CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.243-247.
УДК 811.111 '27
Прояви емотивно! функцп у повчальному фатичному дискурс
Вецкур Т. А.
Волинський ¡нститут економ1ки та менеджменту, м. Луцьк, Украна
У статт1 розглядаються прояви емотивног функцп у повчальному фатичному дискура, пропонуеться визначення поняття "фатичнийемотив" та визначаеться роль елемент1в ощнного характеру як емотивног складовог.
Ключовi слова: фатичний дискурс, повчання, фатичний емотив, ощнка.
Актуальнгсть.Явище фатики постае суспшьним та комушкативним феноменом, який можна розглядати у рiзних площинах. Витоки аналiзу фатичних явищ знаходимо у працях антрополога Б. Малшовського, який у 1923 рощ запропонував термш "фатичнеспшкування" ('^айссоттишоп") на позначення тако! мовленнево! дiяльностi, в якш едшсть мiж комушкантами досягаеться за допомогою лише самого факту обмшу словами. Фатичнi явища розглядали таю вчеш-лшгвюти як С. Клюев [1], Р. Якобсон [4], Д. Боксер [5], Г.Зенфт [8], П. ^мпсон [9] та ш.
У рамках концепцй Р. Якобсона, функцп мови нерозривно пов'язаш зi структурни-ми частинами вербально! комушкацп, яких налiчуеться шiсть: адресант, повщомлення, адресат, контекст, контакт та код. Залежно вщ того, яка частина комушкацп превалюе над рештою, лшгвют встановив шiсть мовних функцiй: емотивна, поетична, конативна, референцiйна, фатична та метамовна. Фатична функцiя притаманна тим повщомленням, яю призначенi для встановлення суспшьного контакту.
Мета статтi - висвплити конвергенцiю мовних функцiй на прикладi повчального фа-тичного дискурсу. Реалiзацiя вказано! мети передбачае виконання ряду завдань:
1) охарактеризувати поняття "повчальний фатичний дискурс" та "фатичний емо-тив ;
2) встановити шструменти реалiзацi! емотивно! функцп та описати!х;
3) розглянути особливосп прояву емотивно! функцi!' залежно вщ ставлення адресанта до адресата.
Фатичний повчальний дискурс - це такий вид повчального дискурсу, який мютить повчання, проте воно зшвельоване мовцем, iнтенцiею якого е пщтримання або розмикан-ня контакту зi спiврозмовником. Ми вважаемо, що фатична функщя може поеднуватися з шшими мовними функцiями, хоча дослiдники висловлюють дiаметрально протилежнi думки з цього питання.
Деяю лiнгвiсти вважають, що фатична комушкащя чiтко вщокремлена вщ iнших видiв сшлкування. Так, висловлюються думки про те, що фатичт висловлення позбавленi пропозицiйного змiсту [8, с. 228], фатична комушкащя позначена високим ступенем надлишковостi, осюльки не несе ново! шформащ! [7, с. 198], а також, що фатичний комушкативний обмiн (рИаИсехсИаще) не надшений референцiйною значимiстю [9, с. 43].
Однак на даний час юнуе велика кшьюсть праць, де переконливо доводиться шформащйне наповнення фатичного дискурсу. Наприклад, С. Клюев вщзначае величезний прагматичний потенщал фатики, адже зосередивши увагу на умовах мовленневого контакту, можна непом^но для адресата донести до нього певну групу змютових одиниць, важливих для адресанта[1]. Також вказують на те, що фатична комунiкацiя надае важливу iнформацiю про потреби та бажання спiврозмовникiв [5, с. 49].
Одним i3 видiв шформаци, яку може передавати фатичний дискурс, е шформащя про почуття, емоци та внутршнш стан адресанта. Передача тако! шформаци здiйснюеться за допомогою фатичнихемотивiв. При визначеннi поняття "фатичний-емотив" лiнгвiсти зважають як на форму, так i на функци висловлення. Наприклад, Л.В. Самойленко квалiфiкуе фатичшемотиви як висловлення, загальна прагматична функщя яких - надати ощнку особi, предмету або ситуацп та виразити певний емощйний стан. Вказана загальна функщя охоплюе двi конкретш прагматичнi функци: надати позитивну ощнку та передати позитивш емоци або надати негативну ощнку та передати негативш емоци [3, с. 14].
