CC BY
25
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
УДК 101:321.7
З. В. СТЕЖКО1*, Ю. Г. СТЕЖКО2*
1*Центральноукра1нський нацюнальний технiчний унiверситет (Кропивницький, Украша), ел. пошта [email protected], ОЯСГО 0000-0002-0172-4487
2*Нацюнальний авiацiйний унiверситет (Ки1в, Укра1на), ел. пошта [email protected], ОЯСГО 0000-0002-0226-8081
СУПЕРЕЧЛИВ1СТЬ СВОБОДИ ТА ПАРАДОКСИ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 (АНТРОПОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З)
Мета статейного дослвдження полягае у висвiтленнi методолопчно1 ролi сощальноИ фшософи у процесах ошгашзацп демократичного устрою, осучасненнi змiсту категорш свободи та вiдповiдальностi через фшо-софський аналiз дефiнiцiй представниками рiзних полiтичних сил та гуманiтарних наук. Завдання - розкри-ти причини неоднозначносп поняття демократ через аналiз понять свободи та вiдповiдальностi та упереди-ти небезпеку переростання демократ у диктатуру чи охлократiю. Теоретичним базисом слугують фунда-ментальнi розробки таких видатних фiлософiв, як Б. Стноза, Г. В. Ф. Гегель, Г. В. Лейбнщ, Ф. Нщше, Ж.-Ж. Руссо, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм, М. Бердяев та шшц основш принципи сощальноИ фшософи - сощаль-ного детермiнiзму, конкретностi ютини, рацiональностi, взаемозв'язку та розвитку, вимоги всебiчностi та критичностi розгляду. Наукова новизна полягае: в обгрунтуваннi значимосп для сучасно! практики фшо-софського аналiзу змiсту ключових понять демократ - "свобода" та "ввдповвдальшсть"; у розкритп механь зму функцiонування понять свободи та вщповвдальносп в рiзних iдеологiях та рiзних сферах сустльного життя; у проведеннi фiлософського аналiзу поняття вiдповiдальностi, виявленнi причин парадоксальносп його проявiв; в окресленнi наукового та дидактичного потенщалу фшософськоИ розробки категорш свободи та вщповщальносл у практищ демократичних процесiв; у постановщ питання про необхiднiсть врахування iерархil змiсту свободи (розмежування слова, поняття, категорп). Висновки. У результатi дослщження було встановлено, що ошгашзацп демократичного устрою необхвдно передуе фiлософське розумшня засадничих принципiв та понять демократ, передусiм свободи та вiдповiдальностi, та врахування його результапв у практику повсякденного життя держави. Гармошзацп демократичного устрою (що е вдеалом) потрiбно протиставити модель постiйного вiдтворення юнуючого стану духовно1 диференцiацil свiтогляду людини, лише зводячи п внутрiшню суперечливють до неантагонiстичноl та формування на цш основi рис самооб-меження, самодетермiнацil особистостi, - як наслщку розумiння вiдносностi свободи, повного усвщомлення та прийняття вiдповiдальностi за сво1 намiри та рiшення.
Ключовi слова: людина; влада; демократiя; свобода; вщповвдальшсть; суперечнiсть
Вступ
Свобода - це одне з тих ошв, повних чарiвностi, якi самi по собi викликають масу при-емних емоцш, i це цiлком зрозумiло. У ва часи свобода выдавалась одним з головних шляхiв до виживання, i сьогоднi е одним з небагатьох стабшьних аксiологiчних уявлень, на яких тримаеться свiтогляд. Прагнення до свободи та страх и втратити е активними ру-шiйними силами сьогодшшшх подiй. I зрозумiло, чому у будь-якш полiтичнiй промовi практично шхто не може втриматися вщ посилання на свободу. Застереження теоретиюв щодо надзвичайнох складностi та багатозначносп поняття "свобода", - а вщтак i обереж-ностi при його застосуванш, - як правило, призводять до того, що полгтик доршае фiлосо-фу в ускладненнi простих речей з такою ж впевнешстю у свош правотi, з якою фшософ звинувачуе полiтика у спрощенш складних речей. Останне, на наш погляд, бшьше вiдпо-вiдае дшсносп, - як показуе фiлософський аналiз, багатозначнiсть та суперечливiсть свободи е одшею з головних причин постшного полiтичного непорозумiння та боротьби, хо-ча чекають вiд неi' завжди протилежного. С небезпека девальвацп як слова "свобода" (вiд постшного та надмiрного його повторення), так i поняття "свобода" внаслiдок спотво-рення (та й незатребуваностi) його змюту. Вiдтак повсюдно наявний результат е протиле-
СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
жним бажанoмy - cвoбoда втpачаe пpямий позитивний зв'язок з людским 6уттям, з peа-льною oптимiзацieю coцiальнoï та пoлiтичнoï рантики i, "вшьна" вiд вiдпoвiдальнoï rope-вipки дieю, yтвopюe cамopeфepeнтнicть, бeзпpeдмeтнicть, замкнутий бeзвиxiдний пpocтip. Цьому OTprae дeфiцит ycвiдoмлeння вiдпoвiдальнocтi за олово та нepoзyмiння того, що ^азада пepeдyciм пoв'язанe з поняттям, поняття - з катeгopieю, а вжe пoтiм - з кoнкpeт-ними cпpавами та ïx наcлiдками.
А позаяк поняття cвoбoди (y фiлocoфiï cвoбoда - цe катeгopiя) e cepцeм дeмoкpатiï як на-щонально!' ^eï та cycпiльнo-пoлiтичнoгo ycтpoю, нeгативнi пpoяви пoдiбнoï cитyацiï ^ого-дш e глобальними, - цe peальнe знeцiнeння пiдвалин дeмoкpатiï в тш чи iншiй кpаïнi cвiтy, що, звичайно, e в^ай нeбажаним. Tepмiн "дeмoкpатiя" пocтyпoвo yce бiльшe "poзмиваeть-cя", втpачаe oднoзначнicть cтpижнeвиx ^инцитв та вимог, cтаючи iнкoли фeтишeм, яким пpикpивають cамi piзнopiднi мoдeлi дepжавнoгo ycтpoю. Tаким чином, зазначeнe cвiдчить пpo актyальнicть oбpанoï нами тeми дocлiджeння та oбyмoвлюe oбpанy нами мeтy.
Мета
Meта cтаттi пoлягаe y дocлiджeннi мeтoдoлoгiчнoï poлi ^вдально!' фiлocoфiï y пpoцecаx oптимiзацiï дeмoкpатичнoгo ycтpoю та знаxoджeннi cпocoбiв фopмyвання ocoбиcтocтi в pамкаx oбмeжeння влаcнoï cвoбoди peальнicтю, cамoдeтepмiнацiï та вщповщальноеп за задуми та piшeння.
Виклад основного матерiалу
Aналiз наyкoвo-фiлocoфcькoï лiтepатypи заcвiдчye дoвoлi значну увагу до oбpанoï нами тeми як в icTOpiï фiлocoфiï - вiд фyндамeнтальниx poзpoбoк античниx чаciв до кoнцeпцiï дeмoкpатичнoï дepжави Ф. Hiцшe, так i y вiдoмиx пpацяx cyчаcниx вiтчизняниx фiлocoфiв, пoлiтoлoгiв. Зoкpeма, пpивepтають увагу дocлiджeння cyпepeчливocтi мoвлeннeвoгo ди^ кypcy влади та маc "навт в yмoваx гpoмадянcькoï piвнocтi й лiбepальнoï дeмoкpатiï" С. Р. Kаpпeнка; заcлyгoвyють на увагу пiдxoди до бачeння iндивiдyальнoï cвoбoди та cвo-боди cпiвтoваpиcтв y пyблiкацiяx Ю. Ю. Бpoдeцькoï. Значною мipoю нашому дocлiджeн-ню пocлyгyвали тeopeтичнi здобутки В. В. Хмiля, пpoвeдeний ним зютавний аналiз дeмo-кpатiï та cвoбoди y пpoвiдниx кpаïнаx Gвpoпи та його пepeдбачeння щодо cамиx пepcпeк-тив дeмoкpатiï. Пpoблeмнocтi cyчаcнoï дeмoкpатiï та пошукам мoжливиx ïï cyчаcниx мо-дeлeй пpиcвячeнi po6oto M. Г. Typ.
Пpoблeма cвoбoди, вiдпoвiдальнocтi, дeмoкpатiï в piзниx аcпeктаx була та e пpeдмeтoм уваги такиx вчeниx як В. M. Бeбик, M. I. Головатий, G. I. Гoлoваxа, M. I. Mиxальчeнкo, С. M. Hаyмкiн, В. Л. О^ов^^й та iн.
