CC BY
332
2. Бергер П. Катталютична револющя: П'ятдесят пропозицш щодо процвiтання, piB-ност i свободи : пер. з англ. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1995. - 237 с.
3. Бродель Ф. Матеpiальна цившзащя, економiка i капiталiзм, ХУ-ХУШ ст. - у 3-х томах : пер. з фр. - К. : Основи, 1998. - Т. 3: Час свггу. - 631 с.
4. Геець В.М. та iH. Трансформащя моделi економши Украши (iдеологiя, пpотиpiччя, перспективи). 1н-т екон. прогнозування / за ред. акад. НАН Украши В. Гейця. - К. : Логос, 1999. - 500 с.
5. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Iстоpiя держави i права Украши : пщручник [для студ. вищ. навч. закл.]. - К. : Вид. дiм "1н Юре", 2007. - 624 с.
6. Кульчицький Я.В. Поpiвняння економiчних систем (проблеми методологп) : моног-pафiя / Я.В. Кульчицький, Б.В. Кульчицький. - Л^в : Вид. центр Львiв. НУ iменi 1вана Франка, 2007. - 318 с.
7. Кульчицький Я.В. Цившзацшний тдхщ до дослiдження економiчних систем в умо-вах формування iнфоpмацiйного (постiндустpiального) суспiльства / Я.В. Кульчицький // Вю-ник Львiвського ун-ту. Сер. економiчна. - Львiв : ЛНУ iменi 1вана Франка. - 2008. - Вип. 39 (1). - С. 50-53.
8. Лагутш В.Д. Людина i економша: Соцiоекономiка : навч. посiбник. - К. : Просвта, 1996. - 336 с.
9. Поппер К. Вщкрите суспшьство та його вороги / К. Поппер : пер. з англ. В. Люовий. -К. : Основи, 1994. - Т. 1. - 416 с.
10. Сорос Дж. Криза глобального капiталiзму: Вщкрите суспшьство пщ загрозою : пер. з англ. - К. : Основи, 1999. - 346 с.
11. Хайек Ф. Дорога к рабству : пер. с англ. - М. : Экономика, 1992. - 262 с.
12. Чухно А.А., Юхименко П.1., Леоненко П.М. Сучасш економiчнi теорп : пщручник / за ред. А. А. Чухна. - К. : Вид-во "Знания", 2007. - 878 с.
13. Яремко Л.А. Вщкрите суспшьство та вщкрита економша у контекст ринково! тран-сформацп // Вюник Львiвськоi комерцшно! академп. Сер. економiчна. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2001. - Вип. 8. - С. 145-149.
УДК 339.727.22 Асист С.М. Тесля, канд. екон. наук -
Львiвський НУ Шем 1вана Франка
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я, IX СУТЬ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я
Розглянуто eKOHOMi4Hy сутшсть прямих iноземних iнвестицiй та запропонована 1х класифiкацiя. Проаналiзовано позитивнi та негативнi прояви П11 та 1х роль у роз-витку нащонально'1 економiки.
Assist. S.M. Teslja - L 'viv NU named after Ivan Franko
Foreign direct investments, as economic category, their essence and classification
In the article economic essence of direct foreign investments is considered and their classification is offered. The positive and negative displays FDI are also analyses that their role in development of national economy.
В умовах глобал1заци нацюнальний економ1чний розвиток залежить вщ здатност ефективно використовувати не тшьки традицшш, але й, особливо, штернацюнашзоваш ресурси i чинники виробництва пост1ндустр1ального суспшьства. Це, своею чергою, забезпечуеться за умов реашзаци моделей вщ-крито1 економiки, адаптованих до внyтрiшнiх особливостей та зовшшнього еволюцiйного середовища. Мiжнародне iнвестyвання вiдiграе при цьому про-вiднy роль, формуючи канали передачi фiнансових i матерiальних ресyрсiв,
науково-технологiчних i органiзацiйно-економiчних iнновацiй на новiтнiй ш-формацiйнiй основь Матерiальною основою процесу глобашзаци шдприем-ницько! дiяльностi стае мiжнародний рух прямих iноземних швестицш (П11) як складово! мiжнародного руху капiталу.
