CC BY
22
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК377.4(438)+35.082.4
С.-Д. ФРЕЙМАН
МОТИВИ П1ДВИЩЕННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КВАЛ1Ф1КАЦИ ПРАЦ1ВНИК1В
М1СЬКИХ УСТАНОВ У ПОЛЬЩ1
Подано результати до^джень, метою яких було вивчення поглядiв стосовно тдвищення профестног квалiфimцü пращвниюв мкьких установ у Великопольському воeводствi. Представлен положення варто трактувати як спробу постановки проблеми й акцентування уваги на ii актуальностi.
Ключовi слова: квалiфiкацiя, пращвник, профестне вдосконалення, громадська адмШстращя.
С.-Д. ФРЕЙМАН
МОТИВЫ ПОВЫШЕНИЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КВАЛИФИКАЦИИ РАБОТНИКОВ ГОРОДСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ В ПОЛЬШЕ
Поданы результаты исследований, целью которых было изучение взглядов на повышение профессиональной квалификации работников городских учреждений в Великопольском воеводстве. Представленные положения необходимо рассматривать как попытку постановки проблемы и акцентирования внимания на ее актуальности.
Ключевые слова: квалификация, работник, профессиональное совершенствование, гражданская администрация.
S.-D. FREIMAN
MOTIVES OF RAISING THE PROFESSIONAL QUALIFICATION OF THE
CLERKS IN POLAND
Present paper consists of research results which aimed at finding out Wielkopolski magistrate workers' opinion and expectations on their qualifications. Presented considerations should be treated as an attempt to start a discussion as well as to draw attention to its importance.
Keywords: qualification, clerk, professional improvement, public administration.
Знания i квалiфiкацiя e виршальними елементами, ям надають громадянам шанс на ринку пращ, а ввдсуттсть квалiфiкацi! означае для них переважно небезпеку безробитя. Чисельна кшьшсть нових спещальностей, що весь час зростае, постшне тдвищення вимог у сферi квалiфiкацi! i фаховосп, а також культури й оргатзацп пращ спонукае пращвнишв до рiзних форм професшного вдосконалення.
Мета статп - дослвдити вивчення поглядiв тдвищення професшно! квалiфiкацi! прац1внишв мiських установ на прикладi Великопольського воеводства.
Для кращого розумшня порушено! у статтi проблематики дощльно, на нашу думку, згадати визначення таких понять, як «професшне вдосконалення», «мотив» i «мотиващя».
У лiтературi можна зустрiти багато цiкавих дефшщш поняття «професшне удосконалення». Так, С. Качор i С. Титус розглядають це поняття через призму чотирьох функцш (виховно!, шформативно! дидактично!, дослвдницько!) i трактують професiйне вдосконалення як один з етатв вiдновлення та тдвищення знань, що ютотно уточнюе формулу цього процесу [5, с. 246]. Т. Новацький пiд професшним удосконаленням розумie «сукуптсть дiй, зумовлених потребою тдвищення умшь в галузi обрано! професи групою осiб та окремих прац1внишв поза межами формально шильного процесу тдвищення професшно! квалiфiкацi!»
[6, с. 109]. Ми теж будемо дотримуватися такого визначення, представляючи вибiрковi результати дослiджень стосовно означеного питания.
Визначаючи поняття мотиваци, варто вiдзначити, що психологи подають рiзнi дефшщи, виокремлюють вiдмiннi причини, наслвдки i процес цього явища. Так, психолог Ю. Рейковський стверджуе, що мотивацiя - це сукупшсть мотивiв, а мотив - це причина, заради яко! людина ввдповвдно поводиться [7, с. 68]. Е.-Р. Гшьгард переконаний, що пiд мотиващею ми розумiемо те, що збуджуе органiзм до дiяльностi чи тдтримуе цю дiяльнiсть i визначае И напрямок незадовго пiсля його визначення [4, с. 191]. Мотиващя, як слушно вказуе С. Борковська, «е визначеним станом вiдчуттiв людини, проте вiн мае дiяльнiсний, функцiональний вимiр» [3, с. 11].
Ми також вважаемо, що проблема мотиваци належить до найважливiших i найбiльш складних аспектiв функцiонувания людини. II сощальне значення постiйно актуальне, хоча бувають перюди, коли означена проблема стае найбшьш важливою. Не викликае подиву той факт, що вже багато роюв проблема мотиваци е предметом вивчення польських i зарубiжиих дослвдниюв.
