CC BY
10Key words: model, modeling, professional competence, education and post-graduate education, teacher-philologist.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дахин А. Н. Моделирование компетентности участников открытого образования : монография / А. Н. Дахин. - М. : НИИ школьных технологий, 2009. - 288 с.
2. Енциклопедя освгги / [гол. ред. В. Г. Кремень]. - К. : Юршком 1нтер, 2008. -1040 с.
3. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике / Виктор Иванович Михеев. - [изд. 4, доп.]. -М. : Изд-во: Красанд, 2010. - 224 с.
4. Штофф В. А. Моделирование и философия / В. А. Штофф. - М. : Наука, 1966. - 304 с.
О. Ю. Нетреб'на
УДК 342.4:044.5:008
ГУМАН1ТАРНИЙ П1ДХ1Д ЯК МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ТУРИЗМУ
На
1 а межi XX-XXI ст. у перюд входження краш свиу в постшдус^альну добу роз-витку постають все бшьш очевидними тенденцп змiни цiннiсних прiоритетiв, що забезпечують суспiльний розвиток. Зокрема,
в економiчно розвинених кранах найбiльш яскраво починае проявляти себе феномен «переакцентаци» джерел створення нацю-нального добробуту з експлуатацii природ-них ресурав, використання у великих обсягах фвично!, низькоакумулятивноi' працi i фiнансового капталу на максимальне залу-чення наукомютких технологiй та ште-лектуального потенщалу.
Необхвдно вiдзначити, що у цих умовах, коли найцiннiшим товаром стають шформа-цiя, iнтелект, професiйна та особиспсна надiйнiсть людей, змiнюеться i роль освiти, вiд яко!, в першу чергу залежить, чи зможе суспшьство забезпечити себе необхвдним для ефективного розвитку iнтелектуальним i моральним ресурсом, дати можливiсть сво!м громадянам у повнiй мiрi розвинути власний природний й особистiсний потенцiал. У зв'язку з цим, практично у вж крахнах, хоча i по^зному, йде перманентний процес реформацii нацюнальних систем освiти, якi опинились сьогодш в умовах кризи.
Не е винятком i вiтчизняна система вищо! професiйноi освiти. Щоб мати можли-вiсть забезпечувати високий рiвень пвд-готовки фахiвцiв для рiзних сфер сощально-економiчного життя Укра1ни, освгга мае задовольняти цiлком конкретнi вимоги. Як засвiдчуе свiтовий досвiд, до таких належать неперервшсть, фундаментальнiсть та утвер-сальнiсть, антропологiзм i демократизм. Крш того, вона повинна мати мехашзми дина-мiчного саморозвитку i оволодiти iннова-цiйнiстю. Особлива увага при цьому при-дiляеться пвдготовщ менеджерського корпусу, який посвдае особливе мiсце у системi забезпечення ефективностi функцiонування та розвитку окремих органiзацiй, економiч-них галузей i держав у цiлому. У повнш мiрi це вiдноситься i до менеджерiв сфери туризму Укра1ни.
Проблема формування професiйноi культури у майбуттх фахiвцiв не вiдноси-ться до числа нових. 1й присвячено досить велику кiлькiсть робiт, написаних у рiзнi часи. Зокрема, професiйну культуру та
шляхи и формування дослвджували: А. М. Аку-сок [1], Ю. В. Грицкова, С. Г. 1ващенко, О. О. Юяшко [2], I. В. Макаренко (педа-гопчну культуру); М. I. Бабков, В. В. Одарш [3], О. М. Тюркова (культуру професшно! д1яльност1); А. В. Губа, Я. О. Черньонков [7] (професшну культуру вчителя); I. В. Щого-лева (комушкативш умшня майбутшх менеджерш туризму); I. А. Сенча (дослад-ницьку культуру майбутшх менеджер1в); Л. Б. Ншфорова (емоц1йну культуру майбутшх менеджер1в); Т. П. Стрша (професшну культуру майбутшх сощальних педагогов); С. А. Iсаенко (професшну культуру сту-денпв шженерно-техшчних спешальностей); С. М. Школаенко [4] (управлiння шновацш-ним розвитком системи освгги) тощо. Ц дослвдження проводились з позицш системного, диференцшованого, особислсного, д1яльшсного, проблемного, аксюлопчного, гендерно-ор1ентованого, розвиваючого, ште-грованого щдход1в.
