CC BY
48
представляти iнтереси громади в органах влади, вести переговори, встановлювати дiловi стосунки тощо.
Завдяки виконанню волонтерсько! роботи майбутнiй фахiвець стае активним учасником мiжособистiсних взаемовiдносин i професiоналом свое! справи, готовим надати допомогу тим, хто цього потребуе. Ця робота спонукае майбутнього фахiвця до активно! взаемоди iз сощальним середовищем, встановлення тривалих взаемин iз представниками рiзних соцiальних груп суспшьства, що сприяе засвоенню соцiального досввду. Тож волонтерство можна визначити як заиб виховання i сощалiзащ! особистосп, сощально! взаемоди, саморозвитку, самовдосконалення та самореалiзащ! i пiдготовки до здорово! професшно! дiяльностi, успiшно! життедiяльностi молодо! людини в сучасному суспiльствi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безпалько О. В. Сощальна педагогiка: схеми, таблицi, коментарi: навч. поибник для студ. вищ. навч. закладiв / О. В. Безпалько. - К.: Центр учбово! лггератури, 2009. - 208 с.
2. Виноградова В. Проблеми сощалiзащ! студентсько! молодi / В. Виноградова. - К.: Укр. центр полгг. менеджменту. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua.
3. Заверико Н. В. Мйжнародш оргашзаци у сощальнш сферi / Н. В.Заверико // Практична психолопя та сощальна робота. - 2001. - № 4. - С. 23-25.
4. Загальна декларащя волонтерiв: XI конгрес Млжнародно! асощацп волонтерiв (Париж, 1990 р.) // Волонтерський рух в Украш: тенденци розвитку. // Вайнола Р. Х., Капська А. Й., Комарова Н. М. та ш - К.: Академпрес, 1999. -112 с.
5. Обучение социальной работе: состояние и перспективы: материалы Международного конгр. школ социальной работы / под ред. В. Г. Бочаровой. - М., 1997. - 115 с.
6. Рижанова А. О. Сучасна соцiалiзацiя студентсько! молодi в поза навчальнш дiяльностi / А. О. Рижанова // Сощальна педагопка: теорiя i практика. - 2009. - № 4. - С.27-34.
7. Сощальна педагопка: мала енциклопедiя / за заг. ред. проф. I. Д. Зверево!. - К.: Центр учбово! лггератури, 2008. - 336 с.
8. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт / отв. ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова. - Тула: АСОПиР РФ, 1993. - 312 с.
УДК 37.035: 37.018.3 (2)
О. В. ПОЛ1ЩУК
СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В 5-6 КЛАС1В ШК1Л-1НТЕРНАТ1В
Розглянуто теоретичний аспект правового виховання учтв 5—6 клаЫв шкiл-iнтернатiв. Уточнено суть поняття «правове виховання учтв 5—6 кла^в шкiл-iнтернатiв». Висвтлено психологiчнi особливостi молодших тдлтюв таких навчальних закладiв. Проаналiзовано специфк правового виховання молодших тдлтюв шкiл-iнтернатiв. Вiдзначено вплив соцiального досвiду вихованщв ттернатних установ на ефективтсть правового виховання.
Ключовi слова: правове виховання, школа-ттернат, дти-сироти, молодшi тдлтки, учт 5—6 клаЫв школи-ттернату.
Е. В. ПОЛИЩУК
СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ 5-6 КЛАССОВ ШКОЛ-ИНТЕРНАТОВ
Рассмотрен теоретический аспект правового воспитания учеников 5—6 классов школ-интернатов. Уточнена сущность понятия «правовое воспитание учеников 5—6 классов школ-интернатов». Отражены психологические особенности младших подростков таких учебных заведений. Проанализирована специфика правового воспитания младших подростков школ-интернатов. Отмечено влияние социального опыта воспитанников интернатних учреждений на эффективность правового воспитания.
Ключевые слова: правовое воспитание, школа-интернат, дети-сироты, младшие подростки, ученики 5—6 классов школы-интерната.