Враховуючи те, що вимога до ввдповвдно! професшно! пiдготовки, а також постшного професiйного вдосконалення стосуеться уих працiвникiв незалежно вiд мiсця роботи, в статп ми представляемо вибiрковi результати дослiджень. 1х мета полягала у визначенш, чи прац^вники громадсько! адмшстрацп готовi пiд впливом зумовлених значним науково-технiчним розвитком змш на !хньому мiсцi роботи розпочати тдвищення або вдосконалення свое! квалiфiкацi! i що саме !х мотивуе до цього. Передусiм ми намагались отримати вiдповiдi на наступнi питання:
Який рiвень освiти мають пращвники?
Якi погляди у прац^вниюв щодо можливостi професiйного розвитку в громадсьюй адмшстрацп?
В яких формах тдвищення чи вдосконалення квалiфiкацi! вони брали або беруть участь?
Якими мотивами керуються пращвники для тдвищення свое! профеийно! квалiфiкацiI?
Чи стать, освиа i стаж роботи респондентiв е чинником впливу на мотиви професшного вдосконалення?
Щоб вказанi працiвники краще ознайомились i вiдповiли на поставленi питання, тд нашим керiвництвом були проведет зондажт дослiджения у групi 120 пращвниюв громадсько! адштстраци, що дае у Великопольському воеводствi. Серед них дещо бшьшу групу становили жшки (58,3%). Переважно домiнували особи зi стажем роботи 11 рокiв i бiльше (65,0%). Вiдмiннiсть стосувалася також рiвня !х освiти; найбiльш чисельну групу становили респонденти з освиою вищою (50,8%) i середньою (46,7%). Решта були випускниками основних професшних шк1л.
Аиалiзуючи в1дпов1д1 опитаних пращвниюв громадсько! адмшстращ! щодо мотивiв удосконалення професiйно! квалiфiкацi!, варто зазначити, що вс1 вони вiдзначили iстотний вплив !х освiти на освоення i отримання роботи. 34,2% осiб вщповши, що це мае дуже значний вплив, а 48,3% - що значний. Така ввдповщь була характерною однаково часто для пращвниюв без врахування !х статi, р^вня освии i стажу роботи. Як свщчать дослiдження, лише 17,5% респондентов визнали, що !х освiта повн1стю ствпадае з виконуваною ними роботою. 1нш1 стверджували, що не отримують задоволення в1д свое! роботи i не мають цшковито! радостi в1д и виконання, тому намагаються користуватись р1зними формами вдосконалення власних знань та вм1нь.
З вiдповiдей респондентiв випливае, що, дбаючи про озброення пращвниюв необх!дними знаннями та вм1ннями, у ф!рмах, де вони працюють, оргашзоваш р1зн1 курси та навчання. Таю заходи роботодавщв оц1нюються дуже високо 75,8% опитаних. Ця ощнка виражена дещо бiльше у чолов1к1в (82,0%), шж у ж1нок (р1зниця - 10,6%). Викликае подив той факт, що так ощнювали переважно рвдше особи з основною профе^йною освггою (33,3%), н1ж з вищою (р!зниця - 50,3%).
Якщо вiзьмемо до уваги стаж роботи опитаних пращвникiв, то тут переважали особи з1 стажем до 5 рок1в (88,0%) та 11 рокв i б!льше (75,6%). Така загальна висока ощнка д1яльност1 роботодавц^в стосовно пiдвищення чи вдосконалення квалiфiкащI працiвникiв, виражена респондентами, зумовлена тим, що останнi брали чи беруть зараз участь у р!зного виду курсах !
навчаннях. Деяк з них брали участь нашть у двох i бшьше р1зних навчаннях. Необхщно зауважити, що 64,2% oci6, KOTpi працюють у громадськiй адмiнiстрацiï, користувалась такими пропозицiями.
Серед найбiльш названих видiв навчання (36,7% вiдповiдей) було так зване навчання всеpединi ввддалу, пов'язане з виконуваною дiяльнiстю на тсш роботи, наприклад: ISO 9001, навчання у сфеpi бухгалтерського облшу, iнфоpмацiйних систем, будiвельного права, податкового права, громадських замовлень, пошуку i використання фонд1в спiльноти тощо. Названим типом навчань користувалися майже однаково чоловши (38,0%) i ж1нки (35,7%). Як можна було припустити, серед них переважали особи зi стажем роботи бшьше 11 рок1в (39,7%) i 6-10 рошв (35,3%). Також домывали особи з вищою осв™ю (47,5%) i менше - з середньою (26,8%). Проте цим навчанням не скористалися особи з основною професшною освiтою.
