CC BY
52
5. Яструбецька Л.С. Органiзацiйно-економiчний мехатзм управлiння грошовими потоками промислових пiдприeмств Украши / Л.С. Яструбецька. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2006. - 206 с.
Якимцов В.В. Методика определения интегральной эффективности кооперирования мебельных предприятий
Представлена схема методики определения социо-эколого-экономической эффективности кооперирования мебельных предприятий. Определены отдельные элементы процесса производства в условиях кооперирования. Рассмотрен производственный процесс как система, с целью исследования эффективности кооперирования. Установлено минимальное количество показателей для определения интегральной эффективности кооперирования и специализации мебельных предприятий. Обоснован выбранный метод расчета интегральной эффективности кооперирования и специализации мебельных предприятий.
Yakimtsov V. V. Methodology of integral efficiency of furniture enterprises cooperation
The chart of determination socio-ecologo-economical efficiency methodology of furniture enterprises cooperation is presented. The separate elements of production process cooperation are certain. The process is examined as a system, with the aim of research of cooperation efficiency. The least of indexes is set and certain for determination of integral efficiency of furniture enterprises cooperation and specialization. Was selected calculation method of furniture enterprises cooperation and specialization integral efficiency.
Keywords: cooperation, specialization, efficiency, system analyses.
УДК 330.341.1 Здобувач В.Б. Антонов - 1нститутрегюнальних
до^джень НАН Украти, м. Rbeie
ТЕОРЕТИЧНЕ П1ДГРУНТЯ КЛАСИФ1КАЦ11 1НОЗЕМНИХ
1НВЕСТИЦ1Й
Удосконалено класифшащю шоземних швестицш, а саме виокремлено групи класифшацшних ознак за шституцюнальною природою, за характеристиками кра-ши-рецитента та пол^ики щодо залучення шоземних швестицш та за якюними оз-наками та цшьовим спрямуванням потоюв шоземних швестицш.
Ключов1 слова: шоземш швестицп, прямi шоземш швестицп, портфельш шоземш швестицп, класифшащя шоземних швестицш
Залучення нашо! кра'ни до процешв глобашзаци свггово! економ1ки, вимагае бшьшо! уваги до вивчення свггових позитивних i негативних явищ залучення шоземних швестицш для прогнозування i уникнення вшх можливих негативних впливiв i наслщюв у втизняних умовах. Процеси активiзацil шо-земних швестицш вимагають серйозного наукового аналiзу та суспшьно! адап-таци, насамперед, щодо можливих суспiльно-економiчних ризикiв, обмеження нацюнального та економiчного суверенiтетi i перспектив реалiзацil нацюналь-них економiчних прюрите^в.
Тобто, на сучасному етапi розвитку нацюнально! економiки актуаль-ним е питання розробки науково-обгрунтованих механiзмiв залучення, стиму-лювання та використання шоземних швестицш. З огляду на це, необхщним е вивчення та дослщження основних видiв та форм шоземного iнвестування з позици оптимiзацil 1'х ефективного розмiщення i використання для нацюналь-но1' економiки.
Категорiя шоземних iнвестицiй е складною та багатосторонньою. Погляди укра!нських i зарубiжних вчених на змiст iноземних швестицш стали основою для видшення рiзних концепцiй щодо них, а саме витратно!, кашталов-кладно!, обмшно!, ресурсно!, експортно! i iн. Тобто, узагальнення л^ератур-них джерел дае право стверджувати, що iноземнi швестици - це вкладення iноземними швесторами грошових коштiв, цiнних паперiв, майнових та ште-лектуальних цiнностей в об'екти швестицшно! дiяльностi, якi не заборонеш чинним законодавством, з метою отримання прибутку або досягнення сощаль-ного ефекту.
Для кращого з'ясування сутi, можливих форм та напрямiв iноземного iнвестування, важливо розглянути класифшацш iноземних iнвестицiй, яка е доволi широкою. На рис. 1. представлена удосконалена i доповнена нами кла-сифiкацiя iноземних iнвестицiй.
