CC BY
51
УДК 37.091.4:338.48-6:37
Матвй'в-Лозинська Ю.О. ® (E-mail: [email protected])
Льегеський тститут економжи i туризму
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ВИХОВНО1 ПОЗААУДИТОРНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТУРИСТИЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
У cmammi проаналiзоеано особлиеостi еихоеання майбуттх фахiецiе та можлиеоcтi позааудиторног dimbm^i у еищих наечальних закладах туристичног сфери. Вияелено умоеи ефектиеног оргатзацп еихоеног роботи е позааудитортй дiяльноcтi, зокрема гг профестне спрямуеання, формуеання профестног культури та здaтноcтi до мiжкультурного стлкуеання у пол^льтурному cередоеищi, мотиеацп ¡нтересу до профестних та загальнолюдських цшностей тощо.
Ключовi слова: еихоена дiяльнicть, позааудиторна дiяльнicть, еищий наечальний заклад туристичного профшю, фaхiеець з туризму, еихоеання
Вступ. Вищий навчальний заклад е найбшьш значущим i домшуючим чинником у житт молодо яка виршила опанувати вищу освггу. Саме тут вони виробляють навички сощального спшкування (вщносини з колективом i через нього iз суспшьством), знайомляться з громадською дiяльнiстю, знаходять можливостi для розвитку сво!х здiбностей. У ньому молода людина формуеться як особистiсть з притаманними !й нормами поведiнки, принципами, щеалами, цiннiсними орiентацiями [3, с. 45].
ВНЗ здатний стати для молодих людей закладом ненасильства, свободи, толерантних вщносин. Бшьш того, навчальний заклад, створюючи соцiальне, природне, культурне середовище, використовуючи його виховнi можливостi, покликаний i може стати центром широкого виховного простору. Сучасний ВНЗ мае навчити студенев умiнню вщстоювати сво! права й водночас поважати права шших, користуватися знанням основних правових норм i умiнням використовувати можливост правово! системи держави. Необхщшсть дiяти з урахуванням позици шших людей, правових норм стае умовою для розвитку „Я" студента вщносно „Я" шших людей. [4, с.65-66]
У процес навчання у вищому навчальному закладi слiд формувати молоду людину, яка готова до активно! творчо! дiяльностi в сучасному полкультурному й багатонацiональному середовищi, яка збер^ае свою соцiально-культурну iдентичнiсть i водночас прагне до розумшня iнших культур, поважае iншi культурно-етнiчнi спiльностi, яка вмiе жити у мирi й злагодi з представниками рiзних нащональностей, рас i вiрувань.
Вищi навчальш заклади мають забезпечувати можливостi для входження особистост у свiтовий осв^нш простiр, формуючи цiннiснi орiентири життевих перспектив у дус миру, прав людини, демократа, терпимостi й сощально!
® Матвив-Лозинська Ю.О., 2011
гармони, тдтримуючи збереження й популяризащю всесвггньо1 спадщини, володшня рiзними мовами [4, с.27].
Виховну роботу в навчальних закладах необхiдно органiзовувати вщповщно до положень Концепци нащонально1 системи виховання, яка е запорукою цшсного формування особистостi, коли виховуеться «гармоншно розвинена, високоосвiчена, соцiально активна й нащонально свiдома людина, що надшена глибокою громадянською вiдповiдальнiстю, здоровими штелектуально-творчими, фiзичними i духовними якостями, родинними та патрютичними почуттями, працьовитicтю, господарською кмiтливiстю, пiдприемливicтю й iнiцiативою [8, с.55]. Виховна дiяльнiсть у вищому навчальному закладi успiшно iнтегруеться в навчальний процес, нацiональну та св^ову культуру. Особлива роль у вищих навчальних закладах належить вихованню професшно! культури, яка пов'язана з майбутньою професiйною дiяльнiстю студентiв.
