CC BY
5
УДК 343.123
Лев Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка»,
д-р юрид. наук, доц., проф. кафедри кримшального права i процесу
Оксана Маслюк
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка», асп. кафедри кримшального права i процесу
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ДОКАЗУВАННЯ ОБСТАВИН, ЩО МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СПРОСТУВАННЯ П1ДОЗРИ
(ОБВИНУВАЧЕННЯ)
©Гула Л., Маслюк О., 2018
Визначено процесуальну суть доказування обставин з метою спростування пщозри. Проаналiзовано нормативш акти, якi надають можливкть процесуально спростувати пiдозру. Визначено обставини, як впливають на зменшення ступеня тяжкост вчиненого кримiнального правопорушення. Окреслено основш обов'язковi елементи адвоката з спростування пщозри у злочинь
Ключовi слова: досудове розслiдування; доказування; обставини; пщозра; спростування; процесуальний змкт; адвокат.
Лев Гула, Оксана Маслюк
ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ ПОРЯДОК ДОКАЗЫВАНИЯ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ, КОТОРЫЕ ИМЕЮТ ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ ОПРОВЕРЖЕНИЯ ПОДОЗРЕНИЯ (ОБВИНЕНИЕ)
В статье определено процессуальное содержание доказывания обстоятельств с целью опровержения подозрения. Проанализированы нормативные акты, которые предоставляют возможность процессуально опровергнуть подозрение.Определены обстоятельства, которые влияют на уменьшение степени тяжести совершенного криминального правонарушения. Очерчены основные обязательные элементы адвоката из опровержения подозрения в преступлении.
Ключевые слова: досудебное расследование; доказывание; обстоятельства; подозрение; опровержение; процессуальное содержание; адвокат.
Lev Hula
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Sc. D., Prof.
Oksana Masliuk
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure
JUDICIAL ORDER OF FINISHING TELLING OF CIRCUMSTANCES THAT MATTER FOR REFUTATION OF SUSPICION (PROSECUTION)
In the article judicial maintenance of finishing telling of circumstances is certain with the aim of refutation of suspicion. Normative acts that give possibility judicially to refute suspicion are analysed.Circumstances that influence on diminishing of degree to weight of perfect criminal offence are certain. The basic mandatory members of advocate are outlined from refutation of suspecting of crime.
Key words: pretrial investigation; finishing telling; circumstances; suspicion; refutation; judicial maintenance; advocate.
Постановка проблеми. Одним i3 завдань реформування кримшального судочинства Укра1ни постала необхщнють забезпечення змагальносп сторш у поданш ними доказiв i в доведенш !х пере-конливостi як одного i3 принципiв кримiнального процесу. Участь захисника в процесi доказування е одним i3 засобiв забезпечення ще! засади. Для належного виконання захисником покладених на нього завдань необхщно чiтко визначити, що входить до предмета та меж доказування, яке ним здшснюеться. Пюля набрання у 2012 рощ чинносп Кримiнального процесуального кодексу Укра1ни змiнився порядок здшснення кримiнального провадження i змiнилась процесуальна форма дiяльностi всix його суб'екпв. Також змiнилась сутнiсть дiяльностi захисника, який е активним учасником кримшального процесуального доказування, що забезпечуе можливють виршення ним поставлених завдань захисту, зокрема щодо доказування обставин, яю спростовують пiдозру (обвинувачення). Це положення потребуе подальшого удосконалення.
Метою статт е розкрити поняття та суть процесуального порядку доказування обставин у кримшальному провадженш щодо спростування пщозри обвинуваченого.
Анашз дослiдження проблеми. Варто зазначити, що питання реалiзацil функци захисту в кримшальному провадженш завжди знаходились у полi наукових iнтересiв втизняних дослщни-кiв. Вагомий внесок у розроблення вщповщно! проблематики зробили Ю. П. Аленiн, А. М. Бiрю-кова, Т. В. Варфоломеева, В. I. Галаган, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, О. М. Гумш, А. Я. Ду-бинський, Я. П. Зейкан, О. В. Каплша, В. С. Кузьмiчов, О. П. Кучинська, О. М. Ларш, Л. М. Ло-бойко, С. Д. Лук'янчиков, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеенко, В. Т. Нор, Д. П. Письменний, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, В. М. Тертишник, Ю. I. Стецовський, Л. Д. Удалова, В. П. Шибшо, О. Г. Шило, М. С. Шумило, О. Г. Яновська.
