CC BY
11
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 343.133
Свгглана Сорока
кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацiональний ушверситет "Львiвська полггехшка"
soroka.sv66@gmail.com
Римма Римарчук
кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри цившьного права та процесу Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти Нацiональний ушверситет "Львiвська полггехшка"
rimma2@ukr.net
ФУНКЦ1Я ОБВИНУВАЧЕННЯ: ЗМ1СТ ТА ЕТАПИ РЕАЛ1ЗАЦП
http://doi.org/10.23939/law2020.26.266
© Сорока С., Римарчук Р., 2020
Проаналiзовано позицн науковцiв щодо визначення змiсгу кримшально-процесуальних функцiй. Дослiджено пигання сгосовно змiсгу, моменту виникнення га егашв реалiзацiТ кримшально-процесуальноТ функцн обвинувачення. Акценговано, що функщя обвинувачення е рушiйною силу кримшального процесу i сприяе виникненню шших кримiнально-процесуальних функцiй захисгу i судового розгляду.
Ключовi слова: суд, прокурор, слщчий, крим1нальне провадження, кримшально-процесуальш функцн, функщя обвинувачення, функцiя захисгу, функщя судового розгляду.
Посгановка проблеми. КПК Укра!ни 2012 року на законодавчому рiвнi було задекларовано засаду змагальносп, тому перед наукою кримшального процесу постала проблема визначення поняття функцш обвинувачення, захисту i судового розгляду. Науковцями сформульоваш рiзнi пiдходи до визначення поняття кримшально-процесуальних функцiй, проте на сьогодш юридичною наукою не вироблено тдходу до розумiння ще! правово! категори. Тому дослiдження функцп обвинувачення як основи побудови сучасного кримiнального процесу вимагае чiткого визначення И змюту i етапiв реалiзацi!
Аналiз дослiдження проблеми. Окремi аспекти розглядувано! проблеми привертали до себе певну увагу науковщв: С. А. Альперта, Ю. М. Грошевого, В. Зеленецького, А. В. 1щенко, П. М. Каркач, М. В. Костицького, В. С. Кузьмiчова, В. К. Лисиченка, О. Р. Михайленка, М. М. Мь хеенка, В. Т. Нора, А. Л. Рiвлiна, В. А. Рогатюва, I. В. Сербулова, З. Д. Смтенка, М. С. Строговича, М. С. Шумила, I. Я. Фойницького, О. Г. Яновсько! та шших.
Мега сгаггi - дослщити функцiю обвинувачення у кримшальному процесi, визначити И змiст та етапи реалiзацi!.
Функцгя обвинувачення: зм1ст та етапи реал1заци
Виклад основного MaTepiany. Будь-яку людську дiяльнiсть характеризують так категори: мета, завдання, функци, учасники, засоби, способи, структура, форма, гаранти, це стосусться i кpимiнaльного провадження. Кpимiнaльне провадження здшснюеться учасниками процесу, якi визначеш кpимiнaльним процесуальним законом. Кожний учасник процесу дie в певному нaпpямi вiдповiдно до сво'х завдань, визначених у ст. 2 КПК Укра'ни. Напрями дiяльностi у кpимiнaльному процес^ що зумовленi роллю та призначенням його учасниюв, називають функцiями кримшального провадження. Серед нaуковцiв единого визначення поняття кpимiнaльно-пpоцесуaльних функцiй немае. Так, М. С. Строгович тд функщею визначав окpемi види, напрями кримшально-процесуально' дiяльностi [1, с. 188]. С. А. Альперт виходив з того, що процесуальш функци - це виражеш в закош основш напрями процесуально' дiяльностi, якi здшснюються сaмостiйними суб'ектами, котрим для досягнення вщповщних цiлей надано шиpокi права i повноваження на активну участь в кримшальному судочинствi [2, с. 13]. Ю. М. Грошевий дшшов висновку, що пpоцесуaльнi функци - це "виражеш у закош основш напрями процесуально' дiяльностi, що здшснюються з метою pеaлiзaцii завдань кримшального судочинства суб'ектами, уповноваженими на ведення процесу або надшеними правами для активно' участ у справах з метою захисту сво'х законних штереив" [3, с. 23]. На нашу думку, поняття кримшально-процесуально' функци, сформульоване Ю.