Научная статья на тему 'СПРЯМУВАННЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОЗААУДИТОРНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ'

СПРЯМУВАННЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОЗААУДИТОРНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
47
6
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦіЙНО-ЦіННіСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОФЕСіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі / ПОЗААУДИТОРНі ФОРМИ ТА МЕТОДИ / FORMATION OF MOTIVATIONAL ATTITUDE TO APROFESSIONAL ACTIVITY / NON-AUDITORY FORMS AND METHODS

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Коваленко С.О.

На основі теоретичного аналізу сучасної практики формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення особистості майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності пропонується розроблена умова підготовки. Суть зазначеної умови полягає у спрямуванні виховного потенціалу позааудиторних форм та методів навчання на розвиток позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення особистості студентів до майбутньої педагогічної діяльності.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

USING THE EDUCATIONAL POTENTIAL OF NON-AUDITORY FORMS OF TEACHING FOR THE FORMATION OF A POSITIVE ATTITUDE OF THE FUTURE ENGINEER-PEDAGOGUES FOR THE PROFESSIONAL ACTIVITY

On the basis of theoretical analysis of modern practice of formation of positive attitude of future engineers-pedagogues to professional activities the developed condition of training is offered. The essence of this condition is to direct the educational potential of non-auditory forms and teaching methods on the development of positive motivational attitude of students' personality towards future pedagogical activity.

Текст научной работы на тему «СПРЯМУВАННЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПОЗААУДИТОРНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

СПРЯМУВАННЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПОЗААУДИТОРНИХ ФОРМ I МЕТОД1В НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МОТИВАЦ1ЙНО-Ц1НН1СНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ДО ПРОФЕСIЙНОÏ

Д1ЯЛЬНОСТ1

Коваленко С.О.

к. пед. наук, доцент ННПШ У1ПА Украша, м. Бахмут

USING THE EDUCATIONAL POTENTIAL OF NON-AUDITORY FORMS OF TEACHING FOR THE FORMATION OF A POSITIVE ATTITUDE OF THE FUTURE ENGINEER-PEDAGOGUES FOR

THE PROFESSIONAL ACTIVITY

Kovalenko S.

Ph.D., Associate Professor ESPPI UEPA, Bahmut, Ukraine

АНОТАЦ1Я

На ocHOBi теоретичного аналiзу сучасно1 практики формування позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особистосл майбутшх iнженерiв-педагoгiв до професшно1' дiяльнocтi пропонуеться розроблена умова шдготовки. Суть зазначено1' умови полягае у спрямуванш виховного пoтенцiалу позааудиторних форм та метoдiв навчання на розвиток позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особистосл студе-нтiв до майбутньо1 педагoгiчнoï дiяльнocтi.

ABSTRACT

On the basis of theoretical analysis of modern practice of formation of positive attitude of future engineers-pedagogues to professional activities the developed condition of training is offered. The essence of this condition is to direct the educational potential of non-auditory forms and teaching methods on the development of positive motivational attitude of students' personality towards future pedagogical activity.

Ключовi слова: Формування мотивацшно-цшшсного ставлення до професшно1 дiяльнocтi, позаау-диторш форми та методи.

Keywords: Formation of motivational attitude to aprofessional activity, non-auditory forms and methods.

Актуальшсть дослвдження та постановка проблеми. Сучасна система освети покладае на студента весь тягар ввдповщальносл за власний рiвень знань i прагнень в ходi навчального процесу, а значить, посилаеться на систему внутршньо! мотива-цii студента.

На сьогоднi юнуе достатньо представлений пласт дослiджень становлення мотивацшно-цшшс-ноi' сфери особистостi майбутнього фахiвця.

Але практично вiдсутнi дослщження, в яких комплексно вивчаються особливосл формування позитивного мотивацiйно-цiннiсного ставлення студенлв iнженерно-педагогiчних спецiальностей до майбутньо! професiйноi дiяльностi.

Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Теоретичною основою розв'язання проблеми становлення мотивацiйноi сфери студенпв iнженерно-пе-дагогiчних спецiальностей е науковий доробок вет-чизняних дослщнишв Г.О. Балла, М. Й. Боришевського, О. К. Дусавицького, Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, В. А. Семiченко, О. В. С^пче-нка (види та генезис мотивiв, функцii мотивiв у де-термшацп життедiяльностi людини, особливостi структури мотивацшно1' сфери особистосл, моти-вацiйнi основи професiйноi дiяльностi); О. Л. Афа-насенковоi, Н. А. Башкаево1', А. Г. Бугрименко, М. В. Буяново1', А. О. Вербицького, Т. О. Гордеево1', Е. Л. Деа, Т. Д. Дубовицько1', Р. Г. Зверевой £. П. 1ль-ша, С. М. Кетько, О. Ю. Кондратьевой М. В. Овчин-нiкова, С. О. Пакулшо1', Р. М. Райана, О. А. Чаден-кова,В. Е. Чудновського (розкриваеться змют по-няття навчально!' мотиваци, визначаються чинники

ïï формування); К. О. АбульхановоьСлавсько1', Б. Г. Ананьева, Н. О. Антоновок Л. Г. Будинайте, Н. А. Буравльово1', О. О. Крошка, О. М. Леонтьева, Г. Олпорта, М. Рокича, О. А. Самотаево1', В. В. Шпунтовой В. О. Ядова (проблема цшшсних oрiентацiй ocoбиcтocтi) та ш.

Формування цiлей CTaTTi (постановка за-вдання). Метою cтаттi е дослвдження шляхiв формування позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особистосл майбутнiх iнженерiв-педагoгiв до прoфеciйнoï дiяльнocтi. Розглядаеться виховний потенщал позааудиторних форм i метoдiв навчання як педагoгiчна умова цього процесу.

Виклад основного матерiалу. Виршення проблеми дocлiдження детермiнуе неoбхiднicть ви-значення педагoгiчних умов, реалiзацiя яких спри-ятиме пiдвищенню ефективнocтi формування у студенпв iнженернo-педагoгiчних спещальностей мо-тивацiйнo-цiннicнoгo ставлення ocoбиcтocтi до майбутньо1' педагопчно1' дiяльнocтi.

У науковш теорп i практицi icнуе значна кшь-кicть тлумачень категорп «педагопчш умови» та родового поняття „умови".

У цшому, педагoгiчнi умови можемо визна-чити як cпецiальнo створеш обставини, вимоги, здатнi регулювати педагопчний процес, зокрема процес розвитку мотивацшно-цшшсного ставлення особистосл студента до майбутньoï прoфеciйнoï дь яльнocтi, упорядковувати та вдосконалювати уci його компоненти (мета, завдання, принципи, змicт, форми, методи тощо), спрямовувати 1'х на розвиток професшно-педагопчних характеристик cтудентiв,

мотивацшно-щншсно! сфери !х особистосл.

Педагогiчнi умови складають те середовище, в якому професiйна та особислсно-смислова готов-нiсть студентiв формуеться, юнуе i розвиваеться.

Тому, з'являеться необхадшсть утворення сприятливих педагогiчних умов для забезпечення формування у студентiв мотивацшно-щншсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дiяльностi.

У процесi обгрунтування таких педагопчних умов необхiдно враховувати вимоги до навчально-виховного процесу навчального закладу вищо! освiти (НЗВО) та вивчення iснуючого стану психо-лого-педагопчно! шдготовки iнженерiв-педагогiв до майбутньо! педагопчно! дiяльностi.

Тож обгрунтованi умови повиннi:

- укладатися в загальну концепцiю подготовки фахiвцiв даного профiлю, ввдображену у норматив-нiй документацп та працях учених;

- враховувати загальнi оргашзацшш умови на-вчально-виховного процесу (НЗВО) (наявшсть компонентiв зазначеного процесу: мети, завдань, принципiв, змiсту, форм та методiв; циклiв, а також обов'язково! та варiативно! частин у змтсп шдгото-вки фахiвцiв; традицiйних оргашзацшних форм на-вчання: лекцiя, семшарське, практичне, лаборато-рне заняття, iндивiдуальна i самостiйна робота сту-денпв тощо);

- забезпечувати формування професшних знань, умiнь i навичок у цшому, й зокрема психо-лого-педагопчно! готовностi до майбутньо! професшно! дiяльностi .

