CC BY
25
4. Стежте за д1алогом у чат! Потр10но, щоб ва питания та обговорення були за темою. Можна зробити окремий чат для питань [ вщиовщей. Лицо дозволяе устаткування та програмне забезиечення, варто зробити також окремий чат для оргашзацшних I техшчних питань.
5. Обов'язково зробггь пщсумки [ розкалать про те, якотримати додатков1 матер1али. Подалыш ианп доондження пфедбачають обгрунтування таких положеиь:
- сторення умов для свободи вибору темпу навчання, виифеджальноК самостшно1 робота, самоанатпзу навчально1 та шйбутиьо1 професшно1 дшльносп. виявлеиня власиих труднощв та помилок, ефекгивного формування професшних умнь I навичокзасобами 1нтфнет-технолопй;
- вир1шення проблеми формування та розвитку активно[ особистосп, здатжм самоспйно робити виб1р, ставнти й реал1зовувати мету, що виходить за меяа, визначеш стандартними традицшного навчання;
- врахування вщмшностей р1вшв початково! шдготовки ¡нженер1в-педагопв у галуз1 ¡нформацшних технологий, швидкосп сприйияття тазасвоення матер1алу студентами;
- гадвищення активносп та мотиваци навчання засобами 1нтернет-технолопй студенпв ¡нженфно-педагопчного профшю.
Застосувания 1нтернет-технологш у процес1 формування професшноГ шдготовки 1 нженер 1в-педагопе. спрямованих нарозвиток особистосп, зокрема на формування активносп в навчальному процесс сприятаме щлкному розумшню особистосп студента, н гармоишному розвитку та дозволить ефективно сформувати належш знания та вмшня студент з ргзним р1внем зд1бностей.
При впровадженш у навчально-виховний процес розглянугих нами за с об ¡в навчання плануеться врахування професшно1 спрямованосп ВНЗ, надання процесу навчання здатносп адаптуватися до ¡ндивщуальносп кожного студента та ¡нтеграцн ¡нформацшних технолопй в систему вищо1 професшно! освгги.
Вищесказане дозволяе зробити настуиний висновок: ¡нформацшш технологи здатш гумашзувата освггне сфедовище [ спонукають до иостшноГ самоосвгги для ефективного виршення проблем, яи охоплюють ва аспекти засвоения знань [ формування практачних умшь 1 навичок.
Л1ТЕРАТУРА
1. [Електроннийресурс], -http://www.prezentation.ru/articles/webinar_13_ll_06.html. (15.03.2009)
2. [Електронний ресурс]. — 1гНр::7угл1 .шп§й.ги/11 Ьгагу/агйс1 ееМ (1=7910. (29.03.2009)
3. ЬНрченко П., Геллер О. Запровадження ¡нформацшних та мультнмедшних технолопй навчання у географ1чмй освт // Геофаф1яв шформацшному суспшьств1: 36. наук, праць. - К: Обрп, 1991. -Внп. 4.-С. 347-349.
4. Жалдак М. I., Морзе Н. В., О.шйник А. Г., Рамськнй В. С. Вплив ново! шформагцйно! технологи на зшст осени // Сучасна шфсрмащйна технопопя в навчальному процеа: 36. наук, праць. - К.: Знания, 1991.
5. ЕКамчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасш педагопчт технологи: Навч. поабник. - К. Просв1та, 2000. -368 с.
6. Ничкало Н. Г. Сучасш свгтов1 тенденцп, украшсьы реалп та перспективн наукового забезпечення яисно! освгти // Яюсна освгга в багатоетичному суспшьств1: Матераалн репонального семшару. -К.: Сфера, 2004. - С. 35^15.
7. Пометун О. I., Пироженко Л. В. Сучасний урок. 1нтерактнвш технологи навчання: Наук.-метод, поабник / За ред. О. I. Пометун. - К., 2004. -192 с.
