CC BY
926
JURISPRUDENCE / «ШЦУШШУМ-ЛШШаИ» #35(122), 2021
дами. Примерами могут служить следующие действия: проведение шипования деревьев с целью уберечь их от санитарных рубок; разгон кабанов с помощью петард и фаеров для срыва охоты; установка шипов на туристической тропе, проходящей вдоль заповедника; уничтожение браконьерских петель в охотничьих угодьях; разрушение вело-трассы путем выкапывания глубоких ям в середине трассы и т.д. и т.п.. Подобные действия не подпадают ни под какую ответственность, хотя могут оказать существенный вред. Справедливости ради, надо сказать, что с проявлениями такого «экотажа», также надо бороться. На наш взгляд, необходимо действовать на опережение и предусмотреть ответственность за «экотаж» в КоАП РФ, так как общественная опасность вышеперечисленных действий не так велика.
В качестве примера ненасильственных способов воспрепятствования осуществлению легальной охоты также можно привести следующие виды экотажа. Одним из самых эффективных способов представители данного движения считают приобретение лицензии на охоту, оружие и патроны, когда экосаботер начинает «охотиться» на разрешенных землях. То есть он осуществляет стрельбу в землю, воду, воздух, мертвые деревья, тем самым отпугивая диких животных от настоящих охотников, срывая охоту, давая животным понять о наличии опасности, что позволит им уйти в глубь леса. Если же у саботеров нет возможности приобрести лицензию и выйти на «охоту», они идут в так называемые походы с портативными колонками большой мощности, включая их на полную громкость, тем самым также отпугивая животных.
Таким образом, в целях правильной квалификации правонарушения, а также назначения законного и справедливого наказания, мы предлагаем сделать следующее:
1) определить «экотаж» как совершение разрушительных, препятствующих действий, причинение иного имущественного ущерба физическим и юридическим лицам, органам власти или международным организациям, оказывающим воздействие на состояние окружающей среды;
2) предусмотреть в КоАП РФ отдельный состав, в котором были бы перечислены все действия, охватываемые рассматриваемым неправовым явлением, и определить наказание за каждое действие в зависимости от причиненного вреда.
Список литературы:
1. URL: https://tass.ru/
2. Чепурная М.А. НЕОЛОГИЗМЫ МАССМЕДИЙНОГО АНГЛОЯЗЫЧНОГО ДИСКУРСА КАК ПЛАСТ ЛЕКСИКИ КОНЦЕПТА "ЭКОЛОГИЯ", Вестник Омского государственного педагогического университета. Гуманитарные исследования, 2019, С.116.
3. Иванцов С.В. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ТЕРРОРИЗМ КАК НОВОЕ ПРОЯВЛЕНИЕ СОВРЕМЕННОЙ ОРГАНИЗОВАННОЙ ПРЕСТУПНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ, «Черные дыры» в российском законодательстве, 2008, №1, С. 189.
4. Рогожа М.М. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭТИКА В ГРАЖДАНСКОМ ОБЩЕСТВЕ: ТЕОРЕТИКОПРИКЛАДНЫЕ АСПЕКТЫ, Лесной вестник / Forestry bulletin, 2015, С.68.
5. Ч.2 ст. 25 УК РФ URL: http://www.consultant.ru
УДК 343.971
Назарова О.О. ПВНЗ «Свропейський утверситет» DOI: 10.24412/2520-6990-2021-35122-26-29 ПСИХОФВЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ОС1Б, ЯК1 ВЧИНЯЮТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ З
ОЗНАКАМИ БУЛ1НГУ ТА МОБ1НГУ
Nazarova O. O.
European University
PSYCHOPHYSIOLOGICAL FEATURES OF PERSONS COMMITTING OFFENSES WITH SIGNS
OF BULLYING AND MOBING
Анотацш.
