурсiв бiблiотеки.
Нинi дуже поширеною е ситуащя, коли електронна бiблiотека ВНЗ програе пошуковiй системi на зразок Google, осшльки вимагае значно бiльше часу та зусиль на роботу з каталогами, базами даних тощо. В ходi нашого опитувания студентiв ВНЗ Укра!ни ми з'ясували деяк1 iншi причини популярност у них пошукових машин 1нтернету: бiльша надiйнiсть, легкость у користуваннi та швидк1сть. Натомють бiблiотеку та !! ресурси респонденти надшили характеристиками «заслуговують довiри», «точш». Електроннi ресурси бiблiотеки, як правило, розташоваш на окремому веб-сайтi i часто ввдображають органiзацiйну структуру подiбного традицiйного закладу. За словами Д. Лшшкот [16], бiблiотекам необхiдно змшюватися, «йти в ногу з часом», стати бшьш орiентованими на користувача, адже в час, коли доступш технологи Web 2.0, багато вебсайпв бiблiотек i досi залишаються статичними, консервативними в контекстi змiн, що призводить до зменшення кiлькостi читачiв-користувачiв.
Досввд проекта на зразок Library Thing, що мютить понад 20 млн. книг у каталогах та Citeulike i3 понад 17 млн. наукових посилань на джерела, CBi^rnb про усшшшсть у результатах згаданих перетворень.
Завдяки таким змiнам можна конкурувати i3 iнформацiйно-пошуковими системами 1нтернету, будучи останшм гiдною альтернативою. Бiблiотека в наш час повинна пропонувати бшьше, нiж доступ до лiтератури: надавати примщення, технiчну пiдтримку органiзацii й реалiзацii командноi та iндивiдуальноi роботи студенпв, стати одним i3 центрiв шформацшно-аналiтичноi' пiдготовки майбутнiх фахiвцiв, бути достовiрним, надiйним та актуальним джерелом отримання знань у ХХ1 ст.
Результати дослiджень практичних аспекта iнформацiйноi дiяльностi студенттв у Мережi свiдчать про низький рiвень сформованосп 1хньо! iнформацiйноi культури. Загрозливою тенденщею для користувачiв становлять рiзнi небезпеки, найпоширенiшi з яких - 1нтернет-залежнiсть, Google-ефект та Facebook-депресiя, що супроводжують недостатне вмiння шукати шформащю та опрацьовувати ii.
З огляду на викладене вважаемо перспективними подальшi науковi дослiдження особливостей шформацшно-анал^ичнох' роботи майбутшх педагогiв в 1нтернетт.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Жабеев Г. В. Методика використання штернет-ресурив у процесi профшьного навчання фiзики: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. В. Жабеев. - К., 2009. - 20 с.
2. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе / М. И. Жалдак. - М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. - 48 с.
3. Кибальчич Е. Это не лечится - кто впадает в панику, забыв мобильный, и задыхается, отключившись от Интернета? / Е. Кибальчич [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.1tv.ru/news/techno/248374
4. Коломiець А. М. 1нформацшна культура вчителя початкових клаЫв: монографiя /А. М. Коломiець.
- Вшниця: ВДПУ, 2007. - 379 с.
5. Кущенко О. С. Формування культури 1нтернет-комушкацп майбутшх учителiв засобами шформацшно-комушкацшних технологш: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. С. Кущенко. -- Заж^жжя, 2008. — 20 с.
6. Морзе Н. В. Основи методично! тдготовки вчителя шформатики: монографiя / Н. В. Морзе - К.: Курс, 2003. - 372 с.
7. Морська Л. I. Теоретико-методолопчш засади тдготовки вчителя шоземних мов до використання шформацшних технологш: монографiя / Л. I. Морська. - Тернопшь: ТНПУ ш. В. Гнатюка, 2007. -243 с.
8. Осадчий В. В. Педагопчш засади професшного консультування молодi засобами 1нтернет: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / В. В. Осадчий. — Вшниця, 2005. — 20 с.
9. Резша О. В. Формування шформацшно-пошукових та дослщницьких умшь учшв старшо! школи в процем навчання iнформатики: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / О.В. Резша. — К., 2005.
— 20 с.
10. Савенкова Л. В. Формування у студента педагопчного ушверситету вмшь i навичок самостiйноl роботи засобами бiблiотечних технологiй: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. В. Савенкова. - К., 2007. - 19 с.
