CC BY
54
УДК330.322:339.727.22 Астр. О.О. Сухий-ЛьвыськийНУiM. 1в. Франка
ПРЯМ11НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП: ПРОБЛЕМИ ТЕРМШОЛОГП I
ДЕФ1ШЦП
Украшське законодавство не подае визначення термшу "прямi шоземш iнвестицií". Тому в статт аналiзyються iснyючi пiдходи до визначення прямих шоземних iнвестицiй та пропонуеться авторський вapiaнт визначення прямих iноземних швестицш в Укpaíнi.
O. O. Sukhy - Lviv NU by I.Franko
Foreign Direct Investment: problems of terminology and definition
Article deals with the ways in which the term "foreign direct investment" is defined in world economic literature and in different countries. Author's way to define foreign direct investment in Ukraine is proposed.
Необхвдшсть результативно! трансформаци економши Украши, ii активного входження у свггову спшьноту акту^зують питання залучення шоземного катталу в украшську економшу. Свiтовий досввд iлюструe рiзнi шляхи залучення шоземного капиталу, але найбiльш оптимальним е залучення прямих iноземних iнвестицiй. Однак в економiчнiй теори термiн "прямi iноземнi iнвестицii" не зав-жди чггко й однозначно тлумачиться. Розглянемо питання термшологи й дефiнiцii П11 у свiтлi досягнень сучасно! науки.
Передумм звернемось до Закону Украши "Про режим шоземного швесту-вання" вiд 19 березня 1996 р., який на сьогодш визначае особливосп режиму шо-земного iнвестування на територи Украши. За цим Законом "шоземш швестици -цiнностi, що вкладаються iноземними iнвесторами, в об'екти швестицшно! д1яль-ностi вiдповiдно до законодавства Украши з метою отримання прибутку або до-сягнення сощального ефекту, а тдприемство з шоземними iнвестицiями - тд-приемство (оргашзащя) будь-яко! оргашзацшно-правово! форми, створене ввдпо-вiдно до законодавства Украши, шоземна iнвестицiя в статутному фондi якого, за його наявноста, становить не менше 10 вiдсоткiв". Як бачимо, дане визначення узагальнюе поняття "шоземш швестици", але не конкретизуе i'x сутi за окремими видами i не дае дефiнiцii поняття "прямих шоземних швестицш".
В економiчнiй лiтературi теоретичний аналiз прямих iноземних швестицш, як найважлившо! форми вивозу катталу, почався ще в 60-х роках. Основне визначення П11 сформульовано експертами Мiжнародного валютного фонду (МВФ) у 1977 р. та Оргашзаци економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) у 1983 р.: "швестици вважаються прямими, якщо здiйснюються за межами нацюнальних кордонiв з метою розширення виробництва товарiв i послуг, закупiвлi товарiв для iмпорту в крашу базування або експорту в трет краши. 1х характерними рисами е те, що iнвесторовi належить управлшський контроль над пiдприемствами, i вони виступають у формi акцiонерного катталу i коротко- та довгострокових мiжфiр-мових позик" [2]. Неважко помггити, що дане визначення акцентуе на кшцеву мету здiйснення прямих швестицш - виробництво товарiв (надання послуг) та !х пе-ремщення мiж крашами. У визначеннi за критерш береться та ознака, що П11 за своею природою передбачають здшснення шдприемницько! дiяльностi.
З другого боку, для здшснення шдприемницько! дiяльностi iнвестору не-обхiдним е контроль над тдприемством. У зв'язку з цим найбшьшого поширення
Деяк1 актуальш проблеми перехщноГ економ1ки
189
набув шдхвд до визначення П11, який бере за критерш наявнiсть контролю швес-тора над пiдприeмством. Прикладом даного тдходу е такi визначення:
• "Прямi iноземнi швестицй - це, як правило, довгострокове кашталовкладення за кордон, яке здшснюеться iнвестором з метою отримання безпосереднього впливу на господарську дкльшсть пiдприeмства, яке юнуе чи тiльки буде створене" [6].
• "Прямi iноземнi швестицй - це кашталовкладення за кордоном, яю передбачають в тiй чи шшш мiрi контроль iнвестора за шдприемством, у яке вони вкладеш" [1].
• "Прямi iноземнi швестицй - це швестицй у шдприемства, розташоваш в однiй краш, але ефективно контрольоваш резидентами шшо! краши" [4].
Щоб краще щось пiзнати, треба його порiвняти. Порiвняемо П11 з портфе-льними шоземними iнвестицiями.
Спершу вкажемо на дещо спiльне: в основi кожно! швестици лежить мотив отримання прибутку. При подант визначень цей мотив може братись до ува-ги, а може i не братись. Але ми виходимо з припущення, що iнвесторами висту-пають приватш особи i пiдприемства, якi у свош господарськiй дiяльностi керу-ються метою отримання максимального прибутку.
