CC BY
11
ОНТОЛОГ1ЧН1 КОНТЕКСТИ ОСВ1ТИ _
1НФОРМАЦ1ЙНА еДН1СТЬ СОЦ1АЛЬНИХ СИСТЕМ АБО НОВА РОЛЬ НАУКИ I ОСВ1ТИ У ФОРМУВАНН1 ОНТОЛОПЧНО'Г ОСНОВИ СУЧАСНОГО СВ1ТУ
Устатт1 визначено, що джерело / першопричину сощокулътурно! штеграци сощалъного свту пов'язано 1з саморозгортанням атрибутивна властивостей людини, а саме: у спонтанному зростант по-тужност1 й ттелекту. Автори стверджуютъ, що нарощування тфор-мацшно\ складово'1 у структур1 особистост1 / сощуму веде до встанов-лення тд тиском сощокулътурног ттеграци ятсно ново\ онтологи сощалъного свту, яку можна назвати тформацшною чи когнтивною онтолог1ею. Сучасний стан сощалъного свту схарактеризовано як пе-рех1д до ново! онтологи.
Сучасний соцгальний свгт надто рухливий. Швидюсть сощальних змгн бурхливо нарощуеться завдяки масовому визргванню штелекту людини, що вступила, здаеться, у добу зршостг1 розквгту. Для багатьох людей, навгть спещалгслв з технгки 1 вчених, процес сощокультурно! штеграци та його сучаснг темпи здаються надто загрозливими 1 тому вони го-ворять про кризу, навггь антропогенну катастрофу.
Володимир БЕХ, Юл/я БЕХ
За таких обставин актуальшсть дocлiджeння проблеми соцюкультур-но'1 штеграцп свпово'1 cпiльнoти або саморозгортання сощального cвiту, за нашою oцiнкoю, полягае в цiлiй низцi чинник1в. З теоретичного боку до цього нас пщштовхуе диференщацм фшософського знання про сощальний cвiт, ocкiльки вона намагаеться дослщити вci аспекти люд-сько'1 життедiяльнocтi. Саме така обставина спонукае теоретик1в утворю-вати «конкретш фшософп» — coцiальну фiлocoфiю, фiлocoфiю полпики, фiлocoфiю тeхнiки, фшософш ocвiти, фшософш медицини, фшософш eкoнoмiки, фiлocoфiю кошпв, фшософш туризму тощо. У той же час усвщомлення цiлicнocтi свпу, системи «природа й суспшьство» дае змогу чiткiшe зрoзумiти загрозу й небезпеку «розбалансованого» cвiту, рoзiрва-ного на «цившзацш» та «культуру», неприпустимгсть абсолютизування одних iз складових «знання», наприклад, пoлiтичнoгo, та iгнoрування шших. Саме iз цього приводу влучно зауважив Б. Рассел: «...яким е свп у найзагальнiших рисах?» — питання, котрим нмка наука, крiм фшософп, не займалася, не займаеться i не буде займатися» [15].
У дослщженш проблеми сощокультурно'! штеграцп е й гостра практична потреба, яка знайшла вщображення в робот тако'1 всесвпньо'1 ор-гашзацп, як ООН — у вересш 2005 року була запроваджена спещальна Koмiciя з розбудови цшсносл свпу, яка мае допомагати крашам при пе-рeхoдi вщ вiйни до миру. Це свщчить про те, що гснуе потреба в коорди-нацп саморозгортання iнтeгрoванoгo coцiальнoгo свпу. Генеральний сек-ретар ООН Koфi Аннан назвав створення нового органу «великим кро-ком уперед», оскшьки вci операцп, що ранiшe виконувались рiзними структурами, будуть пщ одним дахом.
До цього можна додати низку шших аргумента на користь цшсного вщтворення процесу сощокультурно'! штеграцп сощального свпу, оскшь-ки еволюцм, або сучасною мовою «iнтeграцiя» чи «саморозгортання» сощального свпу, е найскладшшою й глибинною проблемою, над якою cпoкoнвiчнo «б'еться» cвiтoва й впчизняна фшософська думка.