У cmammi розглянутi деяю nсихофiзiологiчнi особливостi oci6, як вчиняють правопорушення з озна-ками бултгу та мобтгу. Зауважено, що таю характеристики цих явищ, як системнкть на тривалий характер, негативно впливають на особистiснi риси порушниюв. Цькування у шкшьному середовищi, як правило, характеризуется фгзичним насильством та проявами вiдкритоi агресп. У свою чергу, прояви мобiнгу частше супроводжуються прихованою агреаею. Шдкреслено, що в будь-якому випадку присутня агреая, яка часто е проявом прихованого страху.
Abstract
The article considers some psychophysiological features ofpersons who commit offenses with signs of bullying and mobbing. It is noted that such characteristics of these phenomena as systemic nature of the long-term nature, negatively affect the personal traits of offenders. Harassment in the school environment is usually characterized by physical violence and open aggression. In turn, manifestations of mobbing are often accompanied by covert aggression. It is emphasized that in any case there is aggression, which is often a manifestation of hidden fear.
«етуушиим-лшшау» #35122)), 2021 / jurisprudence
27
Ключовi слова: злочинець, правопорушення, мобтг, булгнг, насильство, агресгя, жертва, хулгган. Keywords : offender, offense, mobbing, bullying, violence, aggression, victim, bully.
Суб'екти правопорушень, як регламентують вщповвдальшсть за булшг та мобшг, завжди мають певш психоф1зюлопчш характеристики, яш впли-вають на вчинення ними цих посягань. Зважаючи на те, що щ явища характеризуються системшстю та тривалютю, психоф1зюлопчш характеристики цих оаб також е досить усталеними.
На думку 1.Г. Лубенець, типов1 риси учшв, що вщграють роль агресора (переслвдувача, бул1) в ро-льовш структур! класу, таш: це 1мпульсивш д1ти (легко приходять в ярють); часто озлоблеш та мстивц мають низький р1вень емпатп. Якщо це хлопчики, то вони зазвичай ф1зично сильшше за шших. У них середнш або нижче середнього р1вень триво-жносп. Так дти ввдчувають сильну потребу пану-вати 1 шдпорядковувати соб1 шших учшв, домага-ючись таким шляхом сво!х цшей; часто зухвало 1 агресивно поводяться по ввдношенню до дорослих, включаючи батьшв 1 вчител1в. Усшшш агресивш до дозволяють !м вщчувати задоволення. Агресори обирають стратепю приниження шших як прийня-тний споаб задоволення сво!х бажань, мають висо-кий сощальний статус в груш при низькому соцю-метричному статуа. Вони вважають, що агрес1я -единий шлях шдвищити свою самооцшку, фокусу-ються на агресивних думках, демонструють нав'яз-лив1 або рипдш до, вважають свою поведшку цш-ком виправданою. В дитинств1 так особи часто були сввдками агресивних моделей поведшки, ви-ховувалися у родинах з бшними моделями комуш-кацп з шшими людьми, в конфлжтних та проблем-них родинах, в б1льшосп випадках страждали ввд насильства вдома. Мотивом !х насильницько! поведшки е бажання мати владу 1 дом1нувати над ш-шими учасниками групи, щоб отримати високий сощальний статус. 1нод1 метою е отримання грошей, цшних предмепв тощо. Агресори вважають силу ушверсальним засобом досягнення будь-яких цшей [1, с. 53]. Моделюючи поведшку дорослих, яш проявляли агресш чи насильство, в тому числ по вадношенню до них, вони впевнюються у тому, що тшьки таким шляхом можна заслужити повагу, авторитет.
