CC BY
64
Ф1ЛОСОФ1Я КУЛЬТУРИ I ОСВ1ТИ УДК [128+122] :37.01
О. Г. РОГОВА1*
1 Дшпропетровський обласний шститут тслядипломно1 педагопчно1 освгти (Дшпропетровськ), ел. пошта [email protected], ОЯСГО 0000-0001-5498-6897
АКТУАЛ1ЗАЦ1Я ПОШУКУ СЕНСОЖИТТСВИХ Ц1ННОСТЕЙ ЯК Ф1-ЛОСОФСЬКО-ОСВ1ТНЯ ПРОБЛЕМА
Метою дано! статп е визначення та розкриття фшософсько-освгтшх аксюстратегш актуал1зацп пошуку сенсожитгевих цшностей у процес формування аксюсфери зростаючо! особистосп як представника сучас-ного технократичного сустльства, що ввдбуваеться в процес його освгти. Методолопя. При дослщжент фшософсько-освгтшх конструкпв актуал1зацп пошуку сенсожиттевих цшностей застосовувалися методи системного, соцюкультурного та компаративного анал1зу, що дозволило визначити аксюстратеги розвитку сенсоутворюючо! освгти. Наукова новизна роботи полягае в тому, що фшософсьш конструкти актуал1зацп сенсоутворюючо! освгти в умовах цшшсно-свггоглядного плюрал1зму розглянуп в контексп визначення поняття аксюстратеги та глибинних зв'язшв 1 синтезуючих цшностей «високого р1вня узагальненосп», як1 е спшьними для найбшьш поширених (атеютичного та релтйного) р1зновид1в екзистенцшно1' освгти у сенсо-життевому аспект! Висновки. Сформульоваш та розкрип аксюстратеги актуал1зацп пошуку сенсу життя як самоспйно! глобально! особиспсно1' конструкцп, що мае потужну мотивацшну природу та засввдчуе не тшь-ки певний р1вень фшософсько1' культури, а й внутршню зм1ну особистосл, пвдносить 11 на новий стушнь життя, який ствпадае за сво1м сенсом 1 шнцевою метою 1з утвердженням власне людського юнування. Це сприяе самоактуал1заци, самореал1заци особистосп вщповвдно до сво1х шдиввдуальних можливостей, ште-рес1в, прагнень, а також забезпеченню стшкосп особистосп в умовах постмодерну 1 е нагальним завданням сучасно! освгти, бо актуал1защя смисложиттевих питань - одне з головних покликань загальноосв1тньо1 школи.
Ключовi слова: сенс життя, цшносп, освгга, екзистенщя, буття, свобода, особиспсть.
Актуальшсть теми дослщження
Р1зт епохи { культури, релш1 та фшософсь-к течи виробляли сво1 концепци розумшня сенсу життя. У тш або шшш форм1 вони прагнули вщповюти на питання, заради чого варто жити, що в житп головне 1 як побудувати свое життя, щоб це «головне» не загубити. Проте людина техногенного св1ту бшьше тклуеться про пошук ефективних шновацш, утвердження усшху { статусу, а не про пошук вищо1 мети життя, заснований на здатносн та готовност людини усвщомити свое призначен-ня, сенс свого юнування. Розумшня, що в житп юнуе сенс, що життя може 1 мае бути до чогось спрямоване, проживатися заради чогось, вима-гае сьогодш певного р1вня фшософсько1 культури. Вщсутшсть сенсу життя занурюе людину в стан, названий В. Франклом «екзистенщаль-ним вакуумом». Саме екзистенщальний вакуум - причина, що породжуе в широких масштабах специф1чт неврози { розлади у сучасному свт, що виявляеться в пасивносн, апати, байдужо-сп, думках про самогубство, депресп, алко-гол1зм1, наркомана, лудомани. Под1бт розлади
вражають { людей вельми усшшних у кар'ер1 та б1знес1, з великими матер1альними статками. Зазначет кризов1 стани поснндустр1ального сустльства, а також вщсутшсть консолщуючих суспшьних щей, знецшення етичних норм { традицш, експаншя суроганв культури - все це загострило проблему вщсутносп сенсоутво-рюючих цшностей, що й порушило фшософсь-ко-осв1тт дискурси з акцентом на екзистенцш-них цшшсних сенсах з метою профшактики особиснсних кризових сташв. За постановку питання про сенс життя шд час пробудження самоусвщомлення говорить П. Володш [3]. А. Ашсш [1] розглядае лопчт та св1тоглядт пе-редумови постановки та ршення питання про сенс життя людини, що е суттевим для розв'язання осв1тшх цшшсно-св1тоглядних зав-дань. Н1мецький фшософ Р. Рейхенбах наголо-шуе, що зосередження в шкшьному навчант на «складносп, дискретносн та р1зномаштп явищ може привести до певно1 «скромносн» постмодерна, яка вщршаеться вщ в1ри модерна в те, що юнують рацюнальт виршення будь-яко1 проблеми { в те, що е якийсь вищий сенс 1 зна-чення в будь-якш вщмшносп» [16, с.243]. М.
