CC BY
99
Вiктор СИДОРЕНКО, Людмила СИНЕНКО
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ УМ1НЬ I НАВИЧОК У МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З ЕКСПЛУАТАЦИ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНОГО УСТАТКУВАННЯ ЗАСОБОМ НАВЧАЛЬНОГО ТРЕН1НГУ
Розглянуто навчальний трентг як засгб формування професшних умть I навичок у майбуттх фахгвцгв з експлуатацИ та обслуговування теплоенергетичного устаткування. Показано, що навчальний третнг сприяе динамгчним змгнам у професшних умтнях студентгв, розвитку в них ргзних форм мислення, творчих здгбностей, належних соцгально-адаптацшних можливостей особистостг.
Сучасний процес технолопзацп та модершзацп техтчно! освгти в Укра'т здшснюеться в контекст! юнуючих европейських традицiй та стандарта, евроатлантичних та свiтових тенденцш у перiод кiнця ХХ- початку ХХ1 ст. Вiдповiдно аналiз цих тенденцiй е передумовою ефективного теоретико-методолопчного забезпечення вiтчизняних реформ у галузi техшчно1 освiти.
Стаття мае за мету розгляд навчального треншгу як засобу формування професшних умшь i навичок у майбутнiх фахiвцiв з експлуатацп i обслуговування теплоенергетичного устаткування.
Зазначимо, що провщними у сучасних концепщях тренiнгового навчання е поняття психолопчного впливу та особистiсних змiн. Спрямовашсть будь-яко! треншгово1 роботи — це намагання сприяти розвитковi особистостi шляхом зняття обмежень, комплексiв, вивiлънення и потенцiалу, досягнення рiзноманiтних змiн психологiчних, соцiалъно-психологiчних та iнших характеристик людини, групи та оргашзаци (Е. де Боно, Л. Кроль, А. Маслоу, В. Моляко, К. Роджерс, Р. Стернберг, Д. Халперн та ш.).
Теоретичний анатз проблеми професшно-техшчно1 шдготовки студентiв технiчних ВНЗ засобами навчального треншгу показав, що останнш розглядаеться як важлива складова професiйного навчання, що мае сво!м завданням формування вщповщних навичок та умiнъ (С. Гончаренко).
Навчальний треншг у професшнш пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв науковцi розглядають як тренiнговий метод навчання: спошб оргашзаци практичного й теоретичного освоення дiйсностi, зумовлений закономiрностями об'екта, що розглядаеться (Н. Г. Ничкало); спошб стльно1 дiялъностi викладача i студента, що передбачае оволодшня студентами сощальним досвiдом людства (А. М. Алексюк); засiб й шлях (впорядкована дiя) з метою одержання певного результату в процес навчально-виховно1 роботи (О. С. Падалка).
Найбiлъш поширеною формою розвитку професшних вмшь та навичок студенпв е тренiнг. Його змют вiдпрацъовуе вмiння слухати i говорити, формуе основи комушкативно1, сощально1 та шформативно1 компетентностi, кориснi майбутнiм фахiвцям. Тренувати — це вмiти чути шших, знiмати роздратування, сприймати груповi процеси в !х типових формах, яю повторюються, розрiзняти, де в навчальну ситуацiю несвiдомо привносяться вщчуття iз минулого, а де е конкретна навчальна проблема.
Головне в тренiнгу — сформулювати новi умiння i навички, що пiдвищуютъ ефективнiстъ навчально1 дiяльностi, формують професiйну компетентнiстъ.
Навчальний треншг розглядаеться у дослщженнях як активна навчальна дiялънiстъ студентiв, пiд час здшснення яко! майбутнi фахiвцi виконують тренiнговi вправи адаптованi до майбутньо1 професшно-техшчно1 дiялъностi пiд керiвництвом викладача-тренера на основi спецiалъно пiдготовлених шструктивно-методичних матерiалiв вiдповiдних сучасним вимогам до професшно-техшчно1 дiялъностi.
Дослiдження показало, що навчальний треншг сприяе динамiчним змшам у професiйних умiннях студентiв, розвитку у них рiзноманiтних форм мислення, творчих здiбностей, високих соцiалъно-адаптацiйних можливостей особистость
Провiдними чинниками активiзацil навчального треншгу у ВНЗ е: готовнють навчального закладу до педагопчних шновацш; професiйно-педагогiчна i методична компетентнiстъ
викладачiв; своечасна пiдготовка та перетдготовка викладацького персоналу; вiдповiдна матерiально-технiчна база.
