CC BY
8• General discussion and discussion about received decisions. At the same time, a faculty teaching and guiding the discussion, ensuring that learning objectives are met.
3. The final stage is summarizing of the obtained results and acquired knowledge. A faculty provides generalizing speech.
The cases used in class must meet certain criteria: they must have the required level of difficulty, they must clearly correspond to the current topic of practical training, various features of diagnostic and treatment strategies must be considered, and they must be relevant to the time of their use (must be used applicable classifications, approaches to patient according to the newest guidelines). The work on the case stimulates development of new forms of analytical thinking and decision-making, provides an opportunity of students' discussion, and create of various options for making accurate decisions. CBL have showed to be useful for students on different years of studying mostly in strategic and deep learners groups [7]. For various clinical disciplines it was even more beneficial than basic medical disciplines [8, 9].
So, the use of CBL increase the interest of students in the study of discipline successfully complements the theoretical aspects of subject, promote dialogue between teacher and student on an equal level, strengthen students' learning and improve the quality of knowledge. It makes the learning more real and relevant to clinical practice. Providing of CBL help to form in medical students the skills of clinical decision-making, reasoning and judgment. It provides also a unique opportunity to study complex and professionally important issues in an emotionally favourable atmosphere of the educational process, promote independent self-study involving problem solving and decision analysis.
References:
1. McLean SF. Case-Based Learning and its Application in Medical and Health-Care Fields: A Review of Worldwide Literature. J Med Educ Curric Dev. 2016;3:JMECD.S20377. Published 2016 Apr 27. doi:10.4137/JMECD.S20377
УДК 378.015.31
2.Williams B. Case-based learning - a review of the literature: is there scope for this educational paradigm in prehospital education? Emerg Med, 2005; 22: 577-581.
3. Thistlethwaite JE, Davies D, Ekeocha S, Kidd JM, MacDougall C, Matthews P, Purkis J, Clay D. The effectiveness of case-based learning in health professional education. A BEME systematic review: BEME Guide No. 23. Med Teach. 2012;34(6):e421-44. doi: 10.3109/0142159X.2012.680939.
4. Chonkar SP, Ha TC, Chu SSH, Ng AX, Lim MLS, Ee TX, Ng MJ, Tan KH The predominant learning approaches of medical students. BMC Med Educ, 2018; 18(17). Available from: https://bmcmededuc.bi-omedcentral.com/articles/ 10.1186/s12909-018-1122-5.
5. Kanter, Steven L. Case Studies in Academic Medicine. Academic Medicine. 2010;85(4):567 doi: 10.1097/ACM.0b013e3181d953f3.
6. McLean SF. Case-Based Learning and its Application in Medical and Health-Care Fields: A Review of Worldwide Literature. J Med Educ Curric Dev. 2016 Apr 27;3:JMECD.S20377. doi: 10.4137/JMECD.S20377. PMID: 29349306; PMCID: PMC5736264.
7. Gul A, Khan RA, Yasmeen R, Ahsan NU. How Case Based Learning Promotes Deep Learning In Preclinical Years Of Medical Students? J Ayub Med Coll Abbottabad. 2020 Apr-Jun;32(2):228-233. PMID: 32583999.
8. Dudko OG. (2018). Managing "Traumatology and orthopedics" educational course for foreign students in Bukovynian State Medical University. Medical Education., 1, 125-28. doi: 10.11603/me.2414-5998.2018.1.8692
9. Bi M, Zhao Z, Yang J, Wang Y. Comparison of case-based learning and traditional method in teaching postgraduate students of medical oncology. Med Teach. 2019 0ct;41(10):1124-1128. doi: 10.1080/0142159X.2019.1617414. Epub 2019 Jun 19. PMID: 31215320.
Годун В.П.
астрант 1нституту професшно-техтчног oceimu НАПН Украши, м. Кшв
ПРОВ1ДН1 ФАКТОРИ ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ МАЙБУТН1Х МЕХАН1К1В З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБ1Л1В I ДВИГУН1В
Godun V.P.
LEADING FACTORS AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF FUTURE MECHANICS FOR MAINTENANCE AND REPAIR OF VEHICLES
Анотацш.