Т.В. Ларша доводить, що фатичшемотиви - це емощйно-ощнш реплiки, яю мiстять експресивнi лексичнi елементи [2, с. 256]. Таке визначення ми вважаемо бшьш повним i саме ним послугувалися у нашому дослщженш. Проте, проведений нами аналiз емпiричного матерiалу не пiдтвердив тезу Т.В Ларшо1 про те, що фатичшемотиви у бшьшш мiрi спрямоваш на здiйснення позитивного емоцiйного впливу на стврозмовника [2, с. 256]. Нами було встановлено, що мовець, який вдаеться до фатичного повчання, може вщчувати надзвичайно широкий спектр емощй - починаючи вiд приязш i закiнчуючи неприхованою ворожiстю.
Слщ вiдзначити, що фатичнiемотиви не завжди мiстять експресивнi лексичнi елементи, часто про емощйно-ощнну природу висловлення свщчить невербальнийсупровiд такого висловлення або ощнки даного висловлення як з боку адресата, так i з боку стороннього спостер^ача або пасивного учасника розмови. Тобто, спостер^аемо розходження мiж семантикою та прагматикою висловлень. Роз-глянемо приклад функцiонування повчального дискурсу, який одночасно виконуе фа-тичну та емотивну функцiю (виражае симпапю до адресата).
"What are you going to cook?" he said. "Are you good at cooking?"
"Oh, you know . . ." I said. "Actually, I usually use Marco Pierre White. It's amazing how simple it can be if one goes for a concentration of taste. "
He laughed and then said, "Well, don't do anything too complicated. Remember everyone's coming to see you, not to eat parfaits in sugar cages."
Daniel would never have said anything nice like that. V. much looking forward to the dinner party [6].
Вище представлено розмову двох закоханих, Марка та Брщжит. Жшка влаштовуе святковий общ з нагоди свого Дня народження та плануе приготувати багато вишу-каних страв. Марк добре розумiе, що кулшарш таланти його кохано1 дуже далек вщ досконалосп. Почувши перелш святкових страв, вш починае добродушно жартувати над Брщжит, використовуючи для цього фатичне повчання. Хороший настрш мовця експлшуе невербальний компонент комушкаци laughed.
Саме повчання складаеться з двох iмперативiв, категоричшсть яких мтгована не лише жар^вливим тоном адресанта, але й використанням прагматичного маркера -сигналу зворотного зв'язку wellу першому висловленш та iмплiцитного комплiменту,
побудованого на протиставленш, у другому висловленш - everyone 'scomingtoseeyou, nottoeatparfaitsinsugarcages. Адресант наголошуе особовий займенник you i, таким чином, шдкреслюе позитивне обличчя адресата. Таким чином, ставлення мов-ця до адресата також машфестуеться за допомогою тако! складово! висловлення як лопчний наголос.
Хоча повчання i не мiстить експлшовано! оцiнки адресата, проте у ньому простежуеться iмплiцитна позитивна оцiнка, адже у прагматичний потенцiал комплiменту закладений прояв схвалення або позитивно! ощнки. Саме таким чином сприймае повчання адресат, ощнюючи висловлення сшврозмовника як nice. Позитивш емоцi! жiнки також зазначеш у авторському наративi - V. muchlooking for wardto the dinner party. Очевидно, що за допомогою фатичного повчання Марк про-демонстрував свою приязнь до Брщжит, чому вона надзвичайно радiе.
Далi хотшося б детальшше зупинитися на вираженш негативних емоцiй та оцiнок за допомогою фатичного повчального дискурсу. Нами було встановлено, що негативш емоци та ощнки можуть бути як спрямованими на адресата, так i безадресатними. У першому випадку мовець переслщуе мету донести до адресата свое негативне ставлення, неприховано демонструе негативш емоци. У другому випадку прояви негативних емоцш або ощнок трапляються неусвiдомлено або, навт, всупереч зусиллям мовця збертати нейтральнiсть та спокiй. Наприклад:
"I know you two have met a few times, " he said, when he took Charlotte down to Hoffman 's office.