О. V. POLISHCHUK
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF LEGAL PUPIL EDUCATION OF 56 CLASSES IN BOARDING SCHOOLS
The theoretical aspect of legal pupil education of 5-6 classes in boarding schools is expounded. The essence of the notion «legal student education of 5—6 classes in boarding schools» is refined. Psychological peculiarities of junior teenagers of general educational boarding schools are explained. The specificity of the legal education ofjunior teenagers in boarding schools is analyzed. The influence of social experience ofpupils of boarding school establishments onto the effectiveness of legal education is mentioned.
Keywords: legal education, general educational boarding school, children-orphans, pupils of 5—6 classes of boarding school.
У зв'язку з соцiально-економiчними трансформащями в сучаснш Украш, завданням побудови демократично!' правово1 держави особливо1 актуальное^ набувае правове виховання тдростаючого поколшня, зокрема вихованщв шшл-штернапв. Адже через необiзнанiсть у правових питаннях значно знижуеться можливють реалiзацiï особиспстю сво1х прав та обов'язшв, попереджувальна сила закошв.
Основш положення та wï правового виховання висвилюються у багатьох наукових працях фiлософiв (А. Васильева, Г. 1пполиова, В. Рибнiкова, М. Хачатуряна В. Чефранова та ш.), юриспв (В. Головченка, М. Костицького, Г. Мшьковського, В. Лапаево1 та ш.), соцiологiв (В. Котюка, В. Щегорцова), педагогiв (В. Загревоï, I. Запорожана, В. 1ови, Л. Кузьменко, О. Пометун, В. Оржехов^ко!, М. Подберезського, Л. Твердохлiб, Н. Ткачовоï, М. Ф^ли та iн.), психологiв (М. Аралово", В. Вiнс, С. Вороново", Я. Гошовського та iн.). Але дотепер проблема правового виховання учшв 5-6 клаив шкiл-iнтернатiв дослiджена недостатньо.
Мета статп - висвiтлення сощально-психолопчних аспектiв правового виховання молодших тдлптав шкiл-iнтернатiв.
Правове виховання е наслвдком впливу на людину багатьох чиннишв сощально-економiчного укладу життя, пол^ичного режиму, внутрiшньоï полiтики, iдеологiчних норм законодавства та юридичноï практики, моральноï атмосфери, традицiй суспiльства, а також загальноï освiти та юридичного навчання.
У педагогiчнiй науковiй лiтературi правове виховання дией визначаеться як: система дiяльностi державних, навчальних та громадських закладiв, що включае суб'екти та об'екти, мету, завдання, принципи, напрями, форми, методи виховного впливу i спрямована на формування високого рiвня правовоï культури i правосвiдомостi особистостi [7, с. 14]; виховна д1яльшсть школи, сiм'ï, правоохоронних органiв, яка спрямована на формування правовоï свiдомостi та навичок i звичок правомiрноï поведшки школярiв [13, с. 265]; цшеспрямований i керований процес, що передбачае ознайомлення вихованця з правовими знаннями, перетворення цих знань в особиспсш переконання людини та формування на цш основi вiдповiдального ставлення до власних вчинк1в, поведiнки загалом; цшеспрямована органiзацiя дiяльностi та спшкування особистостi з метою формування правосввдомосп та правовоï поведiнки [12, с. 101]; планомiрний i цiлеспрямований вплив на свiдомiсть i поведiнку людини з метою формування ввдповщних правових установок, понять, принцитв, цiннiсних орiентацiй, як1 забезпечують необхiднi умови для ïï особист1сного розвитку, пiдготовки до суспшьного життя та активноï життедiяльностi [4].
Дослiдники зауважують, що правове виховання, порiвняно з iншими складниками виховання, мае свою специфшу, яка визначаеться передуем соцiально-правовим статусом учнiвськоï молодi в суспiльствi. Школярi матерiально залежать вiд батьк1в чи откушв. 1хню самостiйнiсть й активнiсть коригують педагопчний i шк1льний колективи, 1м бракуе правових знань i досвщу правових вiдносин, вони мають засвоювати правовi закони, як1 регулюють !хне життя i дiяльнiсть як неповнолишх, i правовi норми, якими !м доведеться керуватися в майбутньому [13, с. 266].