Розглянемо систематизащю iноземних iнвестицiй за iнституцiйною природою. Зокрема, зпдно iз Законом Укра!ни "Про режим iноземного швес-тування" (ст. 2) iноземнi швестици можна здшснювати у виглядi [1, с.80]: шо-земно! конвертовано! валюти, валюти Укра!ни при реiнвестицiях, будь-якого рухомого i нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; акцш, обль гацiй, iнших щнних паперiв, а також корпоративних прав (прав власност на частку (пай) у статутному фонд^ виражених у конвертованш валютi; грошових вимог та права на вимоги виконання договiрних зобов'язань, якi гаранто-ваш першокласними банками i мають вартють у конвертованiй валютi; будь-яких прав iнтелектуально! власностi, вартiсть яких у конвертованш валют шд-тверджена, а також легалiзованi на територи Укра!ни авторськi права, права на винаходи, корисш моделi, промисловi зразки, знаки для товарiв i послуг, ноу-хау тощо; права на здшснення господарсько! дiяльностi, а також права на ко-ристування надрами та використання природних ресурЫв; шших цiнностей вiдповiдно до законодавства Укра!ни. Вiдповiдно до джерела [2] це класифжа-цiя за типом швестованих активiв.
Говорячи про iноземнi швестици, необхщно насамперед розмежовувати державнi та приватш iнвестицi!. I такий подш спостерiгаемо абсолютно у всiх працях вiтчизняних i закордонних економiстiв, як займаються дослiдженнями iноземних iнвестицiй. Державш iнвестицi! - це позики, кредити, яю одна держава або група держав надае iншiй державь У цьому разi йдеться про вщно-шення мiж державами, що регулюються мiжнародними договорами i до яких застосовуються норми мiжнародного права. Можливi i "дiагональнi вщноси-ни", коли консорцiум (група) приватних банюв надае iнвестицi! державi. Пiд приватними розумшть iнвестицi!, як надають приватш фiрми, компанi! чи гро-мадяни однiе! кра!ни вiдповiдним суб'ектам шшо! кра!ни. Iнвестицiйнi вщноси-ни настшьки складнi та багатограннi, що нерщко вiдносини мiж державами тю-но пов'язаш з вiдносинами мiж приватними швесторами. Такий зв'язок найбшь-ше проявляеться, коли iнвестор передае сво! права та вимоги державi [3].
Зпдно з чинним законодавством шоземт швестори можуть здшснюва-ти швестици в економшу Укра!ни в таких формах [1, с. 80-85]:
За шституцшналышю природою
За формою власности
- державш; - приватш; - м1жнародних оргашзащй;
- недержавних оргашзацш; - зм1шаш.
За формою /нвестуваиия:
- придбання частки ¡снуючих украшських шдприемств;
- створення епшьних тдприеметв з украТнськими суб'ектами гасподарсыеоТ д1яльност1;
- придбання рухомого або нерухомого майна в Украли;
- придбання вУкра'нп щнних папер1в та нематер!альних актив1в, що дають можлив1еть контролю;
- придбання прав на користування землею та природними ресурсами в УкраГнц
- угоди про спшьну господарську д1яльшсть та розподш продукцн; - шин не заборонеш законодавством форми.
За типом швестованих акт и в ¡в:
- шоземна валюта; - нацюнальна валюта Украши;
- цшш папери (акцп, обл1гаци тощо);
- грошов1 внмоги та права на них;
- майно (рухоме \ нерухоме);
- права ¡нтелектуальноТ власност1;
- права на здшснення господарсько! д!яльносп;
- шип активи (не заборонею законодавством).
За характеристиками кра'ши-рсцинкнта та политики шодо залучення ¡ноземних Ёнвестицш
За режимом оподаткування:
- з загальним (нашональним) режимом оподаткування;
- з обмеженим режимом оподаткування;
- з пшьговим режимом оподаткування (податков1 кашкули; ¡нвестицшш знижки; податковий кредит; прискорена амортизация; ¡нвестицшш субеидн тощо)
За формами держава их гарантии
- з гарантами вщ змши законодавства;
- з гарантиями щодо незаконних д!й держслужбовщв;
- з гарант1ями у раз! припинення ¡нвестиц1Йно*1 д1яльност1;
- з гарантиями переказу прибутк1в, одсржаних внаелщок здшснення шоземних швестицш; - з шшими гарант1ями.
