CC BY
20
УДК 343.131.2 I. М. Зубач
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри кримiнального права i процесу
ФУНКЦ1Я ЗАХИСТУ У СУЧАСНОМУ КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1 УКРА1НИ
© Зубач I. М., 2014
Дослщжено теоретичн та иравов1 засади кнування функцй' захисту у сучасному кримшальному провадженн1. Досл1джуване правове явище пщдане анал1зу через етимолог1чну, смислову та теоретично-правову призми. Представлено власне бачення змкту та ознак функцй захисту, що здшснюеться у межах кримшального провадження.
Ключов1 слова: захист, охорона, кримшальш процесуальн1 функцй, функщя захисту, крим1нальна процесуальна д1яльн1сть.
И. М. Зубач
ФУНКЦИЯ ЗАЩИТЫ В СОВРЕМЕННОМ УГОЛОВНОМ СУДОПРОИЗВОДСТВЕ УКРАИНЫ
Исследованы теоретические и правовые основы существования функции защиты в современном уголовном судопроизводстве. Исследованное правовое явление было проанализировано через этимологическую, смысловую и теоретико-правовую призмы. Определено собсвтенное видение сущности и признаков функции защиты, которая осуществляется в рамках современного уголовного судопроизводства.
Ключевые слова: защита, охрана, функция защиты, уголовно-процессуальные функции, уголовно-процессуальная деятельность.
I. M. Zubach
FUNCTION OF DEFENSE IN THE CONTEMPORARY CRIMINAL
PROCEDURE OF UKRAINE
The article covers theoretical and legal principles of the function of defense in the contemporary criminal procedure. The analyzed phenomena is studied in terms of its ethimological, notional and theoretical legal elements. The author provides with his own view concerning the content and features of the defense, carried out within criminal procedure.
Key words: defense, protection, criminal procedural functions, function of defense, criminal procedural activity.
Постановка проблеми. Перетворення, що ввдбуваються у нашш державу неминуче ввдтворюються на вггчизнянш правовш ^^wi та процесах забезпечення реалiзацii прав i свобод людини та громадянина. Це породжуе докоршш перетворення у правових конструкцмх побудови правоохоронних та судових оргашв сучасноi Украши. Змшюеться не тшьки розумшня мкця держави та ii апарату у житп людини та громадянина, а й тдходи до вибудування такого апарату, його змкту, його вигляду тощо.
Сьогодш таким адекватним означеним змшам заходом сталося прийняття у 2012 р. сучасного Кримiнального процесуального кодексу Украши, який серйозно перебудував iснуючу рашше систему кримiнального судочинства.
У зв'язку з комплексним реформуванням крим1нального судочинства, першочерговим завданням е визначення напрямку його зд1йснення. Вiдповiдно до зобов'язань, яю взяла на себе УкраГна щд чаас вступу до Ради Свропи та, зпдно з положеннями Конституцii Украши (ст. 129), цей курс реашзуеться шляхом запровадження змагального судочинства на усiх стадiях впчизняного крим1нального процесу. Обрання саме такого напрямку е цшком закономiрним, осюлькн свiтовий досвiд функцiонування крим1нального судочинства сввдчить про те, що сьогодш людство ще не винайшло кращог, шж змагальна, моделi справедливого кримшального судочинства [1, с. 4]. Окреме та доволi важливе мiсце в означенш моделi займае функцш захисту, яюй сьогоднi зпдно з чинним КПК Украши та в свГтш гуматзацй та европегзацй законодавства, придшяеться багато уваги.
Наявнiсть таког складовог, як охорона особистого i публiчного iнтересiв у кримiнальному провадженнi, повшстю вiдповiдае, з одного боку, ст. 3 Конституцй Украши, згiдно з якою людина, ГГ життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторкашсть i безпека визнаються в УкраГш найвищою соцiальною цiннiстю, а з шшого, - ст. 59, яка проголошуе можливiсть кожного мати право на правову допомогу, зокрема безоплатну, а функцш такого захисту покладаеться на адвокатуру.