Так, на першому еташ розвитку вггчизняного кримшального процесу О. М. Ларш визначав доказування як здшснювану в особливих, встановлених законом формах [1, с. 9].
У роботах В. Д. Арсеньева, М. М. Михеенко, В. Т. Нора, С. М. Стахiвського зазначено, що доказування у кримшальному процесi дае змогу виокремити його основш ознаки, яю вiдображено в сучаснiй, визначенш у законодавствi дефшщи [2, с. 74,75].
Виклад основного матерiалу. Про складнють i неоднозначнiсть ситуацп iз ефективнiстю дiяльностi сторони захисту iз спростування пщозри та обвинувачення свщчать також офiцiйнi статистичнi данi. Так, юльюсть осiб, стосовно яких кримшальне провадження було закрите за реабштуючими пiдставами у 2013-2017 роках, становила лише 5,47 %. Вщсоток ошб, щодо яких суди Украши ухвалили виправдувальнi вироки, вiдповiдно до загально! кiлькостi осiб, щодо яких ухвалено вироки, становила у 2013 рощ - 0,6 %, у 2014 рощ - 0,8 %, 2015 рощ - 0,9 %, 2016 рощ - 0,7 % [3, с. 4].
Чинний Кримiнальний процесуальний кодекс Украши передбачае чiтке та лакошчне визначення поняття доказування у кримшальному провадженш. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 91 КПК Украши доказування полягае у збиранш, перевiрцi та оцiнцi доказiв з метою встановлення обставин, що мають значення для кримiнального провадження. Як бачимо, законодавець чггко видiляе три основш елементи доказування у кримшальному провадженш: збирання доказiв; перевiрка доказiв; ощнка доказiв.
У межах дослщжувано1 проблематики було б також правильним визначити i з'ясувати, яю конкретно обставини треба зарахувати до предмета доказування, що здшснюе сторона захисту з метою спростування пщозри (обвинувачення).
В. О. Попелюшко тд предметом доказування у кримшальному процес розумiе сукупнють фактiв i обставин об'ективно! дшсносп, якi мають матерiально-правове i процесуальне значення та е необхщними й достатшми фактичними пiдставами для виршення кримiнальних проваджень остаточно й по суп [4, с. 113]. Законодавець також шшов подiбним шляхом та змютовно визначив перелiк цих обставин у ч. 1 ст. 91 КПК Украши. До таких обставин зараховано таю: 1) подiя кримь нального правопорушення (час, мiсце, спошб та iншi обставини вчинення кримшального правопо-рушення); 2) винуватiсть обвинуваченого у вчиненш кримiнального правопорушення, форма вини, мотив i мета вчинення кримшального правопорушення; 3) вид i розмiр шкоди, завдано! кримшаль-ним правопорушенням, а також розмiр процесуальних витрат; 4) обставини, яю впливають на стутнь тяжкостi вчиненого кримшального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, яю виключають кримшальну вщповщальнють або е шдставою закриття кримiнального провадження; 5) обставини, що е шдставою для звшьнення вiд кримшально1 вiдповiдальностi або покарання.
Сторона обвинувачення повинна здшснювати доказування вах перерахованих обставин, але треба зазначити, що все ж таки ухил спрямований на збирання доказiв, що пiдтверджують вину шдозрюваного (обвинуваченого). Також треба зауважити, що обставини, яю входять до предмета доказування захисника, вiдрiзняються низкою особливостей. Серед таких варто виокремити початкову незащкавленють захисника в шзнанш тих обставин, яю для сторони обвинувачення становлять мету i змiст доказування. Тому предмет доказування для сторони захисту визначаеться шдивщуальною ситуацiею кримшального провадження й тактикою захисника. Без збирання власних доказiв захисник не може аналiзувати суперечностi в провадженш, виявляти неповноту, однобiчнiсть, неприпустимiсть зiбраних стороною обвинувачення доказiв, висувати виправдувальш версп [5, с. 147-148].
До того ж зазначимо i те, що захиснику не належить обов'язок всебiчного дослщження обставин справи i вiн дослiджуе лише тi обставини, яю е сприятливими для його шдзахисного.