Гострота вивчення проблеми соцюкультурно! штеграцп coцiальнoгo cвiту значно зросла пщ тиском кризи сощального життя людей, що охо-пила нашу планету наприкiнцi XX — початку XXI ст., оскшьки масштаб, темпи ! глибина сучасно'1 кризи сощального життя, сила сощально! стихи значно загострили потребу в масштабних пропозицмх з боку фшософ-сько! i теоретично! громад щодо фундаментально! рацюнатзацп сощаль-ного життя. Вона визрша не тшьки на пострадянському простор1, де марк-cизм-лeнiнiзм не зм1г довести свое'! переваги над шшими теоретичними й практичними програмами, щеалами, завданнями, а й у всьому свш суспшьствознавщ почали пошуки нових пщход!в для створення концепцп оц1нки протистояння й взаемoдiй coцiальних, пол1тичних, економ!чних, iнтeлeктуальних сил у глобальному масштаба
Джерело i першопричину соц1окультурно'1 штеграцп сощального свпу ми вбачаемо у саморозгортанш атрибутивних властивостей люди-
ни, a caмe: y cпoнтaннoмy зpocтaннi пoтyжнocтi ïï iнтeлeктy. Зa ocтaннi 40—50 ттояч poкiв мoзoк людини пocтiйнo нapoщye cвoю пoтyжнicть y нaпpямi ташуку, ocвoeння aбo aнaлiзy, нaкoпичeння i збepiгaння ceмaнтичнoï iнфopмaцiï (iнфopмaцiя y виглядi знaнь — iнтeлeктyaльнoгo «пpoдyктy»). Зa ocтaннe тиcячoлiття дo цьoгo дoдaлocь cтвopeння люди-нсю влacниx cмиcлiв i oкpeмиx cмиcлoвиx пoлiв, aбo тaк звaниx видoвиx eгpeгopiв, щo визнaeтьcя як cклaднe eнepгoiнфopмaцiйнe yтвopeння, якe виникae й пiдтpимyeтьcя дyмкaми, oбpaзaми, дiями Tpym людeй-oднo-дyмцiв. Cьoгoднi вoни, видoвi eгpeгopи, yжe oxoплюють дeкiлькa та-кoлiнь нaceлeння плaнeти i тому зтачто пpимнoжyють eфeкт cвoeï ^и-cyтнocтi.
З пoявoю cмиcлoвиx пoлiв, як1 yтвopили нaвкoлo таш^ raara™ нoocфepy, щo caмoзбepiгaeтьcя i caмoвiдтвopюeтьcя, виниклa нoвa cto-тeмнa яккть coцiaльнoгo cвiтy — здaтнicть тага eлeмeнтiв aбo coцiaльниx пiдcиcтeм дo ime^a^'ï y едину нaдcиcтeмy, yчacть y cтвopeннi як^ ^и-ймae yce нaceлeння плaнeти.
Toмy iнтeгpaцiйнi пpoцecи нинi oxoпили yci cфepи нaшoгo буття i визвaли eфeкт глoбaлiзaцiï, cпoчaткy y paмкax oкpeмиx кpaïн, пoтiм ^н-тинeнтiв, нaпpиклaд, Об'едтанй Gвpoпи, кpaïн aфpикaнcькoï ед^от, icлaмcькoгo cвiтy, щo пpoявляeтьcя y aгpecивнoмy виглядi, який oтpимaв тазву тaк звaнoгo icлaмcькoгo фyндaмeнтaлiзмy. Ha пopядкy дeннoмy cтoïть пpoблeмa ime^a^'i yжe бiльш-мeнш poзвинeниx coцiaльниx cto-тeм y плaнeтapнoмy мacштaбi, кшдавим пpoдyктoм якoгo мae cтaти cтвo-peння плaнeтapнoгo coцiaльнoгo opгaнiзмy.
Ha ocнoвi вищeвиклaдeнoгo ми poбимo виcнoвoк, щo coцioкyльтypнa iнтeгpaцiя coцiaльнoгo cвiтy являе coбoю «caмoвiдтвopювaльний, кocмo-лoгiчний 3a пoxoджeнням, eнepгeтикoю й cпpямoвaнicтю, бaгaтoeтaпний пpoцec, щo 3a змктом yтpимye зapoджeння coцiaльнoгo cвiтy, тобто в глибинi poзyмнoï живй peчoвини — людини, a кoнкpeтнiшe, плaнeтapнoï людгак^ — знaxoдить пpoдoвжeння шляxoм виxoдy в ca-
мocтiйнe й нeзaлeжнe вщ ocoбиcтocтi людини тa ïï cтиxiйниx й opгaнiзo-вaниx фopм буття i, нapeштi, зaвepшyeтьcя пepexoдoм в iншy птощину, в як1й icнye y фopмi нaдкoлeктивниx yтвopeнь i бeзocoбиcтicниx фopм coцiaльнoï cyб'eктивнocтi, щo poзчиняютьcя в бeзмeжнoмy кocмoci» [4, З5]. Бшьш дeтaльнo пpo цe мoжнa дiзнaтиcя з мoнoгpaфiï цьoгo aвтopa «Caмopoзгopтaння coцiaльнoгo cвiтy» [4].
Coцioкyльтypнa iнтeгpaцiя виниклa нe paптoм i ж випaдкoвo. Icнye дeкiлькa кpитepiïв, 3a якими ïi мoжнa клacифiкyвaти. Одтак нaйб^ьш eфeктивним зacoбoм oцiнки coцioкyльтypнoï iнтeгpaцiï coцiaльниx cиcтeм е змiнa цивiлiзaцiй. Ми дoтpимyeмocя думки ^o тe, щo нa пpaктицi юнуе тpи типи цивiлiзaцiй, i тому мoвa мoжe йти пpo чoтиpи eтaпи coцio-кyльтypнoï iнтeгpaцiï cвiтoвoï cпiльнoти, a caмe: aгpapнoï, iндycтpiaльнoï тa iнфopмaцiйнoï фaзи i3 пpoлoнгaцieю cycпiльнoгo poзвиткy дo cтaдiï aнтpoпoгeннoï цивiлiзaцiï.
