CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.296-302.
УДК 801 '612:811.111
ТЕМПОРАЛЬНА СПЕЦИФ1КА МАСМЕД1АЛЬНОГО ДИСКУРСУ У ГЕНДЕРНОМУ АСПЕКТ
Влас'ш Н.В.
Горл1вський державний педагог1чний ¡нститут ¡ноземних мов, м. Горл1вка, Украна
Стаття присвячена до^дженню темпоральное специфти масмедiального дискурсу «прогноз погоди» з урахуванням гендерноЧ дихотоми. Виявлено варiативнiсть часових параметрiв при актуальному членуванш дискурсу представникам двох макросощальних груп. Подано статистичш показники за результатами перцептивного та акустичного видiв анал1зу.
Ключовi слова: гендерна дихотомiя, часовий мехатзм, темп, швидюсть.
Зорiентованiсть сучасно! лшгвютики на дослщження комушкацшно! поведшки мовщв обумовлюе пошук механiзмiв вардавання мови шд впливом сощального контексту. Головними векторами соцюлшгвютичних дослщжень залишаються проблеми мовно! ситуаци, мовного колективу, сощально! диференщацп мов залежно вiд рiзноманiтностi сощальних шарiв (стратифiкацiйна) i соцiальних ситуацш (ситуативна) [13]. Ситуативна варiативнiсть, зокрема, пов'язана зi стилiстичною диференцiацiею мови i включае поняття сфери сусшльно! дiяльностi (освiта, суспiльно-полiтична дiяльнiсть, масова комушкащя) та детермiнуе виконання мовцем певно! сощально! ролi. Поняття сощально! ролi включае статус мовця, що поеднуе в собi соцiальнi та шдивщуальш характеристики особистостi того, хто говорить: належнють до певного класу чи прошарку, рiд занять чи профешя, освiта, вiк i гендер. Вiдповiдно до цього протиставлення чоловiчого та жшочого мовлення обумовлюеться реатзащями мовно! системи представниками рiзно!' стал. Комплексний пiдхiд щодо функцiонування мови враховуе як лшгвютичш, так i надлiнгвiстичнi аспекти мовленнево! дiяльностi шдивща, тобто орiентуеться на особливостi формування «iндивiдуального мовного варiанту». Серед рiзноманiтних факторiв надлiнгвiстичного характеру, що зумовлюють специфiку мовленневого коду комунiканта, одне з провщних мiсць посiдае фiзiологiчний та псих1чний фактор диференцiацi! за статевим цензом, тобто гендерш особливост [10].
Слiд зазначити, що будь-яке висловлення розглядаеться як комплексна мовленнева одиниця, що включае фiзiологiчну, психолопчну й iнтелектуальну активнiсть адресаута та як сощолшгвютичний продукт вiддзеркалюе поеднання його iндивiдуальних, соцiальних ознак iз ситуативними, каузальними, соцiальними та шшими ознаками акту комунiкацi! в цшому [12, с. 264]. Таким чином, особистюно-сощальш особливостi мовцiв жiночо! та чоловiчо! статi е значущими у сенс визначення манери спiлкування, специфши композицiйного оформлення
дискурсу та комплексу засобiв, за допомогою яких «створюеться конф^урацшна динамiка репрезентацн комушкативно! поди» [15, с. 154].
Розвщки щодо формування гендерних стереотипiв у масово-шформацшному, новинному, публiцистичному дискурсах, у кроскультурних, етно- та лiигво-культурологiчних дослщженнях репрезентоваш у гечцершй лiнгвiстицi [1; 3; 4; 9].
На сьогодш мова йде не про те, яка стать домiнуе у мовленш, а про те, як засоби И вираження е в мовi, у якому прагматичному та комушкативному контекст вiдбуваеться вербалiзацiя гендерного стереотипу, обумовленого над- та штерлшгвютичними факторами [4]. Слщ зазначити, що специфiка просодично! реалiзацil дискурсу рiзних жанрових характеристик привертае увагу як в^чизняних та зарубiжних лiнгвiстiв, але багато питань, пов'язаних з гендерною роллю комушканта щодо формування просодично! партитури дискурсу залишаються вiдкритими. На нашу думку, представники двох макросоцiальних груп володдать особливим iнвентарем фонетичних (супрасегментних) засобiв для здiйснення комунiкативного намiру.