У mm заpyбiжниx вчeниx пpoблeмoю дeмoкpатiï в контекст! cвoбoди та вiдпoвiдальнo-cri oпiкyвалиcя такi вчeнi, як П. Axoнeн, С. Mepiлeйнeн, Й. Tierapi (Ahonen, Tienari, & Meriläinen, 2014), С. Хаpдi, Р. Toмаc (Hardy, & Thomas, 2014), К. Шм^ (Shmitt, 2000), Р. Hicбeт (Nisbet, 2010) та шшь Пpoтe, гoвopити пpo завepшeнicть дocлiджeння змicтoвoгo наповшння катeгopiй cвoбoди, вiдпoвiдальнocтi, дeмoкpатiï ^ дoвoдитьcя, позаяк peалiï cьoгoдeння дають нoвi yявлeння пpo ïx oбyмoвлeнicть, взаeмoзв'язки та пpактичнy значи-мють y poзбyдoвi cyчаcнoгo дeмoкpатичнoгo устрою.
У дocлiджeнняx дeмoкpатiï можна otoct^^™ два напpямки: 1) y поличному аcпeктi позитивна poль дeмoкpатiï абcoлютизyeтьcя, нe пpиймаeтьcя ïï кpитика, ошбливо y дepжа-ваx Заxiднoгo cвiтy; 2) y cepeдoвищi вчeниx та фiлocoфiв визнаeтьcя пpoблeмнicть дeмoк-pатiï, викликана дocить шиpoким аpeалoм ïï пpoявiв i нe завжди пoзитивниx:
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
...Демократия может быть милитаристской или пацифистской, прогрессивной или реакционной, абсолютистской или либеральной, централистской или децентрализующей..., причем опять же по-разному, не переставая быть демократией.; ее могут использовать любые движения. (Shmitt, 2000, р. 170)
При цьому ми абсолютно згодш з тим, що:
Цшком необгрунтовано i небезпечно вважати, що демократ1я
е однозначною концепщею. Таким чином, треба бути готовим до
несподiваних i непередбачуваних наслщюв, позбавляючись будь-
яко'1 шюзп, що демократiя повнiстю керуватиме суспшьством.
(Khmil, 2016, р. 51)
Вважаемо, що тут вказаний напрямок фшософського аналiзу демократа та реалiзацii його на практицi. По-перше, якщо це демократiя, вона необхiдно мае набiр вихiдних стрижневих принципiв; по-друге, у сво'х проявах вона дшсно не може бути однозначною через багатозначну, суперечливу природу людини, i це приймаеться як дашсть; по-трете, якщо за мету ставиться оптимiзацiя демократичного устрою, мае проводитися постшний методолопчний аналiз його проявiв, передуам негативних, несподiваних, з метою посла-бити 'х руйнiвну дiю; по-четверте, зведення у майбутньому проявiв демократа лише до позитивних на уах рiвнях е iлюзiею.
Однiею з причин проблемност демократа е певна зневага до фшософського аналiзу ка-тегора "свобода" (як ядра демократа) та вщповщних фiлософських настанов у поличному життi суспiльства. В ньому переважае емоцшне, iндивiдуалiзоване розумшня свободи, близьке до сваволi: "Пол^ична свобода традицiйно розумiлася як свобода суб'екта, який сам себе визначае i сам себе реалiзуе" (Tur, 2006, р. 367), i це е природним, "ибо воля отдельного человека по своей природе стремится к преимуществам, а общая воля - к равенству" (Russo, 1998, р. 216). Проблеми виникають, коли подГ6ш розумшня свободи переходить в практичну площину, позаяк вщразу проявляеться його антисощальна основа. За приклад маемо так звану "свободу порожнеч^', тобто досить поширену сьогодш форму свободи, яка вщкидае будь-яку позитивну визначешсть. Вона може бути тотальною внут-ршньою вщмовою, а може стати масовим фанатизмом, який руйнуе будь-який порядок в економщ, полчищ, морал^ релт", - i таю випадки вщомг Лише руйнуючи, "свобода порожнечГ' вщчувае, що вона юнуе; вона, щоправда, вважае, що прагне до якогось позитивного стану, наприклад, до загально' рГвностг або просто до беззаперечного виправдан-ня злочинцГв, яю е друзями. Проте насправдi жоден встановлений в результат ii дш порядок "свободу порожнечi" не задовольнить, позаяк вона, на шляху до чогось абстрактного, вщчувае задоволення лише вщ руйнування. Вважаеться, що "свобода порожнечГ' е край-шм, спотвореним розумшням поширено'' у сустльсга негативно'' свободи - "свободи вщ".
doi: 10.15802/ampr.v0i13.131937 © З. В. Стежко, Ю. Г. Стежко, 2018
ШЩАЛЬНИЙ ACПEKT ЛЮДСКОГО БУTTЯ
Бaгaтoзнaчнicть тa cyпepeчливicть cвoбoди пpи piзниx iдeoлoгiяx тa дepжaвниx ycтpoяx пpoaнaлiзyeмo бшьш дoклaднo. Cвoбoдa, пpo яку гoвopять лiбepaли, - де нe тa cвoбoдa, ^o яку гoвopять дeмoкpaти i, тим бiльшe, нe тa, пpo яку гoвopять coцiaлicти. Для тиx, xto poзyмie тд cвoбoдoю мcвoбoдy вщ" (тoбтo нeгaтивнy cвoбoдy), вoнa oзнaчae змeншeння oбoв'язкiв, кoли нaйкpaщим ввaжaeтьcя тaкий пopядoк, у якoмy cфepa cвoбoди для кoжнoï людини e мaкcимaльнo шиpoкoю (лiбepaльнa iдeoлoгiя). ^д1бний шляx пocтyпoвo, aлe нeминyчe пpивoдить дo aбcoлютизaцiï влacнoï cвoбoди, i як peзyльтaт, - дo нaдзвичaйнo нeгaтивниx нacлiдкiв для вcьoгo cyra^o^a. Ti ж, xтo тд cвoбoдoю poзyмie poзшиpeння мoжливocтeй для дп ("cвoбoдa для" aбo пoзитивнa cвoбoдa), збiльшeння cтyпeнiв cвoбoди oтoтoжнюють з poзшиpeнням cфepи нeoбxiднoгo. I тут нaчeбтo нaйкpaщим пoклaдaeтьcя пaтepнaлicтcький пopядoк, пpи якoмy cфepa пiклyвaння влaди пpo гpoмaдян e нaйбiльш шиpoкoю (coцiaлicтичнa iдeoлoгiя). Змiцнeння влaди e oднoчacнo poзшиpeнням пoзитив-нoï cвoбoди, тoмy цe здaeтьcя нopмaльним, aджe влaдa бeз cвoбoди дш e iлюзopнoю. ^o-тe зpoзyмiлo, щo пoзитивнa cвoбoдa мae й шший б1к, пpeдcтaвляючи цiннicть нacaмпepeд для щacливиx вoлoдapiв шиpoкиx мoжливocтeй для дш, тoбтo для caмoï влaди, a нeгaтивнa cвoбoдa e цiннoю для вcix людeй. I нeвжe ri, xтo вчopa вiтaв пpиxiд бaжaнoï влaди, мaв нa увгз1 peaлiзaцiю ïï cвoбoд нa ^mmei (щo, як пpaвилo, i вiдбyвaeтьcя), a нe нa "cвoбoдy вщ", тoбтo cвoбoдy для вcix?
Tara ж cyпepeчнicть у poзyмiннi cвoбoди cпocтepiгaeтьcя i в cфepi клacичнoï ^шубл^ кaнcькoï) дeмoкpaтiï. Пpoтe, oœ^m вoнa нa cьoгoднi e тайбшьш пoшиpeнoю, a в cepeдo-вищi пoлiтичнoгo icтeблiшмeнтy ввaжaeтьcя нaйдocкoнaлiшoю, дoзвoлимo co6í бiльш po3-лoгий фiлocoфcький aнaлiз. Зpoзyмiлo, щo гacлa cвoбoди, пiд якими вiдбyвaeтьcя пepexiд дo дeмoкpaтичнoгo ycтpoю, мaють piзний вмют для влaди i для нapoдy (як i в лiбepaльниx тa coцiaлicтичниx pyxax), пepeдyciм в eкoнoмiчнoмy acпeктi. У клacичнoмy poзyмiннi ^и дeмoкpaтичнoмy ycrpoï дie гoлoвний пoлiтичний пpинцип piвнocтi: "oднa людинa - oдин гoлoc", який пocтyпoвo i нeминyчe пepexoдить у гoлoвний eкoнoмiчний пpинцип: "oдин дoлap - oдин гoлoc". Цi пpинципи cyпepeчaть oдин oднoмy. Як нacлiдoк, eкoнoмiчнa влaдa бiльшocтi пpи дeмoкpaтiï тшть у co6í нe мeншy нeбeзпeкy для cвoбoди пepeciчнoï людини, нiж влaдa coцiaлicтичнa. Дaлi, в peзyльтaтi цш^м дeмoкpaтичниx вибopiв cвoбoдy мeн-шocтi фaктичнo нe бepyть дo yвaги. Aлe якщo мeншicть пoвиннa пiдкopятиcь вoлi бiльшo-cтi, виникae питания: як тi, xтo нe згoдeн з бiльшicтю, мoжyть бути cвoбiдними i oднoчac-нo пiдкopятиcя зaкoнaм, нa якi вoни нe дaвaли згoди? Ta нaвiть "... ecли вoзмoжнo, чтo вo-ля oтдeльнoгo чeлoвeкa в нeкoeм пyнктe coглacyeтcя c oбщeй вoлeй, то уж нигак нe вoз-мoжнo, чтобы этo coглacиe былo длительным и пocтoянным" (Russo, 1998, p. 216). Лoгiчнoгo виxoдy з ^oro пpoтиpiччя, як ввaжaють фiлocoфiя тa нayкa, нe icнye.