Аналiз визначень прямих шоземних iнвестицiй, пропонованих сучас-ною економiчною думкою, iлюструе кiлька дещо вщмшних пiдходiв. Але всi вони окреслюють ту саму сутнiсть феномену П11.
Основне визначення прямих iноземних iнвестицiй сформулювали ек-сперти М1жнародного валютного фонду (МВФ) у 1977 р. та Оргашзащя еко-номiчного сшвроб^ництва та розвитку (ОЕСР) у 1983 р.: "швестици вважа-ються прямими, якщо здiйснюються за межами нацюнальних кордонiв з метою розширення виробництва товарiв i послуг, закупiвлi товарiв для iмпорту в кра!ну базування або експорту в трет кра!ни. 1х характерними рисами е те, що iнвесторовi належить управлшський контроль над пiдприемствами, i вони виступають у формi акцiонерного кашталу i коротко- та довготермiнових мiжфiрмових позик" [1]. Неважко помiтити, що таке визначення акцентуе на кшцевш мет здiйснення прямих iнвестицiй i формулюе мету як виробництво товарiв (надання послуг) та !х перемщення мiж кра!нами. У цьому визначен-нi за критерiй береться той факт, що П11 за своею природою передбачають здшснення шдприемницько! дiяльностi.
З iншого боку, для здшснення шдприемницько! дiяльностi iнвестору необхiдним е контроль над шдприемством. Тому найбшьшого поширення на-був пiдхiд до визначення П11, який ставить за критерш наявнiсть контролю iнвестора над шдприемством. Прикладом цього шдходу е таю визначення.
Дж. Данншг пропонуе таке визначення: "Прямi iноземнi швестици здiйснюються поза межами кра!ни базування, але всерединi компани-швесто-ра. Контроль за ресурсами, що переводяться, залишаеться в швестора. Вони складаються з набору активiв та промiжних продуклв, таких, як капiтал, тех-нолопя, вмiння та знання у галузi управлiння, доступ до ринкiв та шд-приемливiсть як така" [2]. Характерним в цьому визначенш е акцент на тому, що контроль над ресурсами залишаеться в швестора.
На думку ж росшського вченого А.П. Киреева, П11 - це вкладення кашталу з метою придбання довготермшового економiчного штересу в кршт -прикладення кашталу, яке забезпечуе контроль прямого шоземного швестора над об'ектом розмiщення кашталу. Тобто, П11 практично повнiстю пов'язаш з вивозом приватного пiдприемницького кашталу, не враховуючи при цьому вщносно невелик за обсягом закордоннi швестицшш фiрми, якi належать державi [4].
В Оргашзаци промислового розвитку ООН використовуеться таке визначення: "ПЗ1 (П11) е чистим притоком iнвестицiй з метою придбання довготермшового впливу на управлшня шдприемством (10 % вщ акцш або па!в з правом голосу або кшькох голошв), яке знаходиться у кршт, вщмшнш вiд держави-iнвестора. Вони становлять суму швестицш в акци, реiнвестицiю прибутюв, iншi довготермiновi та деякi короткотермiновi капiтальнi потоки" [1]. Наведене визначення носить макроекономiчний характер i вщповщно до
цього визначае категори потоюв капiталу, якi належать до ПЗ1. У цьому контекст характерним е звертання уваги саме на чистих каштальних потоках.
В украшськш економiчнiй лiтературi наведено рiзнi визначення П11. Наприклад, А.А. Пересада визначае ix так: мПрямi iнвестицii зазвичай здiйснюються без фшансових посередникiв у виробничi фонди з метою одер-жання доходу i участi в управлiннi виробництвом. Iнодi iнвестор послiдовно збiльшуе прямi швестици з метою заволодшня контрольним пакетом акцш (паiв)м [3]. У цьому визначенш, яке насамперед зорiентовано на нацюнальш (внутрiшньодержавнi) iнвестицii, характерним е акцентування уваги на мет швестора: отримання контролю над шдприемством. Негативним е обмеження можливих форм та шляxiв здшснення прямих швестицш (зокрема, П11). Треба також вщзначити певний мiкроекономiчний характер визначення.
