CC BY
28ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ФОРМ ТА ВИД1В ЖОРСТОКО1 ПОВЕД1НКИ УЧН1В ОСНОВНО1 ШКОЛИ
Олшник В.О.
астрант кафедри сощальног педагогк Харювсько '1 державноi академи культури, м. Харюв
CHARACTERISTICS OF MODERN TYPES AND FORMS OF VIOLENT BEHAVIOR SECONDARY SCHOOL PUPILS
Oliinyk V.
A Postgraduate Student of Social Pedagogical Kharkov State Academy of Culture, Kharkov
АНОТАЦ1Я
У статт розглянуто проблему жорстоко! поведшки учшв основно! школи, проанал!зовано наукову ль тературу стосовно сучасних вид1в та форм зазначеного феномену. Автором розглянуто та охарактеризовано поняття „моббшг", „бул1нг", „юбербулж", „хейзинг" та ш.
ABSTRACT
The paper examines the problem of violent behavior secondary school pupils, analyzed the scientific literature about modern types and forms of this phenomenon. The author considers meaningful and described concept „mobbing", „bullying", „kiberbulling", „ hazing" etc.
Ключовi слова: жорстошсть, жорстока поведшка учшв основно! школи, моббшг, булж, юбербулж, хейзинг.
Keywords: violent, violent behavior of secondary school pupils, mobbing, bullying, kiberbulling, hazing.
Актуальшсть. Складна полггачна, економiч-на, культурна та еколопчна ситуащя, що склалася в сучасному укра!нському сусшльста, зумовлюе зростання агресивних та жорстоких проявiв у по-ведiнцi людей, зокрема, учшв основно! школи. Як показали дослщження О. Башкатова, в 21 столгтп жорстока поведiнка учшв набувае нового сощаль-но-негативного змюту: „ якщо ранiше у шильному середовищ жорстокiсть (у виглядi шдлггкових суперечок та бiйок) була природною реакцiею на загрозу / замах на свободу або засобом ввдстою-вання власних прав, боротьби за мюце у соцiальнiй iерархi!, то сьогодш мотивом може стати елемен-тарна вiдсутнiсть спiльно! iдентичностi, будь-яш вiдмiнностi мiж агресором i жертвою, що прово-кують першого на жорстоку розправу з останнiм" [1, с. 68]. Тому проблема жорстоко! поведшки учшв основно! школи ниш вимагае особливо! актуа-лiзацi!, зокрема, дослiдження потребують !! сучас-нi форми та види з метою комплексно! сощально-педагогiчно! профшактики зазначеного негативного явища.
Аналiз досл1джень i публжаци. Аналiз фшо-софсько!, психолопчно!, педагопчно!, сощально-педагогiчно!' лiтератури з проблеми профiлактики жорстоко! поведiнки учшв основно! школи показав, що И дослвджено в рiзних аспектах: теоретичш кон-цепцi! феномену жорстокостi тдлитав вивчали Д. Ельконiн, Г. Паренс, Н. Хiменл, С. Холл та ш.; загальноосвiтнiй навчальний заклад як сощальний iнстигут виховання розглядали Т. Алексеенко, Р. Вайнола, А. Капська, Ж. Петрочко та iн.; соща-льно-виховний потенцiал закладiв освiти дослвджу-вали О.Безпалько, С. Грищенко, Л. Завадська, В. Мудрик, Л. Шктна; рiзнi класифiкацi! девiант-но! поведшки учшвсько! молодi розглянуто у пра-цях А. Капсько!, А. Макаренка, В. Оржеховсько!,
В. Сухомлинського та iн. Водночас потребують висвилення сучаснi види та форми жорстоко! поведшки учшв основно! школи, як необидно! пере-думови ефективносп !! соцiально-педагогiчно! профшактики.
Мета статт - надати змiстовну характеристику сучасних видiв та форм жорстоко! поведiнки учшв основно! школи.
