CC BY
612. Rink, J.E. (2009). Designing the physical education curriculum: promoting active lifestyles. Boston: McGraw-Hill Higher Education.
13. Stanard, S. (1994). Physical ability testing (The "Denver/Standard" model). Law and Order, 14 (8), 22-23.
14. Lund, J., Tannehill, D. (Eds.) (2005). Standarts-based physical education curriculum development. Boston: Jones and Bartlett's Publishers.
15. Kirk, D., Macdonald, D., O'Sullivan, M. (Eds.) (2006). The handbook of physical education. London; Thousand Oaks; New Delhi: Sage Publications.
16. Vilkner, H.J. (1986). Körpererziehung.
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕСШНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ
Форостюк Т.В.
кандидат педагоггчних наук, доцент, доцент кафедри педагогжи, теорИ та методики початково'1 oceimu, Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний nедагогiчний ymiверси-
тет iменi Григорiя Сковороди»
THEORETICAL ASPECTS OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALIST
Forostyuk T.
Cand. Sc., associate professor, associate professor ofpedagogy, theory and methodology of elementary education, Public higher education institution «Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University»
АНОТАЦ1Я
У статп розкриваються особливосп професшно! шдготовки майбутнього вчителя початково! школи. Проаналiзовано rayraBi пращ з проблеми. Доведено актуальшсть зазначено! проблеми. ABSTRACT
The article describes the features of professional training of primary school teacher. The scientific works on the problem have been analyzed. The actuality of this problem has been proved.
Ключовi слова: training, preparation of future teachers, educational process, creative activity. Keywords: професшна шдготовка, шдготовка майбуттх учителв, освггнш процес, творча дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Проблема професшно! шдготовки майбутшх фахiвцiв, зокрема, початково!' школи е актуальною, осшльки ввд И розв'язання залежить формування майбутнього по-колiння; пiдготовка вчителiв, здатних до оргашзацп освiтнього процесу в умовах реформування освiти та сучасних виклишв часу. Школi потрiбен творчий фахiвець, який володiе iнновацiйними техно-логiями, активними методами та прийомами; мае потребу та бажання до самовдосконалення, про-фесiйного творчого розвитку; умiе активiзувати пiзнавальну творчу дiяльнiсть, любить дггей i свою професiю; мае грунтовш знання та бажання !х по-повнювати; досконало володiе словом як засобом стлкування та оргашзацп освггнього процесу; прагне впроваджувати в життя европейськi цш-ностi.
У зв'язку з цим особливо актуальною е проблема професшно! шдготовки творчих учителiв початково!' школи. Адже вдосконалення нацiональноi освггаьо!' системи потребуе наукового пошуку ефективних засобiв, оптимальних iнновацiйних способiв перебудови оргашзацп всього процесу професшно! пiдготовки в напрямку орiентацii на особистiсний розвиток суб'екпв цього процесу.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Аналiз лггератури дав змогу стверджувати, що в рь знi перiоди розвитку суспшьства й освiти ця проблема була завжди актуальною. У наукових досль дженнях багатьох науковцiв грунтовно розкрито рiзнi аспекти цiеi проблеми.
Проаналiзувавши лiтературу, ми з'ясували, що проблемою професшно! шдготовки фахiвцiв
щкавилися науковцi минулого, а нинi вона теж актуальна, а тому в полi зору багатьох вчених. Зокрема, и дослщжували В. Сухомлинський, I. Бех, В. Кремшь, А. Алексюк, О. Савченко, Л. Кондрашова, В. Ракович, О. Безпалько, В. £вдокимова, I. Зязюн,
0. Абдуллша, В. Лозова, О. Пехота, О. Щербакова,
1. Синиця, В. Андрущенко, С. Мелiнда, О. Падалка, М. Стась та iн.
Щдготовка майбутнiх учителiв у вищих педа-гогiчних освiтнiх закладах потребуе постшного вдосконалення теоретично! бази, пошуку й упрова-дження ефективних методик та шновацшних тех-нологiй навчання. Науковцi вважають, що необ-хiднi змiни в пвдходах до розв'язання поставлених завдань. Це питання висвiтлюють у працях такi вченi: £. Антонович, Е. Белшна, Л. Масол, В. Бу-тенко, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Шевнюк, О. Щолокова та iн. [3].