Б.В. Губський визначае термш "прямi швестици" як " вкладення каш-талу з метою отримання пiдприемницького прибутку (доходу), та вкладення, яю зумовлеш довготермiновим економiчним iнтересом i забезпечують контроль iнвестора над об'ектом iнвестування" [4]. Характерним моментом цього визначення е його лакошчшсть i концентрацiя на найiстотнiшиx, на наш пог-ляд, особливостях дослiджуваноi категори.
В. А. Степаненко розумiе шд П11 "iнвестицii, за яких зарубiжна компа-нiя, яка 'х здшснюе, зберiгае значний контроль над шдприемством, в яке вони вкладеш. Яскравим прикладом таких швестицш е швестици транснащ-ональних корпорацiй (ТНК)" [4]. Негативною рисою наведеного визначення е обмеження спектра теорш, яю розглядають ПЗ1 (П11). Водночас, це визначення спрямоване на видшення ключових характеристик та вирiзняються шюс-тративнiстю.
На нашу думку, прямi iноземнi iнвестицii - це матерiальний й немате-рiальний капiтали, яю вкладають держава, компанiя чи шдприемець в iншi пiдприемства за кордоном для отримання шдприемницького прибутку, за умови довготермшового економiчного iнтересу та наявност права брати участь в управлшських рiшенняx.
За визначенням Мiжнародного валютного фонду, iноземнi iнвестицiй е прямими в тому випадку, коли шоземний власник володiе не менше нiж 25 % статутного кашталу акцюнерного товариства. Держкомстат Укра'ни за-раховуе до прямих iноземниx швестицш т, що дають iнвестору право на участь в управлшш шдприемством i мають обсяг не менше шж 10 % у влас-ному капiталi пiдприемства, враховуючи внески до статутних фондiв спшь-них шдприемств. Вiдповiдно до класифiкацii ЮНКТАД, до прямих шозем-них швестицш належить придбання iноземним iнвестором пакета акцш шд-приемства, у яке вш вкладае свiй капiтал, у розмiрi не менше нiж 10-20 % вщ сумарно' вартостi оголошеного акцiонерного капiталу [1].
У практищ бiльшостi кра'н десятивiдсоткова (i вища) акцiонерна участь у статутному капiталi iноземноi компани квалiфiкуеться як прямi шо-земнi iнвестицii. У США цей пор^ становить 10 %, у кра'нах Свропейсько' спiвдружностi - 20-25 %, а в Канад^ Австрали i Новiй Зеланди - 50 %. Через цi розходження мiжнародна статистика щодо прямих шоземних вкладень не завжди вiдображае 'х реальний стан.
В украшському законодавствi визначення iноземних iнвесторiв дае Закон Украши "Про режим шоземного iнвестуванням [1]. Кiлькiсний критерш у визначеннi прямих iноземних швестицш у Законi запозичений iз господарсь-ко-правово1 практики розвинених кра1н. Подiбне визначення (10 % вiд статутного кашталу) цiлком вiдповiдае економiчнiй дiйсностi iндустрiальних держав з добре розвиненим фондовим ринком i великою розпорошешстю ак-цiонерного капiталу. Вщповщно до захiдних стандартiв розподiлу акцюнер-ного капiталу в публiчних акцюнерних товариствах десятивiдсотковий пакет акцiй здебшьшого е або контрольним, або близьким до нього, що дае його власнику реальш можливостi впливу на процес прийняття рiшень у рамках такого товариства.