Якщo взяти мoвлeннeвий диcкypc дeмoкpaтичнoгo ycтpoю, пoмiтнoю e cyпepeчнicть нaвiть у cпiлкyвaннi влaди тa нapoдy. Як влyчнo пiдмiтив C. Р. Kapпeнкo:
Упpaвлiнcький тa влaдний мoдycи у диcкypci влaдниx cтaтycниx мoвцiв визнaчaють oднaкoвe cтaвлeння дo людини - як дo oб'eктy пepeтвopювaльнoï дп... Диcкypc мac, як cвiдчить aнтpoпoлoгiчний aнaлiз, в бiльшocтi випaдкiв нaбyвae дeмoкpaтичнoгo тa oпoзицiйнoгo вимipy. (Karpenko, 2015, p. 25)
СOЦIAЛЬHИЙ AСПЕKT ЛЮДСЬКОГО БУГГЯ
Icнyють i iншi cyпepeчнocтi, iманeнтнo закладeнi y дeмoкpатичнi пpoцeдypи, cкажiмo, пopyшeння пpинципy пpoзopocтi (зpoзyмiлocтi).
Як бачимо, лiбepали, дeмoкpати, coцiалicти, вiдcтoюючи cвoбoдy, фактично вщстою-ють ïï piзнi poзyмiння, позаяк мають на ув^ piзнi iнтepecи i ставлять пepeд coбoю piзнi цш. Сyпepeчнocтi пoглиблюютьcя, коли вимагають, oпepyючи одним i тим жe гаалом "cвoбoда", peчeй пpoтилeжниx, тобто одночаото i за oднакoвиx умов - i "змeншити зо-бов'язання", i "poзшиpити cфepy мoжливocтeй". Пoлiтичнi та шщальш наcлiдки пoдiбнoï "oптимiзацiï" cycпiльнoгo ycтpoю ми cпocтepiгаeмo i cьoгoднi. Aлe пepeдyciм cyпepeчнicть icнye да мiж ними, а швидшe y cамiй cyтнocтi cвoбoди.
Однак, чому люди так багато гoвopять ^о cвoбoдy i так мало - ^о вiдпoвiдальнicть? Aджe "пpoблeма cвoбoди - цe вiдпoвiдальнicть" (Ж.-П. Саpтp). Фiлocoфcький аналiз пока-зye, що на цe питання нe iraye ^ocraí вiдпoвiдi на кшталт - людина yникаe вщповщаль-нocтi чepeз надмipний eroi^ - xoча доля eгoïзмy e дocить пoмiтнoю. Дшота cвoбoда нe e благом ("ми ^оклят нашою cвoбoдoю", - Ж.-П. Саpтp), аджe вона пов'язана з тягаpeм вiдпoвiдальнocтi. А позаяк на^гадки нe oбдyманиx вceбiчнo дiй людини да завжди e пози-тивними, зpoзyмiлим e нeбажання нecти дай тягаp, тобто вiдпoвiдати за cвoï дп. Зi жлад-ного пoeднання eлeмeнтiв будь-яко"1 дп пcиxiка людини yтpимye лишe нeшкiдливi для ceбe oбcтавини, покладаючи тягаp iншиx на чуж д^, за якi вона да мoжe (i нe xoчe) нecти вщ-пoвiдальнocтi. Або ж cвiдoмicть бepe на ceбe вщповщальнють лишe за тi д^, яю e закон-ними i позитивними, пояотюючи iншi iндифepeнтним зoвнiшнiм дeтepмiнiзмoм. Iнкoли людина cвiдoмo викopиcтoвye шф^тику чи eклeктикy з мeтoю уникнути вiдпoвiдальнocтi за cкoeнe. Вpаxoвyeтьcя також, що opeoл пoлiтичнoï cвoбoди вщ пocтiйнoгo пoeднання ïï з вщповщальнютю icтoтнo втpачаe cвoю пpивабливicть.
Aлe cyб'eктивний фактop e нe оотовною пpичинoю нeбажання людeй пoeднyвати cвo-боду та вiдпoвiдальнicть. G ^ичини бiльш глибoкi i головна з ниx - цe cyпepeчлива cyr-нicть cамoï cвoбoди, яка ютотно ycкладнюe вiдпoвiдальнicть, oб'eктивнo пepeтвopюючи ïï дecь y чаcткoвy, дecь y давловиму, а дecь цiлкoм cпpавeдливo - i цe паpадoкc - постулю-eтьcя i ïï повна вiдcyтнicть, пpичoмy за наявнocтi cвoбoди дiй. Рoзглянeмo цe пoлoжeння докладно.
У цшому oпиc будь-якого людского вчинку включаe пpoтиpiччя мoмeнтiв: cвoбoди та дeтepмiнoванocтi, cyб'eктивнoгo та об^ктивного, намipy та peзyльтатy. У цьому ^оти-piччi внyтpiшнiй, cyб'eктивний мoмeнт намipy ди фiкcyeтьcя як cвoбoда, як нeпiзнаванна нeдeтepмiнoванicть на ^отивагу oб'eктивнiй дeтepмiнацiï вчинку та його peзyльтатy. А позаяк "лишь то имeннo, что я знал о данник oбcтoятeльcтваx, мoжeт быть мда вмeнeнo в вину" (Gegel, 1990, p. 163), то людина e вщповщальною лишe за тe, що вона знала до вчинку на eтапi намipy, задуму, та за piшeння, якe вона вiдпoвiднo ^ийняла. За зoвнiшню дeтepмiнацiю, яка пpoявляeтьcя в матepiальниx yмoваx вчинку та його peальниx peзyльта-таx ^mx вона нe могла знати) чи втpyчаннi нecпoдiваниx мoмeнтiв, що додають на^гад-кам ïï вчинку нeпepeдбачyванoгo пepeбiгy, людина вiдпoвiдальнocтi нecти ^ мoжe. I. Кант, який аналiзyвав пoдiбнy кoлiзiю, пpийшoв до виотовку, що випpавданням цьому пpoтиpiччю cny^e тe, що людина нe мoжe бути названа cвoбiднoю та дeтepмiнoванoю з oднieï i тieï ж позицп. Вона e дeтepмiнoванoю з точки зopy pядy ïï вчинюв, зафiкcoваниx ïx пocлiдoвнicтю в чаа. Свoбiднoю (а значить вiдпoвiдальнoю) вона e лишe з точки зopy iдeï вчинку. Як вcяка дая, вона icнye поза чаcoм i тому становить пpичинy, вiльнy вщ умов чаcoвoï пocлiдoвнocтi.
Для людини iraye cпoкycа "зiгpати" на cyпepeчливiй пpиpoдi вiдпoвiдальнocтi, яка по-лягаe в дoвiльнoмy (алe згiднo iнтepeciв) вiддiлeннi внyтpiшньoгo аcпeктy дiï
ШЦ^ЬНИЙ ACПEKT ЛЮД^тГО БУTTЯ
у cyб'eктивнoмy нaмipi cвiдoмocтi вiд мaтepiaльнoï peaльнocтi вчинку в йoгo нacлiдкax. Ця oбcтaвинa шшли cтae бaзoю для yxиляння вщ вiдпoвiдaльнocтi зa будь-яку peaльнy дГю, тoбтo для цьoгo людинi пoтpiбнo лишe пpиxoвaти cпpaвжнi нaмipи i зpoбити aкцeнт нa зoвнiшнiй дeтepмiнaцiï cвoгo вчинку. Cьoгoднi вoнa вмie дoбpe poзpiзняти нaмip вчинку тa йoгo peзyльтaти, poбити вибip мiж нeминyчими нacлiдкaми нaмipy i тими, яю дoдa-ютьcя ззoвнi, тa викopиcтoвyвaти coфicтикy, щoб дoвecти cвoю нeвиннicть зa нeгaтивнi таашдки cвoïx дiй. Haвiть якщo людита xoчe злa зapaди злa, - щo ввaжaeтьcя aбcoлютнo нeпpийнятним, - вoнa мoжe зaявити, щo бaжaлa злa зapaди якoгocь блaгa, яте зaвжди тaк чи iнaкшe знaйдeтьcя, a знaчить дiялa нeвиннo. Aлe якщo бaжaння злa зapaди злa icнye лишe в нaмipax i да виxoдить у peaльнicть, яга зaвжди дeтepмiнoвaнa, вiдпoвiдaльнocтi людинa да нece.