Такий пiдхiд дае можливють конкретизувати технологiчнi основи формування професшних умiнь i навичок у майбутшх фахiвцiв з експлуатаци та обслуговування теплоенергетичного устаткування (психолого-педагогiчнi передумови розвитку фахово! компетенци, особливостi психолого-педагогiчного супроводу процесу формування i розвитку фахово! компетентносп майбутнiх фахiвцiв).
Навчальний треншг з формування сощально-психолопчно! компетентностi майбутнього фахiвця з експлуатаци та обслуговування теплоенергетичного устаткування поеднуе в собi наступну сукупшсть взаемозв'язаних i взаемозумовлених компонент: формування мотивацшно! готовностi такого фахiвця до реалАзацп шформацшно-комушкативно! компетентностi у професiйнiй дiяльностi; вщповщну дидактичну пiдготовку як провiдний зашб формування сощально-психолопчно! компетентностi майбутнього фахiвця, практичну частину тощо.
Ефективнiсть формування у вказаного майбутнього фахiвця сощально-психолопчно! (оргашзацшно!, комушкативно!, управлшсько! та шформацшно!) компетенци забезпечуеться комплексом вправ, спрямованих на формування мотивацшно-цшшсних установок, на реалiзацiю шформацшно-комушкативно! компетентностi у професшнш дiяльностi та розвиток мотивацшно! сфери особистост в штеграци iз фаховою рефлексiею i на реалiзацiю ним партнерських вщносин на фаховому рiвнi iз викладачами ВНЗ.
Навчальний треншг може мати широке застосування у навчально-виховному процесi технiчного ВНЗ: лекщя, практичне заняття, тестування, виробнича практика, шдвищення квалАфшаци.
За класифiкацiю навчальш тренiнги подiляють на: мiнi-тренiнги; треншги за вивченим модулем навчально! дисциплши; комплексний тренiнг; мiжпредметний тренiнг; треншги-семiнари; тематичнi тренiнги; тренiнги тдвищено! складностi.
Основною специфiчною характеристикою треншгу е принципово iнше спiввiдношення мiж найближчими i вiддаленими навчальними цшями. Найближча мета тренiнгу — змши, зрушення (рiзного змiсту, залежно вщ виду i типу тренiнгу, вшу учасниюв). Тренiнг е основою ознайомлення та орiентацiй у навчальних технолопях, а створене тренiнгове середовище — джерелом навчальних впливiв.
Роботи сучасних фахiвцiв у галузi тренiнгового навчання (М. Кларш, М. 1ванов, Д. Шустермана) свiдчать, що тренiнг одного i того ж змiсту може бути орiентований на вирiшення проблем рiзного рiвня (iндивiдуального, системного, стратепчного). Значення i мiсце навчального треншгу, його тдготовка i проведення вщображають пiдтримуючу чи iнновацiйну стратегiю навчання: треншг мае тдтримуючий характер, коли вш функцiонуе стабiльно, а в умовах методично-оргашзацшних змiн вiн е шструментом перетворення, забезпечуе управлiння змшами i мае iнновацiйний характер.
Особливе мiсце у практицi сучасного навчального трешнгу займае робота з розвитку корпоративно! культури. У нашому випадку може йти про формування профеайних щнносгей (соцiальних, комушкативних, iнформацiйних тощо). Ниш значення ще! проблеми важко переоцiнити. Корпоративна культура е могуттм важелем мотивування персоналу й упраашння ним.
Корпоративний тренiнг, як А його поширенi синошми (бiзнес-тренiнг, внутрiшньофiрмове навчання) — це поняття, утвореш практикою роботи оргашзацш, крупних ф1рм А компанш. 1х основне значення можна стисло охарактеризувати так: тдготовка А розвиток навичок персоналу для ефективно! роботи у певнш оргашзацп. В умовах сучасного бАзнесу юнцева мета корпоративного треншгу — внесок у зростання прибутку компанл, шдвищення ефективносп !! роботи.
