CC BY
10• General discussion and discussion about received decisions. At the same time, a faculty teaching and guiding the discussion, ensuring that learning objectives are met.
3. The final stage is summarizing of the obtained results and acquired knowledge. A faculty provides generalizing speech.
The cases used in class must meet certain criteria: they must have the required level of difficulty, they must clearly correspond to the current topic of practical training, various features of diagnostic and treatment strategies must be considered, and they must be relevant to the time of their use (must be used applicable classifications, approaches to patient according to the newest guidelines). The work on the case stimulates development of new forms of analytical thinking and decision-making, provides an opportunity of students' discussion, and create of various options for making accurate decisions. CBL have showed to be useful for students on different years of studying mostly in strategic and deep learners groups [7]. For various clinical disciplines it was even more beneficial than basic medical disciplines [8, 9].
So, the use of CBL increase the interest of students in the study of discipline successfully complements the theoretical aspects of subject, promote dialogue between teacher and student on an equal level, strengthen students' learning and improve the quality of knowledge. It makes the learning more real and relevant to clinical practice. Providing of CBL help to form in medical students the skills of clinical decision-making, reasoning and judgment. It provides also a unique opportunity to study complex and professionally important issues in an emotionally favourable atmosphere of the educational process, promote independent self-study involving problem solving and decision analysis.
References:
1. McLean SF. Case-Based Learning and its Application in Medical and Health-Care Fields: A Review of Worldwide Literature. J Med Educ Curric Dev. 2016;3:JMECD.S20377. Published 2016 Apr 27. doi:10.4137/JMECD.S20377
УДК 378.015.31
2.Williams B. Case-based learning - a review of the literature: is there scope for this educational paradigm in prehospital education? Emerg Med, 2005; 22: 577-581.
3. Thistlethwaite JE, Davies D, Ekeocha S, Kidd JM, MacDougall C, Matthews P, Purkis J, Clay D. The effectiveness of case-based learning in health professional education. A BEME systematic review: BEME Guide No. 23. Med Teach. 2012;34(6):e421-44. doi: 10.3109/0142159X.2012.680939.
4. Chonkar SP, Ha TC, Chu SSH, Ng AX, Lim MLS, Ee TX, Ng MJ, Tan KH The predominant learning approaches of medical students. BMC Med Educ, 2018; 18(17). Available from: https://bmcmededuc.bi-omedcentral.com/articles/ 10.1186/s12909-018-1122-5.
5. Kanter, Steven L. Case Studies in Academic Medicine. Academic Medicine. 2010;85(4):567 doi: 10.1097/ACM.0b013e3181d953f3.
6. McLean SF. Case-Based Learning and its Application in Medical and Health-Care Fields: A Review of Worldwide Literature. J Med Educ Curric Dev. 2016 Apr 27;3:JMECD.S20377. doi: 10.4137/JMECD.S20377. PMID: 29349306; PMCID: PMC5736264.
7. Gul A, Khan RA, Yasmeen R, Ahsan NU. How Case Based Learning Promotes Deep Learning In Preclinical Years Of Medical Students? J Ayub Med Coll Abbottabad. 2020 Apr-Jun;32(2):228-233. PMID: 32583999.
8. Dudko OG. (2018). Managing "Traumatology and orthopedics" educational course for foreign students in Bukovynian State Medical University. Medical Education., 1, 125-28. doi: 10.11603/me.2414-5998.2018.1.8692
9. Bi M, Zhao Z, Yang J, Wang Y. Comparison of case-based learning and traditional method in teaching postgraduate students of medical oncology. Med Teach. 2019 0ct;41(10):1124-1128. doi: 10.1080/0142159X.2019.1617414. Epub 2019 Jun 19. PMID: 31215320.
Годун В.П.
астрант 1нституту професшно-техтчног oceimu НАПН Украши, м. Кшв
ПРОВ1ДН1 ФАКТОРИ ТА ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ МАЙБУТН1Х МЕХАН1К1В З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ АВТОМОБ1Л1В I ДВИГУН1В
Godun V.P.
LEADING FACTORS AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF CREATIVE POTENTIAL OF FUTURE MECHANICS FOR MAINTENANCE AND REPAIR OF VEHICLES
Анотацш.