М. Грошевим, нaйбiльш повно виражае сутнiсть поняття процесуальна функцiя. КПК Укра'ни поняття кримшально-процесуально' функци також не визначае i в той же час в ч.3 ст. 22 КПК Укра'ни зазначено, що тд час кpимiнaльного провадження функци державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один i той самий орган чи службову особу [4]. Таким чином, законодавцем визначено три функци: державного обвинувачення, захисту та судового розгляду. Отже, кримшально-процесуальш функци виокремлюють сфери дiяльностi учасниюв кримшального провадження. Слщ зазначити, що кожний учасник може виконувати лише одну функщю i не може перекладати и виконання на шших учaсникiв. Такий шдхщ е основою побудови процесу змагального типу. Як зазначае В. Т. Маляренко, саме змагальнють сторш спонукае суд правильно розглянути мaтеpiaли справи й ухвалити законне та обгрунтоване судове piшення. До цього й зводиться сутшсть практично' значимосп змaгaльностi [5, с. 133]. Кримшально-процесуальна дiяльнiсть завжди характеризуеться взaемозaлежнiстю трьох основних кримшально-процесуальних функцiй обвинувачення, захисту та судового розгляду. При здшсненш кримшального провадження, а саме на першш його стади досудового розслщування, на певному етaпi починае pеaлiзовувaтись кpимiнaльно-пpоцесуaльнa функцiя обвинувачення. Сдино' думки щодо визначення змiсту функци обвинувачення також немае. Багато aвтоpiв намагались дати визначення функци обвинувачення. Так, П. М. Давидов визначав обвинувачення лише як твердження правоохоронних оргашв про вчинення злочину певною особою [6, с. 29]. А. Л. Рiвлiн, тд обвинуваченням pозумiе дiяльнiсть уповноважених на те ошб, що знаходить свое вираження у передбачених законом i послщовно здшснюваних ними актах та дiях, якi полягають у твердженш на пiдстaвi зiбpaних докaзiв винувaтостi певно' особи у вчиненш злочину, в силу цього притягненш '' як обвинуваченого, вимозi вiддaння до суду, засудження та покарання [7, с. 262]. I. В. Рогатюк зазначае, що сутшсть кримшально-процесуально' функци обвинувачення складае регламентоване законом спрямування дiяльностi суб'екпв обвинувачення (слщчого, прокурора, потерпшого та цившьного позивача, 'х пpедстaвникiв), що здшснюеться шляхом твердження винуватосп конкретно' особи, яка вчинила злочин, i полягае у формуванш та пpед'явленнi обвинувачення, застосування до не' зaходiв процесуального примусу, у тому чи^ зaпобiжних зaходiв, збирання докaзiв винувaтостi ще' особи i обгрунтування кpимiнaльноi вщповщальносп обвинуваченого перед судом [8, с. 11]. На нашу думку, сутшсть функци обвинувачення полягае в тому, що це основний напрям кримшально-процесуально' дiяльностi з викриття особи, винно' у вчиненш кримшального правопорушення, а також тдтримання i доведення висунутого 'й обвинувачення в судi, яка pеaлiзуеться поетапно залежно вiд виконання виду дiяльностi учасниками кpимiнaльного провадження.
Щодо моменту, з якого виникае функщя обвинувачення у кримшальному процесс то едино! думки також немае. Одш автори дотримуються позицп що функцiя обвинувачення виникае з моменту складення протоколу про затримання особи як тдозрюваного [9; 10, с. 426], iншi ж вважають, що це вщбуваеться з моменту повщомлення про тдозру [11; 12, с. 20]. На нашу думку, найбшьш правильною е позищя науковцiв що функцiя обвинувачення починае реалiзовуватись з моменту складення протоколу про затримання особи як тдозрюваного. Оскшьки, вщповщно до ч .1 ст. 207 КПК Укра!ни особа може бути затримана у випадках: 1) якщо цю особу застали тд час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо тсля вчинення злочину очевидець, в тому чи^ потерпший, або сукупнють очевидних ознак на тш, одязi чи мiсцi поди вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо е обгрунтоваш тдстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення вщ кримiнально! вщповщальносп особи, пiдозрювано! у вчиненнi тяжкого або особливо тяжкого корупцшного злочину, вщнесено законом до пiдслiдностi Нацюнального антикорупцшного бюро Укра!ни [4]. Отже, з моменту складення протоколу про затримання особи як тдозрюваного до особи застосовують певш обмеження !! прав i свобод, говориться про не! вже як про тдозрювану, тобто е обгрунтованi пiдстави висунути особi певнi обвинувачення.