Наталш ТИШКО
ПСИХОА1НГВ1СТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АНГА0М0ВН01 К0МУН1КАТИВН01 КОМПЕТ ЕН ЦП СТУДЕНТ 1В ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1ААЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ 1НТ ЕН СИ ВН ОГО НАВЧАННЯ
У статт1 визначеш психотнгвгстичш передумови формування англомовно! комушкативног компетенци у студент(в техшчних спещааьностей. Проанашзовано програму «АМПС» та узагааънено сучасш тдходи психологов ¡' психотнгвгсгтв щодо висвтпено1 проблема. Охарактеризовано стадов1 мэвленневоТ д1яаьност1 ¡' визначеш умови запуску мовпенневого мехашзму.
1нтегращя Украши 3i свгговим економ1чним, науковим та искпшм простором вимагае принципово нового р1вня професшно! шдгстовки студента техшчних ВНЗ, яи ниш здшснюють яысне оновлення ycix i'i складншав.
Свропейською федеращею нацюнальних асощацш ¡нженф1в сформульовано складники «потенщалу компетентность) спещалкта iнжеперпо-техпiiniо го профшю, одшсю з яких е вшьие володшня одшею з европейських мов [1, 60].
Навчання предмета «Англшська мова» у техшчних ВНЗ здшснюеться вщповщно до програми з англшсько! мов и для професшного спшкування (АМПС). PißCHb володшня англшською мовою (РВАМ) випускниюв шкш мае вщповщати pißHio В1+ [13, 1]. Отже, студенти-першокурсники повинш мати РВАМ, котрий у глобальнш шкал1 визначаеться як «незалежний користувач» - руб1жний р1вень.
У nporpaMi також зазначаеться, що ВНЗ повинш пропонувати факультативш (шдготовч1 або ¡нтенсивш) MOBHi курси для вступниюв, у яких РВАМ е нижчим вщ р1вня В1+, гцоб гадняти РВАМ цих студент з А2 до В1+, перш шж вони почнугь вивчати обов'язковий курс АМПС [13, 2]. Осюльки факультативне навчання не е обов'язковим, то виникае потреба у розробщ такоГ методики на початковому ступени яка б гадняла РВАМ студента та пщготувала i'x до вивчення англшсьюл мови професшного сирямуваиня.
На нашу думку, в рамках техшчного ВНЗ при обмеженш юлькосп годин, що выводиться на вивчення ¡ноземно! мови та серйозносп цшей навчання, дощльним е застосуваиня ¡нтенсивного пщходу, особливо на початковому ступеш, коли формуються i закр1плюються основш мовленнев1 вмшня у студент.
Метод актив i за ЦП резфвних можливостей особистосп i колективу, розроблений Г. О. Китайгородською, задовольняе вимоги сьогодення щодо вивчення ¡ноземно1 мови, а також дозволяе усшшно формувати комушкативну комиетенщю.
Проблем! навчання ¡ноземноГ мови у немовних ВНЗ з використанням ¡нтенсивно! методики ирисвячено чимало робгг. Зокрема, Г. М. Тер-Саакянц дослщжувала структуру ¡нтенсивного навчання французьт мови студента техшчного ВНЗ. Т. А. Третьякова розробила методику формування комушкативно1 комиетенцн у читанш л1тератури за спещальшстю в ¡нтенсивному Kypci навчання англшськоГ мови. Н. Ф. Бориско був створений поабник ¡нтенсивного навчання шмецько! мови. О. Б Тарнопольський вивчав принцип ¡нтенсиф1кащ! навчально! д1я.пьносп студент на заняттях з ¡ноземно! мови у техшчних ВНЗ [15, 29]. В. М. Т1това розробила методику ¡нтенсивного навчання англшсько! мови в Kypci гадготовки aöiTypieHTiB для складання вступних ¡спита з ¡ноземно! до ВНЗ.
Отже, актуальшсть проблеми зумовлена потребою у розробщ ¡нтенсивно1 методики для формування комуш кативн oi комиетенцн у студенев техшчних спещальностей, яка б допомогла виявити й усунути прогалини у навчанш та гадготувати i'x до вивчення англшсько! мови професшного спрямування.
