CC BY
42
ISSN 2227-7242. Антрополопчш вимiри фiлософських дослщжень. 2012. Вип. 1. ПОЛ1ТИЧНА Ф1ЛОСОФ1Я
УДК 101 : 321.7(066)
Хмшь В. В., Дншропетровський нащональний ушверситет зал1зничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна
ЕНТРОП1ЙНИЙ «В1РУС» ДЕМОКРАТП
Стаття присвячена сощально-фшософському анал1зу демократы як спрямованог на цшсне буття людини та сустльства на противагу гг полтико-1нструментал1стському розумтню в полтолог1чних досл1дженнях. Окрему увагу придшено сощальнт ентропгг, гг проявам та насл1дкам.
Ключовi слова: демократ1я, буття людини, сощальна ентротя, европейська культура.
Хмель В. В., Днепропетровский национальний университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна
ЭНТРОПИЙНЫЙ «ВИРУС» ДЕМОКРАТИИ
Статья посвящена социально-философскому анализу демократии, направленной на целостное бытие человека и обществе в противовес ее политико-инструментальному пониманию в политологических исследованиях. Особенное внимание уделяется социальной энтропии и ее последствиям.
Ключевые слова: демократия, бытие человека, социальная энтропия, европейская культура.
Khmel V. V., Dnipropetrovs'k National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan
Entropic «Virus» of Democracy
The article deals with the social and philosophical analysis of democracy as an element of holistic social being in contrast to its political and instrumental interpretation in politology research. Social entropy process and its effects were given special attention in this article.
Key words: democracy, social being, social entropy, European culture.
Протягом останшх десятатть посилюсться увага дослщниюв до проблеми майбутнього европейсько! цившзацл, що набула вагомого значення ще в працях, М. Вебера, Ф. Нщше та О. Шпенглера, в !х песимютичних сценарiях
© Хмшь В. В., 2012
перспектив людського св^у, позбавленого де-мократичних перетворень.
Рiзноманiтнiсть фшософських позицш сто-совно сутност сощально-пол^ичних процешв наблизили сучасну епоху до розумшня великих сощально-культурних потрясшь, але життя, незважаючи на велику кшьюсть наукових до-
cлiджeнь, дае нoвий мaтepiaл для poздyмiв та тeopeтичнoï peфлeкciï, який пocтiйнo у^лад-нюе poзyмiння мeти та peзyльтaтiв дeмoкpaти-чниx пpoцeciв.
З ще1' пpичини пpoблeмaтикa пocтмoдep-нicтcькoï фiлocoфiï ocтaннix дecятилiть cвiд-чить npo вeликi тeктoнiчнi зpyшeння в тpaди-цiйнoмy poзyмiннi дeмoкpaтiï, людини, мoви, кyльтypи та гeндepниx poлeй y cycпiльcтвi. За-знaчeнi дocлiджeння е ocoбливo aктyaльними зoкpeмa для У^аши, яка щe пepeбyвae в гошу-ку cвoeï нaцioнaльнoï, coцiaльнoï та тол^^ш!' iдeнтичнocтi та влacнoгo мюця в coцiaльнoмy пpocтopi eвpoпeйcькиx ^arn.
Рoзкpиття тeми cтaттi пoтpeбye вiдxoдy вiд cyтo пoлiтoлoгiчнoгo тлyмaчeння дeмoкpaтiï як нapoдoвлaддя в пpeзeнтaтивнiй та лiбepaльнiй фopмax, ocкiльки вoнo ж вpaxoвye шиpoкий cпeктp coцioкyльтypниx та дyxoвниx фeнoмeнiв y життi cyчacнoгo людcтвa.
У дpyгiй пoлoвинi ХХ ст. змiнилocя уяв-лeння npo змют дeмoкpaтiï. Мeтa дeмoкpaти-чшго ycтpoю дepжaв, як пpaвилo, звoдитьcя дo пeвниx cтpaтeгiй та мeтoдiв opгaнiзaцiï cyOT№-cтвa, oбмeжeння cвaвiлля влади, збepeжeння та peaлiзaцiï ^ав людини, а тaкoж дo вт^ння в життя пpинципy вiдпoвiдaльнocтi влади пepeд cycпiльcтвoм, зaxиcтy гiднocтi та 6e3nem людини.
