CC BY
27
Феномен насильства над дггьми в осв^ньому середовищi УкраТни
The Phenomenon of Violence against Children in the Educational Environment of Ukraine
Наталiя Лесько 1
Nataliia Lesko
1 Lviv Polytechnic National University 12 Bandera Street, Lviv, Ukraine, 79013
Анотащя. У статт дослiджуeться феномен насильства на д^ьми у 0CBiTHb0My середовищi. Аналiзуються чинники, що загострюють насильство в освп"ньому середовищi. Висвiтлюються проблеми захисту дтей вiд насильства у осв^ньо-му середовищi. Дослiджено поняття шктьною медiацíl' як примирення сторiн шктьного конфлiкту за допомогою однолiтка-медiатора. Вщзначено, що держава, школа та органи управлшня освiтою мають бути зацкавлены у введеннi медiаторських практик. Вони сприяють покращенню шктьноТ атмосфери, на-лагодженню дiалогу всерединi шктьного середовища та досягненню компро-мюу. Вiдзначаeться, що школи не бажають зазвичай афiшувати конфлiкт на рiвнi громадськостi; медiацiя забезпечуе таку можливють, не замовчуючи при цьому конфлкту умисно та не порушуючи прав, свобод i законних iнтересiв ди тей. Узагальнено досвiд европейських краТн у сферi профiлактики насильства над дпъми у освiтньому середовищi. Метою статп е дослщження феномену насильства в осв^ньому середовищi УкраТни, окреслення шляхiв вдосконален-ня теоретичноТ та нормативно! бази з цього питання. Для реалiзацГГ поставлено! мети проведено емтричне дослщження, в якому взяли участь 180 д^ей вком 17 роюв, що навчаються на першому курсГ у Навчально-науковому шсти-тутГ права та психологи Нацюнального унiверситету «Львiвська полп"ехнка». Вивчаючи теоретико-методолопчш аспекти зазначеноТ проблеми дослiдження, застосовувалися таю теоретичн методи: аналiз, синтез, узагальнення даних психолого-педагопчноТ, науково-методичноТ л^ератури. Доведено, що своечас-не та якюне реагування уповноважених органiв та застосування ними вах мо-жливих заходiв у випадку вчинення насильства щодо дiтей е запорукою фор-мування здорового у всГх сенсах цього слова сусптьства.
Ключовi слова: насильство в осв^ньому середовищi; булшг; жорстоке поводження з дГтьми; агреая; дГти; освiтне середовище.
Abstract. The article investigates the phenomenon of violence against children in the educational environment. The factors that exacerbate violence in the educational environment are analyzed. The problems of protecting children from violence in the educational environment are highlighted. The paper examines the concept of school mediation as reconciliation of the sides of a school conflict with the help of a peer mediator. It is noted that the state, the school, and the educational authorities should be interested in introducing mediatory practices. The latter contribute to the improvement of the school environment, facilitate dialogue within the school environment, and help achieve compromises. It is noted that schools do not normally want to advertise conflicts at the public level, and mediation provides such a possibility without deliberately concealing the conflicts and without violating the rights, freedoms and legitimate interests of children at the same time. The article sums up the experience of European countries in the field of prevention of violence against children in the educational environment. The main objective of the article is to study the phenomenon of violence in the educational environment of Ukraine, to outline the ways of improving the theoretical and regulatory framework on this issue. In order to achieve this goal, an empirical study was conducted, in which 180 children
DOI: 10.22178/pos.34-1
LCC Subject Category: K3740-3762
Received 21.04.2018 Accepted 20.05.2018 Published online 28.05.2018
Corresponding Author: [email protected]
© 2018 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
under the age of 17, who are first-year students at the Educational and Scientific Institute of Jurisprudence and Psychology of Lviv Polytechnic National University, took part. When studying theoretical and methodological aspects of the research problem, the following theoretical methods were used: analysis, synthesis, generalization of the data of psychological and pedagogical, scientific and methodological literature. It is established that it should be remembered that timely and qualitative response of the authorized bodies and their application of all possible measures in case of violence against children is a guarantee of the formation of a healthy, in every sense of the word, society.