У cmammi на ocHoei експериментально визначених факторiв визначаються та теоретично обтрун-товуються nедагогiчнi умови розвитку творчого потенщалу майбуттх механтв з обслуговування та ремонту автомобтв i двигунiв: цшеспрямоване формування потреб студентiв у творчш технiчнiй дiяль-ностг; застосування проблемно-розвивальних техннологш навчання у пiдготовцi студентiв автотранс-портних коледжiв; створення продуктивного тформацшно-освтнього середовища для розвитку
творчого потенщалу cmydenmie у автотранспортному коледжi; застосування додаткових форм розвитку творчого потенщалу студентiв в автотранспортному коледжi (спецкурси. факультативи, гуртки, клуби, олiмпiади тощо).
Abstract.
In the article on the basis of experimentally determined factors the pedagogical conditions of development of creative potential of future mechanics on service and repair of cars and engines are defined and theoretically substantiated: purposeful formation of needs of students in creative technical activity; application of problemdevelopment technologies of education in preparation of students of motor transport colleges; creation of a productive information and educational environment for the development of creative potential of students in the College of Motor Transport; application of additional forms of development of creative potential of students in motor transport college (special courses, electives, circles, clubs, olympiads, etc.).
Ключовi слова: педагогiчнi умови, фактори, розвиток творчого потенцiалу, майбутт мехатки з обслуговування та ремонту автомобшв i двигутв, експертна оцтка.
Key words: pedagogical conditions, factors, development of creative potential, future mechanics on service and repair of cars and engines, expert assessment.
Сучасна педагопчна наука спрямована на до-слвдження проблем становлення i розвитку творчо! особистосп, це актуатзуе питання забезпечення необхщних i достатшх сприятливих педагопчних факторiв та умов для щдвищення ефективносп ро-боти в даному напрямку. У зв'язку з цим в останш роки велика шльшсть вчених займаються вивчен-ням питання розробки педагопчних факторiв та умов.
Передуам зауважимо, що у наявнш психо-лого-педагогiчнiй, енциклопедичнiй лiтературi немае eдностi думок учених щодо сутностi понять «фактор». Зокрема, у тлумачному словнику (за ре-дакщею Л. Савченко) «фактор пояснюеться як рушшна сила, причина будь-якого процесу або явища, що визначае його характер або одну з його характерних рис, чинник» [14, с. 525]. У педа-гопчнш лiтературi вченi, головним чином, фактори трактують як основнi причини, чинники, умови по-кращення чи вдосконалення педагогiчного процесу [8; 9]. Погоджуючись з позицiею науковцiв [3; 8; 15], що розглядають фактори як основш чинники, причини, умови вдосконалення, шдвищення якосп, модершзаци освiтнього процесу, у нашому до-слiдженнi факторами ефективного розвитку творчого потенщалу майбутшх механiкiв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв ми визначаемо стимули, джерела, що мають потен-цiйну здатнiсть дiево впливати на яшсть процесiв теоретично! i практично! подготовки майбутнiх техшчних фахiвцiв.
Нам iмпонуе думка вчених [13, с. 30], що «фактори й умови тюно пов'язаш одне з одним, коли вони збнаються за змютом i формою, починаеться процес розвитку подiй. Тому, формулюючи правила, тенденцi!, закони, необхщно розкривати взаемодш зовнiшнiх i внутрiшнiх передумов розвитку явища, тобто сутшсть умов i факторiв, що взаемодшть одне з одним».
Значно! уваги, на нашу думку, потребуе анал1з визначення цих двох понять: факторiв та педагопч-них умов. Вслвд за дослiдженнями науковщв О. Ва-сюк, Б. Гершунського, О. Дубасенюка, О. Заболот-ного, О. Кошука, В. Кручек, А. Литвина, П. Лузана, I. Щдласого, О. Радкевича, Л. Шовкун та шших вважаемо, що саме педагопчш умови забезпечують
дiевiсть педагогiчних факторiв, як1 впливають на перебiг психолого-педагопчних процесiв фахово! пiдготовки майбутнiх фах1вщв, на розвиток !х творчого потенщалу.