Однак, у сучасних умовах, коли змшюе-ться погляд на людину, вона починае роз-глядатися як «м1ра вс1х речей», коли формуеться установка на прюритет яюсних показнишв у вс1х сферах життя суспшьства i виникае необхвдшсть в пiдготовцi менед-жерiв, яш засво!ли гуманiстичнi цiнностi демократичного сустльства, здатних компетентно застосовувати, творчо осмислювати i поповнювати отриманi у процеа навчання у ВНЗ знання та вмiння в умовах, що постшно змiнюються, - актуальним стае питання про пошук такого шдходу до процесу формування професшно! культури фах1вця, який би штегрував у собi всi вiдомi щдходи, i в той же час враховував тенденци часу. Таким щдходом е гумантарний nidxid до оргаш-заци процесу щдготовки фах1вщв (Б. С. Гер-шунський, В. П. Зшченко, I. Я. Лернер, А. П. Тряпщина, К. Роджерс (С. Rogers), Г. А. Дегтярьова, О. П. Лящ, Т. М. Петрова [5], Т. В. Прокопв [6], I. М. Тимчук).
З огляду на вищезазначене, мета cmammi полягае у виокремленш концеп-туальних аспекпв гуманiтарного пщходу, що
забезпечують методолопчш основи формування професшно! культури майбутшх менеджерiв туризму у процеа навчання у ВНЗ.
Слщ зазначити, що, хоча iндустрiя туризму вщносно молода галузь економ1ки, вона вносить значний внесок у процвiтання сво1х кра!н (обiг туристично! шдустри за останш 40 рок1в зрiс бшьш шж у 70 разiв). Особливктю туристично! сфери е те, що вона не тшьки орiентована на потреби i бажання споживач1в туристичних послуг, але й сама активно впливае на !х формування. Крiм того, на сучасному етапi розвитку туризму в ньому вщбуваються принциповi еволюцiйнi зм1ни: досить швидкими темпами здшснюеться перехвд в!д масового стан-дартизованого конвеерного туризму до масового диференцшованого та iндивiдуального, активно розвиваються так! напрями, як культурно-шзнавальний, науково-освггнш, релаксацшно-оздоровчий, спортивний, еко-лопчний туризм; з'являються нов! види (наприклад, сшьський туризм). Ц факти свщчать про гуманггарну спрямовашсть туризму та шдкреслюють необхщшсть прояву менеджерами найвищо! професшно! культури, вмшого щдходу до оргашзацп дгяльносп туристично! оргашзацп, засно-ваного на висок1й гумашгарнш культур!.
Безперечно, е ряд фактор1в, що негативно впливають на життедгяльшсть укра!н-ських туристських оргашзацш Кр!м мало опрацьовано! законодавчо! бази, недостатньо розвинено! шфраструктури, головне - це низько сформована професшна культура значно! частини менеджер!в, що виявляеться в !хнш недостатнш фшософський, культуро-лопчнш, моральнш, правовш, географ!чнш, економ!чнш та психолого-педагопчнш компетентности невмшш здшснювати ефективне дшове ! професшне стлкування; неспромож-носп своечасно виявляти суперечносп, що складаються, визначати причини !х появи та знаходити морально обгрунтоваш шляхи виршення. Невисокий професюнал!зм менеджер!в призводить до значного зни-
ження ефективносп дiяльностi туристичних органiзацiй (що вiдзначають бiльше 80% опитаних керiвникiв туристських шд-приемств Автономно! Республши Крим).
Як показали результати Всеукрансько! конференци «Формування полiтики розвитку i формування сiльського туризму в Укра!т», з'Хзду органiзацiй курортно-туристичного бiзнесу, мiжнародного науково-практичного форуму «Цiлющiй Крим: цiлорiчне вщнов-лювальне лiкування, рекреацiйний туризм та оздоровлення», однiею з причин такого стану справ е вщсутшсть сучасно! концепцii формування у майбутшх менеджерiв туризму професшно! культури, що враховуе реали нового часу.
1дея гуманiтарностi як прагнення до розвитку масштабу людиноцентрованого у кожнш окремiй людинi, як посилення людських смислiв у взаеминах людей i освiтi, як розумiння того, що одним з головних продуктiв людсько! творчостi е сама людина, мае багату iсторiю. Вона бере початок в античност i проходить через всю кторш наступних цивiлiзацiй. У нш поеднуються як загально-класичнi форми, так i «кранознавча специфжа». Особливо! актуальносп для впчизняно! освiти вона набула на рубежi ХХ-ХХ1 ст. у зв'язку з вiдсутнiстю основи, яка б втшювала загальну щею й дух нашого часу.