Вiдносно велика група респонденпв (27,5% загальноï кiлькостi) брала участь у навчанш, що стосуеться безпеки i гтсни пращ. Про це заявили бшьше, що цшком зрозумшо, особи зi стажем роботи до 5 рошв (44,0%), шж з бшьшим стажем. Показник piзницi для iнших пеpiодiв стажу перебував у межах ввд 8,7 до 19%. Стать i освга ^eï групи pеспондентiв нечiтко впливали на таку вiдповiдь.
Щоб вiдобpазити залучення опитаних осiб до вдосконалення пpофесiйноï квалiфiкацiï, вiдзначимо, що бiльше половини респонденпв ствердили, що постiйно намагаеться поглиблювати своï знання i розвивати умiння. 19,2% опитаних, усвiдомлюючи, яку роль виконують у суспiльствi, здобувають тслядипломну освiту. Так заявили пращвники з повною вищою (19,6%) i вищою професшною (18,0%) освтою без огляду на стать. Значно частше було осiб, якi працюють 11 i бшьше рошв, на вiдмiну ввд тих, хто мае менший стаж ^зниця вiдносно до шших пеpiодiв стажу становить 16,4%).
Чисельну групу (16,7%) займали особи, як навчаються на даний час, осшльки прагнуть отримати диплом про вишу освпу. Серед них домiнували ж1нки (20,0%), на вiдмiну вiд чоловшв (piзниця - 8,0%); зpозумiло, що це були особи з середньою освгтою. Таку потребу бшьше вiдчувають молода пращвники зi стажем роботи до 5 рошв (36,0%), тж ri, хто мае 11 i бшьше рокв стажу роботи (9,0%). 22,5% опитаних пращвнишв вибрали самоосвту як шлях до вдосконалення своeï професи. Так вщповши працвники без врахування ïx стат i стажу роботи, однак переважну бiльшiсть становили особи з вищою освiтою (31,1%), тж з середньою (14,1%).
Факт, що дуже значна група респонденпв надае перевагу самоосвiтi, дозволяе стверджувати, що вона мае такi плани стосовно власного розвитку й готова ^естувати у своï знання. Зввдси ми пеpеконанi також, що самоосв^ потpiбно бiльше просувати, нiж це було до цього часу, в piзному професшному сеpедовищi, на piзниx освiтнix щаблях, адже знання й умшня у сфеpi самоосвiти е умовою ефективносп кожного освiтнього процесу.
Були теж пращвники, яш рвдше (2,5-11,7%) стверджували, що на даний час тдвищують свою квалiфiкацiю на piзниx курсах, але, на жаль, не вказали ïx. Курси - це форми пiдвищення квалiфiкацiï, яш були вибpанi тiльки тими, хто мав вищу (13,1%) i середню (10,7 %) освiту. Тieю формою користувалися частше особи, як1 мали стаж роботи 11 i бшьше рошв (14,1%), шж менший ^зниця - 8,2%).
Для бшьш глибшого вивчення погляд1в пpацiвникiв на тему тдвищення чи вдосконалення професшно1' квалiфiкацiï за допомогою участi у вищевказаних формах ми запитали ïx, чи зазначене навчання, курси були безпосередньо пов'язаш з роботою, яку вони виконують. Виявилось, що 53,3% респонденпв тдтвердили, що напрям тдвищення ix пpофесiйноï квалiфiкацiï був пов'язаний з ]_'хньою роботою. Так вважали частше чоловiки, нiж жiнки (52,8%). Якщо взяти до уваги ïxнiй piвень освiти, то виразно домiнували особи з вищою освиою (62,3%). Показник piзницi для осiб з середньою освиою i пpофесiйною перебував у межах 18,3-29,0%. Варто зауважити, що ними частше були респонденти з найменшим стажем (68,0%) i найбшьшим (50,0%). Решту (46,7%) пращвнишв визнали, що форми тдвищення чи вдосконалення професшно].' квалiфiкацiï, в яких вони брали або беруть участь, не були безпосередньо пов'язаш з ïx роботою, хоча участь у них вони ощнюють високо, осшльки щ форми були щкавими i поширили та актуалiзували ïxm загальш знання i цим показали, як можна розвивати професшну кар'еру.
Головне питання до^дження, що було поставлене пращвникам гpомадськоï адмiнiстpацiï, стосувалося мотивiв, яш схиляють ïx до пiдвищення пpофесiйноï квалiфiкацiï.