На наш погляд, в украшських умовах за недостатньо розвиненого фондового ринку, вщсутносл прозорост шдприемств i високо! концентраци капi-талу переважно пакет, що становить 10 %, не е контрольним чи тим, що мае iстотний вплив на прийняття ршень. Так, вiдповiдно до Закону Украши "Про господарськi товариства", реальною можливютю одержати контроль над тд-приемством (чи право блокувати певш рiшення) мають тiльки тi швестори, що володiють бiльше нiж 25 % акцш. Тому, на нашу думку, доцшьно ввести бiльш гнучк кiлькiснi критери. Так, до прямих варто зараховувати тих швес-торiв, акци яких у загальному обсязi становлять не менше нiж 25 % (за винят-ком випадюв, коли частки всiх iнших конкурентних груп iнвесторiв становлять не менше тж 10 % голошв), якщо пiдприемство мае оргашзацшно-пра-вову форму товариства з обмеженою вщповщальшстю, закритого акцюнерно-го товариства, вщкритого акцiонерного товариства (з капiталiзацiею менше як 100 млн дол.) i не менше нiж 10 % у вшх iнших випадках. Що стосуеться великих украшських компанш (з капiталiзацiею бiльше як 100 млн дол.), то вже сьогодш бшьшють пакетiв на суму бшьшу за 10 млн дол. перебувають у влас-ностi iнвесторiв, як планують вкладення в реальне виробництво.
Ми вважаемо, що в мiру подальшого розвитку фондового ринку, бшь-шо! диверсифiкованостi акцiонерних капiталiв, реформування основ дiяль-ностi пiдприемств така кшьюсна характеристика швестицшно1 участi буде тдлягати коригуванню. Бiльшiсть вчених-економiстiв не класифшують прямi iноземнi швестици. Однак, на нашу думку, через швидк темпи розвитку та широке застосування ще! економiчноl категорп, необхiдно класифжувати прямi iноземнi швестици з метою !х впорядкування та систематизаци.
За суб'ектами iнвестування видiляють такi найпоширенiшi групи прямих iноземних iнвесторiв:
• приватт швестори-тдприемщ;
• транснацюнальт корпораци (ТНК);
• шститущйт швестори (зокрема, м1жнародт фшансов1 оргатзаци, таш, як Свропейський банк реконструкци та розвитку (СБРР) 1 Мiжнародна фшансо-ва корпорацiя (МФК)).
Iнвестори-пiдприемцi (приблизно 15 % вщ загального обсягу) - най-ризикованiша та найактившша у вкладаннi капiталу група. У сво1х iнтересах вони використовують, насамперед, недолши у законодавствi, галузi або шд-
приемства те! чи шшо! кра!ни. У виборi суб'екпв iнвестування надають перевагу малим i середнiм пiдприемствам, дiяльнiсть яких легко контролювати.
Головною метою цих iнвесторiв е отримання швидких i ризикових прибуткiв. Причиною тако! поведiнки е висока вартiсть використовуваного кашталу та його обмежешсть. Близько 80 % вщ загально! юлькост швести-цiй, зроблених приватними швесторами-шдприемцями, становлять швестици у негрошовiй формь Цей тип iнвесторiв iмпортуе у кра!ну свое обладнання i технологи виробництва, вщдаючи перевагу створенню нового шдприемства, а не купiвлi вже наявного.
Транснацюнальна корпорацiя е шдприемством, до якого входять мате-ринська компашя, И дочiрнi пiдприемства та асоцшоваш пiдприемства за кордоном. 1ноземна дочiрня компанiя - це шдприемство, де iнвестор, що е резидентом шшо! кра!ни, володiе значною, вагомою часткою капiталу, яка дае змогу йому протягом тривалого часу впливати на управлшня цим шд-приемством. Як доводить св^ова практика, ТНК е довготермшовими швесто-рами, яю мають сво! власнi технологи. Здшснюючи iнвестування в кра!ну, вони ставлять за мету свое! дiяльностi здобути новий ринок для свое! продукций отримати доступ до ресурЫв, досягти бшьшо! ефективностi виробництва. ТНК вщдае перевагу iнвестуванню довготермiнових проеклв iз залученням великого науково-дослiдного потенщалу, що зумовлено легким доступом до кашталу, мае передовi стандарти ведення бiзнесу. Цi компани тримають на середньому рiвнi ставку внутршньо! прибутковост iнвестицiй, як i швесто-ри-шдприемщ iнвестують переважно в негрошовiй формi [4].