Дослщники освiти (С. О. Бiлан, Н. М. Демченко, Л. I. Демчина, I. Б. Матяш, Н. М. Москаленко, I. I. Пасшович, О. М. Фудорова Н. В. Шевченко) зазначають, що сучасна педагопка включае в себе найрiзноманiтнiшi цiлi виховання i навчання, рiзнi методи i системи, рiзнi програми, в нiй все, у бшьшосп випадюв, безсистемно, незв'язно, розкидано, суперечливо. Власне, в сучасних умовах ввдсутш загальноприйнятi принципи, вде! та методи, яю могли б керувати педагогами як в 1хтх теоретичних пошуках, так i на практищ. У центрi домшуючо! моделi педагопчного процесу знаходяться ввд-творенi в шструктивно-нормативнш формi предметнi знання, а не цшсна особистiсть
студента; процес навчання орiентований на формування особистосп з заданими характеристиками (модель випускника, компетентного спецiалiста), на оволодання освiтнiм стандартом: професiйними та ключовими компетенцiями як основними результатами навчання; особистють при такому пiдходi розумiеться як типове явище, як носш масово! культури i сощального досвiду. Технологи освiтнього процесу грунтуються на аде! корекци особистостi «ззовш» без достатнього облiку та використання суб'ект-ного досвiду самого учня як активного творця власного розвитку. Навчання роз-глядаеться як головна детермшанта розвитку особистостi. Слабкий ефект тако! моделi очевидний, так як майбутнш фахiвець отри-муе фрагментарну й однобiчну освiту, а питання про цiлiснi «людиноцентрованi» знання залишаеться вiдкритим. Звiдси зро-зумiло прагнення гуматзувати педагогику.
Водночас, навряд варто беззастережно абсолютизувати iдею гуманiзму, яка активно проголошуеться в якостi свпотлядно! основи нового пiдходу до оргашзацп навчального процесу внаслiдок обмеженостi и сучасного розумiння. Саме уявлення про людину як центр свiту, про и початкову перевагу i досконалють лягли в основу виправдання вж дiянь людства. Отже, визнання винят-кового положення людини у всесвт, в свою чергу, повинно накладати на людство й особливу вщповвдальшсть. Тому необх1дно на основi вже юнуючих фiлософських, психологiчних, педагогiчних, природничо-наукових уявлень про людину вести пошук тих свiтоглядних установок та вдей, якi дозволять вирiшити наявну проблему та уникнути помилок у майбутньому. При цьому потрiбно чiтко розумгга, що гуманi-зацiя та гуманггаризащя освiти хоч i близькi за сво!м змiстом в буденному вживант, але не синонiмiчнi по суп.
Гуманiзм формуеться i затверджуеться як вдея людського суспiльства. Про «гума-нiзм^> можна говорити тодi, коли маються на увазi вчення, сощальт iнститути, дiяльнiсть,
вчинки, ЯК1 П1дн1мають людину, ЯК1 сприяють ïï благу, щастю, свобод^ справедливость Прояви гумашзму як якосп особистосп позначаються термшом «гуманшсть». Гуманшсть виховуеться, е сукупшстю певних моральних властивостей. Вона виявляеться в самовираженш особистосп у свт культури, ïï вшьному усввдомленому вибор1 м1ж добром i злом, сустльним благом i егоютич-ними спрямуваннями, гтдтстю i раболш-ством, насильством i терпимктю, творенням i руйнуванням, сенсом i шсентгаицею. Допо-могти у цьому сввдомому вибор1 майбут-нього молодому фах1вцев1 повинна продумана програма гуманiтаризадiï професiйноï освгга, яка дозволить увести його в проспр свiтовоï культури. Саме таким чином гумаш-таризадiя виявляеться органiчно пов'язаною з гуманiзадiею освiти.
Концепти «гуматзащя освгга» та «гума-нiтаризацiя освгги» характеризують рiзнi вектори модершзацп вищоï професiйноï школи. Якщо «гуманiзадiя освгга» в широкому сенсi означае створення в сусшльсга гуманно1' системи освгга, вгдповгдно1' гума-шстичним идеалам (насамперед, особиспснш свобода сошальнш справедливосп i люд-ськ1й пдносп), то «гумаштаризащю освгга» необхвдно пов'язувати з1 змштовими, оргашзацшно-методичними та технолопч-ними аспектами навчально-виховного про-цесу. Можна сказати, що гумашгаризащя повинна сприяти залученню студенпв до гумашстичних цшностей, подолання одно-м1рност1 особистосп, яка задаеться профе-сшною спещал1зац1ею.
У результат! видляються два проблем-них поля, два реально юнуючих завдання. Перше завдання можна квал1фшувати як соцальне конструювання системи освгга, що вадповадае гуматстичним нормам та вдеалам. Друге завдання пов'язано з педагопчним забезпеченням формування гуманного спе-шалюта, прилученням особистосп до багат-ства гуман1тарно1' культури у межах навчаль-ного процесу та позанавчальних форм сту-дентсько!' активность
Анал1з наведених наукових робьт, а також вивчення осв1тньо1' практики у ВНЗ туристського профшю дозволяють зробити висновок, що гумаштаризашя шдготовки фах1вщв для сфери туризму передбачае формування в них гумашстично-ор1ентовано1' профес1йно1' культури, що включае у себе так1 освпш цшносп, як: 1) орiентацiя на сис-темне цiлепокладання в навчально-вихов-ному процесi; 2) усвщомлення шкоди догматичного i конформктського тзнання; 3) наповнення навчального процесу щншс-ними смислами морально!' вадповадальносп та громадянськоï активностi; 4) твердження едност смисложиттевих i рацюнально-пiзнавальних установок; 5) шдвищення культури оргашзацп професiйноï дГяльностц
6) розвиток тещи до свободи творчосп;
7) подолання аутизму наукового тзнання,
8) «замикання» його на себе, на свою власну самоцштсть.