Виклад основного матерiалу. Жорстока по-ведiнка учнiв основно! школи е гострою проблемою сощально-виховного середовища сучасних загальноосвiтнiх навчальних закладiв. Аналiз, сис-тематизацiя та штегращя наукових iдей та погля-дiв представникiв соцiально-педагогiчно! галузi (Т. Алексеенко, Р. Вайноли, А. Капсько!,
В. Оржеховсько!, С. Харченка, Л. Цибулько та ш.), дозволяе визначити жорстоку поведшку учнiв основно! школи, як систему сощально-психолопчних та/або фiзичних проявiв будь-якого негативного почуття, здiйснення ди, якш прита-маннi деструктивний характер, негативне емоцшне забарвлення, прагнення завдати будь-який дискомфорт iншiй людинi, що формуеться у процесi соцiалiзацi! учня, його взаемодп з оточуючими, i може являти собою порушення процесу соцiалiза-ци або адаптацi!, виражатись у виглядi постiйних актiв протесту, невпевненосп у власних силах, незадоволення собою, оточенням, статусом у груш однолитав. Сучасна наукова лггература розкривае багатомаштшсть пiдходiв до класифшацп жорстоко! поведшки i дае можливiсть побачити рiзнi ас-пекти цього сощального явища, через розгляд го-ловних форм !! прояву, серед яких:
1) Емоцтно-психологгчна форма жорстоко! поведшки включае ди або комплекс дш учня (учнiв) щодо iншого (их) учня ^в) у формi висмшвання, приниження, залякування за
допомогою образливих фраз, жарпв, плиок, що мае на меп вадторгнення, iгнорування, iзоляцiю вiд групи однолiткiв i, як наслiдок, послабления почуття власно! гiдностi, втрату сощально! значущостi та ролi в учшвському колективi.
2) Фгзична форма жорстоко! поведiнки характеризуеться застосуванням ф!зично! сили учня (учшв) по ввдношенню до учня (iв) у формi штовхання, ляпасiв, нанесення ударiв, побиття, застосування збро!, метою чого е завойовування авторитету у колективi учнiв, доведення власно! переваги через заподiяння тшесних ушкоджень жертвi, яка зазвичай е слабшшою.
3) Сексуальна форма жорстоко! поведшки являе собою натяки, слова та ди iнтимного характеру у формi сексуальних домагань, примусу до порнографи, проституцi!, через навмисне оголення статевих органiв, показ порнографi!, у ходi безпосереднього сексуального гвалтування.
4) Економгчна форма жорстоко! поведшки передбачае розкрадання, псування майна учня у формi вимагання у нього грошових кошпв, !ж1, одеж1, гаджетiв тощо, а також примус до вчинення кращжки чужого майна з метою зняття з себе вiдповiдальностi.
Окремого розгляду потребують вiдповiднi вищезазначеним формам найпоширенiшi види жорстоко! поведiнки учшв основно! школи. Першою специфiчною назвою для позначення жорстоко! поведiнки був термш „моббшг", що походить вщ англiйського iменника „mob" та означае „натовп" i латинського виразу „mobile vulgus", що переклада-еться як „бунтуючий натовп". У 1958 р. К. Лоренц уперше використав його для характеристики агре-сивно! поведiнки серед тварин [6, с. 107]. У 60-п роки XX ст. поняття „моббшг" набувае особливо! популярностi завдяки дослвдженням шведського психолога А. Лейманна, який вперше вжив його у тому значенш, в якому воно не втратило сенсу i ниш: „це цiлеспрямований психотерор, що вклю-чае систематично повторюваиi ворож та неетичш дi! одного або дешлькох людей стосовно шшо! особи, переважно однiе!" [8, с. 44]. На думку Н. Девенпорта - одного з авторiв книги „Моббшг: емоцшне насильство на робочих мюдях в США", який дослщжував зазначений феномен на вироб-ницта, моббшг представляе собою „колективний психолопчний терор, цькування будь-кого з пра-щвникш з боку його колег, тдлеглих або кер!вни-цтва, з метою його !золяцп, звiльнения з мюдя ро-боти" [4 с. 78].