О. В. Рибалка, наприклад, зазначае, що захисник виявляе обставини в штересах свого ктента i ця дiяльнiсть у певному значенш е вузькоспрямованою, оскiльки захисника щкавлять тiльки тi докази, якi дають змогу виявити обставини, що виправдовують шдозрюваного чи обвинуваченого, пом'якшують його вщповщальнють i покарання [6, с. 16].
З шшого боку, озвучуючи думку В. А. Удовиченко, зазначимо, що повшстю погодитись з на-веденими твердженнями неможливо у зв'язку з тим, що захисник мусить дослщжувати вш обставини справи з метою повного володшня шформащею для наявносп можливосп заперечення чи спростовування доводiв сторони обвинувачення. Але вщкривати перед правоохоронними органами вш мае тщьки тi обставини, якi свщчать на користь його пщзахисного [7, с. 148].
Обставини, яю пщтверджують винуватiсть особи у вчиненнi кримшального правопорушення, що стали вiдомi захиснику пщ час виконання професiйних обов'язюв вiдповiдно до ст. 22 ЗУ «Про
aдвокaтypy тa aдвокaтськy дiяльнiсть», стaновлять aдвокaтськy тaeмницю. Вiдповiдно до зaзнaченоï норми aдвокaтською тaeмницею e будь-ята iнфоpмaцiя, що стaлa вiдомa aдвокaтy, по-
мiчникy aдвокaтa, сгажисту aдвокaтa, особi, якa пеpебyвae у тpyдовиx вiдносинax з aдвокaтом, про raiera, a тaкож питaння, з якиx клieнт (особa, якiй вiдмовлено в укладенш договору про нaдaння пpaвовоï допомоги з пеpедбaчениx зaконом шдсгав) звеpтaвся до aдвокaтa, aдвокaтського бюро, aдвокaтського об'eднaння, змiст поpaд, консyльтaцiй, роз'яснень aдвокaтa, склaденi ним документи, iнфоpмaцiя, що збеpiгaeться нa електpонниx носiяx, тa iншi документи i вщомосп, одеpжaнi aдвокaтом пiд чaс здiйснення aдвокaтськоï дiяльностi.
Нерозголошення тaкоï iнфоpмaцiï у кpимiнaльномy сyдочинствi гapaнтyeться нa зaконодaвчомy piвнi, зокpемa ст. 23 ЗУ «Про адвогатуру тa aдвокaтськy дiяльнiсть» тa п.1 ч. 2 ст. 65 КПК Укpaïни.
Ha пiдстaвi aнaлiзy положень ст. 91 КПК Укpaïни до обсгавин, якi свiдчaть нa користь пiдзaxисного, В. А. Удовиченко зapaxовye тaкi: обстaвини, котpi впливaють нa зменшення ступеня тяжкостi вчиненого кpимiнaльного пpaвопоpyшення, позитивно xapaктеpизyють особу обвину-вaченого, пом'якшують покapaння, виключaють кpимiнaльнy в^^в^льн^ть aбо e пiдстaвою зaкpиття кpимiнaльного пpовaдження, обстaвини, що e шдсгавою для звiльнення вiд кpимiнaльноï вiдповiдaльностi aбо покapaння, фоpмa вини [7, с. 148].
Погоджуючись iз aвтоpом тa вpaxовyючи мету тa зaвдaння нaшого дослiдження, зaзнaчимо, що зi всього нaведеного пеpелiкy до обсгавин, докaзyвaння якиx мae знaчення для спpостyвaння пiдозpи (обвинyвaчення), слiд зapaxyвaти тiльки обстaвини, пеpедбaченi у п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК Укpaïни, a сaме тaкi, що виключaють кpимiнaльнy вiдповiдaльнiсть (необxiднa обоpонa (ст. 36 КК Укpaïни); yявнa обоpонa (ст. 37 КК Укpaïни); зaтpимaння особи, що вчинилa злочин (ст. 38 КК Укpaïни); кpaйня необxiднiсть (ст. 39 КК Укpaïни); фiзичний aбо псиxiчний примус (ст. 40 КК Укpaïни); викотання нaкaзy aбо розпорядження (ст. 41 КК Укpaïни); дiяння, пов'язaне з ризиком (ст. 42 КК Укpaïни); викотання спецiaльного зaвдaння з попередження чи розкриття злочинно1' дiяльностi оpгaнiзовaноï групи чи злочинно1' оpгaнiзaцiï (ст. 43 КК Укpaïни) aбо e шдсгавою зaкpиття кpимiнaльного пpовaдження (всгановлення вiдсyтностi подiï кpимiнaльного пpaвопоpy-шення (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК Укpaïни); встaновлення вщсутносп в дiяннi склaдy кpимiнaльного пpaвопоpyшення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК Укpaïни); не всгановлення достaтнix докaзiв для доведення винyвaтостi особи в сyдi i вичертання можливостi ïx отpимaння (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК Укpaïни).