Гуманiтаризацiя професiйноï освгга мае багаторiвневу структуру, де чГтко вияв-ляються свггоглядний (мае свою структу-ровану систему понять, що вщображають ютотш риси органiзацiï та здшснення навчального процесу), теоретичний (включае концептуальнi схеми-моделi вирiшення нагальних завдань, як1 пов'язанi з наданням новоï якост педагогiчноï реальностi) i оргашзацшно -методичний (застосування технологiй, ввдповвдних гуманiстичним критерiально-оцiночним орiентирам) прин-ципи.
Виступаючи в якосп методологiчного принципу оргашзацп процесу шдготовки фахiвцiв для сфери туризму, гумаштарний тдхвд являе собою конкретну форму антро-поцентричноï парадигми, яка м1стить систему понять, що ввдображають ютотш риси оргашзацп та здшснення процесу формування у студенпв ВНЗ туристичного профшю професiйноï культури; концептуальну модель виршення завдань, як1 пов'язанi з додаванням новоï якосп процесу подготовки фахiвцiв для сфери туризму на сучасному ^торинному етапi розвитку суспшьства;
конструктивний принцип оргатзаци дяль-ностi, застосування технологий, вiдповiдних гуманiстичним критерiально -ощночним орiентирам.
Як засвщчуе змiстове наповнення таб-лицi № 1, гуматтарний пiдхiд накладае свiй «ввдбиток» на аналз професшно! культури майбутнiх менеджерш туризму як цiлi нав-чального процесу. Враховуючи результати аналiзу акцентiв гуманiтарного пiдходу, а також те, що культура - це юторично певний рiвень розвитку сустльства i особистостi, вираженого в створюваних матерiальних i духовних цiнностях, в систем соцiальних норм i закладiв, у сукупностi вiдносин людей до природи, мiж собою i до самих себе, в специфiчних типах i способах оргатзаци людсько! життедаяльносп, а також способах i формах взаемного спiлкування, поведiнки та дiяльностi в конкретних сферах суспiльного життя, а профеая - це рвд трудово! дяль-ностi, що вимагае певно! пiдготовки, пiд професгйною культурою менеджера туризму слвд розумiти: яысть його мотивацшно-цшьово! спрямованостi (вклю-чаючи цiннiсно-смисловi установки, ступiнь позитивностi ставлення до професii, рiвень спрямованостi на досягнення високих показ-никiв у виршенш поставлених завдань); досконалiсть застосовуваних для оргашзаци i забезпечення ефективносп дiй трудового колективу технологiй (цшепокладання, збору та аналiзу необхщно! шформаци, прогнозу-вання i прийняття ршення, планування, постановки задач, iнформацiйного, психолого-педагойчного, матерiально-технiчного, фшан-сового та шших видiв забезпечення, контролю i оцiнки, внесения коректив в ухва-лення рiшень i план дш), форми i способи дшового спiлкування i професшно! поведан-ки; результативнiсть дiяльностi та затверд-ження цiнностей (встановлюваних i тдтри-муваних стандартiв, правил, принципiв, зраз-шв поведiнки).
Оцiнка професшно! культури менеджера туристично! органiзацii з позицiй гумань тарного пiдходу здiйснюеться через сощаль-
ну якiсть усiх складникiв його даяльносп. Це означае, що, ощнюючи (i формуючи) рiвень розвитку у майбутнього випускника про-фесiйноi культури, необхвдно враховувати, наскiльки в його мотивах представлена сощальна значимiсть його роботи, яка яюсть цiлей, що ставить перед собою менеджер, чи володiе вш сучасними способами виршення професiйних завдань, в як1й споаб орiенгуе-ться в умовах власно! дiяльностi, наскiльки включений в ц процес i чи сприймае результат свое! працi з позицш не тiльки власно! особистостi, але й соцiальноi значущостi.
Менеджер стае професюналом, який оволодiв гуманiстичними цшностями, не вiдразу: «рух у профеаю» мае тривалий i часто тернистий шлях. Якщо на нього дивитися з позицiй гуманiтарного пiдходу, то починаеться вiн з формування гумаштарно-свiтоглядноi бази, на основi яко! вiдбуваеться оволодiння способами дiй, тобто щдвищення «iнструменгальних механiзмiв» менеджера. ^ивщуальний досвiд складаеться зi сплаву гуманiтарноi культури та спецiальноi компе-тентносп. З накопиченням досвiду з'являе-ться все бшьше можливостей досягти кар'ер-ного росту.