Бopишeвський ввaжae, щo дyxoвнe сaмoвдoс-кoнaлeння oсoбистoстi (як oднe з нaйгoлoв-нiшиx oсвiтнix зaвдaнь) - склaднa, нaпpyжeнa дiяльнiсть, спpямoвaнa нa пoзитивний poзвитoк влaсниx мoжливoстeй, нa пoдoлaння бyдeн-нoстi, та oсвoeння вищoгo сeнсy людськoгo життя [2]. А. Сьoмyшкiн зayвaжye, щo цiннiснo-нeoбxiднe 6уття poзглядaeться mo-paльнoю свiдoмiстю як мeтa тa ceœ життя лю-дини [11], щo Mae знaчeння для сeнсoфopмyю-4oï oсвiти. 3a гoстpoтy питaння npo сeнс життя в пepioд сoцiaльниx зpyшeнь, щo вiдбивaeться i в oсвiтнiй плoщинi, гoвopить M. Жулшський [4]. M. Кyлтaeвa зaзнaчae, щo poзвинeнi сус-пiльствa «4ac вщ 4acy пepeживaють <rnepe-oцiнкy вж кoлишнix ци^стей», вiдтaк свгго-глядний томтс y виглядi фiлoсoфськиx томте-тeнтнoстeй зaвжди Mae бути нaпoгoтoвi y тож-нoï сyчaснoï людини, 6o вoнa знaxoдиться го-сepeдинi мopя iдeoлoгiчниx пpoпoзицiй i roci'mro змyшeнa щoсь oбиpaти a6o тогось o6^ara» [8, c.72-73]. Систeмy отци^л^^н^ пpaктик щoдo сeнсoжиттeвoï пpoблeмaтики Л. Сaфoнiк [10] poзглядae 3a дoпoмoгoю з'ясyвaння знaчeння пoшyкy нoвoï oнтoлoгiчнoï вкopiнeнoстi людини y бyттi. О. Сiфep-Сeдoв вaжливим eтaпoм дyxoвнoгo стaнoвлeння oœ-бистoстi ввaжae визнaчeння ^нсу iснyвaння людини, пpипyскaючи, щo в пoстклaсичний пepioд пoбyдoвa гapмoнiйнoгo сyспiльствa тав-pяд чи мoжливa, дoки людинa бyдe жити тaк, як звикта. Ha йoгo думку, нoвi дyxoвнi мoжли-вoстi вiдкpивaються ro3a мeжeю бyдeннoстi. Тiльки дyxoвний ^op™ 3a цю мeжy, в вдвий свiтoглядний пpoстip, здaтeн вивeсти oœ-бистiсть нa бiльш висoкий дyxoвний piвeнь i вiдкpити людинi нoвi сeнси [12]. Слiд зaзнaчи-ти, щo oсвiтнi дискypси щoдo сeнсoyтвopeння спиpaються нe тiльки нa фiлoсoфськi poзpoбки, aлe i нa eкзистeнцiaльний нaпpям в псиxoлoгiï (Л. Бiнсвaнгep, M. Бoсс, А. Maслoy, P. Me^ К. Poджepс, В. Фpaнкл, Е. Фpoмм).
Однaк слiд зayвaжити, щo сeнсoжиттeвa пpoблeмaтикa, як шйбшьш зaгaльний кoмплeкс y сфepi людсь^' життeдiяльнoстi вимaгae сьoгoднi oнoвлeнoгo мeтoдoлoгiчнoгo тa цiлiснo-iнтeгpyючoгo пiдxoдy, щo дoзвoлив би кoнстpyювaти y пoлi сyчaснoï oсвiти шш-вaцiйнi пpoeкти щoдo aктyaлiзaцiï пoшyкy oœ-бистiстю ^н^жинев^ opieнтиpiв тa ïx го-дaльшoгo стaнoвлeння в yмoвax цтис^-св™глядшго плюpaлiзмy.
Мета дослiдження
В мeжax дaнoï стaттi визнaчимo й rn^e^ лимo oкpeмi фiлoсoфськo-oсвiтнi aксioстpaтeгiï a^ya^a^ï нaйвaжливiшoï цiннiснoï кaтeгopiï сyчaснoï oсвiти - сeнсy життя, як «пapaмeтpy людя^си», щo мaють едину, спшьну oснoвy тa iнтeгpaльнi зв'язки в сyчaснoмy пoлiкyльтyp-нoмy сyспiльствi.
Виклад основного матерiалу
Для нaшoгo дoслiджeння визнaчимo тa ввe-дeмo гоняня акаостратегп. Пiд aксioстpa-тeгieю бyдeмo poзyмiти фiлoсoфськo-oсвiтнiй сyпpoвiд стaнoвлeння цiннoстeй як сeнсoyтвo-pюючиx фyндaцiй oсoбистoстi, щo спpямoвy-ють тa мoтивyють людськe життя. Щoдo гонят-тя ^нсу, то y фiлoсoфiï вoнo зaзвичaй poзгля-дaeться як суть, oснoвнa iдeя, oснoвний зaкoн, щo визнaчae пpизнaчeння бyдь-якoï pe4i, годи a6o явищa. Aлe дiйснa суть ж зaвжди дoстyпнa для с^ий^^я, ïï мoжнa тaк i ж пoбaчити. He звaжaючи нa тe, щo iснyють piзнi спpoби дaти oзнaчeння сeнсy життя, нaвiть тaкi, зaвдяки яким сeнс життя виявляеться i y iстoт нe нaдiлeниx свiдoмiстю (нaпpиклaд, H. Iмянiтoв [6]), в нaшoмy дoслiджeннi пiд ^нотм бyдeмo ввaжaти сaмe тe знaчeння, якe пpeдмeтaм, пoдiям i явищaм нaдae сaмa людинa - зaлeжнo вiд piвня ïï влaснoгo po3yMrn^ i вiд тoгo, нaскiльки вaжливa для нeï ця пoдiя a6o цeй пpeдмeт. Heoбxiднo, щoб тa мeтa, для дoсяг-нeння я^' пpизнaчeнa i пpидaтнa a6o тавт дiйснo служить якaсь pi4, пoдiя, явищe, бyлa бiльш-мeнш цiннoю в o4ax oсoбистoстi, щoб ïï вapтo бyлo пpaгнyти. I чим цiннiшa ця мeтa, тим бiльшe ^нсу в пpизнaчeнiй i пpидaтнiй для ^oro pe4i, пoдiï чи явищa. Тaким чинoм, oda-тoчнe визнaчeння пoняrтя «тенс» ввaжaтимeмo тaким: пpизнaчeння i дiйснa пpидaтнiсть пpeд-мeтa (pe4i чи iдeï) для дoсягнeння тaкoï мeти, яку чoмyсь пoтpiбнo a6o нaлeжить дoсягaти. Вiдштoвxyючись вщ цьoгo визнaчeння, бyдeмo ввaжaти фopмyвaння нaвичoк вiльнoгo цiлeпo-клaдaння первинно-тдготовчою акаостра-тегieю y ^o^ti oсoбистiснoï aктyaлiзaцiï ^н-сoжиrтeвoï пpoблeмaтики.
Ceœ життя пoв'язaний з oсoбистiснoю свo-бoдoю iндивiдyyмa, якa в eкзистeнцiaльнo-цiннiснoмy poзyмiннi, пepш 3a вте, свoбoдa сга-ти сaмим сoбoю, взяти нa сeбe вiдпoвiдaльнiсть 3a свoю дoлю тa yxвaлювaти вiдпoвiдaльнi piшeння, свoбoдa, пoв'язaнa з умшням ^ora-
стояти дол1. Смисложиттев1 щнносп при цьому мають переважно мотиващйну природу та визначають життед1яльнють людини в глобальному плаш як систему сенсоутворюючих мо-тив1в вищого р1вня узагальненост1.