Keywords: violence in the educational environment; bullying; violence against children; aggression; children; educational environment.
ВСТУП
Зростання шюльного насильства пов'язане з вщмовою школи ще в 90-Ti роки ХХ столбя вщ виховно! парадигми. Загальноосв^ш установи, захопившись шновацшними тех-нолопями навчання, пщмшили освггу (що мктить в rn6i навчання, виховання i розви-ток) передачею знань. Проголошена щншсть «гармоншно розвинено! особиспсть» як пщ-сумкового результату навчання в школi ви-явилася фактично недосяжною в рамках од-нобiчного, спотвореного розумшня освгги як процесу, спрямованого на подготовку фахiвця для ринку послуг, котрий втратив щнност патрiотизму, громадянськосп, правово! куль-тури. Одночасно в цей же перюд у зв'язку з рiзким погiршенням сощально-економiчноi' ситуацп в кра!ш, зниженням рiвня зарплат представникiв бюджетно! сфери, вiдтоку ш-телектуально! елiти на Захiд вщбулося падш-ня престижу вчителя, що знайшло вщобра-ження в загальнш неповазi до його особисто-сп [1, с. 159].
Сучаснi пщлггки 11-14 рокiв зросли в умовах, коли батьки, зайнят зароблянням грошей, практично вщсторонилися вiд щлеспрямова-ного амейного виховання, а вчителi ново! хвилi професiйно не готовi здшснювати ви-ховний процес в школь Як наслщок, одвiчне питання дитини проте, що таке «добре» i що таке «погано» аж надто часто залишаеться без вщповщь Сучасний пщл^ок володiе ш-формацiйними технолопями i не мае елемен-тарно! правово! культури, не повною мiрою усвiдомлюе результати сво!х вчинкiв, не знае сво!х прав i обов'язюв. Накладаючись на кризу вжу, що виявляеться в порушеннях пове-дiнки, асоцiальних проявах i загальному не-гативiзмi, зазначенi обставини детермшують сплеск шкiльного насильства [2, с. 69-70].
Якщо тридцять рокiв тому вчителi найчасп-ше фiксували таю порушення шкiльного по-
ведiнки, як невиконання домашшх завдань, гiперактивнiсть на уроках, ухилення вiд збо-ру металобрухту, вiдсутнiсть шюльно! або спортивно! форми, прогули занять, то зараз вщзначаються жорстоюстю у стосунках з од-нолiтками i педагогами, демонстративне придушення особистостi вчителя, бiйки, ран-нi вагiтностi школярок, побиття молодших школярiв (часто з ознаками мiжнацiональноi ворожнечГ), алкоголiзм, наркоманiя, зГвалту-вання i навiть вбивства. Таким чином, вщзна-чаеться рiзке змiщення порушень нормативно! поведiнки школярiв в бж делiнквентностi, протиправностi.
У двадцять першому столiттi шкiльне наси-льство набуло нового сощального наповнен-ня. Якщо рашше в шкiльному середовишд на-сильство у виглядi пщлггкових бiйок було ре-акцiею на загрозу, замах на свободу для вщ-новлення сво!х прав i мiсця в соцiальнiй iера-рхп, то сьогоднi приводом стае вщсутшсть стльно! iдентичностi, вiдмiнностi мiж агре-сором i жертвою, що провокуе першого на на-сильницьку взаемодш з другим [3, с. 41].