Туризм як одне з важливих соцiально-економiчних явищ сучасностi, що пiдпорядковане ди об'ективних закошв розвитку людського суспiльства, «розвиваючись у дiалектичнiй едностi всiх сво!х складових, формуе власний соцiальний просир, у межах якого вирують взаемоди й конкуренци, узгодженостi й суперечноси, конфлiкти та консенсуси туристського життя, iсторiя якого сягае вглиб столггь» [11, с.15]. Зайнявши одну з ключових позицiй в економiчнiй та сустльних науках, туризм став шдикатором економiчного розвитку i мiжнародного взаеморозумшня для забезпечення миру, добробуту, поваги i дотримання прав людини незалежно вiд раси, статi, мови i релМ.
Вiдповiдно до положень Кодексу туриста, Харти туризму, Глобального етичного кодексу туризму визначаються обов'язки та правила поведшки туриста. Зокрема, зазначаеться, що турист мае право на вщпочинок та проведення вшьного часу у гармони з умовами, особливостями та традищями регюшв i кра1н, якi вiн вiдвiдуе, дотримуючись закошв, звича1в та традицiй цих кра1н.
На сучасному етапi виховна робота у вищих навчальних закладах показала, що вона не мае системного характеру. Особливо це стосуеться позааудиторно1 виховно1 роботи, яка недостатньо пов'язана з навчальним процесом i побудована переважно на окремих, разових заходах i ешзодичнш взаемоди колективiв вищих навчальних закладiв iз соцiальними шститутами i характеризуеться низькою активнiстю студентського самоврядування та недостатшм органiзацiйно-педагогiчним забезпеченням [2].
Проблемi виховання студентiв у вищих навчальних закладах присвячено значну кшьккть наукових праць (I. Бех, С. Гончаренко, Б. Ступарика, О. Сухомлинсько1, О. Абдуллша, I. Авдеева, Ю.Бабанський, О.Вишневський,
B.Жук, С.Карпенчук, О.Кондратюк, А.Галеева, В.Федорченко, Н. Яремчук, Т.Петракова, Т.Осипова та iн.)
Науковцi, зокрема Ю. Бабанський, М. Касьяненко, Б. Бiм-Бад,
C. Бондарев, Д. Колесев, М. Фщула та iн., дослщжуючи теорiю i методологiю виховання молодих людей, неоднаково розглядають аспекти формування
толерантности Так, О. Сухомлинська у статт „Про стан теори i практики виховання в осв^ньому просторi Украши" вiдзначае, що головна мiсiя виховання повинна полягати: 1) в передачi культурних цiнностей; 2) в пщготовщ молодi до штеграци в суспшьствц 3) у нiвелюваннi, зменшенш сощально1 нерiвностi [10, с. 2-4]. Особливого значення в цьому контекст набувають мiжособистiсна комунiкацiя та дiалог.
Незважаючи на вагомi результати у данш галузi, виховання майбутнiх фахiвцiв туристично1 галузi у вищому навчальному закладi, а також органiзацiя виховно1 позааудиторно1 роботи та шляхи забезпечення И ефективност не були предметом спещального педагогiчного дослiдження, що i зумовило вибiр теми пропоновано1 статп.
Мета статтi - виявити особливост виховання майбутнiх фахiвцiв та роль виховних можливостей позааудиторно1 дiяльностi у вищих навчальних закладах туристично1 сфери.