Р1вень сенсоутворюючих щнностей в 1ерархи мотив1в особистосп визначае характер того, як щ щнносп позначаються на поведшщ, д1яльност1 та взаеминах з шшими людьми. Тод1 як окрем1 мотиви { щнносп визначають досить звужеш сторони життя людини, феномен сенсу життя зачшае вс сторони И буття у р1зно-маштп його прояв1в. Ця обставина дозволяе побачити за р1зними вчинками людини едину, загальну основу, системостворюючий характер яко! забезпечуе можливють анал1зу 1 прогно-зування багатьох аспектов життед1яльносп.
Найбшьш продуктивним тдходом до ак-туал1заци найважлившо! щннюно! категорп у сфер1 сучасно! освтои - сенсу людського юнування, на наш погляд, е тдхщ В. Франкла, який, розм1рковуючи про сенс людського юнування, указуе на наявнють надсенсу, що перевершуе шзнавальш зд1бносп людини, { який проте е доступним й складаеться з щеаль-них щннюних уявлень. Саме тому сенс не мож-на вигадати, а можна тшьки знайти. Його також не можна дати, оскшьки «при сприйнятп сенсу мова йде про виявлеш можливосп на тл1 дшс-носп. I ця можливють завжди скоромину-ща...Сенс повинен бути знайдений, але не мо-же бути створений» [13, с.36].
Виходячи з цього, ми розум1емо, що сенс не можна нав'язати, «прищепити» дитиш, проте щлком можливим е «поштовх» зростаючо! особистосп у напрямку вшьного та свщомого по-шуку сенсожиттевих щнностей Ушкальнють як несхожють людського буття е шдгрунтям особливого сенсу юнування людини. Вона полягае в можливосп як усвщомленого самостворення, так { саморуйнування, як розкриття потен-щйного змюту, так { самознищення. Виконання призначення покладаеться на саму людину, що надшена свободою вибору I усвщомлюе вщповщальнють за наслщки цього вибору. Ро-зумдачи свободу як вщповщальний виб1р, су-часна осв1та для актуал1заци сенсоутворюючого вим1ру, перш за все, мае стати максимально свободовщповщною. Це вимагае перенесення акценпв з нормативно-регулюючо! функци щннюних аспектов в освт з !х морал1затор-ством, примусовою моральнютю (нав'язаними
нормами { щнностями, виконання яких тдштовхуеться ззовш в репродуктивнш освт та маншулятивному вихованш) на щннюно-зор1ентовану, таку, що створюе умови для ви-роблення сенс1в { щнностей власними зусилля-ми. В освтонш цариш необхщно створити таю умови, щоб особистють знайшла себе, виявила б сенс 1 спошб свого юнування у складному свт, сформувала б сво! неповторш якосп. Зав-данням освтои звщси стае вщкриття поняття буття-екзистенци, важливосп щннюного вибору, пошуку { визначення себе 1 свого життя. Це можливо при подоланш традищйного прагнен-ня впливати на дитину, при переход1 до сшвпращ, взаемоди з нею у творчому освоенш знань { досвщу попередшх поколшь. Тому другою аюостратег1ею актуал1заци сенсоформу-ючо! освтои вважатимемо спшьне буття педагога 1 дитини в певному простор1-час1, основною формою якого е д1алог, евристична бесща, що розвивае потребу в самозаглибленш, самоан-ал1з1 та здатнють дивитися вщкрито життю в обличчя.
Освтоянам слщ шдтримувати дитину «в по-шуках сенсу» в конкретних життевих ситу-ащях. Розумшня людини як ютоти, що веде безперервний д1алог 1з собою, з шшими, з природою, з Богом, виступае, на думку П. Фрейре [14], шдставою, що об'еднуе несхож1 один на одного фшософсью I сощальш переконання. Освтонш процес мае будуватись на обговоренш проблем, ситуащй, у яких учш встановлюють «свою» ютину { формують «свое» знання. Ми згодш з думкою Л. Виготського, що професю-нали покликаш зрозумтои { тдтримати при-родне бажання учшв г1дно самоактуал1зуватися й самореал1зуватися в1дпов1дно до сво!х 1ндив1дуальних можливостей, штерешв, праг-нень. Це сприятиме набуттю досв1ду знаход-ження сеншв. В1дзначимо, що в даний час юнуе, за висловом Канта, «мужнють користува-тися власним розумом» { д1яти в1дпов1дно до сво!х зд1бностей { ц1нностей, творити свое власне життя. Внаслщок цього, взаемод1я учас-ник1в осв1тнього середовища мае стати потен-ц1йно неск1нченною, трансцендентною, час стае фактором усвщомлення руху до ще! неск1нчен-ност1, а сама взаемод1я набувае форм вт1лення людсько! сутност1.
Наступною акаостратег1ею актуал1зац1! пошуку сенсожиттевих щнностей може стати подолання класичного тдходу до навчання,
кoли oтpимyютьcя нeiнтeгpoвaнi, фpaгмeнтapнi знaння. Для cyчacнoï iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивнoï цивiлiзaцiï cпpиялo б дyxoвнo-цiннicнoмy фopмyвaнню учня нaвчaння зa ^o-блeмaми, a нe зa oкpeмими диcциплiнaми (зa В. Bepнaдcьким), щo пpипycкae cинтeз пpиpoдни-чиx i гyмaнiтapниx знaнь. Тaкий пiдxiд дoзвo-ляe нe зyпинятиcя лишe m yтилiтapниx, ^a^ мaтичниx iнтepecax, a пiднecтиcя дo фopмyвaн-ня cвiтoглядy тa дyxoвнo-цiннicнoï cфepи oco-биcтocтi.
Пoтyжний ocвiтнiй пoтeнцiaл щoдo гошуку жигтeвиx ceнciв, бeзпepeчнo, мae aKciocmpa-тeгiя зaлyчeння yчнiв дo poзв'язaння roCTa^ дapтниx cитyaцiй, eкcтpeмaльний xaparcrep якиx (як eкзиcтeнцiaльнo-пoгpaничниx) cпpияe a^ тyaлiзaцiï вcieï iepapxiчнoï cтpyктypи мoтивiв учня - вiд вищиx ceнcoжиггeвиx цiннocтeй дo «га^инн^» пoтpeб, щo нaпoвнюють тд-cвiдoмicть. Оpгaнiзoвaнicть iepapxiï мoтивiв, cтyпiнь ïx пoзицiï в цш iepapxiï, a тaкoж ycвiдoмлeнicть зв'язкiв мiж ними e ocнoвними чинникaми, щo визнaчaють eфeктивнicть впли-ву вищиx мoтивiв (aж дo ceнcoжигтeвиx) нa фopмyвaння дyxoвнocтi учня в цiлoмy. Бo piвeнь ycвiдoмлeнocтi cвiтoглядниx цiннocтeй, cxильнicть cyб'eктa дo peфлeкciï e ^m^yam-ними пoкaзникaми cфopмoвaнocтi yявлeнь пpo ceнc життя. I, нaвпaки, тeндeнцiя вiдмoвлятиcя вщ пoшyкiв нe тiльки ceнcy життя, aлe й ceнcy пpocтiшиx годш, cвiдчить пpo низький piвeнь cфopмoвaнocтi cвiтoглядy людини, ïï цiннicнoï cфepи.