Кр1м того, одним 1з негативних наслшшв насильницько! поведшки таких дггей е шдвищений ри-зик антисощально! та делшквентно! поведшки в до-рослому вщ1 (вандал1зм, крад1жки, вживання алкоголю та наркотичних речовин тощо). Вони мають в 4 рази б1льш1 шанси, шж шш1 дти, бути засудже-ними за кримшальне правопорушення, вчинене до 24 рошв. Вчинення ф1зичного булшгу е фактором ризику скоення жорстокого насильства у вщ1 15-25 рошв. За даними Д. Ольвеуса, ввд 35% до 40% дней, як у вщ1 13-16 рошв були переслвдувачами, у вщ1 24 рошв засуджувалися за вчинення кримшальних правопорушень [2, с. 14]. Таю вщомосл виклика-ють штерес з позици профшактики бул1нгу у школьному середовищ1 - така профшактика сприятиме зменшенню цих негативних прояв1в.
Цiкавим для вивчення поведшки та особистю-них якостей булерiв е досл1дження, проведене К.З. Абаслямовою та О.Л. Луценко, вадповвдно до якого б№шосп старших школярiв вiдомi yci види буль нгу, в чому вони зiзнаються пiд час анкетування. Особливо звичним видом булшга для них е заборони та ннорування. Вчителi не завжди помiчають, як1 дiти е справжшми булерами, ix оцiнки збта-ються з самооцшками пiдлiткiв лише за моральним пригнiченням як пiдвидом булшгу. Пiдлiтки, що отримали високий бал за агресившсть, часто вико-ристовують вербальний булшг як простий споаб вираження агресй'. Дти з високими показниками комyнiкативностi майже не вдаються до вербального бyлiнгy, тому що вмшть налагоджувати спш-кування i стосунки з iншими, а шдлггки, що сxильнi до нейтральних активних дiй просто не мають у власних прюритетах будь-яке сшлкування з iн-шими, тому теж не використовують вербальний вид знущання. Демонстративнi дни не використовують у власному арсеналi заборони та iгнорyвання тому, що це не справляе яскравих вражень на шших. А емоцшш тдлгтки сxильнi до використання заборон та ннорування як найдiевiшого способу виразити власнi образи на iншиx. Особиспсш риси, властивi представникам рiзниx титв акцентyацiй логiчно пояснюють сxильнiсть учшв до певних видiв буль нгу. Ппертимш та епшешшдш дiти схильш до активного фiзичного знущання через власну актив-нiсть та вибуховють; псиxастенiчнi, цикловдш та се-нситивнi дiти не сxильнi до булшгу через власну тривожнють, пригшчешсть, нестiйкiсть та нершу-чiсть. Маскулшш пiдлiтки не вдаються до морального цькування тому, що такий вид бyлiнгy бiльш властивий особам з фемшшними рисами. А шдль тки, що мають псиxологiчнy схильшсть до алкого-лiзацil, використовують заборони та ^норування для дiтей, яш не роздiляють гхт шкiдливi схильно-стi. Примативнi люди сxильнi до використання вербального булжу через те, що таке цькування е зручним засобом пвдвищити власний iерарxiчний статус, якому вони надають велику значyщiсть. Пiдлiтки з високими показниками нестриманосл агресй' та макiавелiзмy також схильш до вербаль-них знущань, як1 дають можливiсть просто i шви-дко досягнути власних цшей. Дни з рисами мак1а-велiзмy також вдаються до морального пригшчення як зручного виду манiпyляцil, а дии, яким важко стримувати агресш, використовують заборони та ^норування як достатньо болюний та швидкий тип агресй'. Забобонним дням не властивий фiзичний вид бyлiнгy через страх повернення скоеного на-силля та покарання [3, с. 137-138].
З цього приводу А.А. Губко зауважуе, що ро-льову позиц1ю «хултан» при бyлiнгy може поро-джувати середовище, в якому спостерiгаються по-рушення соцiальниx контактiв yчнiв, змша внyтрi-шньогрупових процесiв. Агресивнi хулгани мотивованi бажанням домiнyвати над шшими. Па-
ШШБРЯГОБЖЕ / «шуушуум-лшшаи» #35(122), 2021
28
сивш хул1гани самi не шщшють процес заляку-вання, а зазвичай щдбурюють агресивного хуль гана. I як пльки процес залякування починаеться, пасивнi хулiгани стають учасниками шциденту. Так само, як хулiгани, жертви е неоднородною гру-пою.