Навчальний треншг принципово вщр1зняеться вщ корпоративного навчання у галузА бАзнес-освАти, яка спрямована на те, щоб закласти загальш уявлення про основш галузА А способи ведення бАзнесу. У повсякденнш практищ компанш немае необхщносп та часу знайомити ствроб1тниюв з основами, ютор1ею, оглядами розвитку рАзних психолого-педагопчних шдходАв, моделей А методАв роботи. Оргашзащя може дозволити соб1 вщрвати вщ роботи А вщправити на навчання сво!х ствробАтниюв (особливо менеджерАв) лише на короткий
чac. Aле кpaще, коли до цього вже шдготовлеш cпiвpобiтники, котpi мaють cфоpмовaнi нaвички тa вмiння y cиcтемi пpофеciйно-теxнiчного нaвчaння, потpебy в caмооcвiтi.
Haйбiльш пош^еною фоpмою коpекцiйноï pоботи e тpенiнг cоцiaльниx нaвичок (I. В. Дyбpовiнa, О. О. Лещiнcькa, G. Я. Mелiбpyдa, В. О. Моляко, Л. О. Петpовcькa, О. М. Пpиxожaн).
Mетa тpенiнгового нaвчaния y ташому випaдкy полягae в тому, щоб cфоpмyвaти y cтyдентiв оcнови пpофеciйно-теxнiчноï pефлекciï, ycвiдомлення вaжливоcтi ïï зacтоcyвaння у нaвчaльномy пpоцеci.
Коpотко оxapaктеpизyeмо теоpiï, в якиx теpмiн «фефлекшя» не e концептyaльним, aле звеpнення до нього дозволяe ycвiдомити ïï вaжливicть в пpоцеci пpофеciйного cтaновлення оcобиcтоcтi. Це, зокpемa, теоpiï: когштивного диcонaнcy Л.Феcтiнгеpa, cтaдiaльного pозвиткy моpaльноï cвiдомоcтi Л. Колбеpгa, оcобиcтicниx конcтpyктiв Дж. Келлi.
Оcобливе знaчення для до^дження пpоблеми фоpмyвaння пpофеciйно-теxнiчноï компетенци мaйбyтнix фaxiвцiв з екcплyaтaцiï тa обcлyговyвaння теплоенеpгетичного ycтaткyвaння мae пш^ння pозиткy pефлекciï. Icиyють piзномaнiтнi уявлення ^о фоpмaльиy тa змicтовиy pефлекciю (В. В. Дaвидов, О. З. 3a^, змicтовиy pефлекciю як пpоцеc вiдобpaжения piвия pозвиткy pефлекcивноcтi (здiбноcтi до pефлекciï), фоpмaльноï pефлекciï як пpоцеc вiдобpaження, що вiдповiдae низькому piвню pефлекciï. Вaжливою умовою зд^шенни змicтовноï pефлекciï ввaжaeтьcя пpедметнicть, що pозyмieтьcя як зaцiкaвлене включення людини у певну дiяльнicть, яке зa умови поcлiдовного звеpтaння пpизводить до pозвиткy pефлекcивноcтi у цiй гaлyзi.
З метою оpгaнiзaцiï коpекцiйниx зaxодiв тa cпоcобiв дiaгноcтики ïxньоï ефективноcтi ми aнaлiзyeмо pефлекcивнicть як здaтнicть до змicтовноï pефлекciï. Тaким чином, pефлекciя pозглядaeтьcя пpоцеcyaльно, a pефлекcивнicть — як здiбнicть, що визнaчae змicт тa оcобливоcтi пpоцеcy pефлекciï. В коpекцiйнiй pоботi педaгогa, токолога викоpиcтовyeтьcя дифеpенцiaцiя типiв pефлекcивниx cтpaтегiй, якa дозволяe визнaчити xapaктеpнi неконcтpyктивнi cпоcоби подолaння тpyднощiв. Вибip cтpaтегiï зaлежить вiд бaгaтьоx зовнiшнix фaктоpiв, aле нacaмпеpед вiд здaтноcтi оcобиcтоcтi до pефлекciï.
Виcокий piвень pефлективноcтi cтyдентiв (мaйбyтнix фaxiвцiв з екcплyaтaцiï тa обcлyговyвaния теплоенеpгетичного ycтaткyвaния) виявляeтьcя у змicтовноcтi pефлекcивииx пpоцеciв. Ha нaшy думку, у змicт нaвчaльного пpоцеcy Киïвcького енеpгетичного коледжу необxiдно нacaмпеpед ввеcти тpенiиги фоpмyвaния комyиiкaтивноï компетентноcтi cтyдентiв. ïx ми pозглядaeмо як необxiдиy пеpедyмовy cоцiaльноï зpiлоcтi оcобиcтоcтi. Безумовним e те, що cфоpмовaиi у ВHЗ комyнiкaтивнi нaвички caмi по cобi не e покaзникaми cоцiaльноï зpiлоcтi, оcкiльки вони можуть бути викоpиcтaнi для доcягнення цiлей, яю cyпеpечaть cоцiaльним ноpмaм.