Пoшyк ceнcy життя як фiлocoфcькo-ocвiтнe зaвдaння - цe пocтyпoвa тa дoвгoтpивaлa ocвiтньo-виxoвнa poбoтa з зacвoeння, ocмиc-лeння тa пepeocмиcлeння rax цiннocтeй, щo фopмyють змicтoвнe шговгоння людcькoгo життя. Пpи цьoмy ми ж пoгoджyeмocь з pociйcькoю дocлiдницeю G. Чopнoю [15, c.15], ята нaгoлoшye, щo пpoцec пoшyкy ceroy життя зaвжди йдe пopyч з того втiлeнням, щo дoзвo-ляe здiйcнити пepeoцiнкy цiннocтeй тa тpaнc-фopмaцiю пepвинниx ceнciв. Ha гошу думку нe тiльки втiлeння, are й нeздiйcнeннicть пepвин-ниx теншв здaтнa cтaти i дiйcнo CTae мoти-вaцieю для пoшyкy нoвиx ceнciв.
Ми тaкoж нe згодш з пoзицieю A.Cмaтca [18, c.537] щoдo зaвдaння пoшyкy ceнcy життя як cпocoбy oцiнки життя. Ц вимaгae пeвнoгo зaгaльнoгo кpитepiю (^m^pne?) oцiнки життя. В тaкoмy витдку життя oкpeмиx ocoбиcтocтeй,
якi пepeбyвaють нижчe пopoгy тaкoгo oцiннoгo знaчeння нe будуть мaти ceнcy aбo мaтимyть aнтиceнc в oчax oтoчyючиx. Пpи тaкoмy пiдxoдi мoжливicть змш в ocoбиcтocтi, щo зpocтae, тд тиcкoм думки oтoчyючиx звoдитьcя мaйжe нaнiвeць. Дiйcнo, фeнoмeн ceнcy e caмocтiйнoю глoбaльнoю ocoбиcтicнoю кoнcтpyкцieю, щo мae в ocнoвнoмy мoтивaцiйнy пpиpoдy, тoбтo e cпoнyкaльнoю cилoю, тoдi як caмocвiдoмicть виcтyпae yмoвoю фopмyвaння i poзвиткy цieï cпoнyкaльнoï отли. Якщo caмocвiдoмicть людини «мщго отить», тo вoнa кepyeгьcя якимгоь миггeвими вигoдaми пpи yxвaлeннi prnem, у нeï нeмae чiткиx yявлeнь пpo cвiй житгeвий шляx як ^o щocь цiлicнe i дocтyпнe для po-зyмiння. Пpoтe у якигоь мoмeнт мoжe cтaтиcя пoдiя (у тoмy чиcлi й пeдaгoгiчнo cплaнoвaнa), дocтaтньo нeopдинapнa вiднocнo iншиx пoдiй, щoб icнyючий «пacивний» otocí6 життя rope-cтaв бути мoжливим, щoб aмopфнicть icнyвaн-ня виявилacя нe дyжe вдaлим cпocoбoм нaлaгo-дити cвoï cтocyнки iз зoвнiшнiм cвiтoм i coбoю в ньoмy. Тoдi й виявляютьcя нa говну етлу цш-нocтi «виcoкoгo piвня yзaгaльнeнocтi», тoдi й cтae зшчущим i нaйбiльш дieвим мoмeнт ceroy життя. А якщo ceнcoжитгeвi цiннocтi нe cфop-мoвaнi aбo ж вiдпoвiдaють peaльнocтi, тoдi ця пoдiя, тoчнiшe peaкцiя cyб'eктa нa №1', мoжe cтaти icтoтним пoштoвxoм для фopмyвaння i poзвиткy дaниx цiннocтeй. Зaвдaння пeдaгoгa пpи цьoмy дoпoмoгти yчнeвi caмocтiйнo здiйcнити пoшyк ceroy з oглядy нa тe, щo ceнc -цe кoнкpeтний cero, цe зaвжди вимoгa мoмeнтy. ^вичта пoшyкy кoнкpeтнoгo ceнcy мae госту-пoвo пiдвoдити ocoбиcтicть дo гошуюв вищиx ceнcoжиггeвиx цiннocтeй.