Прямi iноземнi швестици ТНК можуть бути спрямоваш:
• на створення нового шдприемства чи розширення вже наявного доч1рнього шдприемства ще! ж ТНК;
• на отримання/придбання участ в шнуючому заруб1жному незалежному шдприемства У цьому випадку часто вщбуваеться процес поглинання (повного, часткового) мшцево! компани.
1нституцшш iнвестори е фiнансовими посередниками, яю залучають кошти переважно через продаж акцш в швестицшних фондах i вкладають цi кошти в диверсифжований портфель цiнних паперiв. До складу шститу-цiйних iнвесторiв вiдносять фонди прямого швестування, якi переважно здшснюють середньотермiновi капiталовкладення (5-7 рокiв), купуючи вели-кi пакети акцiй компанш. Цей вид iнвесторiв досягае вищих рiвнiв прибутко-востi. Серед шституцшних iнвесторiв видiляють такi, як СБРР та МФК, якi фiнансують уряди рiзних кра!н (приблизно 3-4 %). Щ iнвестори мають iншу швестицшну стратегiю i критери iнвестування. На вщмшу вiд ТНК, !хш цш набагато ширшi, нiж максимiзацiя прибутку. Вони сприяють реструктуриза-ци шдприемств, прискоренню трансформацiйних процесiв в економщ [2].
За метою iнвестування прямi iноземнi швестици подiляють на швестици для досягнення фшансово!, шдприемницько! або шшо! мети. 1нвестици, яю вкладаються для досягнення фшансово! мети - вкладення кашталу з метою отримання вщсотюв за користування кредитом, позикою та шшими формами позикового кашталу. 1нвестици, яю вкладаються для досягнення шд-
приемницько1 мети - вкладення кашталу з метою встановлення контролю над шдприемством, отримання шформаци про дiяльнiсть пiдприемства, недопу-щення конкурентiв на ринок. 1нвестицй, якi вкладають для реалiзацil шшо1 мети - вкладення капiталу для встановлення впливу на суверенний суб'ект, санащя мiждержавних економiчних зв,язкiв.
За формою оформлення розрiзняють: явнi швестици, як юридично правильно оформленi; приховаш швестици, якi оформленi у виглядi швести-цiй перетоку капiталу, наприклад, потоки капiталу мiж фiлiалами транснащ-ональних корпорацiй, наявний вивiз кашталу через цшш папери, та "чорш ш-вестици", кошти яких отримаш незаконним шляхом, походження яких не простежуеться.
Актуальними е видiлення таких видiв прямих iноземних швестици:
• експорт за кордон власного капталу (каттал бать^св^' компанп або ш-ших фшал1в):
• грош1, па1, акци, 1нш1 щнш папери;
• майнов1 внески, основш фонди;
• права на використання нематер1альних актив1в;
• права користування землею, водою та шшими ресурсами або майном;
• ретвестоваш прибутки (нерозподшеш дивщенди, як належать шоземному швестору);
• внутршнъоф1рмов1 трансфери (субсиди, кредити, позики батьк1всько1 ком-пани або одте* ф1ли до шшо! фши) [5].
Украшськими нормативно-правовими актами передбачено такi форми здшснення iноземних iнвестицiй:
• створення сп1льних п1дприемств з р1зною часткою шоземно1 участ або прид-бання частки вже дшчих п1дприемств;
• створення шдприемств, що цшком належать шоземному кап1талу, або прид-бання у властсть дшчих шдприемств повшстю;
• придбання нерухомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання
и и • • • • / 'и • • и
майна та майнових комплекс1в або у вигляд1 ц1нних папер1в (акцш, облшацш тощо);
• придбання прав на користування землею та використання природних ресур-с1в на територи Украши;
• сшвроб1тництво з шоземними швесторами на шдстав1 договору 1з суб'ектами господарсько1 д1яльност1 Украши без створення юридично1 особи (наприклад, на основ1 договору про виробничу кооперацш, сп1льне виробництво яко1сь продукци тощо);
• В шших формах, як не заборонеш законами Украши [2].
