CC BY
6
9. Shippey, T. A. J. R. R. Tolkien: Author of the century [Text] / T. A. Shippey. - Great Britain: Harper Collins Publishers, 2000. - 353 p.
10. Smith, R. Inside Language: Linguistic and Aesthetic Theory in Tolkien [Text] / R. Smith. - Berne and Zurich: Walking Tree Publishers, 2007. - 154 p.
11. The Letters of J. R. R. Tolkien [Text] / H. Caprenter (Ed.). - London: Harper Collins, 1995. - 502 p.
12. Tolkien J. R. R. Unfinished Tales [Text] / C. Tolkien (Ed.). - London: Harper Collins, 1998. - 616 p
13. Tolkien, J. R. R. The Hobbit, or There and Back Again [Text] / J. R. R. Tolkien. - New York: Ballantine Books, 1965. - 310 p.
References
1. Labunets, Y. O. (2015). Vykorystannia intertekstuainosti tvoriv Dz. R. R. Tolkina u vychovanni moralnoji osobystosti [Using J. R. R. Tolkien's works intertextuality for personaliyu's moral education]. First Independent Science Journal, 1, 118-121.
2. Bekh, I. D. (2006). Vykhovannya osobystosti: skhodzhennya do dukhovnosti [Personality's upbringing: the ascent to spirituality]. Kyiv: Lybid, 272.
3. Vasyanovych, H. (2005). Pedahohichna etyka. [Teaching ethics: studies.method. textbook]. Lviv: Norma, 344.
4. Elkin, M. (2015). Rol i mistse mizhkul'turnykh komunikatsiy ta dialohu v upravlinni navchal'no-vykhovnym protsesom [The role and place of intercultural communication and dialogue in the management of the educational process]. Naukovyy visnyk Melitopol's'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser: Pedahohika, 1, 33-38.
5. Kremen', V. (2013). Yakisna osvita i novi vymohy chasu [Quality education and new times requirements]. Dyrektor shkoly, litseyu, himnaziyi, 4, 4-11.
6. Lyurina, T. I. (2013). Formuvannya dukhovno-moral'nykh tsinnostey studentiv yak sotsial'no-pedahohichna problema [The formation of spiritual and moral values of students as a socio-pedagogical problem]. Naukovyy visnyk Melitopol's'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: Pedahohika, 1, 112-117.
7. Molodychenko, V. (2009). Hlobalizatsiya tsinnostey u konteksti osvitnikh praktyk [The globalization of values in the context of educational practices]. Vyshcha osvita Ukra-yiny, 3, 34.
8. Sukhomlyns'ka, O. (2002). Kontseptual'ni zasady formuvannya dukhovnosti osobystosti na osnovi khrystyyans'kykh moral'nykh tsinnostey [Conceptual bases of personality's spirituality formation on the basis of Christian moral values ]. Shlyakh osvity, 4, 13-18.
9. Shippey, T. A. (2000). J. R. R. Tolkien: Author of the century. Great Britain: Harper Collins Publishers, 353.
10. Smith, R. (2007). Inside Language: Linguistic and Aesthetic Theory in Tolkien. Berne and Zurich: Walking Tree Publishers, 154.