У cmammi на ocHoei експериментально визначених факторiв визначаються та теоретично обтрун-товуються nедагогiчнi умови розвитку творчого потенщалу майбуттх механтв з обслуговування та ремонту автомобтв i двигунiв: цшеспрямоване формування потреб студентiв у творчш технiчнiй дiяль-ностг; застосування проблемно-розвивальних техннологш навчання у пiдготовцi студентiв автотранс-портних коледжiв; створення продуктивного тформацшно-освтнього середовища для розвитку
творчого потенщалу cmydenmie у автотранспортному коледжi; застосування додаткових форм розвитку творчого потенщалу студентiв в автотранспортному коледжi (спецкурси. факультативи, гуртки, клуби, олiмпiади тощо).
Abstract.
In the article on the basis of experimentally determined factors the pedagogical conditions of development of creative potential of future mechanics on service and repair of cars and engines are defined and theoretically substantiated: purposeful formation of needs of students in creative technical activity; application of problemdevelopment technologies of education in preparation of students of motor transport colleges; creation of a productive information and educational environment for the development of creative potential of students in the College of Motor Transport; application of additional forms of development of creative potential of students in motor transport college (special courses, electives, circles, clubs, olympiads, etc.).
Ключовi слова: педагогiчнi умови, фактори, розвиток творчого потенцiалу, майбутт мехатки з обслуговування та ремонту автомобшв i двигутв, експертна оцтка.
Key words: pedagogical conditions, factors, development of creative potential, future mechanics on service and repair of cars and engines, expert assessment.
Сучасна педагопчна наука спрямована на до-слвдження проблем становлення i розвитку творчо! особистосп, це актуатзуе питання забезпечення необхщних i достатшх сприятливих педагопчних факторiв та умов для щдвищення ефективносп ро-боти в даному напрямку. У зв'язку з цим в останш роки велика шльшсть вчених займаються вивчен-ням питання розробки педагопчних факторiв та умов.
Передуам зауважимо, що у наявнш психо-лого-педагогiчнiй, енциклопедичнiй лiтературi немае eдностi думок учених щодо сутностi понять «фактор». Зокрема, у тлумачному словнику (за ре-дакщею Л. Савченко) «фактор пояснюеться як рушшна сила, причина будь-якого процесу або явища, що визначае його характер або одну з його характерних рис, чинник» [14, с. 525]. У педа-гопчнш лiтературi вченi, головним чином, фактори трактують як основнi причини, чинники, умови по-кращення чи вдосконалення педагогiчного процесу [8; 9]. Погоджуючись з позицiею науковцiв [3; 8; 15], що розглядають фактори як основш чинники, причини, умови вдосконалення, шдвищення якосп, модершзаци освiтнього процесу, у нашому до-слiдженнi факторами ефективного розвитку творчого потенщалу майбутшх механiкiв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв ми визначаемо стимули, джерела, що мають потен-цiйну здатнiсть дiево впливати на яшсть процесiв теоретично! i практично! подготовки майбутнiх техшчних фахiвцiв.
Нам iмпонуе думка вчених [13, с. 30], що «фактори й умови тюно пов'язаш одне з одним, коли вони збнаються за змютом i формою, починаеться процес розвитку подiй. Тому, формулюючи правила, тенденцi!, закони, необхщно розкривати взаемодш зовнiшнiх i внутрiшнiх передумов розвитку явища, тобто сутшсть умов i факторiв, що взаемодшть одне з одним».
Значно! уваги, на нашу думку, потребуе анал1з визначення цих двох понять: факторiв та педагопч-них умов. Вслвд за дослiдженнями науковщв О. Ва-сюк, Б. Гершунського, О. Дубасенюка, О. Заболот-ного, О. Кошука, В. Кручек, А. Литвина, П. Лузана, I. Щдласого, О. Радкевича, Л. Шовкун та шших вважаемо, що саме педагопчш умови забезпечують
дiевiсть педагогiчних факторiв, як1 впливають на перебiг психолого-педагопчних процесiв фахово! пiдготовки майбутнiх фах1вщв, на розвиток !х творчого потенщалу.