Прaвовe виxовaння yчнiв 5-б R^acrn школи-iнтeрнaтy ми розглядaeмо як процec cтворeння з yрaxyвaнням вшових тa iндивiдyaльниx оcобливоcтeй дитини, необхвдних умов для cиcтeмaтизовaного, цiлecпрямовaного розвитку оcобиcтоcтi, зорieнтовaного нa прaвовy оcвiчeнicть, ycвiдомлeння прaвовоï позицiï як потреби прaвомiрноï повeдiнки, оволодiння вмiннями кориcтyвaтиcя прaвовими знaннями.
Для виxовaння гyмaнноï оcобиcтоcтi потрiбно допомогти виxовaнцeвi ycвiдомити cвоï прaвa тa обов'язки, кориcтyвaтиcя ними, дотримyвaтиcя ïx, aдeквaтно cтaвитиcя до вимог cycпiльcтвa, проeктyвaти cвою повeдiнкy в yзвичaeниx прaвовиx нормax, пeрeдбaчaти нacлiдки cвоïx дiй, уоттно cоцiaлiзyвaтиcя y cycпiльcтвi.
З вищeзaзнaчeного випливae, що прaвовe виxовaння учнш зyмовлюeтьcя теоретичними i прaктичними потрeбaми як cycпiльcтвa, тaк i оcобиcтоcтi. Ha cклaднicть процecy прaвового виxовaння впливaють рiзнi чинники, зокрeмa вiковi оcобливоcтi дитини. Це cпонyкae до поглибленого вивчення cпeцифiки розвитку учшв 5-б клaciв y зaклaдax штерштного типу.
Ha думку пcиxологiв, змш, якi вiдбyвaютьcя в тдттковому перюда, поcтyпово зaзнaють чотири cфeри розвитку: тшо, миcлeння, cоцiaльнe життя й caмоcвiдомicть. У кожнiй cфeрi формyютьcя cвоï пcиxоcоцiaльнi новоутворення, як1 вiдобрaжaють змicт цього пeрiодy розвитку.
1. У рaнньомy пiдлiтковомy вiцi оргашзм дитини iнтeнcивно розвивaeтьcя i змiнюeтьcя. Це зумовлюе нeобxiднicть рeконcтрyкцiï тiлecного обрaзy «Я» тa формyвaння чоловiчоï aбо жiночоï «родово1» iдeнтичноcтi. Heгaтивний обрaз cвого тiлa, нa думку Г. ^aröa тa Д. Бокyмa, е чинником ризику, що може призвести до дeпрeciï i порушень xaрчyвaння [б].
Змiни в оргaнiзмi cпричиняють пiдвищeння зaгaльноï тa iнтeлeктyaльноï aктивноcтi пiдлiткiв. Чacто нaйбiльш поширеною формою прояву aктивноcтi cтae нeгaтивiзм, який виявляeтьcя y прaгнeннi протиcтояти будь-яким пропозицiям, cyджeнням, почуттям тих, да кого cпрямовaнe вiдчyжeння. Як вiдзнaчae В. Myxiнa, нeгaтивiзм е не тшьки мexaнiзмом вiдчyжeння, a й «почaтком aктивного потоку тдликом влacноï yнiкaльноï cyтноcтi, влacного «Я» [9, c. 34б].
2. Розвиток iнтeлeктyaльноï cфeри пiдлiткa xaрaктeризyeтьcя яккними й кiлькicними змiнaми, як1 зумовлюють появу нових cпоcобiв пiзнaння cвiтy. В розвитку когнiтивниx здiбноcтeй можда виокремити двa нaпрями: розвиток здабноот до aбcтрaктного миcлeння i розширення чacовоï пeрcпeктиви.
3a концeпцieю Ж. Пiaжe, вiк вiд 11 до 15 рошв е пeрiодом формyвaння гшотетико-дедуктивного виду миcлeння, зaвдяки якому пiдлiток cпроможний aбcтрaгyвaти поняття вiд дiйcноcтi, формyлювaти й пeрeбирaти aльтeрнaтивнi гiпотeзи й робити влacнy думку предметом caмоaнaлiзy. 3 11-12 рошв y шдл^шв aктивно формyeтьcя здiбнicть мiркyвaти, не зв'язуючи ^бе з конкретною cитyaцieю, орieнтyвaтиcя лише да зaгaльнi поcилaння нeзaлeжно ввд iнформaцiï, що бyлa cприйнятa y конкретних обcтaвинax. Отже, «пiдлiток може дiяти вiдповiдно до логiки мiркyвaння» [9, c. 389].