Основна умова устшного просування кар'ерними сходами - цшеспрямоване формування високо! професiйноi культури. Це формування здшснюеться як у процеа навчально-виховного процесу у ВНЗ за умов освоення освiтньоi програми, так i пiд час виконання професiйних функцш у процесi роботи у туристичнш органiзацii. Воно постае як процес функцюнування спецiально створено! педагогiчноi системи, що модульо-вана на основi вимог гуманiтарного пiдходу до професшно! пiдготовки фахiвцiв.
Результат виявляеться у появ^ розвитку та закрiпленнi у психологи майбутнього випускника (менеджера) необхвдних систем-них властивостей i якостей, що харак-теризують його як високопрофесшного спе-цiалiста, який засвоХв гуманiстичнi цiнностi сучасного фахiвця.
20/3/2
Таблиця 1
Методолопчш акценти гумаштарного п1дходу як основи формування професшно'1 культури у студентiв-менеджерiв туризму
Акценти гумаштарного гадходу Сутшсть акценлв гуманiтарного п1дходу
Функщональне призначення - нолягае в гумашзацп процесу шдготовки фахiвцiв у ВНЗ туристського профшю: постшовцГ в центр уваги унжально", дiлiсноï особистосп студента; визнання його права на рГзно6Гчний, вшъний розвиток i прояв здiбностей у процеи навчально-пiзнавальноï д1ялъносп; затвердження в якосп критер1ю оцшки навчалъного процесу максимально можливого розкриття творчого потендiалу студента; реатзацп нринцитБ рГбносп, справедливости людяносп як норми вдаосин у навчальному закладi.
Мета - забезнечення розвитку гуманжй особистосп студента, що болодГс високим р1внем нрофесiйноï культури, сформована на оснобГ гуманiтарноï освiченостi, нрагне до максимально реалiзадiï сво1х можливостей (самоактуалiзацiï), яка в^рита для снрийняття нового досвщу, здатна на усвiдомлений i вдаовадальний би6Гр у рiзноманiтних професшних ситуац1ях.
3Micmoee наповнення - вимагае уявляти природничо-наукову i кулътурну картину свпу як живий нроцес ношуку, вадкритив, винаходiв, як гсторичну драму iдей i людей, як усвщомлення глобалъних проблем людсьюл стлъноти. Змгстовий план гумаштарного тдходу вщкидае знеособлений характер навчально-виховного процесу та явну або завуальовану регламентованiстъ, за якоï нрононованi знання не е предметом власного усвщомленого вибору студента. Занеречуеться орiентадiя освпи на тендендiйний бщ6Гр новiдомлюваних студентам знань i формованих установок.
Основт принципи - гуматстична снрямованiсть нрофесiйноï тдготовки фах1вц1в для сфери туризму; творчий тдхвд до вщбору змгсту освптх моделей, вибору метод1в, засоб1в i форм спльим (викладач-студент) навчалъно-науково-виробничоï д1ялъносп; варiативнiсть змсту навчалъного процесу; особиспсно-орiентований характер нрофесiйноï освпи; суб'ект-суб'ектний характер стосунюв викладач1в i студентiв; актившсть у розро6цГ та реалiзадiï виховних нрограм, орiентованих на формування в особистосп снрямованостi тшъки на результата, обгрунтоват з гуманiстичних нозицш, рефлексивного, творчого, морального, художнього, естетичного ставлення до життя, здатностi нротистояти напору ïï винадковостей i шюдливих вплив1в; вадкрипсть освiтнъоï системи; дiалогiчнiсть навчалъного процесу; розвивальний характер освпнъого середовища; недагогiчно доцшъне охонлення сфери позааудиторноï життя студенпБ, внутрiшнъоï атмосфери студентських колектив1Б, ïх нобуту i дозвшля, залучення студентiв у творчу дГялъшстъ у студентських об'еднаннях, клубах, мистецьких студ1ях; конвергендiя та iнтеградiя освптх технологш з установкою на максимальне використання самобутностi соцГуму, культури та освптх традицш Украïни i репону; подолання крайнощiв як «монолпу освiтньоï iдентичностi», так i «безмежний освпшй вседозвiл»; розвиток студентсъкого самоврядування.
Акценти гумаштарного пвдходу Сутшсть акцен™ гуманiтарного пiдходу
Методичний план - припускае здiйснення особистiсно-орiентованого менеджменту навчально! дшльносп студентiв; створення комфортного гуманiтарного освпнього середовища у ВНЗ, наповнення гумаштарним змiстом не тiльки гуманiтарних, але i соцiально-економiчних дисциплiн; забезпечення розвитку суб'ектносп студентiв у процесi !х професiйного становлення; розвиток партнерських вдаосин мiж викладачами i студентами як форми прояву суб'ект-суб'ектно! взаемодп; застосування герменевтичних прийомiв в освiтi, дiалогових технологiй, що дозволяють засвоювати знання, розвивати пiзнавальнi процеси, комунiкативнi здiбностi, формувати етичнi позици (серед них одтею з основних виступае толеранттсть).