Говорячи про поняття «педагопчш умови», варто ввдзначити, що юнуе велика к1льк1сть тракту-вань даного визначення. Так, Р. Гуревич визначае педагопчш умови як зовшшш обставини, чинники, що здiйснюють iстотний вплив на переб^ освгтнь-ого процесу [5]. У свою чергу, П. Лузан розумiе пе-дагогiчнi умови «як обставини, що забезпечують низку чиннишв i дають можливiсть викладачевi ор-ганiзувати активну навчально-пiзнавальну дiяль-нiсть студентiв» [10], а В. Манько - «взаемо-пов'язану сукупшсть параметрiв та зовнiшнiх характеристик освггнього процесу, що забезпечують високий рiвень його результативностi» [12, с.154].
Виходячи з вище наведених визначень, дамо свое трактування цього поняття. Отже, в данш робот щд педагогiчними умовами розумiемо сукупшсть обставин педагопчного процесу, що сприя-ють ефективному формуванню чи розвитку об'екта, явища, процесу. Це дае змогу сформулю-вати педагопчш умови розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв як обставини, що зумовлюють функщонування дослщжувано! си-стеми та сприяють розвитку творчого потенцiалу майбутнiх техшчних фахiвцiв.
Для обгрунтування педагогiчних умов розвитку творчого потенщалу майбутшх механЫв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв спочатку необхвдно визначити сукупшсть педагопчних факторiв, що впливають на розвиток творчого потенщалу майбутшх техшчних фах1вщв. З щею метою було здшснено аналiз педагогiчно! лтгера-тури, дослщжень з питань обгрунтування педагоп-чних умов, проведено низку консультацш, беад iз представниками всiх зацiкавлених сторш (педагоп-чними працiвниками закладiв вищо! освiти; керiв-никами транспортних шдприемств i компанiй; уче-ними, фах1вцями в галузi професiйно! освiти; здо-бувачами вищо! освiти тощо). У ходi експертно! оцiнки, за результатами аналiзу даних першого етапу дослвдження було виокремлено найвагомiшi
«шушетим-лшигмау» #тш), 2©21 / pedagogical sciences
29
фактори, яш сприяють ефективному функщону-ванню педагопчно! системи розвитку творчого потенщалу майбутшх техшчних фах1вщв:
1. мотиващя студенпв до творчо! техшчно! д1яльност1;
2. застосування технологш проблемно -розвивального навчання;
3. шформацшно-освггне середовище;
4. шформацшш технологй' (1Т-технологп);
5. додатков1 форми розвитку творчого потенщалу студенпв;
6. педагопчна майстершсть викладач1в;
7. штерактивш технологи навчання;
8. ощнювання результапв навчальних досягнень студенпв;
9. ор1ентац1я освггнього процесу на цшеспрямований розвиток творчого потенщалу особистосп кожного студента.
Слщ зазначити, що вщбраш за результатами дослвдження фактори вщображають вс компоне-нти педагопчно! системи: педагопчну д1яльн1сть викладача; навчально-тзнавальну д1яльн1сть студенпв; цш та зм1ст, методи i форми навчання, за-соби навчання та контроль досягнень студенпв тощо. Зазначений факт, на нашу думку, засвщчуе обгрунтовашсть дослiдницького iнструменту i дос-товiрнiсть отриманих даних.
Наступним етапом дослщження було з'ясу-вання ступеня значущосп кожного з вказаних фак-торiв ранговим методом (ранжуванням) - яшсним оцiнюванням факторiв, що сприяють розвитку творчого потенщалу майбутшх техшчних фахiвцiв. Зпдно з рекомендацiями [2], для експертно! оцiнки методом ранжування запрошувалися компетентнi фахiвцi з високим ступенем обiзнаностi в галузi шд-готовки майбутнiх механiкiв з обслуговування та ремонту автомобiлiв i двигушв та об'ективним ста-вленням до дослщжувано! проблеми.
Експерти проранжували 9 педагопчних фак-торiв, що сприяють розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коледжах. Вiдповiдно до шструкщ! експертам, найбiльш впливовий фактор отримував перший ранг, а най-менш впливовий - дев'ятий. За результатами ранжування склали матрицю рангiв, що дало змогу визначити вагомiсть того чи шшого фактора та шдтвердити правильшсть заповнення матрицi за контрольною сумою вах рядк1в.
Для визначення ступеня узгодженосп думок експертiв використовуеться спещальна мiра - кое-фiцieнт конкордацп Кендалла [4]: (ввд лат. Concordare - привести у ввдповщшсть, упорядку-вати). Коефiцiент конкордацп змiнюеться в дiапа-зонi 0 <W <1, причому 0 - повна неузгоджешсть, 1 - повна одностайнiсть.