Однак треба розумгги, що деклароваш у чинному кодекс позицii, що торкаються функцii захисту у кримшальному процесi потребують не тшьки нового осмислення теоретиками та практиками, але й змши та вдосконалення практичних пiдходiв до ГГ реалiзацii. Тому метою роботи буде дослвдження сучасних та винайдення нових теоретико-правових пiдходiв до розумiння кримшальноГ процесуальноГ функцй захисту у кримшальному судочинства
Стан досл1дження. У юридичнш лiтературi категор]я функцii захисту досконало розроблялась С. I. Вшторським, Л. С. Владимировим, В. П. Даневським, О. Ф. Юстяювським,
B. К. Случевським, Д. Г. Тальбергом, I. Я. Фойницьким. За радянських чашв вагомий внесок у розвиток вчення про функщю захисту зробили О. Д. Бойков, П. С. Ельюнд, З. З. Зшнатуллш, О. М. Ларш, Н. Н. Полянський, Ю. I. Стецовський, М. С. Строгович, Ф. Н. Фаткуллш, Д. П. Фюлевський. В незалежнш УкраГш до цього питання зверталися таю науковщ, як
C. А. Альперт, А. М. Бiрюкова, Т. В. Варфоломеева, Я. П. Зейкан, Т. В. Корчева, П. М. Маланчук, Н. М. Обрiзан, В. О. Попелюшко, А. М. Тггов, О. О. Чепурний, О. Г. Шнягiн, Ю. П. Янович та iн.
Незважаючи на ГГ доволi велику попередню дослвдженшсть, зазначимо, що з позицш сучасного кримiнального процесуального кодексу, проблема процесуальних функцш загалом та функцй захисту, безпосередньо досi залишаеться одтею з найдискусiйнiших та складних [2, с. 355].
Виклад основних положень. Звернемось до розумшня поняття "функцш" у змютовному та етимологiчному аспекта Складнiсть i специфiка явищ, яю позначаються за допомогою категорii "функцш", стали причинами багатозначносп цього поняття. У сучасних тлумачних словниках дослвджуваний термiн визначаеться достатньо широко: як "роль, значення будь-чого", "обов'язок", "призначення", "коло дiяльностi". Формування ф1лософського поняття функцй пов'язуеться з узагальненням досягнень природничих i точних наук та формуванням на цш основi фшософського свiтогляду. Оск1льки в математицi, фiзицi, бiологii, хiмii, а також сощологй, статистицi та iнших науках, що основуються на конкретно наукових знаннях, проблема функцш розроблялася доволi активно, фiлософiею були запозиченi iхнi базовi визначення [3, с. 17].
Поняття функщя (вiд лат. /ипеНо) означае виконання або здiйснення, та визначаеться як роль, яку певний сощальний шститут або приватний соцiальний процес виконуе щодо потреб сус-пшьства. Зауважимо, що функц]я мае процесуальний характер та являе собою напрямок дй певного об'екта у певних умовах простору та часу [4, с. 593-594.]. При цьому потрiбно тдкреслити, що саме через функцй означений об'ект або явище, процес виявляють свш змют та призначення.
М. С. Строгович доволi влучно зазначав, що кримшально-процесуальна дiяльнiсть -дшльшсть складна, в тому сенш, що мае певнi напрямки, яю не збiгаються та не поглинають один
одного. Щ окремi сторони кримiнально-процесуальноi дмльносл називаються кримшально-процесуальними функцмми [5, с. 188-192. ]. Функцй кримшального провадження характеризують його дiяльний аспект як явище правового буття, та повинш розумiтися нами, як певний вектор дмльносп, здатнiсть реакцii' та безпосередньо сама реакцм на правове буття, ^ як наслiдок, вплив на це оточення, який вiдрiзняеться юридичною природою та чiтким правовим змктом.