Розрiзняють також вертикальнi i горизонтальнi прямi iноземнi швестици. Вертикальнi прямi швестици - це прямi швестици в галузi, що належать до рiзних стадш виробництва окремого продукту. Вони дають ТНК змо-гу замiняти окремi частини внутрiшньофiрмових систем виробництва та збу-ту на неефективних ринках. Наприклад, вертикальш прямi швестици дають можливють фiрмi розмiстити у двох пунктах знаходження спецiалiзоване низьковитратне обладнання без ризику, що його потужност будуть не заван-таженi. Вертикальш П11 ведуть до утворення вертикально штегрованого мiж-народного виробництва.
Горизонтальш прямi iнвестицiï - це прямi швестици за кордон, але в межах одшеï галузь Горизонтальнi прямi швестици дають ТНК змогу вико-ристовувати таю своï переваги, як технолопя, ноу-хау, i уникати додаткових переговорних (оргашзацшних) витрат, що зазвичай вщбуваеться, коли фiрмa вступае у зв'язки з незалежними компaнiями. Такий тип прямих шоземних ш-вестицiй е основою формування горизонтально штегрованого мiжнaродного виробництва трaнснaцiонaльних корпорaцiй.
На нашу думку, цю клaсифiкaцiю П11 потрiбно доповнити такими по-зицiями, як: за нaмiрaми iнвесторa (добросовiснi, недобросовюш та псевдо-iнвестицiï), за юрисдикщею походження (офшорнi та iн.), за здатшстю гене-рувати грошовi потоки (репродуктивш, стерильнi), що дасть змогу диферен-цiювaти прямi iноземнi швестици за швестицшною безпекою для краши-от-римувача iнвестицiй.
Свiтовa практика зaсвiдчуе, що П11 мають низку ютотних переваг перед iншими формами економiчного спiвробiтництвa, особливо для краш з пе-рехiдною економiкою, а саме:
• на вiдмiну ввд iноземних позик i кредитiв П11 не стають тягарем зовнiшнього боргу, а сприяють його погашенню;
• iмпорт прямих тдприемницьких кaпiтaлiв збшьшуе в крaïнi виробничi по-тужностц
• вони е джерелом нових технологiй та передових методiв упрaвлiння i маркетингу, сприяють розвитку национально! науково-досладно! бази;
• сприяють здiйсненню бшьш ефективно1 привaтизaцiï i реструктуризaцiï еко-номiки, створюють додaтковi робочi мшця, при цьому збiльшуючи реaльнi доходи пращвнишв;
• у крaïнi збшьшуються бюджетнi надходження у виглядi податшв на д1яль-нiсть м1жнародних стльних тдприемств;
А ' * ' U __' ' I ' '
• iмпорт прямих швестицш стимулюе конкуренцию i пов язaнi з нею позитивш явища (пiдрив позицш мшцевих монополiй, зниження цш та тдвищення якостi продукцiï, що зaмiщуе як iмпорт, так i зaстaрiлi вироби мшцевого виробництва);
• прямi iноземнi iнвестицiï забезпечують нaйбiльш ефективну iнтегрaцiю нащ-онально1 економiки у св^ову.
На сьогодш вже добре вщом1 позитивш наслщки прямого швестування як для краш-донор1в, так i для краш-рецишеилв. Це i вщновлення на ос-нов1 "Плану Маршалла" економжи ФРН, здшснення технолопчного прориву Тайванем та Швденною Кореею, пожвавлення умов економ1чного зростання постсощалютичних краш Центрально:' та Сх1дно1" Свропи.