Мета. У межах ще! статтi представлено певш розвiдки щодо часового мехашзму реалiзацil гендерного стереотипу дискурсу.
Судячи з усього, просодичне аранжування дискурсу засобiв масово! шформаци (ЗМ1) обумовлено специфшою мовленнево! дiяльностi, що вщбуваетъся в межах масмедiального простору. Реалiзацiя штенцн мовця, вирiшення завдання адекватного донесення шформаци до реципiента ускладнюеться специфiчною формою комушкативно! взаемодн мiж адресантом та адресатом, оскiльки в шй активний зв'язок вiдправника шформаци iз спiвбесiдником (аудиторiею) носить однобiчний характер. Вербальне забезпечення комунiкативного задуму тюно пов'язане з !х цшьовою установкою: використовуючи канали комунiкативного зв'язку, не лише донести (по можливосп без втрат) шформащю до максимально широко! аудитора, але й, створюючи на потенцiйного адресата емоцiйне, психiчне, iдеологiчне враження, досягнути бажаного перлокутивного ефекту. Комунiкацiя з боку адресата передбачае не лише декодування семантики мовних знакiв, але й розкриття глибинних значень мовленнево! подi!.
Слщ зазначити, що ефективнiсть декодування подано! шформаци рецитентом великою мiрою залежить вщ цiлiсностi контексту, що передбачае семантичну та смислову еднiсть тексту на його глибинному рiвнi, а зв'язшсть виявляеться через забезпечення формально-структурно! едносп завдяки встановленню взаемозв'язкiв компонент поверхнево! структури тексту [6, с. 49]. Комушкативна цiлiснiсть розглядаеться як iерархiя комунiкативно-прагматичних програм [11], що знаходить свое воображения у дiалектичному взаемозв'язку тенденцiй надлишковостi та економн [7].
Дискурс ЗМ1 постае як чуйна динамiчна система, що нацшена на розгортання комунiкативного задуму репрезентанта задля досягнення певного перлокутивного ефекту завдяки фатичним особливостям просодичних (супрасегментних) засобiв мовно! системи. Звукове мовлення характеризуеться певною динамiкою просодично! виделенносп сво!х семантичних складових [7], оскшьки будь-яка iнформацiя iнтерпретуеться в термшах значущостi та надлишковостi та передбачае вщповщну
Впаак Н.В.
семантизащю шформацшно-смислового поля. Опис структури будь-якого об'екту можливий шсля того, як проведено сегментацiю образу, видшено основнi (ключовi) вiдрiзки, визначено сшввщношення мiж базовими i фоновими складовими дискурсу [12, с. 269]. Необхвдшсть коректного смислового членування тексту, зокрема визначення темпоральних характеристик реалiзацi! звукового сигналу, обумовлена принаймнi двома факторами. З одного боку, разом з шшими просодичними пiдсистемами часовий комплекс корелюе зi смисловим квантуванням, з iншого боку -регулюе процес смислосприйняття запропоновано! iнформацi!. Таким чином, темпоральш характеристики сприяють розрiзненню iнформацiйних квантiв мовленневого континууму.
В межах ще! статтi запропоновано результати наших спостережень щодо темпорально! специфiки масмедiального дискурсу «прогноз погоди» з урахуванням гендерно! дихотомi!.
Слiд зазначити, що темп як часовий елемент е невщ'емною частиною комушкацп та модифiкуеться вщповщно до виду комунiкативно! дiяльностi, умов !! реалiзацi! та цiлеспрямування. Вщносш темпоральнi величини дозволяють в цшому визначити за диференцiйними ознаками комушкативш види висловлень i встановлювати певний структурно-семантичний зв'язок мiж ними у дискурс [2]. Цшавим i грунтовним представляеться функцiональний пiдхiд Л.К. Цеплтса до розгляду темпу. Автор розрiзнюе темп як семантичний (iнтелектуальний, емотивний, образотворчий засб) i асемантичний. 1нтелектуальш значения виявляються в уповiльненнi темпу при передачi найбiльш важливого кванту шформацп. Емотивнi - вiдтворюють прискорення й уповiльнення темпу пiд впливом певних емоцiй i, нарештi, образотворчи значення семантичного темпу спостерiгаються при iмiтацi! мовлення. Темп як асемантичний засб може бути конститутивним, тобто обумовленим особливостями мовлення, ситуативним, залежним вщ елементiв мовно! ситуацi! i iндивiдуальним, до якого звик адресат i вважае для себе зручним, нормативним [14]. Пофразовий темп певною мiрою обумовлюе сприйняття глобального темпу дискурсу [8].
