CC BY
22
О.А. Рудич
СТАН I ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 ТА ПЩПРИеМНИЦЬКО! 1НЩ1АТИВИ МОЛОД1 УКРА1НИ
Молодь е особливо активною складовою сучасного укра!нського суспшьства. Молодим поколiнням належить реалiзувати започатковаш в нашiй державi реформи та розвинути !х до рiвня системних сощально-економiчних перетворень. Саме вщ того, чи буде молодь активною, дiездатною та творчою силою, залежать перспективи державно! розбудови та процвгтання Укра!ни. Молодь найбiльш продуктивна i в соцiально-демографiчному вiдношеннi. Вона е необхщною, незамiнною складовою у природному процес замiщення поколiнь, забезпечення чисельного оновлення населення й досягнення, таким чином, його тривалого юнування. Водночас молодi поколiння ввдграють важливу роль у процесi вщтворення населення в широкому соцiальному контексп: вiдтворення вже iснуючих та набуття нових демографiчних та соцiальних ознак i характеристик, пiдвищення якостi населення - його здоров'я, освгтнього та професiйно-квалiфiкацiйного рiвня,
трудово! та м^рацшно! мобiльностi. Ось чому впродовж роюв незалежностi в Укра!'нськш державi немало робиться для формування i реалiзацГi принципово ново! державно! молодiжноi полгтики.
Першим кроком формування полiтики держави щодо молодi стало прийняття Декларацп вiд 15 грудня 1992 р. № 2859-ХП "Про загальнi засади державно! молодiжноi полiтики в Укра!ш". У документi було визначено мету, завдання, принципи, головш напрями, а також мехашзм формування та реалiзацii державно! молодiжноi
полiтики в Укра!ш. Декларацiя визначила державну молодiжну полгтику в Укра!ш як прiоритетний i специфiчний напрям дiяльностi держави в штересах молодо! людини та всього суспшьства.
Загальш засади створення оргашзацшних, соцiально-економiчних, полiтико-правових умов соцiального становлення та розвитку молодих громадян Укра!ни було визначено в Закош Укра!ни вiд 5 лютого 1993 р. № 2998-ХП "Про сприяння сощальному становленню та розвитку молодi в УкрашГ.
Згiдно з Законом держава: гарантуе працездатнш молодi рiвне з iншими громадянами право на працю, забезпечуе надання першого робочого мiсця;
пiдтримуе i сприяе розвитковi тдприемницько! iнiцiативи та дiяльностi молодi шляхом довгострокового пiльгового кредитування;
сприяе тдвищенню рiвня життя молодо виплачуючи стипендп молодi, яка отримуе професшно-техшчну, вищу освiту;
забезпечуе молодим громадянам рiвне з шшими громадянами право на житло, сприяе молодiжному житловому будiвництву;
гарантуе молодим громадянам рiвне з шшими громадянами право на освпу, культурний розвиток, дозвшля i вiдпочинок;
забезпечуе молодим громадянам рiвне з iншими громадянами право на охорону здоров'я, заняття фiзичною культурою i спортом;
© Рудич Олександр Анатолiйович - acnipaHT. Науково-технiчний комплекс статистичних дослiджень Держкомстату Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
забезпечуе право молодi на створення молодiжних громадських органiзацiй.
Найважливiшим досягненням
еволюци державно! молодiжноi полiтики в Укра!ш е !! поступове наближення до стандарт i принципiв, на яких грунтуеться молодiжна полiтика в кра!нах-членах Свропейського союзу. Цi новi для нашо! кра!ни, але пiдтвердженi багаторiчною практикою iнших держав пiдходи до розвитку молодi засновано на прюритетносп державно! пiдтримки органiзованого молодiжного руху, подiлу вiдповiдальностi за роботу з молоддю мiж органами державно! влади i молодiжними громадськими
органiзацiями, бшьшють з яких об'еднано в нащональну спiлку.