Характеры риси - з'ясовуе iнтегрально-дiалогiчний пiдхiд до освпи, що змшюе рольову позицта в навчальному процесi викладачiв i студентiв, вимагаючи здiйснення саморефлексп, самоконтролю i самоактуалiзацil. Гуманiтарний пiдхiд дозволяе майбуттм фахiвцям поглянути на навколишнш соцiокультурний та екологiчний простiр як на цшсне культурно-iнтегративне поле життя, в якому людина i свгт неподiльнi; орiентуе студента на вшьний творчий пошук, даючи йому право на помилки, якi супроводжуються не покаранням, а зацiкавленою пiдтримкою педагога (в такш атмосферi стае можливим застосування будь-яких форм навчально! роботи - вiд гнучких до жорстко сконструйованих, якщо тiльки вони вщповщають потребам учнiв i цшям навчального процесу); дозволяе моделювати навчальний процес так, щоб студент вщкривав для себе особистiсну значущiсть знань i на цiй основi засвоював змют навчальних предметiв; забезпечуе гармошзацта культурологiчноl складово! навчального процесу та професюнатзацп особистостi (при цьому найбшьш непродуктивною е постановка питання: «Що важливше - гуманiтаризацiя або професюнатзащя?», тому що без якiсноl професюнатзацй не може бути сформований фахiвець, i навчання у ВНЗ взагат втрачае свiй споконвiчний змiст; однак без гуманiтаризацil не може бути сформована повноцшна особистiсть, через профеаю людина повинна вписатися у проспр культури, осво!ти 11 смисли i цiнностi, розвинути духовнiсть, зрозумiти свою роль в суспшьстт; професiя знаходить людський сенс лише тодi, коли за нею виявляеться щось бшьш високе i самоцiнне, а саме набуття свое! iндивiдуальностi, свого неповторного «людського обличчя» у багатогранному i суперечливому свiтi культури).
Основш категорп - включають: гуманiстичну спрямованiсть пiдготовки фахiвцiв; едтсть гуманiтарно! та професiйно! культури, культуролопчного та компетентнiсного пiдходiв; iндивiдуальну особиспсну модель свiту; iндивiдуально-особистiсний характер освпи; активну i вiдповiдальну навчальну i педагогiчну позицiю студентiв i викладачш; варiативнiсть змiсту i технологiй освгш; подолання одномiрностi особистостi; суб'ект-суб'ектнi вщносини; дiалог; спiвробiтництво; творчiсть; партнерство; комфортний характер розвиваючого освiтнього середовища; рефлекаю; самоконтроль; самоактуалiзацiю i самореалiзацiю; самотзнання; самоорганiзацiю; самоврядування; усвiдом-лений i вiдповiдальний вибiр; оптимiстичну спрямованiсть навчально! дшльносп та !! педагогiчного забезпечення; ВНЗ як ефективну навчальну систему та ш.
Педагоггчна система формування у сту-дентгв ВНЗ туристичного проф1лю високо'1 професшно! культури мгстить у собг:
- комплекс цшей, пов'язаних з розвит-ком у студенпв (менеджерiв) професшно! мотивацii, ядро яко! складають гуматстичш цiнностi;
- утворення високого ршня професшно! компетеитностi (комуткативно!, органза-торсько!, виробничо-технолопчно!) та оволо-дiння способами саморегуляци поведiнки i дiяльностi (самомобшзацц, визначення темпу i часу активносп, релаксаци та iн.);
- становлення сучасного творчого мис-лення;
- сукупшсть професiйно важливих якос-тей (ввдповщальносп, органiзацiйного пат-рiотизму, здатностi працювати цшеспря-мовано, з перспективою i повною вiддачею сил, органiзованостi у повсякденнш дiяль-ностi, оптимiзму, вщкритосп, лояльностi, толерантностi, готовностi до роботи у команда та ш);
- зростання майстерностi у професiйно спрямованому спiлкуваннi i розвиток праг-нення до професiйного самовдосконалення;
- суб'екти навчально! дiяльностi, особистiсний та професшний розвиток яких являе собою шнцеву мету педагогiчного процесу i здшснюеться у конкретнiй навчально-виховнiй ситуацii; при цьому стрижневим чинником розвитку виступае керована з боку викладачiв, кураторш, адш-
навчальна дiяльнiсть студенпв;
- змютовий компонент, який лежить в основi гуманитарно! та спещально-професш-но! компетентностi (система теоретичних i практичних завдань, що вирiшуються в хода навчальних занять i виконання обов'язкiв менеджера, якi дозволяють сформувати необхщний кругозiр, свiтогляд, систему умшь, досвiд творчо! дiяльностi та емоцшно-цiннiсного ставлення до процесу i резуль-татiв працi, клiентiв i спiвробiтникiв туристи-но! органзаци, до самого себе);
- суб'екти управлшня навчальною даяль-нiстю студентiв (викладачiв, кураторiв, деканати, навчальнi колективи та ш);
- органiзацIино-мегодичнии компонент, що включае, додатково до вимог гумаш-тарного тдходу, оптимiзацiю 3MiCTy навчальних програм (програм тдвищення квал1фь кацй) та програм практик, ïx узгодження м1ж собою, високу якють проведення теоретичних та практичних занять, методичне забезпечення навчально! даяльносп студенпв, чiтке визначення форм, способiв, послвдов--ностi навчально! дiяльностi студенпв (менед-жерiв), технологи ïx звггносл, порядку управл1ння !х даяльнютю;
- результативниИ компонент, що вира--жаеться у готовностi випускник1в (менед-жер1в) до усп1шно! професiИно! даяльносп i подальшого тдвищення професiИноï' культури з позицш гуманитарного тдходу.