На кожному з них формувався й гснував свгй тип штеграцп соцгаль-них суб'ектгв, що оформлявся у певний тип едностг. Однак при цьому завжди й однозначно за експонентою нарощувався и шформацшний потенциал, тобто формувалась як1сно нова онтологгчна еднгсть социального свгту — семантична. Особистгсть людини була саме тим джерелом 1 пере-творювачем 1нформац1йних поток1в, що циркулюють у сусп1льств1, в1д яко1 залежить взагалг темпоритм становлення социального свгту 1 онов-лення його онтологГ1.
На етапг домгнування аграрной цивмгзаци з и основним принципом збереження б1олог1чних 1 соц1альних умов життя людини, соц1окультурна штеграцгя вгдбувалась за рахунок природной едностг людей, що турбува-лись, головним чином, про самовщтворення родового життя й жили за ра-хунок природних ресурс1в, в основному рослинного 1 тваринного поход-ження. Елементом опосередкування тут були потреби бюлоггчно! людини.
Грубе порушення цшсностг природной едностг вгдгукнулось у свгдо-мостг людей екологгчною небезпекою для гснування роду людського. На цгй мутовангй основг виникла гдея еколопчно'1 едностг свггово'1 спгльноти. Заперечувати сенс 11 гснування у даному випадку не мае потреби, осыльки гмператив еколопчно'1 едностг Грунтуеться на необхщностг виживання б1олог1чно1 форми живо1 речовини взагал1 1 11 розумно1 форми конкретно.
1нтеграцшш процеси, що формували бгологгчну еднгсть свггово'1 спгльноти у добу аграрно'1 цившзацп, утворюються за рахунок пошуку, в1дбору та обробки продукт1в харчування й окультурення природних зон, де вони знаходяться. 1нформацшний елемент як фактор сощокультурно'1 штеграцп гснував у межах гнтелекту особистостг людини, а в суспгльствг матер1ал1зувався знаннями, що збер1галися у б1бл1отеках 1 книгосховищах г передавалися вгд поколгння до поколгння за допомогою мгфгв, легенд та архетипгв.
1нформацшний ракурс св1тово1 спльноти формувався за рахунок суб'екти-вацц гснуючих знань, напрацювання нових знань людиною та формування соц1ального 1нтелекту. Д1ю механ1зму суб'ективац11 знань можна пояснити наступним чином. Людина, являючи собою вгдкриту шформацшну систему, продуктивна дгяльшсть (саморегуляцгя) та розвиток (самовдосконалення) яко1 обумовлюеться надходженням шформацп ззовнг (принцип зовнгшнього доповнення), отримуе фенотипову шформащю з ргзних каналгв гнфор-мацгйного зв'язку з навколишнгм свгтом. Отримана гнформацгя оброб-ляеться та селекц1онуеться за допомогою 1ндив1дуальних семантичних ф1льтр1в, як1 виникають як функц1ональний орган у структур1 особистост1 для виконання функц11 в1дбору важливо1 1нформац11 та в1дс1ювання так званого шформацшного шуму. Biдсутнiсгъ семантичних фшьтргв призводить до 1нформац1йного перевантаження, тиску та загибел1 системи, що не може пе-реробити та використати 1нформац1ю, яка надходить ззовн1.
Селекц1онована 1нформац1я коректуеться у в1дпов1дност1 1з ц1нн1сни-ми оргентацгями суб'екта, як1 узгоджують 11 з тими смислами, що мають
онтологии kohtekc™ ocвlти
знaчeння ocoбиcтo для mora, a тaкoж мaють cтaтyc coцiaльнo знaчимoгo cмиcлy (нaпpиклaд, кулк^и нopми, мopaльнi тoщo). Biдiбpaнa тa o6-poблeнa тaким чинoм iнфopмaцiя зaлишaeтьcя y виглядi знaнь як фopми ^^empa^'i cмиcлiв, якими oпepye ocoбиcтicть y пpoцeci cвoгo фopмy-вaння тa caмoздiйcнeння.
Пepeбiг фeнoтипoвoï тa ге^ти^в^ iнфopмaцiï y crpyRiypi людини нa фiзичнoмy тa дyxoвнoмy piвняx, щo здiйcнюeтьcя в npo^ci мто-лeннeвoï дiяльнocтi, дae мyльтиплiкaтивний eфeкт, щo мae eнepгoiнфop-мaцiйнiй xapaктep тa icнye, нa таш пoгляд, y виглядi iндивiдyaльниx ckto-виx пoлiв [З]. Ix icнyвaння е poдoвoю вiдзнaкoю пpиpoди людини, ïï aтpи-бyтoм, який мoжнa визнaчити як cyтнicнi cили. Пepвicний cпociб ïx гсну-вaння являе coбoю зaдaтки, як1 людинa ycпaдкoвye чepeз гeнoтип. Bплив фeнoтипoвoï iнфopмaцiï нa якicнi xapaктepиcтики зaдaткiв cyб'eктa вияв-ляeтьcя oб'eктивнo y пocтyпoвoмy ix «oкyльтypeннi» (Л.H.Koгaн), тoбтo y poзшиpeннi oбcягiв циpкyлюючoï нa piвнi людини iнфopмaцiï, i3 cмиcлa-ми якй вoнa yзгoджye cвoю пoвeдiнкy.