Говорячи про поняття «педагопчш умови», варто ввдзначити, що юнуе велика к1льк1сть тракту-вань даного визначення. Так, Р. Гуревич визначае педагопчш умови як зовшшш обставини, чинники, що здiйснюють iстотний вплив на переб^ освгтнь-ого процесу [5]. У свою чергу, П. Лузан розумiе пе-дагогiчнi умови «як обставини, що забезпечують низку чиннишв i дають можливiсть викладачевi ор-ганiзувати активну навчально-пiзнавальну дiяль-нiсть студентiв» [10], а В. Манько - «взаемо-пов'язану сукупшсть параметрiв та зовнiшнiх характеристик освггнього процесу, що забезпечують високий рiвень його результативностi» [12, с.154].
Виходячи з вище наведених визначень, дамо свое трактування цього поняття. Отже, в данш робот щд педагогiчними умовами розумiемо сукупшсть обставин педагопчного процесу, що сприя-ють ефективному формуванню чи розвитку об'екта, явища, процесу. Це дае змогу сформулю-вати педагопчш умови розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв як обставини, що зумовлюють функщонування дослщжувано! си-стеми та сприяють розвитку творчого потенцiалу майбутнiх техшчних фахiвцiв.
Для обгрунтування педагогiчних умов розвитку творчого потенщалу майбутшх механЫв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв спочатку необхвдно визначити сукупшсть педагопчних факторiв, що впливають на розвиток творчого потенщалу майбутшх техшчних фах1вщв. З щею метою було здшснено аналiз педагогiчно! лтгера-тури, дослщжень з питань обгрунтування педагоп-чних умов, проведено низку консультацш, беад iз представниками всiх зацiкавлених сторш (педагоп-чними працiвниками закладiв вищо! освiти; керiв-никами транспортних шдприемств i компанiй; уче-ними, фах1вцями в галузi професiйно! освiти; здо-бувачами вищо! освiти тощо). У ходi експертно! оцiнки, за результатами аналiзу даних першого етапу дослвдження було виокремлено найвагомiшi
фактори, яш сприяють ефективному функщону-ванню педагопчно! системи розвитку творчого потенщалу майбутшх техшчних фах1вщв:
1. мотиващя студенпв до творчо! техшчно! д1яльност1;
2. застосування технологш проблемно -розвивального навчання;
3. шформацшно-освгтае середовище;
4. шформацшш технологй' (1Т-технологп);
5. додатков1 форми розвитку творчого потенщалу студенпв;
6. педагопчна майстершсть викладач1в;
7. штерактивш технологи навчання;
8. ощнювання результапв навчальних досягнень студенпв;
9. ор1ентац1я освггнього процесу на цшеспрямований розвиток творчого потенщалу особистосп кожного студента.
Слщ зазначити, що вшбраш за результатами дослвдження фактори вщображають вс компонента педагопчно! системи: педагопчну д1яльшсть викладача; навчально-шзнавальну д1яльн1сть студенпв; цш та зм1ст, методи i форми навчання, за-соби навчання та контроль досягнень студенпв тощо. Зазначений факт, на нашу думку, засвщчуе обгрунтованiсть дослiдницького iнструменту i дос-товiрнiсть отриманих даних.
Наступним етапом дослiдження було з'ясу-вання ступеня значущостi кожного з вказаних фак-торiв ранговим методом (ранжуванням) - як1сним оцiнюванням факторiв, що сприяють розвитку творчого потенщалу майбутшх техшчних фахiвцiв. Зпдно з рекомендащями [2], для експертно! ощнки методом ранжування запрошувалися компетентнi фахiвцi з високим ступенем обiзнаностi в галузi шд-готовки майбутнiх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигунiв та об'ективним ста-вленням до дослщжувано! проблеми.
Експерти проранжували 9 педагогiчних фак-торiв, що сприяють розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коледжах. Вщповвдно до шструкщ! експертам, найбiльш впливовий фактор отримував перший ранг, а най-менш впливовий - дев'ятий. За результатами ранжування склали матрицю ранпв, що дало змогу визначити вагомють того чи iншого фактора та подтвердит правильнiсть заповнення матрицi за контрольною сумою вах рядк1в.
Для визначення ступеня узгодженостi думок експерпв використовуеться спецiальна мiра - кое-фiцieнт конкордацп Кендалла [4]: (ввд лат. Concordare - привести у ввдповщшсть, упорядку-вати). Коефiцiент конкордацп змiнюеться в дiапа-зонi 0 <W <1, причому 0 - повна неузгоджешсть, 1 - повна одностайшсть.