Дeмoкpaтiя ж тiльки cтвopюe та yтpимye пopoзyмiння мiж бiльшicтю та мeншicтю, oxo-poняe пpaвa людини, пpaгнe вcтaнoвити тощ-альну piвнocть завдяки iнcтpyмeнтaм влади. Biдтaк, пpи вcix ïï пoзитивax, вoнa oднoчacнo cтae мexaнiзмoм нeвпиннoгo pyйнyвaння тощ-aльнoгo цiлoгo шляxoм poзшapyвaння cyOT№-cтвa на автошмш ocepeдки, yгpyпyвaння, тег-мeнти з пpитaмaнними для ниx щн^стями, oцiнкaми та iдeaлaми.
Епiцeнтpoм фiлocoфcькoгo дocлiджeння е нe пoлiтикo-iнcтpyмeнтaлicтcький acneRr дeмo-кpaтiï, а цiлicнe буття людини, щo пepeдбaчae вiдпoвiдi на питання npo мeтy та 3aci6 зд^-нeння дeмoкpaтичниx пpoцeciв, визнaчeння yмoв, нaпpямкiв та кpитepiïв ïx oцiнки тoщo. Тoмy звepнeння дo aнaлiзy peзyльтaтiв дeмo-кpaтичниx пepeтвopeнь та ïx пepcпeктив y тон-тeкcтi coцiaльнo-кyльтypнoï cитyaцiï cyчacнoï Зaxiднoï Gвpoпи е актуальним.
Нинi в coцiaльнo-кyльтypниx та пoлiтичниx дocлiджeнняx пoлiтoлoгiчний poзyм дoмiнye над фiлocoфcькими тлyмaчeннями cклaдниx дeмoкpaтичниx пpoцeciв, щo стае ^ичишю зaтьмapeння бiльш глибинниx ocнoв то^аль^-гo буття людини, на пpoтивaгy визнaчeнню за-гaльнoлюдcькиx цт^ст^ та глoбaльниx nepc-пeктив.
В cyчacнiй фiлocoфcькiй нayцi пpoблeми coцiaльнoï eнтpoпiï вивчають дocлiдники B. Aлтyxoв, А. Axieзep, G. Князeв, C. Кypдю-мoв, В. Стьoпiн, В. Руднева та ш. Ними ocмиc-лeнo нoвi iepapxiï та piвнi opгaнiзaцiï шщаль-ниx cиcтeм, яю включають в ce6e eлeмeнти xa-ocy, нeвпopядкoвaнocтi, caмoopгaнiзaцiï отщ-альнж pyxiв, щo збiльшyють eнтpoпiйнi npo^-cи в cycпiльcтвi. Aлe наутовщ так i нe rn^pe-тизували пpoблeмy: дeмoкpaтiя - цe 3aci6 чи мeтa icнyвaння cyчacниx дepжaв? Чи е мeжi дe-мoкpaтичниx пepeтвopeнь? У чoмy пoлягae та-емничий ceнc дeмoкpaтiï, i чи завжди ми ycвi-дoмлюeмo ocтaтoчний peзyльтaт ïï дiï в гумаш-cтичнoмy вимipi?
Йдeтьcя npo тe, чи пoтpiбнo якoмoгa дoвшe cтpимyвaти тi дeмoкpaтичнi здoбyття, якими так пишaeтьcя Зaxiднa Gвpoпa, чи, навпаки, мак ^мальто пpиcкopювaти пpoгpec для oнoвлeння дeмoкpaтичниx iнcтитyцiй, гoтyючи ce6e дo глoбaльниx тpaнcфopмaцiйниx зpyшeнь, гов'язанж з acимiляцieю тpaдицiйниx нapoдiв, erao^ на eвpoпeйcькoмy кoнтинeнтi? Така от-тyaцiя мoжe cклacтиcя внacлiдoк нeзвopoтнix дeмoгpaфiчниx змiн, якi пpизвeдyть дo poзчи-нeння eвpoпeйцiв y rnrai iншиx цивiлiзaцiй.
Для бiльш плщшго aнaлiзy зaзнaчeнoï ^o-блeми дoцiльнo звepнyтиcя дo нoвиx шзнаваль-нж зacoбiв та пoнять, якi б дали мoжливicть бiльш змicтoвнo в^в^лити нacлiдки дeякиx пepeтвopeнь y poзвинeниx дeмoкpaтичниx ^aï-нax, вpaxoвyвaти нoвi нapoбки, oпpиявлeнi вд-вiтнi тeндeнцiï в poзвиткy тaкиx cклaдниx œc-тeм, як cycпiльcтвo.