Анал!з наукових погляд!в, iдей та здобутшв Д. Белих-Сiлаева, I. Бердишева, М. Нечаево!, С. Гаврiлiно!, Г Ярославцево! щодо зазначеного феномену безпосередньо у загальноосвггшх нав-чальних закладах показав, що сьогодш шд «моббь нгом» в учшвському колективi розумшть будь-яш негативнi комунiкативнi ди одного учня або групи учшв (суб'екта(!в) моббшгу), як1 спрямоваш, як правило, проти окремого учня (об'екта моббшгу), що ввдбуваються досить часто, впродовж тривало-го часу. Зокрема, автор Г. Ярославцева надае ви-значення, яке, на нашу думку, розкривае саме со-
щально-педагопчний аспект моббшгу: „це явище, що викликае негативш емоцп у взаемодшчих суб'-екпв, провокуе !х взаемну неприязнь i викликае агресивш реакци; це процес, який руйнуе сощаль-но-психолопчний ктмат учшвського колективу, порушуе стшшсть сформовано! структури групи, псуе мгжособиспсш вщносини i ускладнюе сшль-ну д!яльшсть" [7, с. 34].
Також розглянемо одну !з сучасних форм жорстоко! поведшки учшв - хейзинг (в переклад! з англшсько! „to haze" - лякати, бити, виснажувати, жартувати по-злому) - це „ритуал!зоване дшство, знущання, жорстоке поводження або приниження переважно над новачком у колектив!, з метою його шщшди у певну групу однолитав через виконання принизливих, безглуздих завдань". Досить змюто-вне визначення надав I. Кон: „хейзинг - це своерь дний сучасний екшвалент прадавшх обряд!в переходу i шщадп, пов'язаних з! вступом у закрите сшвтовариство, будь то студентське братство або спортивна команда". Автор зазначае, що хоча на-зва вказаного феномену е пор!вняно новою, сам по соб! такий споаб встановлення !ерархи е дуже старим i вже давно юнуе у молод1жному та учшв-ському середовищ! [5, с. 78]. У сво!й книз! „Хлоп-чик-батько чоловжа" [5, с. 213] I Кон дуже щкаво та яскраво описав феномен хейзингу. Автор приводить велику шльшсть приклад!в хейзингу !з реального життя, проанал!зувавши як! робимо висно-вки: по-перше, зазначена проблема може бути ла-тентною, адже шод! все розпочинаеться !з простого завдання у вигляд! гри або змагання, а вже попм, в залежносп в!д особистих якостей та примх лидера учшвсько! групи, хейзинг приймае небезпечну форму - приниження, знущання, наси-льство; по-друге, причинами хейзингу може стати будь-який мотив, фактор, починаючи з гострого бажання самого учня вступити у певне товариство будь-яким шляхом, тобто його усвщомлене ба-жання пройти ва „жахи" шщади, заюнчуючи на-сильним примушенням учня до обов'язкового вступу у зазначеш групи; по-трете, хейзинг мае досить серйозш наслщки: сощальна !золяц!я, втра-та статусу i мюця у колектив!, су!цид.
Дослщжуючи зазначену проблему I. Бердишев, I. Дорохша, I. Кон встановили, що феномен хейзингу отримав свш початок ще у XIX столттп в США, де його практикували у „студент-ських братствах", яш юнували у бшьшосп амери-канських ушверситепв. Шсля того, як ввдомими стали факти про жахлив! наслвдки хейзингу (неща-сш випадки, вбивства, су!циди), з ними, як i з самими братствами, почалася гостра боротьба, яка особливо посилилася наприкшщ XX ст. i тривае до сьогодш. Так, у б!льшосп сучасних Свропейських кра!нах проводяться масштабш м!жнародш Штер-нет-кампани з профшактики жорстоко! поведшки серед учшвсько! та студентсько! молод!, шляхом висвилення в сощальних мережах, на офщшних сайтах, вщео-сайтах статистичних звтв, фото та ввдео матер!ал!в, як1 демонструють жахлив! сцени хейзингу i пропагують ведення толерантного, гуманного способу взаемодп у сощум!.