Шсля вiдповiдних розрахунк1в коефiцiент конкордацп' Кендалла у нашому дослiдженнi виявився рiвним 0,81. Таким чином, за величиною коефщента W можна зробити висновок про те, що думки експерпв щодо вагомостi ранжованих фак-торiв узгодженi мiж собою.
Натомють, щоб стверджувати, що узгод-жешсть позицiй експертiв не е випадковою, необ-хвдно визначити значимiсть коефщента едностi думок Ж. У нашому дослщженш для цього було за-стосовано критерiй Пiрсона. Порiвняння емпiричного й табличного значения критерш доз-воляе зробити висновок про те, що з вiрогiднiстю 95 % можна стверджувати: значення Ж = 0,81 не е випадковим.
Отже, експериментально визначеш фактори iмовiрно можуть сприяти розвитку творчого потенщалу студентiв в автотранспортних коледжах. Для отримання позитивного результату необх1дно ре-ал1зувати виявленi фактори комплексом педагопчних умов.
Експерти переконаш, що опанувати складну технiчну дiяльнiсть може лише вмотивований до навчання студент, у якого сформоваш навчально-професшш iнтереси, розвинутi пiзнавальнi потреби й мотиви. Наявшсть мотивацп прискорюе процес професiйного становлення i особистiсного розвитку майбутнього фахiвця i е запорукою розвитку його творчого потенщалу.
Динамша розвитку мотивацп в процеа навчання обумовлюеться активiзацiею включення студенпв в рiзm форми освггньо! д1яльносп. Змiна мотиваци тя-гне за собою змшу результативностi дiяльностi. Ви-значаючи поведiнку i дiяльнiсть особистосп, мотива-цiя впливае на розвиток творчого потенщалу. Основна мета навчання на основi мотиваци досягнень, розвитку творчого потенщалу - пов'язування воедино щлей навчання i цiлей розвитку. Для спону-кання мотиваци досягнення з метою розвитку творчого потенщалу студенпв нами використовувалися так1 прийоми: створення проблемно! ситуаци з обов'-язковим позитивним фiналом (виршення проблеми повинно бути здшснено самими студентами); створення оптимктично! установки; створення ситуацiй, яш передбачають особисту вiдповiдальнiсть за загаль-ний результат справи; наведення прикладiв з шнова-цшно! практики; збудження iнтересу до завдань тд-вищено! складноси, стимулювання допитливосп, кмiтливостi з обов'язковим зазначенням шляхов досягнення мети; формування установки на колективну дь яльнiсть, що шдкршлюеться прагненням до тзнава-льного спiлкування.
Важливим моментом щдвищення мотиваци вченi вважають принцип культивування удачi, осш-льки невдачi в комплексi зi стереотипами, помилками - це основний бар'ер на шляху особиспсного i профе-сiйного саморозвитку студенпв. Найважливiшим мотивом навчально-професшно! д1яльносп ми вважаемо потребу в самовдосконаленш, саморозвитку i саморе-алзаци.
Щдсумовуючи, можна стверджувати, що ввд системи мотивiв значною мiрою залежить сформо-ванiсть професшних iнтересiв студентiв та розвиток !х творчого потенцiалу, тому першою педагоп-чною умовою розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигунiв визначаемо умову «Цшесп-рямоване формування потреб у творчт технЫтй дiяльностi».
Невисокий рiвень творчого потенщалу особи-стостi випускник1в вузiв, вщсутшсть ефективних стимул1в i соцiальних механiзмiв розвитку творчого потенцiалу в майбутшх фах1вцях стримують впровадження нових щей, завдаючи шкоди сусшль-ству i ускладнюючи процес особистiсного зрос-тання i, як наслвдок цього, професшно! адаптацi! фахiвцiв. Вченi одностайно визнають, що творчi якостi, здiбностi, зокрема майбутнього механiка з обслуговування та ремонту автомобiлiв i двигушв, необхiдно розвивати. Швидка змiна технологш, що спричинюе моральне старiння виробничих потуж-ностей потребуе вiд спещал1спв грунтовно! фундаментально! пiдготовки i здатностi швидко оволодь вати новими технологiями. Поява потужних зовш-шшх засобiв активiзацi! розумово! дiяльностi приводить до автоматизаци не лише фiзично!, а й розумово! працi, неалгорштшчно!, тобто евристич-но! дiяльностi, й зумовлюе потребу в спецiалiстах, яш здатнi до тако! дiяльностi.