Функцii кримiнального провадження, з огляду на його завдання та змкт, а також положення чинного КПК зводяться до трьох основних:
1) функцй обвинувачення;
2) функцй захисту;
3) функцй судового розгляду (функцш виршення справи по суп у межах судового розгляду).
Щкавим е те, що вггчизняний законодавець формулюе функцii за допомогою визначення
права реалiзовувати вiдповiдну функцiю та шляхом надшення ii вiдповiдним обов'язком щодо реалiзацii певно!' функцii. Кожна з означених функцш мае свш окремий визначений змiст, сво!' суб'екти реалiзацй та визначеня правових процедур. Однак загальними ознаками е: законодавче закршлення означених функцш, зумовлешсть !'х завданнями кримiнального провадження, здiйснення суб'ектами кримiнально-процесуальноi дiяльностi [6, с. 18].
Варто звернути увагу на те, що ефектившсть змагального процесу залежить ввд чiткого виокремлення функцiй кримiнального процесу та сторш, що беруть у ньому участь, а також ввд визначення предмета кожно!' функцй та змкту дмльносл сторш [7, с. 171].
Ключовим поняттям пвд час розгляду функцй захисту е безпосередньо правова категорiя "захист". У кримшальному судочинстш термiн та поняття захисту мае вужче, спещальне значення i охоплюе: 1) осiб, учасникiв процесу, суб'еклв, правомочних здiйснювати захист (обвинувачений та його захисник), якi, власне, i становлять сторону захисту; 2) назву ^о^су^ьно!' функцii; 3) дмльшсть суб'ектiв захисту щодо реалiзацii наданих !'м прав та повноважень у процеш здiйснення виконуваноi ними функцй [8, с. 10]. Ввдповвдно нас у подальшому цiкавитиме захист як окрема кримшально процесуальна функцш.
Зауважимо, що змiст захисту як виду комплексноi кримiнальноi процесуальноi дiяльностi вбирае в себе уш напрямки захисноi дiяльностi, що вiдбуваеться у межах кримшального провадження, тому ввдразу бачиться правильним, розглядаючи захист через кримшально-процесуальну призму, визначити двi окремi його площини:
1) дiяльнiсть учасниюв процесу (пiдозрюваного, обвинуваченого та !'х захисника) направлена на спростування обвинувачення та захист сво'х законних прав та шгерешв пiд час кримшального провадження;
2) дмльшсть спецiально уповноважених органiв та учасникiв процесу направлена на захист прав та законних iнтересiв шших учасникiв кримiнального провадження.
Погоджуеться iз означеною тезою i законодавець, який передбачае iснування означених форм захисту у межах чинного кримшального процесуального правового поля.
Беззаперечним е той факт, що найяскравше сутшсть захисноi дiяльностi виявляеться пвд час дш, направлених на спростування пвдозрюваним або його захисником-адвокатом пвдозри (обвинувачення) та захисту сво'х прав пвд час такого провадження. Саме цю дiяльнiсть, на нашу думку, потрiбно окреслювати як дiяльнiсть щодо реалiзацii кримiнально-процесуальноi функцii захисту.
Важливим в контексп з'ясування сучасного змiсту функцй захисту е розмежування поняття "охорони" як системи рiзних юридичних заход]в з метою вберегти право ввд можливого порушення; "права на захист" - як сукупносп наданих пвдозрюваному (обвинуваченому) законом повноважень для спростування пвдозри або обвинувачення, пом'якшення покарання, а також захисту сво!х особистих штерес}в [9, с. 75], i безпосередньо "захисту" як системи передбачених i не заборонених законом дш суб'ект]в захисту та в^дносин, спрямованих на повне чи часткове спростування фактичного та юридичного боку пвдозри у вчинент злочину або обвинувачення у його вчинент, з'ясування обставин, яю спростовують пiдозру або обвинувачення, виключають крим1нальну вiдповiдальнiсть та покарання, забезпечують права, свободи та законт 1нтереси пiдзахисних [8, с. 10].