Отже, хейзинг серед учшв основно! школи ниш являе собою небезпечний вид щдликово! ко-мушкацп, зокрема, шщацп учня у грушу однолгг-к1в, шляхом виконання ним принизливих завдань та вимог лiдерiв груши, який потребуе особливого контролю з боку дорослих, батьк1в, педагогiв, пси-хологiв та шших спецiалiстiв, що безпосередньо працюють з учнями основно! школи i повиннi про-водити своечасну сощально-педагопчну профшак-тику зазначеного явища з метою запобтання лета-льних насладив.
Сьогодш одним iз найуживанiших у науковш лiтературi для позначення учшвсько! жорстокостi у школi е термш „булшг" (вiд англ. „bully" - хул1-ган, заб1яка, грубiян, насильник, бик; „bullying" -бойовi !гри молодих бичкiв), який з'явився на початку 70-х рр. XX ст. у Скандинавп, де група дос-лiдникiв вивчала явище насильства мiж дiтьми у школ1. Як науковий термш його вперше вжив бри-танський журнал1ст Е Адамс у 1990 р. XX ст. Да-ний феномен автор схарактеризував як „спектр форм поведшки на мшмальному полюсi якого -жарти, як не сприймаються всерйоз, на радикальному - фiзичний, психологiчний i будь-який iнший терор, що завдае непоправно! шкоди, призводить до су!цидiв i смертi" [2, с. 48]. Важливим вважаемо той факт, що булшг, як форма жорстоко! поведшки учшв основно! школи, включае в себе досить рiзнi за силою та характером прояву ди: вiд зви-чайних дитячих насмшок до серйозних знущань, iнодi навиъ з летальним насл1дком, як1 шильному соцiальному педагогу необх1дно систематично мошгорити з метою вчасного реагування та здшс-нення соцiалъно-педагогiчно! профiлактики.
Починаючи з 90-х рр. ХХ ст., у психолопчнш та педагогiчнiй лiтературi термiн „булiнг" викори-стовуеться для позначення жорстко! поведiнки однiе! людини стосовно iншо! з метою заподiяти останнiй моральну або фiзичну шкоду, принизити !! i в такий спосiб утвердити свою владу. З даного визначення видiляемо важливу сутшсну характеристику булiнгу - навмисшсть дiй та жага до влади.
Британський дослiдник Х. Лейман характери-зуе булiнг як ворож неетичш комунiкативнi дi! систематичного характеру, спрямоваш на певного учня, що повторюються вщносно часто (як мшь мум один раз на тиждень) i тривають упродовж довгого перюду (як мшмум швроку) [8, с. 88]. Автор наголошуе на системносл дш кривдника, а також розривае ще одну специфiчну сторону феномену - аморальтсть та неетичшсть.
На думку англшського вченого Л. Юшл1, основна характеристика булшгу - це емоцiйне принижения, образа почутпв людини, що призводить до виключення !! з групи. Це визначення е особливо щнним для нашого дослщження, адже воно ро-зкривае сощально-педагопчну сторону булшгу як форми жорстоко! поведшки учшв основно! школи, а саме - втрата учнем (особистютю) сощального статусу, рол!, значення у колектив! Норвезький психолог Д. Олвеус, також розкривае саме соща-льно-педагопчну суть поняття „булшг", визнача-
ючи !! як „ситуацш, в як1й учень неодноразово шддаеться негативним д!ям з боку одного або ш-лькох шших учшв. На думку автора, булшг не об-межуеться ролями лише „агресора" i „жертви", вш „втягуе" шших учшв, роблячи !х активними або пасивними учасниками цих ввдносин [9, с. 27]. Зазначеш !де! отримали свое продовження також у дослвдженнях скандинавського вченого С. Роланда, яш дозволили описати рольову структуру у групах, де спостер!гаються р!зш форми булшгу. Як зазначають науковщ, юнуе своервдне „коло третирування" (bullying circle), яке включае учшв з таким репертуаром сощальних ролей: учень - жертва - об'ект жорстокосп, третирування; булер (и), пересл1дувач(1) - розпочинають третирування жертви, в подальшому беруть у зазначеному про-цеа активну участь; прибгчники (помгчники) буле-pie - не е шщаторами третирування, але шзшше включаються в нього; пасивт npu6i4HUKu - пасив-но шдтримують процес третирування; потенцiйнi булери - учш, яким подобаеться, коли третирують шших, але ввдкрито не виказують та не надають шдтримки агресорам; сторонтй спостер^ач -дотримуеться нейтрально! позицп, керуючись принципом „це не моя справа "; вipогiдний захис-ник - учш, яким не подобаеться ситуац1я третирування шших, але яш шчого не роблять, щоб допо-моги жертв!; захисник жертви - виступае проти третирування !нших в цшому i допомагае (чи на-магаеться допомогти) [].