Вщповщно до мети виховна робота у вищому навчальному закладi покликана виршити ряд конкретних сощально-педагопчних завдань, а саме:
- глибоке й усебiчне опанування ктори та культури свого народу;
- формування уявлення про розмаггтя культур в Укра1ш та свт, розумiння i внутршнього прийняття рiвноправностi народiв, i рiвноцiнностi 1хшх культур, виховання позитивного ставлення до культурних вщмшностей як чинника поступального розвитку свггово1 цившзаци й самореалiзацil особистостi; виховання позитивного ставлення до культурних розходжень, що забезпечують прогрес усього людства й сприяють самореалiзацil окремо1 особистостц
- створення умов для штеграци студентiв у культури шших народiв;
- розвиток умшь i навичок продуктивно1 взаемоди з ноЫями рiзних культур;
- виховання в дус миру, розвиток етнотолерантностц
- формування усвiдомлених позитивних щншсних орiентацiй особистостi щодо культурно1 спадщини Укра1ни;
- виховання поваги до ютори та культури iнших народiв: створення полiкультурного середовища як основи для взаемоди особистоси з елементами шших культур;
- формування здатноси студента до особисткного культурного самовизначення [9, с. 41].
Матер1ал 1 методи. Вiдповiдно до поставлених завдань були використаш наступнi методи дослщження, серед яких провiдними е теоретичш: порiвняльно-iсторичний аналiз зарубiжних та в^чизняних джерел, присвячених проблемам соцiалiзацil, виховання; вивчення й аналiз фiлософськоl, педагопчно1 i психологiчноl науково1 лiтератури з проблеми дослщження; систематизащя та узагальнення здобуто1 iнформацil; вивчення передового сощально-педагопчного досвiду; емпiричнi: методи дiагностики, адаптоваш вiдповiдно до завдань дослiдження, методи масового збирання емтричного матерiалу (опитування, бесщи, анкетування, iнтерв'ю), методи кшькюно1 та
яккно! обробки експериментальних даних для визначення ефективност розроблених сощально-педагопчних умов.
Виховання студентсько! молодi вiдiграe не менш важливу роль i у становленш фахiвця, нiж його професшна пiдготовка. Недостатнiй рiвень культури, формальне ставлення до професiйних обов'язкiв, вщсутшсть моральних установок здатнi суттево знизити яккть професшно! дiяльностi фахiвця. Найбшьшою мiрою це стосуеться професiй, фахiвцi яких постiйно працюють з людьми, зокрема сфери туризму.
Загальна мета туризму визначаеться як збагачення особистост моральними, етичними цiнностями; поповнення та закршлення знань з культурологи; оздоровлення, розвиток адаптивних можливостей органiзму тощо. Тому виховашсть працiвникiв сфери туризму е не лише показником культури особистоси, але й запорукою устшно! професшно! дiяльностi фахiвця.
Особливостi виховання майбутнього фахiвця з туризму полягають в розвитку його професшних умiнь та навичок на основi вивченого та застосування на практищ. Характерними рисами, якими повинен волод^и майбутнiй фахiвець туристично! галузi, е комунiкативнiсть, професшна культура, толерантшсть, знання рiдного краю, вшьне володiння iноземними мовами, повага до шших нащональностей та формування практичного досвщу на основi цшностей рiзних культур.
Основними напрями та змкт дiяльностi вищого навчального закладу туристичного профiлю як виховно! системи визначеш у роботi «Педагопка туризму» (В. Федорченко, Н. Фоменко) [11, с.59-60]: вивчення особистост студентiв, визначення початкового рiвня за рiзними критерiями професшно-педагопчно! спрямованостi майбутнього фахiвця; виховання активно! громадянсько! позицi!, почуття громадянина Батькiвщини, вiдповiдальнiсть за !! долю, пiдростаюче поколiння, професiйну гщшсть; виховання iнтелектуально! культури, формування вмшь i навичок культури розумово! пращ, штересу до рiзних наукових цшностей, л^ератури, мистецтва як до особливо важливих цiнностей духовного порядку, виховання потреби до самоосвгги; моральне виховання, формування духовно! культури, цившзованого, гуманного ставлення до людей, гумаштарний розвиток, формування еколопчно! та економiчно! культури; виховання нащонально! самосвiдомостi, почуття гордост та поваги до нацiонально! ктори, культури, традицiй та звича!в укра!нського народу, повага та терпиме ставлення до людей шшо! нацiональностi, яю живуть в Укpa!нi, !xнix нащональних почуттiв, культури та звича!в, виховання майбутшх фахiвцiв туризму як носив гуманних взаемин мiж людьми рiзних нацiональностей, eтнiчних груп; формування пол^ично! та правово! культури; виховання естетично! культури майбутнього фахiвця туризму в уЫх формах !! вияву; розвиток студентського самоврядування в оргашзаци виховно! роботи в групах, рiзного роду гуртках, студентському гуртожитку; науково-педагогiчна та методична пщготовка молодих викладачiв, куpaторiв до виховно! роботи зi студентами; забезпечення зв'язку щодо цiлей i
завдань виховно1 системи, надання науково-педагопчно1 та методично1 допомоги викладачам та шшим навчально-виховним закладам в оргашзаци 1хньо1 виховно1 роботи.