Щoпpaвдa, icнye пpoтилeжнa вимoгa cycпiльcтвa: "Oцiнюй вчинки зa ïx нacлiдкaми". Toбтo пoтpiбнo тaки включaти у вчинoк oбcтaвини, "втopгшиecя извда и пpивxoдящиe cлyчaйнo, нe имeющиe никaкoгo oтнoшeния к пpиpoдe пocтyпкa" (Lejbnic, 1982, p. 163), щo oзнaчae cepйoзнy нecпpaвeдливicть пo вiднoшeнню дo чecнoгo нaмipy, який пoтpaпив у cклaднy cитyaцiю чepeз дазтання зoвнiшнix oбcтaвин. Пpoтe oчeвиднo, щo пpaвильнo opieнтyвaти лишe нaмipи, iгнopyючи мoжливi peaльнi зoвнiшнi нacлiдки вчинку, тaкoж нe мoжнa. Aджe тoдi у вчинку тa йoгo зaдyмi вчиняeтьcя нeпpипycтимий пoдiл мiж eлeмeн-тaми, iмaнeнтнo пoв'язaними мiж coбoю, cклaдoвими влacнe eдинoгo yтвopeння. Ta й да-бeзпeкa cвaвoлi, a^pxil' piзкo зpocтae. Toбтo зa peзyльтaти тaкoж пoтpiбнo вiдпoвiдaти. Taкy пapaдoкcaльнicть, зoбoв'язaння вiдпoвiдaльнocтi нaвiть пpи aбcoлютнiй зoвнiшнiй дeтepмiнaцiï д^, пiдмiтив Г. Лeйбнiц, - якщo дeтepмiнaцiя яш^ь дп включae в ceбe '^д-poбнocть, кoтopaя зaключaлa бы в ceбe бecкoнeчныe вapиaции" (Lejbnic, 1982, p. 155), яю ми да пoмiтили, тo ми були лишe чacткoвo вiльнi. Oтжe, якщo "^o фaктy дп" ми нe здaтнi дoвecти, щo ми дeтepмiнoвaнi, то "шаля фaктy дп" ми да мoжeмo вiдкидaти фaктy нaшoï вiдпoвiдaльнocтi, ввaжae вГН.
Iмaнeнтнa cyпepeчливicть пoнять cвoбoди тa вiдпoвiдaльнocтi cyпpoвoджye ^жну дГю людини тa e вiдoбpaжeнням cyпepeчливocтi пpaктики у вcix ïï acпeктax: eкoнoмiчнoмy, пoлiтичнoмy, юpидичнoмy, мopaльнoмy. Для пpиклaдy вiзьмeмo мopaль як тайбшьш дaв-нГй тa глибoкий peгyлятop cycпiльнoï пoвeдiнки.
Mopaль oднoзнaчнo нaцiлeнa нa вiдпoвiдaльнicть, a тому cxильнa aбcoлютизyвaти cвo-бoдy, aджe якщo пoвeдiнкa людини e aбcoлютнo дeтepмiнoвaнoю, визнaчити вiдпoвiдaль-нicть нeмoжливo. Йдeтьcя пpo coвicть як ocтaнню гapaнтiю вiдпoвiдaльнoï пoвeдiнки людини в oблacтi дyxoвнoгo виpoбництвa, тa пpo ycвiдoмлeння пpoвини, щo дae пoглиблeнe пiзнaння зв'язку пpичин тa нacлiдкiв тa вчить кpaщe yзгoджyвaти в мaйбyтньoмy мoжливi нacлiдки cвoïx дГй. Toмy зpoзyмiлo, чoмy мopaль, нeзвaжaючи нa пpoтиpiччя, пiдтpимye тeзy пpo aбcoлютнy cвoбoдy, нeзaлeжнy вщ зoвнiшнix пpичин, якГ poблять люд^ку дГю нeoбxiднoю, - 6o ж тодГ aмopaльний вчинoк нeмoжливo зacyдити (як в тaкoмy paзi зacyди-ти гoлoднy людину зa кpaдiжкy ï^i?).
Пoзицiï мopaлi пpoтиcтoïть шуга, згiднo з якoю пoтpiбнo po6h™ aкцeнт нe нa дocлi-джeннi coвicтi, a нa вcтaнoвлeннi oб'eктивниx eмпipичниx пpичин дГй вiдпoвiднo дo ^ин-ципГв дeтepмiнiзмy тa paцioнaльнocтi. Пpoтe тaкий пiдxiд звiльняe вщ вiдпoвiдaльнocтi. A тoмy, щoб зacyдити вчинoк, мopaль вимyшeнa iгнopyвaти пoзицiю нayки, нaвiть кoли вiдoмo, щo дaний вчинoк e пoвнicтю дeтepмiнoвaним. Aлe знoвy виникae cyпepeчнicть: якщo paцioнaльнe piшeння нe пpивoдить дo oднoзнaчнoгo peзyльтaтy, нa пepшe мюда ви-xoдить cвoбoдa вoлi i, як мoжливий нacлiдoк, aбo cвoбoдa нeвiглaca (cвaвoля), aбo aбcoлю-тний дeтepмiнiзм тa нeминyчicть нayки.
СOЦIAЛЬHИЙ AСПЕKT ЛЮДСЬКОГО БУГГЯ
Пeвнy cyпepeчнicть y poзyмiннi cпiввiднoшeння cвoбoди та вiдпoвiдальнocтi ми ото-cтepiгаeмo в oблаcтi ^ава (як пpийнятo гoвopити, пpавo - да peакцiя poзyмy на дп cвoбo-ди). Як вiдoмo, юpиcпpyдeнцiя cиcтeматизye cycпiльнi та пpиватнi cвoбoди та вcтанoвлюe мiж ними мeжi, xoча пpавo в дeмoкpатичнoмy i лiбepальнoмy cycпiльcтвi вважаe cвoбoдy загальною пpиналeжнicтю кожно"1 людини. Юpиcпpyдeнцiя cтаpаeтьcя (позаяк мopаль повинна "пpoнизyвати" i ^аво), пpи визначeннi мipи вщповщальноеп вiддiляти cyб'eктивний намip вiд oб'eктивнoï дeтepмiнацiï вчинку, - cyд нeyпepeджeний, позаяк cам нe зачeплeний збитком. ^му вiн мoжe пpoникнyти в cy^ cпpави та пpoвecти мeжy мiж cyб'eктивним намipoм та об^ктивним наcлiдкoм. Пpoтe, позаяк задiяними e i пoтepпiлi, то y вepдикт cyдy включаeтьcя вiдпoвiдальнicть за зовшшню дeтepмiнацiю. Aджe юpидична cвoбoда oднieï людини закiнчyeтьcя нe на намipi, а там, дe пoчинаeтьcя cвoбoда iншoï лю-дини.
Дeщo iнша cитyацiя cпocтepiгаeтьcя y пoлiтичнoмy та тюно пов'язаному з ним eкoнo-мiчнoмy життi дeмoкpатичнoгo cycпiльcтва. Tyт часто ддать мотиви, чyжopiднi до швш^, пepeдyciм влада i гpoшi. Пол^ична бopoтьба нe визнаe piзницi мiж cyб'eктивними намь pами та об^ктивними наcлiдками для визначeння вiдпoвiдальнocтi: ^о дiю cyдять y 6í-льшоеп випадкiв за ïï наcлiдками. З позицп мopалi цe e зpoзyмiлим, аджe тe, що для поль тика e пpocтoю нeoбачнicтю чи помилкою намipy, для маc людeй, якi вiдчyли на co6í rac-лiдки його дiй, мoжe бути абшлютним злом. Пpoтe i фтошф^кий аналiз пiдтвepджye пpавoмipнicть такого пiдxoдy. Суть y тому, що в кожному одиничному вчинку нeoбxiднo м^тш^я загальнe; вiн маe багатopiвнeвий, багатозначний змют i вiдпoвiднi наcлiдки. В мiжocoбиcтicниx cтocyнкаx цим чаcтo нexтyють чepeз пeвнy дpiб'язкoвicть вчинкiв. Пpoтe мoжнoвладeць виcoкoгo piвня "... обязан знать вceoбщyю пpиpoдy eдиничнoгo дeя-ния", ".. .дoлжeн знать да только. " eдиничный пocтyпoк, а такжe и вceoбщee, наxoдящee-cя c ним в cвязи (Gegel, 1990, p. 161), i на б^ цього знання пpoдyмyвати та пepeдбачати "вiялo" мoжливиx наcлiдкiв. Tаким чином, вмiння yпpавляти включаe здатшсть пepeдба-чати, тому нecпpoмoжнicть адeкватнo oцiнити мoжливi oб'eктивнi наcлiдки cвoïx дiй для пoлiтика нe мoжe бути випpавданням, бо цe його ^овина, i його вiдпoвiдальнicть.