Анал1з досл1джень I публтацш проблемы. Нау-ковець Д. Ольвеус сьогодш залишаеться найавторитетнiшим дослiдником проблеми насильства у освггньому середовишi [4]. Серед британських дослщниюв слiд вщзначити В. Ортона, Д. Лейна, Д. Таттума, Е. Мунте. У США особливу увагу до шюльного насильства стали проявляти на початку 1990 рр. (Ка-талано, Хоуюнс, ХарарчГ). В Укра!'ш проблема насильства у школах вивчалася психологами, сощологами та педагогами: К. Абсалямова, А. Барлгг, Р. Безпальча, I. Гайдамашко, А. Губ-ко, О. Дроздов [5], А. Йоситв, О. Корабльова, О. Ожийова, В. Ролшський, С. Стельмах, А. Че-рнякова, О. Шумыо. Проблеми насильства серед учшв загальноосвiтнiх навчальних за-кладiв та запобiгання йому в украшсьюй кримшологп дослiджувала I. Лубенець. Разом
iз тим, означена тематика потребуе подаль-шого дослщження з урахуванням нових реа-лш.
Мета статтi - дослiдження феномену наси-льства в освiтньому середовищд Укра'ни, окреслення шляхiв вдосконалення теоретично'' та нормативно'' бази з цього питання.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для реалiзащi поставлено'' мети було проведено емтричне дослiдження, в якому взяли участь 180 д^ей вжом 17 рокiв, що навча-ються на першому курсi в Навчально-науковому iнститутi права та психологи На-цiонального унiверситету «Львiвська полгге-хшка». Вивчаючи теоретико-методологiчнi аспекти зазначено'' проблеми дослiдження, застосовувалися такi теоретичш методи: аналiз, синтез, узагальнення даних психоло-го-педагопчно', науково-методично'' лiтера-тури.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Слiд зазначити, що iснуе багато видiв шюль-ного насильства. Зокрема видыяють прямий та непрямий буллшг. Прямi знущання часто набувають форми явного, фiзичного контакту, в якому на жертву вщкрито напали. Не-прямi знущання часто приймають форму со-щально' iзолящi i навмисного виключення з дiяльностi [4].
Загалом, буллiнг проявляеться в двох основ-них формах: фiзичнiй - навмиснi штурхання на уроках, удари на перервах, побиття, що призводять до травм (школи дуже серйоз-них) на територп школи; психолопчнш - на-силля, яке впливае на психжу жертви та наносить 'й психологiчну травму. Цей вид насильства проявляться в словесних образах чи погрозах, переслщуванш, залякуванш, що призводить до емоцшного дискомфорту та неврiвноваженостi. Серед рiзновидiв буллiнгу виокремлюють: вербальний (образливi прi-звиська, поширення неправдивих чуток то-що); образливi жести чи дп; iзоляцiя («жертва» навмисно iзолюеться, виганяеться чи норуеться частиною учнiв або навiть уам класом); вимагання (грошей, ''ж, рiзних речей, примус щось вкрасти); юбербуллшг (iз залученням мобiльного зв'язку чи комп'ютерних технологiй: через смс чи соща-
льнi мережГ «жертвЬ надсилаються pi3Hi тек-сти, картинки, вщео образливого або погроз-ливого характеру).
На думку О. Ю. Дроздова, icHye своeрiдне «коло третирування» (bullying circle), яке часто включае yчнiв з наступним репертуаром со-цiальних ролей: 1) «жертва» - учень, що е об'ектом третирування; 2) «агресор (и) /переслщувач (i)» - учень або учш, якi розпо-чинають третирування жертви та в подаль-шому беруть у цьому процеci активну участь; 3) «прибiчники (помiчники) агреcорiв» - учш, як не е Гшщаторами третирування, але тз-нiше включаються в нього; 4) «паcивнi прибь чники» - yчнi, якi пасивно пщтримують про-цес третирування; 5) «пасивний прибiчник» можливого третирування - учш, яким подо-баеться, коли третирують iнших, але вони вь дкрито не виказують свое' пщтримки агресо-рам; 6) «cтороннiй спостерГгач» - yчнi, якi в ситуацГ' третирування дотримуються нейтрально' позицГ', керуючись принципом «це не моя справа»; 7) «вГрогщний захисник» - учш, яким не подобаеться ситуащя третирування шших, але якi шчого не роблять, щоб допомо-гти жертвГ; 8) «захисник жертви» - учш, як виступають проти третирування шших у щ-лому i допомагають (чи намагаються допомо-гти) жертвi [5].