У ХХ ст. aктyaлiзyвaлиcя пoшyки в такж нaпpямкax дocлiджeння, як загальна тeopiя otc-тeм, cинepгeтичнi пpинципи функцюнування caмoopгaнiзoвaниx cиcтeм з вyзлoвими гонят-тями «eнтpomя-нeгeнтpomя». У тaкиx дocлiд-жeнняx на пepший план виxoдять eлeмeнти ж-впopядкoвaнocтi, нeлiнiйнoгo poзвиткy coцi-
aльниx отст^м, якi вaжкo пepeдбaчити, зpoбити coцiaльнo-eкoнoмiчнi пpoгнoзи та yxвaлити yпpaвлiнcькi piшeння.
Звepнeння дo пoняття «empomï» та шго фyнкцioнaльнoï poлi e нeoбxiдним для виявлeн-ня eвpиcтичнoгo, анал^т^го, мeтoдoлoгiчнo-гo пoтeнцiaлiв, нaдзвичaйнo вaжливиx для po-зyмiння cклaдниx coцiaльниx пpoцeciв cyчacнo-гo cвiтy.
He зважаючи на мoжливi звинyвaчeння в peдyкцioнiзмi, ввaжaeмo, щo дpyгий затон тep-мoдiнaмiки Гeйзeнбepгa та Планка, cвiдчить, щo Bcecвiт, включаючи yci iнвapiaнти нaявниx cиcтeм, cтиxiйнo та бeзпoвopoтнo pyxaeтьcя вiд пopядкy дo xaocy, тoбтo в нaпpямкy poзшиpeн-ня eнтpoпiï, пpoцecи якoï ддать i на людcькe cycпiльcтвo. Сaмe дeмoкpaтiя, з oднoгo бoкy, ycклaднюe coцiaльнy opгaнiзaцiю, poзшapoвy-ючи ïï на нeкepoвaнi ocepeдки, з iншoгo - no-cтyпoвo ввoдить cycпiльcтвa в eнтpoпiйний cтaн, який CTae гoлoвнoю пpичинoю тpaнcфop-мaцiï co^am^re 6уття як cвoepiднoгo eвpo-пeйcькoгo цивiлiзaцiйнoгo cyïцидy, пpичинoю якoгo e pyйнyвaння peлiгiйнo-мeтaфiзичнoгo cвiтoглядy.
G швш нaпpямки в ocмиcлeннi пoняття «empomï», якe пoдoлaлo тpивaлий шляx cвoгo cтaнoвлeння, зaпoчaткyвaвшиcь y пpиpoдoзнaв-чж нayкax в Х1Х cт., y загальнш тeopiï cиcтeм, згoдoм бyлo зaпoзичeнe cинepгeтикoю, тeopieю iнфopмaцiï, дe були cepйoзнi cпpoби видiлити зaкoнoмipнocтi eнтpoпiйниx пpoцeciв, щo ма-ють мicцe нe тiльки в пpиpoдниx явищax, aлe i в iдeoлoгiï, пoлiтицi, eкoнoмiцi, кyльтypi.
Так, oднa з тoчoк зopy на шщальну ernpo-пiю звoдитьcя дo тeзи npo пocтiйнe збiльшeння piзнoмaнiття co^amroro cвiтy та мaтepiaльниx мoжливocтeй cy^^c^a, щo e важливими для pea^a^ï пocтiйнo зpocтaючиx пoтpeб людcтвa. Чим бiльшe eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo, куль-тypнoгo зpocтaння, cпoживчoгo poзмaïття, видiв ш^альн^ пocлyг, кoмyнiкaтивниx мoжливo-cтeй, тим бшьшим e y людини вибip в caмopea-лiзaцiï, гapмoнiзaцiï життя. Обrpyнтoвyючи тaкe тлyмaчeння, С. Хайтун ввaжae «пoмилкoвим oтoтoжнeння eнтpoпiï з xaocoм» [1, c. 9S].
Aлe нeдoлiк, на нашу думку, татого n^xo-ду в тoмy, щo пpoтилeжнe за cмиcлoм пoняття «нeгeнтpomйнocтi» нe вiдмeжoвyeтьcя за змю-
том вiд eнтpoпiï, aлe cпpямoвaнe на стабшза-цiю якocтeй coцiaльнoï одетеми як пpoтивaгa дecтpyктивним cиcтeмним пpoявaм, iнoвaцiй-ним eлeмeнтaм, щo пoтeнцiйнo зaгpoжyють ïï збepeжeнню та вiдтвopeнню. Стiйкicть тaкoï cиcтeми yce бiльшe тpимaeтьcя на peпpecивниx aпapaтax дepжaви, ypiвнoвaжeниx нopмaтивнo-пpaвoвими пpинципaми.