Варто тдкреслити, що недостатне вирiшення означено! проблеми виявляеться у обмеженому за-стосувант при пiдготовцi майбутнiх механiкiв су-часних iнтерактивних технологiй навчання, домшу-ваннi iнформацiйно-рецептивних та репродуктив-них способiв навчально! роботи.
Система освии постiйно шукае шляхи удоско-налення процесу пiдготовки майбутнiх фахiвцiв вщповвдно до вимог суспiльства, цей факт тдтвер-джуе велика к1льк1сть шновацшних педагогiчних технологiй. Розвивальне навчання - це система ор-ганiзацi! навчання, яка сприяе включенню внутрш-шх механiзмiв розвитку особистостi учнiв i якнай-повнiшо! реалiзацi! !х штелектуальних i творчих здiбностей [6].
Основш принципи технологi! навчання, на яш робиться акцент в освiтньому процес коледжу на-ступнi: розширення сшвпращ викладачiв i студен-тiв; врахування особистiсних властивостей студен-тiв; шдивщуальна психологiчна пiдтримка; умови для саморозвитку особистостi, розвиток комушка-тивно! культури та творчого потенщалу.
Для реал1заци принцитв розвиваючого навчання, спрямованого на розвиток комунiкативно! культури та творчого потенщалу застосовуються не iмiтацiйнi методи активного навчання: дослвдш, проблемш лекцi!, проблемно-пошуковi та евристи-чш бесiди. Цi методи забезпечують розвиток творчого мислення студентiв, виконання ними таких за-вдань, в процеа вирiшення яких вони опановують способами тзнавально! дiяльностi та яшсно засво-юють необх1дну навчальну шформаци.
Пiзнавальнi процеси, комунiкативнi навички студенпв, здатнiсть до самоосвiти розвиваються за допомогою iмiтацiйних методiв активного навчання, як ^ових (дiлова гра-конкурс, з роз^уван-ням ролей, прес-конференщя), так i неiгрових (рь шення ситуацшних завдань, аналiз конкретних виробничих ситуацш, кейс-метод), використання у педагопчнш практицi евристичних методiв розвитку творчого потенщалу майбутшх мехашшв з обслуговування та ремонту автомобшв i двигунiв
(метод спроб та помилок; метод психолопчно! ак-тивiзацii творчостi; метод мозково! атаки; методи аналогш; метод контрольних питань; алгоритм ви-рiшення винахвдницьких задач тощо).
Для ефективно! пiдготовки майбутшх мехаш-к1в з обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв необхвдно щоб навчання вщбувалося в процеа творчо! дгяльносп, при наявносп високо! мотиваци, при актуалзаци творчих здабностей особистосп i розвитку творчого потенщалу кожного.
Застосування проблемно-розвиваючих технологш сприяе активОзаци навчально! дяльносп та обмшу наявним досввдом, формування нового професшного мислення, заохочення до вивчення та використання шновацшних технологш обслуговування та ремонту автомобшв i двигушв, творчому подходу до майбут-ньо! професшно! даяльносп, критичного осмислення власно! практично! даяльносп в автотранспорттй сферО. Це щдтверджують визначен1 експерименталь-ним шляхом О теоретично обгрунтоват фактори технологи проблемно-розвивального навчання, штера-ктивш технологи навчання, спрямовашсть профе-сОйно! пОдготовки майбутнього технОчного фахОвця на ОнновацОйну технОчну дОяльнОсть, якО стають дОе-вими складниками активОзацО! процесОв професОйно! шдготовки студенпв за умови «Застосування про-блемно-розвивальних технологш навчання у тдго-товц1 студентгв автотранспортних коледжгв» (друга педагопчна умова розвитку творчого потен-цОалу майбутнОх механОкОв з обслуговування та ремонту автомобОлОв О двигунОв).
Третю педагопчну умову розвитку творчого потенцОалу студентОв в автотранспортних коле-джах: «Створення продуктивного iнформацшно-освтнього середовища для розвитку творчого потенщалу студентiв у автотранспортному коле-джi» забезпечують так фактори, як шформацшш технологи (IT-технологи), штерактивш технологи навчання, освОтне середовище, оцОнювання результатОв навчальних досягнень студентОв, педагогОчна майстернОсть викладачОв.