В контекcтi нашого дослщження розглянемо правовi засади захисту дГтей вiд насильства з боку вчителiв навчальних закладiв. Жорстоке поводження з дГтьми в школi, виховнiй уста-новi з боку вчителiв, вихователiв щодо дiтей виявляеться у наступному: приниженнях, по-cтановцi в кут; биттi; роздяганнi дитини перед шшими як способу покарання; нагаду-ваннi при класному колективi про недолжи дитини, оcобливоcтi ам'', амейш подГ', про якi вчителю стало вщомо; непоcильнiй працi; iгнорyваннi ФГзичних потреб дитини (забо-рона тти до туалету); icнyваннi «любимчи-юв»; пiдвищеномy тонГ, крику, необГрунтова-них, неадекватних ощнках; суворГй дисципль ш, яка тримаеться на страху, а не на штереа до навчання; авторитаризмГ, вимогах без по-яснень; недоцГльних вимогах до зовнГшнього вигляду дитини (зачГски, форми) i застосу-ваннГ дГй щодо його покращення, пщстриган-ня власноруч, зняття прикрас, вщбГр мобГль-них телефонГв тощо; розбещеннГ. Мають мГс-це непоодинок випадки приниження гщнос-тГ дггей вчителями. НерГдко конфГденцГйна ГнформацГя щодо проблем дитини та '' ам''
розголошуеться i стае предметом обговорен-ня у класному колективь серед батьюв, що травмуе психжу, попршуе моральний стан дитини.
Жорстоке поводження дггей щодо дiтей ви-являеться в такому: образливих прiзвиськах; насмiханнi над виглядом, видом дiяльностi, поведiнкою дiтей, якi вирiзняються серед од-нолiткiв; примушуваннi до негативних дш (доведи, що не бо!шся вчителя що ти не прше за iнших, палиш, вживаеш наркотики, дорос-лий, займаешся сексом тощо), бойкотi, ^но-руваннi; биттi («темна»); вщбиранш у слаб-ших дорогих речей, грошей, !'ж1; погрозах, приниженнях; примусу до «служшня» сильному - нести портфель, бути на пщхвать чер-гувати тощо; зГвалтуванш, травлi [6].
Важливою формою роботи, що спрямована на профилактику насильства в освггньому сере-довишi, може виступати шкiльна медiацiя -розв'язування конфлжтних ситуацiй через примирення сторш шляхом знаходження оптимального варiанта розв'язання проблеми, що задовольняе обидвi сторони, при взаем-ному бажанш сторiн знайти вихiд iз ситуацп. Така робота допоможе знизити рiвень агресп у школi, дасть можливкть вирiшувати спiрнi питання ненасильницьким шляхом, усуне можливостi для переходу вщ конфлiкту до насильства [7, с. 34].
О^м того, шюльну медiацiю визначають як примирення сторш шюльного конфлжту за допомогою однолiтка-медiатора. «Медiацiя ровесникiв», або шкiльна медiацiя передба-чае, що школярi-медiатори проводять зустрь чi з ровесниками, яю перебувають у станi конфлiкту, i допомагають !м залагодити су-перечку з урахуванням iнтересiв усiх сторш. Тобто «медiацiя ровесникiв» передае вщповь дальнiсть за вирiшення конфлiктiв до рук самих учшв. О^м проведення примирних се-сiй, школярi-медiатори також беруть участь у заходах iз роз'яснення важливостi й устшно-стi спiвробiтницького пiдходу, проводять треншги з однолiтками i молодшими школярами [8, с.197-198].