Однак, незважаючи на здшснення на полiтичному, соцiальному, економiчному, законодавчому та оргашзацшному рiвнях важливих заходiв, становище молодi у багатьох вщношеннях залишаеться складним, а цiлий ряд !! проблем у сферi освгги, професшно! пiдготовки, продуктивно! зайнятостi, охорони здоров'я,
сощального забезпечення, формування у молодо! змши активно! життево! позици ще далеко не вирiшено.
У 2002-2004 рр. Державний комгтет статистики Укра!ни у спiвпрацi з Мiжнародною органiзацiею працi проводив щорiчнi вибiрковi соцiологiчнi обстеження "Базова захищенiсть населення Украши", метою яких був мониторинг сощального стану i тенденцiй у сощальнш полiтицi, а також визначення, як щ змiни вiдбиваються на сощальному почуттi людини, в тому чист молодi, i суспiльства.
Вибiркова сукупнiсть була сформована таким чином, щоб отриманi данi були репрезентативними для кра!ни в цiлому, у розрiзi мiських поселень, сшьсько! мюцевосп та за статтю. В обстеженш брали участь 9400 респондентiв. Серед них - зайнят у
рiзних галузях промисловостi, сiльського господарства, невиробничо! сфери та сфери послуг, студенти денно! форми навчання, безробпта, непрацюючi пенсiонери. Вiдповiдно до процедури формування вибiрковоi сукупностi результати дослщження було
розповсюджено на всю генеральну сукупнiсть.
Вiдповiдно до Закону Украши вщ 23 березня 2004 р. № 1659-ГУ "Про внесення змш до ст. 1 Закону Украши "Про сприяння сощальному становленню та розвитку молодi в Укра!ш" вiковий ценз молодi було збшьшено. Зараз молоддю, молодими громадянами вважаються громадяни Укра!ни вщ 14 до 35 рокiв. Нажаль, дане обстеження не охоплюе ту частину молодо на яку припадають учнi шкiл (14-17-лiтнi особи). Тому у статп проаналiзовано стан соцiально-економiчноi захищеностi молодi у вiковiй грут вiд 17 до 35 роюв. Частка молодi складае близько 23% вах опитаних (або, враховуючи ваговi коефiцiенти, близько 4,3 млн. оаб).
Як було зазначено вище, пщвалини правового поля для формування та реалiзацii державно! полiтики стосовно молодi було закладено прийняттям Закону Украши "Про сприяння сощальному становленню та розвитку молодi в Укра!ш". Там же було визначено загальш засади створення оргашзацшних, соцiально-економiчних, полiтико-правових умов сощального становлення та розвитку молодих громадян Украши в штересах особистосп, суспiльства та держави.
Головним вектором штеграцй молодi в економiчнi вiдносини е !! вихiд на ринок пращ, коли в житп людини вщбуваеться складний процес подолання порога мiж навчанням i початком трудово! дiяльностi. Цей процес передбачае суспшьне визнання здiбностей молодо! людини та !! прагнення застосувати на практищ сво!
9ПП/1
ГГПО ТТ1/МУЛТ11 рт/ПО ТТО ТТТТ л'ч 'го/,
х^д, 1 Xхх VI*»/ххх у ^ и^
працю винагороду.
Серед опитано! молодi за результатами обстеження "Базова захищенють населення Укра!ни" у
Пращвники сфери послуг 9,3%
Пращвники I ювирооничо! сфери 24.7%
студенти - 24,8, безробггш - 9,2, непрацюючi пенсюнери (iнвалiди) - 0,7% (рис. 1).
Пращвники сшьського господарства 9,6%
Безробпш
9,2% Пенсюнери 0,7%
Студенти 24,8%
Пращвники промисловоста 21,7%
ЧИ'ЛШП ТТ/"Л/-^ТЭ1 ТТ I Л / \ГГП I Д Д\ Ш О Т1 Т Л Л1>Г\1/Л
х х ими! ч VI-' V х
Рис. 1. Розподт опитаног молодг за категоргями
Пройшли курс навчання по якш-небудь професи або ремеслу 82,6% обстежено! молодi (серед них жшки склали 57,2%, чоловши - 42,8%), з них 91,8% закшчили вищий навчальний заклад, коледж або професшну школу, бажали отримати освпу 94% респондентiв серед молодо iншi 6% були вимушенi 11 отримати. Бiльшiсть респондентiв, що пройшли навчання, мають дипломи та сертифжати (один -65,5%, два - 22%, три i бiльше - 7,4%).