11. Caprenter, H. (Ed.) (1995). The Letters of J. R. R. Tolkien. London: Harper Collins, 502.
12. Tolkien, C. (Ed.) (1998). Tolkien J. R. R. Unfinished Tales. London: Harper Collins, 616
13. Tolkien J. R. R. (1965). The Hobbit, or There and Back Again. New York: Ballantine Books, 310.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Паламарчук Л. Б.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
Лабунець Юлiя Олепвна, асистент, кафедра шоземних мов та методик !х навчання, Кшвський ушвер-ситет iM. Бориса Гршченко, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053; астрант, Кафедра педагопки i педагопчно! майстерносп, Мелггопольський державний педагопчний ушверситет iм. Богдана Хмельницького, вул. Ленша, 20, м. Мелггополь, Украша, 72300 E-mail: y.labunets@kubg.edu.ua
УДК 378.013.43/.036
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51926
СЕРЕДОВИЩН1 ДЕТЕРМ1НАНТИ КОГН1ТИВНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТ1В В КУЛЬТУРОТВОРЧОМУ СЕРЕДОВИЩ1 ВНЗ
© Л. Л. Ордша
У cmammi проаналгзовано середовищнi детермтанти когнтивного розвитку cmydenmie у культуро-творчому середовищi ВНЗ, що визначають змкт тзнавальних, креативних здiбностей майбуттх фахiвцiв, nсиxiчноi реконструкци соцюкультурно'1 сутностi студентiв. Визначено сутнкть середовищ-ного тдходу до оволодтня когнтивними стилями дiяльностi, ттелектуальною культурою. Окреслено специфк ттелектуально-креативно'1' дiяльностi студентiв, що забезпечуе прояв ix творчого потенщалу Ключовi слова: середовищт детермiнанти, когнтивний розвиток, середовищний пiдxiд, педагогiка се-редовища, культуротворче середовище
There are analyzed environmental determinants of cognitive development of students in the cultural creative environment of the university determining the content of cognitive, creative abilities offuture professionals, mental reconstruction of socio-cultural nature of the students. It is defined an essence of the environmental approach to mastery of cognitive styles and intellectual culture are defined. It is outlined the specifics of the intellectual and creative activity of students, providing a manifestation of their creative potential
Keywords: environmental determinants, cognitive development, environmental approach, environment pedagogics, cultural creative environment
1. Вступ
В сучасних умовах освгга все бшьше починае усвщомлюватися як складний культурний процес, як особистюно-орГентована культурна дГяльшсть. Якщо система освгга розумГеться як система умов для особистюного становлення, культурного само-розвитку, то вищий навчальний заклад як елемент системи освгга зберГгае цю сутшсну характеристику. Це означае, що сьогодш головним завданням побудови i розвитку закладГв вищо! освгга е ство-рення умов для культурного розвитку особистостг Тому зростання штересу до дослiдження ролi сере-довища в житп людини не може оминути проблему його впливу на розвиток i формування особистостi. На мюце пасивного функцiонала-виконавця повинна прийти творча людина з активною позищею: вiльна, духовна, морально i фiзично здорова, здатна швидко адаптуватися у свт, що змiнюеться, адекватно ре-алiзовувати себе в природному i штучному (створе-ному людиною) свт i соцiумi. Моральнiсть, гу-маншсть, екологiчне й етичне ставлення до навко-лишнього свiту, людям i самого себе, естетич-не сприйняття свиу, iнтелектуальна розвиненiсть, здатшсть до рефлексп та саморозвитку, до викори-стання сво!х знань тшьки в iм'я миру, добра, любо -вi - головнi якосп людини культури, виховання яко! е центральним, комплексним завданням сучасно! педагопчно! освiти.
ДослГдження теоретико-практично! дiяльностi освишх установ виявляе, що вирiшенню цього зав-дання на сучасному етат перешкоджають наступнi негативнi фактори:
1. Мiж системою освiти i реальними умовами життя суспiльства прогресуе розрив. Освгга вГдстае вГд життевих запипв, не врiвноважуе сподiвань окремих особистостей i потреб суспiльства.
2. Освгга, завдяки потужнос^ свого пошуково-го потенщалу i незбалансованостi мГри «людина-природа» е однiею Гз причин свггово! еколопчно! катастрофи.
3. Сьогодш в педагопчнш практищ бшьшос-ri освишх установ йде традицшне, тобто, розрГз-нене предметне викладання, поеднане за принципом суми знань.
4. Система виховання та система навчання ро-звиваються паралельно.
5. Превалюють командно-примусовГ методи навчання, що не сприяють формуванню цшшсного ставлення до людини, навколишнього свиу та сощу-му, розвитку штересу особистосп до тзнання.
Мета статт - проаналГзувати середовищш де-термшанти когшгавного розвитку студенпв у куль-туротворчому середовищГ ВНЗ, що визначають змют тзнавальних, креативних здГбностей майбутшх фахь вщв, психГчно! реконструкцй' соцюкультурно! сутно-CTi студенпв; визначити сутшсть середовищного тд-ходу до оволодшня когшгавними стилями дГяльнос-п, штелектуальною культурою; окреслити специфГку Гнтелектуально-креативно! дГяльносп студенпв, що забезпечуе прояв !х творчого потенщалу.
2. AHa4i3 лiтературних даних та постановка проблеми
У процес дослщження передумов виникнення феномену культуротворчого середовища (далГ -КТС), нами представлений анал1з усвщомлення рол1 середовища у становленш i розвитку людини.
