CC BY
24
Л1тература
1. Волкова Е.Н. Научно-методические аспекты обеспечения экономической безопасности промышленного комплекса : дисс.....канд. экон. наук: спец. 08.00.05. - М., 2004. - 205 с.
2. Грунин О.А. Экономическая безопасность организации / О. А. Грунин, С.О. Грунин. - СПб. : Изд-во "Питер". - 2002. - 160 с.
3. Донець Л.1. Диагностика впливу державного регулювання на економ1чну безпеку тд-приемницько'1 д1яльносп / Л.1. Донець // Вюник ДонНУЕТ. - Сер.: Торпвля i ринок. - 2006. -С.134-138.
4. ДСТУ 2483-94 Блоки оброблення даних. Термши та визначення (ISO/IEC 238211:1987).
5. ДСТУ 2230-93 Взаемозв'язок вщкритих систем. Базова еталонна модель. Термши та визначення (ISO/IEC 2382-26:1993).
6. Кобелев Н.Б. Практика применения экономико-математических методов и моделей / Н.Б. Кобелев. - М. : Изд-во "Финстатинформ". - 2000. - 211 с.
7. Мак-Мак В.П. Служба безопасности предприятия как субъект частной правоохранительной деятельности : монография / В.П. Мак-Мак. - М. : Компания "Спутник+", 2003. - 220 с.
8. Мищенко С.Н. Система обеспечения экономической безопасности организации : дисс. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.05. - Ростов-на-Дону. - 2004. - 211 с.
9. Пономаренко А.1. Система економiчноï безпеки фiрми / А.1. Пономаренко // Шлях Украши до економiчноï безпеки : матер. наук.-практ. конф. (м. Харюв, 14 квггня 2006 р.). -Харюв, 2006. - 302 с.
10. Управление безопасностью : учебн. пособие / Л.П. Гончаренко, Е.С. Куценко. - М. : КНОРУС, 2005. - 272 с.
11. Харченко Л.С., Лшкан В. А., Логшов О.В. 1нформацшна безпека Украши: Глосарш / за заг. ред. д.ю.н., професора Р. А. Калюжного. - К. : Вид-во "Текст", 2004. - 136 с.
12. Ярочкин В.И. Система безопасности фирмы. - М. : Изд-во "Ось-89". - 2003. - 352 с.
Франчук В.И. Теоретическая модель системы обеспечения экономической безопасности акционерных предприятий
Исследованы сущность и содержание акционерного капитала, формы его функционирования, отрицательные черты и другие факторы, которые могут вызывать угрозы; обосновывается необходимость защиты акционерного капитала.
Ключевые слова: акционерный капитал, акционерное общество, реальный капитал, фиктивный капитал, экономическая безопасность АО.
Franchuk V.I. Theoretical model of the system of providing of economic security of join-stock company
Essence and maintenance of equity, form of his functioning, and subzero lines and other factors which can cause threats is probed in the article; the necessity of defense of equity is grounded.
Keywords: equity, joint-stock company, real capital, fictitious capital, economic security of joint-stock company. _
УДК 339.9 Астр. О.1. ШубеляК - Львiвський НУ м. 1вана Франка
МОТИВАЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З Д1ЯЛЬНОСТ1 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТОР1В
Розглянуто теоретичш засади мiжнародного швестицшного ринку. Проаналiзо-вано чинники, яю впливають на мотивацп шоземних iнвесторiв та на припк шозем-них швестицш. Результати аналiзу можуть бути використаш як основа для форму-вання стратегий залучення шоземних швестицш.
1 Наук. кер1вник: проф. 1.М. Грабинський, д-р екон.наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
Ключовi слова: прямi ÏH03eMHÎ швестици, мiжнародний швестицшний ринок, глобалiзацiя, темп Гифляци, норма дохщносп, piBeHb заощаджень, ставка оподатку-вання.