У цей перюд знaчно збiльшyeтьcя обcяг yвaги, здiбнicть протягом тривaлого чacy збер^ти ïï iнтeнcивнicть i фокycyвaти cвiдомicть то нa одному прeдмeтi, то да iншомy. Paзом з тим xaрaктeр yвaги cтae вибiрковiшим, вш бiльшою мiрою зaлeжить вiд cпрямовaноcтi iнтeрeciв, цiлeй дiяльноcтi. Як вiдзнaчaв Л. Виготcький, розвиток поняттевого мдолення cпричинюe перебудову («iнтeлeктyaлiзaцiю») вcix елеменгарних пiзнaвaльниx фyнкцiй: cприйняття cтae оcмиcлeним, yвaгa - довiльною, оcновy зaпaм'ятовyвaння починaють cклaдaти знaчeннeвi зв'язки тощо [3].
Однaк говорити про довшьний xaрaктeр повeдiнковиx aктiв можнa лише тод^ коли в дитини розвинeтьcя здaтнicть caмоcтiйно визнaчaти цiлi тa зaвдaння дiй, знaxодити для цього ввдповвдш зacоби. Тож y школярiв повиннi бути розвинeнi розyмовi опeрaцiï (aнaлiз, cинтeз, порiвняння, yзaгaльнeння, конкрeтизaцiя тa iн.), cформовaнi нaвички aнaлiзy проблемних cитyaцiй, критeрiï оцiнювaння cпоcобiв виконaння зaвдaнь, вмiння здiйcнювaти caмоконтроль тa рeгyляцiю влacноï iнтeлeктyaльноï дiяльноcтi.
У пiдлiтковомy вiцi, зa дaними Л. Регуш, якicно вдоcконaлюютьcя здiбноcтi прогнозyвaти пiд чac плaнyвaння дш зa жорcткого пiдпорядкyвaння плaнiв зaгaльнiй мeтi, a тaкож змiнюeтьcя xaрaктeр процecy виcyвaння i пeрeвiрки ппотез. Пiдлiтки 11-12 рок1в можуть виcyвaти й
перевiряти одиничнi (конкретнi) гшотези, однак 1'м ще важко обгрунтовувати сво! припущення, формулювати загальнi стратеги виршення завдань [10].
3. Шдликовий перiод характеризуеться важливими змiнами в сощальних вiдносинах i сощалiзащl, осшльки переважний вплив родини поступово замiнюеться впливом групи однолiткiв, що е джерелом референтних норм поведiнки й отримання певного статусу. Головним мотивом поведшки молодших пiдлiткiв у школi е, на думку Л. Божович, прагнення утвердитися у колi товаришiв, у колективi однолiткiв. Для отримання певного статусу в груш шдликам треба налагодити вiдносини конкуренци i спiвробiтництва з партнерами обох статей. Устшне формування системи соцiальних ввдносин залежить не тiльки вiд рiвня розвитку комунiкативних навичок, а й ввд ступеня сощально1 зрiлостi особистосп [2].
У пiдлiтковому перiодi сощальне пiзнання стае важливою детермiнантою поведшки дией. У цьому вiцi дии мають навчитися самостiйно вирiшувати складш ситуацп у дружнiх вiдносинах i розбиратися в питаннях справедливостi, дотримуватися соцiальних норм, звича!в й умовностей, поважати авторитети й моральний закон. В. Мухша визначае раннш шдликовий перiод як етап розвитку, що мае високу сензитивнiсть до спшкування та взаемодп iз системою прав й обов'язшв. Шдлики схильнi до розвитку власного почуття вiдповiдальностi за себе й шших, самостiйного здшснення вибору в повсякденному життi та екстремальних ситуацiях. «Шдлиок е здатним зрозум^и й сприйняти значення вибору як елемента сучасно1 культури, коли вш сам вiльно й ввдповвдально робить цей вибiр» [9, с. 418].