Проблема шдготовки вчителя псно пере-плгтаеться з проблемою розвитку творчих здiбно-стей особистостi, з проблемою оргашзацп творчо! шновацшно! дiяльностi. Цi питання е важливими, хоча й неоднозначними, про що сввдчить значна шльшсть наукових праць вiтчизняних i зарубiжних фiлософiв (М. Каган, М. Бердяев та ш.), психологiв (I. Бех, Л. Виготський, Д. Богоявленська, £. 1ль!н, В. Кузiн, А. Маслоу, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубшштейн, Б. Теплов та ш.), педа-гогiв (В. Бутенко, I. Зязюн, О. Коберник, В. Кузь, Б. Неменський, О. Олексюк, В. Орлов, I. Осадченко, Г. Падалка, Н. Побiрченко, О. Рудницька та ш.), ми-стецтвознавцiв (М. Волков, С. Дашель та iн.).
У працях сучасних учених-дослщнишв
знайшли вiдображення рiзнi аспекти окреслено! проблеми, а саме: взаемозв'язок творчих здiбно-стей i мислення особистостi (Д. Богоявленська, О. Матюшкш, В. Моляко та iн.), розвиток творчих здiбностей студентiв вищих навчальних закладiв (Л. Бичкова, А. Мелш-Пашаев, М. Пiчкур, Г. Сотська, М. Стась, В. Щербина та ш.); питання фор-мування педагопчно! майстерносп (Н. Гузiй, А. Маркова, В. Крутецький, В. Кан-Калик та ш.
Але аналiз наукових джерел сввдчить, що проблема пiдготовки фахiвця початково! школи потре-буе подальшого розгляду, оскiльки у зв'язку з ре-формуванням сучасно! початково! школи зали-шаеться ще недостатньо висвггленим методологiчне, органiзацiйне й методичне забезпе-чення процесу формування творчого фах1вця по-чатково! школи.
Мета написання статтi. Нашим завданням е висвiтлення теоретичних основ професшно! пiдго-товки майбутнього вчителя початково! школи.
Виклад основного матерiалу. Сучасний етап реформування освiти, зокрема, шдвищення вимог до змiсту, форм, методiв, технологiй, якостi освiти е актуальним нинi, оск1льки освiта в умовах сього-дення потребуе яшсних змiн. Модершзацп нацюна-льно! системи освгга е потребою часу.
Адже в Нацiональнiй доктринi розвитку освгга Укра!ни в ХХ1 столiттi вказуеться на необхщшсть яшсно! пiдготовки висококвалiфiкованих, творчо розвинених, конкурентоспроможних фахiвцiв, здатних навчатися впродовж життя, створювати матерiальнi та духовнi цiнностi громадянського суспшьства.
Окресленi завдання безпосередньо стосу-ються системи фахово! пiдготовки майбутнiх учи-телiв початково! школи, оскiльки вщ !х розв'язання залежить творчий розвиток учшв сучасно! школи, формування духовно! культури, свь тогляду, активно! життево! позицi!. До того ж саме початкова школа закладае базу для подальшого розвитку учшв, для розвитку !х штересу до знань, творчих здiбностей, пiзнавально! активностi, пiзнавально! самостшносп, креативностi, умiння володiти засобами мови та ш.
З урахуванням психолопчно! структури нав-чально-творчо! дiяльностi виокремлено структурш компоненти творчих здiбностей майбуттх учител1в, як1 виявляються та розвиваються в процесi цiе! дяль-ностг мотивацiйний (iнтерес до навчально-творчо! дiяльностi, потреба у творчостi, прагнення до само-реалiзацi!, до пошуку нового), емоцшний (емоцiйна чутливiсть, ввдчуття прекрасного, цшеспрямо-ванiсть, рефлексiя), когнiтивний (наявшсть теоретично! бази, творче мислення), дiяльнiсний (умiння, навички).
На думку вчених, готовнiсть до творчо! даяльносп складаеться з наступних компонент1в: особиспсного, теоретичного, практичного. Теоретичний компонент мае базовi теоретичнi данi про психолого-педагопчт технологи, дидактичнi основи щодо оргатзацп освiтнього процесу, щодо форм, методiв активiзацi! дiяльностi школярiв. Практичний компонент мютить в собi вмiння впроваджувати новiтнi технологi!, умiння здiйснювати самоанал1з, узагальнювати педа-гогiчний досввд, умшня анал1зувати та синтезувати сво! результата пращ.