Надалi функцiя обвинувачення реалiзуеться у повiдомленнi про тдозру. Вщповщно до ч. 1 ст. 276 КПК Укра!ни повiдомлення про тдозру обов'язково здшснюеться в порядку, передбаченому ст. 278 КПК Укра!ни, у випадках: 1) затримання особи на мющ вчинення кримшального правопорушення чи безпосередньо тсля його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК Укра!ни запобiжних заходiв; 3) наявносп достатнiх доказiв для пiдозри особи у вчиненш кримiнального правопорушення [4]. Повщомлення про пiдозру це процесуальне ршення прокурора або слiдчого за погодженням з прокурором, що грунтуеться на зiбраних доказах пiд час досудового розслщування, та у якому формуеться припущення щодо причетностi конкретно! особи до вчинення кримшального правопорушення з повщомленням про це такш особi та з роз'ясненням !! прав i обов'язкiв [12, с.20].
Пюля повiдомлення про пiдозру слiдчий дослщжуе всi обставини, що входять до предмета доказування. У разi визнання доказiв достатнiми, що пiдтверджують вину тдозрюваного у вчиненому ним злочит, а також якщо вщсутш тдстави для закриття кримiнального провадження слщчий або прокурор приймають рiшення про складання обвинувального акта. Отже, надалi функщя обвинувачення реалiзуеться в складанш обвинувального акту. Вiдповiдно до ч.1 ст. 291 КПК Укра!ни обвинувальний акт складае слiдчий, пiсля чого затверджуе прокурор. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо вш не погодиться з актом, який склав слщчим [4]. Обвинувальний акт - це процесуальний акт, в якому вщображено ршення слщчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закшчення досудового розслщування i переведення обвинувачення до суду.
Пюля отримання обвинувального акта суд призначае тдготовче судове засщання, а пiсля завершення пiдготовки до судового розгляду суд постановляе ухвалу про призначення судового розгляду (ч.1 ст. 316 ПК Укра!ни) [4]. Судовий розгляд проводиться стосовно особи, якш висунуте обвинувачення, i лише в межах висунутого обвинувачення вщповщно до обвинувального акта, ^м випадюв, зазначених в законi (ч.1 ст. 337 КПК Укра!ни) [4]. В судовому провадженш щодо кримiнальних правопорушень прокурор пiдтримуе державне обвинувачення - що е наступним етапом реалiзацi! функцi! обвинувачення. Державне обвинувачення - це процесуальна дiяльнiсть прокурора, що полягае у доведенш перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримшально! вщповщальносп особи, яка вчинила кримшальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК ) [4]. Крiм цього, прокурор тд час судового розгляду мае право вщмовитися вщ пiдтримання державного обвинувачення, змшити його або висунути додаткове обвинувачення (п.15 ч. 1 ст. 36 КПК Укра!ни) [4]. У разi вiдмови прокурора вiд пiдтримання державного обвинувачення в сущ головуючий роз'яснюе потерпшому його право пiдтримувати обвинувачення в сущ (ч.2 ст. 340 КПК Укра!ни) [4].
Функцгя обвинувачення: змкт та етапи реал1заци
В подальшому функщя обвинувачення реалiзуeться прокурором на стади судового розгляду в обвинувальнш промовi в дебатах сторш. Отже, в обвинувальнiй промовi прокурор формуе остаточне державне обвинувачення.