4. Перебудова самосввдомосп, на думку I. Кона, пов'язана не стшьки з розумовим розвитком шдл^ка, скшьки з появою в його свиосприйманш нових питань про себе та нових поглядш на причини, на^дки, форми власно1 поведiнки [5].
Бшьшють хлопцiв та д1вчат 11-12 рокш перебувають у статусi дифузп або мораторiю. Пiдлiтки в статуи мораторш заклопотанi «пошуком самих себе», вони перебувають на етат ухвалення рiшень щодо вибору професп, релтйних або етичних цiнностей, полiтичних поглядiв, переконань.
У дифузiйному статусi найчастше перебувають молодшi пiдлiтки, як1 опинилися у станi вiдчуження чи нехтування батьками або iншими значимими дорослими. Вони просто уникають зикнення iз проблемою самовизначення. Деяк1 з них зосереджеш на тимчасовому задоволеннi сво1х потреб i бажань, iншi експериментують з рiзними настановленнями й видами поведшки, не маючи конкретних плашв i цiлей.
У дiтей 10-11-лггнього вiку, як зазначае I. Бех, переважае фiзична агресивнiсть, причому вербальна агресившсть i негативiзм перебувають, по суп, на одному ступеш розвитку. Загалом упродовж пiдлiткового перiоду спостер^аеться чiтко виражена динамiка всiх форм агресивносп [1, с. 107-108].
У своему до^дженш I. Сологуб наголошуе, що у молодших пiдлiткiв проявляеться тенденцiя до дорослост i самостшносп. Цьому сприяють такi чинники, як початок статевого дозрiвання, фiзичний розвиток, коршш змiни у мисленнi, посилення уваги до свого «Я», що стае iмпульсом до iнтенсивного розвитку самосввдомост! Але через недостатнiсть у молодших шдлиив життевого досвiду й адекватних засобiв, обирання недосяжних моральних цшей вимагае допомоги з боку дорослих. У результата вони намагаються самостшно осмислювати сутнiсть норм людських взаемин, усвiдомлювати необхiднiсть !х дотримання для утвердження себе серед ровеснишв та дорослих. У молодших шдл^шв активно формуються духовнi потреби, посилюеться незалежна активна дiяльнiсть з усввдомлення власних потреб та особистiсного ставлення до життевих питань, проблем i явищ. Характерним для цього вшового перiоду е пiдвищений iнтерес до свое1 особистостi, потреба в усввдомленш й оцiнцi iндивiдуальних якостей [11, с. 40-41].
Спшкування молодших шдлиив з ровесниками наповнене новим змютом: моральное' рiвностi, на вiдмiну ввд «моралi слухняносл», наявно1 у взаеминах шдттка зi старшими.
10-12 рiчним пiдлiткам властива певна невiдповiднiсть мiж реальним та iдеальним образом себе Идеального «Я»), що сприяе прогресу в мисленнi: воно стае критичшшим стосовно себе, тобто саме в цей час шдлиок починае орiентуватися на самооцiнку. Виникае бажання зрозумии, хто вiн, критично оцiнити себе та шших. Шдлиок прагне дiзнатися думки iнших людей про себе, йому потрiбно доповнити, уточнити або змшити те, ким вiн е насправдг
У цей перюд розвиваеться здiбнiсть пов'язувати критичнi роздуми про себе i3 спостереженням навколишнього св1ту, зароджуються першi сумнiви. Молодший шдл1ток наче перевiряе себе, щоб навчитися краще реалiзувати свою iндивiдуальнiсть у взаеминах i3 товаришами чи групами ровесников, у гiршому випадку - iз компанiею пiдлiткiв, iнтереси яких не схвалюються суспiльством.
Пiдлiток у цьому вiцi iнакше ставиться до себе й шших людей, коригуе свою поведiнку. Молодший пiдлiток, аналiзуючи й оцiнюючи сво! вчинки, постшно порiвнюе ix з вчинками оточуючих, передусiм сво!х товаришiв. У цьому вщ дитина реально вступае в значно розширеш суспiльнi вiдносини, новi форми взаемозв'язюв, взаемодiй.