Отже, булшг являе собою тип деструктивно! конфлжтно! взаемоди в учшвськш груп! при якому кривдником стосовно жертви, нездатно! себе захи-стити або ввдмшно! вщ шших за зовшшшстю, !мщжем, усшшшстю тощо, здшснюються система-тичш, тривал!, повторюваш жорстош ди; явище, яке сприяе формуванню певно! сощально! струк-тури - рольово! системи, що включае переслщува-ч!в, !х жертв i спостер!гач!в.
Ескалащя жорстокосп в умовах сучасного ш-формацшного суспшьства породжуе нову форму жорстоко! поведшки - шбербулшг. Звертаючись до етимологи поняття „шбербулшг", у переклад! з англшсько! „cyberbullying" - це в!ртуальний терор, який отримав свою назву вщ двох сл1в: „cyber" -шформацшний проспр, в!ртуальна реальшсть i „bull" - бик, з! спорвдненими значеннями: терори-зувати, агресивно нападати, задиратися, чшлятися, провокувати. На думку представнишв психолог!! А. Бочавер i К. Хломова, шбербулшг являе собою гостру сощально-педагопчну, психолопчну проблему, яка потребуе обов'язкового виршення, зокрема, профшактики. Шд шбербулшгом автори розумшть „окремий напрям цькування, який ви-значаеться як навмисш систематичш агресивш ди, що здшснюються протягом певного часу групою або шдиввдом за допомогою використання елект-ронних форм взаемоди i спрямоваш проти жертви, яка не може себе елементарно захистити". [2, с. 48].
Осшльки ситуац1я шбербулшгу за сво!ми характеристиками е р!зновидом штенсивно! тривало! стресово! ситуацп, то вона мае серйозш психолог!-
чш наслiдки. За даними дослщжень Д. Олвеуса, жертви шбертретирування схильнi до нервово-псих1чних розладiв (рiзнi розлади поведiнки, де-преси) бiльше, нiж !х ровесники, а жертви в ран-ньому вщ, часто стають жертвами iнших видiв насильства протягом життя (навiть якщо оточення i ситуацiя змiнюються) [9, с. 75].