За якюними ознаками та шльовим епрямуванням потоков шоземних швестицш
За ступснем повернення: —¡нвестицп, що повертаються (кредита, позики 1 т.д.); —ризиков1 ¡нвестицп (часткау власност1 кашталу); -¡нвестицп, що не повертаються (допомогамжн.органгзший) -
За величиною: - мал! (до 10 тис.дол.); - еередш (до 100 тис.дол.); - велик! (бшьше 100 тис. дол.). -
За геополипичпою спрямовашстю: -¡нвестицп у кражи, що розвиваються; -¡нвестицп У розвинеш КраТни; - Штернащональщ. -
За метою ¡нвестування: -доеягнення финансово! мети; —досягнення пщприемницькоТ мети; — спрямоваш на диверсиф[кацпо д)яльностг, -доеягнення ¡ншоУ мети (встановлення впливу на суверенний суб'ект, санация М1ждержавних екон. зв'язюв) -
За ятспою формою оформления: - явш ¡нвестицц; - приховаш ¡нвестицп; - "чорш ¡нвестицп". -
За ступе нем первичности - первинш; - ре]нвестицп, - дезшвестицп <—
За характером участг в швестицшному процесс: -прям1 (горизонтально вертикальн! 1 конгломератш); - портфелып -
За р'шн ем доходи ости - в и с о ко п р и бут ко в \, -середньоприбутков1, - низькоприбутков1, - безприбутков1 -
За р'шпем те ест и цшного ризику: - безризиков), - низькоризиково - середньоризиков!, - ВИСОКОрИЗИКОВ! -
За характером (ефектившстю) впливу иа екоиомгку приймаючоТ краши: - екстенеивш; - ¡нтенсивш (¡нновашйш); - венчурнц - псевдошвестицп. -
Рис.1, КласифЫацЫ шоземних швестицш
• частково1 участ у шдприемствах, що створюються спiльно з украшсь-кими юридичними i фiзичними особами, або придбання частки дiючих шдприемств;
• створення шдприемств, що повнiстю належать шоземним iнвесторам, фiлiй та iнших вщокремлених пiдроздiлiв iноземних юридичних осiб або придбання у власшсть дiючих шдприемств повшстю;
• придбання, не заборонене законами Украши, нерухомого чи рухомого майна, а також будинки, квартири, примщення, обладнання, транспор-тнi засоби та iншi об'екти власностi, шляхом прямого одержання майна та майнових комплекшв або у виглядi акцш, облiгацiй та iнших цiнних паперiв;
• придбання самостiйно або за участю украшських юридичних чи фiзич-них осiб прав на користування землею та використання природних ре-суршв на територп Украши;
• придбання шших майнових прав;
• господарсько! (шдприемницько1) дiяльностi на основi угоди про розпо-дiл продукцй;
• в iнших формах, якi не забороненi законами Украши, зокрема без створення юридично! особи на пiдставi договорiв iз суб'ектами господарсь-ко! дiяльностi Украши.
Зважаючи на характеристиками краши-рецишента та пол^ику щодо залучення iноземних швестицш, вони можуть мати обмежений, загальний (нащональний) чи пшьговий режим оподаткування. К^м того, iнституцiйною основою гарантй iноземному iнвестору захисту його прав i iнтересiв е наявна нор-мативно-правова база, з огляду на яку iноземнi швестицп можуть подшятися за формами державних гарантш (рис. 1).
Також, ми пропонуемо класифiкувати iноземнi швестицп за яюсними ознаками та цiльовим спрямуванням 1х потокiв (див. рис. 1).
В цю групу можна вщнести частково i подiл iноземних швестицш на основi наступних класифiкацiйних ознак [4-7]:
1) за метою мвестування:
• досягнення фшансово! мети: отримання проценпв за користування кредитом та шшими формами позикового катталу;
• досягнення шдприемницько1 мети: встановлення контролю над шд-приемством та отримання шформацп про його дiяльнiсть;
• досягнення шшо1 мети: встановлення впливу на суверенний об'ект, са-нацiя мiждержавних економiчних зв,язкiв.
Можна доповнити таким видом як: диверсифшоваш шоземш швести-цД1 - вкладення з метою можливостi виробництва нових видiв продукцп та ор-гашзацп нових ринкiв збуту, тобто спрямоваш на диверсифiкацiю дiяльностi.
2) за геополтичною спрямованютю: у розвинеш краши; краши, що розвиваються; iнтернацiональнi.
3) за формою оформлення: явш швестицп - юридично правильно оформлено вкладення катталу; приховаш швестицп - оформлен у виглядi швестицш перетоку капiталу, наприклад, потоки катталу мiж фiлiалами ТНК, наяв-ний вивiз капiталу через цiннi папери; "чорт" швестицп - кошти, отриманi незаконно, походження яких не прослщковуеться.