Оcoбиcтicть го тшьки кoнcтpyюe oбpaзи у cвoeмy внyтpiшньoмy cвiтi, aлe i ^вв^ж^ть ïx iз зoвнiшнiм cepeдoвищeм, aнaлiзye ïxню cyтнicть. Цe дoпoмaгae aктyaлiзyвaти пoшyк ceнcy життя. А. ^мю пишe: «Будь я дepeвoм aбo твapинoю, життя знaйшлo б для мeнe ceнc. Тoчнiшe, пpoблeмa ceroy зниклa б зoвciм, ocкiльки я зpoбивcя б чacтинoю цьoгo cвiтy» [7, c.258]. Тoмy iндивiд го мoжe змиpитиcя з дум-тою пpo визнaння ceбe лишe як opгaнiчнoï чa-cтини фiзичнoгo cвiтy, вiн вiдчyвae piзницю мiж coбoю i пpиpoдним cepeдoвищeм. I у cвiтi мaтepiï, нeдocкoнaлicть якoгo ycвiдoмлюeтьcя людинoю, вoнa бiльш нe бaжae i нe мoжe знaxoдитиcь. He бaжae тoмy, щo «тoй, xto paз cкyштyвaв цieï дyxoвнoï пpoзopocтi, вiчнo бa-
жaтимe ïï i тужт^го вiд нeвлaштoвaнocтi й нeпpoзopocтi, в якш cклaдaeгьcя тa виникae звичaйнe життя людeй» [5, c.404]. ^му мoжнa з oднoгo бoкy пoгoдитиcь з aмepикaнcьким дo-cлiдникoм P. Ф. Бayмeйcтep
<http: //aeon.co/magazine/author/roy-f-baumeister/^м [17], який визнaчae тpи джepeлa, щo aктyaлiзyють ceнcoжиггeвий пoшyк: ^^o-дa, кyльтypa й цiлeпoклaдaння, a з iншoгo, ми вce ж тaки видiлили б oкpeмo з ^oro пepeлiкy тoй cтpижeнь кyльтypи, щo e ïï ceнcoфopмyю-чим джepeлoм: peлiгiйнy вipy. Бo, люд^та cвiдoмicть у пpaгнeннi дo дocкoнaлocтi знaчнo пiднocитьcя нaд фiзичним cвiтoм i диcгap-мoнiюe з ним. Оcoбиcтicть виявляeтьcя cropo^ ньoю у cвiтi виключнo мaтepiaльнoмy i, ж знaxoдячи в ньoмy мicця для ceбe, зaлишaeтьcя caмoтньoю нa вepшинi cвoгo poзвиткy. Тaкi cy-пepeчнocтi мiж людинoю i cвiтoм, зa rapera-нaннями peлiгiйниx фiлocoфiв, знiмaютьcя тiльки вipoю в iнший, дocкoнaлий cвiт. I. Iльïн yкaзye: «Для людини з дyxoвним дocвiдoм -зeмнe життя e дyxoвнoю пiдгoтoвкoю дo cмepтi... i кiнeць зeмнoгo мaндpyвaння e нapoд-жeнням дo нaдзeмнoгo життя» [5, c.539]. ^му нacтупною aкciоcтрaтeгieю, нa нaшy думку, цштом мoжe cтaти oзнaйoмлeння учшв з peлiгiйнoю тoчкoю зopy щoдo ceнcoжиггeвиx пoшyкiв.
Пpoтe питaння вipи в cyчacнoмy cвiтi мae нeoднoзнaчнi iнтepпpeтaцiï. Poздiлeння людeй зa ^инцигом peлiгiйнocтi aбo бeзвip'я, зpe-штою, звoдитьcя дo вибopy тoгo cвiтy, який зa cвoeю cyттю вiдпoвiдae cyтi людини. Для пpeд-cтaвникiв aтeïcтичнoгo нaпpямкy eкзиcтeнцiя aвтoнoмнa i ж дeтepмiнoвaнa нi вищим нaдo-coбиcтicним нaчaлoм, нi зaкoнaми icTOpiï. Icнyвaння yявляeгьcя як пeвнa зaмкнeнicть, дe фaктичнo нeмae нiчoгo, oкpiм cвoбoди. Екзи-cтeнцiaлiзм aтeïcтичнoгo та^ямку вiддae кoжнiй людинi у вoлoдiння ïï буття i пoклaдae та нeï пoвнy вiдпoвiдaльнicть зa ceœ icнyвaння. Цe пoлoжeння пpизвoдить дo виcнoвкy, щo лю-динa ж мoжe вийти зa мeжi люд^то! cyб'eк-тивнocтi. Haд нeю нeмae нiякиx oб'eктивниx зaкoнiв, oкpiм ïï влacниx, нaд нeю нe влaднa нiякa «нeoбxiднicть», нiякий мopaльний iмпe-paтив. Пpoтe тaкий пoвний iндивiдyaлiзм пoзбaвляe людину кpитepiю дocтoвipнocтi, щo poзчиняeтьcя в cyб'eктивнoмy вiдчyггi, Tpi фaн-тaзiй i дoмиcлiв. Aтeïcтичний eкзиcтeнцiaлiзм poзyмie тpaнcцeндeнтнe як «нiщo», якe нe
пiдлягae пiзнaнню i e тaким, щo викликae жax. Cвoбoдa e виявoм кpaйньoï cyб'eктивнocтi в ïï cтaвлeннi дo бyдь-чoгo. Людинa aбcoлютнo ca-мoтня, i лишe caмa «пpoeктye», cтвopюe ceбe.
Peлiгiйний eкзиcтeнцiaлiзм poзyмie cвoбoдy як poзкpиггя пpиpoдниx зaдaткiв людини, ïï «cyтнicниx» cил. Biн пoлягae в бшьш o^ тимicтичнoмy пoглядi та ceнc людcькoгo icнyвaння. Цe знaxoдить cвiй вияв i в poзyмiннi кaтeгopiï тpaнcцeндeнцiï як фyндaмeнтaльнoгo пoняггя peлiгiйнoгo eкзиcтeнцiaлiзмy. Онто-лoгiчнe icнyвaння людини e вiдкpитим дo тpaнcцeндeнтнoгo, ocoбиcтicний ceнc знaxo-дитьcя та rai вищoгo ceнcy. Оcoбиcтicнe життя e «впиcaним» в кoнтeкcт вищoгo змicтy, нaдaю-чи ceнcy вcьoмy, щo icнye. Peлiгiйний cтeнцiaлiзм зaxищae тa пpoгoлoшye тpaнcцeн-дeнцiю дo Бoгa, зaтвepджyючи тaким чишм icнyвaння блaгa, любoвi i дoбpa як зaгaльниx i вищиx ceнcoyтвopюючиx цiннocтeй.
Heзвaжaючи нa пepeдyмoви щoдo дiлeння eкзиcтeнцiaлiзмy нa aтeïcтичний тa peлiгiйний, нa думку oкpeмиx дocлiдникiв, яку ми пoдiляeмo, пpaвoмipнicть poздiлeння eкзиcтeн-цiaлiзмy нa двa piзнoвиди взaгaлi e дocить yмoвнoю. Падфунтя для тaкoгo виcнoвкy знaxoдимo у Ж.-П. Capтpa, щo cтвepджye: «Екзиcтeнцiaлicти, нaвпaки, cтypбoвaнi вщ-cyтнicтю Бoгa, ocкiльки paзoм з Бoгoм зникae вcякa мoжливicть знaйти бyдь-якi цiннocтi нa ocяжнoмy cвiтi... Дocтoeвcький якocь пиcaв, щo "a^o Бoгa нeмae, тo вce дoзвoлeнo". U,e - го-чaткoвий пункт eкзиcтeнцiaлiзмy» [9, c.327]. Ця вiдмoвa визтати icнyвaння Бoгa cфopмyльoвaнa тaким чивдм, щo нaдae мoжливicть дiaлoгy мiж aтeïcтичним тa peлiгiйним eкзиcтeнцiaлicтaми.