Отже, суб'ектами медiацii е школярi, батьки, вчитель адмiнiстрацiя школи i ровесники -медiатори. Процедура вiдбуваеться лише на принципах добровольность Примушення до проведення медiацii неприпустиме, до того ж, така медiацiя буде завiдомо неефективною. Медiатор сприяе дiалогу сторiн. Практика ба-
гатьох краш засвiдчуе, що саме однолгтку сторони довiряють, осюльки передбачають, що вiн зможе !х зрозумiти, тому що перебувае в тому самому середовищд оточеннi, «говорить !хньою мовою». Шкiльна медiацiя довела, що вирiшення конфлж^в мiж учнями за допомогою !хшх однолiткiв-медiаторiв приводить до позитивного розв'язання 7 з 10 конфлiктiв [9]. У самостшному вирiшеннi конфлiктiв дiти быьш вiдвертi i бiльше довь ряють медiаторовi, нiж коли конфлiкти вирь шують за участю вчителя.
Вiдзначимо, що шкiльна медiацiя дiе в бага-тьох державах: Австралп, Канадi, Новiй Зела-ндГ!, США, Великобритании Шотландп i Швш-чнш 1рландп, 1талп, Румунп, Польщi, 1спанп, Туреччинi, Нiмеччинi, Пiвденнiй Африцi, УкраШ, Фшляндп, Норвегп, Дани, Швецп та ш За даними закордонноi статистики, у навча-льних закладах, де дшть програми шюльно! медiацii, спостер^аеться зниження рiвня конфлiктностi (зареестрованих бшок) на 80 % i на 75 % - зменшення юлькосп прогу-лiв. Крiм того, спостертаеться збiльшення впевненостi школяра в собi й величезний ен-тузiазм у реалiзацii мкп шкiльних центрiв медiацii - вирiшення конфлiктiв серед одно-лiткiв шляхом спiвробiтництва, а не суперни-цтва [10].
Прикладом позитивного застосування класи-чно! моделi медiацii iнтересiв в освiтi можуть слугувати проекти Польського центру медiа-цГ!. У РосГ! понад 15 роюв розвиваеться медiа-цiя в освггаш сферi у формi шюльних служб примирення, iснують рiзнi програми та тло-тнi проекти i в УкраМ (наприклад, на базi Украшського центру примирення), однак ва-гомих тенденцiй позитивних змiн проблем неповнол^шх в освiтнiй сферi цей шститут поки що не досягнув [11, с. 388-392].
З метою дослщження феномену насильства в освгтньому середовищД в 2017 р. було проведено анкетування серед 180 дгтей вiком 17 рокiв, що навчаються на першому кура в На-вчально-науковому шституп права та психологи Нащонального унiверситету «Львiвська полiтехнiка». На питання «Чи вважаете Ви проблему насильства щодо дгтей актуальною та такою, що потребуе глибокого аналiзу?» так вщповыо 92 %, нi - 4 %; так, але е бiльш актуальш проблеми - 4 %.
На питання «Чи згщш Ви з тезою, що в умовах сьогодення в УкраШ правовий захист дитини
вщ рГзних форм насильницько'' поведшки не-достатнiй i термшово потребуе вдосконален-ня» так вщповГло 92 %; Hi - 8 %.
На питання «Хто, на Ваш погляд, повинен стати основною ланкою у попередженш насильства щодо дггей?» отримали таю результата: територiальнi органи Нащонально'' по-лщп - 21 %; Мiнiстерство сощально'' полiтики - 28 %; громадськi органiзацГï - 40 %; органи управлiння освГтою, навчальш заклади, установи та оргашзацп системи освГти - 10 %.
На питання «Як, на Ваш погляд, можна домо-гтися зниження рГвня насильства щодо дiтей в освггньому середовищi?» 45 % студенев вт дповГло, що необхГдно посилити вщповщаль-нГсть за вчинення насильницьких дш щодо дГтей; 25 % - надати ширшГ повноваження дГльничному офГцеру полщп; систематично перевГряти ам'' в яких Гснуе ризик вчинення насильства щодо дГтей - 21 %; боротися з на-сильством у сустльсга шляхом правового навчання - 30 %. Проведене дослщження за-свГдчило, що дГти загалом прошформоваш про можливГ способи захисту 1'хшх прав у разГ вчинення насильства.