Не шдлягае сумнiву, що суттево впливае на результатившсть загального виховного процесу позааудиторна робота у вищих навчальних закладах.
Позаурочна дiяльнiсть студенев вищих навчальних закладiв здiйснюеться властивими для не1 формами.
У науково-педагогiчнiй лiтературi широко висв^леш такi поняття як "шдивщуальна", "групова", та "масова" форми позааудиторно1 роботи. Всi цi форми використовуються у позааудиторнiй дiяльностi студентiв вищих навчальних закладiв.
А.Макаренко стверджував, що ефектившсть того чи iншого одиничного виховного впливу полягае безпосередньо не в ньому самому, бо ефектившсть -це продукт системних якостей. Тому продуктившсть виховного заходу базуеться на включенш його в систему заходiв [7].
Вивчення оргашзаци позааудиторно1 дiяльностi студенев показало, що в багатьох з них використовуються форми роботи, яю передбачають цикл, систему взаемопов'язаних позааудиторних заходiв i розкривають вiдповiдну тему чи напрям виховання студенев. Так, клубна форма роботи дозволяе спланувати систему знань, цикл лопчно пов'язаних виховних заходiв виховання студенев на трудових традицiях украшського народу, виховувати у них психолопчну i практичну готовнiсть до пращ за обраною професiею [5]. У позааудиторнш дiяльностi студентiв вищого навчального закладу системними органiзацiйно-педагогiчними формами слщ визначити клуб, лекторiй, гурток тощо, якi передбачають систему логiчно пов'язаних позааудиторних заходiв вiдповiдноï тематики (естетичне, правове, економiчне виховання тощо). До системних оргашзацшно-педагопчних форм позааудиторноï дiяльностi студентiв вищого навчального закладу належать студентсью об'еднання (виробничi, суспiльно-полiтичнi, аматорсью, екологiчнi, художньо-естетичнi, правовi). Значне мкце мають займати студентськi клуби як самодiяльнi об'еднання, якi створюються за штересами та бажанням студентiв, мають ч^ку мету, завдання, своï органи управлшня, вiдповiдну органiзацiйну структуру, статут, девiз тощо.
Забезпечення гармонiйного розвитку особистост майбутнього фахiвця туризму неможливе без реалiзацiï комплексного пiдходу оргашзаци позааудиторноï дiяльностi студентiв, зокрема формування нацiональноï свiдомостi, любовi до рщнох' землi, свого народу; стимулювання потреби у набутт знань i професшнох' майстерностi; виховання професiйноï культури на основi полiкультурних, iсторичних, географiчних та спещальних професiйних знань; формування професiйноï вiдповiдальностi; екологiчне виховання майбутнiх фахiвцiв сфери туризму; формування умiнь дiалогiчного та мiжкультурного спiлкування тощо.
Доцшьно, щоб позааудиторна виховна дiяльнiсть не обмежувалася загальновиховними заходами, а була ткно пов'язана з майбутньою профескю.