Пpинциповa ввдмшшсть "зaxистy" тa "оxоpони" полягае нaсaмпеpед в сyтнiсномy nprom-ченш ознaчених пpaвових явищ. Mетa "охоpони" y сyчaсномy кpимiнaльномy пpоцесi зводиться до ствоpення тaкоï оpгaнiзaцiйно-пpaвовоï констpyкцiï iз piзного pодy зaходiв, яга б yнеможливилa взaгaлi aбо мaксимaльно yнеможливлювaлa поpyшення пpaвa нa зaхист. "Зaхист" - це пpоцесyaльнa дмльшсть, якa мae нa метi pеaлiзaцiю пpaвa нa зaхист, зa таявносп пpоцесyaльних можливостей, повного aбо чaсткового спpостyвaння пiдозpи (обвинyвaчення), пеpеквaлiфiкaцiï дмння нa менш тяжку стaттю aбо винaйдення випpaвдовyвaльних обстaвин щодо вини пiдозpювaного (обвинyвaченого) тa повного зaбезпечення його пpaв тa свобод тд чaс кpимiнaльного пpовaдження.
До того ж зaхист пpaв пеpедбaчae таявшсть i дiю конкpетних пpaвових rapa^m, якi встaновлюються тa зaкpiплюються деpжaвою y зaконодaвствi, a зaсоби охоpони пpaв i свобод можуть бути пеpедбaченi в piзних соцiaльних, зокpемa i пpaвових ноpмaх [10, с. 167].
Одтак поpяд iз певною пpоцесyaльною обмеженiстю зaхист е iнтелектyaльно-твоpчою дiяльнiстю тa пеpедбaчae певну свободу вибоpy y коpистyвaннi тими чи шшими пpийомaми тa зaсобaми для в^шення постaвленоï мети, що pобить фyнкцiю зaхистy здaтнiшою aдеквaтно змaгaтися iз обвинyвaченням. Зaхиснa дiяльнiсть iraye не y виглядi хaотичного нaбоpy, сyкyпностi "обоpонних" дш щодо обвинyвaчення [11, с. 169-170], a сьогодш склaлaся y гapмонiйнy систему пpоцесyaльних тa непpоцесyaльних зaходiв i пpийомiв.
З огляду нa змaгaльний змют сyчaсного кpимiнaльного пpовaдження, фyнкцiя зaхистy являe собою окpемy тa неввд^мну його фyнкцiю тa iснye y пpотистaвленнi функцй' обвинyвaчення. Зaхист y межaх кpимiнaльного пpовaдження зумовлений iснyвaнням фyнкцiï обвинyвaчення [11, с. 170].
Вapто погодитись з бaгaтьмa тауковцями [12, 13, 14], якi ввaжaють фyнкцiю зaхистy похiдною вiд функцй обвинyвaчення i визнaють ïï таявшсть лише тодi, коли нaявне кpимiнaльне пеpеслiдyвaння. Haвpяд чи можнa говоpити пpо зaхист пpaв сyб'eктa, якщо немae зaгpози ïx поpyшенню, i з цим вaжко не погодитись.
До основних озтак зaxистy як кpимiнaльно-пpоцесyaльноï фyнкцiï необxiдо зapaxyвaти те, що вот чiтко pеглaментовaнa ноpмaми кpимiнaльно-пpоцесyaльного зaконодaвствa.
Зaxист, як пpоцесyaльнa фyнкцiя, тaкож xapaктеpизyeться i чггко визнaченим змiстом, що виявляeться y можливосл зaстосyвaння сyб'eктом зaxистy, пеpедбaченого зaконом комплексу piзномaнiтниx (оpгaнiзaцiйниx тa пpaвовиx) зaxодiв, якi нaпpaвленi та повне aбо чaсткове спpостyвaння пiдозpи (обвинyвaчення) тa повне зaбезпечення його пpaв тa свобод пiд чaс кpимiнaльного пpовaдження.