"Yes, we have, " said Gabe, holding out his hand to Charlotte. "Most memorably on Fred's birthday. Welcome. " He smiled at her, revealing his perfect teeth buthis eyes did not smile and they did not say welcome either.
"Thankyou, " said Charlotte, returning the handshake briefly. "I'm certainly looking forward to working with you. "
"Lesson number one," said Gabe, smiling the same cold smile. "Not with. For."
From that moment it was war[11, с. 377].
Наведений приклад вщтворюе доволi стандартну етикетну ситуащю - продовжен-ня знайомства двох оиб, яке вщбуваеться у новому оточенш. Незважаючи на те, що така ситуащя вимагае використання ритуалiзованих мовних та невербальних засобiв (наприклад, рукостискання), мовець, тим не менше, вдаеться до фатичного повчального дискурсу з посиленим емотивним компонентом. Невербальш засоби комушкацп вщразу виказують рiзко негативнi емоцi! адресанта по вщношенню до адресата: Hes-miledather, revealing hisperfectte ethbuthisey esdid notsmile and the ydidnotsay welcome either. Антитеза, за допомогою яко! описуються зовшшш прояви емоцш адресата, ще бшьше акцентуе його неприязнь та ворожсть.
Подальше розгортання комунiкативно! ситуацi! шдтверджуе цю гiпотезу: Шарлотта вщчувае неприязнь до себе i це вщображаеться у !! манерi рукостискання - returning the hands hakebriefly,формальна ввiчлива посмiшка уже сприймаеться як холодна -smiling the samecold smile i, безперечно, кульмшацшним моментом цiе! доволi напружено! ситуацн е фатичне повчання. Воно виступае порушенням усталених правил комушкацп, адже звичайний фатичний обмiн реплшами вимагав зовсiм iншо! вiдповiдi. Наприклад:
"I'm certainly looking forward to working with you. "
"Me too. " ("It will be a real pleasure to work with you"; "We are happy to have you here "; etc.).
Проте, замють очшувано1 суто фатично1 реплши, адресант використовуе фатич-не повчання, вдавано жар^влива форма якого абсолютно не приховуе неприязнi до сшврозмовника та бажання принизити його. Присутшсть третього учасника комушкативно1 ситуаци лише посилюе шкоду, яку адресант завдае обличчю адресата.
Пщвищена емотивнiсть повчання простежуеться у його семантичному наповненш та синтаксичнiй структурi. Використання лексеми урок (lesson) позначае вщступ адресанта вщ традицiйного ритуалу знайомства, згадка про порядковий номер уроку iмплiкуе можливють повторення ситуаци. Тобто, там де е урок номер один, повинен бути урок номер два, три тощо. Парцелящя, прийом стилютичного синтаксису (Not-with. For.), е шошчним вiдображенням манери адресанта розмовляти, вона передае рiзкiсть, акцентування кожного слова. Аналiзована нами ситуацiя також розкривае iмперативний потенцiал називних речень.
Однак, не завжди адресант прагне спрямувати сво! негативнi емоци на адресата. Спостершаються випадки, коли один iз комунiкантiв не бажае показувати, що насправдi ко1ться у нього в душi i намагаеться "сховатися" за фатичними вислов-леннями iронiчно-жартiвливого характеру. Тим не менше, фонацшш характеристики мовлення та iншi невербальнi засоби комушкаци, якi супроводжують повчання, ви-казують iстиннi почуття та емоци адресанта. Саме це i спостерiгаемо у наступному приклада
"I'll call you from California. " She wasn't even sure where she was staying. Callan Dow had said he'd make the arrangements for her.
"Just make sure Cary Grant, or Gary Cooper, or whoever the hell you said he looked like, doesn't sweep you offyour feet while I'm savinglives." He smiled, but she could see a mildly worried look in his eyes. He was obviously concernedabout Callan Dow.
"You don't need to worry," she said, as he sat on the edge of the bed next to her, and kissed her.