Метою crani е визначення пcиxoлiнгвicтичниx иередумов формування комушкативно! компетенци у студента техшчних спещальностей ВНЗ засобами ¡нтенсивного навчання для розроблення вщповщно! методики навчання.
Вивченням проблеми пс их о .ni нгв i стич них пфедумов навчання ¡ноземно! мови займалися ряд вггчизняних i заруб1жних учених: Л. С. Виготський, С. М. Вфещапн, М. I. Жинкш, Ю. О. Жлуктенко, I. О. 31мняя, Н. В. 1медадзе, О. О. Леонтьев, Г. Док й ¡н.
Основ Hi теоретичш положения методу актив1зацп пов'язаш з концепщею росшсько! психолопчно! школи (концепция особистосп А. Н. Леонтьева, теор1я д1яльшсного опосередкування A.B. Петровського i з уявленнями про мовленневу д1яльшсть, яи вироблеш психолiнгв¡стикою (О. О. Леонтьев, 1.0. 31мняя), а також з використанням резерв1в сфери несвщомого у навчанш (Г. Лозанов).
3 точки зору психолшгв1стики для ¡нтенсивного навчання найбшыпе значения мають:
- структура i динамка розгортання мовленнево! aii;
- роль мовленневого мехашзмув оволодшш ¡ноземною мовою;
- умови ycniiiiHoro запуску мовленневого мехашзму [11, 84].
Навчивши студент мовленневих дш тарозумшня мовленневих повщомлень ¡ноземною мовою, ми досягаемо основно! мети - навчання спшкування.
У рамках особисткно-ор1ентованого пщходу об'ектом навчання ¡ноземно! мови е мовленнева д!яльшсть, що становить активный, цшеспрямований, оиосфедкований системою мови [ зумовлений ситуащею сгалкування процес передання та прийому повщомлення, тобто процес продукцп та рецепци [4, 24]. Як будь-яка д!яльшсть, вона визначаеться насамперед певною структурою
Мовленнева д1яльшсть складаеться ¡з трьох основних фаз: мотивацшно-сионукально!, ор1ентувально-дослщно11 виконавчо!.
Протягом першо! фази виникае задум, який вимагае певного мовного вираження. На початку вш мае загальний, ще не конкретний 1 недостатньо чггкий характф 1 пов'язаний ексшпцитно з певними мовними засобами вираження. На цьому етага важливу роль вщ1фае внугр1шне мовлення, що допомагае вникнути у смисл, шукае свого вираження, але яке ще не розкривае повшстю лексико-фаматичний MaTepia.ii \ п способи фонетичного оформления, котр1 потр1бш для здшснення задуму. О. О. Леонтьев описував внутршне мовлення як етап внутршнього профамування в диналичнш схем! породження висловлювання [8, 157-159]. Для розумшня суп процесу породження мовлення, яку ми взяли за основу, е висновок Л. С. Виготського про те, що цей процес розгортаеться ввд «мотиву, що породжуе певну думку, до оформления само! думки, оиосфедкування и у внутршньому слови а згодом - у значениях зовшшшх айв 1 словах [2, 71].
Оскшьки початковим у породженш мовлення е взаемод1я потреб, мотив1в I мети мовленнево! д!Г як майбутнього його результату, то розглянемо фупи мотирпв. що спонукають студентов не лише до мовленнево! д1яльносп, а й до навчально!.
Експериментальш дослщження мотив1в, яю проводились психологами та методистами М. М. Васильевою, М. Л. Вайсбурд, I. О. 31мньою, В. П. Кузовлевим, С. Крашеном, Г. Дулаем та шшими дають змогу ствфджувати, що до вивчення ¡ноземно! мови старших шдлггюв (до ще! в ¡ков 01 фупи вщносяться студенти-ифшокурсники) спонукають дв1 фупи мотив ¡в: газнавальш, яы зумовлеш змстом навчального матер ¡алу, та сощальш або мотиви комушкацп, що пов'язаш з потребою у спшкуванш й усвщомленням необхщносп знати ¡ноземну мову для подалыпих професшних потреб.