Питання про те, яким чином на окремого шдивща дГе середовище, у ва часи було у центрГ ува-ги мислител1в. Якщо спочатку Где! середовища розглядались у рамках фшософп та психологи, то у подальшому вони призвели до появи педагопки середовища. Вона виникла завдяки роботам педагога-дослГдника С. Т. Шацького, який вважаеться автором термшу «педагопка середовища» [1]. Головна заслуга С. Т. Шацького полягае в тому, що вш вперше цшсно розглянув вплив умов середовища на со-щал1зацш дитини.
Укра!нський педагог-вихователь А. С. Макаренко вщзначав роль середовища як чинник формування особистосп, що розвиваеться, i навпь в умовах суворого, комунарського побуту надавав великого значения введення в штер'ер декоративних рослин, вш...«навиь тодГ, коли наш колектив був дуже бГдним, завжди будував оранжерею, i не яку-небудь, а з розрахунку на гектар квтв, як би дорого це не коштувало... Ми робили бляшаш спещальш кошики i вс бордюри та сходи заставляли квпами. Це було дуже важливо [2]».
Середовищна психолопя, яка виникла у 70-х роках ХХ ст. завдяки зусиллям американських психо-лопв В. 1ттельсона, Х. Прошансш, Л. РГвлша, Дж. Вшкеля та ш. почала розглядати людину i середовище як едину систему взаемодп. З точки зору цих авторГв, важливим принципом середовищно! психологи е те, що людина живе не у фжсованому середо-вищГ, адаптуючись до нього, а змГнюе його. Змшюю-чи свш свп, людина змГнюеться сама. Питання в тому, насшльки людина усвщомлюе, яке середовище вона створюе. Предметом дослвдження цього ав-торського колективу стае роль людини у створенш свого середовища.
У рядГ дослГджень, присвячених середовищу, обговорюеться проблема детермшзму. Власне кажу-чи, можна розглядати п'ять варГанпв взаемодй' мГж людиною i середовищем, i мабуть, слад вважати, що вс вони мають мюце в рГзних ситуащях:
1. Середовище, людина - середовищний де-термшзм - направлена причинно-наслщкова де-термшащя. £ два варГанти: лшшна, жорстка залеж-тсть та ГмовГршсна залежтсть. Остання означае, що одна Гз даних змшних з певною вГропдтстю породжуе шшу, або що в основГ !х лежить загальний чинник.
2. Людина, середовище - людина формуе се-редовище.
3. Середовище-людина - взаемопричинна де-термшащя - вщбуваеться взаемодГя мГж середовищем i людиною або штерференщя. МожливГ форми: врГвноважуюча детермшацГя (гомеостаз), нестшка рГвновага.
4. Середовище + людина - середовище i людина представляють едину систему.
5. Випадкова детермшащя. Попередня подя Мяк не впливае на наступну, але загальний результат може бути передбачений за законами в1рог1дност1.
У нашому дослвдженш культуротворче середовище ВНЗ (дал1 - КТС) виступае умовою саморе-ал1зацй' особистосп студента у навчальному процеа i розглядаеться як система життедiяльностi, що вклю-чае взаемопов'язану сукупнiсть навчально! та дозв^ево! дiяльностi суб'ектiв освiтнього простору, покликана формувати ïx культурно -освгтне мислення, актуалiзувати цiннiснi орiентацiï, реалiзувати творчий потенцiал i забезпечувати валеолопчш чинники про-фесiйно-навчального функцiонування. Якщо у про-цесi навчання i виховання оптимально поеднуються нетрадицiйнi i традицшш форми навчання, рiзно-маштш види творчих робiт, то утворюеться культу-ротворче середовище, яке забезпечуе прояв i розви-ток творчого потенцiалу особистосп студента.
3. Середовищнi детермiнанти когштивного розвитку студентiв у культуротворчому середо-luiini ВНЗ
У нашому дослщженш середовищними де-термiнантами когнiтивного розвитку студенпв ви-ступають середовищна обумовлешсть та середо-вищнi уявлення. Середовищна обумовлешсть когштивного розвитку пропонуе наявшсть засобiв взаемодiï суб'ектiв з середовищними факторами, що дозволяе прогнозувати характер ïx впливу та цшес-прямованого використання у процесi формування КТС. Розвиток середовищних уявлень призводять до розумiння активноï ролi людини у процесах пiзнання i перетворення оточуючого свiту.