Структурно процес розвитку у студенпв ВНЗ туристичного профiлю професiИноï' культури включае кшька перiодiв.
I. Формуючий - основний змiст якого складае дiяльнiсть педагогичного колективу ВНЗ з управлшня гуматтарним i професш-ним розвитком студентiв у процесi здш-снення ними навчально! даяльносп
II. Розвивально-за^плюючий - змют якого складають: розвиток професшно! мотиваци; тдвищення професшно! компе-тентностi; збагачення вмшнями саморегуляци.
III. Рефлексивний - реал1защя готовносп менеджерiв здшснювати систематичниИ i об'ективниИ анал1з свое! дiяльностi, ств-вщносячи i! з гуманiстичними крт^ально-оцшочними орiентирами, розробка та реаль защя планiв професiИного саморозвитку.
ГуманиарниИ тдод, як один з головних напрям1в тдвищення якостi вищо! освии маИбутн1х менеджер1в туризму, впевнено виборюе позицш ключово! методологи и модернiзацiï'. Однак, процес упровадження важливих методолопчних акценпв гумат-тарного тдходу до практики подготовки фаxiвцiв туристичного профшю Иде повiльними темпами.
Це, в першу чергу, пов'язано з невизначешстю понятшного апарату
гумаштарно-opieHTOBaHoro навчання студентiв-менеджерiв туризму i шляхов його практичного впровадження. Оцiнювання якосп процесу формування професшно! культури фахшця туристичного профiлю з позицiй гуматтаризаци професшно! освiти слад здiйснювати за процесуальним (р1вень реалзацп професшно! шдготовки студенпв щодо вимог гуманiтарного тдходу) i резуль-тативним (рiвень гуманктично! спрямова-ностi спецiалiста та його готовносп на високопрофесшному рiвнi виршувати вироб-ничi завдання) критермми. Чим i визна-чаеться перспектива продовження дослвд-ження з формування професшно! культури майбутнiх менеджерiв туризму.
АНОТАЦ1Я
У статп наведено доцiльнiсть вико-ристання гуманiтарного подходу в професш-нш п;дготовц1 майбутЩх менеджеров туризму. На думку автора такий щдхщ е одним з основних компонента методологи процесу формування професшно! культури фах1вця-менеджера туризму.
Ключовi слова: гумаштарний пщхвд, професiйна культура менеджера з туризму, менеджмент туризму.
АННОТАЦИЯ
В содержании статьи представлена целесообразность использования гуманитарного подхода в профессиональной подготовке будущих менеджеров туризма. По мнению автора, такой подход является одним из основных компонентов методологии процесса формирования профессиональной культуры специалиста - менеджера туризма.
Ключевые слова: гуманитарный подход, профессиональная культура менеджера туризма, менеджмент туризма.
SUMMARY
The appropriateness of using humanitarian approach in the process of training of tourism's future managers is characterized in the article. The author believes that such approach is one of the main components of methodological process of forming of tourism's manager's professional culture.
Key words: humanitarian approach, professional culture tourism management, tourism management.
Л1ТЕРАТУРА
1. Акусок А. М. Теоретичн засади формування загально педагопчно! шдготовки майбутнього вчителя: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / А. М. Акусок; Нац. пед. ун-т ím. М. П. Драгоманова. - К., 2009. -21 с.
2. Кяшко О. О. 1нновацшш педагопч-ш технологи шдготовки молодших спешалюпв у вищих навчальних закладах III рiвнiв акредигаци: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Кяшко; Луганськ. держ. пед. ун-т ím. Т Шевченка. - Л., 2001. -16 с.