Часовi характеристики передачi смислу виражаються за допомогою певного темпового оформлення, про що свщчать змiни тривалостi синтагм, у зв'язку з чим ми вважаемо необхвдним дослiдити характеристики часово! шдсистеми англомовного дискурсу масово! комунiкацi! - «прогноз погоди», враховуючи специфшу делiмiтацi! мовленневого континууму гендерних реалiзацiй на перцептивному та акустичному рiвиях.
Вслщ за Ю.О. Дубовським, ми виокремлюемо наступну дискретизацiю темпу, що передбачае двi мiри уповiльнения i прискорення в порiвняннi з середнiм темпом - лентюсимо (максимально повiльний), ленто, модерато, алегро, алегрюимо (максимально швидкий) [8]. Результати наших спостережень показали, що юнуе певна варiативнiсть модифшацш темпу серед синтагм з рiзним семантичним навантаженням. Уповiльнения темпу вщбуваеться на комунiкативно та iнформативно найбшьш вагомих дiлянках в чоловiчих та жшочих презентацiях, що свiдчить про семантичну i прагматичну зумовленiсть добору темпу у «прогнозi погоди». Так, домшувальним синтагмам притаманний темп модерато (43%), на
другому Midi - алегро (29%) та алегрiсимо (28%) в жшочих презентацiях та в 4onoBi4^ - модерато (60%), алегро (20%), ленто (10%) та аллегрюимо (10%). Серед рецесивних синтагм превалюють синтагми з темпом аллегрюимо (64%), алегро (21%) в чоловiчому, та модерато (38,5%), аллегрюимо (38,5%) i алегро (15%) в жшочому дискурсах. Таким чином, помина певна варiативнiсть у оформленш фраз у чоловiчих та жшочих презентащях. Контраст уповiльнення та прискорення темпу бiльш помiтно в чоловiчому дискурсi, що сприяе ч^кому формуванню комунiкативних центрiв задля адекватного сприйняття повiдомлення та полегшення рецишенту виокремлення вагомо! та надлишково! шформацп.
Наприклад: MG
A * lot of * clouds of Victoria | and | * South Australia | * One or two
* showers coast * Southern and most Mparts of * Western Australia | but
* generally further *North on the * coast of Au* stralia it'll be | *fine and
* sunny through the *weekend |
(BBC World News, 2008)
У цьому прикладi на фош темпу модерато (---) та ленто (---) вщбуваегься
прискорення на четвертш та п'ятш синтагмах (алегрюимо ...), що пов'язане з презентащею шформацп, яка вже вщома адресанту, тому мае надлишковий характер. FG
India's monsoon rains will bring some wet weather to the North East of
India and Bangladesh | over the next day or so | Also we could see some
pretty heavy downpours | through Northern Arica. As well there it is | on the
graphic system you can see as well some heavy rains from Mumbai further
South |
(BBC World News, 2008)
У жшочих презентащях n0MÍTH0 чергування синтагм середнього темпу
(модерато---) з максимально швидким (алегрюимо .........), але уповшьнення
темпу на домiнувальних синтагмах не завжди носить рекурентний характер, що сприяе змщенню або злиттю шформацшних блоюв, розмитост структурно! оргашзаци дискурсу.