№ ^акти^ пoлiтики y бiльшocтi випадюв щоб уникнути вiдпoвiдальнocтi, пpагнyть вщдшити cyб'eктивний намip вiд oб'eктивниx mcn^^ дiй, i тoдi пpимycити ïx взяти ^о-вину на ceбe мoжe лишe наpoд. Показовою e кoлiзiя мiж дeмoкpатичним пpинципoм, який вимагаe пepioдичнoï змiни ypядy, i пoтpeбoю в нeпepepвнocтi влади для стабшьност! дep-жавного ycтpoю. Пщстави для бopoтьби за oнoвлeння ypядy e, аджe будь-який ypяд маe влаcнy пoлiтичнy волю yтpиматиcь ^и владi, що з чаcoм нeминyчe пpoтиcтавить його cy-вepeннoмy наpoдoвi. З ща позици в ^инцит законний, дeмoкpатичнo вибpаний ypяд мо-жe пpагнyти до yзypпацiï влади.
!нколи дeмoкpатична влада, маючи позитивну cвoбoдy вибopy, абcoлютизye ïï, ^и^и-ваючиcь таeмничими "дepжавними iнтepecами", яю нe пoвнicтю збiгаютьcя з мopаллю, законом, pацioнальнicтю чи iнтepecами наpoдy. А нeгативнi наcлiдки пoдiбниx намipiв, якщо вони пpoявилиcь, влада OTTOye на нeпepeдбачyванicть зoвнiшнix oбcтавин, за яю во-на вiдпoвiдальнocтi начeбтo нecти нe мoжe.
Бeзпocepeдня cвoбoда iндивiдiв або мeншин мoжe cпpocтoвyватиcя i y фopмаx вико-нання дepжавниx закoнiв з piзниx ^ичин, починаючи вiд "дepжавниx iнтepeciв" i закш-чуючи нeoбxiднicтю пpиймати piшeння до того, як вci задiянi iнтepecи змогли виpазити ceбe, i до того, як pацioнальнe oбгoвopeння пpoблeм пpивeдe до yзгoджeнoгo вдановку. I вce цe e можливим y pамкаx лeгiтимнocтi, позаяк дeмoкpатичнo вибpана влада маe пpавo на влаоту cвoбoдy вибopy, а тому маe пpавo викopиcтoвyвати фyнкцiю pацioналiзацiï cyc-
COЦIAЛЬHИЙ ACПEKT ЛЮДО^ГО БУTTЯ
пiльcтвa i у влacниx iнтepecax, звичaйнo, дo пeвнoï мeжi. Пpoтe, якщo влaдa пoчинae мaнi-пyлювaти бaгaтoзнaчнicтю пoнять "cвoбoдa - вiдпoвiдaльнicть" paди cпaciння aвтopитeтy чи тавГть cвoгo icнyвaння, лишe нapoд мoжe вкaзaти нa мeжi ïï cвoбoди тa зaкликaти дo вiдпoвiдaльнocтi. Aлe i тут пpиxoвaнa cyпepeчнicть - нe icнye aлгopитмy, який би визта-чaв, щo e кpaщим - тepпiти yзypпaцiю лeгiтимнoï влaди (якa зaвжди мoжe пoxвaлитиcя дe-якoю пiдтpимкoю нaceлeння, a зтачить i cвoeю "зaкoннicтю") чи п^няти^ пpoти нeï. A у витадку пoвcтaння знoвy тaки вaжкo виявити piзницю мГж зaкoнним oбypeнням rapo-ду тa cпpoбoю пeвнoï гpyпи caмiй yзypпyвaти влaдy тд пpикpиттям нapoднoгo гнГву.
Знeцiнeнню дeмoкpaтичниx пpинципiв у cвiдoмocтi пepeciчнoï людини OTprae i тe, щo влaдa (викopиcтoвyючи бaгaтoзнaчнicть пoняття cвoбoди), мoжe пiдмiнювaти peaльнy cвoбoдy фopмaльнoю, i тодГ cвoбoдa влaди мoжe дeвaльвyвaти cвoбoдy здaтнocтi. Cкaжi-мo, гpoмaдяни, oтpимaвши cвoбoдy дpyкyвaти жypнaли, пoвиннi i poбити цe вiльнo для мaнiфecтaцiï в ниx влacниx ц^й. У пpoтилeжнoмy випaдкy вoни мaють лишe фopмaльнy cвoбoдy нa вщмшу вГд peaльнoï cвoбoди влaди.
Tamx cyпepeчнocтeй у дeмoкpaтичнoмy yCTpoï (a зтачить i зaгpoзи пocтiйниx нapoдниx збypeнь) мoжнa бyлo б знaчнo уникнути, якби дepжaвнi зaкoни дiйcнo мaли вceзaгaльний xapaктep, тoбтo якби шжта людинa мoглa знaйти в ниx i cвiй влacний вибip, пoбaчити в cвoïx oбoв'язкax i cвoï пpaвa. Пpoтe бeзпocepeдньo ^rnaraa вoля oкpeмoï людини нe мoжe cтaти зaгaльнoю вoлeю, вивeдeнoю в зaкoн. Пoтpiбeн pяд oпocepeдкyвaнь тa пpoмi-жниx лaнoк для того, щoб cвoбoдa пpoявy iндивiдyaльниx iнтepeciв пiднялacя дo piвня ш-тepeciв зaгaльниx, i в дepжaвi зaпaнyвaлa гapмoнiя. Звичaйнo, мeтa вapтa того, щoб цeй шляx пpoйти, - cкaжiмo, чepeз вiдмeжyвaння cфepи дepжaви вГд cфepи cycпiльcтвa i crao-peння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, дe дiйcнo дГють paцioнaлiзoвaнi пpинципи дeмoкpaтiï. Teopeтичнi пiдвaлини фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa poзpoблeнi дocить rpyrno-внo, aлe та пpaктицi дo дoвiльнoгo викopиcтaння пoнять "cвoбoдa-вiдпoвiдaльнicть" дoдa-eтьcя пpoтиpiччя тa змiннicть iнтepeciв, плyтaнинa iндивiдyaльниx iнтeлeктyaльниx мoти-вaцiй, дoвiльнicть у тpaктyвaннi paцioнaльниx apгyмeнтiв, i cтae зpoзyмiлим, чoмy зaвдaн-ня oптимiзaцiï coцiaльниx пpoцeciв чepeз гpoмaдянcькe cycпiльcтвo здaeтьcя poзв'язним лишe чacткoвo.