Пpoтилeжнa тoчкa зopy ближчe дo пepвин-нoгo ceнcy eнтpoпiï в плат пepмaнeнтнoгo no-глиблeння кpизoвoгo стану cy^^c^a, щo мae мicцe в дocлiджeнняx G. Князeвa [2], М. 1лына [3] та iн., для якиx eнтpoпiя e ключoвим ce^ мeнтoм poзпaдy та тpaнcфopмaцiï poзвинeниx coцiaльниx cиcтeм з дeмoкpaтичними ocнoвaми yпpaвлiння.
Ентpoпiйнi пpoцecи в cycпiльниx явищax peaлiзyютьcя в гpoмaдянcькoмy cycn^cm чe-peз coцiaльнi pyxи, пpoфeciйнi oб'eднaння, ж-дepжaвнi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï, piзнoмaнiтнi cпiльнoти, в тoмy чи^ вipтyaльнi. Iнфopмa-цiйнa, пoлiтичнa, кyльтypнa вiдкpитicть cy-cпiльcтвa aктивiзye життя гpoмaдян, зaбeзпeчye peaлiзaцiю щe бшьшж cвoбoд.
Зaзнaчeний пpoцec на eтaпi cyчacнoгo eв-poпeйcькoгo cycпiльcтвa cвiдчить npo rnpoc-тання xaocy в cycn^cm, щo виявляeтьcя в no-лiтичниx та eкoнoмiчниx кpизax, пocлaблeннi мopaлi, нeпepeдбaчeнocтi пoдiй та нeмoжливoc-тi peгyляцiï oзнaчeниx пpoцeciв звичними заш-бами, нacлiдкoм якиx e диcгapмoнiя cycпiльниx вiднocин, щo crae пpичинoю coцiaльнoгo на-пpyжeння.
Рeзyльтaтoм oзнaчeнoï нeвпopядкoвaнocтi в poзyмiннi cycпiльнoï мeти e пoглиблeння npo-вдшв pyйнaцiï ciмeйниx, peлiгiйниx, пpaвoвиx, мopaльниx та iншиx coцioкyльтypниx cтpyктyp. Слабшають i втpaчaють cвoю cилy нopмaтивнo-пpaвoвi iмпepaтиви, щo cyпpoвoджyerьcя poз-пaдoм дyxoвнo-цiннicниx кoмпoнeнтiв cвiтo-гляду, якi зв'язували людeй пpoтягoм минулж cтoлiть.
У cyчacниx poзвинeниx eвpoпeйcькиx дep-жaвax пpичинoю aктивiзaцiï eнтpoпiйниx npo-цeciв, на нашу думку, crae мiгpaцiйний мульти-кyльтypaлiзм, толи eтнiчнi ocepeдки, a6o анкла-ви стають caмoдocтaтнiми кyльтypними yтвo-peннями зi cвoeю peлiгieю, звичаями, тpaдицiй-ними yявлeннями npo дoбpoбyт. Сaмoiзoляцiя
cпiльнoт, вiдoкpeмлeнicть вiд панiвнoï eвpoпeй-cькoï кyльтypи pyйнyють ocoбиcтicть, пpищeп-люють чужинцю пpагматизм та культ cпoжи-вання як ocнoвнi пpинципи cмиcлeдiяльнocтi, ж cпoнyкають йoгo нi дo poзвиткy влаcнoï на-цioнальнoï кyльтypи, ш дo заcвoeння eвpoпeй-cькиx цiннocтeй.
Заcилля eвpoпeйcькoгo кoнтинeнтy iммi-гpантами з Aфpики та A3iï гов'язаж з вито-нанням малoквалiфiкoваниx та низькooплачy-ваниx poбiт. Gвpoпа пoтpeбye пepeceлeнцiв, щoб витpимати яpмo neroirnoro забeзпeчeння та пiдтpимyвати виcoкy платню дepжавним cлyжбoвцям i iншим ^га^^ваним катeгopi-ям наceлeння. Та ждавш eмiгpанти, маючи no пять-ciм дтей, oтpимyюють вiд дepжави виcoкi виплати на нж, завдяки чoмy мoжyть дocить бeзбiднo icнyвати. Boни ж iнтeгpyютьcя в ев-poпeйcькe cycпiльcтвo, а cтвopюють пeвнi ан-клави, ocepeдки зi cвoeю мoвoю, кyльтypoю, cвoïми звичаями - пiдpиваючи зcepeдини eвpo-пeйcькy кyльтypy. Так, лишe в oднiй Нiмeччинi нинi наpаxoвyeтьcя 15 тиcяч мeчeтeй.