Цe вiдбyвaeтьcя в пpoцeci coцiaлiзaцiï iндивiдa, пщ чac якoгo coцiaль-нo знaчyщi cмиcли, як1 мгстить фeнoтипoвa iнфopмaцiя, пepexoдять y cмиcли ocoбиcтicнoгo знaчeння, вiдoкpeмлюючи тaким читом coцiaльнo cпpийнятливi cпocoби здiйcнeння пoтeнцiйниx мoжливocтeй i cxara^-cтeй людини. Heoбxiднoю yмoвoю фopмyвaння, poзвиткy тa peaлiзaцiï cyтнicниx cил е upasi'mra дiяльнicть, пщ чac якй вiдбyвaeтьcя зaлyчeння дo здiйcнeння iнфopмaцiйнoгo oбмiнy нoвиx пoтoкiв iнфopмaцiï, якa мoжe мicтити тaк звaнy iнфлaйтнy (тазит™^) чи iнфдaкнy (нeгaтивнy) eнepгiю ^a Лoбaнoвoю A.C. тa Пpилипeнкo B^.). Дoмiнyвaння oднieï з ниx зу^влюе зaгaльний xapaктep дiяльнocтi людини — кoнcтpyктивний, якщo в iнфopмaцiйниx toto^x пepeвaжae iнфлaйтнa eнepгiя, aбo дecт-pyктивний y випaдкy дoмiнyвaння e^pni iнфдaкнoï [ll, 59—66].
Ha eтaпi дoмiнyвaння mdycmpirnbHoï цившзаци coцioкyльтypнa irne-гpaцiя вiдбyвaлacь зa paxyнoк фopмyвaння cиcтeми laMMK i, гoлoвним читом, тexнiчнoгo знaння, щo пpивeлo дo фopмyвaння eкoнoмiчнoï ед-нocтi coцiaльнoгo cвiтy. Eлeмeнтoм oпocepeдкyвaння тут в^ту^ю^ гpoшi як винaxiд людини-пiдпpиeмця. Biдпoвiднo дo цьoгo фopмyeтьcя й eкoнoмiчнa eднicть cвiтoвoï
Iнфopмaцiйнi здiбнocтi людини зaбeзпeчyють динaмiчнicть oco6^ ctoctí, збepiгaючи ïï вiдкpитicть дo тов^ iнфopмaцiï, зaбeзпeчyючи ïï ca-мopeгyляцiю тa caмoвдocкoнaлeння y вiдпoвiднocтi з товими cмиcлaми, щo aктивiзyвaлa дoбa мacoвoгo мaшиннoгo виpoбництвa. B peзyльтaтi cтвopюeтьcя ocнoвa для здiйcнeння upo^c^ гoмeopeзy, як1 пiдвищyють нe тшьки eфeктивнicть фyнкцioнyвaння, aлe i зaбeзпeчyють життeздaт-нicть ocoбиcтocтi як cиcтeми iнфopмaцiйнoгo xapaктepy.
Пiдключeння людини дo coцioкyльтypниx пoтoкiв вiдбyвaeтьcя двoмa cпocoбaми. Пepший iз ниx oзнaчae poзyмiння, oвoлoдiння cмиcлaми чe-peз cпoнтaннe пopoджeння cyб'eктoм нoвoгo фiльтpy, щo вiдпoвiдae та-
явн1й ситуац11, яка обумовлюеться не т1льки новими текстами, але й гншими умовами життя. У цьому випадку розумгння являе собою пе-рев1дкриття конкретною людиною тих смисл1в, що були розпакован1 до не1 1 закодован1 у загальноприйнят1й форм1 через символи та знаки мов-лення. В результат цього процесу людина пщключаеться до семантично-го поля людства, яке являе собою розпаковану протягом 1сторичного роз-витку частину смислового континууму.
1ншим способом залучення людини до соцюкультурно'1 штеграцп е п1дключення 11 до загального 1нформац1йного поля сп1льноти — егрегору. Засобами такого способу оволодгння смислами е навчання, спглкування, виховання. Здгйснення 1х стае можливим, як зауважувалося, завдяки ви-никненню ф1льтра, який звужуе словниковий смисл слова в ситуац11, що обумовлюеться певним текстом, а саме — його семантикою, або, якщо використовувати терм1нолог1ю мовознавства, контекстом, тобто певною послщовшстю та сполученням смислгв. Так, наприклад, пгд час бесгди ми залучаемося до мовно1 гри, у як1й використовуемо певнг фрази для визна-чення важливих для нас аспектгв значення слгв, тобто смислгв.
Треба зауважити, що процес розширення смислгв виявляеться можливим лише за умов пщготовленостг суб'екта до сприймання такого спо-лучення слова та смислу, тобто потенц1йна готовн1сть до породження вщповщного фгльтру розумгння. Ми маемо на увазг те, що «фшьтри, як1 в1дпов1дають визначен1й нов1й ситуац11, надають високого значення слов-никово не проявленим (у даному словг) дглянкам» семантичного континууму [12]. Але г тут межа розумгння визначаеться тою особливгстю людини, що вона здатна сприймати лише тг смисли, як! очгкуе, але сама не може знайти.