4) за ступенем повернення: швестицп, що повертаються (кредити, пози-ки); prornoBi (частка у власностi капiталу); швестицп, що не повертаються (техшчна допомога мiжнаpoдних opганiзацiй).
Адаптувавши класифiкацiю швестицш шдприемства Бланка I.A. [8, с. 87-92], можна виокремити наступш критерп розгляду (пoдiлу) iнoземних ïh-вестицш:
1. Зарiвнем доходностi - високоприбутков^ сеpедньoпpибуткoвi, низь-кoпpибуткoвi та безпpибуткoвi iнoземнi iнвестицiï вiднoснo середньо1' норми прибутку на iнвестицiйнoму ринку.
2. За рiвнем швестицшного ризику - безризиков^ низькоризиков^ се-pедньopизикoвi та висoкopизикoвi iнoземнi iнвестицiï вщносно сеpедньoï вели-чини ризику на швестицшному ринку.
3. За характером використання в швестицшному процеЫ (на нашу думку, краще було б назвати за ступенем первинносл) шоземш швестицп по-дiляються на первиш, pеiнвестицiï та дезiнвестицiï.
Пеpвиннi вкладаються iнoземним iнвестopoм в об'екти швестування приймаючо1' краши вперше. Реiнвестицiï е повторним використанням капiталу в iнвестицiйних цiлях за умови попереднього його вившьнення в пpoцесi ре-алiзацiï pанiше обраних iнвестицiйних пpoектiв, швестицшних тoваpiв або фь нансових шструменпв iнвестування. Тобто, це активи, отримаш iнoземним ïh-вестором внаслiдoк господарчо1' дiяльнoстi на територп приймаючо1' краши у виглядi дoхoдiв, якi спрямоваш на розширення виробництва. Дезiнвестицiï е процесом вилучення pанiше iнвестoванoгo катталу з швестицшного об^у без подальшого його використання в iнвестицiйних цшях.
Характер участi iнoземних iнвестицiй в швестицшному процесс на нашу думку, розкриваеться через пpямi та портфельш iнвестицiï.
Теоретичний аналiз прямих шоземних швестицш почався ще в 60-х роках. На думку експер^в Мiжнаpoднoгo валютного фонду (МВФ) та оргашзацп екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництва та розвитку (ОЕСР), швестицп вважаються пря-мими, якщо здiйснюються за межами нацюнальних кopдoнiв з метою розширення виробництва тoваpiв i послуг, закупiвлi тoваpiв для iмпopту в крашу ба-зування або експорту в трет краши. ïх характерними ознаками е те, що швес-тopoвi належить упpавлiнський контроль над тдприемствами, i вони виступа-ють у фopмi акцioнеpнoгo капiталу i коротко- та довгострокових мiжфipмoвих позик. Дане визначення акцентуе на мет здшснення прямих iнвестицiй, якою е виробництво тoваpiв та ix перемщення мiж крашами. Тобто, пpямi шоземш швестицп за своею природою передбачають здшснення шдприемницько!" дь яльнoстi [9, C. 27-28]. Враховуючи той факт, що шоземному iнвестopу для шд-вищення ефективнoстi свое1' господарсько1' дiяльнoстi неoбxiдний контроль над пiдпpиемствoм, то найбшьш поширеним е визначення прямих шоземних швестицш, яке враховуе контроль швестора над шдприемством.
Пpямi шоземш швестицп можуть здшснюватись шляхом: кушвл^ через набуття i придбання, прав власност на iснуюче пiдпpиемствo в обсяз^ який уможливлюе безпосередню участь в управлшш цим пiдпpиемствoм (англ. brownfield investment) та розмщенш катталу за кордонами материнсько1' краши iнвестopа з метою здiйснення господарсько1' дiяльнoстi з самого початку (англ. greenfield investment) [10].
Пpямi шоземш швестицп типу brownfield, як полягають у повному або частковому придбанш закордонного пiдпpиемства, частi у випадках, коли вхо-дження нового суб'екта на певний закордонний ринок е ускладненим, наприк-лад, з приводу roerpoï конкуренцп. Набуття мiсцевoгo шдприемства або його частини може також вщбуватися у межах приватизацшних процешв у цiй кра-ïhï (швестицп цього типу дoмiнували в початковий перюд екoнoмiчнoï тран-сформацп в крашах Центрально:' i Сxiднoï Свропи). Придбане в таких випадках тдприемство часто вимагае додаткових швестицшних витрат та оргашза-цiйниx покращань. Iнвестицiя типу brownfield може означати кутвлю не тшь-ки земл^ будiвель i обладнання, але також, наприклад, меpежi торгових кон-такпв або прав на використання мiсцевoï марки. Зазвичай у придбаному шдприемств^ пpинаймнi в початковий перюд, залишаеться частина старих пра-щвниюв. Це уможливлюе краще пристосування виробництва i маркетингових дш, здiйснюваниx тсля закупiвлi, до специфiки i потреб мюцевих спoживачiв.