До нaйвaжливiшиx озтак, якi xapaктеpизyють зaxист, як о^ему пpоцесyaльнy фyнкцiю, можнa зapaxyвaти тaкi, як постiйнiсть здiйснення тaкоï функцй тa можливiсть зaстосyвaння цieï функцй по кожному кpимiнaльномy пpовaдженню та ydx його етaпax.
Пеpеxодячи безпосеpедньо до визнaчення дефiнiцiï кpимiнaльно-пpоцесyaльноï функцй зaxистy, зayвaжимо, що сьогоднi eдиним e пiдxiд сеpед дослiдникiв y pозyмiннi змiстy, сyтностi ознaк тa елементiв фyнкцiï зaxистy вiдсyтнiй.
Ta^ однi вченi pозглядaють ïï як pеглaментовaний зaконом нaпpям дiяльностi суб^кив зaxистy, нaдiлениx пpaвом (aбо обов'язком) викоpистовyвaти yсi вкaзaнi в зaконi зaсоби i способи для оxоpони зaконниx iнтеpесiв осiб. Юpидичний змкт остaнньоï пpопонyeться pозглядaти y двох aспектax: як певну пpоцесyaльнy дiяльнiсть i як iнститyт кpимiнaльно-пpоцесyaльного пpaвa [15, с. 167].
Iншi пiд фyнкцieю зaxистy y кpимiнaльномy сyдочинствi pозyмiють pеглaментовaний зaконом нaпpямок дiяльностi сyб'eктiв зaxистy, якi тадшеш пpaвом викоpистовyвaти yсi нaдiленi зaконом зaсоби тa способи для виявлення обсгавин, що випpaвдовyють пiдозpювaного (обвинyвaченого), пом'якшyвaльниx обстaвин aбо тaкиx, що взaгaлi виключaють його вiдповiдaльнiсть [16, с. 65].
Деяю pозглядaють функщю зaxистy, як поpоджений кpимiнaльним пеpеслiдyвaнням тa здiйснювaний вiдповiдно до зaконy i виpaжений y фоpмi пpaвовиx вiдносин вид (чaстинa, компонент, та^ям) дiяльностi пiд чaс пpовaдженнi y кpимiнaльнiй спpaвi, що pеaлiзyeться суб^кгами зaxистy i спpямовaний нa повне чи чaсткове спpостyвaння обвинyвaчення, pеaбiлiтaцiю
невинного, пом'якшення ввдповвдальносл та покарання винного, охорону прав та законних ÎHTepecÎB пвдозрюваного, обвинуваченого, пiдзахисного, засудженого i виправданого [8, с. 11].
G певна кшьюсть авторiв, якi намагаються розширити розумiння функцй' захисту та вносять до ïï предмета, о^м сторони захисту, i захист шших учасниюв процесу. Так, М. М. Видря розглядае функцiю захисту як функщю, що протистоïть неправомiрним дмм по вiдношенню до будь-якого учасника процесу на всiх стадмх [17, с. 89.]. G i таю дослвдники, як до суб'ектiв захисту зараховують дiзнавача, слiдчого, суд тощо [18, с. 16-18].
На нашу думку, це не зовсiм правильно i ввдбуваеться через плутанину, спричинену великою кшьюстю поглядiв на означет явища та неповного розумiння змюту функцiï захисту, як тако!.
По-перше, зазначимо, що функц1я - це не дмльшсть, як вказують деяк фахiвцi [19, с. 181], а ïï вид або напрямок. Саме тому вона не може мктити в œ6i комплекс заходiв щодо реалiзацiï поставленоï мети, але вона е сама по œ6i дороговказом, комплексом процесуальних можливостей, як передбачае та надае законодавець для реалiзацiï поставленоï мети, у цьому випадку - у процесi захисту.