Розумшчи, що мотиви поведiнки людей дуже складнi, оск1льки вони майже школи не зумовленi вииятково одшею, а багатьма потребами з р1зним ступенем д1яльност1, ми попросили респондентiв, щоб серед багатьох погляд1в, як1 схиляють !х до пiдвищения сво!х квалiфiкацiй, вони вибрали найважливiший. Таким чином, кожен пращвник вибрав т1льки один мотив, який для нього перебувае на першому плат 1 власне, передуем визначае прийияття рiшения, яке нас щкавить при вивченнi досл1джуваного питания.
Проведенi дослiджения засвiдчили, що опитат працiвники, прагнучи до професшного вдосконаления, керувались ц1нн1сними мотивами. Найчастше на першiй позици респонденти вказували бажання бути хорошим у роботi, яку виконують. Цим мотивом керувались 54,2% загально! юлькосл опитаних, у тому числ1 55,7% жшок i 52,0% чолов1к1в. Серед них ввдносно бiльше було ос16 з вищою осв1тою (65,6%), н1ж з середиьою (44,6%). На в1дм1нност1 цiе! групи впливав незначною м1рою стаж роботи, тому що переважали особи, як1 працюють 11 i бiльше роив (57,7%). Показник р1зниц1 в1дносно до тих, яш працюють найменше, становив 9,7%.
На другому м1сц1 за частотою вщповвдей перебували респонденти (30,8%), котр1 свою готовн1сть до вдосконаления мотивували фактом, що цього вимагають змти, як вiдбуваються на ринку пращ. Впевнешсть у потребi йти в ногу з новими процесами вiдчувають також бiльше особи з вищою осв1тою (39,3%) i середиьою (23,2%). Не було серед них пращвнишв з основною професшною осв1тою. Так в1дпов1ли майже однаково як жшки (31,4%), так i чолов1ки (30,0%). Якщо взяти до уваги !х стаж роботи, то так частше висловлювались особи з1 стажем 6-10 рошв (47,1%) i 1-5 рошв (40,0%), на в1дм1ну в1д тих, як1 працюють найдовше (24,4%).
22,5% опитаних пояснюють потребу тдвищення або вдосконаления професшно! квалiфiкацi! бажанням здобути знання, як дали б змогу отримати професшне тдвищення. Так мотивували значно частше чолов1ки (34,0%), шж жшки (р1зниця - 20,0%). У дослщжуванш груп1 спостерiгаеться прагнення отримати професшне пiдвищения як основний мотив для ос16 з найнижчою (33,3%) i найвищою (31,1%) осв1тою, на в1дм1ну в1д тих, хто мае осв1ту середню (р1зниця - 20,8%). Коли йдеться про стаж роботи, цим мотивом керувались частше особи з найменшим стажем роботи до 5 рошв (32,0%). Показник р1зниц1 для 1нших перюд1в стажу становив 14,0%.
З в1дпов1дей респонденпв випливае, що на вдосконаления квалiфiкацi! суттево впливае високий рiвень безроб1ття, адже в1дносно велика к1льк1сть пращвнишв громадсько! адмшстрацп стверджуе, що головним мотивом для них був страх втратити роботу. Цим мотивом керувалися 18,3% опитаних, в тому числ1 22,9% жшок i 12,0% чолов1шв. Взявши до уваги рiвень осв1ти названих ос16, то частiше, що цшком зрозум1ло, називали цей мотив особи з професшною освггою (33,3%), шж з вищою (13,1%) i середиьою (12,5%). Варто зауважити, що серед тих, хто керувався вказаним мотивом, переважали т1, хто мав 6-10 рошв стажу (41,2%) i менше (32,0%), хоча серед них були також особи з вищою осв1тою.
Таю мотиви, як покращення фтансового стану, думка про професйну кар'еру, щоб вiдповiдати вимогам роботодавця, називалися значно менше (шльшсть ввдповвдей у межах 6,7-9,2%).
Проведет досл1дження виявили, що опитат пращвники проявляють загалом позитивну позищю стосовно пiдвищения професшно! квалiфiкацi!. Названi ними мотиви доводять, що вони ц1лком можуть со61 зарадити, оск1льки систематична актуалiзацiя знань i розширения ум1нь, пов'язаних з професшною д1яльн1стю, з одного боку, е гарантом утримання роботи, а з шшого - сприяе бшьш повн1шому професшному розвитку. Кр1м цього, у досл1джуван1й груп1 ми зауважили, що на мотивацiю можуть впливати р1зн1 чинники, зокрема стать, осв1та i стаж роботи. Виявилось, що вс1 чинники р1зною м1рою впливали на мотивацiю професшного вдосконаления, але бшьший вплив мала освiта i стаж роботи на даному мющ роботи, н1ж стать.