У результат узагальнення наукових характе-
ристик дослщжувано! проблеми з'ясовано, що розвиток творчих здiбностей майбутнiх учителiв початково! школи - це неперервний процес змш, зокрема iндивiдуальних властивостей i якостей, який ввдбуваеться шд час активно! навчально-творчо! дiяльностi.
У процесi аналiзу наукових джерел з'ясовано, що формування вмшь i навичок майбутнiх учителiв е надзвичайно важливим. Адже без них майбутнш фах1вець не зможе органiзувати творчу освiтню дiяльнiсть i не сприятиме активнiй пiзнавальнiй дiяльностi учнiв.
Майстертсть педагога забезпечуеться сформо-ванiстю педагопчних здiбностей. А тому важливо придшити увагу формуванню комунiкативних умiнь i навичок, зокрема, вести дискусiю, володгги культурою мовлення, володiти технiкою мовлення, умiти доводити власну думку; швидко включати учнiв у роботу; умгги долати конфлiкти; навички дiалогiчного та монолопчного мовлення; умiння швидко встановлювати контакт iз класом; забезпе-чити увагу й дисциплiну) [5, с. 217].
А також необхвдно в майбутнього фахiвця ро-звивати дiагностичнi вмiння, зокрема, здiйснювати самоаналiз, самооцшку власно! виконано! роботи, проведеного уроку; умгга робити дiагностику сфор-мованосп iнтересу, умiнь, навичок [5, с. 217].
Дослщницьш вмiння е теж важливими, зокрема, органiзовувати пошукову дiяльнiсть, експе-римент [5, с. 217]. Учням подобаеться до-слщжувати, створювати нове, орiентуючись на власш можливостi. Важливо пiдтримати дитячу щкавють i не згасити вогник тзнання, а сприяти тому, щоб на урощ дiти вiдкривали нове, розв'язували проблеми, рiзноманiтнi навчальнi си-туаци, ребуси, кросворди, чайнворди, загадки та ш. Цi вмiння е необхвдними для майбутнього фахiвця, який плануе працювати з учнями початково! школи.
Необхвдшсть розвитку методологiчних умiнь майбутнього вчителя теж тдкреслюеться вченими. Майбутнш фахiвець повинен знати, як1 е шно-вацiйнi технологi!, умiти !х застосовувати, обирати найкращi для оргашзацп пiзнавально!' дiяльностi; робити порiвняльний аналiз у процесi !х викори-стання [5, с. 217].
Науковцi доводять, що важливими умiннями е оргашзацшш вмiння, серед них: органiзовувати учшв, стимулювати iнтерес, застосовуючи найдо-речн™ засоби, форми та методи [5, с. 217].
Тренувальш умiння теж мають бути в майбутнього вчителя. До них належать умшня створювати власш методичш розробки, обирати методи навчання [5, с. 217]. Крiм того, треба звернути увагу на формування гностичних умшь, серед яких видiляють умiння поповнювати й поглиблювати власнi знання; умшня вивчати учшв та ш. [5, с. 217].
Варто придiлити увагу розвитку перцептивних ум1нь, що е основою вмшь занурюватися у внутршнш свiт учня, е основою живого контакту (умшню розумiти фiзичний i псих1чний стан учня; умiння сшвчувати; бачити себе очима iнших) Дидак-тичнi - це здiбностi, яш дають змогу пояснити цiкаво й доступно навчальний матерiал [5, с. 18].
Сугестивш здiбностi майбутнього вчителя е основою вольового впливу. Науково-тзнавальш сприяють оволодiнню iнформацiею, яка е потрiбною
для педагопчно! професи; умшня творчо використо-вувати ц1 надбання [5, с.18].
Аналiз теорп та практики з дослщжувано! про-блеми дозволив визначити наявш суперечностi мiж:
- загальним завданням педагопчно! освгга, яке полягае в пiдготовцi висококвалiфiкованих творчих учителiв початково! школи, i недостатнiстю вiдповiдних науково обгрунтованих рекомендацш щодо його практично! реалiзацi!;
- традищйними формами й методами викла-дання дисциплiн у вищих закладах освгга та су-часними вимогами до професшно! подготовки май-бутшх фахiвцiв;
- необхiднiстю комплексного гармоншного розвитку творчих здiбностей майбутнiх учителГв шд час навчання та недостатшм органiзацiйно -ме-тодичним забезпеченням фахових дисциплш.