По-друге, враховуючи те, що захист в кримшальному процесс це за своею суттю кримiнальна процесуальна дiяльнiсть, а процесуальш функцiï, ïï напрямки, ця дмльшсть мае певних суб'ектiв, якi рiзняться за своïми процесуальними цшями. Ми не можемо назвати суб'ектами функцй захисту суд, прокурора або слвдчого, оскшьки кримшальний процесуальний закон, з огляду на принцип змагальносп, чггко визначае процесуальнi права, можливостi та завдання кожного з учасниюв процесу. А саме слвдчого та прокурора чггко визначае, як сторону обвинувачення iз визначеним завданням, - використовуючи вш процесуальнi права та можливосп довести обвинувачення до лопчного кшця. I якщо припустити, що вони також у про^сг своеï дкльносл щодо реалiзацiï своïх процесуальних завдань виконують функщю захисту, то тут потрГбно казати не про безпосередне виконання означеноï функцiï, а про певне фрагментарне сприяння ïï виконанню. Закон чгтко визначае обов'язки та права вказаних учасниюв кримшального провадження, i m в правах, m в обов'язках про покладення безпосередньо на них таког' функцй' не йдеться взагалГ. А ось сторон захисту, до якоï закон зараховуе пвдозрюваного, обвинуваченого та гх захисника-адвоката, законодавець ввдводить кримiнальне процесуальне призначення, завдання у виглядг спростування обвинувачення та охорони сво1х прав пвд час кримiнального провадження. Бшьше того, чинний КПК та закон Украши "Про адвокатуру та адвокатську дмльшсть" надае широк процесуальнi можливосл щодо реалiзацiï означеноï функцiï ïï суб'ектам у вигляд^ наприклад, можливосп проведення окремого паралельного адвокатського розслвдування тощо. Тому саме переконання належить до виконання функцй захисту як реашзацй свого процесуального призначення пвд час кримшального провадження.
Висновки:
1. Дослвдження функцй захисту у кримшальному судочинстш мае важливе практичне i теоретичне значення. Важливгсть всебiчного осмислення такого правового явища, як "функщя захисту", у кримшальному провадженш зумовлюе ефективну реалiзацiю принципу змагальностi, як стрижневого принципу сучасного крим1нального процесу та становить умови для усп1шного виршення багатьох завдань, як покладенi сьогодет на сучасний крим1нальний процесуальний кодекс.
2. Захист - це систематична творчо-штелектуальна кримшально-процесуальна дмльшсть, яка зумовлена наявнiстю звинувачення, що грунтуються на закот та здiйснюеться суб'ектами захисту щодо ввдстоювання власних прав та свобод пвд час кримшального провадження та шляхом повноï реалiзацiï сво1х законних прав та повноважень, сприяе встановленню певних обставин, як унеможливлюють або спростовують обвинувачення.
3. До основних ознак захисту, як кримiнально-процесуальноï функцй, потрг6но зараховувати: чпгсу регламентац1ю процесу реалiзацü' означеноï функцй нормами кримшально-процесуального законодавства; очевидно визначений змгст, що виявляеться у можливосп застосування суб'ектом захисту, передбаченого законом комплексу рiзноманiтних (органiзацiйних та правових) заход]в, як направленi на повне або часткове спростування пвдозри (обвинувачення) та повне забезпечення його
прав та свобод щд час кримшального провадження; постштсть зд1йснення тако'' функцй та можливгсть застосування ще'' функцй' по кожному кримшальному провадженню на ycix його етапах.
4. Кримшальна процесуальна фyнкцiя захисту у кримшальному провадженш е окремим видом систематично'' кримшально-процесуально'' дiяльностi, зумовлено'' звинуваченням, здшснювано'' на законних пiдставах в рамках кримшального провадження суб'ектами захисту, яка полягае у комплексному здшсненш низки правових та оргашзацшних заходiв щодо вщстоювання власних прав та свобод гад час кримiнального провадження, а також шляхом повно'' реалiзацü сво'х законних прав та повноважень, встановленш певних обставин, якi унеможливлюють або спростовують обвинувачення.