Як зазначае В.Жук, для реалiзацil комплексного тдходу щодо оргашзаци позааудиторного виховання доцшьно оргашзувати роботу 8-10 студентських клубiв, якi охоплюють практично ус напрями виховання. Зрозумiло, що засiдання всiх клубiв не може вщбуватися одночасно, проте, кожен iз клубiв мае мати постiйне примщення. Тако! наявностi спецiальних примiщень для роботи клубiв не передбачено навт у найновiших проектах комплексiв ВНЗ. Отже, за нишшшх умов слщ повнiше використовувати для роботи клубiв навчальнi кабiнети, лаборатори, аудитори тощо [5]. Заняття студентських клубiв можна проводити у формi масових або групових заходiв. Для першого варiанту потрiбне велике примiщення, для другого - досить навчального кабiнету. Режим роботи студентських клубiв визначаеться розкладом позааудиторних заходiв. Членами клубiв з основних напрямiв виховання в щеальному варiантi мають бути усi студенти. Звщси випливае суперечнiсть принципам добровшьност та комплексного пiдходу, а також зайнятост студентiв у позанавчальний час.
Робота студентських клубiв не може обмежуватися стшами вищого навчального закладу. Саме через клуб життя студенев мае ткно пов'язуватися з соцiальним середовищем. Клуби мають опиратися на зв'язки з тдприемствами-замовниками, загальноосв^шми школами, закладами культури, творчими оргашзащями, товариствами тощо. При чому !х робота мае будуватися не на епiзодичних заходах, а на добре продуманш i спланованiй системи спiльних заходiв з рiзними соцiальними iнститутами.
Результати дослщження. Викладене вище дало змогу виокремити особливост позааудиторно! виховно! роботи студенев вищих навчальних закладiв туристичного профшю. Однiею з найважливiших умов оргашзаци тако! роботи е професшне спрямування виховно! позааудиторно! дiяльностi. Для майбутшх фахiвцiв сфери туризму доцiльно у позааудиторнш дiяльностi планувати низку виховних справ, яю тiсно пов'язанi з окремими аспектами майбутньо! професiйно! дiяльностi: краезнавчi студi!, екскурсi!, органiзацiя туристичних клубiв за iнтересами тощо.
Визначальну роль у професiйнiй дiяльностi фахiвцiв з туризму займае спiлкування. Основна функщя спiлкування у туристському вихованш полягае в обмiнi результатами тзнавально! дiяльностi мiж iндивiдуумами; спiлкування мае детермшований вплив на перцептивнi, мнемiчнi, розумовi, атенцiйнi характеристики особистостi. О^м того, спiлкування взаемопов'язане з емощями, що вiдiграють роль регуляторiв людського спшкування. Позитивнi емоцi! пiдвищують здатнкть до запам'ятовування i вiдтворення. Емоцшно насиченi, багатi на аксiологiчнi образи туристсько-екскурсшш маршрути формують особистiсть, розвивають !! психiчнi процеси та поведшку [11]. Полiкультурне середовище, в якому перебувае турист, оптимiзуе не лише психiчнi процеси, а й процеси розвитку особистоси та соцiальнi вщносини. Воно передбачае регулювання рiзноманiтних стосунюв серед учасникiв туристсько! дiяльностi, тому що за характером власного кнування вони мають суб'ективний характер (визначають дiяльнiсть органiзаторiв туризму i
рiзноманiтну дiяльнiсть суб'екив туристськоï дiяльностi; вiдображають внутрiшню сутнiсть i сенс ïхньоï дiяльностi; визначають соцiальну i прикладну спрямованiсть виховного процесу та дiяльнiсть органiзаторiв туризму; зумовлюють характер i особливост рiзноманiтноï дiяльностi суб'екив туризму; визначають взаемозалежнiсть i природовщповщшсть всiх компонентiв процесу виховання взагалi тощо).