В умовах ¡нтенсивного навчання можна видшити мотиви сшльно! навчально! д!яльносп, яи розглядала А. К. Маркова. Це навчально-шзнавальш та сощальш мотиви. Вивчити мотиващю студент можпиво при и формуванш, тобто при включенш !х у реальну хняльтстк в нашому випадку у мовленневу. У процеа виконання сгальних завдань створюються сприятлив! умови для розвитку мотивацшно! сффи [10, 85].
Зпдно з теор1ею А. Н. Леонтьева, потреба пфетворюеться у внутршнш мотив, знаходячи себе у предмет! д1яльност! стае 11 внутршшм мотивом. Як зауважуе I. О. 31мняя, у зв'язку з цим ифед викладачем ВНЗ постае завдання створення, гадтримки та шдвшцення мотивацп навчання мовленнево! д1яльносп ¡ноземною мовою [4, 76]. Застосування штенсивно! методики передбачае щкав1сть I незвичну форму викладу матер ¡алу (полшог), емоцшшсть мовлення викладача, рольов1 ¡фи, ситуацп, що сприяе формуванню мотивацп у студент.
Отже, иочаткова фаза виражаеться у виникненш ¡нформащйного змсту. вмотивованого задуму та намфу здшснити його 1 сиираеться на Д1яльн1сть внутршнього мовлення, яке ще не мае конкретного набору мовних засоб1в, але яке дае певш опори для формування думки 1 стимулювання вибору мовного матер ¡алу [11, 86].
На р1вш ор1ентувально-дослщницько! фази реал1зуеться вщб1р з ас об ¡в 1 способ1в формування власно! чи чужо! думки у процес1 мовлення. Це р1вень планування, профамування 1 внутршньо! мовно1 оргашзацп предметно!, зшстово! сторони мовленнево! д1яльносп [4, 77].
Третя фаза, виконавча, яка називаеться артикуляцшним р!внем, оскшьки тут висловлювання переходить у звуковий код. Цей р!вень супроводжуеться слуховою рецепщею, що е контролем в ласного мовлення [14, 9].
Таким чином, процес мовлення вщбуваеться за схемою: «мотив, задум - формування думки - оформления ! розвиток думки за рахунок перекодування особистих смисл!в у мовш значения, пов'язан! з певними типами знашв, - оргашзащя цих мовних знаюв у зовшшне мовне висловлювання» [6, 65].
Складшсть мовленнево! д1я.пьности !! внутршньо! структури висувае висом вимоги до методики навчання, вмшь 1 навичокстудент!в.
В ¡нтенсивному навчанш yci фази представлеш повшстю, забезпечуеться високий мотиващйний р1вень спшкування [11, 87].
Мовленнева д1яльшсть характер изуе ceüt предметный змкт, основ Hi компонента якого:
• предмет - думка - як форма вщображення вщношення предмета та явнщ до дшсносл;
• засобн - мова i система мови - фонетичш, лексичш, фаматичш;
• cnociö - мовлення (формування та формулювання думки);
• продукт - умовивщ (рецептиЕШ види мовленнево! д1яльносп) та висловлювання, текст (продуктивш види мовленнево! д1яльносп);
• результат - розумшня i подальше говоршня (рецептивш види мовленнево! д1яльносп) i характер рецепцн ¡ншими людьми (продуктивш види мовленнево! Д1 яльносп).
Отже, предметний зм1ст мовленнево! д ¡яльносп забезпечуеться ii предметом (темами, ситуащями спшкування), смисловим розгортанням висловлювань, навчае засоб1в вираження думок згщно ситуаций спшкування, а також усних i письмових cnocoöiB формування та формулювання думки.
Опираючись на Teopiro мовленневоГ д1яльносп, можна визначити два напрямки формування ушвфсальних компонент мовленнево! дп: одш пов'язаш 3i сприйняттям, а iHnii -з продукуванням мовлення. Спрпйняття мовлення пов'язаие з такими мовленнево-розумовими операщями, як розгазнавання, диффенщащя, пошук, оцшка, класифкащя, вщбф ¡нформацн вщповщно до ¡нформащйно! защкавленосп людини, яка сприяе мовленню, смисловий та лопчний анал1з висловлювання. Продукування мовлення включае в себе процеси синтезу мовлення, пфетворення розумового образу висловлювання у текст мовленневого витвору.