Вступ. Пряме шоземне швестування е складним i водночас необхщ-ним процесом у економiчному розвитку кожно'' кра'ни. Свiтова економiчна система останшм часом пiддаеться впливу всеохоплювального процесу гло-балГзацп, а це, своею чергою, зумовлюе загальне прискорення свггового еко-номiчного розвитку та значне посилення свггогосподарських зв,язкiв. Таю темпи свггового економiчного зростання потребують надежного фшансуван-ня, а саме на мГжнародному iнвестицiйному ринку, який е особливо складним мехашзмом свгшво'' економiчноï' системи, вiдбуваеться формування i пере-розподгл фiнансових ресурсiв мГж рГзними кра'нами.
Цш проблемi присвятило сво'' працi багато науковцiв, серед вгтчизня-них можна видшити таких, як Л.М. Борщ, С.В. Герасимова, Б.В. Губський, А.П. Дука, В.Г. Федоренко, а серед закордонних З. БодГ, А. Кейн, А. Маркус, Дешелс Д. Джон, Радеба Ль Вони дшшли висновку, що шоземт швестици через свою важливють варт значно'' уваги як з боку окремих шдприемств, так i з боку урядГв загалом, а також е предметом подальшого вивчення i вдос-коналення.
Постановка завдання. Метою роботи е аналiз чинниюв, як вплива-ють на мотивацiï' шоземних iнвесторiв, на основГ яких можна сформулювати стратегiï' залучення iноземних швестицш.
Мiжнародна iнвестицiйна дГяльшсть посiдае особливе мюце у сучас-них мГжнародних економiчних вiдносинах. У заплутанiй та складнш системi економiчних зв'язюв дедалi частiше необхiдно приймати зваженi ршення щодо нагромадження та iнвестування.
На ринку прямих швестицш актуалiзуеться конкурентна боротьба через зростаючий попит нацюнальних економiк на iнвестицiйнi ресурси. МГж-народнi прямГ iнвестицiï на рГвш нацiонадьних економiк проявляються зде-бгльшого як експорт та Гмпорт капiтаду. Залежно вщ ступеня зршостГ наць онально'' економiки, рГвня ïï iнтегрованостi у свiтове господарство, фор-муеться мотивацiя та полiтика щодо швестицш за кордон та шоземних швестицш в крашу.
1нвестици зумовлюють конкуренты позици на свгтових ринках, фор-мують виробничий потенщал на новш науково-технiчнiй базi та е основою для розвитку шдприемств, окремих галузей та економши загалом [6]. Вони перебувають у центрГ уваги економiчноï думки, визначаючи процес еконо-мГчного зростання загалом. Сьогодш iнвестицiï виступають найважливiшим засобом забезпечення умов виходу з економiчноï кризи, зростання техшчного прогресу, пiдвищення яюсних показникiв господарсько'' дГяльност на мжро-i макрорiвнях. Одним Гз надшних механiзмiв соцiально-економiчних перетво-рень е активГзащя швестицшного процесу [5].
Саме поняття швестици означае вкладення кашталу в галузГ економь ки як в самш кра'ш, так i за ïï межами з метою отримання прибутку. Багато хто, визначаючи термш "швестици", вважае, що вони юнують тшьки у гро-
шовiй формь Проте iнвестування капiталу може здшснюватися у будь-якiй iншiй майновiй формi або у формi немайнових активiв (досвiду роботи, паке-тiв програм, шших форм штелектуально1 власностi); сукупност технiчних, технологiчних, комерцiйних та шших знань; виробничого досвщу; права ви-користання землi, води, ресурсiв, споруд, а також шших майнових прав [8].
Багатогранне трактування термша "швестици" зводиться до одного -зв'язку швестицш з отриманням доходу як цшьово! установки швестора [3]. Тобто, в широкому розумшт, швестици е вкладенням капiталу з метою його збiльшення. Але при цьому прирют капiталу повинен бути достатнiм, щоб компенсувати iнвестору вiдмову вiд використання кош^в на споживання те-пер, винагородити його за ризик та вщшкодувати збитки вщ шфляци в майбутньому. Фактично, результатом швестування кашталу е його прирют, що е компенсащею за ризик втрат вщ шфляци та неотримання вiдсоткiв вщ банкiвських вкладень капiталу.