Оcнoвнa тeзa Ж.-П. Capтpa пpo таявнють пocтiйнoï пpipви мiж зaдyмoм i peзyльтaтoм, мiж iдeaлoм i фaктичним cтaнoм peчeй, згiднo з ятою здiйcнeння бaжaнь oзнaчae нe ïx зaдoвo-лeння, a лишe нeoбxiднicть мaндpyвaння вiд мpiï дo мpiï в пocтiйнoмy пoшyкy й тyзi зa ^a-щим життям, a здiйcнeння бaжaнь виявляe ли-шe пopoжнeчy, щo cвiдчить пpo фaльш, ^^o-вaнy зa зoвнiшньoю oбoлoнкoю явищ, - ця ^o-блeмaтикa вiдкpивae шляx для ippaцioнaльнo-peлiгiйниx piшeнь. Хiбa caмoтня i бeззaxиcнa у cвiтi людинa нe звepтaeтьcя дo нaдпpиpoднoï oпopи як дo eдинoгo пopятyнкy? Якщo yмoви caмoтнocтi i бeззaxиcнocтi нa cвiтi poзглядa-ютьcя нe як cимптoми co^am^re злa, щo вип-ливaють з пeвнoï icтopичнoï i cycпiльнoï CTpy^
тури, а як ¡манентна i незмшна особливють людського юнування взагал^ то змiна цих умов не означае соцiальних змiн на матерiальному свiтi, а охоплюе лише змши в духовно-цiннiснiй сферь А. Камю i Ж.-П. Сартр схильш розглядати релiгiйнi образи як породження шдивщуально1 свiдомостi, як спонтанш суб'ек-тивнi переживання. Тому визнаючи, що пере-живання кожно1 окремо1 людини не дають еди-них уявлень про Абсолют, А. Камю i Ж.-П. Сартр визначають свш тдхщ як атеютичний.
На rai глибоких вщмшностей у поглядах науковщв, якi визначили оригiнальнiсть напрямiв екзистенцшно1 освiти у сенсожит-тевому контексп, визначимо множину внутрiшнiх зв'язкiв, що об'еднують ïï атеютич-ний i релтйний рiзновиди. ïх iдейна спшьнють виявляеться у розумiннi людини як icmomu не завершеног i не досконалог] яка творить себе в повсякденному досвiдi, в життевих випробуван-нях, розумшш унiкальностi та значущостi сенсу людського буття, абсолютноï цiнностi особистiсного начала в людит, ïï сенсожит-тевого вибору, вiдповiдальностi та свободи, уявлення про прорив ^зь площину вшх змютовних визначень до такого нового простору, який е недоступним виключно розумовим можливостям людини. В обох варiантах, що е особливо важливим для полiкультурноï мо-дершзаци сенсоформуючоï освiти, наголо-шуеться, що актуалiзацiя пошуку сенсожиттевих щнностей - це не просто акцент на необ-хщносп вщповщати вiдомим i загальноприйня-тим нормам, а специфiчний i живий досвщ переживання, вiдмiнного вщ звичайного стану, який засвiдчуе внутршню змту особистостi, тдносить ïï на новий стутнь життя i вимагае посттно та свiдомо поновлювати зусилля що-до його утримання, зусилля, що ствпадае за своïм сенсом i ктцевою метою i3 затверджен-ням власне людського iснування. Обидва рiзно-види екзистенцiйноï освгги у сенсожиттевому аспект^ по сут^ е двома варiантами виршення проблеми подолання духовно1' немочi людини в сучасному свiтi, утвердження прiоритету духовного в житп над бiологiчним. Тому знайом-ство учнiв з релшйними поглядами на сенс буття людини е потужною аксюстратепею ак-туалiзацiï пошукiв учнями сенсожиттевих щн-ностей в сучаснш освiтнiй царинi.
Наукова новизна
Фшософсью конструкти актуалiзацiï сенсо-утворюючо1' освiти в умовах щннюно-свiтоглядного плюралiзму розглянутi в кон-текстi визначення й розкриття праксеолопчних аксiостратегiй та глибинних зв'язкiв i синтезу-ючих цiнностей «високого рiвня узагальне-носп», якi е спшьними для найбiльш пошире-них (атеютичного та релiгiйного) рiзновидiв екзистенцiйноï освтои у сенсожиттевому ас-пектi.
Висновки
Сучаснють витягла на поверхню глибинш питання людського iснування, сенсу життя. Але вщповщ на смисложиттевi питання - головне покликання загальноосвiтньоï школи. Оскiльки будь-яке явище або предмет знаходять сенс тiльки завдяки зв'язку з щеальними цiнностями, то усвiдомлення того, що сенс життя визначае поведшку i дiяльнiсть людини через вшьне цiлепокладання, актуалiзуючись в конкретних, особливо нестандартних, ситуацiях i вщноси-нах через «суб'ект-суб'ектний» характер взаемодiï та спшьне буття педагога i дитини в певному простор>чаш, основною формою яко-го е дiалог, а також навчання за проблемами, а не за окремими дисциплшами, що припускае синтез природничих i гумаштарних знань, включаючи релiгiйну гуманiтарну освтоу, можна вiднести до найбшьш потужних аксюстра-тегiй актуалiзацiï сенсоутворюючо1' освiти, здатних впливати на прагнення особистостi до формування свiтогляду та сенсожиттевих по-шукiв.
Внутрiшнi зв'язки атеютичного та релшйного рiзновидiв екзистенщйно1' освiти у сенсожиттевому вимiрi утворюються навколо спшьно1' актуально!' освiтньоï мети: формувати в особистосп, що зростае, таку систему сенсоутворюючих щнностей, яка б шсшрувала й скеровувала процес ïï самовдосконалення у напрямку досягнення ново1' якосп життя, спри-ятливо1' для духовного розвитку особистосп на пiдставi розумiння людини як ютоти не завер-шено1' i не досконало1', яка творить себе в повсякденному досвщ, розумшш ушкальност та значущостi сенсу людського буття, абсолютно1' цiнностi кожно1' особистосп, ïï сенсожиттевого вибору, вiдповiдальностi та свободи.
CПИCОК BИКОPИCТAHИХ ДЖEPEЛ
1. Анистн, А. Л. Cмыcл жизни чeлoвeкa: лoги-HecRHe и миpoвoззpeнчecкиe ycлoвия eгo вoзмoжнocти [Eлeктpoнний pecypc] I А. Л. Aниcин II Кoнцeпт. - 2014. - № 9. - Peжим дocтyпy: http:IIcyberleninka.ruIarticleIn7smysl-zhizni-cheloveka-logicheskie-i-mirovozzrencheskie-usloviya-ego-vozmozhnosti. - Haзвa з экpaнa. - Пepeвipeнo: 25.ii.20i5.