Когнiтивнiсть, або тзнання (лат cognitio, «тзнання, вивчення, усввдомлення») - термiн, що означае здатшсть людини до розумового сприйняття i перероблювання зовнiшньоï iнформацiï. Цей термш з'явився у 50-тих роках ХХ ст. в США, як один iз напрямiв сучасно1' псиxологiï («когттивна псиxологiя») i визначае так1 поняття як знання, вмiння, навчання.
Ешстемолопчна теорiя когнiтивного розвитку була розроблена Ж. Шаже, в якiй вш дослвджуе зро-стання розумових здiбностей людини у стадiï розвитку, що означае здатшсть точно ввдображати оточуючий свiт i виконувати лопчш операци, як1 виникають у взаемодп з навколишшм свiтом. Вче-ний стверджуе, що людина самостiйно конструюе сво1' когнiтивнi здiбностi за допомогою власних дш у навколишньому середовищi [3].
У псиxолого-педагогiчнiй лiтературi термш "когнттивний розвиток" визначаеться як вплив школьного навчання на когттивний розвиток дитини (М. Коул); розумовий рют людини вщ дитинства до дорослосп (Г. Глейтман); розвиток, мислення лю-дини як складний результат зростання, що почи-наеться з моменту народження (Р. Солсо); змша iнтелектуальниx здiбностей i знань про свiт в про-цесi розвитку дитини (В. Дружинш); процес змiни когнiтивниx структур, i 1'х атрибутивних властиво-стей (П. Щедровицький); онтогенетизм тзнавально-го процесу (Л. Виготський) та ш.
Когнггавний розвиток (англ. Cognitive development, шм. Kognitive Entwicklung) - це розвиток уах видав тзнавальних процеав, таких як вГдчуття та сприймання, пам'ять, увага, уява, мислення та Гнте-лект, ршення лопчних i творчих задач, що змшю-ються з вшэм людини. Для збереження шдиввдуаль-носп, розвитку особистосп та устшно! життед1яль-носп людит необхГдно володгга здатшстю тзнавати.
ПГзнання не е пасивним процесом, воно завжди поеднане з перетворення тзнаного, що визначаеться когнггавною самоспйшстю. Когттив-ною самоспйшстю ми називаемо саме вГдповГдну як1сть, що штегруе: показники емоцшно-мотива-цшно!, вольово! та спонукально-оцшювально! сфери психики; сформований у особистосп тезаурус декла-ративних знань, комплекс процедурних умГнь i нави-чок, компетенттсть у здГйсненнГ навчально-тз-навально! та професшно! дГяльносп [4].
Для позначення характеристики особистосп, яка являе собою стшш Гадивадуальн особливосп тзнавальних процеав, австршський психолог i ми-слитель А. Адлер вперше використав поняття «ко-гштивний стиль», який, в рамках його шдиввдуаль-но! психологи, розумГвся як своерГдшсть життевого шляху особистосп, структурованого постановкою i досягненням цшей [5].
Когштивною дГяльшстю вважають дГяльшсть, що спираеться на шзнавальш (когштивш) здГбносп студента. До когштивних здГбностей (вГд лат. Cogito - мислю) належать: лопчш та емоцшно-образш здГбносп, смислове та наукове бачення, здатшсть прогнозувати перспективу, формулювати гшотези, робити висновки та ш. Головним принципом розвитку тзнавальних здГбностей е первиншсть тзнання студентами реальносп i самостшшсть от-римання знань.
Кардинальне значення для дослГдження когштивного розвитку студенпв, на наш погляд, ма-ють так1 фактори:
1. 1сторичний шдхщ до трактування особли-востей молодо вжовГ особливосп сввдомосп молодГ завжди залежать вГд сотально-юторичного контексту, особливостей суспшьно! системи.
2. Диференцшований анал1з молодГ по актив-носп, освт, полггачнш позицп.
3. Змютовна орГентацГя поведшки молодо! людини (визначення цшей, цГннГснГ орГентацп).
В умовах КТС студент демонструе найбшьш висок результати у навчанш, що пояснюеться креа-тившстю викладача, а саме рГвнем знань, стилем спшкування та творчими тдходами до оргатзацп освггаього процесу. Тому проблема тдготовки креативного та високоштелектуального фах1вця, здат-ного до творчо! дГяльносп об'ективно пов'язана з умовами моделювання КТС ВНЗ, а саме - розбудо-вою процесу когштивного розвитку студенпв.