Комyнiкaтивнa компетентиicть може не збтатжя з piвнем моpaльного pозвиткy оcобиcтоcтi, cоцiaльними ycтaновкaми i цiнноcтями, a тому e необxiдною, aле вте ж недоcтaтньою умовою cоцiaльноï зpiлоcтi. Вiдcyтнicть pозвинениx комyнiкaтивниx нaвичок ^изводить до неефективноcтi у пpофеciйнiй дiяльноcтi тa iишиx пcиxологiчниx пpоблем. Caме тому не cтоïть питaния ^о необxiднicть впpовaджения uieï iииовaцiйноï фоpми нaвчaния у нaвчaльиий пpоцеc.
^мут^т^н^ тpенiнг ми pозглядaeмо не стшьки як зaciб фоpмyвaния теxиiки cпiлкyвaния мaйбyтнix фaxiвцiв з екcплyaтaцiï' тa обcлyговyвaния теплоенеpгетичного ycтaткyвaния, cкiльки як метод pозвиткy оcобиcтоcтi тaкого фaxiвця. Вiн повинен cпpияти cоцiaльномy pозвиткy оcобиcтоcтi не лише щодо фоpмyвaния нaвичок cпiлкyвaиня, a й щодо зaглиблеиня моpaльноï cвiдомоcтi i caмоcвiдомоcтi. В пpоцеci тpенiигy можливе cпpямовaне фоpмyвaния нaвчaльииx cитyaцiй, якi cпpияють pозвиткy уявлення пpо моpaльиi acroRra поведiнки.
Cоцiaльно-пcиxологiчний тpенiнг нaдae pеaльнi можливоcтi для здiйcнения ш^олого-педaгогiчного впливу нa cтyдентa. Пеpшa можливють — це нaдaння cпецифiчноï cпpямовaноcтi гpyповим обговоpениям. Гpyповий aнaлiз pезyльтaтiв pольовоï гpи повинен пpоводитиcя у тpьоx нaпpямкax: ефективноcтi поведiнки yчacникiв гpи, ycпiшноcтi зacтоcyвaния теxнiк cпiлкyвaния i дотpимaння моpaльниx ноpм. flpyra можливicть cклaдaeтьcя iз пiдвищення «моpaльного потенцiaлy» pольовиx iгоp шляxом уведення в ниx cитyaцiй моpaльного вибоpy чи моpaльноï оцiнки. Введення ^т^ш дотpимaння моpaльниx ноpм пpи суповому aнaлiзi
рольово! гри спрямоване на розвиток здiбностi бачити, вшзнавати моральну проблему, а програвання ситуаци морального вибору у рольовш грi — на розвиток здiбностi вирiшувати И.
Важливiсть впровадження сощально-психолопчних тренiнгiв у систему фахово! шдготовки спецiалiстiв технiчного профiлю вiдзначили студенти Ки!вського енергетичного коледжу, якi вважають, що необхiдно придiлити особливу увагу розвитковi комушкативно! компетенци (77%), формуванню навичок дiлового спiлкування (83%), формуванню управлшсько! культури (84%), розвитку оргашзацшних вмiнь та навичок (88%), розвитку фахових здiбностей (93%) та формуванню шформацшно! культури (97%) (рис. 1.). Думки викладачiв з приводу доцшьносп впровадження соцiально-психологiчних тренiнгiв у систему фахово! шдготовки спещалюив технiчного профшю розподiлились так: 67% шдтримують щею розвитку комунiкативно! компетенцi!, 67% — розвитку оргашзацшних вмшь та навичок, 75% — формування навичок дшового спiлкування, 76% — формування управлшсько! культури, 85% — формування шформацшно! культури, а 98% — розвиток фахових здiбностей (рис. 2.).
77% 83% 84% 88% 93% 97%
100%!
80%-
60%-
40%
20%
0%
□ з розвитку комушкативно! компетенци
□ формування навичок дшового спшкування
□ формування управлшсько! культури
□ розвитку оргашзацшних вмшь та навичок
□ з розвитку фахових зд1бностей
□ формування шформацшно! культури
Думка студент в
Рис.1. Впровадження соцгально-психологгчних третнг!в у систему фаховог шдготовки спец1ал1ст1в техмчного профыю (думка студент1в).