Серед молодо зайнято! в галузях економжи, бiльшiсть тих, хто пройшов професiйне навчання (97,8%), використовують отриманi знання, з них: 34,4 та 37,2% - повнютю та значною мiрою, 13,6% - приблизно наполовину, 8,7% - в деякш мiрi, а 6,1% - не використовували отримаш знання в сво!й роботi (табл. 1). Бiльше двох третин респонденпв (67,1%), що отримали певну квалiфiкацiю, зазначили, що вона за спещальнютю "вщповщае" тiй робоп, яку вони виконують, але 10,3% вважають, що не вiдповiдаe. Водночас 9,4% респонденпв вiдмiтили, що рiвень
!х квалiфiкащi значно вищий, шж необхiдно для виконання роботи (можливо, тому, що вони були змушеш виконувати низькоквалiфiковану роботу).
Ймовiрнiсть отримання нових професшних знань у наступш 5 рокiв, як дуже ймовiрну та ймовiрну, оцiнюють 55,9% працюючо! молодi. Сподiваються отримати новi професшш знання за мiсцем роботи 57,1% респонденпв та в iншiй установi поза межами роботи 62,1%. Серед причин, що заважають отриманню знань, основною е вiдсутнiсть коштiв як на тдприемсга, так i власних (62,8 та 85,6% вщповщей).
Сощальне становлення молодi - це, насамперед, виршення проблем зайнятостi молодих громадян та !х професiйного росту. Так, пщвищено по роботi протягом останшх 5 рокiв було 29,4% опитано! молодi (у 2002 р. -27,7%), а понижено лише 5,8% (у 2002 р. - 7,2%). Очжують можливого тдвищення по робоп протягом наступного року, вважаючи його дуже ймовiрним та ймовiрним, 23,8% молодо зайнято! в галузях економжи, а
пониження e ймовiрним для 10,9%. № змогли визначитися з вщповщями стосовно пщвищення 31,3% опитаних та стосовно пониження - 41,1%, що свщчить про велику невпевненiсть щодо свого майбyтнього як фахiвцiв та носив певних навичок, вмiнь i таланов, що, в Таблиця 1. Pieern використання отрим квалiфiкацuробоmi (у % до
свою чергу, демонстрye невпевненють y захищеностi сво'1'х професшних вмiнь та можливостей досягти належного рiвня розвитку кар'ери та самоствердження на робочш нивi (табл. 2).
шних знань та вiдnовiднiсmь рiвня тих, хто вiдnовiв)
Всього Жшки Чоловжи
2003 2004 2003 2004 2003 2004
Чи вuкорuсmовуeme Ви отримаш знанняу Ваштробоmi?
Використовую повнютю 37,7 34,4 41,8 36,0 31,8 32,4
У значнш мiрi 36,0 37,2 34,2 35,9 38,6 39,0
Приблизно наполовину 12,4 13,6 10,0 13,3 15,8 13,8
№значно 8,5 8,7 8,3 8,9 8,9 8,5
Hе використовую 5,4 6,1 5,7 5,9 4,9 6,3
Наскшькирiвeнь Вашо1' квалiфiкацu вiдnовiдаe Ваштробоmi?
H вщповщае 8,9 10,3 10,3 11,1 6,9 9,3
Значно вищий за необхiдний 9,5 9,4 8,6 7,3 10,9 12,0
Вiдповiдаe 69,6 67,1 70,0 68,2 68,9 65,7
Hедостатнiй для роботи 3,7 3,3 3,7 3,4 3,8 3,2
Важко вiдповiсти 8,3 9,9 7,4 10,0 9,5 9,8
Таблиця 2. Думка молодих рeсnондeнmiв щодо можлuвосmi niдвuщeння
(nонuжeння) по роботi, %
Пщвищення Пониження
2002 2003 2004 2002 2003 2004
Чи отримували Ви niдвuщeння або були nонuжeнuмu по робоmi протягом останшх рок1в?