Пoтpiбнo тaкoж звepнyти yвaгy нa пeвнy yмoвнicть виpaзy: "cвoбoдa iндивiдa", - aджe ж тут нiвeлюютьcя ocoбиcтicнi pиcи людини, людини як члeнa cycпiльcтвa. Пocлiдoвнa peaлiзaцiя cвoбoди iндивiдa пpивoдить дo фpaгмeнтaцiï cycпiльcтвa, дo caмoтнocтi тa тpи-вoги, тoмy щo:
Пepвaя пoтpeбнocть чeлoвeкa, будь то пpoкaжeнный или кaтopжник, oтвepжeнный или дадужный, - oбpecти тoвapищa пo cyдьбe. Жaж-дaя yтoлить это чyвcтвo, чeлoвeк pacтoчaeт вce cвoи cилы, вce cвoe мoгyщecтвo, вecь пыл cвoeй души. (Fromm, 2011, p. 143)
Зapaди мoжливocтi crara члeнoм cпiвтoвapиcтвa ГндивГд лaдeн тавГть пoжepтвyвaти влacнoю cвoбoдoю, зaмiнивши ïï та cвoбoдy кoлeктивy: "Хтo гoвopить пpo cвoбoдy, гoвo-pить ^o cycпiльcтвo" (Nisbet, 2010, p. 247). ^му дoпoмoгa влaди y cтвopeннi зв'язкГв, якГ з'eднyють людину з кoлeктивoм, нe знищуючи ïï iндивiдyaльнocтi, cyrтeвo cпpиялa б змe-ншeнню пcиxoлoгiчнoï нaпpyги нa piвнi дepжaви. Щoпpaвдa, зa oднieï yмoви - вpaxyвaння мaтepiaльнoï cклaдoвoï пpи фopмyвaннi cпiвтoвapиcтв. Maтepiaлicтичний пpинцип rep-
doi: 10.15802/ampr.v0i13.131937 © З. В. Creжкo, Ю. Г. Cтeжкo, 2018
COЦIAЛЬHИЙ ACПEKT ЛЮДО^ГО БУTTЯ
виннocтi cycпiльнoгo буття пo вiднoшeнню дo cycпiльнoï cвiдoмocтi, xoчa i втpaтив cвoю пoпyляpнicть тд тиcкoм кpитики, пiдтвepджyeтьcя i cyчacнoю пpaктикoю - cycпiльcтвoм мacoвoгo cпoживaння. Пoкaзoвoю e кoнкpeтизaцiя тa iндивiдyaлiзaцiя цьoгo пpинципy чe-peз мoтивaцiю пoтpeб тa ïx iepapxiю в тeopiï pociйcькo-aмepикaнcьoгo пcиxoлoгa A. Mac-лoy ("пipaмiдa Macлoy"), вoнa e визнaнoю y cepeдoвищi вчeниx, даю пoвcюднo кepyютьcя нa пpaктицi.
Вищeзaзнaчeнe мoжe звecти нaнiвeць yci зуотлля влaди пo гapмoнiзaцiï cycпiльcтвa та бaзi дeмoкpaтичниx пpинципiв i да лишe тoмy, щo в oднi й тГ ж caмi бaзoвi пoняrтя дeмoк-paтiï cтopoни дoвiльнo зaклaдaють piзний змicт. Як пiдкpecлюe Ф. Hiцшe, кopeнi пpoтиpiч cвoбoди тa вiдпoвiдaльнocтi нeзнищeннi, пoзaяк вoни кpиютьcя в cyпepeчливiй пpиpoдi ïx нociïв - caмиx людeй:
В чeлoвeкe твapь и твopeц coeдинeны вoeдинo: в чeлoвeкe ecть мaтepиaл, oблoмoк, глинa, гpязь, бeccмыcлицa, xaoc; нo в чeлo-вeкe ec^ и твopeц, вaятeль, твepдocть мoлoтa, бoжecтвeнный зpитeль и ceдьмoй дeнь - пoнимaeтe ли вы это пpoтивopeчиe? (Nietzsche, 1990, p. 226)
^му iдeя ocтaтoчнoгo пoдoлaння злa, нeyцтвa, мopaльниx вaд i aбcoлютнoгo тopжecтвa ïx пoзитивниx aнтипoдiв e фaнтaзiйнoю; cycпiльcтвo зaвжди зaлишaтимeтьcя cyпepeчли-вим пoeднaнням piзнopiдниx пpoявiв дyxoвнocтi.
Taким чинoм, як caмe пoняття cвoбoди, тaк i cпiввiднoшeння пoнять "cвoбoдa - вiдпo-вiдaльнicть" e бaгaтoзнaчними зa змicтoм тa нaдзвичaйнo cyпepeчливими. Cвoбoдa ^ий-мae piзнi фopми тa мiняe змicт y зaлeжнocтi вГд iнтepeciв cyб'eктa: eкoнoмiчниx, пoлiтич-ниx, coцiaльниx, пpaвoвиx, мopaльниx, peлiгiйниx. Oпocepeдкyвaння, чepeз якГ мae пocлi-дoвнo пpoйти cвoбoдa шдивда, щoб cтaти пpaвoм зaгaльнoï cвoбoди, виpaжeнoï в зaкoнax, тaкoж включaють зaпepeчeння i cyпepeчнocтi. Kpiм того, cпiвicнyють cвoбoдa iндивiдa, ам^, peлiгiйнoï кoнфeciï, rapTO, бiзнecoвoï гpyпи, дepжaви i т.п. Вoни мoжyть вcтyпaти в нeпpимиpeннi кoнфлiкти, пoзaяк мaють piзнi iнтepecи, a тoмy вдатоюють piзнi poзyмiн-ня cвoбoди тa вiдпoвiдaльнocтi. Poзyмiння cвoбoди мopaллю мoжe вcтyпaти в кoлiзiю з таушю тa дepжaвними cвoбoдaми, як пoкaзyють пoлiтичнi пpoцecи. Фiлocoфcький aM-лГз мoжнa пpoдoвжyвaти, aлe пepeйдeмo дo виcнoвкiв.
Пoзaяк paмки cтaтeйнoгo дocлiджeння нe дaють мoжливocтi вceбiчнoгo дocлiджeння, ми cпpoбyeмo виcвiтлити лишe дeякi acпeкти coцiaльнo-пoлiтичниx пpoблeм дeмoкpaтич-нoгo ycтpoю, зoкpeмa, пoкaжeмo "гyмaнiтapнi" пpoгaлини дepжaвнoгo yпpaвлiння, нeдoo-цiнкa якж мoжe пpивecти дo cepйoзниx нapoдниx збypeнь. Taк, icтoтним нeдoлiкoм coma-льнoгo yпpaвлiння мoжнa ввaжaти нeдooцiнкy cфepи фopмyвaння ocoбиcтocтi. Згaдyючи poзчapyвaння peзyльтaтaми coцiaлicтичнoгo дocвiдy "фopмyвaння вceбiчнo poзвинeнoï ocoбиcтocri", цe мoжнa зpoзyмiти, пpoтe лишe чacткoвo, aджe, як вкaзaв Е. Фpoмм:
Caмыe npe^ac^ie, кaк и caмыe ypoдливыe нaклoннocти чeлoвeкa... вoзникaют в peзyльтaтe coциaльнoгo пpoцecca фopмиpoвaния лич-
СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
ности. Иными словами, общество осуществляет не только функцию подавления, хотя и эту тоже, но и функцию созидания личности. (Fromm, 2011, р. 21)
По факту народження людина е лише "проектом" Ж.-П. Сартр, ютотою незавершеною, вона сама протягом життя робить i3 себе ту, якою стае, i держава повинна брати постшну активну участь у цьому процесс 1ншого способу дати людям глибоке розумшня базових свiтоглядних понять просто не юнуе. Проте, при спробi держави швидко взятися до робо-ти по формуванню особистостi з установкою на устх ми знову отримаемо суперечнiсть, -спостерiгаючи за масою рiзнорiдних способiв формування особистостi вщ "м'яко'1 сили" до вiдвертого примусу, бачимо, що об'еднуе всi щ способи, як правило, лише малоефек-тивнiсть.