Обидвi форми iноземних iнвестицiй можна розмежувати, анатзуючи наяв-нiсть чи ввдсутшсть пiдприемницького мотиву. У визначеннях вш виражаеться фразами "значна частка", "прямий вплив" i т. iн.
Основною ознакою прямих швестицш е, як ми уже зазначали, наявнiсть намiру iнвестора виробляти за кордоном певш товари чи надавати послуги. Для здшснення цього намiру вiн мусить мати право розпоряджатись швестищею, що дае йому повноваження у прийнятл ршень i проведеннi контролю. Отже, П11 передбачають здiйснення тдприемницько! дiяльностi, що е тотожним отриманню контролю над об'ектом iнвестування.
За портфельних швестицш не йде мова про жодну тдприемницьку дiяль-шсть. Ця форма iноземних iнвестицiй передбачае тшьки перелив фiнансових ак-тивiв у мiжнародному масштабi. Такi мотиви здшснення портфельних швестицш як використання рiзницi процентних ставок, мiжнародних ввдмшностей в оподат-куваннi, валютних спекуляцш чи мiжнародноí диверсифiкацii можна акумулюва-ти пiд метою отримання максимального прибутку.
Друга ввдмшшсть мiж П11 та портфельними iнвестицiями випливае iз самого об'екту iнвестування. Прямi iнвестицii, як правило, передбачають швесту-вання у фiзичнi об'екти (заснування фшш чи обладнання виробничих цехiв), так що прямi iнвестицii трансформують фiнансовi засоби в товари. Портфельш ж ш-вестици - це придбання тiльки цiнних паперiв з метою забезпечення майбутшх надходжень; таким чином, завдяки швестищям теперiшнi фiнансовi засоби транс-формуються у майбутш.
Ще однiею вiдмiннiстю прямих i портфельних iнвестицiй е тривалiсть !х здiйснення. Прямi iнвестицii, як правило, мають довготривалий характер. Портфельш iнвестицii часто е короткостроковими й спекулятивними.
По-трете, П11, виходячи з !х натурально-речово1 структури, е менш лшввд-ними. Портфельнi iнвестицii в силу високо1 лiквiдностi цiнних паперiв е бiльш ль квiдними.
По-четверте, при портфельному швестуванш за кордон ввдпливае тiльки капiтал, в той час як прямi iнвестицii спричинюють додатково трансфер iнших ре-сурмв, а саме технологiй, менеджменту, техшчних i економiчних знань тощо.
По-п'яте, прямi шоземш iнвестицii мають за мету отримання не тшьки доходу на каштал, але й повного шдприемницького прибутку, а також прямих i не-прямих вигод вiд контролю над фiрмою, що мiстить визначення и виробничо1, за-кушвельно-збутово']', швестицшно1, кооперацшно1, науково-техшчно1 й фшансо-во! полiтики. Мiж тим метою портфельних iнвестицiй е отримання прибутку на каштал, який би перевищував банкiвський процент.
По-шосте, прямi iнвестицii зазвичай передбачають вищу рентабельнiсть, нiж портфельнi, i з плином часу ведуть до бшьш помггного вiдтоку прибуткiв вiд краши-рещшента до краши базування материнсько1 компани. Можливий й iнший варiант - новi капiталовкладення у кршш-рещшенл за рахунок решвестування прибуткiв.
По-сьоме, прямi й портфельнi iноземнi iнвестицii вiдрiзняються за функць ональним впливом на економшу приймаючо1 краши. Так, прямi iнвестицii мають безпосереднiй й довготривалий вплив на економiку приймаючо1 краши, оскiльки передбачають дольову участь у будiвництвi й органiзацii господарських об'еклв, повне або часткове !х придбання з метою бiльш ефективного використання. Портфельнi iнвестицii в силу свого короткострокового i часто спекулятивного характеру можуть мати навггь дестабЫзуючий вплив на економiку приймаючо1 краши. Вони не супроводяться шдприемницькою дiяльнiстю, активною участю в управлшш. 1ноземний iнвестор вкладае капiтал керуючись думкою, що iснуюче керiвництво швестовано1 фiрми е достатньо ефективним. Тому вплив портфельних швестицш на економшу приймаючо1 краши е значно меншим. До вищесказа-ного додамо, що:
• прямi швестицй бшьшою мiрою впливають на зайняпсть, стан внутршнього ринку, нiж портфельш;
• прямi швестицй значнiше за портфельш сприяють змiнi мiсця краши у мiжнарод-ному подiлi пращ, впливають на конкурентоспроможшсть нацiональноl економм;
• прямi iноземнi iнвестицil, на ввдмшу вiд портфельних, впливають на змiну в краlнi вiдносин власноси, викликають й' вiдчуження на користь шоземщв;
• прямi iнвестицil вдаутшше впливають на стан конкуренц^1 в кра'М, пiдсилюючи й або приводячи до закрiплення на мiсцевому ринку шоземних фiрм. По-восьме, портфельнi швестици, як правило, скеровуються в та кра1ни, якi
вже прийняли значш обсяги прямих iнвестицiй. Бiльше того, портфельш швесто-ри вiддають перевагу шдприемствам, у якi вже вкладено прямi iноземнi iнвести-ц1!, що слугуе певним гарантом збереження i збшьшення iнвестованих коштiв. Отже, П11 вирiзняються не тiльки значним впливом на крашу-рецшента, а й у ви-падку краш з перехiдною економiкою (нових ринюв) слугують певною мiрою шд-готовчою базою для портфельних швестицш.