Тpeтiй cвiт кoжeн piк збiльшyeтьcя на S0-90 млн oci6 на пpoтивагy ^ашам Заxoдy, якi ма-ють гагатовт дeмoгpафiчнi тeндeнцiï. Чepeз пiвcтoлiття на зeмнiй кyлi eвpoпeйцi сташви-тимуть лишe oднy дecятy чаcтинy людства, №o-гoднi - oднy шocтy.
Тeндeнцiï poзвиткy заxiднoï цивiлiзацiï пpoтягoм дeкiлькox ocтаннix дecятилiть вce бiльшe нагадують дeмoнтаж eвpoпeйcькиx щн-шагей у пoшyкаx нoвиx шляxiв poзв'язання набoлiлoï тeми - втpати ceœy життя людини, якe вмiщyвалocя пepeважнo у пpocтip мeтафi-зичниx цiннocтeй з oднoчаcнoю пiдвищeнoю yвагoю дo такиx пoнять як вipа, навдя, майбут-не. Складаeтьcя вpажeння, щo eвpoпeйцi зми-pилиcя з вим^анням cвoeï цивiлiзацiï i oтpи-мують пeвнy наcoлoдy вiд кpизи, яку О. Шшн-глep називав «cмepтю €вpoпи».
Бeз пepeбiльшeння мoжна отазати, щo якаcь пpoвина за цю кpизy лeжить i на актив> зацiï фeмiнicтичниx pyxiв 60-S0 po^ ХХ cт., якi пiдняли жшку з кoлiн й пocтавили на oдин coцiальний та iнтeлeктyальний piвeнь пopyч з чoлoвiками, пiднecли жшку як отщальш-активну icтoтy, яка ж xoчe пocтyпатиcя чoлoвi-
кам ш в чoмy. Самe вд i cпpичинилo пocтyпoвe pyйнyвання шституту ciм'ï.
Тeopeтичнe пiдrpyнтя pyйнyвання шмЧ ма-лo мicцe нe тшьки в маpкcиcтcькiй фiлocoфiï. Boнo бyлo пpoдoвжeнe «кpитичнoю тeopieю» Фpанкфypтcькoï штоли Г. Маpкyзe Т. Aдopнo та ^алшвдм A. Гpамшi, якi здшотюють наcтyп на eвpoпeйcькoï цiннocтi, на iepаpxiчнi ^фук-тypи влади, eтнoцeнтpизм, на ceкcyальнi oбмe-жeння, йдучи в pyrai кoнцeпцiï фeмiнiзмy. yce цe пpoвoкye наcтyп на xpиcтиянcькy цившза-цiю [4, c. 43].
Тeopeтиками Фpанкфypтcькoï шкoли були визначeнi coцiальнi cили для нoвиx дeмoкpати-чниx пepeтвopeнь - цe маpгiнали, eтнoмeнши-ни, мoлoдiжнi pадикальнi уфупування, найманi poбiтники та бeзpoбiтнi з кpаïн тpeтьoгo cвiтy. Фeмiнiзм тeopeтичнo впиcyють у pадикальнy cкладoвy cтpатeгiï шиpoкoгo пpoлeтаpcькoгo pyxy чepeз уговшьжну блoкадy xpиcтиянcькиx цiннocтeй, дe зажпад бypжyазнoï мopалi даcть мoжливicть зcepeдини poзxитати eвpoпeйcькy кyльтypy.
Такe тeopeтичнe oбrpyнтyвання пpизвeлo дo пpактичнoгo звшьжння жiнки вiд ciм'ï (на кшталт «жити для ce6e») i стае вте бiльшe no-пyляpним на Заxoдi. Сiм'я для такoï жшки ви-cтyпаe як щocь ^cyn^e, дpyгopяднe, як era-нoмiчний ocepeдoк, який poз'eднye cycпiльcтвo на нeвeликi гpyпи, а якщo так - то нeoбxiднicть у такiй шмЧ вiдпадаe. Gвpoпeйcькi жшки нe бажають мати дiтeй з багатьox ^ичин, cepeд якиx - каp'epа, заняття в фiтнec-клyбаx, в ^p^ rax дoзвiлля, а такoж в культ гeдoнiзмy та cпoживання. Жiнка вте бiльшe cтаe вiдipванoю вiд ciмeйниx пpoблeм, виxoвання дiтeй, щo cвiдчить npo пepeвopoт у cвiдoмocтi заxiдниx cycпiльcтв. Дoля кyльтypи, нацiï, наpoдy cтаe нeвизначeнoю, кoли фiзичнe та тощальж вщ-твopeння людини для бiльшocтi «cлабкoï» cтатi cтаe дpyгopядним, абo визнаeтьcя пpoблeма-тичним.