Пасивнi жертви безпосередньо не провокують своею поведшкою хулiганiв, вони схильнi прояв-ляти хвилювання та тривогу в нових, незвичних для себе ситуащях. Провокацiйнi жертви поводять себе дуже провокацiйно, викликаючи негативнi реакцп в оточуючих !х однол1тк1в [4, с. 95]. Зауважимо, що психолопчш особливостi особи, яка вчиняе булшг, як правило дослiджуються в межах вивчення буль нгу у шильному середовищг
Крiм того, як слушно зауважуе О. Кормило, булшг у школ1 виявляеться не лише в дiях учнiв у ста-вленнi один до одного, але i в дiях учител1в щодо учнiв чи навпаки. Вчител1 у свош взаемоди з дiтьми можуть проявляти таку поведiнку, що приносить останшм психологiчний бiль i обмежуе 1х право на збереження пдносп особистостi. Виявити поведь нку що вказуе на булшг, досить складно. Вчитель шд час взаемоди з учнями може застосовувати ав-торитарний стиль управлшня, який, хоч i може сприйматися дiтьми як обмеження 1хшх прав, але не е булшгом за визначенням. Булiнг у шильному середовищ може виникати як на територи школи, так i поза нею. Якщо цькування вщбуваеться на територи школи, то, як правило, це вщбуваеться в по-заурочний час, у неконтрольованих мiсцях, напри-клад, на перервах або в общню перерву, а також у момент, коли учш на новий урок переходять з од-ше1 класно! к1мнати до шшо1, тим самим збшьшу-ючи шльшсть неконтрольованого часу з боку доро-слих та стають вразливими для нападу, а також у школах, де ва учш одше! стап [5, с. 180].
Дослвджуючи особливостi осiб, як1 вчиняють до з ознаками булiнгу та мобiнгу, варто звернути увагу на ще один вкрай важливий момент: напевно, одну iз важливих ролей на момент зародження бу-л1нгу вщграють учнi, як1 безпосередньо не беруть учасп в ситуацп цькування, а просто спостери-ають за нею, тобто займають позицiю свiдкiв. Саме явище булшгу передбачае ситуацiю прояву агреси, в якш задiянi прямо чи опосередковано всi члени учнiвського колективу. Прояв агреси по вщно-шенню до жертви в ситуацп булшгу не е виявом особистiсного недружнього чи неприязного став-лення хул1гана до певного учня. На роль жертви ш-дходить будь-який учень, який не вщповщае вимо-гам та критерiям хулiгана, або ж учень, який за будь-якими ознаками вiдрiзняеться вiд iнших. Ху-л1ганам нецiкаво цькувати жертву наодинцi, осш-льки в них сама жертва часто не викликае жодного iнтересу, !м цiкавий сам процес, за яким спостерта-ють шш. Таким чином хулiган може досягати пев-них сво!х цiлей. Спочатку, при зародженш явища бул1нгу, учш, яш використовують агресивнi форми поведшки по вiдношенню до iнших учшв, спосте-рiгають за реакцiею сво!х однокласник1в, котрi безпосередньо не беруть учасп в булiнгу, а також за
реакщею вчителiв, ^ якщо поведiнка хулiгана отри-мае схвалення, то агресор починае проявляти цькування штенсившше. Якщо сводки ще при заро-дженнi булшгу, спостерн'аючи за взаемодiею хулi-гана з жертвою, проявляють нейтральне або байдуже ставлення, то в таких класах булж буде надал1 розвиватися та поширюватися. У шкшьних класах, де свщки позитивно ставляться до проявiв агресil з боку хулiгана по ввдношенню до жертви та ввдкрито заохочують поведiнку агресорiв, бул1нг також розвиваеться швидше та мае б№шу частоту проявiв. I лише в тих класах, де при зародженш булшгу учш, яш спостер^ають за поведшкою хуль гана, не пльки не пiдтримують агресора, а й засу-джують його до, бул1нг, вiрогiдно, вiдбуватися не буде або ж частота його проявiв буде мiнiмальна. Один iз дослвднишв природи бул1нгу Салмiвалi вва-жав, що, ймовiрно, невтручання свiдкiв у груповi процеси булiнгу можна пояснити дифузiею вiдповi-дальностi, тобто коли калька дiтей беруть участь у залякуванш, то у кожного почуття провини та вiд-повiдальностi зменшуеться [4, с. 96]. Цей аспект е дуже важливим для формування особи злочинця. Тому варто спрямовувати зусилля запобiжноl дiя-льностi щодо булшгу та мобшгу не лише на роботу з агресорами, але й на роботу щодо правомiрноl поведшки свщшв цих явищ, адже !х роль також досить вагома.