1. Рогальська В. В. Змагальтсть у судовому провадженн (за материалами дгяльностг слгдчих тдроздшв оргатв внутрштх справ): дис. .. канд. юрид. наук: 12.00.09 / В. В. Рогальська -Днтропетровськ., 2012. - 202 с. 2. Письменний Д. П. Функщя обвинувачення та захисту за новим КПК Украгни / Письменний Д. П. // Науковий журнал "Право i сустльство", Кримтально-процесуальне право та кримталктика., 2013. - № 6-2. - С. 353-358 3. Маланчук П. М. Функщя захисту в кримшальному процес Украгни : дис. .. канд. юрид. наук: 12.00.09 / П. М. Маланчук; 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни. - К., 2007. - 201 с. 4. Всемирная энциклопедия: Философия / гл. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. - М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001. - 1312 с. 5. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. / М. С. Строгович. - М. - 1968. - Т.1. - 468 с. 5. Шнягт О. Г. РеалЬзащя функцй' захисту в кримшальному процесi Украгни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. Г. Шнягт. -К., 2010. - 20 с. 7. Григорчук С. В. Кримтально-процесуалью функцй' у свiтлi оновленого кримшального процесуального законодавства Украгни. / С. В. Григорчук / Наука i правоохорона. -2013 - №3(21) - С. 169-174. 8. Попелюшко В. О. Функщя захисту в кримшальному судочинствi Украгни : правовi, теоретичн та прикладн проблеми: автореф. дис. дис. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 /В. О. Попелюшко. - К., 2009. - 38 с. 9. Кримшальний процесуальний кодекс Украгни: наук.-практ. коментар : у 2 т. /за заг. ред. В. Я. Таця, та т. - Х. : Право, 2012. - Т. 2. - 664 с.
10. Берестовський I. В. Роль оргатв внутршюх справ в реалiзацiг функцгг захисту прав людини i громадянина : дис. .. канд. юрид. наук: 12.01.01 / I. В. Берестовський - К., 2012. - 215 с.
11. Пастернак Н. А. Реализация функции защиты в уголовном судопроизводстве по действующему уголовно-процесуальному законодательству / Н. А. Пастернак // Пробелы в российском законодательстве. - №3. - 2009. - С. 169-171- Режим доступу. [Електронний ресурс]: -http://cyberleninka. ru/article/n/realizatsiya-funktsii-zaschity-v-ugolovnom-sudoproizvodstve-po-deystvuyuschemu-ugolovno-protsessualnomu-zakonodatelstvu (дата обращения: 13.11.2014). 12. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А. М. Ларин. - М., 1986. - 160 с. 13. Зинатуллин Т. З. Иерархия функций российского уголовного процесса // Российский судья. -2001. - №4. - С.46-47. 14. Попелюшко В. О. Функщя захисту в кримшальному судочинствi Украгни: монографiя / В. О. Попелюшко. - Острог : Нац. ун-т "Острозька акад. ", 2009. - 633 с. 15. Шнягт О. Г. Реалiзацiя функцгг захисту в кримшальному процес Украгни : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. Г. Шнягт. - К., 2010. - 215 с. 16. Даровских С. М. Некоторые вопросы реализации функции защиты в уголовном судопроизводстве в правовых позициях конституционного суда РФ / С. М. Даровских // Бизнес в законе. - №1. - 2011. - С.64-67. 17. Выдря М. М. Функция защиты в советском уголовном процессе / М. М. Выдря // Сов. государство и право. - 1978. - №1. - С. 89-90. 18. Адаменко В. Д. Сущность и предмет защиты обвиняемого / В. Д. Адаменко. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1983. -158 с. 19. Гошовський В. М. Функщя захисту в адмтстративно-делттному процесi: дис. .. канд. юрид. наук: 12.00.07/В. М. Гошовський. - К., 2010. -217 с.