Деяю вищеназванi вiдмiнностi портфельних i прямих iнвестицiй (об'екти iнвестування, тривалшть, виробничi фактори, що перетинають кордон) не е ви-значальними. Наприклад, портфельнi iнвестицii також можуть мати довгостроко-вий характер, коли основною метою е мiжнародна диверсифiкацiя портфеля цш-них паперiв. Придбання частки шдприемств у формi акцiй може здшснюватись як в рамках прямих, так i в рамках портфельних швестицш. Залежно вiд лiквiдностi швестора обидвi форми iноземних iнвестицiй можуть фшансуватись за допомо-гою кредиту за кордоном. Визначальним критерiем е наявшсть контролю iнвесто-ра над шдприемством, у яке здiйснено швестищю. Кiлькiсною мiрою даного ви-
Деяю актуальнi проблеми перехiдноí економiки
191
значального критерию виступае частка шоземного швестора у статутному фондь Тому звернемо увагу на такий шдхвд до визначення прямих шоземних швестицш: прям1 шоземш швестици визначаються як швестици, що передбачають володшня штотною часткою у статутному фонд1 тдприемства; при цьому встановлюеться кшьюсний розм1р тако'1 частки. Наприклад, Мшстерство Торг1вл1 США включае до П11 вс швестици в шоземш шдприемницью оргашзаци, в котрих громадяни, оргашзаци чи фши США володтать часткою бшьшою, шж 10 ввдсотюв статутного капиталу [5].
Цей шдхвд е зручним для статистичного видшення прямих шоземних ш-вестицш, а тому мае широке застосування. Його перевагами е простота i легкость застосування. Базуючись на доступних статистичних даних, дослщники з його допомогою без особливих труднощiв окреслюють коло прямих шоземних швес-тицiй. Тому ми вважаемо за доцшьне використовувати даний шдхвд до визначення П11.
Отже, виходячи iз чинного в Укрш'ш законодавства, аналiзу сутi поняття "прям iноземнi iнвестицii", свiтового теоретичного досвщу поняття "прямих шозем-них швестицш" можна сформулювати таким чином: прям iноземнi iнвестицii - це реч^ грошовi кошти, майновi права, цшт папери, а також результати штелектуаль-но'' дiяльностi, що вкладаються шоземними iнвесторами (у передбачених законом формах) з метою отримання прибутку або досягнення соцiального ефекту у тдпри-емства (органiзацii) будь-яко'' органiзацiйно-правовоi' форми, шоземна iнвестицiя в статутному фондi яких, за його наявностi, становить не менше 10 вiдсоткiв.
Л^ература
1. Ершова Т.А. Прямые иностранные инвестиции// Российский экономический журнал, №10, 1992 - С.79.
2. Ефекгившстъ реформування укршнсько! економiки: Зб. наук. праць НАН УкраТ'ни. Вщп. Ред. Герасимчук М. - КиТв, 1999. - C. 116.
3. Международные инвестиции и международные закупки/ Под ред. д-ра экон. наук., проф. В.Е.Есипова: С-Пб, Изд-во СПбГУЭФ, 1998. - 313 с.
4. Руг Френклш Р., Фшшенко Антон. Мiжнародна торпвля та швестици'/ Пер. з англ. -К.:Основи, 1998 - C. 665.
5. U.S. Direct Investment Abroad, 1982 Benchmark Survey Data - Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, December 1985. - P.2.
6. AuBenwirtschaftslexikon./Herausg. von Butt D. - Koln: Deutscher Wiertschaftsdienst John von Freyend, 1989. - P.574. _
УДК 330.564.2 Acnip. I. Жигалло - Кшвський нацюнальний торговельно-
економiчний умверситет
Ц1НОВА ДИСКРИМ1НАЦ1Я I ПАРАЛЕЛЬНИЙ 1МПОРТ
Розглядаються питанням цшоутворення у мiжнароднiй торпвля В нш розкриваеться мехашзм дй цiновоí дискримiнацй та и вплив на роботу шдприемств експортерiв, проана-лiзованi протирiччя, що юнують мiж iнтересами офiцiйних iмпортерiв та незалежних трейдерiв.