Виховнi заходи повиннi сприяти формуванню вмiнь i навичок культури пращ, мотиваци iнтepecy до професшних та загальнолюдських цiнностей. Культурологiчний тдхщ у вихованнi майбутнiх фахiвцiв з туризму займае особливе мкце. Виховання нацiональноï самосвщомоси, почуття гордостi та поваги до нацiональноï icтopiï, культури, традицш та звича1в украшського народу, повинш органiчно поеднуватися з повагою та толерантним ставленням до людей iншоï нащональноси, особливо в процес мiжнародноï туристичноï дiяльностi.
Висновки. Таким чином, визначення змiсту, методiв i форм виховноï позааудиторноï дiяльностi у пщготовщ майбутнiх фахiвцiв сфери туризму передбачае цшсшсть процесу виховання в туризмi i взаемозалежнiсть його компонент, причому туристське виховання керуеться виховною метою як реалiзацiею принципiв та закономiрностей виховання. Умовами ефективноï оргашзаци виховноï роботи в позааудиторнiй дiяльностi е ïï професiйне спрямування, формування професiйноï культури та здатностi до мiжкультурного спiлкування у полiкультурному середовищ^ мотивацiï iнтepecy до професiйних та загальнолюдських щнностей тощо.
До подальших напрямiв дослiдження вiдносимо розв'язання проблеми науково-педагогiчноï та методичноï пiдготовки викладачiв та куpaторiв груп до позааудиторноï виховноï роботи зi студентами з урахуванням особливостей професiйноï пiдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму.
Л1тература
1.Виховна робота в закладах освiти Украши // Збiрник нормативних документiв та методичних рекомендацш з питань оргашзаци виховноï роботи 1СД. - К. : 1995. - 135 с.
2.Галеева А.П. Оргашзацшно-педагопчш умови виховноï дiяльностi у вищому аграрному навчальному закладi : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : спец. 13.00.07 "Теорiя i методика виховання" /А.П. Галеева.-Дрогобич, 2009.- 20с.
3.Дзюба В.1. Соцiально-педагогiчнi основи формування гумашстичних цiннiсних орiентацiй студентськоï молодо Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05. -Кшв, 1994. - 225 с.
4.Довгополова Я.В. Формування толерантних вщносин студентiв у полжультурному середовищi вищого навчального закладу: Дис. ... канд.пед.наук: 13.00.05.- Харюв,2007.- 206с.
5.Жук В.П. Навчально-виховна робота у професшно-техшчних навчальних закладах / В.П. Жук. - Львiв : Сполом, 2004. - 48 с.
6.Карпенчук С.Г. Теорiя i методика виховання / С.Г.Карпенчук : навч.поЫбник. - К. : Вища.школа, 1997. - 304 с.
7.Макаренко А. С. Педагогика индивидуального действия. Лекция 3 / А. С.Макаренко Сочинения: В 7 т. - Т. 5 / Гл. ред. И. А. Каиров. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1957. - 224 с.
8.Осипова Т.Ю. Виховна робота 3Í студентською молоддю / Т.Ю.Осипова, Ю.Бартенева, О.О.Бша та ш. : навч. поаб. / За заг. ред. Т.Ю. Осипово!. - Одеса : Фешкс, 2006. - 288 с.
9.Палаткина Г.В. Мультикультурное образование: современный подход к воспитанию на народных традициях // Педагогика. - №5. - 2002. - С. 41-47.
10.Сухомлинська О.В. Про стан теори i практики виховання в осв^ньому просторi Украши // Шлях освгги. - 1998. - №3. - С. 2-5.
11.Федорченко В. К. Педагопка туризму : навчальний поабник для студенев вищих навчальних закладiв / В. К. Федорченко, Н.А. Фоменко - К. : Слово, 2004. - 296 с.
Summary
The article analyzes peculiarities offuture specialists education and possibility of outside lecture room activity in higher educational establishments of tourist sphere. The terms of effective organization of educational work in outside lecture room activity were revealed in particular its professional approach, forming of professional culture and ability to intercultural communication in polycultural environment, motivation of interest to professional and common to mankind values etc.