Мовленнева д1яльшсть у Bcix ii видах решшусться за посередництвом складного загального мовленневого мехашзму. За М. I. Жиныном, мовленневий мехашзм - це комплекс мовленневих умшь та навичок, яы утворюються за житгя людини, здатш до взаемодн в ¡нтфесах ушорення та розумшня мовленневих повщомлень, гцо побудоваш за правилами певно! мови.
Загальними функщональними мехашзмами мое л еш ige о i д ¡я л li i ocri е: осмислення, едшсть довгостроково! та опфатавно! пам'ят!, мехашзм випфеджуючого вщображення (в едносп fmioEipHoro ирогнозування та випфеджуючого синтезу).
Осмислення - це ироцес встановлення (в продукцн) чи вщтворення (в рецепцн) смислових зв'язюв. Смислов1 зв'язки подшяються натри pißHi:
I р1вень - мгжпонятшний зв'язок (основа сполучення aiiß);
II р1вень - зв'язок мж членами речения;
III р1вень - зв'язок Mi ж новим i даним.
За допомогою осмислення здшснюеться смислова орган ¡защя повщомлення, що продукуеться чи сириймаеться, вщ загального смислу до м1жпонятшних зв'язюв. У рецепцн реал1зуеться зворотаий напрям.
Тому на початковому ступеш навчання при недостатаьому мовленневому досвщ1 формування I piflim смислових зв'язюв мае велике значения для розвитку чуття мови. Надал1 робота буде спрямовуватися на розвиток II i III piBHiB, що пфедбачае «смислове програмування» тексту в цшому. На допомогу можуть прийти схеми, таблищ, карта ни, оскшьки, як зазначае I. О. 31мняя, управ лшня мовленневою д1яльшстю через и предмет е достатньо ефективним [4, 79]. Вищезгадаш засоби навчання устшно застосовуються в ¡нтенсившй методищ.
Для аншпзу мовленнево! д1яльносп важливими едва види иам'ят1, а саме: довгострокова та опфативна. Довгострокова пам'ять 36epirae певш MOBHi засоби, правила, лексико-граматачш схеми сполучуваносп ciiß, яи необхщш для правильного кодування та декодування повщомлень. Мовленнева д1яльшсть здшснюеться чфез опфативну пам'ять. На початковому ступеш для розвитку опфативно! пам'ят! noTpiöiio систематично використовувата вправи.
За М. I. Жинюном, в рецепцн мехашзм випереджуючого вщображення проявляемся у fiMOEipHOMy прогнозуванш, а в ироду щи - у випфеджуючому синтеза Мехашзм ймов1рного прогнозування достатньо добре вивчений у исихолшшстищ, лшгвктищ (В. В. Нал1мов, I. О. 31мняя, Р. М. Фру мы на, Н. С. Харламова й ¡н.).
Yci загальш функцюнальт мехашзми мовленнево! д1 яльносп е компонентами структури
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ ¡нтелекту людини. Тому ix розвиток впливае не лише нар1вень сформованосп iiiei' д1яльносп, а й на особиспсть загалом.
Процес формування та подальшого функцюнування мехашзму мовлення характеризуемся певннмн особлнвостямн, сфед якнх ключовнм е динамчний компонент. Запуск мовленневого мехашзму надае мовленню динамизм, а момент його запуску вщфае у Kypci навчання внзначну роль. Це той критичный пункт, який вщкривае шлях до усшшного завфшення курсу навчання. Без цього запуску не досягаеться основна мета навчання, тобто практичне володшня ¡ноземною мовою. Тому при ¡нтенсивнш оргашзацп та проведенш навчального процесу вщбуваеться формування та своечасний запуск мехашзму мовлення.