Прямi швестици супроводжуються контролем за дiяльнiстю компани навiть у випадку придбання незначно! частки 11 акцiй (на рiвнi 10-25 %) [2]. Прямою може бути швестищя з меншою часткою участi, якщо вона забезпе-чуе реальний вплив на прийняття ршень щодо об'екта iнвестування. I навпа-ки, якщо частка iнвестора перевищуе 10 %, але вiн не мае реального контролю над об'ектом, то вщповщну iнвестицiю не визнають прямою [7]. Найви-щим типом зобов'язань вiдносно зовнiшньоекономiчних операцш е володiння контрольним пакетом акцш зарубiжного пiдприемства (в Укрш'ш контроль-ний пакет акцiй становить 51 %). Воно не лише передбачае право власност на дохщ з кашталу, але зазвичай i бшьш iнтенсивний обмiн квалiфiкованими спецiалiстами i новими технологiями мiж крашами [5].
Основш вихiднi теоретичнi положення поняття прямих iноземних ш-вестицiй можна згрупувати в таю пункти:
1. Прямi швестици справляють безпосереднiй i довготривалий вплив на капiталовкладення в економжу (пайова участь у будiвництвi й оргашзаци об,ектiв господарювання, повне або часткове 1х придбання з метою ефектив-нiшого використання).
2. Прямi швестици мають на мет отримання не тiльки прибутку на ка-пiтал, але i повного шдприемницького прибутку або основно1 його частини, а також безпосередшх або непрямих вигод вщ контролю над фiрмою, що охоп-люе визначення И виробничо1, закушвельно-збутово1, швестицшно1, коопера-цшно1, науково-техшчно1 та фшансово1 полггики.
3. Прямi швестици припускають вишу рентабельшсть, нiж портфель-нi, i з часом ведуть до помiтного вiдтоку прибуткiв материнсько1 компани за кордон або викликають новi кашталовкладення за рахунок решвестици при-бутюв.
4. Прямi швестици бiльшою мiрою впливають на зайнятiсть, стан внутршнього ринку, нiж портфельнi.
5. Прямi швестици значнiше, нiж портфельнi, сприяють змiнi мiсця краши в мiжнародному подiлi працi, впливають на нащональну конкурентос-проможнiсть.
6. Прям1 швестици, на вщмшу вщ портфельних, впливають на змшу в кра1ш вщносин нацюнально! власност1, спричиняють 11 вщчужешсть на ко-ристь шоземщв.
7. Прям1 швестици вщчутшше впливають на стан конкуренци в кра1ш, посилюючи 11 або приводячи до змщнення на внутршньому ринку позицш шоземних ф1рм [2].
1снуе низка чинниюв, як впливають на р1вень прибутку вщ швестицш, а отже, { на мотивацп шоземних швестор1в.
Фактори, що впливають на мотивацпо шоземних швестор1в
р1вень заощаджень у доходах населення темп шфляцн ставка банювського процента ставка оподаткування норма ДОХЩНОСТ1 швестицш
Рис. Чинники, що впливають на мотивацю шоземних твестор1в
Р1вень заощаджень у доходах населення. За невисоких доход1в на душу населення основна 1хня частина використовуеться для споживання. В мь ру зростання доход1в збшьшуеться { частка заощаджень, як е джерелом ш-вестицшних ресурЫв. 1снуе пряма залежшсть м1ж р1внем заощаджень { обся-гом швестицш [3].
Темп шфляци. У раз1 високого темпу шфляци бшьше буде знецшюва-тись майбутнш прибуток вщ швестицш 1, вщповщно, буде менше стимул1в для нарощування обсяпв швестицш. У такому випадку спостер1гаеться зво-ротна залежшсть (виняток становлять ринок нерухомост1, валютний ринок та ринок лшувальних засоб1в).