Зoвсiм iнший характер мае створення за кордоном нового об'екта вщ самого початку (пpямi iнoземнi iнвестицiï типу greenfield). Воно забезпечуе повне пристосування до стратеги i пoтoчнoï дiяльнoстi пiдпpиемства, що фун-кцioнуе на закордонних ринках, але спричиняе неoбxiднiсть значних фшансо-вих витрат, а також, як правило, вимагае багато часу. У цьому pазi вибip мiсця розташування iнвестицiï е пoвнiстю автономним, обмеженим лише доступшс-тю територп. Пщ час вибору мiсця розташування наступнoï iнвестицiï беруть-ся до уваги як технолопчш, витpатнi, пoдаткoвi, так i маpкетингoвi вимоги (наприклад, близьюсть сегментiв ринку). Будiвництву нового об'екта повинш передувати дoслiдження мiсцевoгo ринку збуту з погляду пoтенцiйнoгo попи-ту, пеpедбачуванoï кoнкуpентнoï ситуацп, а також тенденцп змiн середовища, хоча на практищ функцioнування великих корпорацш часто трапляеться, що продукти, яю виробляються у певнiй кpаïнi з використанням прямих шозем-них швестицш, продаються на вiддалениx геoгpафiчниx ринках [10].
При цьому, пpямi шоземш швестицп можуть спрямовуватись на шдви-щення ефективност, розширення виробництва чи нове виробництво. По вщно-шенню до росту прибутковост П11 ïx можна пoдiлити на пасивнi швестицп (шдтримка виробництва) та активнi швестицп (розширення виробництва).
Пpямi iнoземнi швестицп можна також подшити на горизонтально вер-тикальнi i кoнглoмеpатнi, а також opiентoванi на постачання i збут [11, с. 19-20]. Горизонтальш швестицп полягають у здшсненш за кордоном виробництва продукцп, яка рашше вироблялася iнвестopoм в його крашь Часто вони здшснюються з огляду на митнi перешкоди, висою тpанспopтнi витрати або ефект масштабу. Шдприемства, що виникли внаслщок здiйснення iнoземниx iнвестицiй цього типу, штегроваш горизонтально. Хоча цей вид швестицп найчастше належить до сфери виробництва, вш не виключае й шших сфер дi-яльнoстi шдприемства. Вертикальш iнвестицiï стосуються пpинаймнi двох сфер дiяльнoстi пiдпpиемства. Вони можуть бути opiентoванi "вперед" - пере-ходячи або вiд сфери постачання до сфери виробництва, або вщ сфери виробництва до сфери збуту - або "назад" - переходячи вщ сфери виробництва до сфери постачання або вщ сфери збуту до сфери виробництва. Своею чергою, конгломератш швестицп не пов'язуються з наявною дiяльнiстю шдприемства,
яке швестуе. Мотивом iнвестицiï цього типу найчастше стае дивеpсифiкацiя дiяльнoстi.
Мотивом швестицш, opiентoваниx на постачання, е можливють залучення сировини, напiвфабpикатiв тощо, необхщних для виробництва. У цьому pазi важливу роль вiдiгpають витрати на виpoбничi чинники, а також можли-вiсть впливу на постачальниюв виpoбiв, неoбxiдниx для виробництва. Нато-мiсть iнвестицiï, opiентoванi на збут, можуть бути скероваш на материнський ринок швестора або на експорт, що залежить вiд цiлей, поставлених шд-приемством [10]. Врахування цих мотивацшних критерпв е особливо важли-вим для розробки дивеpсифiкoванoï пол^ики активiзацiï iнoземниx iнвестицiй.
Пopтфельнi шоземш швестицп являють собою вкладення в акцп зару-бiжниx пiдпpиемств (без придбання контрольного пакета), облшацп та iншi цiннi папери iнoземниx держав, мiжнаpoдниx валютно-кредитних opганiзацiй з метою отримання шдвищеного доходу за рахунок податкових пшьг, змiни валютного курсу тощо. Таю швестицп не зумовлюють реального контролю ïh-вестора над об'ектом швестування [7].