Поняття «освггне середовище» е багатовимОр-ним О суб'ективним. Як правило, визначення не да-ють повну сутнОсну характеристику цього складного явища. Для аналОзу можливостО освОтнього се-редовища у пОдготовцО фахОвця розглянемо це поняття бшш докладшше. У великому тлумач-ному словнику сучасно! укра!нсько! мови даеться трактування термОну «середовище», як «сукупнОсть природних умов, у яких вОдбуваеться життедОяль-шсть якого-небудь оргашзму» [1].
Вслщ за науковцями [7], ми визначаемо «ш-формацОйно-освОтне середовище як педагогОчну систему, що об'еднуе в собО електронний campus нав-чального закладу, засоби управлОння навчальним процесом, педагогОчнО технологО! та забезпечуе фо-рмування штелектуально-розвинено!, сощально-значущо!, творчо! особистостО, яка володОе необхОд-ним рОвнем професОйних знань, умОнь О навичок для успОшного життя О майбутньо! професОйно! дОяльно-стО в ОнформацОйному суспОльствО».
1нформащйно-освине середовище навчаль-ного закладу - ефективний зааб розвитку творчого
«ШУУШШШИМ-ЛШИГМаУ» #Ш©6)), 2©21 / РЕБЛ0001СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
31
потенцiалу майбутнiх механiкiв з обслуговування та ремонту автомобiлiв i двигунiв, оскiльки рГзно-манiтнiсть i структурованiсть освiтнiх ресурсiв до-зволяють стимулювати участь студентiв у позана-вчальнiй роботi, використовувати рiзнi форми орга-нiзацi! !х роботи, застосовувати шформацшно-комунiкацiйнi технологi!, послуговуватися можли-востями додаткових форм оргашзацп навчання, фо-рмувати у студентiв позитивну мотивацiю до само-розвитку, самовдосконалення, спонукати студента до аналггачно! дiяльностi.
Актуальним завданням сучасно! освгга в Укра-!ни виступае створення умов для збереження i роз-витку творчого потенцiалу людини. Особливу увагу варто придiляти розвитку штелектуального рiвня студентiв, формування шзнавально! активно-стi, заохочення самостiйностi в отриманш знань. Високий професiйний i громадянський обов'язок сучасного робiтника автотранспортно! галузi дете-рмiнуе розвиток його творчого потенщалу як одне з головних завдань професшно! освiти.
Вирiшення цього завдання на сучасному етапi розвитку професшно! освгга викликае певнi труд-нощi. На жаль, змiстом техшчно! освiти, в сво!й бiльшостi, практично не передбачаеться викла-дання повнощнних дисциплiн за напрямом осо-бистюно орiентованого навчання. Це спричинюе вщповвдш наслодки - вiдсутнiсть професiйно! i творчо! допитливосп, байдуж1сть до яшсних ре-зультатiв свое! професшно! дГяльносп, нереалГзо-вашсть творчого потенщалу спещатспв, низький загальний рГвень шновацшно! дГяльносп на вироб-ницта.
Основою метою професшно! освгга в цш ситу-ацп е шдготовка квал1фГкованого фах1вця, здатного до ефективно! професшно! роботи за фахом Г кон-курентоспроможного на ринку пращ. Тому основою освгга повинн стати не спльки навчальн дис-циплши, скшьки способи мислення Г дГяльносп. Необходно не тшьки випустити фахГвця, який отри-мав шдготовку високого рГвня, але Г включити його вже на стадп навчання в розробку нових техно-логш, адаптувати до умов конкретного виробни-чого середовища, до виршення професшних зав-дань.
Останшм часом «дедалГ бшьшо! популярносп набувають спецсемшари, студи, спецкурси, факультативи, як1 шдвищують ефектившсть навчально! дГяльносп за рахунок ГндиводуалГзаци, широко! варГативносп змюту освгга» [11].