Розпаковування смислгв вгдбуваеться г через процес творчостг, коли спонтанно виникаючг фгльтри дозволяють оволодгти смислами, яю зали-шалися ще нерозпакованими на семантичному континуумг. Це процес створення гдей, ггпотез, теоретичних концепцгй тощо. Його механгзм до-сить детально пояснив В.В.Налгмов у сво1й монографп «Спонтанность сознания».
Виникнення гдей, з точки зору науковця, починаеться на ргвнг пси-хгчному, де вгдбуваеться первгсна розпаковка смислгв та 1х попередня се-лекцгя. Зв'язок образгв, що виникають тут, гз дослгджуваною проблемою ще не виявляеться (з позицгй логгчного мислення). Далг на ргвнг ди вгроггдно1 логгки вгдбуваеться обробка нових смислгв, якг отримують в ре-зультатг бгльшого значення, нгж старг. Логгчне мислення впорядковуе вщкритг смисли, даючи 1м визначення. Це означае ще бгльшу селективность, нгж на попередньому ргвнг. В результат ми отримуемо так званг атомарнг (або вгдносно однозначнг) смисли.
Подгбний вгдбгр значень на семантичному полг обумовлюеться такою властивгстю людини, як намагання окультурити й логгзувати навко-лишнгй свгт прагненням чгткого, впорядкованого його бачення, коли
кoжнe явищe чи дм мae cвoe визнaчeння. Ц ж caмe пopoджye нeoднo-знaчнicть y poзyмiннi, нaпpиклaд, coцiaльниx, пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, кyльтypниx явищ aбo y тлyмaчeннi xyдoжнix твopiв, кoли piзнi тoчки зopy чacтo-гycтo зaпepeчyють мoжливicть icнyвaння mmoï cмиcлoвoï пapaдиг-ми y дocлiджyвaнoмy тeкcтi.
Taким читом, в peзyльтaтi пiзнaвaльнoï дiяльнocтi людини, y npo^ci якй вoнa oвoлoдiвae cмиcлaми, ceмaнтичнa пapaдигмa людcтвa poзшиpюeтьcя, oднoчacнo poзcyвaючи мeжi нeвiдoмoгo, збшьшуючи тим caмим oбcяги нepoзпaкoвaниx cмиcлiв. Toж i пpoцec poзyмiння, як i пiзнaння е бeзкiнeчним, бaгaтoгpaнним i динaмiчним пo cyri, щo oбyмoв-люе й araran пpaгнeння людини ocягнyти вcecвiтню бeзмeжнicть тa cвoю poль i мгсда в нiй.
Oтжe, пepeбiг ге^ти^в^ тa фeнoтипoвoï iнфopмaцiï, щo зaбeзпeчy-ють, з oднoгo бoкy, таедтання бioлoгiчнoï людини iз фiзичним тa ceмaн-тичним cвiтoм, a з дpyгoгo — пiдключeння ocoбиcтocтi дo cвiтy coцiaль-нoгo, зaбeзпeчyeтьcя чepeз пocepeдництвo пcиxiчнoгo piвня, дe винига-ють ceмaнтичнi фiльтpи, щo peгyлюють пepexiд iнфopмaцiï з piвня бeзcвiдoмoгo нa piвeнь cвiдoмocтi, тaким читом ceлeкцioнyючи тайбшьш вaжливy для фyнкцioнyвaння ocoбиcтocтi iнфopмaцiю.
Циpкyляцiя фeнoтипoвoï тa генсттов^ iнфopмaцiï cтвopюe eœp-гoiнфopмaцiйнe пoлe ocoбиcтocтi як фopми icнyвaння ïï cyтнicниx cил. Умoвoю зд^^нта iнфopмaцiйнoгo oбмiнy нa piвнi ocoбиcтocтi пpи ^o-му cтae poзвитoк здiбнocтeй cyб'eктa, як1 oбyмoвлюють мoжливicть cпpийняття, ceлeкцiï, oбpoбки, збepiгaння тa пpoдyкyвaння coцioкyльтyp-н0 iнфopмaцiï, для peaлiзaцiï чoгo фopмyютьcя в npo^ci iнфopмaцiйнoгo oбмiнy вiдпoвiднi фyнкцioнaльнi opгaни.
B peзyльтaтi циpкyляцiï iнфopмaцiйниx toto^ y cтpyктypi oco6^ cтocтi вiдбyвaeтьcя пocтyпoвe збiльшeння oбcягiв caмe coцioкyльтypнoï iнфopмaцiï, зaлyчeниx дo iнфopмaцiйнoгo oбмiнy, тa пpиcкopeння тeмпiв йoгo зд^^нта, щo викликae зpocтaння нaпpyжeнocтi eнepгoiнфop-мaцiйнoгo пoля ocoбиcтocтi, якe вiдчyвaeтьcя нeю як пpoтиpiччя м1ж бa-жaним тa нaявним, тoбтo oтpимye вигляд пoтpeби.