Портфельна швестищя - господарська oпеpацiя, яка передбачае придбання цшних папеpiв, деpивативiв та iншиx фiнансoвиx активiв за кошти на фондовому ринку (за винятком операцш iз купiвлi акцiй як безпосередньо платником податку, так i пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищу-ють 50 % загальнoï суми акцш, емггованих iншoю юридичною особою, яю належать до прямих швестицш). Основною рисою портфельних швестицш е те, що вони передбачають лише отримання швестором дивiдендiв на цшт папери, але такий iнвестop не мае права на участь в управлшш пiдпpиемствoм [12].
Спшьною ознакою як для прямих, так i портфельних шоземних швестицш е мотив отримання (максимiзацiï) прибутку. Придбання частки шдприемств шляхом акцш може мати мюце як в рамках прямих, так i портфельних швестицш. З огляду на лжвщшсть швестора, як прям^ так i портфельш шоземш швестицп можуть фшансуватись за кpедитнoï тдтримка за кордоном. А вщмшш ознаки цих форм швестування згруповаш в табл. 1.
Визначальним кpитеpiем пoдiлу прямих i портфельних шоземних ïh-вестицiй е наявнiсть контролю швестора над шдприемством, у яке здшснено iнвестицiю. Кiлькiснoю мipoю даного ютотного кpитеpiю е частка шоземного iнвестopа у статутному фoндi. Вщповщно до законодавства Укра1ни, прямими вважаються iнвестицiï, що передбачають вoлoдiння не менше 10 вщсотюв статутного катталу шдприемства.
Отже, повертаючись до класифжацп шоземних швестицш (див. рис. 1), то нами введена така сутшсна ознака як характер впливу на економжу пpиймаючoï краши, з огляду на неоднозначшсть бачення poлi шоземних швестицш (в т.ч. пов'язаного з швестицшною та загалом екoнoмiчнoю безпекою для кpаïни-pеципiента) в сучасних умовах глoбальнoï конкуренцй\
Останшм часом усе бiльше уваги придшяеться питанням формування в Рoсiï iннoвацiйнoï екoнoмiки, що зoвсiм справедливо, тому що це дасть змогу зменшити залежшсть piвня й темпiв сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку кра1ни вiд одержуваних дoxoдiв внаслiдoк експорту сировинних pесуpсiв. Важливо також i те, що внаслщок цього покращиться iмiдж Росй, що поки ще нерщко
ототожнюють iз сировинним придатком капiталiстичного миру. Таким чином, у щлому свiтовий досвщ дiйсно свiдчить про те, що рiст iнвестицiй в шнова-цшт сфери економiки сприяе прискореному розвитку народногосподарського комплексу кра!ни й шдвищенню середнього рiвня життя.
Табл. 1. Порiвняльний аналiз прямих I портфельних шоземних швестицш*
Основа ввд-мшностеи Ввдмшност!
тт • • • • ••• Прям1 1ноземн1 1нвестиц11 Портфельн1 1ноземн1 1нвестищ1
Мотив д1яльност1 Передбачають отримання контролю над тдприемством, здшснення тдприемницько! дь яльност1 Ввдбуваеться лише перелив фь нансових ресуршв з метою м1ж-народно! диверсифшаци, вико-ристання р1знищ процентних ставок чи ввдмшностеИ в оподатку-вант
Об'ект iнвестування 1нвестицн в маИно, основт И оборотт засоби, ноу-хау, щнт папери тощо 1нвестицн лише в цшт папери
Тривалшть здшснення Носять довготривалиИ характер Як правило мають недовготрива-лиИ спекулятивниИ характер
Лшввдтсть в менш л1кыдними в бшьш лшввдними
Трансфер фактор1в виробництва Разом з катталом ввдбуваеться трансфер технологш менеджменту, техтчних та економ1чних знань За кордон ввдпливае лише каттал
Основна мета Отримання прибутку на каттал, тдприемницького прибутку, прямих 1 непрямих вигод ввд контролю над ф1рмою Отримання прибутку на каттал, якиИ би перевищував баншвсь-киИ процент
Р1вень рентабельной! Передбачають, як правило, вищу рентабельтсть 1 ведуть до бшьш пом1тного ввдтоку прибутав з краши-рецитента або решвесту-вання прибутшв Передбачають нижчу рентабельтсть
Вплив на економ1ку приИмаючо! кра!ни Справляють безпосереднш 1 довготривалиИ вплив на економ1ку приИмаючо! кра!ни, оскшьки передбачають дольову участь у бу-д1вництв1 И оргатзацн госпо-дарських об'екив. Впливають на заИнятшть, стан внутршнього ринку, стан конкуренцн, конку-рентоспроможтсть нащонально! економ1ки Не справляють значного И дов-готривалого впливу на економ1ку приИмаючо! кра!ни, а внаслвдок свого короткострокового 1 часто спекулятивного характеру швид-ше можуть справляти нав1ть не-гативниИ дестабшзуючиИ вплив
Удосконалено на основ1 [9, с.28-31]
Отже, за характером (ефектившстю) впливу на економiку приИмаючо! кра!ни ми подшяемо iноземнi швестицп на: 1) екстенсивнi; 2) штенсивш (шно-вацiйнi); 3) венчурнi; 4) псевдошвестицп.