Пiсля вiдповiдних розрахунк1в коефщент конкордацп' Кендалла у нашому дослiдженнi виявився рiвним 0,81. Таким чином, за величиною коефщента W можна зробити висновок про те, що думки експерпв щодо вагомосп ранжованих фак-торiв узгодженi мiж собою.
Натомiсть, щоб стверджувати, що узгод-женiсть позицiй експертiв не е випадковою, необ-хвдно визначити значимють коефiцiента едностi думок W. У нашому дослiдженнi для цього було за-стосовано критерш Пiрсона. Порiвняння емпiричного й табличного значения критерш доз-воляе зробити висновок про те, що з вiрогiднiстю 95 % можна стверджувати: значення W = 0,81 не е випадковим.
Отже, експериментально визначенi фактори iмовiрно можуть сприяти розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коледжах. Для отримання позитивного результату необхвдно ре-ал1зувати виявленi фактори комплексом педа-гогiчних умов.
Експерти переконаш, що опанувати складну техшчну дiяльнiсть може лише вмотивований до навчання студент, у якого сформован навчально-професiйнi iнтереси, розвинутi шзнавальш потреби й мотиви. Наявнiсть мотиваци прискорюе процес професiйного становлення i особистiсного розвитку майбутнього фахiвця i е запорукою розвитку його творчого потенщалу.
Динамша розвитку мотиваци в процеа навчання обумовлюеться активiзацiею включення студентiв в рiзнi форми освггаьо! дiяльностi. Змiна мотиваци тя-гне за собою змiну результативносп дiяльностi. Ви-значаючи поведiнку i дiяльнiсть особистосп, мотива-цiя впливае на розвиток творчого потенцiалу. Основна мета навчання на основi мотивацi! досягнень, розвитку творчого потенщалу - пов'язування воедино щлей навчання i цiлей розвитку. Для спону-кання мотиваци досягнення з метою розвитку творчого потенщалу студенпв нами використовувалися так! прийоми: створення проблемно! ситуацi! з обов'-язковим позитивним фiналом (виршення проблеми повинно бути здшснено самими студентами); створення оптимктично! установки; створення ситуацш, як1 передбачають особисту ввдповвдальшсть за загаль-ний результат справи; наведення прикладiв з шнова-цшно! практики; збудження iнтересу до завдань щд-вищено! складносп, стимулювання допитливосп, кмтливосп з обов'язковим зазначенням шляхов досягнення мети; формування установки на колективну дь яльшсть, що щдкршлюеться прагненням до тзнава-льного сшлкування.
Важливим моментом щдвищення мотиваци вчен вважають принцип культивування удач!, осш-льки невдач в комплекс! з! стереотипами, помилками - це основний бар'ер на шляху особиспсного ! профе-сшного саморозвитку студенпв. Найважлившим мотивом навчально-професшно! д1яльносп ми вважаемо потребу в самовдосконалент, саморозвитку ! саморе-алзаци.
Пвдсумовуючи, можна стверджувати, що в!д системи мотив!в значною м!рою залежить сформо-вашсть професшних штересш студенпв та розвиток !х творчого потенщалу, тому першою педагоп-чною умовою розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв ! двигушв визначаемо умову «Цшесп-рямоване формування потреб у творчт технЫтй дiяльностi».
Невисокий piBeHb творчого потенщалу особи-стосп випускник1в By3iB, вщсутшсть ефективних стимyлiв i соцiальних Mexam3MiB розвитку творчого потенцiалy в майбутшх фах1вцях стримують впровадження нових щей, завдаючи шкоди сусшль-ству i ускладнюючи процес особистiсного зрос-тання i, як наслвдок цього, професшно! адаптаци фахiвцiв. Вченi одностайно визнають, що творчi якостi, здiбностi, зокрема майбутнього механiка з обслуговування та ремонту автомобiлiв i двигушв, необхiдно розвивати. Швидка змiна технологш, що спричинюе моральне старiння виробничих потуж-ностей потребуе вiд спещалюпв грунтовно! фундаментально! пiдготовки i здатностi швидко оволодь вати новими технологiями. Поява потужних зовш-шшх засобiв активiзацi! розумово! дiяльностi приводить до автоматизаци не лише фiзично!, а й розумово! працi, неалгорштшчно!, тобто евристич-но! дiяльностi, й зумовлюе потребу в спецiалiстах, яш здатнi до тако! дiяльностi.