- сприяти активiзацi! навчально-пiзнавально! дiяльностi студентiв, збагачувати !! змiст;

- розроблятися з урахуванням iндивiдуальних особливостей студентiв (iнтереси та потреби, праг-нення до професшно! самостiйностi, загальне ставлення до навчання та майбутньо! професiйно! д1я-льностi, тип мислення тощо), бути спрямованими на !х задоволення;

- сприяти розвитку особистостi майбутнього фахiвця й особливо мотивацiйно-цiннiсно! !! сфери.

У цшому, на основi проведеного аналiзу нау-кових джерел процес формування у студентiв позитивного мотивацшно-щншсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дiяльностi можна штерпрету-вати як оргашчну частину формування сощально! зрiлостi особистостi студента, яка розумiеться як усвiдомлення себе суб'ектом власно! iндивiдуаль-ностi, суб'ектом власного життя i суб'ектом ютори-чного процесу, а також визначення себе ввдносно напрацьованих у суспiльствi критерi!в приналежно-стi до певно! сфери сустльних ввдносин, що забез-печуеться низкою педагогiчних умов:

1) збагаченням змюту психолого-педагогiчно! подготовки студентiв iнженерно-педагогiчних спе-цiальностей проблематикою щодо формування позитивного мотивацшно-щншсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дiяльностi;

2) розробкою та впровадженням у процес пси-холого-педагопчно! подготовки студентiв прак-тико-орiентованих форм та методiв навчання, спря-мованих на засвоення майбутнiми iнженерами-пе-дагогами активно! професiйно-цiннiсно! позицi! у

питаннях майбутньо! педагопчно! дiяльностi;

3) спрямуванням виховного потенцiалу позаа-удиторних форм та методiв навчання на розвиток позитивного мотивацшно-щншсного ставлення особистостО студенпв до майбутньо! педагопчно! дiяльностi.

Однieю з педагогiчних умов процесу розвитку мотивацшно-щншсного ставлення особистосл майбутшх iнженерiв-педагогiв до педагопчно! дОя-льностi виступае спрямування виховного потенщ-алу позааудиторних форм i методiв навчання на процес.

Наголосимо, що наявшсть у студента позитивного мотивацшно-щншсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дiяльностi впливае й на його дОя-льшсть у цшому, на поведшку та вчинки, оск1льки зазначене ставлення й виступае стимулятором та мотиватором поведшки молодо! людини в будь-як1й сферi життя. Тож, розвиток позитивного мотивацшно-щншсного ставлення майбутнього Онже-нера-педагога до майбутньо! педагопчно! дОяльно-сл як педагогiчна умова, визначае набуття студентом власно! позици у навчаннi та майбутнш професiйнiй дiяльностi, що безпосередньо впливае на усшшшсть процесу подготовки майбутнього ш-женера-педагога.

Безумовно таке ставлення розвиваеться под час учасл студентiв у рОзних формах навчально-шзна-вально!активность

Але подкреслимо, що при реалОзаци процесу формування у студенлв мотивацшно-щншсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дОяльносл необхОдно враховувати особливосл органiзацi! на-вчально-виховного процесу в сучаснiй вищш школО, як1 визначають необхiднiсть доповнення ау-диторно! роботи зО студентами позааудиторною на-вчальною дОяльшстю.

Сьогодш поступово акцент все бшьше змОщу-еться в сторону самостшно! навчально! дОяльносл студенлв, що вимагае нових пОдходОв до оргашзаци позааудиторних форм, вщсоток яких у обсязО зага-льного навчального навантаження студентОв набли-жуеться до м1жнародно! практики.

У шдготовщ майбутнОх ОнженерОв-педагогОв таке поеднання аудиторно! та позааудиторно! роботи е актуальним, оск1льки забезпечуе зростання особистостО педагога, розвиток його творчих здОб-ностей, обдарувань, сприяе виробленню у фах1вця неформального пОдходу до майбутньо! Онженерно-педагогОчно! дОяльностО, стимулюе розвиток загаль-но! культури та професшно! творчосл.

Н. Лизь та О. Лизь наголошують, що здатшсть студентОв свОдомо та самостОйно вОдбирати та реаль зовувати власну освОтню траекторш, засвоювати освОтню програму формуеться у русл життевих щнностей людини, у щшьному взаемозв'язку з його здатшстю висувати перспективнО цОлО, виявляти irn-цОативу, брати на себе вОдповвдальшсть, керувати своею дОяльнОстю [1, с. 32]. Тож, можемо зробити висновок, що самостшна робота е не лише одним Оз видОв роботи студентОв над здобуттям знань, а й способом формування особистостО молодо! людини, розвитку !! щншсно! сфери, здобуття нових

життевих i професiйних мотивiв.