Згщно з КПК Укра!ни, право формулювати обвинувачення також надано суду. Здшснюючи правосуддя, суд формулюе обвинувачення у вироку - це наступний етап реалiзацп функци обвинувачення. Якщо обвинувачений визнаеться винуватим у вчиненш кримшального правопору-шення, суд ухвалюе обвинувальний вирок i призначае покарання, звшьняе вiд покарання чи вщ його вiдбування у випадках, передбачених законом Укра!ни про кримiнальну вщповщальнють, або застосовуе iншi заходи, передбачеш законом Укра!ни про кримiнальну вщповщальнють. Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях i ухвалюеться лише за умови доведення у ходi судового розгляду винуватостi особи у вчиненш кримшального правопорушення (ч.2,3 ст. 373 КПК Укра!ни ) [4]. В апеляцшному порядку можуть бути оскаржеш судовi рiшення, яю були ухваленi судами першо! шстанцп i не набрали законно! сили (ч.1 ст.392 КПК Укра!ни) [4]. Прокурор мае право подавати апеляцшну скаргу (п.6 ч.1 ст. 393 КПК Украши) [4]. Апелящя передбачае новий розгляд справи в межах, вказаних у скарзi судом друго! шстанцп. Апеляцшна скарга е формою реагування прокурора на неправосудш з його погляду ршення суду (вирок, ухвалу). Це означае, що прокурор окружно! прокуратури повинен органiзувати роботу з пщтримання державного обвинувачення таким чином, щоб на кожне незаконне та необгрунтоване рiшення суду був акт прокурорського реагування - внесена апеляцшна скарга до апеляцшного суду. Також, прокурор, який брав участь у судовому розглядi мае право подання касацшно! скарги, заяви про перегляд судового ршення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового ршення Верховним Судом на судове ршення у кримшальнш справа Скарга, заява мае бути обгрунтована доказами, мютити конкретнi формулювання порушень закону, допущених судом, та засобiв !х усунення.
Отже, функцiя обвинувачення у кримшальному процесi це напрям процесуально! дiяльностi уповноважених кримiнальним процесуальним законодавством учасниюв (слiдчого, прокурора, потерпiлого, суду), направлений на викриття особи, яка вчинила кримшальне правопорушення, а також пщтримання i доведення висунутого 1й обвинувачення в судi, яка реалiзуеться поетапно, в залежностi вiд виконання виду процесуально! дiяльностi його учасниками i виникае з моменту складення протоколу про затримання особи як пщозрюваного i закiнчуеться обвинувальним вироком суду, що набрав законно! сили.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. - М.: Наука, 1968. - Том 1. - 470 с.; 1970. - Т. II. - 516 с. 2. Альперт С. А. Кримшально-процесуальш функци: поняття, система, суб'екти: Конспект лекцп. -X.: Нацюнальна юридична академ1я Украши, 1995. - 28 с. З. Кримшальний процес Украши : тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. заклад1в освгги I за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця.- Х. : Право, 2000.- 494 с. 4. Кримшальний процесуальний кодекс Украши [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print. 5. Маляренко В. Т. Прокурор у кримшальному судочинствг деяю проблеми та шляхи !х виршення / В. Т. Маляренко, I. В. Вернидубов. - К.: Юршком 1нтер, 2001. - 240 с. 6. Давыдов 77. М. Обвинение в советском уголовном процессе.- Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1 9 7 4 - 136 с. 7. Ривлин А. Л. Понятие обвинения, его место в советском уголовном судопроизводстве // Вопросы государства и права - М.: Юрид. лит., 1970.- С. 254-262. 8. Рогатюк I. В. Обвинувачення у кримшальному процеа Украши: Монограф1я - К.: Атжа, 2007.- 160 с. 9. Предместшков О. Г. Обвинувальна функщя у кримшальному процеа [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://radnuk.info/statti/556-protses/14708-2011-01-18-23-33-07.htm. 10. Ряшко О. В., Кундик Н. В. Сутшсть та етапи реал1зацп функци обвинувачення в кримшальному провадженш /О.В. Ряшко, Н. В. Кундик // Науковий в1сник Льв1вського державного ушверситету внутршшх справ. - 2015. - № 1. - С. 425-436. 11. Юрчишин В. Обвинувальна д1яльшсть прокурора у кримшальному судочинств1 за новим КПК Украши // В1сник прокуратури - 2012 - № 6 - С 92. 12. В. О. Гринюк В. О. Повщомлення про тдозру як форма здшснення