З огляду на вищезазначене, нами було створено факультативний курс «Розвиток творчого потенщалу майбутшх механЫв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв у коледжах», мета якого полягае у формуванш основ для творчо! дГя-льносл студента (необхщних навичок для визна-чення проблеми, пошуку, знаходження та прий-няття ршень, застосування техшчних засобГв, створення моделей для власних одей, шдготовки звтв та презентацш тощо) та спрямуванш його освггаьо! дГяльносп на розвиток творчого потенщалу Г подготовку до шновацшно! дГяльносп.
На подставГ вищевикладеного формулюемо че-тверту педагопчну умову педагопчнГ умови розвитку творчого потенщалу майбутшх механЫв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв: «Застосування додаткових форм розвитку творчого потенцгалу студентгв в автотранспортному коледжI (спецкурси. факультативи, гуртки, клуби, олгмпгади тощо)», яку забезпечують так фактори, як додатковГ форми розвитку творчого потенщалу студенлв, ощнювання результапв навчальних до-сягнень студенпв, орГентащя освггаього процесу на цшеспрямований розвиток творчого потенщалу особистосп кожного студента, шформацшнГ технологи (1Т-технологи), штерактивнГ технологи навчання, освине середовище, педагопчна майстер-шсть викладачГв.
Висновок. На основГ методу шзнання вщ фш-сування емшричних даних та !х аналГзу до !х систематизации узагальнень Г шдсумовування сформу-льовано педагоггчнг умови, яш, при !х забезпеченш, експериментально визначен фактори перетворю-ють в реальш детермшанти розвитку творчого потенщалу студенпв в автотранспортних коледжах, надають !м якосп дГевостг
Перспективи подальшого наукового пошуку пов'язуемо з моделюванням процесу розвитку творчого потенщалу майбутшх механшв з обслуговування та ремонту автомобшв Г двигушв в коледжах.
Список лггератури
1. Великий тлумачний словник сучасно! укра!н-сько! мови / уклад. Г голов. ред. В. Т. Бусел. Киш; 1ртнь: Перун, 2009. 1736 с.
2. Волощук I. С. Педагопчне дослодження: навч. поабник. Ки!в: 1нформ. системи, 2009. 390 с.
3. Гельфанова Д. Д. Формування професшно-математично! компетентносп майбутшх ГнженерГв-педагопв у процеа фахово! подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / 1нститут професшно-техшчно! освгга НАПН Укра!ни. Ки!в, 2013. 20 с.
4. Глас Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / пер. с англ. Л. И. Хайрусовой. Москва: Прогресс, 1976. 494 с.
5. Гуревич Р. С., КадемГя М. Ю., Козяр М. М. 1н-формацшно-комуткацшш технологи у професшнш освт / за ред. Гуревича Р. С. ЛьвГв : Вид-во «СПОЛОМ», 2012. 502 с
6. Дичшвська 1.М. 1нновацГйнГ педагопчнГ технологи: Навчальний посГбник. - К.: Академви-дав, 2004. - 352с.
7. 1нформацшно-освине середовище про-фесГйно-технГчних навчальних закладГв: посГбник / Карташова Л. А., Юрженко В. В., Гуралюк А. Г., Липська Л. В., Гуменна Л. С., Зуева А. Б., Шушк I. М., Ростока М. Л., Шевченко В. Л. За наук. ред. Лу-зана П. Г. - Ки!в: 1ПТО НАПН, 2017. - 124 с.
8. Кручек В.А. Формування комушкативних вмшь студентГв вищих аграрних навчальних закла-дГв освГти в процесГ вивчення психолого-педагогГч-них дисципл1н : дис. ... канд. пед.. наук : 13.00.04. Нац. агр.. ун-т. Ки!в, 2003. 576 с.
9. Литвин А. Педагойчт умови шформатизаци
навчально-виховного процесу в ПТНЗ будвельного профшю. Педагогка i nсихологiя професшно'1 освти. 2010. № 5. С. 65-78.
10. Лузан П. Г. Теоретичт i методичт основи формування навчально-тзнавально! активностi студенпв у вищих аграрних закладах освгга: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Нацюнальний аграр. ун-т. Кшв, 2004. 505 с.
11. Манжула А.М., Распопов В.Б. 1нновацшна освiта академiчно обдаровано! молодi, учнiв i студенпв, як1 мрiють вивчитися на науковця. Мо-дернiзацiя та HayKoei до^дження: парадигма т-новацшного розвитку суспшьства i технологш : ма-терiали IV МГжнародно! науково-практично! конференцi! (м. Ки!в, 29-30 сiчня 2021 р.) / ГО «1н-ститут шновацшно! освгга»; Науково-навчальний
центр прикладно! шформатики НАН Укра!ни. Ки!в: ГО «1нститут iнновацiйно! освпи», 2021. С.: 3-13.