Аналiз практики подготовки майбутнiх фахiв-цiв сввдчить, що не завжди мотивотвiрного впливу змiсту, форм та методiв освiти, а також мотивуючих зусиль викладача протягом аудиторних занять до-статньо для активiзацii всього потенщалу особис-тостi студента в напряму подготовки до педагопч-но! дiяльностi. Тож, необхвдно створити умови для само мотивування студентiв у процеа самостiйноi позааудиторно1' роботи.

З розвитком самостшно1' навчально1' дiяльностi студенпв характер педагогiчноi взаемодп викладача та студента змiнюеться. В1д оргашзуючо1', пла-нуючо1' та контролюючо1' вона стае орiентуючою та рекомендуючою. У свою чергу змiнюеться i дiяль-нiсть студента, виступаючи суб'ектом самонав-чання, вiн стае бiльш активним, пiдвищуеться рь вень вiдповiдальностi, з'являеться бшьше можли-востей у проявi власних iнтересiв та уподобань у процеа роботи з навчальним матерiалом, а отже формуються новi особистюно значущi мотиви до навчання та майбутньо1' професiйноi дiяльностi.

Тож, о^м дидактичних цiлей самостiйних по-зааудиторних занять (закршлення, поглиблення, розширення й систематизащя знань, отриманих пiд час аудиторних занять), самостшна робота студенпв у позааудиторний час забезпечуе розвиток здат-ностi студентiв до самостшного оволодiння новим навчальним матерiалом щодо майбутньо1' педагоп-чно! д1яльностц формування вмiнь i навичок само-стiйноi розумово1' працi для саморозвитку особисть стю професiйних цiнностей; розвиток самостшно-стi мислення, заснований на становленш цiннiсноi сфери особистостi майбутнього фахiвця; формування професiйноi переконаносп та вольових рис характеру студента.

Вченi (В. Козаков, I. Соколова та ш. [2; 3]) ро-зглядають проблему формування здiбностей студе-нтiв до самостшно1' роботи як необхiдну умову для розвитку позитивно! навчально1' мотиваци i усшш-ного, цiлеспрямованого навчання, яке вмiщуе в себе: формування прийомiв моделювання навчаль-но! дiяльностi; усввдомлення рацiональних прийо-мiв роботи з навчальним матерiалом; розвиток уваги та пам'ятц оволодiння прийомами поглибле-ного та динамiчного читання; складання планiв сво!х дiй; конспектування; постановка та вирь шення навчально-практичних завдань.

Пiдкреслимо, що один iз важливих шляхiв ор-гашзаци самостшно1' роботи студентiв у позааудиторний час полягае у спрямуванш потенщалу дома-шнiх завдань на розвиток позитивного мотива-цiйно-цiннiсного ставлення особистосп студентiв до майбутньо1' педагопчно1' дiяльностi. Змiст дома-шнiх самостшних завдань тiсно пов'язаний зi змю-том та цiлями навчальних дисциплш, завдання ви-даеться та результат його виконання перевiряеться викладачем на аудиторному занят, тож така форма самостшно1' роботи дозволяе педагогу не втра-чати контролю за ходом та наслщками тако1' ро-боти, у той же час створюючи умови для прояву студентом самостiйностi.

Дiяльнiсть майбутнiх iнженерiв-педагогiв мае

спрямовуватися не тiльки на вщтворення знань, отриманих в аудиторних формах роботи, на закрш-лення, поглиблення й повторення пройденого, а стимулювати мотивац1ю студентiв до самоосвiти, надавати !м наснаги для творчого професшного са-мозростання.

Для цього завдання рекомендуемо самостшш домашнi завдання випереджального перспективного характеру, пов'язаш з основними роздшами навчальних програм, що виконуються в умовах створення позитивних настанов на майбутню про-фесiйну дiяльнiсть, надання дидактичних порад, матерiалiв, лiтератури.

Це, зокрема: складання схем, заповнення опо-рних таблиць, вiдповiдi на питання самоперевiрки; розв'язання творчих професiйно-спрямованих завдань, виконання вправ iз шдвищення професiйно-педагогiчноi майстерностi.