Ставка бантвсъкого вiдсотка. Якщо ставка банювського вщсотка е нижчою вщ очжувано! норми чистого прибутку, то в такому випадку швесту-вання буде ефективним, { навпаки. Ця залежшсть е зворотною.
Ставка оподаткування. Збшьшення р1вня податюв спричиняе змен-шення попиту на швестици.
Норма дохiдностi швестицш. Прибуток залишаеться основним мотивом швестування, тому чим вища норма дохщност очжуеться, тим бшьш привабливими будуть вкладення [3].
1нвестори наголошують, що мотивацп для швестування у краши з ринковою економжою та р1шення про об'ект швестування вщр1зняються, за-лежно вщ кра1н та сектор1в економши. Однак, вони погоджуються у тому, що юнують певш загальш чинники, яю вказують на те, яка кра1на найбшьше приваблюе прям1 шоземш швестици. До таких чинниюв можна вщнести: величину ринку { перспективи зростання; продуктившсть робочо! сили, зваже-на заробггною платою, а не сама вартють мюцево! робочо! сили; наявшсть ш-фраструктури; пом1ркований р1вень оподаткування.
Величина ринку { перспективи росту приймаючо! кра1ни вщ1грають важливу роль в розмщенш швестицш, оскшьки прям1 шоземш швестици в кра1ни з ринковою економшою бшьше зор1ентоваш на потреби внутршнього ринку, шж на те, щоб зад1яти дешеву робочу силу.
Продуктивнiсть робочо1 сили, зважена заробiтною платою, а не сама вартють мюцево1 робочо1 сили, збiльшить приплив iнвестицiй незалежних фiрм, якi використовують краши з ринковою економшою як об'ект експорту.
Необхщною е наявнiсть iнфраструктури. Краши з ринковою економь кою, яю найкраще пiдготованi до подолання внутршшх iнфраструктурних проблем, забезпечать бiльший обсяг прямих шоземних швестицш.
За винятком деяких секторiв, податковi пiльги (кашкули) не вщгра-ють важливо1 ролi у прийняттi рiшення щодо розмщення iнвестицiй, на вщ-мiну вщ помiркованого рiвня оподаткування i загально1 стабiльностi податко-вого режиму, яю мають важливе значення.
На додаток до цих чинниюв, якi впливають на комерцшш та еконо-мiчнi iнтереси iнвесторiв, останнi також наголошують на важливостi iнших чинникiв, яю можуть привабити швестици. Саме вони е особливо вагомими в процес прийняття рiшення чи входити на ринки нових краш i в ощнюванш основних можливостей розширення дiевого бiзнесу. Це такi чинники, як ста-бiльне полiтичне оточення, разом iз умовами матерiальноl i фiзичноl безпеки; корупцiя та влада; правова основа i дотримання закону.
Важливим для iнвесторiв е консенсус у громадсьюй думцi прийма-ючо! краши на користь шоземного iнвестування. У цьому контексл, помiрко-вано стабшьне полiтичне оточення, разом iз умовами матерiальноl i фiзичноl безпеки, е важливим чинником, який використовуеться в ощнюванш вiрогiд-ност несприятливих змш у iнвестицiйному клiматi для фiрм з iноземними ка-пiталом.
Корупщя та влада мають значний вплив на швестицшш перспективи. Режим швестування i середовище для бiзнесу - враховуючи систему лщензу-вання бiзнесу, режим оподаткування та рiвень бюрократп i ставлення до не1, е важливими.
Недавня криза змiнила ставлення до звичайних ризиюв i бшьше уваги зараз зосереджено на правовш основi та дотриманнi закону. Передбачувана система закошв, яка, крiм шшого, базуеться на безапеляцiйностi контрактiв i створюе рiвнi умови для вЫх, у подальшому надасть змогу крашам з ринковою економiкою приваблювати велию обсяги прямих iноземних швестицш на стабшьнш основi.