АктивГзатя процесу когштивного розвитку студенпв спрямована на удосконалення змюту, форм, методГв, прийомГв i засобГв навчання з метою шдвищення активносп i самостшносп у засвоенн знань, формуванш умшь i навичок, творчого використання !х на практицг
У моделюванш КТС ВНЗ когштивний стиль формують, в основному, так1 види когштивних ум1нь, як: умшня розглядати проблему в р1зних системах координат; умшня вид1ляти об'ект з контексту; умшня гнучко i функцюнально мислити. Когштивний стиль конструюе здiбностi студента за допомогою власних дш в КТС середовищт
4. Сутшсть середовищного пщходу
Для розбудови процесу когнiтивного розвит-ку студентiв як умови його впливу на формування КТС ВНЗ, у нашому дослiдженнi ми застосовуемо середовищний щдхвд, який представляе собою тео-рш здiйснюваного через спещально сформоване середовище, а саме - культуротворче - управлшня процесом формування та розвитку особистосп. Тео-рш середовищного подходу можна визначити як методологш педагогiчноï дiяльностi й науково-педагогiчного дослiдження.
Використання середовищного шдходу до ко-гнiтивного розвитку студенпв вказуе на те, що цей процес грунтуеться на наступних регулятивах:
- повноцiнна освiта людини повинна формува-ти у не1 не тшьки досввд адаптацiï та функцюнування, але й цiннiсно-смисловi орiентацiï, творчi перетво-рення в навколишнiй дшсносп, що вимагае обо-в'язкового доповнення традицiйно представлених в освiтi середовищних елеменпв (норми i вимоги, наочт зразки i приклади дiй та ш.) середовищними умовами для забезпечення дiалогу та соцiокультурноï творчостi (полюмисловими текстами, образами ви-датних особистостей, свободою вибору, зняттям жорстких обмежень у сшлкуванш i д1яльносп);
- утверджена в масовш практицi лопка ор-ганiзацiï освiтнього процесу, заснована на логiцi наукового пiзнання, повинна бути замшена на бшьш природну для людини логiку взаемодiï зi сво1'м сере-довищним оточенням: сприйняття навколишньо1' освiтньоï реальностi, спiввiднесення ново1' навчаль-но1' iнформацiï з колишшм iндивiдуальним досввдом i ïï перевiрка в практичнiй дiяльностi; творча само-реалiзацiя в освiтньому середовищi;
- процес формування рефлексивно-творчого досвщу студенпв не може проектуватися виключно на основi традицiйноï системно-дiяльнiсноï методологи, так як вона не в повнш мiрi враховуе середо-вищш (необхiдний конкретному студенту просторо-во-часовий режим навчання, спонтаннi фактори навчання тощо) i особистiснi (внутрiшня мотиващя, ставлення до себе та свого утворення, суб'ективний вибiр у навчанш та iн.) умови розвитку.
Iерархiчний характер когнiтивного розвитку студентiв слщ розглядати з нижчих рiвнiв до вищих. Перший рiвень - це когштивна активнiсть, яка включае в себе придбання, застосування i перетво-рення когштивного досвiду. Другий рiвень - когштивна самостшнють - це компетентшсть у здiйсненнi навчально-пiзнавальноï та професшно1' дiяльностi. Третiй рiвень - штелектуально-креатив-на дiяльнiсть - це продуктившсть застосування i перетворення досвiду яка визначаеться загальним iнтелектом i креатившстю.
Когнiтивна активнiсть - це здатнють навча-тись i розпiзнавати шформацш, наявнiсть осо-бистiсних результатiв освгга, що вiдрiзняються вiд освiтнiх стандарпв глибиною, тематикою, думкою, вiдмiнними вщ загальноприйнятих.
Суттевий вплив на придбання знань справляе навчальний процес, який комб^е навчальнi компо-ненти (методи, прийоми, форми) у 1'х структурнiй взаемоди, що дозволяе створювати рiзнi педагопчш технологй'. Для пiдвищення ефективностi навчання технолопза^ передбачае цiлiсне використання в навчальному процесi оптимально1' кiлькостi нав-чальних компонентiв, системне планування, ор-ганiзацiю виконання й оцiнку процесу навчання вщповвдно до поставлених цшей застосування люд-ських i технолопчних ресурсiв.