Наoчнoю iлюcтpацieю cказанoгo е дeякi здoбyтки у cфepi гeндepниx дocлiджeнь, як йдуть в напpямкy пocтyпoвoгo витютенни мo-pальнo-eтичниx заcад icнyвання людини та за-мiнoю ïx матepiальнoю мoтивацieю, щo cвiд-чить npo opiern^TO жшки на зoвнiшнiй cвiт, а нe на внyтpiшнiй, eкзиcтeнцiйний. Однieю з
причин тако! переор1ентаци е загубленють сенсу життя людини, який сьогодш випадае з простору метаф1зичних цшностей, та шдсвщомого прагнення особистост до глибокого осмислен-ня таких понять, як мета життя, в1ра, над1я, майбутне.
Гендерна аргументащя описуе та анатзуе людину, особливо жшочу стать, з позицш роз-роблюваного марксизмом формацшного тдхо-ду. Мета сучасного суспшьства не зводиться тшьки до ефективност1, конкурентноспромож-ност виробництва, бо при такому розумшш людина виступае засобом вщтворення суспшь-ства, тобто робочою силою, поряд з шшими засобами виробництва. Цей шдхщ переважно спрямований на просте вщтворення робочо! сили та домшантного способу виробництва. Марксистська концепщя суспшьно-економ1чно! формаци свого часу зазнала з цього приводу дуже багато критики { поплатилася своею по-пулярнютю за свою поверховють.
Ниш в сощально-фшософськш наущ е бшьш продуктивним цившзацшний метод, який дае можливють осмислити людину, перш за все, як нос1я культури, певного способу життя, духовних та моральних цшностей, де визна-чено И мюце та роль у контекст нацюнальних, ментальних природно-демограф1чних характеристик, обумовлених розширеним вщтворен-ням людини. Соцюкультурш особливост ви-ступають прюритетними в анал1з1, що робить розвиток людини метою суспшьства.
Сощальна ентрошя негативно впливае на етичну складову д1яльносп людей, а також на цш, що ставить перед собою суспшьство - цш стають аморфними, що позначаеться на результатах людсько! д1яльносп та морального стану сощально! системи.
Варто погодитися з думкою Б. Стнози, що природа не призначае для себе шяких цшей, у не! не юнуе понять добра та зла, проте вс кш-цев1 причини буття складаються тшьки завдяки людським смислам. Наведена оцшка вказуе на недолш приб1чниюв загально! теори систем, яю не вщр1зняють природне буття вщ його сощ-альних законом1рностей [5].
Як закони д1алектики не мають прогности-чно! функци, так { в загальнш теори систем зб1-льшення ентропшних процес1в ставить суспшь-
ство тшьки перед фактом очшуваних змш, вщ-так, не визначаючи часу початку радикально! трансформацп. У названих концепщях не вра-ховуеться бшьш складний мехашзм сощальних систем, тдпорядкований «маятниковш» зако-ном1рносп - звуженню та розширенню демо-кратичних свобод, що залежить вщ тих чи ш-ших пол1тичних режим1в.
Сощальна ентрошя мае сво'м джерелом духовну д1яльшсть людини, яка мютить у соб1 морально-щшсний сенс. Завданням культури та фшософп е формування простору людських сенс1в щодо цшеспрямованосп людського буття, формування идеального образу майбутнього як стратепчного напрямку становлення людст-ва.
Але чи можна запоб1гти процесам поши-рення ентропи за допомогою державних або наддержавних шститут1в? Украй важко говори-ти про базов1 цшносп людства на шдгрунп то-талгтарних щеологш, як змогли б об'еднати р1зномаштш народи та етноси з !х релтйним та культурним розма!ттям.
Ентрошя проявляеться там, де вщбуваеться процес деперсошфшаци людини через масову культуру, примусову комушкащю, в1ртуал1за-щю буття (особистого та суспшьного), еконо-м1чну глобал1защю, гендерну р1вшсть, тощо.
Питання дол1 Свропи в духовно-юторичному та демограф1чно-вщтворю-вальному сощальному простор1 - це не тшьки теоретичне питання, але й суто практичне.