первинного обвинувачення у кримшальному провадженш [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/FP_index.htm_2017_1_6 %20(1).pdf
REFERENCES
1. Strohovych M. S. Kurs sovet-skoho uholovnoho protsessa. - M.: Nauka, 1968. - Tom 1. - 470 p.; 1970. - T. II. - 516 p. 2. AlDpert S. A. KryminalDno-protsesualDni funktsiyi: ponyattya, systema, sub'yekty: Konspekt lektsiyi. - X.: NatsionalDna yurydychna akademiya Ukrayiny, 1995. - 28 p. 3. KryminalDnyy protses Ukrayiny : pidruch. dlya stud. yuryd. spets. vyshch. zakladiv osvity I za red. YU. M. Hroshevoho ta V. M. Khotentsya.- KH. : Pravo, 2000.494 p. 4. KryminalDnyy protsesualDnyy kodeks Ukrayiny [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print. 5. Malyarenko V. T. Prokuror u kryminalDnomu sudochynstvi: deyaki problemy ta shlyakhy yikh vyrishennya / V. T. Malyarenko, I. V. Vernydubov. - K. : Yurinkom Inter, 2001. -240 p [4, p. 133]. 6. Davydov 77. M. Obvineniye v sovetskom ugolovnom protsesse.- Sverdlovsk:Sredne-Ural'skoye knizhnoye izdatel'stvo, 1 9 7 4 - 136 p . 7. Rivlin A. L. Ponyatiye obvineniya, yego mesto v sovetskom ugolovnom sudoproizvodstve // Vopros'i gosudarstva i prava - M.: Yurid. lit., 1970.- P. 254—262. 8. Rohatyuk I. V. Obvynuvachennya u kryminalDnomu protsesi Ukrayiny: Monohrafya - K.: Atika, 2007.- 160 p. 9. Predmestnikov O. H. ObvynuvalDna funktsiya u kryminalDnomu protsesi [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: http://radnuk.info/statti/556-protses/14708-2011-01-18-23-33-07.htm. 10. Ryashko O. V., Kundyk N. V. SutnistD ta etapy realizatsiyi funktsiyi obvynuvachennya v kryminalDnomu provadzhenni /O. V. Ryashko, N. V. Kundyk//Naukovyy visnyk LDvivsDkoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. - 2015. - № 1. - P. 425-436. 11.Yurchyshyn V ObvynuvalDna diyalDnistD prokurora u kryminalDnomu sudochynstvi za novym KPK Ukrayiny // Visnyk prokuratury - 2012 - № 6 - P 92. 12. V. O. Hrynyuk V. O. Povidomlennya pro pidozru yak forma zdiysnennya pervynnoho obvynuvachennya u kryminalDnomu provadzhenni [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: file:///C:/Users/User/Downloads/FP_index.htm_2017_1_6 %20(1).pdf
Дата надходження: 16.04.2020р.
Svitlana Soroka
Institute of Jurisprudence and Psychology of the Lviv Polytechnic National University
,Department of Criminal Law and Process Cand. of Law, Ass prof.,
Rimma Rymarchuk
Institute of Jurisprudence and Psychology of the Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure Cand. of Law, Ass prof.,
FUNCTIONS OF THE CHARGE: CONTENT AND STAGES OF IMPLEMENTATION
The analyzed positions of scientists that determine the content of criminal procedure functions. Here the question was examined regarding the content, the moment of occurrence and the stages of the implementation of the criminal procedure function of the prosecution. It is emphasized that the function of the prosecution is the driving force of the criminal process and contributes to the emergence of other criminal procedural functions of the defense and the trial.
Key words: court, prosecutor, investigator, criminal proceedings, criminal procedure functions, prosecution function, defense function, judicial function