У сучасних умовах, зазначае Л. Кузьменко, до штернатних закладш нашо! краши д1ти потрапляють за рiзниx обставин i причин [8, с. 13]. Частина цих дiтей вiд народження виховуються у сустльних закладах i значна обмежешсть навколишнього предметного i сощального середовища призводить до збiднiлостi конкретно-чуттевого, негативного соцiального досвiду дiтей, ïx псиxiчноï деприваци, соцiальноï тривожност!.
Дии-сироти, як! потрапили до закладiв цього типу iз сiмей внаслiдок загибелi батьшв, становлять незначну частину, однак проблеми ïxньоï соцiально-педагогiчноï реабiлiтацiï ускладнеш через психолопчну травму.
Серед учшв шкiл-iнтернатiв для дiтей-сирiт та дтай, позбавлених батьшвського пiклування, переважають так зваш «сощальш сироти», батьки яких залежш в1д алкоголю, наркотикш, а також злочинщ, котр1 позбавленi батьшвських прав або вiдбувають покарання у в'язнищ.
До шкiл-iнтернатiв цього типу останшм часом потрапляють неповнолiтнi дгги, що стали жертвами психолог1чного, Ф1зичного, сексуального насильства. Вони належать до пе].' категорiï дiтей, для яких перебування в школi-iнтернатi е единою можливютю вижити, навчатися, скористатися перспективами облаштування своеï дол1. 1х об'еднуе позитивне ставлення до перебування в школьштернап.
Друга група виxованцiв шил-штерналв складае неповнолiтнi, як! сенс життя вбачають у розвагах, алкогол^ палшш цигарок, виявляють схильн1сть до токсикомани. Залежно в1д строку перебування на вулищ, ц1нн1сних настановлень, сформованих стереотитв поведiнки, ставлення до перебування в штернатному закладi, одних можна ввднести до пасивно-негативного, 1нших -до активно-негативного типу. Остантх важко ввдмовити в1д втеч з iнтернату, осшльки, за 1хн1ми словами, жебракуванням вони забезпечують со61 краще, н1ж у школьштернап, харчування, мають свободу дш, яка тлумачиться ними як можливють курити, вживати алкогольнi напо!, красти тощо.
Окрему групу становлять д1ти, схильн1 до дромомани, тобто мають пристрасть до бродяжництва. Вони втшають навiть 1з найбiльш благополучних закладiв осв1ти, 1з гарних имей. Споаб життя, який вони обирають - це подорож^ ноч1вл1 у тдвалах чи на горищах; засоби для юнування добувають крадiжками та жебракуванням. Тип ставлення цих дией до перебування в штернатному заклад^ завдань соцiально-педагогiчноï реабiлiтацiï - активно-негативний.
Д1ти, яких можна вiднести до цих трьох груп, потрапляючи до закладiв iнтернатного типу, несуть з собою не лише свш негативний сощальний досв1д, а й досв1д того мшросощуму, в якому вони перебували. Неблагополучне оточення сформувало у цих дией своерiднi, спотворенi ц1нност1, порушило базову дов1ру до св1ту, уявлення про морально-правовi норми поведiнки. Доброта, доброзичливють сприймаються в такому середовищi як свiдчення слабкостi, чеснiсть вважаеться безглуздям, довiра до людей сприймаеться як втрата пильност1, груба Ф1зичш сила е найвищим авторитетом. Щ та 1нш1 морально-правовi вiдxилення призводять до в1дкритого чи прихованого спротиву дiтей виховним впливам, ïx некерованосп та свавiлля, скептичного ставлення вихованщв до морально-правових iдеалiв, правового шгшзму. Як правило, ïx ви61р способу життя усввдомлений i своерiдно вмотивований, часто наявна стiйка внутр1шня орiентацiя на злочинний спос16 задоволення потреб, а мехашзми соцiального контролю, зовшшш норми регуляцiï поведiнки на них не дшть. Порушення рiвноваги м1ж р1зними видами потреб, ïx деформовашсть ведуть до девiантноï та делiнквентноï
поведiнки таких пiдлiткiв, процеив саморуйнування особистостi, коли поведiнка дитини шкодить II здоров'ю, розвитковi, життю [8, с. 18-19].