Так 27,7 28,1 29,4 7,2 5,8 5,8
Hi 72,3 71,9 70,6 92,8 94,2 94,2
Як Ви оцiнюeme можлив^ть отримати niдвuщeння або nонuжeння поробоmi у наступш 12 м^ящв?
Дуже ймовiрно 2,4 3,1 6,3 3,0 2,3 3,0
Имовiрно 13,9 16,5 17,5 6,7 9,2 7,9
Малоймовiрно 29,5 35,8 33,1 26,7 32,9 32,7
Hеймовiрно 15,6 15,4 11,8 18,4 15,3 15,3
Важко вщповюти 38,6 29,2 31,3 45,2 40,3 41,1
Тепершнш високий техногенний розвиток суспшьства та поступове наближення Украши до сучасних технологш y виробницга та наданнi послуг населенню потребуе вiд молодих громадян наявностi високого освггнього та професiйного рiвня. Тому вмшня
користуватися комп'ютером стае дуже важливим чинником
конкyрентоспроможностi на ринку працi. Отже навички володшня комп'ютером мають 71% молодих респондент (y 2002 р. - 54,2%, y 2003 р. - 62,6%).
Вимушена незайнятють серед молодi в Укра!ш нинi перетворилася на одну з найболючших сощально-еконо-мiчних проблем. За матерiалами даного обстеження 26,4% молодi було безробiтними якийсь перiод протягом останшх 5 роюв, з них протягом
протягом останшх 12 мюящв деякий час було безробгтними близько 51% респондент. Основними причинами безробптя молодi виявилися звiльнення за власним бажанням та скорочення обсягiв виробництва i вивiльнення працiвникiв (табл. 3).
останнього року - 14,8%. А взагалi
Таблиця 3. Динамика основних причин безробття молоЫ у 2002-2004рр., %
Яка причина того, що Ви були безробтним? 2002 2003 2004
Пщприемство збанкрутувало i було закрите 8,6 11,2 11,4
Пщприемство значно скоротило обсяги виробництва i
звiльнило частину персоналу 20,5 20,9 20,4
На пщприемсга вiдбулися технологiчнi змiни i моя квалiфiкацiя стала непотрiбною 1,6 2,8 6,1
Звiльнився за власним бажанням (у зв'язку з амейними
обставинами, пошуками кращо! роботи) 26,2 27,7 32,4
Мене звшьнили за порушення трудово!, технологiчноi
дисциплiни 0,2 - 0,2
Мене звiльнили без поважних на те причин 3,2 0,9 1,1
1нше 39,7 36,5 28,4
Певну гарантш захищеносп вщ випадкового та несправедливого звшьнення дають юридично оформлен вiдносини мiж роботодавцем та пращвником, тобто контракт. Бiльшiсть молодi, що працювала у галузях економiки, мала постшний контракт -76,7% (у 2003 р. - 81,1%, у 2002 р. -81,3%), на основi усно! домовленосп, без встановленого строку - 9,8% (3,4 та 4,5% вщповщно), iз встановленим строком бiльше 12 мюящв - 6,4% (4,3 та 3,2%), ¡з строком 12 мюящв - 2,2% (2,6 та 1,8%), iз строком 3-11 мюящв - 0,7% (0,9 та 1,2%), а 4,2% (7,7 та 8%) молодi було зайнято тимчасово (менше 3 мюящв) або перюдично, день вщо дня.
Один iз факторiв спокшного життя - це впевненiсть у тому, що маеш постiйну роботу, яку зможеш зберегти в майбутньому. Даш обстеження свщчать про те, що тако! впевненостi в укра!нсько! молодi небагато - 40,2% працюючих не впевненi, що зможуть зберегти тепершню роботу або
прибуткове зайняття у найближчi 12 мiсяцiв. Вщмгтимо, що таких стало менше в порiвняннi з попереднiми роками обстежень: у 2002 р. - 41,3%, у 2003 р. - 43%.