Для досягнення високих результапв у само-стiйнiй когнiтивнiй дiяльностi важливi такi якостi, як: наснага, емоцшно - образний пiдйом у творчих ситуащях, умiння налаштовуватися на процес само-ст1йно1' роботи i створювати внутршню позитивну мотивац1ю, образтсть, асоцiативнiсть, споглядаль-нiсть, в1дчуття новизни, здаттсть до емпатй', iнiцiа-тившсть, здатнiсть до генерацй' 1дей, подолання сте-реотипiв, обирання методiв тзнання, умiння визначати структуру i будову, формулювати гiпотези, конструю-вати верси, закономiрностi, формули, теорiï.
5. 1нтелектуально-креативна когнiтивна сфера особистостi
1нтелектуально-креативна когштивна сфера особистосп забезпечуе динамiчне вщображення дiй-сностi та ïï перетворення, посилення в нiй осо-бистiсноï' домiнанти, формування досвiду, прiори-тетшсть творчоï самореалiзацiï', регуляцiю дiяль-носп. У цiй сферi специфiчно взаемодшть психiчнi процеси, забезпечуючи единий потш цiлiсноï св1до-моï вiдображеноï та перетвореноï продуктивноï дiяльностi. 1нтелектуальна дiяльнiсть людини поед-нуе в собi не тiльки знання, навички, умшня, за-своення iнформацiï, а i здатшсть до прояву iнтелек-туальноï' iнiцiативи щодо створення нового.
1нтелектуальна дiяльнiсть надае людинi пев-toï iндивiдуальностi, визначае певний когнiтивний стиль, рацюнальний, наочно-образний спосiб пiз-нання, що у взаемодiï' вiдображае цшсшсть дiяль-ностi. Г. Перк1нс, автор теори «iнтелектуального порогу», на основi кореляцiйних дослiджень ствер-джуе, що для оволодшня кожною дiяльнiстю по-трiбен необх1дний i достатнiй рiвень iнтелекту [6]. Вчений вважав, якщо iнтелект у iндивiда нижче цьо-го рiвня, iндивiд не може працювати, але переви-щення штелекту над необх1дним рiвнем не дае зрос-ту продуктивностi. Вiдмiнностi продуктивносл в осiб, чий iнтелект перевищуе рiвень «порогiв» бу-дуть визначатися мотиващею, особистiсними рисами i т. п., але не вщмшностями штелекту.
Автори концепцп креативностi (Д. Гшфорд, Е. П. Торренс та ш.) пiдкреслюють, що креативнiсть е спшьною особливiстю особистостi i впливае на творчу продуктивнiсть незалежно вщ сфери прояву особистiсноï активностi. Креатившсть - це сутнiсть,
що належить одночасно як самому суб'екту, так i зовнiшньому свповг
Пд креативнiстю найчаспше розумшть таю рiзнi здiбностi, як уява, асощативтсть, фантаз1я, мрш-ливiсть, кмiтливiсть, готовтсть до вигадування, ви-нахiдливiсть, своервдтсть, неординарнiсть, нестан-дартнiсть, самобутнiсть, оригшальшсть, штущя, Здатнiсть до виршення проблем, шсайт, наявнiсть до-сввду реалзацп найбiльш творчих сво1х здiбностей у формi виконання та захисту творчих робгт, участь у конкурсах, ол1мтадах та iн. Креативнiсть, на наш по-гляд, - це iнтеграцiйна здатнiсть, що вбирае в себе цш системи взаемопов'язаних здiбностей-елементiв.
Отже, штелектуально - креативна дiяльнiсть необхвдна людинi в процесi пiзнання навколишньо! дiйсностi i розподiлена за такими показниками:
- Чуттеве вiдображення дшсносп, розвинена працездатшсть, енергiйнiсть;
- Здатшсть до абстрактного i рацiонального мислення, цiлеспрямована дiяльнiсть та ефективна життездатшсть в навколишньому середовищi, ед-шсть операцiй, змiсту та продукту.
- Схильшсть до експерименту, бачення супе-речностей, формулювання проблеми i гшотези, во-лодiння способами вирiшення рiзних завдань.