Проте можлив1 ситуаци, коли очжуваш наслщки залучення прямих шоземних швестицш не вщбуваються. Тому не можна оминати увагою тих потенцшних загроз, яю можуть нести для певноï територи чи держави зага-лом П11. Головними проблемами для приймаючих краш при цьому е занадто велика роль м1жнародних компанш в окремих сферах економжи, ix економ1ч-на сила, здатшсть до маневрування у м1жнародному простор^ як i обмеження ними нацюнального суверештету краш-рецишеилв П11. Зокрема, мотивуючи вщсутшсть товар1в виробничого призначення на внутршньому ринку, шо-земш компани можуть ïx 1мпортувати з1 своïx заруб1жних фшал1в за тран-
сфертними цшами, а останш, зазвичай, не вщображають реальних умов тор-гiвлi i значно розходяться з ринковими цшами [4].
Треба назвати й iншi можливi недолiки П11 з погляду на економжу краши-об'екта iнвестування: усунення з ринку вггчизняних виробникiв i пос-тачальникiв; зниження загального рiвня добробуту населення та трансферт прибутюв на користь iноземного iнвестора, що зумовлено надмiрними дер-жавними пшьгами на користь iнвестора (наприклад, надання права на без-коштовне використання шфраструктурних сфер, протекцiонiстськi заходи, надання пшьгових кредитiв); сувора експлуатацiя мюцевих сировинних ре-сурсiв; збiльшення залежност краши вiд iноземного капiталу; постачання (збут) неяюсних, недосконалих i морально застарших ресурсiв i активiв; мо-дифiкацiя структури економiки та ix пристосування до iнтересiв iнвестора; погiршення платiжного балансу; деформацiя культури шдприемництва [4].
1ншим проблемним питанням, яке часто непокоггь громадськiсть, е питання рiвня екологiчноi безпеки iноземниx швестицшних проектiв. Наприклад, в Украш вже стала стереотипною думка, що шоземщ розташовують на украшськш територи лише еколопчно бруднi пiдприемства, функцюну-вання яких виснажуе природнi ресурси та завдае збитюв довкiллю i здоров'ю громадян. Проте, на основi досвiду багатьох держав свiту доведено, що П11 е не лише засобом отримання доступу до зовтштх джерел фшансування чи сучасних технологш або передового менеджменту, але й виступають чинни-ком сталого економiчного зростання краши, засобом забезпечення и конку-рентоспроможностi на свiтовому ринку. Особливого значення це набувае для транзитивноi за характером розвитку економжи Украши, що вимагае досить значних ресурЫв для и модершзацп.
Досвщ свiдчить, однак, що переваги П11 набагато переважають ix не-долши. Усвiдомлюючи певнi витрати у разi залучення П11, бiльшiсть краш-рецитенлв все-таки дiйшла висновку про домшування ixнього позитивного ефекту в прискоренш економiчноi динамiки.
Пiдсумовуючи викладене вище, можна зробити висновок, що для Украши, як краши, що переживае системну трансформацш, стратегiчною метою зовнiшньоекономiчноi полiтики мае стати максимальне використання позитивних ефектiв вщ залучення прямого iноземного капiталу.
Лггература
1. 1нвестолог1я: наука про швестування : навч. поабник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С К. Реверчука. - К. : Атака, 2001. - 264 с.
2. Батура О.В., Комарова К.В. 1ноземш швестици в систем! становлення ринково'1' еко-номши Украши : монограф1я. - Дншропетровськ : Наука i осв1та, 2002. - 179 с.
3. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом / А.А. Пересада. - К. : Л1бра, 2002. - 472 с.
4. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економ1чш та ор-гашзацшно-правов1 аспекти шоземних швестицш в Украш1 : монограф1я. - 1рпшь : Нащ-ональна академ1я ДПС Украiни, 2004. - 398 с.
5. Катан Л.1. Фшансов1 аспекти шоземного швестування // Экономика и управление. -2006. - № 2-3. - С. 26-29.