Зaкpiпивши змaгaльнiсть стоpiн як зaгaльнy зaсaдy кpимiнaльного пpовaдження, зaконодaвець нaдae стоpонi зaxистy пpaво збиpaти докaзи i конкpетизye його стосовно у^сни^в кpимiнaльного пpовaдження. Однaк, з одного боку, ч. 2 ст. 22 КПК Укpaïни, визнaчaючи пpоцесyaльнy piвнопpaв-нiсть стоpiн кpимiнaльного пpовaдження як одного з елементiв змюту зaсaди змaгaльностi, нaдae 1'м piвнi пpaвa нa збиpaння речей, документа тa iншиx докaзiв. З шшого ж, ноpмaми ч. ч. 2 i 3 ст. 93 КПК Укpaïни, способи збиpaння докaзiв диференщюються для кожно1' зi стоpiн кpимiнaльного пpовaдження, що свiдчить про деклapaтивнiсть пpоцесyaльноï piвнопpaвностi стоpiн у чaстинi збиpaння ними докaзiв. С. О. Ковaльчyк зaзнaчae, що норми кpимiнaльного пpоцесyaльного зaконy сторону зaxистy не тадшяють повновaженнями щодо проведення слiдчиx (pозшyковиx), неглaсниx слiдчиx (pозшyковиx) тa iншиx пpоцесyaльниx дiй, у зв'язку з чим коректшше ствеpджyвaти не про збиpaння пiдозpювaним, обвинyвaченим, зaсyдженим, випpaвдaним, його зaxисником i зaконним пред-стaвником докaзiв, зокpемa й речовж, a про yчaсть сторони зaxистy в ïx фоpмyвaннi [8, с. 183].
Mи не можемо повнютю погодитись iз зaзнaченою думкою aвтоpa. Тaк, спpaвдi, стоpонa обвинyвaчення мae шиpшi повновaженнями щодо збиpaння докaзiв поpiвняно зi стороною зaxистy. Але у зв'язку з вщсутнютю можливостi проведення особисто стороною зaxистy глaсниx тa неглaсниx слiдчиx (pозшyковиx) дiй неможливо ствеpджyвaти, що вони не пpовaдять дiяльнiсть щодо збиpaння докaзiв, a лише беруть у^сть у ïx фоpмyвaннi. Стоpонa зaxистy нaдiленa зaконо-дaвцем достaтньо широким колом пpaв, якi можливо викоpистовyвaти для пpовaдження дiяльностi, спpямовaноï сaме нa збиpaння докaзiв.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 93 КПК Укpaïни чггко визнaчено, що збиpaння докaзiв здiйснюють сторони кpимiнaльного пpовaдження, до якиx з боку зaxистy нaлежaть: пiдозpювaний, обвинyвa-чений (тдсудний), зaсyджений, випpaвдaний, особa, стосовно яко1' пеpедбaчено зaстосyвaння при-мyсовиx зaxодiв медичного чи виxовного спpямyвaння aбо виpiшено питaння про ïx зaстосyвaння, ïxнi зaxисники тa зaконнi предсгавники (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК Укpaïни). Кpiм того, ч. 3 ст. 93 КПК
Украши визначае, що сторона захисту здшснюе збирання доказiв за допомогою витребування та отримання вщ органiв державно1 влади, органiв мiсцевого самоврядування, тдприемств, установ, органiзацiй, службових та фiзичних осiб речей, копiй документiв, ведомостей, висновкiв експертiв, висновкiв ревiзiй, акта перевiрок; iнiцiювання проведення слiдчих (розшукових) дш, негласних слiдчих (розшукових) дш та iнших процесуальних дiй, а також через здшснення iнших дш, якi здат-нi забезпечити подання суду належних i допустимих доказiв.