Завдання, яш видаються студентам, мають по-слщовний характер та логiчно взаемопов'язанi.

Контроль використання завдань доречно про-водити у виглядi взаемно1' спiвбесiди студенпв у мi-крогрупах. У кожну групу п1дбираються як сильнi, так i слабкi студенти, це сприяе !х самоосвiтi.

Поряд iз домашшми завданнями, однаковими для всiх студенпв, пропонуемо застосовувати ди-ференцiйованi шдиввдуально-дослщш завдання, що дозволяють майбутнiм вихователям працювати в1д-пов1дно до власних штереав, бажань, рiвня свое1' тдготовки.

Виконання iндивiдуально-дослiдних завдань мае велике мотивуюче значення у пiдготовцi май-бутнiх iнженерiв-педагогiв, оск1льки такi завдання сприяють розвитку iндивiдуальних здiбностей студенпв як суб'екпв професiйноi дiяльностi.

Водночас такого роду завдання стимулюють розвиток творчостi, сприяють обмiну знаниями та професiйним досвiдом на навчальних заняттях, створюють творчу атмосферу, радють професiй-ного спiлкування.

Для виконання шдиввдуально-дослщних завдань необхiднi готовшсть до професiйного саморозвитку, самоусввдомлення доцiльностi розвитку цiннiсноi сфери власно1' особистостi; прагнення до постiйного набуття нових знань, засвоення основ професшно1' поведшки.

У ходi розробки самостшних iндивiдуально-дослiдних завдань необх1дно виходити насамперед зi змiсту майбутньо1' професшно1' дiяльностi студе-нтiв, з аналiзу трудових функцiй iнженера-педа-гога, використовувати мiжпредметнi зв'язки, спи-ратися на наявний у студенпв особиспсний та про-фесiйний досвiд.

Для ошгашзацп потенцiалу позааудиторних форм та методiв навчання щодо розвитку позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особис-тостi студенпв до майбутньо1' педагогiчноi д1яльно-сп сприятиме й розробка дистанцiйноi форми педа-гогiчноi взаемодii (електроннi версп лекцiй, навчальнi матерiали, розмiщенi на навчальних ште-рнет-сайтах та в електронних мережах). 1з цiею метою можуть також використовуватися навчальш комп'ютернi програми, в тому чи^ гiпертекстовi,

мультимедiа, штелектуальш, що дозволяють навча-тися у двох режимах - шформацшно-довщковому та контрольно-навчальному. Так новi, сучаснi фо-рми навчання е наближеними до потреб молодi у вь ртуальному комп'ютерному спшкуванш, оволо-дiннi iнновацiйними формами техшчно! взаемодi!. Тому, для студентiв, особливо Онженерно-педагоп-чних спецiальностей створення таких можливостей для самостiйно! роботи створюе додаткову мотива-щю до оволодшня майбутньою педагогiчною дОяль-нiстю.

Важливими для розвитку позитивного мотива-цшно-цшшсного ставлення особистостi студентiв до педагопчно! дiяльностi е i так1 форми самостш-но!' роботи, як iндивiдуальна науково-досл1дницька дiяльнiсть (публiкацi!, участь у конференщях, олОм-пiадах та шших конкурсах), робота в навчально-ме-тодичних кабiнетах, лаборатор1ях у позанавчаль-ний час, робота в шформацшних мережах i опрацю-вання додатково!' лггератури (остання ввдбуваеться без керiвництва викладача).

Важливо пiдкреслити, що електроннi матерь али для самонавчання студентiв слад збагачувати iнформацiею, здатною посилювати розвиток позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особис-тосп майбутнiх iнженерiв-педагогiв до майбутньо! педагопчно! д1яльносп.

Наприклад, розмОщувати ввдео-матерОали, як1 демонструють вщкрип заняття студенпв-практика-нпв, лекци викладачОв з питань формування у студенпв мотивацшно-цшшсного ставлення до майбутньо! педагопчно! д1яльносп, ввдео-звгга про ре-зультати конкурав, конференцш, семшарОв щодо проблеми формування у студенпв щншсного сприйняття майбутньо! пращ та багато шшого.