У процесi аналiзу психолого-педагопчно! лтге-ратури з'ясовано, що здГбносл - це складнi iндивiдуально-психологiчнi особливосп людини, як1 виявляються в дГяльносп та е умовою !! усшш-ного виконання. Вони мщно пов'язаш зГ сприйнят-тям, вгдчуттям, мисленням, уявою, пам'яттю.
До структури здГбностей входять: задатки; сен-сорно-перцептивш, штелектуальш та розумовГ можливосл; емоцшно-вольовГ чинники; високий рГвень створення нових образГв, фантаз1я, уява. А першоосновою здГбностей до рГзних видГв д1яль-носп е саморегулящя та розумова актившсть (ште-лект) у сво!й взаемоди. До того ж здГбносл завжди е результатом розвитку, який вГдбуваеться на ос-новГ задатков тд час навчання за визначених сощальних умов [6].
ТворчГ здГбностГ вченими визначаються як ш-тегративна властивють особистосп, яка де-термшуеться мисленням, пам'яттю, волею, переко-наннями, знаннями тощо (Б. Ананьев, К. Платонов, Я. Пономарьов, С. Рубшштейн та ш.); як синтез властивостей i особливостей особистосп, що характеризуют стушнь !хньо! вадповадносп вимогам визначеного виду навчально-творчо! дГяльносп й обумовлюють рГвень !! результативносл (В. Андреев та ш.); як здатшсть до здшснення шзна-вально! самод1яльносп (Д. Богоявленська та ш.), як здатшсть особистосп до нестандартного мислення, вГдмови вГд стереотишв (Дж. Гшфорд та ш.) [6].
З'ясовано, що творчГ здГбностГ грунтуються на продуктивному мисленш, розкриваються через визначення понять штелекту, обдарованостГ, твор-чого потенщалу (I. Бех, Д. Богоявленська, О. Гра-бовський, I. Кучерявий, Н. Лейтес, В. Лихвар, О. Лук, О. Матюшкш, В. Моляко та ш.).
Здшснений аналГз наукових дослгджень Гз пи-тань сутносп творчих здГбностей майбутшх учителГв початково! школи, яю будуть проводити уроки обра-зотворчого мистецтва, дае шдстави формулювати це поняття як складне психолопчне комплексне утво-рення, яке поеднуе педагопчш й спещальш (зо-крема, образотворчГ) здГбносп та е необхГдною умовою здшснення художньо-педагопчно! дГяль-носп [6].
До образотворчих здГбностей, на думку вче-них, належать: умшня вГдтворювати схожесть, помГчати в натурГ характерне, передавати ма-терГальну основу форми й закономГрносп !! створення - пропорци, анатомГчну структуру, фактуру поверхнц гнучк1сть мислення; стараншсть шд час
розробки матерГалу; рГвень розвитку моторики руки; здатшсть до вГдтворення натури та адекватного вгдображення дшсностц вгдчуття композицп [6].
Сучасш дослщники називають так1 суттевГ ознаки творчих здГбностей майбутшх учителГв початково! школи: тщатившсть, самостшшсть, здатшсть до подолання шерцп мислення, почуття нового й прагнення його шзнати, цшеспрямо-вашсть, широту асощацш, спостережливють, про-фесшну пам'ять, моторику руки, творче мислення, внутршне прагнення до новизни результапв, не-традицшний особистий свгтогляд, багату фантазш, розвинену шту!цш; творчий склад мислення, смшивють уяви й фантази, емпатш, натхнення, орипнальшсть, вгдхгд вгд шаблону [6].
У процес вивчення творчого досвгду вГдомих педагопв та аналГзу теоретично! бази видшено провгдш дидактичш принципи навчання, дотри-мання яких сприяе розвитку творчих здГбностей майбутшх учителГв початково! школи: урахування можливостей та обдарованостГ кожного студента; грунтовш знання; усвщомлешсть навчання; система завдань, яш послщовно ускладнюються; вгдвГдування музе!в, виставок, картинних галерей; активна участь у творчих починаннях студенпв, за-щкавлешсть !хшми усшхами. Продуктивна навчально-творча даяльшсть вимагае активГзацГ! вгдповгдних психологГчних процеав, що у свою чергу стимулюе розвиток здГбностей, необхГдних для ще! д1яльностГ. Результатом такого розвитку е особистють, яка прагне до постшного самовдоскона-лення в процесГ самореалГзаци [6].