Також складнiсть сощально-педагопчно! профiлактики кiбербулiнгу загострюеться через наявшсть широкого рiзноманiття сучасних форм зазначеного феномену, коротко розглянемо найне-безпечнiшi з них:
• флеймiнг - найбшьш бурхлива, емоцшно-насичена форма шбербулшгу, починаеться з будь-якого приводу, переважно через проблеми полггачного, релiгiйного, нацiонального характеру, згодом переростае у швидкий обмiн образливими реплжами, переважно у публiчному виглядi, з метою залучення якомога бiльше прибiчникiв, що подiляють думку к1бербулера i шдтримують його „напади" на жертву. Специфжа: через досить тривалий процес, велику кiлькiсть учасник1в, виловлювання думки кожного з них, втрачаеться суть конфлжту i взагалi дiалогу (форуму, чату тощо), зазвичай флеймiнг закшчуеться низкою грубощiв i образ, розподшом учасник1в на два «фронти»;
• харасмент i к1берсталк1нг - схожi форми кiбербулiнгу, виражаються в систематичних, багаторазових, повторюваних образливих повiдомленнях жертвi (И родичам) в наслщок яких вона ввдчувае розпач, моральне знесилення, слабкiсть. Специфiка: одностороннш вплив на жертву;
• тролiнг - розмщення на веб-сайтах, соцiальних мережах публiчно! негативно!, принизливо!, неправдиво! шформацп. Специфiка: агресор виступае у ролi провокатора, його мета -знайти слабке мюце жертви i машпулювати !! емоцiями, отримуючи задоволення ввд !! афективного вибуху i стресу;
• секстинг - розсилка або публжащя фото- i вiдеоматерiалiв сексуального, еротичного характеру з оголеними, натвоголеними людьми. Специфiка: довготривалi, стресовi наслщки та важкi травми у жертви;
• наклеп - публшащя, розсилка неправдиво! особисто! iнформацi! стосовно людини, Г! спотворених фото, як1 шкодять !! репутацi!. Специфiка: найпоширенiшою формою наклепу серед учшвсько! молодi е слем-буки - онлайн сторiни на яких однокласники розмiщують рiзнi фото, коментар^ рейтинги, голосування на рiзнi теми «хто найвродливiша(ий) у класЬ», «хто одягаеться гiрше за вах» тощо;
• персоналiзацiя - розсилка негативно!, жорстоко!, грубо!, образливо! шформацп ввд iменi жертви !! знайомим, друзям, родичам. Специфiка: жертва ввдчувае сильне принижения при отриманнi зворотного зв'язку, часто втрачае друзiв. ^м того, кiбербулер за допомогою пароля може змiнювати персональний профiль жертви у
сощальнш мереж!, розм!щувати образливу шформащю, надавати провокацшш коментар!, шдписуючись !м'ям жертви i вказуючи !! реальний телефон, адресу тощо;
• остракизм (ввдчуження) - це виключення особистосп з онлайн-сшльнот. Специфжа: сощальна !золящя;
• хепшслешнг (щасливе, радюне побиття) -назва походить ввд випадшв в англшському метро, де одна група шдлптав била випадкових перехожих, а шша - записувала щ ди на камеру мобшьного телефону. Специфжа: будь-як1 видеоролики з записами реальних сцен насильства, яш розм!щуються в штернеп без згоди жертви, можуть переглядати тисяч! людей, що часто призводить до су!цид!в жертви.
Таким чином, феномен шбербулшгу хоча i являе собою ввдносно нове явище, але захоплюе Iнтернет-простiр з кожним днем все б!льше. Про-блеми, як1 рашше були характерш для реального учшвського середовища, перейшли у в!ртуальне. Важливим вважаемо той факт, що шбербулшг е набагато сощально-небезпечшшим феноменом, шж реальний булшг, адже мае низку специф!чних особливостей, що полегшують процес третируван-ня: по-перше, аношмшсть унеможливлюе здшс-нення особистого контакту у реальности по-друге, ввд напад!в шбербулера не сховатись, адже вш не потребуе особисто! взаемодп з кривдником; потрете, шанси налагодження нормально! взаемоди через конструктивний д!алог майже вщсутш, адже в!ртуальна комушкащя позбавлена емоцшносп, чуттевосп тощо.
Отже, анал!з та узагальнення розглянутих ви-ще форм i вид!в жорстоко! поведшки учшв основно! школи дозволяе описати досить широкий д!а-пазон !! прояв!в: ввд образливих жарпв, погроз, переслщувань до цькування, знущання, вимагання, побиття, сексуального примусу тощо. Але будь-який вид жорстоко! поведшки, на нашу думку, викликаний певною детермшащею, тобто сукупш-стю фактор!в, що породжують цей феномен, тому подальших дослщжень потребуе саме природа формування та розвитку жорстокосп шдлитав.
Лiтература
1. Башкатов I. Л. Сощально-психолопчш особливосл розвитку кримшогенних груп гадли1-к1в // Психология i профшактика асощально! поведшки неповноли'шх / Щд. ред. С.А. Беличева. -Тюмень, 1985, с. 465
2. Белых-Силаев Д.В. Проблема моббинга в работах зарубежных исследователей // Юридическая психология. - 2008. - № 1. - С. 46-48.