6. Обговорення результат дослщження
КТС ВНЗ формуе гуманiстичний тип особистосп, яка не лише споживае культурнi цiнностi, але i примножуе 1х, а формування творчо! особистостi, 11 саморозвиток в освт разом з появою численних моделей шновацшного навчання знаменуе кардина-льну змiну типу соцiокультурного успадкування, яким забезпечуеться перевага нового над котюван-ням старого. Середовищнi детермiнанти когштивно-го розвитку студентiв формулюють розумшня як1сних характеристик культуротворчого середови-ща вишу таким чином:
- КТС забезпечуе (мае в наявносп) всi необ-хiднi умови (компоненти) для самотзнання, самоак-туалiзацil, саморозвитку особистосп;
- КТС стимулюе активнють суб'ектiв, само-стiйнiсть;
- КТС - це проспр для сошально-значущо! вшьно1 дiяльностi особистостi, поля, що мютить iнформацiю про досягнення людства i надае мож-ливiсть для особистосп 11 використовувати, комбi-нувати, синтезувати, тобто перетворювати;
- КТС забезпечуе можливють комфортного юнування в освiтньому просторi суб'ектiв, дозволяе бути людиною культури, що дае право свщомого i вiльного вибору свого мюця в культурi та сошумц
- КТС дозволяе особистосп в 11 вiдносинах з iншими суб'ектами направляти свiй внутрiшнiй по-тенцiал на перетворення дiйсностi;
- КТС характеризуемся варiативнiстю, дiало-пчшстю, толерантнiстю, духовною та культурною насиченютю.
7. Висновки
Культуротворче середовище вищого закладу освiти розглядаеться як система життезабезпечення, яка включае в себе проблемш фази соцiалiзацil, адаптаци та пристосування до нових умов у вищому навчальному закладi через отримання знань, пер-сонiфiкацiю через творчу дiяльнiсть, iнтеграцiю з «новим» середовищем через навчально-виховну дiяльнiсть. Середовищнi детермшанти процесу ко-гнiтивного розвитку студенпв в культуротворчому середовищi ВНЗ визначають змiст розкриття тзна-вальних, креативних здiбностей майбутнiх фахiвцiв, псих1чно! реконструкцп соцюкультурно! сутностi студентiв, оволодiння когштивними стилями дiяль-ностi, iнтелектуальною культурою.
Лггература
1. Шацкий, С. Т. Избранные педагогические сочинения [Текст] / С. Т. Шацкий. - М.: Педагогика, 1980. - 720 с.
2. Макаренко, А. С. Сочинения. Т. 8. [Текст] / А. С. Макаренко. - М: Педагогика, 1988. - 311 с.
3. Пиаже, Ж. Теория стадий [Текст] / Ж. Пиаже; под ред. П. Я. Гальперина, А. Н. Ждан. - История зарубежной психологии. 30-е - 60-е годы XX века. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - С. 232-292.
4. Семина, Л. В. Диагностический и мотивацион-ный этапы формирования когнитивной самостоятельности в процессе обучения бакалавров [Текст]: III Всероссийская научн.-практ. интернет-конф. / Л. В. Семина. - «Инновационные направления в педагогическом образовании» с международным участием. - Режим доступа: http://econf.rae.ru/article/5141
5. Адлер, А. Наука жить [Текст]: сборник / А. Адлер; сост. и ред. А. А. Юдина. - Киев: Port-Royall, 1997. - 287 с.
6. Перкинс, Д. Н. Творческая одаренность как психологическое понятие [Текст] / Д. Н. Перкинс // Науковедение. - 1988. - № 4. - С. 88-92.
References
1. Shackij, S. T. (1980). Izbrannye pedagogicheskie sochineniya. Moscow: Pedagogika, 720.
2. Makarenko, A. S. (1988). Sochineniya. Moscow: Pedagogika, 311.
3. Piazhe, Z.; Gal'perin, Y, Zhdan, A. (Eds.) (1992). Teoriya stadij. Istoriya zarubezhnoj psihologii. 30-e - 60-e gody XX veka. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta, 232-292.
4. Semina L. V. Diagnosticheskij i motivacionnyj eh-tapy formirovaniya kognitivnoj samostoyatel'nosti v processe obucheniya bakalavrov. «Innovacionnye napravleniya v peda-gogicheskom obrazovanii» s mezhdunarodnym uchastiem. Available at: http://econf.rae.ru/article/5141
5. Adler, A.; Judina, A. A. (Ed.) (1997). Nauka zhit'. Kyiv: Port-Royall, 287.
6. Perkins, D. N. (1988). Tvorcheskaya odarennost' kak psihologicheskoe ponyatie. Naukovedenie, 4, 88-92.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Отич О. М.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
Ордша Лариса Леонадвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра сусшльно-гумаштарних дисцип-лш, Бшоцершвський нацюнальний аграрний ушверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Бша Церква, Украша, 09117 Е- mail: Larisaordina@ukr.net