АналГз лГтератури дозволив з'ясувати, що го-товнГсть майбутнього вчителя до шновацшно! творчо! д1яльностГ теж е важливою. А тому викори-стання ГнновацГйних технологГй пГд час фор-мування майбутнього вчителя початково! школи е актуальним, оскГльки вгд цього залежить не лише яшсть педагогГчно! дГяльностГ, а й кшцевий результат - формування та розвиток особистостГ учня, його штерес до навчання.
ГотовнГсть до використання шновацш визна-чаеться наявнГстю показнишв. Серед цих умГнь видГляють наступш: сформованГсть поняття, потреба, налаштовашсть на використання, а також го-товнГсть долати труднощГ.
Тобто, якщо майбутнГй учитель мае сформо-ване поняття про ГнновацГ!; якщо вш мае потребу запроваджувати у власну педагогГчну дГяльнГсть; якщо в майбутнього фахГвця е налаштованГсть на власну, а також колективну експериментальну роботу; якщо е готовшсть працювати над трудно-щами, проблемами, бажання !х усувати [5].
На основГ цих показник1в науковцГ видГляють репродуктивний, Гнту!тивний, пошуковий i творчий рГвш сформованостГ готовностГ майбутнГх учителГв до запровадження ГнновацГйно! дГяльностГ [1, с. 282].
Таким чином, якщо у вчителя шту!тивний рГвень, то вш сприймае ГнновацГ! як альтернативу традицшнш освГтнГй системГ. А вчитель, у якого репродуктивний рГвень володшня ГнновацГями, буде застосовувати !х у залежностГ вгд ситуацГ!, саме ситуативно. Учитель, який мае пошуковий рГвень, буде з величезним бажанням експериментувати та запроваджувати нове. А вчитель Гз творчим рГвнем досконало володГе ГнновацГйними технолог1ями,
створюе !х сам, розкривае власний творчий потен-цiал тд час педагопчно! дiяльностi з величезним бажанням [1, с. 282].
До того ж позитивна мотиваця майбутнього вчителя залежить ввд його професшних iнтересiв. А позитивна мотивацiя у вчителя з'явиться тодi, коли буде потреба в застосуванш iнновацiйного, щдви-щеннi педагопчно! майстерностi, а також розвивати-меться пiзнавальний iнтерес до використання техно-логiй [1, с. 284].
Практика сввдчить, що саме штерес впливае на бажання, прагнення до знань учнiв i студенпв. 1н-терес, на думку психолопв, е головним фактором впливу на бажання самонавчання, реалiзацu лю-дини, потреби самовдосконалюватися.
А тому завдання педагога в заклащ вищо! освiти сприяти оргашзацп навчання, пвдготовки майбутнього фахiвця, у процеа яко! б навчання переходило в самонавчання. Це сприяло б тому, що з'являлися внутрiшнi сили, яких би вистачило для подолання проблем. Оск1льки iнтерес - це основ-ний пiзнавальний мотив, саме вш сприяе бажанню працювати, удосконалювати власнi можливостi, упевнено йти до мети.
Як стверджують учеш, саме iнтерес як1сно впливае на ва життевi процеси й функцп: волю, увагу, сприймання, мислення, пам'ять. Крiм того, вiн е ефективним засобом навчання та позитивним мотивом.
Адже штерес - це цшний мотив, який спра-цьовуе в залежносп вiд важливостi та цiкавостi предмета. А, як сввдчать дослщження, в основi розви-тку штересу закладаеться потреба, яка стае актуальною тд час дiяльностi. Вщповвдно щд час виконання ще! творчо! дiяльностi формуеться та ро-звиваеться штерес [2, с. 135].
У процеа аналiзу психолого-педагопчно! лпе-ратури видшено умови, як1 впливають на розвиток тзнавального iнтересу:
1. Забезпечити максимальну активнiсть студе-нтiв на практичних заняттях, створити ситуаци активного пошуку, вирiшення пошукових завдань).
2. Забезпечити оргашзацш освiтнього процесу з урахуванням оптимального рiвня освггшх потреб.