3. Бочавер А.А., Хломов К.Д. Кибербуллинг: травля в пространстве современных технологий /А.А. Бочавер, К.Д. Хломов // Журнал Высшей школы экономики, — 2014. — № 3 — С. 177—191.
4. Дэвэнпорт Н. Моббинг: эмоциональное насилие на робочих местах в США / Н. Дэвэнпорт, Р. Шварц и Г. Эллиотт. - М., 1997. - 218 с.
5. Кон И.С. Мальчик - отец мужчины : пер. с нем. / И. Кон. - М. : Издательская группа «Время», 2009. - 435с.
6. Лоренц К. Агрессия (так называемое «зло») : пер. с нем. / К. Лоренц. - М. : Издательская группа «Прогресс» («Универс»), 1994. - 272 с.
7. Ярославцева Г.В. Психолого-педагогический тренинг как средство коррекции межличностных отношений в педагогическом ко-
ллективе школы: дисс... канд. пед. наук : 13.00.01 / Г.В. Ярославцева. -Москва, 1999 - 179 с.
8. Leymann H. Mobbing. Psychoterror am Arbeitsplatz und wie man sich dagegen wehren. — Reinbek bei Hamburg. — 1997. - 215 p. - Mode access : http:// books.google.com.ua
9. Olweus D. Bullying at school [Elektronic resouse] / D. Olweus // Blackwell Publ. - 1993. - 215 p. - Mode access : http:// Bullying at school. google.com.
МОНИТОРИНГ В СИСТЕМЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА
ОБРАЗОВАНИЯ
Перескокова Т.А.
Старооскольский технологический институт (филиал Национального Исследовательского технологического университета «МИСиС», доцент
Старый Оскол
MONITORING IN SYSTEM OF EDUCATION QUALITY
ASSURANCE
Pereskokova T.A.
Stary Oskol Technological Institute (branch of the National Research and Technology University «MISIS»),
assistant professor Stary Oskol
АННОТАЦИЯ
Представлены результаты комплексного анкетирования обучаемых для выявления их склонности к выбранной профессии, стремления к достижению высоких учебных результатов, адаптированности к образовательной среде. Установлено, что большая часть студентов, поступивших на обучение по программам бакалавриата с невысокими уровнями ЕГЭ, испытывают трудности в учебной деятельности. Как правило, именно они обладают низкими волевыми качествами. Для улучшения ситуации предложены меры по совершенствованию учебного процесса и повышения педагогической квалификации преподавателей.
ABSTRACT
The results of the comprehensive survey of students to determine their propensity for their chosen profession, the desire to achieve high educational results, adaptability to the educational environment. It was found that the majority of students admitted to study for undergraduate programs with low levels of the exam, they have difficulties in learning activities. Typically, they have low will power. To improve the situation, proposed measures to improve the learning process and to improve the pedagogical training of teachers.
Ключевые слова: качество образования, мониторинг, профессиональное соответствие, образовательная среда, волевые качества личности, мотивация.
Keywords: quality of education, monitoring compliance with professional, educational environment, strong-willed personality traits, motivation.
Направленность целей любой образовательной организации - качество образования выпускников (уровень овладения компетентностями). Подтверждением выполнения целей будет служить удовлетворенность выпускников (во время выпуска и через определенный период времени), работодателей и общества, в том числе родителей. Для образовательной организации важно по результатам оценки удовлетворенности заинтересованных сторон проводить корректировку целей (вносить изменения).
Основанием для корректировки образовательного процесса служат результаты мониторин-
га в системе обеспечения качества образования, в том числе путем опросов студентов.
В системе управления образовательной организацией, ориентированной на достижение качества «продукции» - выпускников, студенты рассматриваются как внутренние потребители ресурсов (интеллектуального капитала, материальных, информационных и финансовых ресурсов) и одновременно как важнейшая заинтересованная сторона в успешной деятельности образовательной организации.
Но практика показывает, что студенты не в достаточной мере вовлечены в образовательный процесс. Многие из них психологически не подго-