12. Манько В. М. Дидактичт умови формування у студенпв професшно-тзнавального iнтересу до спецiальних дисциплш. Соцiалiзацiя особистостк зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту. т. М. П. Драгоманова. 2000. Вип. 2. С. 153-161.
13. Педагопка вищо! школи: навч . посiб. / З.Н. Курлянд, Хмелюк, А.В. Семенова та in ; За ред. З.Н. Курлянд.: 3-те вид. , перероб. i доп. — К. : Знання , 2007. 495 с.
14. Росшсько-украшський i укра!нсько-росш-ський тлумачний словник / За загал. ред. Л.Г. Савченко. Харшв: Прапор, 2003. 542 с.
15. Фщула М. М. Педагогiка вищо! школи: навч. поаб. Вид. 2-е, доп. Ки!в: Академвидав, 2010. 456 с.
УДК 371.31
Григорчук Т.В.
Втницький державний педагогiчний утверситет iMeHi Михайла Коцюбинського ФОРМУВАННЯЛОГ1ЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧН1В В УМОВАХ НОВОI УКРА1НСЬКО1 ШКОЛИ
Grigorchuk T. V.
Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky FORMATION OF LOGICAL THINKING STUDENTS IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL
Анотацш.
Процес мислення цкавив людей з давшх чаав. Ще античнi фшософи мiркували над його роллю в життi людини. Так, грецький фшософ Сократ вважав мислення способом ni-знання свiту i самого себе, причому в процеа такого ni-знання людини самовдосконалюеться.
Аристотель пов'язував усвiдомлене мислення з вiдчуттями, як вiдnравною точкою тзнання. Розумо-вий процес, на його думку, полягае вузагальненш отриманих знань, i йде вiд конкретного до абстрактного.
Abstract.
The process of thinking has interested people since ancient times. Even ancient philosophers pondered its role in human life. Thus, the Greek philosopher Socrates considered thinking a way of knowing the world and himself, and in the process of such knowledge of man self-improvement.
Aristotle associated conscious thinking with sensations as a starting point of knowledge. The mental process, in his opinion, is to generalize the knowledge gained, and goes from concrete to abstract.
Ключовi слова. логжа, мислення,школа,поняття,систематизащя.
Keywords. logic, thinking, school, concept, systematization.
У XVII столгтп Рене Декарт, вщомий фран-цузький фшософ i математик тдкреслював важ-ливГсть мислення i буття в житп людини: «Я мислю - значить, я юную».
Шдерландський фшософ-рацюналкт XVII столптя Бенедикт Стноза,
в сво!й робоп «Трактат про вдосконалення ро-зуму i про шлях, яким найкраще прямувати до ютинного тзнання речей. Вт видГляв тзнання окремих речей, що доставлясться розуму почут-тями, тзнання шляхом спогадiв, тзнання шляхом мiркування, що спирасться на знання загальних понять i загальних властивостей речей.
Дослгдження мислення психологами почалися ще в XVII столгтп, здаттсть мислити в той час вва-жали вродженою, а саме мислення ототожнювали з лопкою. У XX столгт, експериментально вивча-ючи процес мислення, вчет роздГлилися на двГ
групи: до першо! групи входили прихильники за-твердження того, що iнтелектуальнi здГбносп людини е природним даром i розвинути !х неможливо; друга група вважала, що в перебiгу життя цГ здГб-носп можуть формуватися i розвиватися. У асоща-тивно! емпрично! психологи юнувала думка, що мислення - це процес випадкового перебору рГзних асощацш [5, ст.107].
Мислення - це сукуптсть розумових процесГв, що лежать в основГ тзнання; до мислення саме вгдносять активну сторону тзнання: увага, сприй-няття, процес асощацш, утворення понять i суд-жень. У бшьш тГсному лопчному сенс мислення мютить в собГ лише освГту суджень i умовиводГв шляхом аналГзу i синтезу понять.
Мислення - це процес тзнавально! дГялъносп ГндивГда, характеризуемся узагальненим i опосе-редкованим вгдображенням у свщомосп людини