2. Бopишeвcький, M. Й. Дyxoвнicть як мipa ao-вepшeнocтi ocoбиcтocтi I M. Й. Бopишeвcь-кий II Пpoблeми зaгaльнoï тa пeдaгoгiчнoï пcиxoлoгiï: збipн. нayк. пpaць Iн-тy rorno-лoгiï 1м. Г. C. Кocтюкa AHH Укpaïни. - Кшв : 2006. - Т. VIII. - Вип. б. - C. 2б-3 i.
3. Boлoдiн, П. В. Cera життя людини як ф^-coфcькa пpoблeмa I П. В. Boлoдiн II Гу-мaнiтapний вicник Зaпopiзькoï дepжaвнoï ш-жeнepнoï aкaдeмiï. - 2012. - Вип. 51. - C. 115-123.
4. Жулт^кий, M. Cera життя у cвiтлi тeopiï eвoлюцiйнoï cвiдoмocтi I M. Жyлiнcький II Cвiтoгляд - Фiлocoфiя - Peлiгiя. - 2013. - Вип. 4. - C. 33-42.
5. Ильин, И. А. Агадомы peлигиoзнoгo ornna: в 2-x тoмax. Т. 2 I И. А. Ильин. - Mocraa : Pa-poгъ, 1993. - 5S6 c.
6. Имянитoв, H. C. Объeктивныe cмыcлы жизни и cyщecтвoвaния I H. C. Имянитов II Bo^ocbi филocoфии. - 2006. - № 7. - C. S4-94
7. Кшю, А. Mиф o Cизифe. Э^ o6 aбcypдe: пep. c фp. I A. Кaмю II Cyмepки бoгoв: c6op-ник ; coct., peA. A. A. Якoвлeв. - Mocraa : Пoлитиздaт, 19S9. - C. 222-318.
S. Кyлтaeвa M. Д. Фiлocoфiя: життя пicля cмepтi I M. Д. Кyлтaeвa II Ф^тоф^га дyмкa: Укpaïнcький нayкoвo-тeopeтичний чacoпиc. — 20ii. - № 2. - C.70-S5.
9. Capтp, Ж.-П. Экзиcтeнциaлизм - этo гyмa-низм I Ж.-П. Capтp II Cyмepки бoгoв: cбopник
E. Г. PQTOBA1*
; сост., ред. А. А. Яковлев. — Москва : Политиздат, 1989. - С.319-344.
10. Сафошк, Л. М. Пошук ново! онтолопчно! вкорiненостi людини у бутп як сенс життя / Л. М. Сафошк // Вюник Львiвського ушвер-ситету. Серiя : Фшософсьш науки. - 2012. -Вип. 15. - С. 53-59.
11. Семушкин, А. В. Ценностное измерение в системе образовательной парадигмы / А. В. Семушкин // Фiлософiя i полгголопя в контекст сучасно! культури. - 2011. - Вип. 2. -С.355-364.
12. Сифер-Седов, О. О. О духовном прорыве или о стратегии гармонизации [Електронний ресурс] / О. О. Сифер-Седов. - Режим доступу: http://www.siefer.org/o%20dyxovnom.htm. -Назва з екрана. - Перевiрено 25.11.2015.
13. Франкл ,В. Человек в поисках смысла : сборник / В. Франкл // пер. с англ. общ. ред. Л. Я. Гозмана, Д. А. Леонтьева. - Москва : Прогресс, 1990. - 366 с.
14. Фрейре, П. Образование как практика освобождения (фрагмент книги) [Електронный ресурс] / П. Фрейре - Режим доступу: http://prosv.ru/ebooks/best_pdf/paul_freire.pdf. - Назва з екрана. - Перевiрено 25.11.2015
15. Черная, Е. В. Особенности исследования проблемы смысла жизни в философии / Е. В. Черная // European Social Science Journal. -2014. - Т. 2. - №. 6. - С.8-15.
16. Reichenbach, R. Postmodern Knowledge, Modern Beliefs, and the Curriculum / R. Reichenbach // Educational Philosophy and Teory. -1999. - Vol. 31. - Iss. 2. - P. 237-244. doi: 10.1111/j.1469-5812.1999.tb00389.x.
17. Roy, F. Baumeister. Meanings of Life / F. Roy // New York : Guilford Press. - 1991/ - 448 р.
18. Smuts, A. The Good Cause Account of the Meaning of Life / A. Smuts // Southern Journal of Philosophy. - 2013. - Vol. 51. - Iss. 4. - P. 536-562. doi: 10.1111/sjp.12044.
1 Днепропетровский областной институт последипломного педагогического образования (Днепропетровск), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0001-5498-6897
АКТУАЛИЗАЦИЯ ПОИСКА СМЫСЛОЖИЗНЕННЫХ ЦЕННОСТЕЙ КАК ФИЛОСОФСКО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА
Целью данной статьи является определение и раскрытие философско-образовательных аксиостратегий актуализации поиска смысложизненных ценностей в процессе формирования аксиосферы растущей личности как представителя современного технократического общества, происходящее в процессе его образования. Методология. При исследовании философско-образовательных конструктов актуализации поиска смысло-
жизненных ценностей применялись методы системного, социокультурного и компаративного анализа, что позволило определить аксиостратегии развития смыслоформирующего образования. Научная новизна работы заключается в том, что философские конструкты актуализации смыслоформирующего образования в условиях ценностно-мировоззренческого плюрализма рассмотрены в контексте определения понятия аксио-стратегии, а также глубинных связей и синтезирующих ценностей «высокого уровня обобщения», которые являются общими для наиболее распространенных (атеистического и религиозного) разновидностей экзистенциального образования в смысложизненном аспекте. Выводы. Сформулированы и раскрыты аксиостра-тегии актуализации поиска смысла жизни как самостоятельной глобальной личностной конструкции, которая имеет мощную мотивационную природу и свидетельствует не только об определенном уровне философской культуры, а и о внутреннем изменении личности, поднимает ее на новую ступень жизни, которая совпадает по своему смыслу и конечной цели с утверждением собственно человеческого существования. Это способствует самоактуализации, самореализации личности в соответствии с собственными индивидуальными возможностями, интересами, стремлениями, а также обеспечивает стойкость личности в условиях постмодерна и является важнейшим заданием современного образования, так как актуализация смысложизнен-ных проблем - одна из главных задач общеобразовательной школы.