Розглядаючи темп як акустичне явище, його можна визначити як кшькють складiв, вимовлених за певну одиницю часу. Завдяки вимiрюванню тривалостi озвучених вiдрiзкiв мовлення можна отримати даннi стосовно швидкост артикуляцi!, Таким чином необхщно розрiзняти абсолютний та загальний темп
мовлення. Абсолютний темп можна визначити як швидюсть вимовляння складiв в хвилину з вирахуванням перерв у звучанш, загальний темп - з врахуванням паузаци. Враховуючи класифшащю Р. Ферманна, ми з'ясували акустичш показники п'яти рiзновидiв темпу: лентюсимо - 1,7 складiв/сек., ленто - 2,95 складiв/сек., модерато -4,2 склащв/сек., алегро - 5 склащв/сек., алегрiсимо - 5,8 складiв/сек. Нашi спостереження щодо середньо! швидкостi жшочо! презентаци дискурсу дорiвнюe 5,8 складiв/сек, а в чоловiчому - 5,4 склащв/сек., що дорiвнюe алегрiсимо та алегро вщповщно, що свiдчить про бшьш прискорений темп мовлення жшок та повiльний в чоловiкiв. Пом^но певну варiативнiсть щодо швидкостi реалiзацil звукового сигналу у домiнувальних та рецесивних синтагмах. Зпдно наших розвщок, домiнувальнi синтагми вимовляються представниками жшочого гендеру зi швидкiстю 5,2 склавдв/сек., а чоловiчого - 4,8 склащв/сек. Стосовно реалiзацil рецесивних синтагм, то в жшочому i в чоловiчому представленi вони реалiзуються зi швидюстю 5,9-6 складiв/сек. Таким чином, як для жшок, так i для чоловшв характерне вповiльнення темпу в домшувальних (рематичних) та прискорення у рецесивних (тематичних) частинах, що пов'язане з оцшкою мовцем важливостi, актуальносп повiдомлення, тобто ступеня iнформативностi повщомлення, шо е iнварiантною ознакою.
Слщ пiдкреслити, що темп великою мiрою залежить вiд кiлькостi наголошених склащв, що е своерiдними «бгами» англомовного ритму та перекроюють i перебудовують висловлення таким чином, що воно немовби прилаштовуеться пiд особливостi людського сприйняття [5, с. 140]. Аналiз «прогнозу погоди» дозволив виявити певну закономiрнiсть мiж кiлькiстю наголошених склавдв у синтагмi й показниками тривалост часу звучання для синтагм iз вiдповiдною акцентною будовою.
Розвщки, якi представленi у дiаграмi, показують, що тривалiсть синтагм з одним, двома, трьома наголошеними складами е схожою в чоловiчих i жiночих репрезентацiях. Однак певш розбiжностi з'являються при вимовi синтагм, що нараховують чотири, п'ять, шють наголошених складiв. Чоловiки прискорюють темп, тим самим зменшуючи тривалiсть таких синтагм. Слщ зауважити, що таю синтагми у бшьшосп випадкiв е рецесивними, тобто несуть надлишкову, не важливу для рецитента iнформацiю. Даш щодо тривалост цих одиниць представлеш в таблицi 1.
Таблиця 1. Стввщношення тривалостi синтагм (мсек)
Тип Кшьюсть акцентованих складiв у OTrnarni
синтагми 1 2 3 4 5 6
MG 820 1375 2376 2600 - -
Домшувальш FG 635 1126 1800 2200 2700 3450
MG 390 720 1460 3240 2950 3050
Рецесивш FG 400 680 870 1480 2410 -
Анaлiз значень абсолютно! тривaлостi синтагм показав, що вони реaлiзуються в широкому дiaпaзонi 390-3050 мсек в чоловiчому предстaвленi, 400-3240 - в жшочому, причому дiaпaзон домiнувaльних синтагм перевищуе дiaпaзон рецесивних синтагм (у середньому 300-400 мсек). Пролонгащя домiнувaльних синтагм в жiночому предстaвленi свщчить про намагання дикторiв дано! стал бiльш детально представити нову шформащю, максимально !! конкретизувати, що призводить до збiльшення акцентного об'ему цих синтагм. Чоловiчий рaцiонaлiзм, фaктуaльнiсть знаходять свое вщображення в бiльш коротких домшувальних синтагмах, концентрaцiя лише на шформативних центрах, додаткова iнформaцiя, що сприяе бiльш адекватному сприйняттю та декодуванню iнформaцi!, подаеться в рецесивних синтагмах, збшьшуючи !х акцентно-складовий склад.
Таким чином, нaшi спостереження над часовою шдсистемою дискурсу у тендерному аспект дають змогу дiйти висновюв, що гендер як вагомий соцюлшгвютичний фактор обумовлюе вaрiaтивнiсть реaлiзaцi! комушкативного задуму, що вiддзеркaлюе специфiку темпорально! оргaнiзaцi! дискурсу, яка, як тдсистема просодi!, вiдiгрaе питому роль у забезпеченш адекватно! реaлiзaцi! мовлення рiзно! стилiстично! спрямовaностi.
