CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С. 67-70.
УДК 811.111 '42
Реалiзацiя комушкативно-прагматичного потенщалу дискурсивних ^в у текстах англiканських проповiдей
Длай М.П.
Нацюнальний ун1верситет «Льв1вська пол1техн1ка», м. Льв1в, Украна
У cmammi розглянуто особливост1 реал1зацИ' комуткативно-прагматичного по-тенщалу дискурсивних слiв у текстах англiканських nроnовiдей. Видыено групи дискурсивних слie, яю тдтримують внутрiшню семантику цих текстiв та вiдобража-ють гхню прагматику.
Ключовi слова: дискурсивш слова, прагматика, англiканська проповiдь.
Актуальтсть. Прагматика мовного коду в текстах антканських проповщей яскра-во виявлясться у вжитих дискурсивних словах, як е нолями комушкативного смислу проповщ та розглядаються як стратепчш у сенс реалiзацiï комушкативно1 стратегiï манiпулювання, спрямованоï на здшснення релiгiйно мотивованого впливу на паству. Загальна монологiчнiсть текстiв проповiдей не виключае ïхньоï внутрiшньоï динамiч-носп, яка формуеться, з-помiж iншого, i пiд впливом уживаних мовцем дискурсивних сл1в та виразiв, частотнiсть яких у текстах англiканських проповiдей достатньо висока. Метою ще1' статтi е аналiз комунiкативно-прагматичних особливостей дискурсивних ств у текстах англiканських проповщей.
Постановка проблеми. У лiнгвiстичнiй лiтературi цi функцiональнi одиницi форму-вання структури дискурсу фiгурують пiд рiзними назвами: дискурсивнi маркери (B. Fraser, A. Juncer; D. Schiffiin), дискурсивнi частки (W. Abraham, C. Kroon), дискурсивнi ко-нектори (D. Blakemore, C.J. Unger), прагматичнi маркери (Ю.В. Дараган, G. Andersen, L. Brinton) тощо. Оптимальним термiном, який найточнiше виражае сутнiсть схожих елемеипв та об'еднуе усi засоби зв'язку, яю забезпечують взаемозв'язок усiх сегмен-тiв дискурсу, формують дискурс як одне цше, вiдображають процес взаемоди мовця та адресата, позицiю мовця стосовно викладених фактiв та контроль над ментальними про-цесами адресата будемо вважати термш дискурсивнi слова (ДС), який використовують так лшгвюти, як Н.Д. Арутюнова [1], Ф.С. Бацевич [2], 1.М. Кобозева, Л.М. Захаров [5]. На думку Ф.С. Бацевича, саме цей термш найчггюше шдкреслюе специфiку цих елемен-•пв як слiв, яю зiставляють змют висловлювання з комунiкативною ситуацiею дискурсу, вщсуваючи на другий план 1'хш формальнi характеристики i наголошуючи на безпосе-редньому зв'язку з функцюнуванням дискурсу. ïхня семантико-прагматична структура чималою мiрою релятивiзована стосовно конкретних комуткативних умов, а отже ви-являеться лише через набiр функцiй, тобто у вживаннi [2, с. 104].
Семантико-прагматичне наповнення ДС розкриваеться процедурно i постае як комплекс операцш над планом змюту висловлювання. ДС не додають змютовносп тексту проповiдi, але спрямованi на заплановану iнтерпретацiю тексту. Особливiсть
плану змюту дискурсивних ств часто виражаеться вiдсутнiстю у них власне лексич-ного значення чи десемантизащею слова у його дискурсивних вживаннях. Проходя-чи процес десемантизацп, ДС набувають полiфункцiональностi [6]. З одного боку, ДС забезпечують граматичну та смислову цiлiснiсть проповщ, органiзовуючи смислову зв'язнiсть його одиниць. З шшого боку, ДС безпосередньо вщдзеркалюють процес взаемодп проповiдника й пастви, позищю проповiдника: те, як вш iнтерпретуе факти, про яю повiдомляе паству, як вiн оцшюе 1х i3 точки зору рiвня важливостi, правдивостi, можливостi. Як зазначае А. Вежбицька, ДС виражають ставлення адресанта до адресата або до ситуацп, що описуеться, презумпцп мовця, його намiри, його емоцп, мають здатнiсть вiдображати весь комплекс прагматичних значень мiнiмальними засобами [3]. Як специфiчний металiнгвiстичний коментар ДС, як використовуються у текстах англомовних протестантських проповiдей, великою мiрою визначають штерпретацш-ну дiяльнiсть вiруючих, накладаючи прагматичнi обмеження на добiр iнтерпретацiй змiсту проповiдi. Таким чином, актуальна шформащя виходить на переднш план. Дис-курсивнi слова дають змогу проповщнику пiдтримувати вiдносини з паствою, привер-тають увагу, функцюнують як сигнали, якi полегшують сприйняття та iнтерпретацiю висловлювання у потрiбному для проповiдника напрямку на основi рiзних контексту-альних пiдказок. Можна твердити, що широке використання дискурсивних ств у текстах антканських проповiдей е мовним втiленням комушкативно! стратеги машпу-лювання, оскiльки вони полегшують для вiруючих процеси шференци, умовиводiв, допуску до релевантностi сприйняття шформаци, яку продукуе пастор.