3. Забезпечити у процеа роботи позитивну емоцiйну атмосферу.
4.Оргашзувати освiтне середовище, у якому б майбутш вчителi залучалися до активно! творчо! дь яльностi, самостiйного дослвдження, пошуку, ввдк-риттiв, самонавчання.
5. Сприяти урiзноманiтненню видiв роботи на занятп.
6. Мотивувати важливiсть фахово! пiдготовки.
7. Використовувати активнi методи стимулю-вання самоосвiти та яшсно! професiйно! щдгото-вки.
8. Мовлення викладача мае бути правильним, доречним, емоцшним.
9. Забезпечити емоцiйнiсть та щкашсть викла-дання навчального матерiалу.
Науковщ видiлили умови, як1 впливають на формування майбутнього вчителя, який буде твор-чим, а також з шновацшним баченням освiтнього процесу:
1. Разом iз учнями буде створювати кожен урок. А сшвтворчють вважатиме основою творчо! взаемоди з учнями.
2. Намагатиметься розвивати тзнавальну са-мостiйнiсть школярiв.
3. Матиме власну r0T0BHicTb до творчостг
4. Сприятиме позитивнiй психологiчнiй ат-мосферi на уроцi.
5. Мае високий piBeHb фахово! пiдготовки: знае предмет викладання, освiтнi програми, володiе педагогiчними технологiями.
6. Мотивуе оцшку, сприяе створенню ситуа-цiй устху та творчому зростанню школярiв.
7. Любить дггей i педагогiчну працю.
8. Сприяе створенню сприятливих умов для розвитку учшв.
9. Розвивае шзнавальш iнтереси учнiв.
10. Займаеться самоосвiтою, упроваджуе iнно-вацiйнi технологи.
11. Вияв дiалогiзму як бажання та вмшня слу-хати дитину [ 4].
А тому завдання перед закладами вищо! освгга: формувати компетентного, iнiцiативного, вiдповiдального, креативного вчителя, який вико-ристовуватиме шновацшш технологi! в практичнiй дiяльностi, сприятиме забезпеченню як1сно! освiти, сприятиме творчш дiяльностi учнiв. Це повинен бути вчитель-новатор, активний, творчий, який все життя розвиваеться.
Для цього треба створити атмосферу ств-працi, взаеморозумiння, поваги, довiр'я, дiалогiч-ностi, зацiкавленостi, вщкритосп, творчого на-тхнення та ш. Майбутнiй учитель мае розумiти, що його майбутня професгя е важливою, необх1дною, цiкавою.Таким чином, ми з'ясували, що проблема мае теоретичну базу. Але питання формування май-бутнього вчителя потребуе подальшого вивчення.
Лiтература
1. Дичювська 1.М. Iнновацiйнi педагоriчнi технологт!': навч. посТ6. / 1.М. Дичкiвська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
2. Методика навчання укра!нсько! мови в по-чатковiй школт навчально - методичний посТ6ник для студенпв вищих навчальних закладiв / За наук. ред. М. С. Вашуленка.- К.: Лиера ЛТД, 2010.- 364 с.
3. Музика О.Я. Розвиток творчих здiбностей майбутшх учителiв образотворчого мистецтва в процеа вивчення фахових дисциплш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педагог. наук: спец. «13.00.04 Теорiя i методика професшно! освТти» / О.Я. Музика. - Умань, 2011. - 23 с.
4. Освгтш технологi!': навч.- метод. поабн. / О.М. Пехота, А.З. Юктенко, О.М. Любарська та т.; за ред. О.М. Пехоти.- К.: Видавництво А. С. К., 2003.- 255 с.
5Лотапенко О.1. Лiнгводидакгика (курс лекцiй): навч. поаб. / О. I. Потапенко, Л.П. Кожуховська, Т.1. Товкайло, Т.В. Чубань. - К.: Мшешум, 2005. -402с.
6. Стась М.Я. Методика формування творчих здiбностей майбутшх учителiв образотворчого мистецтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. педагог. наук: спец. 13.00.02 «^орТя та методика навчання» / М.Я. Стась. - Ки!в, 2007. - 16с.
7. Методика навчання укра!нсько! мови в по-чатковш школТ: навчально - методичний поабник для студенпв вищих навчальних закладТв / За наук. ред. М.С. Вашуленка.- К.: Лпера ЛТД, 2010.- 364 с.