У юридичнiй лiтературi висловлено думку, згщно iз якою до шших дiй, яю здатнi забезпечити подання суду належних i допустимих доказiв, треба зарахувати отримання захисником на пщст^ ухвали слщчого сувд чи суду тимчасового доступу до речей i документа та проведення за необхщносп !х вилучення, залучення стороною захисту експерта для проведення експертизи, що може бути здшснене як на договiрних засадах, так i за клопотанням сторони захисту за ухвалою слщчого суддi [9, с. 165]. На нашу думку, наведена думка потребуе певного уточнення, осюльки дп iз тимчасового доступу до речей i документiв становлять застосування окремого заходу забезпечення кримiнального провадження, який спрямований не на отримання доказiв, а на створення належних умов для реалiзацil такого засобу збирання доказiв, як отримання речей, документа або ганх копiй.
Враховуючи наведен вище приписи кримiнального процесуального законодавства, участь захисника в доказуванш обставин, що мають значення для спростування тдозри (обвинувачення), можна реалiзувати безпосередньо за допомогою витребування та отримання вщ юридичних та фiзичних ошб речей, копiй документiв, ведомостей, висновкiв експертiв, висновкiв ревiзiй, акта перевiрок; опосередковано через iнiцiювання проведення гласних, негласних слщчих (розшукових) та шших процесуальних дш; а також через залучення експерта для давання висновку з питань, яю потребують наукових, техшчних або шших спещальних знань.
У кримшальнш процесуальнiй наущ склалося достатньо усталене розумiння змюту витребування як самостiйного способу збирання доказiв сторонами кримiнального провадження. Зокрема, у названому контекст витребування визначаеться як звернення уповноваженого суб'екта кримшаль-но! процесуально1 дiяльностi з вимогою про надання йому речей, документа або вщомостей, яю мають значення для кримшального провадження. Зазначено, що вказаний спошб збирання доказiв не пов'язаний iз застосуванням заходiв примусу, вiдрiзняеться простотою правово1 регламентацп та його можна застосувати у ситуаци, коли немае необхiдностi долати протидн осiб, зацiкавлених у спотворенш iстини, тобто без проведення слщчих (розшукових) дш [10, с. 141].
О. В. Астапенко, вщповщно до яко! вимога про пред'явлення предмета або документа гро-мадянам може бути заявлена як усно, так i письмово, а пщприемствам, установам, оргашзащям та посадовим особам - лише у письмовш формi [11, с. 12].
Враховуючи також професшний статус захисника, найбшьш унiверсальною та ефективною, а отже - оптимальною формою витребування ним речей, копш документа та ведомостей слщ вважати адвокатський запит.
Аналiз ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» дае змогу визначити таю основш вимоги, яю висуваються до адвокатського запиту: адвокатський запит складаеться тшьки в письмовш формц до адвокатського запиту додаються посвщчеш адвокатом копil свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатно1 правовое' допомоги; запит не може стосуватись надання кон-сультацш i роз'яснень положень законодавства.
За нашим дослщженням встановлено, що не зважаючи, що спещальних вимог до запиту законодавство не висувае, доцшьне дотримання усталених загальних норм щодо оформлення документа, зокрема про дшоводство.
Висновки. Процесуальне законодавство надшяе рiвними правами вшх учасниюв кримшального процесу як з обвинувачення, так i з захисту пщозрювано1 особи у злочиш.
Обов'язки захисника пщ час здiйснення спростування пщозри (обвинувачення) становлять комплекс обов'язкових для виконання правил його поведшки у кримшальному проваджен-
ш, який забезпечуе ефективнють зазначено! дiяльностi за рахунок ii чггко! вщповщносл вимогам закону та професшно! етики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ларин А. М. Доказывание на предварительном расследовании в советском уголовном процессе : дисс. ... канд. юрид. наук. М. : МГУ, 1961. 217 с. 2. Нор В. Т. Проблеми теорИ' i практики судових доказiв. Львiв. Атлас, 1978. 112 с. 3. Бюлетень Верховного суду Украгни за 2013-2017 рр. К.: ВСУ. 245 с. 4. Попелюшко В. О. Предмет захисту та його доказування в кримтальному nравi : монографiя. К. : Прецедент, 2005. 232 с. 5. Фараон О. В. Процесуальна форма письмового повiдомлення про тдозру у кримтальному проваджент. Науковий вiсник Харювського нащонального утверситету. 2014. Вип. 1.; Т. 8. С. 204-207. 6. Рибалка О. В. Значення кримтально-процесуального доказування. Адвокат. 2011. № 10. С. 15-21. 7. Удовиченко В. А. Предмет i меж доказування захисником у кримiнальному провадженш Украгни. Науковий втник Херсонського держ. ун-ту. Серiя «Юридичш науки». 2014. Вип. 6-1. Т. 4. С. 147-150. 8. Колмаков В. П. Следственный осмотр. М. : Юридическая литература, 1969. 196 с. 9. Трунов И. Л. Современные проблемы защиты прав граждан в уголовном процессе: дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09. М.: МЮУ, 2001. 391 с. 10. Ковальчук С. О. Витребування й отримання речей як споаб збирання речових доказiв стороною обвинувачення: теоретичш концепцИ, нормативне закртлення та практичне застосування. Науковий вiсник Херсонського держ. ун-ту. Серiя: Юрид. науки. 2014. Вип. 5. Т. 3. С. 140-145.11. Астапенко О. В. Витребування та подання предметiв i документiв як способи збирання доказiв на досудових стадiях кримтального процесу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. К. : ДУ, 2009. 20 с.