П з розвитку комушкативно! компетенци
□ розвитку оргашзацшних вмшь та навичок
□ формування навичок дшового спшкування
□ формування управлшсько! культури
□ формування шформацшно! культури
□ з розвитку фахових зд1бностей
Рис. 2. Впровадження соцгально-психологгчних тремнг!в у систему фаховог шдготовки спец1ал1ст1в техмчного профыю (думка викладач1в).
Важливють впровадження системи навчальних треншпв у процес шдготовки майбутшх фахiвцiв техшчного профшю показаний у таблиц 1.
Таблиця 1
№ Думка Викладачiв (%) Студенев (%)
1 Це сприятиме розвитку !хньо! професшно-техшчно! компетенци 98% 93%
2 Це спонукатиме !х до про формування професшно спрямованих вмшь та навичок студентiв 82% 87%
3 Це необхщно керiвнику ВНЗ для вiдповiдного <амщжу» 74% 51%
4 Це пошана «сучасних тенденцiй в освт» 78% 63%
5 Не можу визначитись 1% 12%
Незважаючи на наявшсть значно! кiлькостi наукових дослщжень, проблема пiдвищення ефективностi практично! шдготовки майбутнiх технiкiв у технiчних ВНЗ ще недостатньо дослiджена у теоретико-методолопчному i методичному аспектах. Поза увагою дослiдникiв залишилися проблеми розробки оргашзацшно педагогiчних засад використання навчального треншгу у професiйнiй пiдготовцi майбутнiх техншв у технiчному ВНЗ, зокрема, розробка моделi навчального тренiнгу, визначення методики проведення навчального треншгу, оргашзацшно-педагопчних еташв розробки тренiнгових програм, вимог до особистосп викладача-тренера i його методично! шдготовленосп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие. — М.: Высшая школа, 1991. — С. 126.
2. Игры — обучение, тренинг, досуг: В 4-х книгах / Под ред. В. В. Петрусинского. — М.: Новая школа, 1994. — 368 с.
3. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, символы / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1992. — 360 с.
4. Ничкало Н. Г. Науково-методичне забезпечення д1яльност1 заклад1в професшно-техшчно!' освгги в нових сощально-економ1чних умовах // Удосконалення навчально-виховного процесу в професшних закладах сшьськогосподарського профшю: Наук.-метод. зб1рник. Ввдп. ред. Н. Г. Ничкало. — К., 1993. — С. 19-28.
5. Тренинг развития жизненных целей / Под ред. Е. Г. Трощихиной. — СПб.: Речь, 2001. С. 38-39.
6. Яблонська Т. М. Треншг педагопчно!' рефлексп для студенлв та вчител1в. — Практична психолопя та сощальна робота. — 1999. — № 2. — С. 9-12.
7. Handbook of creativity / Td. by R. Sternberg. — Сambridge Univ. Press. 1999.
8. Окос W. Nowy Siownik Pedagogiczny. — Warszawa, 1996.
Людмила РОМАНИШИНА, Надш ГЛОВИН
ЕКОЛОГ1ЧНА КУЛЬТУРА — СКЛАДОВА ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
МАЙБУТН1Х АГРАРНИК1В
У cmammi розглядаються питання формування екoлoгiчнoi культури cne^cmicmie р1зного профшю, зокрема аграрного. Подана характеристика складових екoлoгiчнoi культури: екологiчнa oceima, екологiчне виховання, екологiчно-прaктичнa дiяльнiсть. Особлива увага звернена на вдосконалення змicmу екoлoгiчнoi ocвimи.
Формування нового свггогляду на еколопчш цшносп стае визначальним у сферi агротехшчно! осв^и. Стутнь розвитку людства зумовлюе втручання в природу, порушуючи !! екосистему. I якщо не можна обштись без такого втручання, то необхщно впроваджувати новi виробничi технологи, яю забезпечать найменший вплив таких дш на оточуюче середовище. В зв'язку з цим важливим е питання шдвищення екологiчно!' культури майбутшх спецiалiстiв рiзного профiлю, до яких ми вiдносимо також i тдготовку майбутнiх аграрникiв, адже сiльськогосподарська дiяльнiсть — одна з галузей народного господарства, що суттево впливае