Головною причиною негативних тенденцiй у поведiнцi шдл^ка е невiдповiднiсть умов виховання у дитячих закладах закритого типу його потребам. Щ умови передбачають обмеження суб'ективного простору та вибору засобiв комушкацп, стандартизацiю часового режиму, часто вимушену групову iдентифiкацiю.
Створення атмосфери довiри й невимушеного спiлкування дало нам змогу з'ясувати, що молодшi пiдлiтки найчастше для самовиправдання тсля порушення ними правових норм використовують:
Моральне виправдання. При ньому неприпустима (за шших обставин) форма поведшки стае засобом досягнення високих цшей, тому дитина дае змогу його використовувати. Наприклад: «Вш украв у товариша грош^ щоб купити шу для бездомного собаки».
Шдмша понять. Позначаючи негожу дш iншими словами (наприклад: «Це - гра; ми тшьки поговорили»), молодшi пiдлiтки вчиняють незаконш дп i при цьому не вiдчувають докорiв сумлiння, не усввдомлюють наслiдкiв. Коли ди неагресивних шдл^шв називають грою, то почасти !хнш поведiнцi властивi ознаки агресiI стосовно шшо! людини.
Вигiдне пор1вняння. Вчинки, про якi вони шкодують, на тлi ще жахливiших дiй виглядають необразливими внаслiдок вигiдного пор1вняння (наприклад: «Звюно, я це зробив, але подивиься, що накоIв вiн»).
Перекладання вiдповiдальностi. Деяк1 молодшi пiдлiтки схильш до перекладання вiдповiдальностi. Вони можуть спок1йно поступитися своши моральними принципами, якщо авторитетнiшi особистостi схвалюють !хню позицiю i беруть на себе ввдповвдальшсть за наслiдки (наприклад: «Я зробив це, тому що меш наказав той-то»).
Розподш вiдповiдальностi. За ухвалення групового рiшення з'являеться феномен «дифузiя вiдповiдальностi»: присутнiсть iнших людей призводить до зниження в суб'екта почуття вiдповiдальностi, яке розподiляеться мiж усiма учасниками подiI. Це спричинюе до зростанню рiвня ризику в поведшщ молодших пiдлiткiв.
1гнорування або перекручування наслiдкiв. Молодшi пiдлiтки менше вiдчувають пригнiчення, незадоволення власними дiями, коли нехтують негативнi наслiдки свое! поведшки, не звертають увагу на шкоду, яку завдали тим, хто поруч (наприклад: «Я лише штовхнув його, а вш невдало впав»).
Дегумашзащя. Знецiнювання iншоI людини тдвищуе ступiнь припустимо! жорстокосл без ризику самозвинувачення. Молодшi пiдлiтки, зазвичай, не вiдчувають докорiв сумлiння, коли жорстоко поводяться з iндивiдом, до якого ставляться як до неповноцшнох людини (наприклад: «Чому б не вдарити його, адже вiн е ввдмшником улюбленцем учителiв).
Приписування провини. Молодшi пiдлiтки здатнi розтлумачити зовнiшнiсть, манеру поведшки чи слова свое1 жертви так, що це дасть !м (суб'ектам насильства) змогу виправдати сво! негожi дiI, як1 буцiмто були спровоковат жертвою. Наразi об'ект насильства стае вадповвдальним за вчинюванi дп стосовно нього.
Аналiз науковоI лiтератури, педагогiчнi спостереження, бесiди з педагогами-практиками й учнями 5-6 класiв шкш-штернапв свiдчать, що становлення молодших тдлггюв у цих закладах мае певш особливост! Так, невпевненiсть дiтей у власних силах, недовiрливiсть щодо цшносп своеI особистостi для iнших, обмежешсть можливостей для реалiзацil сво!х потреб не сприяють усвiдомленню ними потреби власного розвитку, повноварпсному визнанню дорослими !хшх прав i свобод та прагнення до самостiйностi, самоутвердження. Учням 5-6 класiв шкiл-iнтернатiв властивий нестабшьний характер функцiонування системи уявлень про себе, цшностей i мотивiв, вони часто i без достатнiх причин змiнюють життевi плани, перебудовують системи оцшок себе й iнших людей, змiнюють iнтереси i захоплення.