Цей запуск вщбуваеться у форм1 яисного стрибка, що означае пфехщ мовленневого мехашзму 3i статичного стану в динамчний. Об'ективно це виражаеться в тому, що студенти, Korpi не були здатш вийти за рамки консфуювання (повшьний темп висловлювання, зумовлений обдумуванням, а ¡нколи й перекладом), починають вшьно i природно продукувати висловлювання на основ! ситуативного вар1ювання (легисть вибору та машпулящя матф1алом, переключения уваги на мету i зм1ст висловлювання).
Шсля иерюду накопичення мовних засоб1в внаслщок ¡нтенсивного мовленневого тренування i практики вщбуваеться запуск мовленневого мехашзму. Формальними ¡ндикаторами запуску мехашзму мовлення е:
-вмотивовашсть i звернешсть висловлювань;
- природне ¡нтонування;
-вщповщшсть висловлювання ситуаци спшкування;
- емощйна забарвлешсть; -зростання темпу мовлення [11, 92].
Для будь-якого курсу навчання запуск мовленневого мехашзму маевиршальне значения. В pisHiK умовах для цього потр1бний иевний час залежно вщ контингенту, кшькосп i концентращГ навчального матф1алу [11, 61]. У студента немовних ВНЗ запуск мовленневий мехашзм при ¡нтенсивному навчанш вщбуваеться до юнця иершого семестру.
Таким чином, нами визначено психолштстичш передумови формування комушкативно1 компетенцй у студент1в техшчних спещальностей ВНЗ засобами ¡нтенсивного навчання. До них належать: оргашзащя навчання ycix вид1в мовленнево1 д1яльносп з урахуванням внуф1шньо1 структури мовленнево1 д1яльносп. зокрема: врахування шзнавальних i сощальних MOTiiRiR. потреб студент!в-пфшокурсниыв, що вимагае Bifl6ip сфф спшкування i створення ситуац1й, яю б задовольняли ix; формування, гадфимка i розвиток мотиващйно1' сфери студент1в; забезпечення предметного змшту навчання; розвиток загальних функщональних MexaHisMiB мовленнево! д1яльносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богогшб Т. М. Прннцнпиуправлннявузом: Монография. -К.: Знания, 2003. -160 с.
2. Выготский JI. С. Проблемы общей психологии // Собр.соч. / Под ред. В. В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. - 504 с.
3. Жинкин Н. И. Механизмы речи. - М.: Изд-во АПН,1958. - 371 с.
4. 31мняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе. -М.: Просвещение, 1991. - 222 с.
5. Китайгородская Г. А. Интенсивное обучение иностранным языкам. Теория и практика. - М.: Русский язык, 1992. -252 с.
6. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект в речевой деятельности. - М.: Наука, 1986. - 149 с.
7. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. - 3-е изд. -М.: Смысл, 2003. -287 с.
8. Леонтьев А. А. Пснхолннгвнстнческие единицы и порождение речевого высказывания. - М.: Наука, 1969. - 307 с.
9. Леонтьев А. Н. Психологические исследования. - М., 1976. -155 с.
Ю.Маркова А. К. Формирование мотивации учения: Книга для учителя / А. К. Маркова, Т. А. Матис, А. Б. Орлов. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
11. Методика интенсивного обучения иностранному языку / Под ред. В. А. Бухбнндера и Г. А. Китайгородской. - К.: Вища школа, 1988. -344 с.
12. Петровский А. В. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. -М.: Просвещение, 1973. -289 с.
13.Програма з англшсько! мови для професшного спшкування / Г. е. Бакаева, О. А. Борисенко, 1.1. Зуенокта ш. - К.: Ленв1т, 2005 - 119 с.
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ
14. Тарнопольсышй О. Б. Методика навчання ¡ншомовно! мовленнево1 /ияньносп у вищому мовному
закпад1 осв1ти: Навч. поибник. -К.: IHKOC, 2006. -248 с.
15. Тарнопольський О. Б. Методика обучения английскому языку на первом курсе технического вуза.
- К.: В ища школа, 1989. - 160 с.
16.Bialystok Е. Communication strategies: A psychological analysis of second language use. -Oxford Basil
Blackwell Ltd, 1997. -270 p.