Розглянемо мГжнародний досвГд протидГ' шкГльному насильству. У 2009 рощ в КанадГ було створено програму «Зупини Буллшг» (Stop a Bully), яка дае можливкть учням пос-каржитися, якщо вони стали жертвою чи свт дком буллГнгу, гарантуючи 'м аношмшсть та безпеку [12].
Школи Канади керуються низкою законГв, якГ забороняють насильство в школах. У кожнш провшцп е Закони Про освГту, якГ закршлю-ють створення безпечного навчального сере-довища. Наприклад, Законом Про освГту провшцп Онтарю (The Education Act) визначаеть-ся Кодекс поведГнки в школГ (Code of Conduct). Його завданнями е створення навчального середовища, у якому: до вах учнГв та пращв-никГв ставляться з повагою, особливо до шю-льного керГвництва; виховуеться громадян-ська вГдповГдальнГсть (через заохочення до учасп в громадському житт школи); заохо-чуються ненасильницью способи вирГшення конфлГктГв; здГйснюються заходи для безпе-ки людей в школГ; вживаються заходи проти вживання алкоголю та наркотиюв; вщбува-еться попередження буллГнгу в школах [13].
У 2006 рощ МГшстерство освгги Велико'' Бри-танГ' розробило рекомендацГ' i стратеги,
спрямованГ на запобГгання i викорГнення буллГнгу в середшх школах: «Безпечне навчання - антибуллшгова робота в школГ» (Safe to Learn: Anti-bullyingWork at School). У цьому до-кументГ наголошуеться, що буллГнг - це не-допустиме явище в школГ, i кожен, хто пра-цюе у сферГ шюльно'' освГти, е вщповщальним за виховання ненасильницько'' поведГнки уч-нГв. ЗгГдно з ч. 2 Закону «Про освггу та шспек-тування» вГд 2006 року, директори середшх шюл повиннГ визначати критерГ' поведГнки учнГв у школь Директор i педагоги мають право застосовувати дисциплшарш заходи, якщо випадки буллГнгу мають мГсце i поза школою, наприклад, юбербуллшг. Слщ вщмт тити, що антибуллшгова складова стала важ-ливим напрямком загально' полГтики шкГл Великобритании МГнГстерство освГти рекоме-ндуе прийняти кожнГй школГ важливий документ - Статут про буллшг (Bullying - A Charter for Action). Цей документ мае мГстити чггко розробленГ критери самоощнки для учнГв, за допомогою яких можна визначити свое ставлення до буллГнгу: чи схильний конкрет-ний шдивщ стати Гшщатором жорстокосп, чи жертвою, чи мае правильну позищю щодо подГбно'' поведГнки.
До роботи з буллшгом залучаються не тГльки педагоги, а й батьки, громада, самГ учнГ, пред-ставники оргашв управлГння освГтою, церква, полщя. Директорам шкГл рекомендовано призначити педагога або психолога зГ штату школи (Behaviour and Attendance Consultant), який був би вщповщальним за вирГшення питань, пов'язаних Гз буллшгом, i в обов'язки якого входило б спостереження за поведш-кою учшв, консультування i надання необхГдно'' допомоги [14, с. 102-103].
УСША одним Гз найбыьш активних держав-них шститутГв, що ствпрацюе з учителями у сферГ профГлактики насильства та негатив-них явищ у закладах освГти, е УправлГння безпечних та вГльних вщ наркотикГв шюл (Office of Safe and Drug Free Schools - OSDFS). УправлГння створено в 1984 рощ пщ керГвни-цтвом В. Модзелесю як пщрозды МГшстерст-ва освГти США. Дане управлГння займаеться дослщженням рГвня безпеки в школах, роз-робленням та впровадженням профГлактич-них програм, спрямованих на виховання сощ-ально вщповщальних громадян [15].