Специфiчними особливостями розвитку молодших пiдлiткiв у закладах штернатного типу е !хня депривацiя, соцiально-психологiчна дезадаптованiсть, тривожнiсть, деструктивна агреая, недовiра до iнших.
Отже, правове виховання як важливий напрям загальноI системи виховання у школах -iнтернатах мае рiзнобiчний соцiально детермшований змiст, високу педагогiчну цiннiсть i актуальнiсть, що створюють реальну можливють використання у навчально-виховному процесi
широкоï палiтри засобiв впливу на iнтелектуальну, емоцiйну та вольову сфери особистосп, робить правове виховання незамшним елементом ц1л1сного процесу всебiчного розвитку школяра, його загальноï культури.
Тому у процеа правового виховання учнш 5-6 клаав шкiл-iнтернатiв необхвдно опиратися на реальний рiвень ïxньоï правосвiдомостi i поведiнки, враховувати ввдмшносп в iнтелектуальнiй та емоцiйно-вольовiй сферах, особливосп псих1чного й ф1зичного розвитку.
Проведене дослщження не вичерпуе вс1х проблем правового виховання молодших тдлптав шкiл-iнтернатiв. Подальшого вивчення, зокрема, потребують дослiдження специфiки правового виховання молодших тдлптав у iнтернатниx закладах нового типу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Виховання особистосл : сходження до духовност1: наук. видання / I. Д. Бех - К.: Либщь, 2006. - 272 с.
2. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте (Психологическое исследование) / Л. И. Божович- М.: «Просвещение», 1968. - 464 с.
3. Выготский Л. С. Психология подростка // Собрание сочинений: «В 6-ти т.» Т. IV: Детская психология / Под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. - М.: Педагогика, 1984. - С. 5-242.
4. Загрева В. Я. Правове виховання старшокласниюв у навчально-виховному процеи загальноосвп'тх шкш-штернат1в: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / В. Я. Загрева. - К., 2002. - 216 с.
5. Кон И. С. В поисках себя : личность и её самосознание / И. С. Кон - М.: Просвещение, 1978. - 232 с.
6. Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг, Д. Бокум. - 9-е изд. - СПб.: Питер, 2005. - 940 с.
7. Криштак I. В. Оргашзац^я правового виховання учшв старших клаЫв загальноосвп'шх навчальних закладiв Украши (друга половина ХХ столптя): автореф. дис...: 13.00.01/ I. В. Криштак. - Х., 2008. - 21 с.
8. Кузьменко Л. В. Гумашзащя взаемин учасниюв виховного процесу як передумова устшно1 сощально-педагопчно" реабшиаци учнгв шкш-штернат1в / Л. В. Кузьменко // Теоретико-методичш проблеми виховання i сощально-педагопчно1 реабЫтаци учшв загальноосвп'шх шкш : зб. наук. праць. - К.: Шститут проблем виховання АПН Украши, 2001. - С. 13-21.
9. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество : учебник для студ. вузов / В. С. Мухина. - 6-е изд., стереотип. - М. : Академия, 2000. - 456 с.
10. Регуш Л. А. Психология прогнозирования: успехи в познании будущого / Л. А. Регуш - СПб.: Речь, 2003. - 352 с.
11. Сологуб Л. О. Виховання доброзичливих взаемин молодших шдлптав у позакласнш робота: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Л. О. Сологуб. - К., 1995. - 210 с.
12. Твердоxлiб Л. В. Формування правово" культури старшокласниюв у навчальних закладах нового типу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л. В. Твердоxлiб. - Луганськ, 1999. - 243 с.
13. Фщула М. М. Педагопка: навч. помбник, / М. М. Фщула - 2-е вид., випр., доп. - К.: Академвидав, 2005. - 560 с.