17. Brophy J. E. Motivating students. - Boston: New York: San Francisco: Mc Qraw-Hill, 1998.-277 p.
lB.Davies A. Communicative Competence as Language Use // Apllied Linguistics. - 1989. - Vol. 10. -
Iss. 2. - P. 157-170.
Людмила МАКОДЗЕЙ
КОМПЕТЕНТН1СТНИЙ П1ДХ1Д ДО УПРАВАШСЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1
МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В AICOBOI ГААУ31 У ВИЩИХ НАВЧААЬНИХ
ЗАКЛАДАХ
У cmammi проанатзовано значения к омпе тент Hie но го тдходу до оргашзацп навчання у ВНЗ, ят готують cneifianicmie для тсового господарства краши. Обтрунтовано зшет понять «компетенщя» та ■хкомпетентшеть». Вказаш у моей реатзацй компетентшеного тдходу s навчапъному процеа.
У наш час в украшському cycnuibcmi вщбуваються масштаб Hi перетвореиня, яю характеризуются значними еконемчними змшами, нестабшьшстю, а шднедавна й фшансовою кризою, що негативно вгшивае на Bci сфери життя i д1яльноеп, в тому чиеш л ¡сове господарство Украши.
JlicoBe господарство е важливою галуззю впчизняно! еконошки. Його головш функцн полягають у вивченш, вщтворенш .tilclb, а також охорош л1сових насаджень вщ пожеж, шкщниюв i хвороб. Це едина галузь, де виробничий цикл тривае десятилптя, а то й столптя. У зв'язку з цим у часи економчно!' нестабшьносп функцюнування лкового господарства залежить вщ ефективного, професшного його управлшня, головну роль в якому вдаграс компетентний, вис око ice an i ф ¡кован ий кершник. Все це зумовлюе потребу в пошуках нов их наиряшав професшио! гадготовки майбутшх фахшцш .тсово! галуз1, одним з яких е !х уиравлшська шдготовка.
Традищйний пщхщ, який застосовувався тривалий час при шдготовщ студента до майбутньо! професшно!, в тому числ1 управлшсько! д1яльносп у ВНЗ та базувався назасвоенш певних теоретичних знань, ниш не вщповщае сучасному сощальному замовленню, що вимагае виховання самостшних, ¡шщативних i вщиовщальних члешв сусгальства, здатних ефективно взаемод1яти при виконанш сощальних, виробничих i економ1чних завдань [7]. Зазначимо, що в ocBiii нал1чуетъся чимала юлыасть пщход1в до оргашзацп' навчально! д1яльносп студента у ВНЗ. Серед них - шформацшно-описовий, предметний, щльовий, д1алопчний, ¡мтащйно-¡гровий, 3Mi стов о- пр оцесуал ы шй, о соб и cri сно - op i ci itob ai i ий, д1ялыпсний [9]. Однак сьогодш все бшыиу увагу серед науковщв i практик привфтае застосування коми етентн i си о го тдходу до шдготовки фах1вщв ргзних галузей еконошки.
У сучаснш впчизнянш наущ дослщжуються pi3Hi аспекти ко ми стснтш сно го пщходу, а
саме:
- застосування компетентшеного пщходу до оргашзацп навчально! д1яльносп в загальнооевггньому навчальному заклад1 (Н. EiOiK, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко та ш);
- психолопчна компетентшетъ викладача ВНЗ (О. Полунша);
- професшна компетентшеть i нжен ер а- ел ектр о механ i ка (М. Горд1енко);
- професшна, ¡нформацшна компетентшеть еконог>цст1в (Л. Дибкова, Н. Баловсняк);
- професшна компетентшеть, комушкативна компетенщя фах1вщв митио! служби (М. Пол1шук, О. Павленко);
- життев а компетентшетъ особистосп (М. Степанченко);
- еколопчна компетентшеть (Л. Титаренко);
- уиравлшська компетентшетъ кф1вниюв шил, фа xiвiiiв-аграрн имр, (Р. Вдовиченко, В. Свистун) таш.