З огляду на те, що досвщ вкладення iнвестицiй в шноващИт сектори далеко не завжди сприяе досягненню очжуваних результатiв, а з шшо! сторони може також спричиняти негативш наслiдки. Тому, на сьогодш для Укра!ни е справедливою постановка питання щодо вивчення сощально-економiчноl
ефективностi шоземних швестицш, ощнки наслiдкiв 1х реашзацй з огляду впливу на посилення процешв штенсифжацй суспiльного вiдтворення. Тому ми пропонуемо розглядати шоземш швестицй iнтенсивного або екстенсивного типiв залежно вiд того, чи сприяють результати 1х залучення вiдповiдно проце-су штенсифшацй чи екстенсифжацй.
Екстенсивнi шоземш швестицй - це вкладення засобiв, якi направля-ються на розширення виробничого потенцiалу пiдприемства на попереднш технiчнiИ основi.
Iнтенсивнi iноземнi швестицй - це вкладення засобiв, як направляють-ся на розширення виробничого потенщалу на новiИ технiчнiИ основi з метою вдосконалення технологiчниИ процешв та способiв виробництва. 1х можна наз-вати також iнновацiИними, адже вони несуть шновацй. Проте, варто зважати i детально вивчати рiвень 1х мiнновацiИностiм як для окремого взятого тд-приемства, так i для конкурентоспроможностi кра!ни загалом.
Венчурш iноземнi швестицй - вкладення засобiв iноземних iнвесторiв у новi ризиковi види дiяльностi, якi у випадку усшшного розвитку подiИ при-пускають швидку окупнiсть та високу рентабельтсть.
Псевдошвестищями являються грошовi вкладення в будь-якиИ реаль-ниИ об'ект (^м фiнансових активiв), що призводять до зниження яюсних пара-метрiв Иого функщонування, змiни власника з подальшою переорiентацiею профiлю роботи, якиИ приносив об'екту до даного моменту високу репутащю в конкретнiИ галузi, авторитет i мiцну ринкову позицiю. У економiчнiИ науцi твердо закрiпилася точка зору, що швестицй завжди несуть позитивниИ результат, виступаючи могутшм чинником економiчного розвитку i зростання. Але, швестицй, якi лiквiдовують наукоемну галузь кра!ни, позбавляють 11 конкурен-тних переваг високого рiвня (високих технологiИ), е контрпродуктивними, або псевдошвестищями. До псевдошвестицш слiд вiднести швестицй в заволодш-ня власнiстю у високотехнолопчному секторi економiки, захоплення на-укоемних пiдприемств з метою вщмивання нелегальних капiталiв та усунення конкуренпв через механiзми доведення до банкрутства, зниження конкурен-тоспроможностi И ринково1 позицil господарюючих суб,ектiв [13, с. 58]. При цьому слщ враховувати, що у створенш iнституцiИноl бази реалiзацil псевдоiн-вестицiИ зацiкавленi в першу чергу представники свггового конкурентного ринку. Тому особливо важливо вщслщковувати та регулювати цi процеси для у^плення економiчноl системи Укра1ни та нащонально1 безпеки загалом.