Варто також звернути увагу на деяш особливо-сп осiб, що вчиняють мобiнг. Як зазначае О. В. Ка-чмар, типовою характеристикою моберiв (тi, хто провокують виникнення конфлiкту) е те, що вони перюдично можуть змшювати об'екти мобiнгу, од-нак у них завжди актуальною залишаеться потреба мати жертву. Серед прихованих причин можуть бути невпевнешсть у собi або наявшсть iнших ком-плексiв. Характерною 1хньою рисою е самозакоха-нiсть. Також показовим е патолопчне небажання визнавати свою поведшку деструктивною. Мобер, який школи себе таким не визнае, глибоко переко-наний, що проблема не в ньому самому, а в поведь нцi його жертви. Часп випадки, коли його вмш ма-нiпулювання, хитрощi, неправдивiсть призводять до того, що жертва поступово починае сумшватися у власних силах, знаниях i здiбностях, що робить и безсилою в такому протистояннi [6, с. 59].
1нший дослщник окреслено1 проблематики К. Гiрняк видшяе так1 прийоми та моделi поведшки моберiв, як1 вони застосовують для того, щоб усш-шно реалiзувати привабливi для себе основнi жит-тевi стратегИ:
- створення в груш (колективГ) бажаного про себе враження - сильного, розумного, владного, доброго, компетентного тощо;
- задоволення потреби в постiйному визнанш власно1 правоти;
- керування людьми, 1хшми взаеминами, контроль уах iнформацiйних потоков i рiшень;
- наближешсть до керiвництва, завоювання статусу «улюбленця»;
- самоутвердження й отримання життевих благ за рахунок iнших [7, с. 170].
«етуушиим-лшшау» #35122)), 2021 / jurisprudence
29
Особи, яш вчиняють правопорушення, що ма-ють ознаки булшгу та мобшгу, досить суттево вщ-р1зняються. I це незважаючи на те, що булшг та мо-бшг мають багато стльних рис. Булери, навиъ якщо це доросл1 повнолиш особи, бшьш вщкрито проявляють свою агресш, кр1м того !хня протипра-вна поведшка, в першу чергу, повинна мати свщшв булшгу - лише в такш ситуацп булер досягае свое! мети. Мобери, в свою чергу, в1др1зняються бшь-шою хитрютю, пор1вняно з булерами. Психолоп-чне насильство, яке застосовують мобери, найчас-тше мае прихований характер. Однак обидв1 фо-рми поведшки мають ознаки агреси - приховано! (при мобшгу) або явно! (при булшгу). Дослщження свщчать про те, що агреая як негативна емощя ть сно пов'язана з проявами насильства. Однак агрес!я в бшьшосп випадшв е одним !з прийом1в витю-нення почуття страху, безпорадносл. Тому важли-вим е своечасне виявлення агреси та допомога у И подоланш - це дозволить зменшити к1льк1сть про-яв1в бул1нгу та мобшгу у сучасному сусп1льств1.