Список лiтератури
1. Александрова Е.С. Гендерная маркированность англоязычного новостного текста (на материале современной британской прессы): автореф.дис. на соискание учен. степени канд.филол.наук: спец.10.02.04 «германские язики» / Е.С. Александрова. - Волгоград, 2007. - 18 с.
2. Багмут А.1. 1нтонащя як заЫб мовно! комушкацн / А.1. Багмут, 1.В. Борисюк, Г.П. Олшник. - К.: Наукова думка, 1980. - 244 с.
3. Банков А.С. Гендерный фактор в просодическом оформлении речи коммуникантов (экспериментально-фонетическое исследование на материале американского варианта английского языка): автореф.дис. на соискание учен. степени канд.филол.наук: спец.10.02.04 «германские язики» / А.С. Банков. - Нижний Новгород, 2008. - 20 с.
4. Белова Т.М. Гендерная метафора как отражение культурного концепта «маскулинность» во французском языке: автореф.дис. на соискание учен. степени канд.филол.наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Т.М. Белова. - Кемерово, 2007. - 22 с.
5. Васк Ю.А. Ритмiчна оргашзащя англомовного поличного дискурсу (експериментально-фонетичне дослщження на матерiалi промов сучасних полтюв Велико! Британи): дис. на соискание учен. степени канд.филол.наук: спец.10.02.04 «германские языки» / Ю.А. Васж.
- Горлiвка, 2007. - 234 с.
6. Воробйова О.П. Текстовi категорп i фактор адресата: [Монографiя] / О.П. Воробйова. - К.: Вища шк., 1993. - 200 с.
7. Дворжецкая М.П. Сегментная и просодическая специфика ключевых слов текста /
М.П. Дворжецкая // Сб. научных трудов: Взаимодействие сегментного состава и просодии текста.
- Киев КГПИИЯ, 1986. - С. 5 - 13.
8. Дубовский Ю.А. Анализ интонации устного текста и его составляющих / Ю. А. Дубовский.
- Мн.: Вышэйшая школа, 1978. - 140 с.
9. Кирилина А.В. Гендерные аспекты массовой коммуникации / А.В. Кирилина // Гендер как интрига познания. - М.: Изд-во "Рудомино", 2000. - С. 47-81.
10. Петренко А.Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии / А.Д. Петренко. - К.: Рщна мова, 1998. - 254 с.
11. Потапова Р.К. Речь: коммуникация, информация, кибернетика: [учебное пособие]. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. - 600 с.
12. Петренко 1.В. Лшгвоакустичш характеристики паузацй в сучасному англомовному лекцшному дискура (експериментально-фонетичне дослщження чоловiчого i жшочого мовлення в дидактичнш сфер^: автореф. дис... канд.. фшол. наук: спец. 10.02.04 «германсью мови» /
1.В. Петренко. - К., 2000. - 18 с.
13. Селiванова О.О. Сучасна лшгвютика: напрями та проблеми / О.О. Селiванова. - Полтава, 2008. - 712 с.
14. Цеплитис Л.К. Анализ речевоц интонации / Л.К.Цеплитис. - Рига:Знатне, 1974. - 272 с.
15. Штаюна Л.О. Гендерна дихотомiя як фактор просодичного акценту / Л.О. Штаюна // Актуальш проблеми менталшгвютики: [збiрник наукових статей за матерiалами VI Мiжнародноl науково! конференцп]. - Черкаси: Ант, 2009. - С. 154 -156.
Власик Н.В. Темпоральная специфика массмедиального дискурса в гендерном аспекте // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.296-302.
Статья посвящена исследованию темпоральной специфики массмедиального дискурса с учетом гендерной дихотомии. Выявлено вариативность временных параметров при актуальном членении дискурса представителями двух макросоциальных групп. Поданы статистические данные по результатам перцептивного и акустического видов анализа.
Ключевые слова: гендерная дихотомия, временной механизм, темп, скорость.
Vlasik N. Temporal specifics of mass-media discourse within the framework of gender dichotomy // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 296-302.
The article reveals the temporal specifics of mass-media discourse within the framework of gender dichotomy. It has been proved that the representatives of two macrosocial groups expose variability of temporal parameters within the actual division of the discourse with the help of auditive and acoustic analysis of the data obtained.
Key words: gender dichotomy, time mechanism, tempo, speed.
Поступила доредакцп 27.04.2011 р.