В шдсумку зазначимо, що iноземнi iнвестицil несуть як позитивш (трансфер технологiИ, шформацй, капiталу, досвiду i менеджменту) так i нега-тивнi (щодо усунення конкуренпв, зниження економiчноl безпеки та конку-рентоспроможностi кра1ни загалом) ефекти для економки приИмаючо1 кра1ни. Тому, для обгрунтування оптимально: та ефективно1 полiтики залучення iно-земних швестицш в Укра1ну, варто врахувати вище окреслеш сутнiснi ознаки поняття шоземних швестицш, багатостороншсть 1х класифiкацil, що закривае мотиви, цш та спонукання iноземних iнвесторiв. Розглянутi та запропоноваш нами класифiкацiИнi ознаки на рис. 1 не вичерпуе всього рiзноманiття видiв iноземних iнвестицiИ. Проте, юнуе гостра необхiднiсть (буде зроблено в по-дальших параграфах) 1х детального вивчення з позицй ефективностi впливу на
економ1чну систему, що мае слугувати основою для удосконалення системи управлшня та диференцшовано! полiтики акумуляци iноземних iнвестицiй в нашш кра!ш.
Л1тература
1. УкраТна. Закон. Про режим шоземного швестування вщ 19.03.96 р. № 93/96-ВР вщ 19.03.1996// Вщомосп Верховно! Ради. - 1996, № 19. - С. 80.
2. Пехник А.В. 1ноземш швестици в економшу Украши: Навч. Поабник/ А.В. Пехник. - К. : Знання, 2007. - 335 с.
3. Ванькович Л.Я., Ковальчук С.1. 1ноземш швестици: визначення, сутнють, класифшащя/ Л.Я. Ванькович, С.1. Ковальчук. - Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська пол^ехшка". Рубрика: Менеджмент та пщприемництво в Украшк етапи становлення i проблеми розвитку. - 2008, № 635. - Режим доступу: http://vlp.com.ua/taxonomy/term/1209.
4. Вовчак О.Д. 1нвестування: Навч. поабник. - Львiв: Новий Свгт - 2000, 2007. - 544 с.
5. Загороднш А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фшансовий словник. - 2-ге видання, виправлене та доповнене. - Львiв: Вид-во "Центр Свропи", 1997, - 576 с.
6. Захарш С.В. Мехатзм державного регулювання iноземного iнвесгування: Монографiя/ НАН Украши. 1н-т економiки; вщпов.редактор член-кор. НАНУ, д-р екон. наук Герасимчук М.С. - К. : , 2003. - 161 с.
7. Пересада А.А. 1нвестування: Навч. поабник/ А.А. Пересада. - К. : КНЕУ, 2004. -
250 с.
8. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента/ И.А. Бланк, т.1. К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 536 с.
9. Реверчук С.К. 1нвестолопя: наука про швестування: Навч.поабник/ С.К. Реверчук, Н.Й. Реверчук, 1.Г. Скоморович та ш. - Атша, 2001. - 264 с.
10. Драбж I. Прямi шоземш швестици та ^mi форми експансп транснацюнальних корпорацiй на глобальному ринку/ I. Драб^/ Вюник Нацiонадьного унiверсигегу "Львiвська полiтехнiка". Рубрика: Проблеми економши та управдiння. - 2008, № 628. - Режим доступу: http://vlp.com.ua/node/726.
11. Jaworek M. Bezposrednie inwestycje zagraniczne w prywatyzacji polskiej gospodarki. TNOiK, Torun 2006. - С. 19-20.
12. Щукш Б.М. 1нвестування: курс лекцiй. - К. : МАУП, 2004. - 216 с.
13. Мельник M.I. Проблеми якостi iноземного iнвесгування в контекст! збереження та захисту економiчних iнтересiв Украши/ M.I. Мельник// Стратегтчний розвиток регiону -економiчне зростання та iнтеграцiя: Mатерiади XV мiжнародноi науково-практично! конференцп, 11-12 травня 2006 року. Ч.1. - Чершвщ, 2006. - С. 57-60.
Антонов В.Б. Теоретические основы классификации иностранных инвестиций
Усовершенствована классификация иностранных инвестиций, а именно выделены группы классификационных признаков по институциональной природе, по характеристикам страны-реципиента и политике привлечения иностранных инвестиций и по качественным признакам и целевым направлениям потоков иностранных инвестиций.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, прямые иностранные инвестиции, портфельные иностранные инвестиции, классификация иностранных инвестиций.
Antonov V.B. The theoretical basis of classification of investments
Classification of foreign investment, namely the distinguished group classification features for institutional nature, the characteristics of the recipient country and the policy of attracting foreign investment and on qualitative characteristics and purposes of foreign investment flows.
Keywords: foreign investment, foreign direct investment, portfolio foreign investment, foreign investment classification._