11. Davila J. Frequency and quality of social networking among young adults: Associations with depressive symptoms, rumination, and corumination / Davila J., Hershenberg R., Feinstein B., Gorman K., Bhatia V., Starr L. // Psychology of Popular Media Culture, Vol 1(2), Apr 2012, p. 72-86.
12. Facebook-депресш й ефект Google. Сучасш психiчнi хвороби. 7 Дшв.ш. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://7days-ua.com/news/facebook-depresiya-j-efekt-google-suchasni-psyhichni-hvoroby
13. Grafstein A. A discipline-based approach to information literacy / Grafstein A. // The journal of Academic Librarianship, 28 (4), p. 197-204.
14. Information Literacy Issues. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www. sconul.ac.uk/ groups/information_literacy /papers/papers/Seven_pillars2.pdf
15. Jelenchick L., Eickhoff J., Moreno M. "Facebook depression?" social networking site use and depression in older adolescents. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ncbi.nlm.nih.gov /pubmed /23260846
16. Lippincott J. Net Generation Students and Libraries. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.educause.edu/research-and-publications/books/educating-net-generation/net-generation-students-and-libraries
17. Morrison C. Excessive internet use is linked to depression. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.leeds.ac.uk/news/article/707/
18. OCLC White Paper on the Information Habits of College Students. How Academic Librarians Can Influence Students'Web-Based Information Choices. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www5.oclc.org/downloads/community/informationhabits.pdf
19. O'Keeffe G., Clarke-Pearson K. The Impact of Social Media on Children, Adolescents, and Families. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http: // pediatrics.aappublications.org / content /127/4/800.full.html>. - Назва з екрану. - Мова англ.
20. Savastio R. Facebook Causes Depression New Study Says. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://guardianlv.com/2013/08/facebook-causes-depression-new-study-says
21. Selfism, definition of. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.thefreedictionary.com /selfism
22. Sparrow B. Google Effects on Memory: Cognitive Consequences of Having Information at Our Fingertips. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sciencemag.org/content/333/6043/776
23. Starr L., Davila J. Excessive Discussion Of Problems Between Adolescent Friends May Lead To Depression And Anxiety. Constant networking without apppropriate problem solving skills advances dysfunction. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //commcgi. cc.stonybrook. edu/am2/ publish/Research_20/Excessive_Discussion_Of_Problems_Between_Adolescent_Friends_May_Lead_To _Depression_And_Anxiety_printer.shtml
24. Study Finds That Memory Works Differently in the Age of Google. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.columbia.edu/googlememory
25. The University of Google: Education in a (post) information age. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://brabazon.net/google
26. Warshchauer M. Millennialism and Media: Language, Literacy, and Technology in the 21st Century. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vstevens.tripod.com/papyrus/16sep99a.htm
УДК: 37.015.31: 17.022.1 - 053.6
Г. А. КАРЕЛОВА
ВИХОВАННЯ ОПТИМ1СТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТ1 ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
Розглядаеться виховання оптимктичного ставлення до життя oco6ucmocmi як психолого-педагогiчна проблема. Розкриваеться, що прац псuхологiв та педагогiв рiзнuх епох допомагають краще усвiдомumu розумтня опmuмiсmuчного ставлення до життя i е меmодологiчною основою для вивчення цього явища. Стверджуеться, що сучасне розумтня опmuмiзму Трунтуеться на бадьорому i життерадкному свimовiдчуmmi, вiрi людини у власш можлuвосmi, в устх, в краще майбутне.
Ключовi слова: опmuмiсmuчне ставлення до життя, особuсmiсmь, духовнийрозвиток, психолого-педагогiчна проблема, методи i прийоми виховання опmuмiсmuчного ставлення до життя.
Г. А. КАРЕЛОВА
ВОСПИТАНИЕ ОПТИМИСТИЧЕСКОГО ОТНОШЕНИЯ К ЖИЗНИ ЛИЧНОСТИ КАК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМ
Рассматривается воспитание оптимистического отношения к жизни личности как психолого-педагогическая проблема. Раскрывается, что труды психологов и педагогов разных эпох помогают лучше осознать понимание оптимистического отношения к жизни и являются методологической основой для современного изучения данного явления. Утверждается, что современное понимание оптимизма основывается на бодром и жизнерадостном мироощущении, вере человека в собственные возможности, в успех, в лучшее будущее.
Ключевые слова: оптимистическое отношение к жизни; личность; духовное развитие; психолого-педагогическая проблема; методы и приемы воспитания оптимистического отношения к жизни.