Представленi результати досл1джень стосовно мотив1в здшснения професшного вдосконаления вибраними прац1вниками громадсько! адмшстрацп пiдтвердили, що опитана група цшком сввдома, яку роль i функцп вона виконуе, а ставлячи перед собою визначет ц1л1 i завдання, посл1довно прагне до !х реалiзацi!, декларуе свою готовн1сть до осв1ти.
Пров1дними мотивами, як1 схиляють пращвнишв до таких ршень, е прагнення бути хорошим у робоп i врахувания зм1н на ринку пращ. Очевидно, що дуже стисло поданий матерiал дослщження, де вiдображено мотиви пращвнишв, котр1 займаються профе^йним
удосконаленням, не може бути повнютю вичерпним, проте вш може бути актуальним при розглядi бшьш складного питання, яким е освиня мотивацiя дорослих.
Л1ТЕРАТУРА
1. Armstrong M. Zarz^dzanie zasobami Ludzkimi. - Krakow, 2000.
2. Bramley P. Ocena efektywnosci szkolen. - Krakow, 2001.
3. Borkowska S. System motywowania ludzi w przedsi^biorstwie. - Warszawа, 1985. с. 11
4. Hilgard E. Wprowadzenie do Psychologii. - Warszawa, 1972.
5. Качор С. Проблеми пiдготовки учителiв до роботи у школi та шших форм професшного навчання / С. Качор, С. Титус // Стан i перспективи професiйного навчання. - Варшава, 1981.
6. Nowacki T. Dydaktyka doskonalenia zawodowego. - Wroclaw, 1976.
7. Reykowski J. Motywacja: postawy prospoteczne a osobowosc. - Warszawa, 1979.
УДК 331.5(438)
П. ОЛЬХУВКА
РОЛЬ I ЗАВДАННЯ МОЛОД1ЖНИХ ЦЕНТР1В КАР'бРИ ТА ПУНКТ1В ПОСЕРЕДНИЦТВА ПРАЦ1 ЯК 1НСТИТУЦ1Й РИНКУ ПРАЦ1 У ПОЛЬЩ1
np0aHani30eaH0 ситуащю в сучастй Польщi стосовно працевлаштування випускниюв основних профестних шкы. Показано роль i завдання установ, як надають молодi основш послуги на ринку пращ: молодiжних центрiв кар'ери, пунктiв посередництва пращ та осередмв професшного навчання, в подоланш безробття серед молодих людей.
Ключовi слова: ринок пращ, молодiжнi центри кар'ери, пункт посередництва пращ, добровтьш дружини пращ, профконсультащя, безробтт.
П. ОЛЬХУВКА
РОЛЬ И ЗАДАЧИ МОЛОДЕЖНЫХ ЦЕНТРОВ КАРЬЕРЫ И ПУНКТОВ
ПОСРЕДНИЧЕСТВА ТРУДА КАК ИНСТИТУЦИЙ РЫНКА ТРУДА В
ПОЛЬШЕ
Проанализирована ситуация в современной Польше относительно трудоустройства выпускников основных профессиональных школ. Показаны роль и задачи учреждений, которые оказывают молодежи услуги на рынке труда: молодежных центров карьеры, пунктов посредничества труда и ячеек профессионального обучения, в преодолении безработицы среди молодых людей.
Ключевые слова: рынок труда, молодежные центры карьеры, пункт посредничества труда, добровольные дружины труда, профконсультация, безработные.
P. OLCHUVKA
THE ROLE AND TASKS OF THE YOUTH CAREER CENTERS AND THE
MEDIATIVE HEADQUARTERS OF LABOR AS THE INSTITUTIONS OF EMPLOYMENT MARKET IN POLAND
The article deals with the analysis of the problem of employment in the modern Poland of the main professional schools graduates. The role and tasks of the institutions providing to the youth service in the employment market: the youth career centers, mediative headquarters of labor, professional education cells in overcoming of the unemployment among the youth.
Keywords: employment market, the youth career centers, mediative headquarters of labor, occupation consultation, the unemployed.
Молодi люди - це основна група, що функцюнуе у суспiльствi i в недалекому майбутньому визначатиме кшьшсть та яшсть ресурив робочо! сили, а отже, впливатиме на процеси економiчного розвитку. Тому важливим завданням е цшковита участь молодi на ринку