Варто шдкреслити, що недостатне вирiшення означено! проблеми виявляеться у обмеженому за-стосуванн при пiдготовцi майбyтнiх механiкiв су-часних iнтерактивних технологiй навчання, домшу-ваннi iнформацiйно-рецептивних та репродуктив-них способiв навчально! роботи.
Система освии постiйно шукае шляхи удоско-налення процесу пiдготовки майбyтнiх фахiвцiв вщповвдно до вимог сyспiльства, цей факт шдтвер-джуе велика к1льк1сть шновацшних педагогiчних технологiй. Розвивальне навчання - це система ор-ганiзацi! навчання, яка сприяе включенню внутрш-шх механiзмiв розвитку особистостi yчнiв i якнай-повнiшо! реалiзацi! !х штелектуальних i творчих здiбностей [6].
Основш принципи технологi! навчання, на яш робиться акцент в освiтньомy процес коледжу на-стyпнi: розширення сшвпращ викладачiв i студен-тiв; врахування особистiсних властивостей студен-тiв; шдивщуальна психологiчна пiдтримка; умови для саморозвитку особистостi, розвиток комушка-тивно! культури та творчого потенщалу.
Для реал1заци принцитв розвиваючого навчання, спрямованого на розвиток комyнiкативно! культури та творчого потенщалу застосовуються не iмiтацiйнi методи активного навчання: дослвдш, проблемш лекцi!, проблемно-пошyковi та евристи-чш бесiди. Цi методи забезпечують розвиток творчого мислення стyдентiв, виконання ними таких за-вдань, в процеа вирiшення яких вони опановують способами тзнавально! дiяльностi та яшсно засво-юють необх1дну навчальну шформацп.
Пiзнавальнi процеси, комyнiкативнi навички студенпв, здатнiсть до самоосвiти розвиваються за допомогою iмiтацiйних методiв активного навчання, як ^ових (дiлова гра-конкурс, з роз^уван-ням ролей, прес-конференщя), так i неiгрових (pi-шення ситyацiйних завдань, аналiз конкретних виробничих ситуацш, кейс-метод), використання у педагопчнш практицi евристичних методiв розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигyнiв
(метод спроб та помилок; метод психолопчно! ак-тивiзацi! творчостi; метод мозково! атаки; методи аналогш; метод контрольних питань; алгоритм ви-рiшення винахвдницьких задач тощо).
Для ефективно! пiдготовки майбутшх мехаш-к1в з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв необхвдно щоб навчання вщбувалося в процеа творчо! д1ялъносп, при наявносп високо! мотивацi!, при актyалiзацi! творчих здабностей особистостi i розвитку творчого потенщалу кожного.
Застосування проблемно-розвиваючих техноло-г1й сприяе активiзацi! навчально! даяльносп та обмiнy наявним досввдом, формування нового професiйного мислення, заохочення до вивчення та використання iнновацiйних технологш обслуговування та ремонту автомобiлiв i двигyнiв, творчому подходу до майбут-ньо! професiйно! дiяльностi, критичного осмислення власно! практично! дiялъностi в автотранспортнш сферi. Це шдтверджують визначенi експерименталь-ним шляхом i теоретично обгрунтоваш фактори тех-нологi! проблемно-розвивального навчання, штера-ктивнi технологi! навчання, спрямовашсть профе-сiйно! подготовки майбутнього техшчного фах1вця на iнновацiйнy технiчнy дiяльнiсть, як1 стають дiе-вими складниками активiзацi! процесiв професiйно! пiдготовки студенпв за умови «Застосування про-блемно-розвивальних технологш навчання у тдго-товц1 студентгв автотранспортних коледжгв» (друга педагопчна умова розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв).