Ключевые слова: смысл жизни, ценности, образование, экзистенция, бытие, свобода, личность.
E. G. ROGOVA1*
1 Dnipropetrovs'k Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education (Dnipropetrovsk), e-mail [email protected], ORCID 0000-0001-5498-6897
THE ACTUALIZATION OF SEARCH OF SENSE-VITAL VALUES AS A PHILOSOPHICAL-EDUCATIONAL PROBLEM
The purpose of this article is determination and revelation of philosophical and educational axiostrategies of actualization of searching the special place of sense-vital values in the process of axio-sphere forming by growing the personality as a representative of the modern technocratic society which takes place in the process of his education. Methodology. In the study of the philosophic and educational constructs of actualization of the searching the sense-vital values the methods of the systematically, socio-cultural and comparative analysis were used, that allowed to define the axiostrategies of subsequent development of meaning and formative education. Scientific novelty of work consists in the philosophical constructs of development by the meaning-formative education in the conditions of the world values-view pluralism which are considered in the determining context of definition of «axiostrategу» notion and also the deep connections and synthesizing values of «the generalizing high level». They are general for most wide-spread (atheistic and religious) varieties of the existential education in the sense-vital aspect. Conclusions. The axiostrategies of searching of the life sense are formulated and exposed as an independent global personality construction which has powerful motivational nature and not only shows the certain level of philosophical culture, but also the internal change of personality brings it on the new degree of life, which is identical in its sense and ultimate aim with the adoption of own human existence. That is instrument in self-actualization, self-realization of personality in accordance with the individual possibilities, interests, aspirations, and also providing the firmness of personality in Postmodern terms and that is the urgent task of modern education, because the actualization of sense-vital problems is one of the main mission of comprehensive school. Key words: sense of life, values, education, existence, being, freedom, personality.
REFERENCES
1. Anisin A.L. Smysl zhizni cheloveka: logicheskiye i mirovozzrencheskiye usloviya ego vozmozhnosti [The meaning of human life: the logical and ideological conditions of its possibility]. Kontsept -Concept, 2014, no. 9. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n7smysl-zhizni-cheloveka-logicheskie-i-mirovozzrencheskie-usloviya-ego-vozmozhnosti. (Accessed 25.Nov.2015).
2. Boryshevskyi M.Y. Dukhovnist yak mira dovershenosti osobystosti [Spirituality as a measure of the perfection of the personality]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka APN Ukrainy [Problems of General and pedagogical psychology: collection of scientific papers of the Institute of psychology. G. S. Kostyuk APS of Ukraine]. Kyiv, 2006, vol. VIII, issue 6, pp. 26-31.
3. Volodin P.V. Sens zhyttia liudyny yak filosofska problema [The meaning of human life as a philosophical problem]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii [Humanitarian Bulletin of Zaporizhya State Engineering Academy], 2012, issue 51, pp. 115-123.
4. Zhulinskyi M. Sens zhyttia u svitli teorii evoliutsiinoi svidomosti [The meaning of life in the light of evolutionary theories of consciousness]. Svitohliad - Filosofiia - Relihiia - Worldview - Philosophy - Religion, 2013, issue 4, pp. 33-42.
5. Ilin I.A. Aksiomy religioznogo opyta [Axioms of religious experience]. Moscow, Rarog Publ., 1993. 586 p.
6. Imyanitov N.S. Obektivnye smysly zhizni i sushchestvovaniya [The objective meaning of life and existence]. Voprosy filosofii - The Problems of Philosophy, 2006, no. 7, pp. 84-94.
7. Kamyu A. Mif o Sizife. Esse ob absurde [The myth of Sisyphus. An essay on the absurd]. Sumerki bogov [The twilight of gods]. Moscow, Politizdat Publ., 1989, pp. 222-318.
8. Kultaieva M.D. Filosofiia: zhyttia pislia smerti [Philosophy: life after death]. Filosofska dumka: Ukrainskyi naukovo-teoretychnyi chasopys [Philosophical thought: the Ukrainian scientific and theoretical journal], 2011, no. 2, pp.70-85.
9. Sartr Zh.-P. Ekzistentsializm - eto gumanizm [Existentialism is a humanism]. Sumerki bogov [The twilight of gods]. Moscow, Politizdat Publ., 1989, pp.319-344.
10. Safonik L.M. Poshuk novoi ontolohichnoi vkorinenosti liudyny u butti yak sens zhyttia [The search for a new ontological rootedness of man in Genesis as the meaning of life]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia : Filosofski nauky [Bulletin of Lviv University. Series : Philosophical Sciences], 2012, issue 15, pp. 53-59.
11. Semushkin A.V. Tsennostnoye izmereniye v sisteme obrazovatelnoy paradigmy [The value dimension in the educational paradigm/. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury - Philosophy and political science in the context of contemporary culture, 2011, issue 2, pp.355-364.
12. Sifer-Sedov O.O. O dukhovnom proryve ili o strategii garmonizatsii [Spiritual breakthrough or harmonization strategies]. Available at: http://www.siefer.org/o%20dyxovnom.htm. (Accessed 25.Nov.2015).
13. Frankl V., Gozmana L.Ya., Leonteva D.A. Chelovek v poiskakh smysla [Man's search for meaning]. Moscow, Progress Publ., 1990. 366 p.
14. Freyre P. Obrazovaniye kak praktika osvobozhdeniya [Education as practice of liberation] Available at: http://prosv.ru/ebooks/best_pdf/paul_freire.pdf. (Accessed 25.Nov.2015).
15. Chernaya Ye.V. Osobennosti issledovaniya problemy smysla zhizni v filosofii [Features of the problem study of the life meaning in philosophy]. European Social Science Journal, 2014, vol. 2, no. 6, pp .8-15.
16. Reichenbach R. Postmodern Knowledge, Modern Beliefs, and the Curriculum. Educational Philosophy and Teory, 1999, vol. 31, issue 2, pp. 237-244. doi: 10.1111/j.1469-5812.1999.tb00389.x.
17. Roy F. Baumeister. Meanings of Life. New York, Guilford Press Publ., 1991. 448 р.
18. Smuts A. The Good Cause Account of the Meaning of Life. Southern Journal of Philosophy, 2013, vol. 51, issue 4, pp. 536-562. doi: 10.1111/sjp.12044.
Стаття рекомендована до публгкацИ д. ф1л. н., проф. В. В. Хмглем (Укрмна)
Надшшла до редколеги 23.11.2015 Прийнята до друку 02.12.2015