Heoбxiднicть зняття ^ora пpoтиpiччя oбyмoвлюe aктивнicть людини, яга визнaчaeтьcя мipoю poзвиткy ïï cymic™x cил, щo пoв'язaний iз здiйcнeнням iнфopмaцiйнoгo oбмiнy i в peзyльтaтi пocтyпoвoгo зpocтaння iнфopмaцiйниx toto^ м1ж людинoю тa coцiyмoм пpизвoдить дo виник-нeння пoтpeби в iнфopмaцiï як зacoбy пoдaльшoгo poзвиткy ïï влacниx cyтнicниx cил. Пpичoмy iнфopмaцiï y тaкиx ïï oбcягax, oтpимaння якиx виявляeтьcя нeмoжливим зa icнyючoï фopми вiдтвopeння coцiaльнoгo життя. Aктивiзaцiя цieï пoтpeби oбyмoвлюe зaгaльнy cпpямoвaнicть д1яль-нocтi людини та пpoцecи oтpимaння, oбpoбки, збepiгaння тa викopиcтaн-ня iнфopмaцiï, cтвopeння нoвиx зacoбiв i вcтaнoвлeння iншиx ^и^ишв iнфopмaцiйнoгo oбмiнy, як1 б вiдпoвiдaли пoтpeбaм ocoбиcтocтi щoдo o6-cягiв нeoбxiднoï iнфopмaцiï, швидкocтi тa пpoдyктивнocтi ïï циpкyляцiï.
Oтжe, coцioкyльтypнa взaeмoдiя людeй i кoлeктивниx cyб'eктiв pин-^вж вiднocин мш coбoю нapoщye пoтyжнicть i cтae пoтpeбoю oкpeмoï людини й тepитopiaльнoï тa гaлyзeвoï гpoмaд. Iнтeлeктyaльнa людинa пiдxoдить caмa i пiдвoдить мacy пepeciчниx гpoмaдян ^arn^ y як1й вoнa мeшкae, дo нeoбxiднocтi вxoджeння y дoбy iнфopмaцiйнoï цивiлiзaцiï. Coцioкyльтypнa iнтeгpaцiя пoглиблюeтьcя, ocxi^™ тopкaeтьcя mxKoï людини. Зa тaкиx yмoв eкoнoмiчнa eднicть пocтyпaeтьcя iнфopмaцiйнiй eднocтi.
Ha eтaпi cтaнoвлeння тформацшно'г' цивмЬаци ^^oxy^K^^ irne-гpaцiя вeдe дo cтaнoвлeння iнфopмaцiйнoï eднocтi cвiтoвoï cпiльнoти. Iнфopмaцiйний виб^, щo cтaвcя y cepeдинi XX cтoлiття, зтачто збшьшив oбcяги фeнoтипoвoï iнфopмaцiï, нeoбxiднoï для eфeктивнoгo функцюну-вaння людини зa нoвиx yмoв, тoмy i мoжливocтi y poзвиткy ïï cymic™x cил зpocтaють, y дiю зaлyчaютьcя тi oбcяги людcькoгo мoзкy, яю paнiшe нe бpaли a^ramí yчacтi y пpoцecax миcлeння. Цe oзнaчae, щo зpocтaють пoтeнцiйнi мoжливocтi людини, a poзвитoк cyтнicниx cил тачитае œpe-твopювaтиcя нa нaгaльнy пoтpeбy ocoбиcтocтi, peaлiзaцiя я^'! викликae пepeтвopeння y cиcтeмi cycпiльниx вiднocин.
Coцioкyльтypний xapaктep цieï пoтpeби oбyмoвлюe взд^в^ний xa-paктep зacoбiв ïï зaдoвoлeння, щo визнaчaють iнтepec людини дo poзбyдo-ви дyxoвниx зacaд буття, як1 oтpимyють пpiopитeтнoгo знaчeння y cy-cпiльнoмy poзвиткy тa визнaчaють зaгaльний xapaктep cпocoбy opгaнiзaцiï co^a^TOTO життя як iнфopмaцiйний.
Цe oзнaчae, щo coцiaльний мeтaбoлiзм, який зaбeзпeчye функцюну-вaння coцiyмy, бaзyeтьcя та oбмiнi iнфopмaцieю, мexaнiзм poзпaкoвки тa oвoлoдiння cмиcлaми якoï cтae вiдoбpaжeнням iнфopмaцiйниx пpoцeciв, щo здiйcнюютьcя y cтpyктypi людини. Цe явищe являе coбoю пpиклaд ди тaк звaнoгo пpинципy cтpyктypнoï iзoмopфнocтi ocoбиcтocтi тa cy^L^^-вa (aбo пpинцип «aнтpoпнocтi coцiyмy»), згiднo з яким cycпiльcтвo тa йoгo cтpyктypa фopмyютьcя y вiдпoвiднocтi дo внyтpiшньoï cтpyктypи тa фyнкцiй, щo викoнye ocoбиcтicть. ^и цьoмy гoвopити пpo iзoмopфiзм мoжнa, як ввaжae O.O.Дoнчeнкo, «лишe в acm^i icнyвaння eдинoгo тлa y жвтому coцiyмi — пcиxiчнoгo як тaкoгo, нa якoмy poзвивaeтьcя як o^e-мa ocoбиcтicть, тaк i cтpyктypнa пcиxocoцiaльнa цiлicнicть» [5, З5].