Третю педагопчну умову розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коле-джах: «Створення продуктивного iнформацшно-освтнього середовища для розвитку творчого потенщалу студентiв у автотранспортному коле-джi» забезпечують так фактори, як шформацшш технологи (IT-технологи), штерактивш технологи навчання, освине середовище, ощнювання резулъ-татiв навчальних досягнень стyдентiв, педагогiчна майстернiсть викладачiв.
Поняття «освiтне середовище» е багатовимiр-ним i суб'ективним. Як правило, визначення не да-ють повну сyтнiснy характеристику цього складного явища. Для аналiзy можливостi освггаього середовища у пiдготовцi фах1вця розглянемо це поняття бiлъш докладшше. У великому тлумач-ному словнику сучасно! укра!нсько! мови даеться трактування термшу «середовище», як «сyкyпнiсть природних умов, у яких вщбуваеться життедiялъ-шсть якого-небудь органiзмy» [1].
Всл1д за науковцями [7], ми визначаемо «ш-формацiйно-освiтне середовище як педагогiчнy систему, що об'еднуе в собi електронний campus нав-чалъного закладу, засоби управлшня навчалъним процесом, педагопчш технологi! та забезпечуе формування штелектуально-розвинено!, сощалъно-значущо!, творчо! особистосп, яка володiе необхщ-ним рiвнем професiйних знань, yмiнь i навичок для yспiшного життя i майбутньо! професiйно! дiяльно-стi в шформацшному сyспiльствi».
Iнформацiйно-освiтне середовище навчаль-ного закладу - ефективний зааб розвитку творчого
«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» #Ш©6)), 2©21 / РЕБЛ0001СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
31
потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв, оскшьки рГзно-машгають Г структуровашсть освгтшх ресурав до-зволяють стимулювати участь студенпв у позана-вчальнш робот!, використовувати рГзн форми орга-шзацп !х роботи, застосовувати шформацшно-комушкацшнГ технолог!!, послуговуватися можли-востями додаткових форм оргашзащ! навчання, фо-рмувати у студенпв позитивну мотиващю до само-розвитку, самовдосконалення, спонукати студента до аналггачно! дГяльностг
Актуальним завданням сучасно! освгга в Укра-!ни виступае створення умов для збереження Г роз-витку творчого потенщалу людини. Особливу увагу варто придГляти розвитку штелектуального рГвня студенпв, формування шзнавально! активно-сп, заохочення самостшносп в отриманш знань. Високий професшний Г громадянський обов'язок сучасного робггаика автотранспортно! галузГ дете-рмГнуе розвиток його творчого потенщалу як одне з головних завдань професшно! освгга.
Виршення цього завдання на сучасному етап розвитку професшно! освгга викликае певн труд-нощГ. На жаль, змютом технГчно! освгга, в сво!й бшьшосп, практично не передбачаеться викла-дання повнощнних дисциплш за напрямом осо-биспсно орГентованого навчання. Це спричинюе вадповадш наслгдки - вадсутшсть професшно! Г творчо! допитливосп, байдужють до яшсних ре-зультапв свое! професшно! дГяльносп, нереалГзо-вашсть творчого потенщалу спещалюпв, низький загальний рГвень шновацшно! дГяльносп на вироб-ницта.
Основою метою професшно! освгга в цш ситу-ащ! е шдготовка квал1фГкованого фах1вця, здатного до ефективно! професшно! роботи за фахом Г кон-курентоспроможного на ринку пращ. Тому основою освгга повинн стати не спльки навчальн дис-циплши, скшьки способи мислення Г дГяльносп. НеобхГдно не тшьки випустити фахГвця, який отри-мав шдготовку високого рГвня, але Г включити його вже на стадп навчання в розробку нових техно-логш, адаптувати до умов конкретного виробни-чого середовища, до виршення професшних зав-дань.
Останшм часом «дедалГ бшьшо! популярносп набувають спецсемшари, студи, спецкурси, факультативи, як1 шдвищують ефектившсть навчально! дГяльносп за рахунок ГндивГдуалГзаци, широко! варГативносп змюту освгга» [11].
З огляду на вищезазначене, нами було створено факультативний курс «Розвиток творчого потенщалу майбутшх механЫв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв у коледжах», мета якого полягае у формуванш основ для творчо! дГя-льносп студента (необхщних навичок для визна-чення проблеми, пошуку, знаходження та прий-няття ршень, застосування техшчних засобГв, створення моделей для власних Гдей, шдготовки звтв та презентащй тощо) та спрямуванш його освггаьо! дГяльносп на розвиток творчого потенщалу Г подготовку до шновацшно! дГяльносп.