За думкою 65,2% респондента, втрата роботи дуже суттево вплине на рiвень !х життя, що е найбшьшою часткою за минулi роки, у 2003 р. таких було 63,7%, у 2002 р. - 64,8%. I це зрозумшо, оскшьки для бшьшосп працюючих основним джерелом доходу залишаеться заробпна плата. Не суттево вiдiб'еться на рiвнi життя це для 4,6% (у 2003 р. - 5,8%, у 2002 р. - 5,2%).
Про рiвень розвитку ринку пращ свщчить факт, що для бшьшосп працюючо! молодi буде складно знайти нову роботу, щоб вона вщповщала рiвню заробiтку, умовам працi та використан-ню професiйних навичок ^аграма на рис. 2).
Одним iз механiзмiв досягнення вiдповiдностi мiж попитом на робочу силу та !! пропозищею, засобом
пiдвищeння piвня життя та yникнeння бiднocтi в yмoвах eкoнoмiчнoï нecтабiльнocтi е тpyдoва мiгpацiя. Отoж, при втрат poбoти бажання пepeïхати мoжe виникнути y 37,9% мoлoдi, впeвнeнi, щo нe пepeïдyть, 45,1% та 17% cyмнiваютьcя y cвoeмy piшeннi. Оcнoвними причинами вiдмoви вiд пepeïздy 6ули ciм'я та житлo - вiдпoвiднo
25 та 23 2% вiдпoвiдeй у pecпoндeнтiв
cepeд ме
□ Дужс лeгкo □Лeгкo □Дeщo cкладнo □ Складнo ПДужс cкладнo
Рис. 2. Складтсть пошуку новог роботи у порiвняннi з тeпeрiшньою, %
стимулювала б pecпoндeнтiв дo пepeïздy, залишаeтьcя poбoта, яка забeзпeчye виcoкy заpoбiтнy плату, - 76,1%. Щo cтocyeтьcя мicця, куди б пepeïхали oпитанi в пoшyках poбoти, тo прюршети на даний мoмeнт змiнилиcя. Бажаючих пepeïхати в крашу дальньoгo заpyбiжжя мeншe (26,4%), нiж тих, хто надае пepeвагy
iншим peгioнам Украши (33,4%), тoдi як у 2002 р. таких бyлo вiдпoвiднo 30,8 та 22,7%. Ц мoжна poзглядати як пoзитив, аджe вiдбyваeтьcя внутршня тpyдoва мiгpацiя, а нe вщтш poбoчoï cили з краши, щo нeгативнo впливае на poзвитoк eкoнoмiки.
Щe oдин пoказник гiднoгo piвня життя - цe цiкавicть poбoти для pecпoн-
дeнта, тoбтo шли нe дoвoдитьcя працювати на будь-якш poбoтi для забeзпeчeння виживання, а шли людина мае змoгy займаттоя дiлoм, якe ш дo впoдoби, та oтpимyвати за цe дoхoд, який би дoзвoляв забeзпeчити дocтoйнe життя. Таблиця 4 вiдoбpажаe piзнi критери для oцiнки мoлoдими pecпoндeнтами piвня задoвoлeння cвoeю poбoтoю.