На шляху до оптимiзацiï соцiальних процесiв демократична влада мае вщшти вiд тех-нократично'1, формалiзованоï форми правлiння i будь-якi управлшсью рiшення постiйно пiдкрiплювати солiдною базою результат дослiджень соцiально-гуманiтарних дисцип-лш, найперше - фшософп Г. Гегель (Gegel, 2000) зазначав, що ". науки, сколько бы они не пытались рассуждать, не обращаясь к философии, они без нее не могут обладать ни жизнью, ни духом, ни истиной" (p. 41), а також психологи, пол^ологл, - причому досль джень теоретико-прикладних, з елементами монiторингу. Наразi склалася "двополярна" система: з одного боку, е пласт фшософських напрацювань з базових демократичних принципiв, а з шшого - повсюдне емоцiйно-поверхневе ïx бачення. Полiтологiя часто ана-лiзуе теми, якi виходять на тк популярностi (читай моди), допускаючи категоричш та од-нобiчнi твердження, яю потiм трансформуються в основу дш полiтичного iстеблiшменту та xаотичнi ди населення. У пiдсумку ми спостер^аемо, як повсюдно наслiдками пояс-нюють причини, правду перетворюють на (абсолютну) ютину, свободу вщривають вiд вщповщальносп та зводять до сваволi, ^норують категорiю мiри "Мера чужда нам, сознаемся в этом; нас щекочет именно бесконечное, безмерное., где нам грозит и наибольшая опасность." (Nietzsche, 1990, р. 225). При цьому, як справедливо тдкреслив В. В. Хмшь:
На сьогодшшнш день полгголопчна анал^ика домшуе над фшософським поясненням складних демократичних процеав, що робить внутршню основу соцiальноï людини бшьш неясною замiсть чiткоï щентифшацп людських цiнностей та майбутнix глобальних перспектив. (Khmil, 2016, р. 47)
Тому як школи потрiбна постшна, глибоко продумана фiлософсько-дидактична про-грама просвггництва населення та "мережа" постшно дiючиx гуманiтарниx державних iн-ституцш, що однозначно покращить якiсть державного управлшня. Причому формування демократичного св^огляду потрiбно починати зi свiтовiдчуття, св^осприйняття, свiторо-зумiння - у тш послiдовностi, у якiй формуеться св^огляд, - адже ми знаемо, наскшьки малоефективними е рацiональнi аргументи, якщо свiтогляд особистостi уже склався. А "точок" впливу на прогалини в розумшш базових демократичних принципiв переачною
doi: 10.15802/ampr.v0i13.131937 © З. В. Стежко, Ю. Г. Стежко, 2018
COЦIAЛЬHИЙ ACПEКT ЛЮД^тГО БУTTЯ
людинoю, як зacвiдчye пpaктикa, e дocить бaгaтo. Meтa - зтайти зacoби для зaмiни тpaди-цiйнoï, дecь cтиxiйнoï фopмyли aбcoлютизaцiï cвoбoди людини: "дocягaти тoгo, чoгo xori-лa дocягти" нa Vara пpaвo вибиpaти, чoгo xoчe дocягти". Вiдмiннicть мГж цими фopмyлa-ми oчeвиднa - у дpyгoмy витадку пpипycкaeтьcя yжe poзyмiння вiднocнocтi cвoбoди, згoдa нa пeвнe oбмeжeння влacнoï cвoбoди peaльнicтю тa poзyмiння, щo ïï мoжнa пoвнoцiннo peaлiзyвaти лишe чepeз caмooбмeжeння. Звичaйнo, цeй ^o^c e мoжливим лишe в poзши-peнoмy дiaпaзoнi мoжливocтeй (poзшиpeннi cтyпeнiв cвoбoди), нa кштaлт: "людинa пo-виннa пoчyвaтиcя зaдoвoлeнoю, i да мiняючиcь", знoвy-тaки пpи дoтpимaннi ^инципу кoнкpeтнocтi icтини. ЦГлГ пoтpiбнo cтaвити peaльнi. Iдeaлy вceбiчнo poзвинeнoï oco6to-тocтi, який пepeдбaчae нacтaння дyxoвнoï дocкoнaлocтi тoдi i пoтiм, дeмoкpaтичнe cycm-льcтвo мae пpoтиcтaвити мoдeль пocтiйнoгo вiдтвopeння icнyючoгo cтaнy дyxoвнoï дифe-peнцiaцiï, лишe звoдячи ïï внyтpiшню cyпepeчливicть дo нeaнтaгoнicтичнoï. Кiнцeвoю мe-тoю циx зycиль, дyмaeтьcя, e фopмyвaння cвiдoмoï (як eмoцiйнoï, тaк i paцioнaльнoï) ipo-мaдянcькoï пoзицiï тa caмoдeтepмiнaцiï, caмooбмeжeння ocoбиcтocтi, як нacлiдкy пoвнoгo ycвiдoмлeння вiдпoвiдaльнocтi зa cвoï зaдyми, нaмipи тa piшeння.
Наукова новизна
Aвтopaми пpoвeдeний фiлocoфcький aнaлiз бaзoвиx пoнять дeмoкpaтiï як iдeoлoгiï тa пo-л^чтого ycтpoю, в peзyльтaтi якoгo буго: oбгpyнтoвaнo знaчимicть фiлocoфcькoгo aнaлiзy пoнять "cвoбoдa" тa "вiдпoвiдaльнicть"; дocлiджeнo мexaнiзм фyнкцioнyвaння пoнять cвo-бoди тa вiдпoвiдaльнocтi у piзниx iдeoлoгiяx тa piзниx cфepax cycпiльнoгo життя; пpoвeдeнo фiлocoфcький aнaлiз пoняrтя вiдпoвiдaльнocтi, виявлeнi пpичини пapaдoкcaльнocтi йoгo пpoявiв; o^ecre^ нayкoвий тa дидaктичний пoтeнцiaл ф^тоф^^ poзpoбки кaтeгopiй cвoбoди тa вiдпoвiдaльнocтi у пpaктицi дeмoкpaтичниx пpoцeciв; пocтaвлeнo питaння пpo нeoбxiднicть вpaxyвaння iepapxiï змicтy cвoбoди (poзмeжyвaння cлoвa, даняття, кaтeгopiï).
Висновки
Гacлa cвoбoди cyпpoвoджyють людcтвo пpoтягoм тpивaлoгo icтopичнoгo пepioдy, a тому ми мaeмo i дocить rpyнтoвнi фiлocoфcькi дocлiджeння з meï тeми: пpaцi Cпiнoзи, Лeйбнiцa, ^геля, Pycco, Hiцшe, Capтpa, Фpoммa, Бepдяeвa тa бaгaтьox iншиx. Ha cьoгoднi paзoм з пoмiтним пoшиpeнням дeмoкpaтiï як iдeoлoгiï тa coцiaльнo-пoлiтичнoгo ycтpoю poзшиpивcя i apeaл зacтocyвaння cлoвa "cвoбoдa" як ядpa дeмoкpaтiï, щo, бeзyмoвнo, e пo-зитивним. Oднaк, у пpaктицi зacтocyвaння дeмoкpaтичниx ^инцитв пocтyпoвo ташпи-чyютьcя пpoблeми, якГ у пepcпeктивi мoжyть зaгpoжyвaти caмим пiдвaлинaм дeмoкpaтiï, a нeдocтaтнicть тa пoвepxнeвicть гyмaнiтapниx дocлiджeнь з meï тeми нe cпpияe виxoдy та oптимaльний шляx poзвиткy дeмoкpaтичнoгo cycпiльcтвa. Oднy з пpичин пoдiбнoï crnya-цГх aвтopи бaчaть у нeдooцiнцi тa нeвpaxyвaннi aнaлiзy фiлocoфcькoгo piвня пoнять "^o-бoдa" тa "вiдпoвiдaльнicть". У cтarтi пpoaнaлiзoвaнo cyпepeчливicть тa нeoднoзнaчнicть пpoявiв cвoбoди тa вiдпoвiдaльнocтi пpи piзниx iдeoлoгiяx тa дepжaвниx ycтpoяx, a тaкoж у piзниx cфepax cycпiльнoгo життя, тa poзpoблeнo peкoмeндaцiï для пpaктичнoгo втiлeння peзyльтaтiв aнaлiзy у пoлiтичнe життя. Пepcпeктиви для пoдaльшиx дocлiджeнь e дocить шиpoкими: e нeoбxiднicть poзмeжyвaння тa oкpeмoгo aнaлiзy cлoвa "cвoбoдa" (як eмoцiйнo-гo виpaзy), пoняrтя "cвoбoдa" (як oб'eктa вивчeння гyмaнiтapниx ддациплш) тa кaтeгopiï "cвoбoдa" (як oб'eктa глибиннoгo тa вceбiчнoгo фiлocoфcькoгo aнaлiзy); тaкoж нeoбxiднa yвaгa нayки тa ф^^фи дo нoвиx пpoявiв cyчacнoгo пoлiтичнoгo життя, мoжливo, з TOpOTe-ктивoю фopмyвaння i нoвoï, бшьш пpoгpecивнoï мoдeлi cycпiльнo-пoлiтичнoгo ycтpoю.