Традицiйно прямi iноземнi iнвестицil у кра1ни з ринковою економшою припадали на добувну промисловють i здiйснювалися фiрмами, яю прагнули скористатися нижчими цiнами на товари - типово для експорту на св^овий ринок - зi значно нижчим акцентом на обслуговування внутршнього попиту (потреб) приймаючо1 краши. Однак бшьшють iнвесторiв наголошують, що останшм часом прямi iноземнi швестици слугують для задоволення внутрш-шх потреб, особливо для подолання природних чи штучно створених бар,ерiв у торпвль Наприклад, iнвестор бачить, що недавне зростання прямих шоземних швестицш в Китай та 1ндш впливае на величину ринку бшьше, шж на конкурентоспроможшсть. Бшьшють iнвесторiв зазначають, що 1хньою по-дальшою метою буде iнвестування у краши з великими ринками та багато-общяючими перспективами росту. Водночас, швестори, що шукають подаль-шi перспективи швестування шдкреслюють, що lхнi плани розширення бу-
дуть, KpiM шшого, спрямованi на краши з низькою оплатою працi, зваженою виробництвом, тодi як Ti, якi вкладають кошти у добувну промисловiсть, бшьшою мiрою керуватимуться доступнiстю природних ресурЫв.
Бiльшiсть iнвесторiв наголошуе, що, вщносно, довготривалi прямi шо-земнi швестици слугують автоматичним стабiлiзатором макроекономiчних шоюв i неочiкуваних подiй, i як тшьки здiйснюеться iнвестицiя, компанiя змщнюе свою позицiю на ринку.
Бшьшють потенцiйних iнвесторiв досконало вивчають можливу при-бутковiсть прямих iноземних швестицш i готовi до перiодiв низьких чи нес-табiльних прибуткiв. У цьому контекст багато таких iнвесторiв зiткнулася з тим, що недавня фшансова криза виявила значнi ризики швестування у краши з ринковою економжою i показала, що треба бшьше уваги придшити пи-танням, щодо правово1 системи i законно1 сили контрактiв, але, незважаючи на це, вони продовжуватимуть швестувати в цi краши.
Близько 90 % iнвесторiв або дуже схильш, або просто схильнi швесту-вати у краши з ринковою економжою протягом наступних трьох рокiв. Од-нак, майже всi стверджують, що будуть бiльш перебiрливими у виборi об'екта iнвестування [9].
Висновки. Прямi iноземнi iнвестицiï е досить складним i водночас не-обхщним процесом перебiгу капiталу. 1снують рiзнi чинники, якi впливають на мотиващю iноземних iнвесторiв. Останнi наголошують, що мотивацп для швестування в краши з ринковою економжою та ршення про об'ект швесту-вання вiдрiзняються, залежно вiд краïн та секторiв економiки. Однак, вони погоджуються у тому, що юнують певнi загальш чинники, яю вказують на те, яка краша найбiльше приваблюе прямi iноземнi iнвестицiï.
Л1тература
1. Боди З. Принципы инвестиций : пер. с англ. - 4-е изд. / З. Боди, А. Кейн, А. Маркус. -М. : Изд-во "Вильямс", 2002. - 984 с.
2. Дэниелс Д. Джон, Радеба Х. Ли, Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции : пер. с анг. - М. : Изд-во "Дело Лтд", 1994.
3. Дука А.П. Теор1я та практика швестицшно'1' д1яльносп. 1нвестування : навч. поабн. -2-е вид. - К. : Вид-во "Каравела", 2008. - 432 с.
4. Закон Украши "Про швестицшну д1яльшсть".
5. Майорова Т.В. 1нвестицшна д1яльнють : навч. поабн. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. -
376 с.
6. Правик Ю.М. Стратепчш напрямки залучення i використання шоземних швестицш // 1нвестицн: практика та досвщ. - 2006. - № 18. - С. 26-30.