REFERENCES
1. Laryn A. M. Dokazyvanye na predvarytelnom rassledovanyy v sovetskom uholovnom protsesse: dyss.... kand. yuryd nauk.[Proof of preliminary investigation in the Soviet criminal process: diss. ... сап^ lawyer science] M.: MHU, 1961. 217 s. 2. Nor V. T. Problemy teorii i praktyky sudovykh dokaziv. [Problems of the theory and practice of judicial evidence]. Lviv. Atlas, 1978. 112 s. 3. Biuleten Verkhovnoho sudu Ukrainy za 2013-2017 rr. [Bulletin of the Supreme Court of Ukraine for 2013-2017] K.: VSU. 245 s. 4. Popeliushko V. O. Predmet zakhystu ta yoho dokazuvannia v kryminalnomu pravi : monohrafiia. [The subject of protection and its proof in the criminal right: monograph] K.: Pretsedent, 2005. 232 s. 5. Faraon O. V. Protsesualna forma pysmovoho povidomlennia pro pidozru u kryminalnomu provadzhenni. [Procedural form of written notification of suspicion in a criminal proceeding.] Naukovyi visnyk Kharkivskoho nats. un-tu. 2014. Vyp. 1.; T. 8. S. 204-207. 6. Rybalka O. V. Znachennia kryminalno-protsesualnoho dokazuvannia. [The significance of criminal procedural proof.] Advokat. 2011. No. 10. S. 15-21. 7. Udovychenko V. A. Predmet i mezhi dokazuvannia zakhysnykom u kryminalnomu provadzhenni Ukrainy. [The subject and the limits of proof of the defendant in the criminal proceedings of Ukraine.] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Iurydychni nauky». 2014. Vyp. 6-1. Tom 4. S. 147-150. 8. Kolmakov V. P. Sledstvennyi osmotr. [Investigation] M. : Yurydycheskaia lyteratura, 1969. 196 s. 9. Trunov Y. L. Sovremennye problemy zashchyty prav hrazhdan v uholovnom protsesse: dys. ... dokt. yuryd. nauk: spets. 12.00.09. [Modern issues of protecting the rights of citizens in criminal process: dis. ... doc. lawyer Sciences: special 12.00.09] M.: MluU, 2001. 391 s. 10. Kovalchuk S. O. Vytrebuvannia y otrymannia rechei yak sposib zbyrannia rechovykh dokaziv storonoiu obvynuvachennia: teoretychni kontseptsii, normatyvne zakriplennia ta praktychne zastosuvannia. [Reclaim and get things as a way of gathering material evidence by the prosecution party: theoretical concepts, normative consolidation and practical application.] Naukovyi visnyk Khersonskoho derzh. un-tu. Seriia: Yurydychni nauky. 2014. Vyp. 5. T. 3. S. 140-145. 11. Astapenko O. V. Vytrebuvannia ta podannia predmetiv i dokumentiv yak sposoby zbyrannia dokaziv na dosudovykh stadiiakh kryminalnoho protsesu: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09. [Demand and submission of items and documents as ways of gathering evidence at the pre-trial stages of the criminal process: author's abstract. dis Cand. lawyer Sciences: 12.00.09.] K.DU, 2009. 20 s.
Дата надходження: 17.05.2018р.