У „Теори комуткаци i конверсацiйних iмплiкатур" Г.П. Грайс показав, що мовець пе-редае бiльше, нiж передають його слова [4]. Вш передае цiлий набiр пiдтекстових уяв-лень, якi називають iмплiкатурами. Конверсацшна iмплiкатура - це iнференцiя додатко-вого повiдомлення, яке одержуе адресат. Мовець дiе так, щоб його виклад виглядав до-статньо релевантним для адресата i надiйно гарантував зусилля, необхiднi для „обробки" адресата. Лшгвютичш та нелiнгвiстичнi елементи, яю сприяють цьому, дуже цiннi, бо вони полегшують сприйняття та штерпретащю повщомлення [8]. Наприклад, використання проповщником виразу you see, як правило, не змшюе значення висловлювання, а лише вказуе паств на зв'язок мiж реченнями на фош спiльного когнiтивного оточення, встановленого попередшм висловлюванням у проповiдi:"You see, reading the Bible never was enough: you had to read the right one, and read it in the right way " [12].
У результат аналiзу конекторiв but, after all, moreover, therefore та so (яю Г.П. Грайс квалiфiкував як засоби конверсацшних iмплiкатур, що роблять внесок у вищий рiвень мовленневих акпв) Д. Блейкмор (1987) уперше вщзначила процедурну iнформацiю [8]. На li думку, мета таких конекторiв - обмеження iнференцiйноl обробки пропози-цiй, обмеження виведення iмплiкатур (вивщних умовиводiв) iз висловлювань, якi !х мiстять. Наприклад, такi дискурснi слова, як right, really, I mean та you know, як правило, вживаються в англшанськш проповда для того, щоб зробити явним те, що щ шференцшш процеси мають мюце. You know орiентуе паству на очевиднiсть iнфор-мацп, крiм того, заохочуе роздiлити думку проповщника, утворити еднiсть думок, i вiдповiдно, дружню атмосферу, нiж просто позицюнувати висловлену iдею. Скеро-ваний на контроль ментальних процешв, цей вираз виконуе функщю формування емпатичних зв'язюв мiж проповiдником та паствою, тобто е шструментом здiйснен-ня прихованого впливу на паству, наприклад: "You know the generous act of our Lord Jesus Christ, that though he was rich, yet for your sakes he became poor" [11].
Реалiзацiя комунiкативно-прагматичного потенцiалу дискурсивних слiв у текстах ангтканських проповiдей
Аналiз текстов англомовних протестантських проповiдей дозволив видшити таю групи дискурсивних слiв, яю пiдтримують внутрiшню семантику цих текспв та вщо-бражають !хню прагматику:
1. ДС, домшантою семантикою яких е пщведення пдсумку: so, finally, thus, therefore (10 %). Вони вводять контекстуальш 1мпткаци, якi означають, що висловлювання проповщ-ника слд штерпретувати як висновок, наприклад: "Christians have celebrated the rising of Christ in York since the days of the Romans, and this year thousands of people have joined us to celebrate and sing God's praise. So welcome to this great house of prayerfor Evensong on this Easter Day" [12];
2. ДС, яю передають впевненють проповщника у правдивосп, ютинносп вислов-лених суджень: yes, indeed, really, the truth is, of course (10,2 %), наприклад: "... yes, indeed, the Ascension is a celebration of the glory of humanity, the unlikely possibilities of people like you and me, the eternal potential locked up in our muddled struggling lives " [11];
3. ДС, яю шдкреслюють додатковють повщомлювано! шформацп: and, also, or, in fact, in addition, furthermore, moreover (37,1 %), наприклад: "Christians are being killed regularly and mercilessly or imprisoned and harassed for their resistance to injustice " [9];
4. ДС, яю спрямоваш на редагування лшгвютично! форми вщразу ж по ходу стлкування: перефразування, корекщю, уточнення деталей: in other words, actually, that is, I mean (2,4 %), наприклад: " A "confessor" is one who has lived a holy and virtuous life and been an "ensample of godly living" but who has not suffered martyrdom, in other words given his life for his faith" [11];
5. ДС, що маркують меншу чи бшьшу мiру допустовосп шформацп: but, yet, still, anyway, at the same time, only, in any case, it's quite likely, it's not the case that, this is not about, it's possible, maybe, perhaps, I suppose, I guess, it does seem (37,7 %). Таю ДС мають виразну дискурсивну природу, вносять дiaлогiчний вщтшок у контексти сво-го вживання, е помггао антропоцентричними i ретроспективними, зютавляючи змют пропозици висловлення з учасниками стлкування i попередшм станом речей. ДС ще! групи об'еднаш стльною семантико-прагматичною ознакою (коментарем), „мовець в принципi допускае те, до чого вiдсилaе змют висловлення". Найчастотшшим у цiй груш е ДС but, яке маркуе висловлювання як несумюне з пропозищею, що, на думку проповiдникa, вiруючi виведуть як контекстуальну iмплiкaцiю з попереднього висловлювання проповщ, наприклад: "That surely means that the life we have we should see as a gift, but not a possession, rather as shared with the Word of God himself' [11];
6. ДС, яю видшяють голос „шшого": some would answer, some would say, some may (might) say (0,1 %), наприклад: "Some would answer that Christianity - in the shape of the Church of England anyway - still has a social and moral influence " [9].