3. Одарш В. В. Щдготовка майбутшх педагогов до правового забезпечення професшно! дiяльностi: автореф. дис. ... канд. пед. наук. 13.00.04 / В. В. Одарш; Пвденноукр. держ. пед. ун-т ím. К. Д. Ушин-ського. - Одеса, 2005. - 21 с.
4. Нколаенко С. М. Теоретико-методо-лопчш основи управлшня шновацшним розвитком системи освiти Украши: автореф. дис. ... док. пед. наук: 13.00.06 / С. М. Ншо-лаенко; Держ. вищ. навч. заклад «Ушвер-ситет менеджменту освгга». - К., 2009. -44 с.
5. Петрова Т. М. Гумангацш навчально-виховного процесу у «реформаторськш» педагогщ кiнця XIX - початку XX столптя: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Т. М. Петрова; Харк. нац. пед. ун-т ím. Г. С. Сковороди. - Х., 2000. - 14 с.
6. Прокотв Т. В. Дидактичт засади структурування змюту гуманггарно! освгга майбутнiх учителгв фГзичного виховання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Т. В. Прокотв; Волинський держ. ун-т ím. Л. Украшки - Л., 2005. - 24 с.
7. Черньонков Я. О. Формування професшно! культури майбутнього вчителя шоземно! мови: автореф. дис. ... канд. пед.
наук: 13.00.04 / Я. О. Черньонков.; Кировогр. держ пед. ун-т iM. В. Винниченка. -Кировоград, 2006. - 22 с.
Л. В. Лазоренко
УДК 378.03:159.955.4:159.98-051
ВИКОРИСТАННЯ 1ННОВАЦШНО1 ТЕХНОЛОГИ WEB-QUEST У ВИКЛАДАНН1 1НОЗЕМНО1 МОВИ СТУДЕНТАМ ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
рдшею з основних тенденцiи цивш-заци ХХ1 столiтгя е глобальна шформа-тизацiя суспiльства. Зростае роль навчальних закладiв у пiдготовцi фахiвцiв до самостш-ного приИняття ршень, дш, самостшно! професшно! дiяльностi у розвинутому шфор-мацiИному середовищi. Зважаючи на те, що вища освiта Украши побудована ввдповщно до вимог Болонсько! конвенци, особлива увага придiляеться самостшнш роботi студентiв, що потребуе штегрування iнформацiИно-комунiкацiИних технологии з педагогичною системою оргашзацп навчаль-но! дiяльностi. Новггт технологи е не тшькн джерелом iнформацii, але И сприяють щдви-щенню мотиваци навчання, стимулюють процес самоосвiти; формують навички самостшно!, зосереджено! д1яльносп; тдвищують iнформативнiсть, штенсивтсть, результатив-нiсть освiти.
Специфiка технологш Internet полягае в тому, що вони пропонують величезнi мож-ливосп вибору джерел шформаци, не обхвд-но! в освiтньому процесi, завдяки доступу до глобальних, регюнальних И локальних мереж зв'язку та обмшу вщомостями, до оперативно! шформаци, яка надсилаеться систематично замовниковi електронною поштою, ввдповвдно до обраного списку розсилання, до рiзноманiтних бази даних провщних бiблiотек свiту, шформацшних, наукових i навчальних центр1в, музе!в тощо.
Сьогоднi у вузах ва студенти кори-стуються сучасними шформацшними техно-лопями, що спрощуе для них процес пошуку iнформацii, обробки И та презентаци у рОзно-манiтних формах. Використання комп'ютеру як шструменту творчо! даяльносп щдвищуе мотиваци до самоосвiти, сприяе формуванню нових компетенцiИ та реалОзаци креативного потенщалу, стимулюе розвиток особистюних якостеИ студенпв.
Але нередко студенти використовують шформацшт ресурси Internet лише у «вузько корисних тлях». Така дiяльнiсть не стае грунтовною базою для розвитку медОа-компетентностi особистостi. Пасивне сприИ-няття будь-яко! шформаци може призвести до споживчого вщношення до медОа, плагiату текспв, робiт, 1деИ, зрештою - до стереотипного мислення i спотвореного свiтогляду. З того, наскшьки ефективно студент вико-ристовуе шформацш, яку отримуе iз рiзних каналiв масово! комушкаци, чи може вш самостшно готувати повщомлення мовою медОа, можна говорити про Иого шформа-цiИну грамотнiсть.
Одне з можливих ршень те! проблеми пов'язано з використанням структурного подходу, що надае студентам можливкть вико-ристовувати свою працю бшьш продуктивно, поеднуючи i комбшуючи рОзт шформацшт ресурси новими способами, а також застосо-вуючи творч здабносп i навички проблемного мислення. Ця технолопя називаеться «web-quest».
Використання шформацшно-комуткацш-них технологш i особливостеИ використання