Таблиця 4. Pieem задоволeностi молодi своею роботою (у % до тих, хто працюе)
ДУжe задoвoлeн ий Задoвo-лeний Нeзадoвo-лeний Дyжe шза-дoвoлeний Важш вiдпoвicти
Рiвeнь заpoбiткy чи дoхoдy 2,9 21,0 52,7 14,9 8,5
Рiвeнь пiльг oкpeмo вщ заpoбiткy 2,8 19,4 38,5 14,9 24,4
Характер роботи 7,2 60,1 17,1 4,9 10,7
Розмiр свое! автономГ! / незалежностi 3,8 39,5 24,6 6,6 25,5
Можливiсть удосконалення сво!х професiйних навичок 4,9 43,4 24,5 8,1 19,1
Можливiсть кар'ерного росту 3,4 27,3 32,2 9,0 28,1
Як вщомо, сьогодш вiдбуваеться процес входження Укра!ни до свпово! ринково! економжи. Пiд час обстежень розглядався вплив цього процесу на ринок пращ. Слщ вiдмiтити, що частка молодо яка вiрить у позитивний вплив глобалiзацii, помiтно зросла - 21,9% у 2004 р. проти 16,2% у 2002 р. Це говорить про готовнють молодi виходити на мiжнароднi ринки пращ, яю бшьш насиченi як кiлькiсно, так i характеризуються високими стандартами професiйних можливостей та вмiнь. Попри поширеш проринковi орiентацii, можливостi молодi щодо реального впливу на формування стратеги та тактики економiчноi реформи обмежеш через меншу у порiвняннi зi старшими поколiннями активнiсть молодi у виборах, низький рiвень !! представництва у вищих i мюцевих органах законодавчо! та виконавчо! влади, керiвництвi великих i середнiх тдприемств, державних органiзацiй та установ, неурядових оргашзацш роботодавцiв i пiдприемцiв, профспшок. Здоровий ринок працi передбачае вщносно високi стандарти безпеки та охорони пращ на робочому мющ. За вщсутносп безпечних та екологiчно прийнятних умов пращ, з гарантованими процедурами охорони здоров'я та безпеки, яю принаймш вiдповiдають усiм вимогам, ринок пращ не функщонуватиме повнокровно. Одшею з негативних тенденцiй за останш роки е гонитва за бшьшою гнучкiстю та "ринковим регулюванням" трудових вiдносин на вiдмiну вщ !х традицiйного регулювання на пiдставi переговорiв i
вiдповiдних законодавчих акпв, що призвело до значно! втрати ефективносп захисту вiд нещасних випадюв на виробництвi.
Взагалi безпечними умови свое! роботи вважають 61,7% працюючо! молодо тодi як у 2002 р. таких було 65%. Незважаючи на великий вщсоток працюючих у безпечних умовах, кожен п'ятий (23,3%) респондент вважав, що умови його пращ е небезпечними (у 2002 р. таких було 16,5%). Серед причин, яю роблять умови пращ шкщливими, вони найчаспше називали надмiрний шум (63%), небезпечш мехашзми (61,4%), загазованють робочого мюця (48,2%) та небезпечш хiмiчнi речовини (47,2%). Серед основних причин, яю перешкоджають створенню на пiдприемствi безпечних умов пращ, зайня^ називають недостатнють фiнансових коштiв та значний знос виробничих фондiв - вiдповiдно 38,9 та 26,9% вщповщей.
Таким чином, можемо зробити висновки, що, незважаючи на збшьшення та вдосконалення державних заходiв щодо сприяння працевлаштуванню, захищеносп професiйних вмiнь, надання гарантш зайнятостi, вони все ще залишаються недостатньо дiевими та ефективними. Серед заходiв сприяння працевлаштуванню молодi слiд вiдзначити передусiм необхiднiсть бшьш ефективного економiчного
стимулювання роботодавцiв, яю приймають на роботу випускникiв навчальних закладiв, створюють додатковi робочi мюця для працевлаштування безробпних, а також
посилення державного та громадського контролю за якютю та умовами пращ для молодь
Основш напрями державно! полпики розвитку самозайнятосп та тдприемницько! дiяльностi молодi в Укра!ш таю:
запровадження освiтнiх програм з основ пщприемницьких знань;
виявлення i заохочення молодо здiбноi до тдприемницько! дiяльностi;
формування iнфраструктури
пiдтримки малого пщприемництва та пiдготовка спецiалiстiв для
консультування з цих питань;
розширення цшьово! допомоги безробiтним для започаткування власно! справи;
створення сприятливих умов для поширення самозайнятостi, лiквiдацiя адмшютративних перешкод розвитку малого пiдприемництва.