Занепад европейсько! культури пов' язаний з тим, що суспшьство перебувае не на стадп духовного зростання, на кшталт того, як дух творчост епохи Вщродження створював Европу, а, навпаки, на еташ уповшьнення креатив-но-духовних процес1в. У будь-якш культур^ як слушно зауважуе М. Бердяев, «тсля розкв1ту <...> розпочинаеться занепад творчих сил, спу-стошення духу», тобто формуеться ентропш-ний стан суспшьства, первюними проявами яких е розпорошення його щеал1в та втрата смисл1в.
Свропейсью суспшьства прагнуть значною м1рою до зовшшшх прикрас оргашзаци життя, а не до сеншв повноцшного буття людства, а це свщчить про те, що «цшь починае презентувати себе в самому житп, у самш практищ, а це
пiдмiна мети життя за^бами життя» [6, c. 162-163]. Пpагнeння людcтва дo цiлicнoгo 6уття пepeдбачае вiдтвopeння ceбe як частини цiлoгo, 6удь тo eraoc, нацiя абo cпiльнoта за шшими oзнаками. Не даpма в icтopичнiй peтpo-cпeктивi cпocтepiгаетьcя певна кopeляцiя мiж cплecками дyxoвнoгo пiднeceння cycn^^^, пocилeнням вiдчyття еднocтi (на будь-ятому пiдrpyнтi), влаcнoï oкpeмocтi та виняткoвocтi, ycвiдoмлeння cвoгo пpизначeння та тpанcцeн-дeнтнocтi з пpагнeнням дo cy^^rora (у тoмy чиcлi дeмoгpафiчнoгo) вiдтвopeння. Дyx cyчаc-нoï евpoпeйcькoï кyльтypи cyпpoвoджyетьcя заглибленням в пoвcякдeнний пpагматизм, за-вдяки чoмy pyйнyютьcя coцiальнo-кyльтypнi iдeали, opiентoванi на пoвнoтy буття.
Наcкiльки дeмoкpатичнi пpинципи забез-печують збepeжeння цiлicнoгo буття людини? Дeмoкpатiя маcoвoï кyльтypи cтoïть на зававд peалiзацiï нацioнальниx та eтнiчниx щеатв, cy-пepeчить майбyтньoмy бiльшocтi евpoпeйcькиx нацioнальниx yтвopeнь.
Наша цивiлiзацiя тшьки гoтyе значнi змiни в вдвш cиcтeмi мopальниx opiентиpiв, де б cy-cпiльcтвo давалo змoгy тожнш людинi cтавити co6í мету, oбиpати цiннocтi i мати мoжливicть peалiзyвати ceбe.
Дeмoкpатiя як пpинцип збаланcyвання cy-cпiльниx iнтepeciв cама no co6í не нece n^roc-тей. Цшшстю cтають тi cтocyнки, яю дають мoжливicть, poзшиpeнo вiдтвopювати отщальне цiлe, coцiалiзyвати ocoбиcтicть, дати ш мoжли-вicть cамopeалiзyватиcя, зважаючи ^и цьoмy лише на cycпiльнo значимi iнтepecи.
Пpагнeння дo дeмoкpатичнoï piвнocтi евpo-пeйcькoï цивiлiзацiï закладене в oднoмy з ^ан-днаpативiв Мoдepнy, який poзгopтаетьcя no-внoю мipoю cьoгoднi та заcнoвyетьcя на единш вcecвiтнiй лoгiцi eкoнoмiчнoгo та coцiальнoгo poзвиткy в напpямкy глoбалiзацiï. ^инципи дeмoкpатiï cтали вище coцiальнoï та пpиpoднoï дoцiльнocтi людей.
Однак, дeмoкpатичнi пpинципи, якими жи-ве тощальний opганiзм як цiлe (щo вpаxoвyе iнтepecи oдиничнoгo та ocoбливoгo), мають мoжливicть пepeдати мeншocтi чаcтинy cвoеï влади. У цьoмy й юнуе небезпека, 6o пoчинае дiяти нeкepoваний eнтpoпiйний пpoцec, який poзпopoшyе цше, де мае мicцe пocлаблeння
«згустюв владнoï e^prii» (eкoнoмiчнi, матepi-альш, фiнанcoвi, iнтeлeктyальнi), та в cyOT№-cтвi зникае владна cилoва натуга. Пpи цьoмy oбидва «oxopoнцi» дeмoкpатiï, дepжава та ^o-мадянcькe cy^^oreo, нecyть вiдпoвiдальнicть за збepeжeння ц^го як coцiyмy.