СОЦ1АЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
REFERENCES
Ahonen, P., Tienari, J., Meriläinen, S., & Pullen, A. (2014). Hidden contexts and invisible power relations: A Foucauldian reading of diversity research. Human Relations, 67(3), 263-286. doi: 10.1177/0018726713491772 (in English) Fromm, E. (2011). Escape From Freedom. G. F. Shveynik, Trans. from Engl. Moskow: AST. (in Russian) Gegel, G. V. (1990). Filosofija prava. Moskow: Mysl. (in Russian)
Gegel, G. V. (2000). Phänomenologie des Geistes. G. G. Shpeta, Trans. from Germ. Moskow: Nauka. (in Russian) Hardy, C., & Thomas R. (2014). Strategy, Discourse and Practice: The Intensification of Power. Journal of
Management Studies, 51(2), 320-348. doi: 10.1111/joms.12005 (in English) Karpenko, S. R. (2015). Discourse of Power and Discourse of Masses in Modern Philosophical Anthropology: Cultural, Biological and Religious Dimensions. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 8, 19-28. doi: 10.15802/ampr2015/55719 (in Ukrainian) Khmil, V. V. (2016). Ambiguous janus of modern democracy. Anthropological Measurements of Philosophical
Research, 9, 47-54. doi: 10.15802/ampr2016/72228 (in English) Lejbnic, G.-V. (1982). Rassuzhdenie o metafizike. In Sochinenija v chetyrekh tomakh (Vol. 1). Moskow: Mysl. (in Russian)
Nisbet, R. (2010). The Quest for Community: A Study in the Ethics of Order and Freedom. Wilmington:
Intercollegiate Studies Institute. (in English) Nietzsche, F. (1990). Po tu storonu dobra i zla. In Sochineniya (Vol. 2). Moskow: Mysl. (in Russian) Russo, Z.-Z. (1998). Ob obshchestvennom dogovore. Traktaty. Trans. from French. Moskow: KANON-PRESS: Kuchkovo pole. (in Russian)
Shmitt, K. (2000). Politische theologie. Trans. from Germ. Moskow: KANON-PRESS-TS: Kuchkovo pole. (in Russian)
Tur, M. H. (2006). Demokratychnyi protses i pravova derzhava: Problemy lehitymatsii. Demokratychnyi rozvytok Ukrainy: Materialy konferentsii: Collection of scientific papers, 366-369. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University. (in Ukrainian)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Hidden contexts and invisible power relations: A Foucauldian reading of diversity research / P. Ahonen, J. Tienari, S. Meriläinen, A. Pullen // Human Relations. - 2014. - № 67 (3). - P. 263-286. doi: 10.1177/0018726713491772 Фромм, Э. Бегство от свободы / Э. Фромм ; пер. с англ. Г. Ф. Швейник. - Москва : АСТ, 2011. - 288 с. Гегель, Г. В. Философия права / Г. В. Гегель. - Москва : Мысль, 1990. - 524 с.
Гегель, Г. В. Феноменология духа / Г. В. Гегель ; пер. с нем. Г. Г. Шпета. - Москва : Наука, 2000. - 495 с. Hardy, C. Strategy, Discourse and Practice: The Intensification of Power / C. Hardy, R. Thomas // Journal of
Management Studies. - 2014. - Vol. 51, Is. 2. - P. 320-348. doi: 10.1111/joms.12005 Карпенко, С. Р. Дискурс влади i дискурс мас у сучаснш фшософськш антропологи: культурний, бюлопчний та релишний вимiри / С. Р. Карпенко // Антрополопчш вимiри фшософських дослщжень. - 2015. -Вип. 8. - С. 19-28. doi: 10.15802/ampr2015/55719 Khmil, V. V. Ambiguous Janus of Modern Democracy // Антрополопчш вимри фшософських дослщжень. -
Вип. 9. - 2016. - С. 47-54. doi: 10.15802/ampr2016/72228 Лейбниц, Г.-В. Рассуждение о метафизике / Г.-В. Лейбниц // Сочинения в четырех томах. - Москва : Мысль, 1982. - Т. 1. - 636 с.
Nisbet, R. (2010). The Quest for Community: A Study in the Ethics of Order and Freedom / R. Nisbet. -
Wilmington : Intercollegiate Studies Institute, 2010. - 330 p. Ницше, Ф. По ту сторону добра и зла / Ф. Ницше // Сочинения : в 2 т. - Москва : Мысль, 1990. - Т. 2. - 829 с. Руссо, Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты : [пер. с фр.] / Ж.-Ж. Руссо. - Москва : КАНОН-ПРЕСС :
Кучково поле, 1998. - 416 с. Шмитт, К. Политическая теология : [пер. c нем.] / К. Шмитт. - Москва : КАНОН-ПРЕСС-Ц : Кучково поле, 2000. - 336 с
Тур, М. Г. Демократичний процес i правова держава: проблеми лептимаци / М. Г. Тур // Демократичний розвиток Украши : матерiали конференций : зб. наук. пр. / Нацюнальний педагопчний ушверситет iм. М. П. Драгоманова. - Кшв, 2006. - С. 366-369.
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
З. В. СТЕЖКО1*, Ю. Г. СТЕЖКО2*
1 *Центральноукраинский национальный технический ушверситет (Кропивницкий, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-0172-4487
"Национальный авиационный университет (Киев, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-0226-8081
ПРОТИВОРЕЧИВОСТЬ СВОБОДЫ И ПАРАДОКСЫ ОТВЕТСТВЕННОСТИ (АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ)
Цель статейного исследования заключается в освещении методологической роли социальной философии в процессах оптимизации демократического устройства, осовременивании представлений о категории свободы и ответственности - через философский анализ дефиниций представителями различных политических сил и гуманитарных наук. Задача - раскрыть причины неоднозначности понятия демократии через анализ многозначности понятий свободы и ответственности и предотвратить опасность перерастания демократии в диктатуру или охлократию. Теоретическим базисом служат фундаментальные разработки выдающихся философов, таких как Б. Спиноза, Г. В. Ф. Гегель, Г. В. Лейбниц, Ф. Ницше, Ж.-Ж. Руссо, Ж.-П. Сартр, Э. Фромм, Н. Бердяев и другие; основные принципы социальной философии - социального детерминизма, конкретности истины, рациональности, взаимосвязи и развития, требования всесторонности и критичности рассмотрения. Научная новизна заключается: в обосновании значимости для современной практики философского анализа содержания ключевых понятий демократии - "свобода" и "ответственность"; в раскрытии механизма функционирования понятий свободы и ответственности в различных идеологиях и различных сферах общественной жизни; в проведении философского анализа понятия ответственности, выявлении причин парадоксальности его проявлений; в определении научного и дидактического потенциала философской разработки категорий свободы и ответственности в практике демократических процессов; в постановке вопроса о необходимости учета иерархии содержания свободы (разграничение слова, понятия, категории). Выводы. В результате исследования было установлено, что оптимизации демократического устройства необходимо предшествует философское понимание основных принципов и понятий демократии, прежде всего свободы и ответственности, и учета его результатов в практике повседневной жизни государства. Модели гармонизации демократического строя (что является идеалом) нужно противопоставить модель постоянного воспроизводства существующего состояния духовной дифференциации мировоззрения человека, лишь сводя ее внутреннюю противоречивость к неантагонистической, и формирование на этой основе черт самоограничения, самодетерминации личности - как следствия понимания относительности свободы, полного осознания и принятия ответственности за свои намерения и решения.
Ключевые слова: человек; власть; демократия; свобода; ответственность; противоречие
Z. V. STEZHKO1*, Y. G. STEZH^2*
1*Central Ukrainian National Technical University (Kropivnitsky, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-0172-4487
2*National Aviation University (Kyiv, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-0226-8081
CONTRADICTION OF FREEDOM AND PARADOXES OF RESPONSIBILITY (ANTHROPOLOGICAL ANALYSIS)
Purpose of the paper is to highlight the methodological role of social philosophy in the processes of optimizing the democratic system, modernizing the content of the category of freedom and responsibility - through the philosophical analysis of definitions by representatives of various political forces and the humanities. The task is to reveal the causes of the ambiguity of the concept of democracy through the analysis of the polysemy of the notions of freedom and responsibility and to prevent the danger of the transformation of democracy into a dictatorship or ochlocracy. Theoretical basis is the fundamental research of prominent philosophers such as B. Spinoza, G. F. F. Hegel, G.-V. Leibniz, F. Nietzsche, J.-J. Russo, J.-P. Sartre, E. Fromm, M. Berdyaev and others; the basic principles of social philosophy - social determinism, the concreteness of truth, rationality, interconnection and development, the requirements of comprehensiveness and criticism. Originality of the research is: in substantiating the significance of contemporary philosophical analysis of the content of key concepts of democracy - "freedom" and "responsibility"; in revealing the mechanism of the functioning of concepts of freedom and responsibility in
co^AnbHHH AcnEKT nro^cbKoro EYTTfl
different ideologies and various spheres of public life; in conducting a philosophical analysis of the notion of responsibility, in revealing the reasons for the paradoxical nature of its manifestations; in outlining the scientific and didactic potential of the philosophical research of categories of freedom and responsibility in the practice of democratic processes; in posing the question of the need to take into account the hierarchy of the content of freedom (delineation of the word, concept, category). Conclusions. As a result of the study, it was found that the philosophical understanding of the basic principles and concepts of democracy, especially freedom and responsibility, must precede the optimization of the democratic system, and the results of philosophical analysis must be taken into account in the practice of everyday life of the state. The model of the constant reproduction of the existing state of spiritual differentiation of a person's worldview should be contrasted with the model of harmonization of the democratic system (which is an ideal), only reducing its internal contradiction to the non-antagonistic and the formation on this basis of self-limitation, self-determination of personalities - as a consequence of understanding the relativity of freedom, full awareness and acceptance responsibility for their intentions and decisions. Keywords: man; power; democracy; freedom; responsibility; contradiction
Hagmm.na go pegKo.nerii: 10.09.2017 npHHHATa go gpyKy: 20.03.2018