"Ihopenot"[10, с. 40].
Проводжаючи дружину у тривале вщрядження, чоловш страждае вщ ревнощiв, але не хоче показувати це. Жарпвливого характеру повчанню надае стилютичний прийом антономази Cary Grant, or Gary Cooper (на позначення класично1 чоловiчоl краси) та розмовш вислови who ever the hell, sweep you off your feet. Проте зовшшня форма жарту приховуе стурбовашсть та неспокш. Емотивний характер повчально-го дискурсу виражають невербальш засоби, яю, як i у попередньому приклад^ е суперечливими:Hesmiled, butshe could seea mildly worried lookin hise yes. Hewasob-viouslyconcerned /.../. Дружина вiрно "зчитуе" настрш свого чоловша i намагаеться заспокогги його: Youdon 'tneed toworry. Отже, емотившсть фатичного повчального дискурсу може мати як вербальш, так i невербальнi прояви.
Висновки. У результап проведеного дослiдження було встановлено, що фатич-ний повчальний дискурс виконуе не лише фатичну, але й емотивну функцiю. У де-яких випадках саме емотивна функщя постае провщною. 1нструментами реалiзацil емотивно1 функцil виступають фатичнi емотиви, висловлення ощнного характеру, порушення послщовносп фатичних реплiк та невербальнi компоненти комушкаци. Перспективу подальших дослiджень ми вбачаемо в аналiзi структурних особливо-стей фатичних емотивiв та !х класифiкацil з огляду на наявш оцiннi елементи.
Список лггератури
1. Клюев Е.В. Фатическая функция языка и проблемы референции [Электронный ресурс] / Е.В. Клюев. - Режим доступу: http: //www.kluev. com/?p=5
2. Ларина Т.В. Английский стиль фатической коммуникации / Т.В. Ларина // Жанры речи. - Саратов: Колледж, 2005. - Вып. 4. - С. 251-262.
3. Самойленко Л.В. Фатические средства в речи пользователей компьютерной сетью (на материале жанра чата): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 - "русский язык" / Л.В. Самойленко. - Астрахань, 2010. - 17 с.
4. Якобсон Р.О. Избранные работы: Пер. с англ., нем., фр. яз. - М.: Прогресс, 1985. - 455 с.
5. Boxer D. Applying sociolinguistics: domains and face-to-face interaction /D. Boxer. - Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2002. - 244 p.
6. Fielding, Helen. BridgetJones'sDiary /H.Filding. - Режим доступу: www. franklang.ru.
7. Principles and Functions of Mass Communication / Jan R. Hakemulder, Fay ac de Jonge, P.P. Singh. - New Delhi: Anmol Publications Pvt. Ltd., 1998. - 234 p.
8. Senft G. Phatic communion // Culture and Language Use: Handbook of Pragmatics Highlights / ed. by Gunter Senft, Jan-Ola Ostman, JefVerschueren. - Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 2009. - pp. 226-233.
9. Simpson P. Phatic Communion and Fictional Dialogue // Language, Discourse and Literature: An Introductory Reader in Discourse Stylistics / ed. by Ronald Carter and Paul Simpson. - London:Routledge, 2004. - pp. 41-55.
10. Steel D. Irresistible Forces /D. Steel. - London: Corgi Books, 2000. - 414 p.
11. Vincenzi P. Wicked Pleasures / P.Vincenzi. - London: Orion, 1992. - 929 p.
Вецкур Т. А. Проявления эмотивной функции в поучительном фатическом дискурсе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.243-247.
В статье рассматриваются проявления эмотивной функции в поучительном фатическом дискурсе, предложена дефиниция понятия "фатический эмотив", а также определена роль элементов как эмотивной составляющей.
Ключевые слова: фатический дискурс, поучение, фатический эмотив, оценка.
Vetskur Т. Emotive function display in didactic phatic discourse // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P.243-247.
The paper deals with emotive function display in didactic phatic discourse. The notion "phatic emotive " is defined and evaluation components are examined asemotive elements.
Key words: phatic discourse, didacticism, phatic emotive element, evaluation.
Поступила до редакци 23.03.2012р.