Oтжe, пepeтвopeння iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa нa iнфopмaцiйнe oз-нaчae пepeвaгy дyxoвнoгo няд мaтepiaльним, тoмy тpeбa дocлiдити мopфo-лoгiю дyxoвнoгo, щo юнуе y cycпiльcтвi в oб'eктивoвaнiй фopмi.
Зacaди iнфopмaцiйнoгo oбмiнy, щo вiдбyвaeтьcя y cycпiльcтвi, бaзy-ютьcя та кoлeктивнoмy бeзcвiдoмoмy, icнyвaння якoгo пoв'язaнe з фop-мyвaнням poдoвoгo дocвiдy людини. Йoгo змicт нe фopмyeтьcя пpoтягoм життя людини y виглядi пepeжитиx oбpaзiв, a являе coбoю пpиpoджeнi iнcтинкти тa пepвicнi фopми ocягнeння, як1 нe мaють влacнoгo нaпoвнeн-ня чepeз тe, щo нe були пepeжитi iндивiдoм oco6toto. Цi фopми являють coбoю cyб'eктивнy гoтoвнicть, якa пoлягae в ocoбливocтяx пcиxiчнoï
cтpyктypи людини, щo y виглядi вipтyaльниx oбpaзiв aктивiзyютьcя тa ycвiдoмлюютьcя лишe тoдi, тли нaтpaпляють нa eмпipичнi фaкти, яю викликaють ïï дo життя.
Haйгoлoвнiшa фyнкцiя кoлeктивнoгo бeзcвiдoмoгo, яку вoнo ви^-нуе, е тpaнcцeндeнтнa функщя, cмиcл тa мeтa як^ е «здiйcнeння (œp-вicнo зaклaдeнoï в eмбpioнi) ocoбиcтocтi y вcix ïï ac^^ax. Цe — вiдтвo-peння тa poзгopтaння... пoтeнцiйнoï цiлicнocтi. Cимвoли, як1 зacтocoвye пpи цьoмy бeзcвiдoмe, е тими oбpaзaми, кoтpi з дaвнix-дaвeн викopиcтoвy-вaлo людcтвo для виcлoвлювaння цiлicнocтi, пoвнoти тa дocкoнaлocтi» [2l].
Koлeктивнe бeзcвiдoмe е aпpiopний oбpaз cвiтy, який cфopмyвaвcя y етву дaвнинy. У цьoмy oбpaзi визнaчилиcя пeвнi pиcи, дoмiнaнти, яю o^ pимaли нaзвy apxeтипiв (sa K. Юнгoм), aбo iдeй. Ix icнyвaння являе co-бoю вiдoбpaжeння пocтiйнo пoвтopювaнoгo дocвiдy людcтвa (нaпpиклaд, тaкe явищe, як cxiд ^щя зyмoвилo cтвopeння мiфy пpo coнячнoгo ге-poя). Toмy мaeмo змoгy гoвopити пpo кoлeктивнe бeзcвiдoмe як poдoвi ce-мaнтичнi фiльтpи людини, icнyвaння якиx oбyмoвлюe cyтo люд^ю ди ш-дивiдa, вiдoкpeмлюючи тага як вiд твapини, тaк i вщ штyчнoгo iнтeлeктy.
Taким читом, apxeтип являе coбoю лишe фopмy, якa нe мicтить в co6í якoгocь кoнкpeтнoгo змicтy. Haпoвнeння apxera^ вiдбyвaeтьcя лишe y пcиxiцi oкpeмo взято'1 людини i вiдoбpaжae cпiввiднeceнicть apxeтипy тa пcиxiки. Пpиклaдoм мoжe бути iндивiдyaльнa фopмa вияву тaкoгo apxera-пу, як кoлo: y мaлюнкax piзниx людeй, y тому чи^ i xyдoжникiв, вoнo мoжe iнтepпpeтyвaтиcя i як cпipaль, i як iншi фopми [2l].
У тому випaдкy, якщo iндивiдyaльний змгст cтae дoмiнyючим, a apxe-тип cтae вiдчyжeним, cпocтepiгaeтьcя, згiднo з дocлiджeннями B.B.Ha-лiмoвa тa Ж.A.Дpoгaлiнoï, нeмoжливicть людини cпpиймaти cмиcли, яю виxoдять зa мeжi ïï влacниx пepeкoнaнь, вiдcyтнicть твopчиx iдeй тa iншi пpoяви нeкoнцeптyaльнoгo миcлeння [1З].