7. ДС, яю шдкреслюють згоду мiж проповщником та паствою, зб^ висловлених проповщником суджень iз можливими пресупозищями пастви: no wonder, you know (1,3 %), наприклад: "So now when he came among his friends, unannounced, behind locked doors in the place they were hiding and said "Shalom " to them the word lived and shone in a new way for them. No wonder they remembered it" [12].
8. ДС, яю вимагають уваги з боку пастви, зус^чаються на початку висловлювання: remember, listen, imagine, beware, notice, note, look (1,2 %), наприклад: "Sacrifices are, remember, to be entirely given to the God: and ours is to a God who shares" [12].
Висновки. У результат юльюсного aнaлiзу ДС у текстах антканських пропов> дей, встановлено, що найчастотшшими е ДС допустовосп, вони становлять 37,7%. Це свщчить про ненав'язливе пропонування паста альтернативи. За таких умов виникае шкшя самостшного прийняття ршення, адресат проповщ бере на себе „внутршню
вщповщальшсть за вибрану форму поведшки" [7, с. 101]. Разом з тим, ДС функцюнують як засоби, яю забезпечують цшсшстъ комушкативнох стратеги манiпулювання. Перспективи до^дження вбачаемо у визначенш та поглибленому аналiзi закономiр-ностей використання дискурсивних ств для поеднання комунiкативних тактик мiж собою та забезпечення плавного переходу вiд одше1 комушкативнох тактики до шшо1, а також вщ одного комунiкативного прийому у межах тактики до шшого.
Список лггератури
1. Арутюнова Н.Д. Неисследимые смыслы: просто так, да не так просто / Н.Д. Арутюнова // Известия РАН. Серия Литература и язык. - 2006. - № 2. - С. 87-99.
2. Бацевич Ф.С. Нариси з лшгв1стично1 прагматики : [монография] / Ф.С. Бацевич. -Льв1в : ПА1С, 2010. - 336 с.
3. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики : сб. ст. / А. Вежбицкая. - М. : Языки славянской культуры, 2001. - 272 с.
4. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике.
- М. : Прогресс, 1985. - Вып. 16. - С. 217-237.
5. Кобозева И.М. Мультимедийный словарь дискурсивных слов русского языка: проблемы и решения [Електронний ресурс] / И.М. Кобозева, Л.М. Захаров. - Режим доступу : http://www.philol.msu.ru/~otipl/ SpeechGroup/publications/2004/z-7.doc.
6. Макаров М.Л. Основы теории дискурса / М.Л. Макаров. - М. : Гнозис, 2003. - 277 с.
7. Чалдини Р. Психология влияния / Р. Чалдини ; пер. с англ. Е. Бугаева и др. - [5-е изд.].
- СПб. : Питер, 2009. - 294 с.
8. Blakemore D. Linguistic Constraints on Pragmatic Interpretation: A Reassessment of Linguistic Semantics / Diane Blakemore // Behavioral and Brain Sciences. - 1987. - № 10. - P. 141713.
9. http://www. archbishopofcanterbury. org.
10. http://www. episcopalchurch. org/sermons.
11. http://www.westminster-abbey.org/worship/sermons.
http://www.yorkminster.org/worship/minster-sermons.
ДилайМ. П. Реализация коммуникативно-прагматического потенциала дискурсивных слов в текстах англиканских проповедей // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012.
- Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С. 67-70.
В статье рассматриваются особенности реализации коммуникативно-прагматического потенциала дискурсивных слов в текстах англиканских проповедей. Выделены группы дискурсивных слов, поддерживающих внутреннюю семантику изучаемых текстов и отражающих их прагматику
Ключевые слова: дискурсивные слова, прагматика, англиканская проповедь.
Dilai M. P. Realization of communicative and pragmatic potential of discursive words in the texts of anglican sermons // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. -P. 67-70.
The article focuses on the realization of communicative and pragmatic potential of discursive words in the texts of Anglican sermons. There have been outlined groups of the discursive words maintaining the internal semantics and reflecting the pragmatics of sermons.
Key words: discursive words, pragmatics, Anglican sermon.
Поступила до редакщ 12.03.2012 р.