У контекстГ нашого дослщження вартГ уваги змГстовГ та процесуальш особливостГ освГт-
ньо-профыактично! програми в США, зокре-ма програма «Навчання протистояти злочин-ним угрупуванням - Устх» (Gang Resistance Education And Training - G.R.E.A.T.), яка e лопч-ним продовженням програми D.A.RE. Ця превентивна програма спрямована на форму-вання правосвщомосп дггей, зокрема важко-виховуваних учшв, тд керiвництвом учите-лiв-офiцерiв на засадах розвитку навичок сш-лкування (life-skillsapproach), прийняття рь шень i критичного мислення, керування емо-цiями (контроль над почуттям гшву) тощо. Центральною щеею дано! програми e форму-вання в учшв загальноосвггшх шкiл необхщ-них складових шдивщуально! захищеностi вщ тиску однолiткiв, запобiгання злочинним угрупуванням на територп школи [16].
ВИСНОВКИ
Насильство стосовно дггей в осв^ньому се-редовищi (буллшг) - сощальне явище, яке отримало поширення у всьому свт, у тому числь й в Укра'ш. У XXI отолит буллiнг набув нового сощального наповнення. Видаеться за доцiльне прийняти загальнодержавну про-граму з протидп насильству в освiтньому се-редовишд, адже на сьогоднi дiють лише регю-нальнi програми «Стоп-насильство». Перспе-ктивним напрямом попередження насильства щодо дггей е активне залучення виховате-лiв, вчителiв, шкiльних психолопв до ще'' дiя-льностi. Саме в дошюльних та шкiльних закладах освии мае розповсюджуватись серед дггей шформащя про чинну Нащональну ди-тячу гарячу лiнiю, передаватись шформащя про виявлеш випадки насильства щодо д^ей у вiдповiднi органи та служби.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bulgakova, E. E., Vilacheva, M. N., & Morozov, G. B. (2012). Professija «uchitel'» opasnosti ot
zloupotreblenija uchashhimisja svoimi pravami [Profession "teacher": the risk of abusing the
righ to lesrn]. Pedagogicheskoe obrazovanie v Rossii, 6, 158-163 (in Russian)
[Булгакова, Е. Е., Вилачева, М. Н., & Морозов, Г. Б. (2012). Профессия «учитель» опасности
от злоупотребления учащимися своими правами. Педагогическое образование в России, 6,
158-163].
2. Guljaeva, K. Ju. (2007). Agressivnost' i ee osobennosti v podrostkovom vozraste [Aggressiveness and
its characteristics in adolescent retaliation]. Omskij nauchnyj vestnik, 3, 107-110 (in Russian) [Гуляева, К. Ю. (2007). Агрессивность и ее особенности в подростковом возрасте. Омский научный вестник, 3, 68-72].
3. Dubinina, S. N. (2009). Agressija kak strategija adaptacii deviantnyh podrostkov [Aggression as a
strategy for adapting deviant adolescents]. SPO, 4, 41-44 (in Russian)
[Дубинина, С. Н. (2009). Агрессия как стратегия адаптации девиантных подростков.
Среднее профессиональное образование, 4, 41-44].
4. Olweus, D. (2001). Bullying at school: tackling the problem. The OECD Observer, 225, 24-26.
5. Drozdov, O. (2007). Fenomen tretyruvannia u shkoli: shliakhy vyrishennia problem [Tertiary
phenomenon in school: ways to solve a problem]. Sotsialna psykholohiia, 6, 124-132 (in Ukrainian)
[Дроздов, О. (2007). Феномен третирування у школь шляхи виршення проблеми. Сощальна психологiя, 6, 124-132].
6. Pro vzhyttia dodatkovykh zakhodiv shchodo profilaktyky ta zapobihannia zhorstokomu
povodzhenniu z ditmy [On taking additional measures to prevent and combat the ill-treatment of children] (Ukraine), 25 December 2006, No 844. Retrieved April 1, 2018, from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS4976.html (in Ukrainian) [Про вжиття додаткових заходiв щодо профилактики та запобтання жорстокому поводженню з дпъми (Укра!на), 25 грудня 2006, № 844. Актуально на 01.04.2018. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS4976.html].