Комплексна реалОзац1я зазначених форм позаа-удиторно! навчально! дОяльносп, спрямування !х потенщалу навчання на розвиток позитивного мо-тивацшно-щншсного ставлення особистосп студенпв до педагопчно! д1яльносп забезпечуватиме на-буття студентами позитивно! мотиваци щодо роботи над щншсною сферою власно! особистосп в напряму шдготовки до майбутньо! професшно! дь яльносп, зокрема: шдвищення рОвня особисто! са-морегуляцп, самосвщомосп, адекватносп самоощ-нки, рефлективносп, оргашзованосп, самостшно-сп, сформованосп вольових якостей; розвиток умшня самостшно формулювати й утримувати мету навчально! або навчально -професшно! д1яль-носп до !! реалОзаци, навички моделювати власну д1яльшсть, ощнювати шнцевО та промОжн резуль-тати сво!х дш; опанування основами професшно! культури, розвитку педагопчно! майстерносп.

Резюме. У цшому, проведене дослОдження дозволило нам дшти таких висновк1в:

- у межах нашого дослОдження ми будемо ви-значати педагогОчнО умови як спещально створен обставини, вимоги, здатш регулювати педагопч-ний процес, зокрема процес формування у студенпв позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення до майбутньо! педагопчно! дОяльносп, упорядкову-вати та вдосконалювати ус його компоненти (мета, завдання, принципи, змют, форми, методи тощо),

ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ ИНСТРУМЕНТАРИЙ СФОРМИРОВАННОСТИ МАРКЕТИНГОВОЙ

КОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ

спрямовувати !х на розвиток професшно-педагопч-них характеристик студенпв, цiннiсно! сфери !х особистостi. Обгрунтованi умови повиннi: уклада-тися в загальну концепцш подготовки фахiвцiв да-ного профiлю; враховувати загальш органiзацiйнi умови навчально-виховного процесу НЗВО; забез-печувати формування професшних знань, умiнь та навичок у цшому, й зокрема фахово! готовносп до майбутньо! педагогiчно! дiяльностi; сприяти акти-вiзацi! навчально-пiзнавально!' дiяльностi студенпв, збагачувати !! змiст; розроблятися з урахуван-ням iндивiдуальних особливостей студентiв, бути спрямованими на !х задоволення; сприяти розвитку особистостi майбутнього фахiвця й особливо цiннi-сно! !! сфери.

- одшею з педагогiчних умов формування позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особистосп майбутнiх iнженерiв-педагогiв до професшно! дiяльностi е спрямування виховного потенщ-алу позааудиторних форм та методiв навчання на розвиток позитивного мотивацшно-цшшсного ставлення особистосп студенпв до майбутньо! педа-гогiчно!' дiяльностi

I! необхiднiсть визначаеться тим, що не завжди мотивотвiрного впливу змюту, форм та методiв освiти, а також мотивуючих зусиль викладача про-тягом аудиторних занять достатньо для активiзацi!' усього потенщалу особистостi студента у напряму шдготовки до майбутньо! педагопчно! д1яльносп.

За зазначеною умовою позитивне мотива-цiйно-цiннiсне ставлення особистосп студентiв до майбутньо! педагогiчно! дiяльностi мае додатково формуватися под впливом рiзних форм позааудито-рно! навчально! дОяльносп (самостiйнi домашнi завдання випереджального перспективного характеру; дистанцшш форми педагопчно! взаемодп: електронш версп лекцш, навчальш матерОали роз-мщеш на навчальних штернет-сайтах та в елект-ронних мережах; самонавчання та самоперевОрка за допомогою навчальних комп'ютерних програм; творчО ОндивОдуально-дослОдш завдання; вдивщуа-льна науково-дослОдницька д1яльшсть: публОкацп, участь у конференщях, олОмшадах та шших конкурсах; робота в навчально-методичних кабшетах, ла-бораторОях у позанавчальний час; робота в шфор-мацшних мережах i опрацювання додатково! лггератури тощо).

Лггература

1. Лызь Н.А. Компетентностно-ориентиро-ванное обучение: опыт внедрения инноваций / Н.А. Лызь, А.Е. Лызь // Высшее образование в России, 2009. - № 6. - С. 29-36.

2. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: учебное пособие / В.А. Козаков - К.: Вища школа, 1990. - С.112

3. Соколова И.Б. Основы самостоятельной работы студентов: Учебно-методическое пособие в помощь студентам педагогических вузов / И.Б. Соколова. - Армавир: ИЦ АГПИ, 2002. -С. 98

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.