Чoмy пoза межами €вpoпи та Aмepики ен-тpoпiя пoглинае тpадицiйнi фopми cамopeгyля-ци, чoмy вoна не знайшла poзпoвcюджeння в бiльшocтi кpаïн cвiтy? Така еттуащя зoвciм не cвiдчить ^o «нeдopoзвинeнicть», наpoдiв та eтнociв, а вiдoбpажае бiльш глибoкe мeтафiзи-чне началo циx cпiльнoт, щo визначае ïx неев-poпeйcькy cпeцифiкy.
Без пepeбiльшeння мoжна cказати, щo pа-цioналiзoванi пpинципи дeмoкpатiï в змoзi ви-кoнyвати тiльки чаcткoвi, а не загальш фyнкцiï, cпpямoванi на пiдтpимання життедiяльнocтi цiлoгo, тoбтo евpoпeйcькoï цивiлiзацiï. В iншo-му випадку тiльки автopитаpнi peжими, абo pe-лiгiйнo-фyндамeнталicтcькi iдeoлoгiï здатнi o6-межувати coцiальнy eнтpoпiю шляxoм ушфша-ци та ïеpаpxiзацiï буття.
Дopeчнo пepeдбачити, щo глибoкe ycвiдoм-лення €вpoпoю cвoеï нeминyчoï тpанcфopмацiï та змши цiннicниx opiентацiй пpизвeдe дo де-якoгo звуження дeмoкpатичниx пpинципiв з метою уговшьнення eнтpoпiйниx пpoцeciв.
Сьoгoднi вiдбyваетьcя пoшyк базoвиx щн-шстей людcтва, нoвиx зpазкiв дyxoвнocтi, яю змoгли б oб'еднати на единж заcадаx наpoди, нацiï, peлiгiï в ^туа^!' poзмитocтi мopальниx кpитepiïв в наявшму пoлiкyльтypнoмy нацю-нальнoмy ^ocropi, щo мoжe фyнкцioнyвати на ocнoвi загальнoлюдcькиx пpинципiв ^в^ну-вання людства.
Дeмoкpатiя як poзмаïтicть cпocoбiв життя та плюpалicтичнoгo xаpактepy cycпiльнoï думки стае ocнoвoю фpагмeнтаpниx мутацш для евpoпeйcькoï кyльтypи, якi впливають на o^-нoчнi кpитepiï, poзпopoшeння iдeалiв та отшь-нoï мети. Таким чивдм, загальне гине в poзма-ïгтi, pyйнyетьcя дyxoвна вюь cycпiльcтва, на-cлiдoк чoгo - втpата евpoпeйcькoï iдeнтичнocтi.
Складаегьcя вpажeння, щo людcтвo пoтpа-пилo в пастку гeгeлiвcькиx «xитpoщiв» Св™-вoгo Рoзyмy, який викopиcтoвyе у cвoïx цiляx людей, гpае ïx дoлями за дoпoмoгoю вoен, тон-флш^в, cтpаждань, невдач та cпpияе в такий
спосiб загальному плану руху юторп для реал> зацп ще1 прогресу.
Залишаеться сподiватися, що европейська культура, в li широкому розумiннi, спроможна передбачити ентропшш процеси шляхом аку-муляци тисячолпшх iнтелектуальних та прак-тичних здобутюв, необхiднiих для ll виживан-ня. Але при цьому неправомiрно та небезпечно вважати ютинний сенс демократ однозначним та доступним нам безпосередньо. Маемо бути готовi до неочiкуваних та непередбачуваних наслiдкiв, вiдмовившись вiд шюзш стосовно можливостi ll повного контролю та спрямуван-ня.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хайтун, С. Д. Социальная эволюция, энтропия и рынок / С. Д. Хайтун // Общественные науки и современность - 2000. - № 6. - С. 94-109.
2. Князева, E. Н. Основания синергетики: человек, конструирующий себя и своё будущее / Е. Н. Князева. - М., 2006. - 231 с.
3. Ильин, М. В. Существуют ли общие принципы эволюции / М. В. Ильин // Политические исследования. - 2009. - № 2. - С. 18-26.
4. Маркузе, Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе. - М. : Издательство ACT, 2002. - 526 с.
5. Геодакян, В. А. Дихронная эволюция живых систем (энтропия, информация, двухфазные молекулы и метилирование) / В. А. Геодакян // Ассиметрия. - 2009. - № 2. - С. 3-31.
6. Бердяев, Н. А. Воля к жизни и воля к культуре / Н. А. Бердяев // Смысл истории. - М., 1990. -С. 97-178.
Надтшла доредколегИ28.02.2012. Прийнята до друку 05.03.2012.