7. "Украша i свггове господарство", А.С. Фшшенко : навч. пос1бн. - К. : Вид-во "Ли-бвдь" 2002.
8. Федоренко В.Г. 1нвестознавство : пщручник. - 2-ге вид., [переробл.]. - К. : Вид-во МАУП, 2002. - 408 с.
9. Global Investments: Charting the Recovery Map. Materials of the XIV WAIPA World Investment Conference /World Association of Investment Promotion Agencies official web-site. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.waipa.org/index.htm.
Шубеляк О.И. Мотивационный анализ деятельности иностранных инвесторов
Рассмотрены теоретические предпосылки международного инвестиционного рынка. Проанализированы факторы, влияющие на иностранных инвесторов и на прилив иностранных инвестиций. Результаты анализа могут использоваться как основание для формирования стратегий привлечения иностранных инвестиций.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, международный инвестиционный рынок, глобализация, темп инфляции, норма доходности, уровень сбережений, ставка налогообложения.
Shubelyak O.I. Motivational analysis of foreign investor's activities
The essence of theoretical basis of international investment market is outlined in the article. Factors that influence on foreign investors and inflow of foreign investments are analyzed. The results of conducted analysis can be used as a basis for forming strategies of foreign investments involving.
Keywords: direct foreign investments, foreign investment market, globalization, temp of inflation, cost effectiveness, level of saving, rate of taxation (tax rate).
УДК332.1(477) Доц. З.В. Юринець, канд. екон. наук;
здобувач О.1. Ястремський - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 МОДЕРНВАЩЙНИХ ПРОЦЕС1В РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ У РАЗ1 ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1Й
В умовах економiчноi та фшансово'х' криз для украшських шдприемств втшення шструмеш!в модершзаци е одним iз ефективних засобiв тдвищення конкурентос-проможносп, особливо завдяки акумулюванню внутршнього потенщалу шдприемств. Ниш найважлившими для краши мае стати стабшьшсть, безпека i гармо-шя розвитку з основними завданнями - виробляти дешевше й економiчнiше.
Ключов1 слова: модершзащя, модершзацшний процес, промисловють, шнова-цп, нацюнальна економша.
Постановка проблеми. Упродовж останшх стол1ть украiнськi модер-шзацшш процеси вщбувались 1з зашзненням, i продовжують вщзначатись неоргашчшстю 1х здшснення. Такий стан справ складаеться через те, що су-часш економ1чн1 шститути та оргашзаци Украши намагаються поеднати "ко-лишш" щнносп, концепци та методи управлшня 1з новггшми технолопями виробництва [9]. Для побудови iнновацiйноi модел1 розвитку економжи пот-р1бно аналiзувати досягнення та помилки св^ового досвiду втiлення модершзаци, зважувати нагромаджеш можливостi нашоi держави i створювати шдгрунтя для подальшого поступу.
Часто термiни "модершзащя" та "шноващя" використовують як сино-нiми. Однак сумiщення цих понять е неправильним. Модершзащя, як процес часткового оновлення, замши застаршого устаткування, технологи виробництва, техшчного й технолопчного переоснащення шдприемств, е одним iз важливих напрямкiв пiдвищення технiко-економiчних показникiв, посилення iнтенсивного розвитку, зростання ефективност виробництва [1]. Процес модершзаци не обов'язково мае грунтуватися на застосуваннi iнновацiй. У свт склалась ситуацiя, коли окремi краши виходять на перший план технолопчного прогресу завдяки створенню шновацш, передових технологш. Iншi ж, для розвитку шдус^ального виробництва купують щ технологii та устаткування, - для них таке ршення е випдшшим, нiж самостiйне розроблення i ко-мерцiалiзацiя новацiй. У сучасних умовах забезпечити модершзащю економь ки важливо, насамперед шляхом и шновацшного розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш з проблеми. У вггчизня-нiй науковiй лiтературi висвiтлено рiзнi пiдходи до визначення модернiзацii,