На щдставГ вищевикладеного формулюемо че-тверту педагопчну умову педагопчнГ умови розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв: «Застосування додаткових форм розвитку творчого потенщалу студентiв в автотранспортному коледжi (спецкурси. факультативи, гуртки, клуби, олiмпiади тощо)», яку забезпечують так фактори, як додатковГ форми розвитку творчого потенщалу студенпв, ощнювання результапв навчальних до-сягнень студенпв, орГентащя освггаього процесу на цшеспрямований розвиток творчого потенщалу особистосп кожного студента, шформацшнГ технолог!! (1Т-технологи), штерактивнГ технологи навчання, освине середовище, педагопчна майстер-шсть викладачГв.
Висновок. На основ! методу тзнання вГд фГк-сування емтричних даних та !х аналГзу до !х систематизации узагальнень Г тдсумовування сформу-льовано педагогiчнi умови, яш, при !х забезпеченнГ, експериментально визначенГ фактори перетворю-ють в реальш детермГнанти розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коледжах, надають !м якостГ дГевостГ.
Перспективи подальшого наукового пошуку пов'язуемо з моделюванням процесу розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв в коледжах.
Список лггератури
1. Великий тлумачний словник сучасно! укра!н-сько! мови / уклад. Г голов. ред. В. Т. Бусел. Киш; 1ртнь: Перун, 2009. 1736 с.
2. Волощук I. С. Педагопчне дослГдження: навч. посГбник. Ки!в: 1нформ. системи, 2009. 390 с.
3. Гельфанова Д. Д. Формування професГйно-математично! компетентностГ майбутнГх ГнженерГв-педагогГв у процеа фахово! подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / 1нститут профе-сшно-техшчно! освГти НАПН Укра!ни. Ки!в, 2013. 20 с.
4. Глас Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / пер. с англ. Л. И. Хайрусовой. Москва: Прогресс, 1976. 494 с.
5. Гуревич Р. С., КадемГя М. Ю., Козяр М. М. 1н-формацшно-комуткацшш технологи у професшнш освГтГ / за ред. Гуревича Р. С. ЛьвГв : Вид-во «СПОЛОМ», 2012. 502 с
6. Дичшвська 1.М. 1нновацГйнГ педагогГчнГ технолог!!: Навчальний посГбник. - К.: Академви-дав, 2004. - 352с.
7. 1нформацшно-освине середовище про-фесГйно-технГчних навчальних закладГв: поабник / Карташова Л. А., Юрженко В. В., Гуралюк А. Г., Липська Л. В., Гуменна Л. С., Зуева А. Б., Шушк I. М., Ростока М. Л., Шевченко В. Л. За наук. ред. Лу-зана П. Г. - Ки!в: 1ПТО НАПН, 2017. - 124 с.
8. Кручек В.А. Формування комушкативних вмГнь студенпв вищих аграрних навчальних закла-дГв освГти в процесГ вивчення психолого-педагопч-них дисципл1н : дис. ... канд. пед.. наук : 13.00.04. Нац. агр.. ун-т. Ки!в, 2003. 576 с.
9. Литвин А. Педагойчт умови шформатизаци
навчалъно-виховного процесу в ПТНЗ будавельного профшю. Педагогiка i nсихологiя професшно'1 освти. 2010. № 5. С. 65-78.
10. Лузан П. Г. Теоретичт i методичнi основи формування навчально-тзнавально! активност студенпв у вищих аграрних закладах освпи: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Нацюнальний аграр. ун-т. Кшв, 2004. 505 с.
11. Манжула А.М., Распопов В.Б. 1нновацшна освiта академiчно обдаровано! молодi, yчнiв i студенпв, як1 мрiють вивчитися на науковця. Мо-дернiзацiя та науковi до^дження: парадигма iн-новацшного розвитку суспшьства i технологш : ма-терiали IV Шжнародно! науково-практично! конференци (м. Ки!в, 29-30 сiчня 2021 р.) / ГО «1н-ститут шноващйно! освiти»; Науково-навчальний
центр прикладно! iнформатики НАН Укра!ни. Ки!в: ГО «1нститут iнновацiйно! освiти», 2021. С.: 3-13.