Список використаиоТ лiтератури
1. Лубенець 1.Г. Насильство серед школяр1в: учасники та !х крим1нолог1чна характеристика. На-уковий вюник Ужгородського нац1онального ун1ве-рситету. Сер1я Право. 2016. № 37. Том 3. С. 51-54.
УДК 342.7
2. Превенц1я агресивносп та насилля в освггаьому середовищ1 : [метод. рекоменд. для викладач1в та студ. вищ. пед. навч. закл.] / [О. Дроздов, Л. Живолуп, О. Шжинська, Я. Сухенко] ; за ред. Я. Сухенко. Полтава : ПОШЛО, 2011. 80 с.
3. Абаслямова К. З., Луценко О. Л. Особисть сш якосп д1тей старшого школьного в1ку, що схи-льн1 до булшгу. Вюник Харшвського нац1ональ-ного ушверситету. Сер1я «Психолог1я». 2013. №1065. С. 134-138.
4. Губко А. А. Статусно-рольов1 позици учас-ник1в булшгу. Вюник Чершпвського нац1ональ-ного педагопчного ун1верситету. Сер1я : Психоло-пчш науки. 2014. №121. С. 95-98.
5. Кормило О. Явище булшгу в освггаьому простор!. Проблеми гуманггарних наук. Сер!я «Психолог!я». Випуск 35. 2015. С. 174-187.
6. Качмар О. В. Мобшг як р!зновид психоло-г!чного насильства в трудовому колектив!. Актуа-льн! проблеми фшософп та соц!олог!!'. 2016. № 14. С. 58-61.
7. Прняк К. М. Вплив моб!нгу на формування системи управл!ння персоналом. Науковий вюник Льв!вського нац!онального ун!верситету ветерина-рно! медицини та б!отехнолог!й !мен! С. З. Гжиць-кого. Сер!я : Харчов! технолог!!'. 2016. Т. 18, № 1(4). С. 167-174
Поздняков Н. С.
Донской государственный технический университет
ПРАВО НА ЖИЛИЩЕ: ВОПРОСЫ ТЕОРИИ И ПРАВОПРИМЕНИТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКИ
Pozdnyakov N.S.
Don State Technical University
THE RIGHT TO HOUSING: ISSUES OF THEORY AND LAW ENFORCEMENT
Аннотация.
В статье показана проблема раелизации прав на жилище, его доступности, а так же правовой природе на жилье, вопросам теории и правоприменительной практики.
Abstract.
The article shows the problem of realizing the rights to housing, its accessibility, as well as the legal nature of housing, issues of theory and law enforcement practice.
Ключевые слова: право на жилище, жилищная политика, ограничение прав и свобод, конституционная норма, жилище.
Keywords: right to housing, housing policy, restriction of rights andfreedoms, constitutional norm, housing.
Жилищная обеспеченность является основным критерием качества жизни и благосостояния в стране. Так, в п.1 11 -й статьи Международного Пакта об экономических, социальных и культурных правах, принятого ООН, провозглашается, что участвующие в Пакте государства признают право каждого на достаточный уровень жизни для него самого и его семьи, включающий достаточное питание, одежду и жилище, и на непрерывное улучшение условий жизни.
Несмотря на проводимые реформы, ситуация в жилищной сфере остается весьма сложной, состояние жилищного фонда и обеспеченность населения
жильем по множеству различных причин находятся не на должном уровне.
Правительством Российской Федерации разработан комплекс мероприятий, направленных на стимулирование жилищного строительства во всех субъектах страны, развитие современной социальной, транспортной и инженерной инфраструктур, сопутствующих жилищному строительству, формирование доступной стоимости жилья для населения, предоставление государственных субсидий на покупку жилья.
Право на жилище - одно из важных для каждого члена общества прав и вполне естественно,