У процес реформування укра!нсько! економiки полпика щодо сприяння зайнятостi молодого населення здшснювалася в рамках виконання Закону Укра!ни "Про затвердження Державно! програми зайнятосп населення на 2001-2004 роки". За даним Законом державна служба зайнятосп з метою сприяння розвитку
тдприемницько! шщативи серед безробино! молодi здiйснюе заходи щодо оргашзацп професшного навчання, а також надае фшансову пiдтримку у виглядi виплати одноразово! допомоги по безробптю.
За результатами даного обстеження всього лише 11,8% молодо яка була безробпна, пройшли курси
перепiдготовки та пщвищення квалiфiкацГ!, органiзованi державною службою зайнятосп.
Вщмпимо дуже незначне, але збшьшення частки молодi, яка пробуе себе у бiзнесових справах. Так, у 2002 р. займалися виробництвом товарiв для
продажу 0,4% молодих респондента, а у 2004 р. - 0,6%; наданням послуг - 1,1 та 2,8% вщповщно; торпвлею товарами -1% та 2,7% у 2004 р. Про розвиток 6i3^cy молодих громадян говорить i те, що у 2002 р. вони залучали до свое! тдприемницько! дiяльностi шших оаб лише у 18,6% випадюв, а у 2004 р. таких було вже 27,5%. Також з оптимiзмом молодi пщприемщ дивляться i на перспективи свое! справи. Так, вважають, що прибуток вщ бiзнесy в наступному рощ буде вищим, 30,4% (у 2002 р. -22,7%, у 2003 р. - лише 13%). Тому не дивно, що понад 85% з них турбуеться про стабшьшсть доходiв свое! справи.
Дуже велике значення для устшного ведення бiзнесy мае стабшьшсть економжи та фшансово! системи краши. В такому випадку бiзнес може отримувати вщ держави та фiнансових установ пщтримку у виглядi кредитiв на взаемовигщних умовах. За результатами обстеження можна зробити висновок, що ситуащя з кредитуванням покращилася, отже, i економжа починае оздоровлюватися. Так, про можливють отримати кредит за прийнятними ставками для ведення тдприемницько! дiяльностi у 2002 р. заявило лише 2,3% молодих бiзнесменiв, а у 2004 р. частка позитивних вщповщей щодо надання кредита зросла бшьш як у 4 рази - до 10,7%.
Зменшення податкового тиску, спрощення процедур реестраци та контролю за малим бiзнесом, надання довгострокових доступних кредита - ось такими мають бути першочерговi кроки у державнш полггищ пщтримки i розвитку пщприемництва. Також ефективнють ще! полiтики неможлива без налагодження повнощнного iнформацiйного
забезпечення ще! справи, глибокого yсвiдомлення ïï значення у виршенш проблем безробiття, а також задля економiчного пiднесення краши. Таким
чином, держава i надалi мае сприяти розвитку тдприемництва, особливо серед молодь
Лггература
1. Чернишов 1.В. Статистика для нових ринюв працi в кра!нах з перехiдною економiкою / За участю Гая Стендiнга. - К.: НД1 статистики Держкомстату Укра!ни, 2000. - 282 с.
2. 1нформацшне забезпечення державного та регiонального сощального управлiння: Монографiя / О.Г. Осаулен-ко, О Ф. Новiкова, Н.С. Власенко, 1.В. Ка-
лачова та ш. / 1ЕП НАН Укра!ни; Держкомстат Укра!ни. - Ки!в; Донецьк, 2004. - 656 с.
3. Молодь Укра!ни у дзеркалi со-щологи / Заг. ред. О.М. Балаюрево! i О.О. Яременка. - К.: Укра!нський iн-т соц. дослiджень, 2001. - 210 с.
4. Молодежь в меняющемся обществе: Региональный мониторинговый доклад № 7, 2000 г.; Проект МОНЕЕ ЦВЕ / СНГ / Балтия / Детский фонд ООН; Исследовательский центр "Инноченти". - Флоренция, Италия. - 193 с.