12. Манько В. М. Дидактичт умови формування у студенпв професiйно-пiзнавального iнтересy до спецiалъних дисциплш. Соцiалiзацiя особистостк зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту. т. М. П. Драгоманова. 2000. Вип. 2. С. 153-161.
13. Педагопка вищо! школи: навч . посiб. / З.Н. Курлянд, Хмелюк, А.В. Семенова та ш. ; За ред. З.Н. Курлянд.: 3-те вид. , перероб. i доп. — К. : Знання , 2007. 495 с.
14. Росшсько-укра!нський i укра!нсько-росш-ський тлумачний словник / За загал. ред. Л.Г. Савченко. Харшв: Прапор, 2003. 542 с.
15. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи: навч. поаб. Вид. 2-е, доп. Ки!в: Академвидав, 2010. 456 с.
УДК 371.31
Григорчук Т.В.
Втницький державний педагогiчний утверситет iменi Михаила Коцюбинського ФОРМУВАННЯЛОГ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧН1В В УМОВАХ НОВОI УКРА1НСЬКО1 ШКОЛИ
Grigorchuk T. V.
Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky FORMATION OF LOGICAL THINKING STUDENTS IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL
Анотацш.
Процес мислення цкавив людей з давшх чаав. Ще античнi фшософи мiркували над його роллю в життi людини. Так, грецький фшософ Сократ вважав мислення способом п1знання свiту i самого себе, причому в процеа такого п1знання людини самовдосконалюеться.
Аристотель пов'язував усвiдомлене мислення з вiдчуттями, як вiдправною точкою тзнання. Розумо-вий процес, на його думку, полягае вузагальнент отриманих знань, i йде вiд конкретного до абстрактного.
Abstract.
The process of thinking has interested people since ancient times. Even ancient philosophers pondered its role in human life. Thus, the Greek philosopher Socrates considered thinking a way of knowing the world and himself, and in the process of such knowledge of man self-improvement.
Aristotle associated conscious thinking with sensations as a starting point of knowledge. The mental process, in his opinion, is to generalize the knowledge gained, and goes from concrete to abstract.
Ключовi слова. логжа, мислення,школа,поняття,систематизащя.
Keywords. logic, thinking, school, concept, systematization.
У XVII столттп Рене Декарт, вщомий фран-цузький фшософ i математик тдкреслював важ-ливють мислення i буття в житп людини: «Я мислю - значить, я юную».
Шдерландський фшософ-рацюналкт XVII столптя Бенедикт Стноза,
в сво!й робоп «Трактат про вдосконалення ро-зуму i про шлях, яким найкраще прямувати до ютинного тзнання речей. Вт видмв тзнання окремих речей, що доставляеться розуму почут-тями, тзнання шляхом спогадiв, тзнання шляхом мiркyвання, що спираеться на знання загальних понять i загальних властивостей речей.
Дослвдження мислення психологами почалися ще в XVII столгтп, здаттсть мислити в той час вва-жали вродженою, а саме мислення ототожнювали з лопкою. У XX столгт, експериментально вивча-ючи процес мислення, вчет роздiлилися на двi
групи: до першо! групи входили прихильники за-твердження того, що ттелектуальт здiбностi лю-дини е природним даром i розвинути !х неможливо; друга група вважала, що в перебну життя цi здiб-носп можуть формуватися i розвиватися. У асоща-тивно! емпiрично! психологi! юнувала думка, що мислення - це процес випадкового перебору рiзних асощацш [5, ст.107].
Мислення - це сукуптсть розумових процесiв, що лежать в основi пiзнання; до мислення саме ввдносять активну сторону тзнання: увага, сприй-няття, процес асощацш, утворення понять i суд-жень. У бшьш тiсномy логiчномy сена мислення мютить в собi лише освиу суджень i yмовиводiв шляхом aнaлiзy i синтезу понять.
Мислення - це процес тзнавально! дiяльностi iндивiдa, характеризуеться узагальненим i опосе-редкованим в1дображенням у свiдомостi людини