7. Dubrovska, Ye., Yasenovska, M., & Alieksieienko, M. (2009). Nasylstvo vshkoli: analizproblemy ta
dopomoha,yakoi potrebuiut dity ta vchyteli uyii rozviazanni [School violence: An analysis of the
problem and the help children and teachers need to solve]. Kyiv: Zhinochyi konsortsium Ukrainy (in Ukrainian)
[Дубровська, е., Ясеновска, М., & Алексеенко, М. (2009). Насильство в школг. аналiз проблеми та допомога, яког потребують дти та вчителiу ii розв'язант. Ки!в: Жшочий консорщум Укра!ни].
8. Durniak, L. (2013). Shkilna mediatsiia yak zasib vyrishennia konfliktiv sered pidlitkiv [School
Mediation as a Means of Resolving Conflicts among Adolescents]. Pedahohika ipsykholohiia profesiinoi osvity, 5, 191-200 (in Ukrainian)
[Дурняк, Л. (2013). Шюльна медiацiя як зааб виршення конфлж^в серед пiдлiткiв. Педагогжа i nсихологiя професшноi освти, 5, 191-200].
9. UNESCO. (2009). Human Rights Education in the School Systems of Europe, Central Asia and North
America: A Compendium of Good Practice. Warsaw: OSCE.
10. Leko, I. B., & Chuiko, H. V. (2011). Mediatsiia [Mediation]. Chernivtsi: Knyhy - XXI (in Ukrainian)
[Леко, I. Б., & Чуйко, Г. В. (2011). Медiацiя. Чершвщ: Книги - XXI].
11. Ortynska, N. V. (2016). Pravovyistatus nepovnolitnikh: teoretyko-pravove doslidzhennia [Legal
status of minors: theoretical and legal research]. Lviv: SPOLOM (in Ukrainian) [Ортинська, Н. В. (2016). Правовий статус неповнолттх: теоретико-правове до^дження. Львiв: СПОЛОМ].
12. Knowlton, T. (2014). Stop a Bully Statistics Since 2009. Retrieved April 1, 2018, from
http://www.stopabully.ca/about-us/stopabully-statistics
13. Government of Ontario. (2018). The Education Act. Provincial Code of Conduct. Retrieved April 1,
2018, from http://www.e-
laws.gov.on.ca/html/statutes/english/elaws_statutes_90e02_e.htm#BK565
14. Lushpai, L. I. (2014). Dosvid Velykoi Brytanii shchodo podolannia bulinhu u serednii shkoli [British
experience of overcoming bullying atsecondary schools]. In O. Kikinezhdi (Ed.), Dytynstvo bez nasyllia: suspilstvo, shkola i simia na zakhysti prav ditei (pp. 102-105). Ternopil: Stereoart (in Ukrainian)
[Лушпай, Л. I. (2014). Досвщ Велико! Британп щодо подолання булшгу у середнш школь В О. Ююнежщ (Ред.), Дитинство без насилля: сустльство, школа i ам'я на захистi прав дтей (с. 102-105). Тернотль: Стереоарт].
15. Lutsenko, O. (Ed.). (2012). Yak borotys z nasylliam vshkoli? (Problema nasylstva ta ahresyvnykh dii
uchniv ZOSh iyak yii protystoiaty [How to deal with violence in school? (The problem of violence and aggression of students in secondary schools and how to resist it)]. Sumy: SumDPU im. A. S. Makarenka) (in Ukrainian)
[Луценко, О. (Ред.). (2012). Як боротись з насиллям в школi? (Проблема насильства та агресивних дшучшв ЗОШ i як ш протистояти). Суми: СумДПУ iм. А. С. Макаренка].
16. Gang Resistance Education and Training. (2018). "Choose to Be G.R.E.A.T." Week. Retrieved April 1,
2018, from https://www.great-online.org