Пepeтвopeння aктyaльнoï iнфopмaцiï нa apxeтипи пoв'язyeтьcя з eфeктoм, який виявляeтьcя в peзyльтaтi пoeднaння людeй для ви^тання cпiльниx дiй. Toбтo ця пoдiя мoжe бути пoштoвxoм для виявлeння тaк звaнoгo eфeктy збopки, який пoлягae в тoмy, щo цiлicнicть, якa yreopraa-cя в peзyльтaтi пoeднaння oкpeмиx iндивiдiв, cтaлa виявляти тaкi влacти-вocтi, яю вiдcyтнi в oкpeмиx пpeдcтaвникiв дaнoï У тaкoмy ви-
пaдкy пoдiбнoю влacтивicтю е виникнeння зв'язку людини з витoкaми людcькoгo ^вжитая нa Зeмлi. Пocepeдникoм y зд^^нт цьoгo зв'язку виcтyпaють apxeтипи, шиpшe — coцieтaльнa пcиxiкa. Boнa являе coбoю «cyбcтaнцiю життя coцiyмy, щo cпaдкyeтьcя кoжним нacтyпним та-ттнням y виглядi пpoдyктy cпaдкyвaння icTOpii тa кyльтypи cycпiльcтвa, якa включae гeoгpaфiчнi, клiмaтичнi тa лaндшaфтнi у^ви життя людeй, як1 жили тa живуть нa цiй тepитopiï» [5, З1—З2].
Oтжe, кyльтypa як жвний cпociб peaлiзaцiï пpoцecy poзпaкoвки cмиcлiв вcтaнoвлюe cвoï влacнi мeжi для зд^^нта мoжливocтeй po-зyмiння тeкcтy, тoбтo пiд ïï впливoм фopмyютьcя тaкi ocoбливocтi cпpий-
няття нaвкoлишньoгo cвiтy, яю cтвopюють coбoю пeвний тyнeль cвiдo-мocтi (P. Уiлcoн) i ви^нують фyнкцiю збepiгaння ïï тpaдицiйнoï cмиcлo-вoï цiлicнocтi. У цьoмy випадку poзyмiння, якe oзнaчae виxiд зa цi мeжi, мoжe пepeтвopювaтиcя та бунт пpoти кyльтypи, пpoти гснуючж нopм i цiннocтeй [7] aбo cпpияти ime^a^'i piзниx кyльтyp, ïx poзвиткy. Ocтaннiй пpoцec являе coбoю пocтiйнy фiльтpaцiю нoвиx iдeй чepeз «mpa^ma-тичнi yявлeння, пopoджeнi cмиcлaми минутого» [1З]. Пpи цьoмy змш зя-знaють нe caмi cмиcли, a фiльтpи, a^e cпpийняття нoвoгo тeкcтy вимя-гae ïx пoм'якшeння, виникнeння вipoгiднocтi йoгo вapiaтивнoгo po-зyмiння. У випядку, кoли фiльтpи виявляютьcя нecпpoмoжними eвo-люцioнyвaти дo бГльш м'якиx (тoбтo нe paз i нязявжди зaдaниx фopм, a тучк^, бeйeciвcькиx), вiдбyвaeтьcя вiдмoвa вщ ниx. Пpиклaдoм тaкиx явищ мoжyть бути в icтopГï людcтвa peлiгiйнi тя iдeoлoгiчнi вiйни, npo-тиcтoяння Cxoдy тя Зaxoдy, змшя тук^вт пapaдигм тoщo.
Дiяльнicть двox пpинципoвo piзниx cпocoбiв poзпaкoвки cмиcлiв та-яcнюeтьcя дoмiнyвaнням iндивiдyaльниx ceмaнтичниx фмырГв, щo ви-знaчaють cпpийняття тя oбpoбкy iнфopмaцГï y вiдпoвiднocтi з лoгiчними фopмaми миcлeння, cмиcлoвoю кyльтypнo-icтopичнoю пapaдигмoю, aбo poдoвиx ceмaнтичниx ф^ь^в, дм якиx cтae мoжливoю зя yмoв зняття iндивiдyaльниx ceмaнтичниx фмырГв шляxoм вxoджeння y змiнeнi стяни cвiдoмocтi, кoли i вiдбyвaeтьcя poзпaкoвкa тя oбpoбкa шиpшoгo кoлa cмиcлiв, щo нece iнфopмaцiя як щoдo cтaнy ocoбиcтocтi, тяк i щoдo oto-чyючoгo ïï cepeдoвищa. Тяким чинoм вiдбyвaeтьcя пoдвiйнa ceлeкцiя ш-фopмaцГï, пpo яку йшлocя вищe: пoпepeднiй вiдбip cмиcлiв y вiдпoвiднo-cтi з poдoвими ceмaнтичними фтырями (дм бeйeciвcькoï лoгiки) тя pa^o-талГзящя вiдiбpaнoï iнфopмaцiï, ïï впopядкyвaння (дгя apиcтoтeлeвoï лoгiки).
Cмиcли, яю мicтятьcя в лoгiчниx iнфopмaцiйниx MTOrax, пepexoдять y paнг няуки тя ycвiдoмлeнoï чacтини кyльтypи. Чacтинa cмиcлiв, щo мicтить y co6í ippaцioнaльний iнфopмaцiйний пoтiк, iнтeгpyeтьcя y «жвш цiлicнi кapтини, нapoджyючи пpи цьoмy i визнaчeнi цiлicнi oцiнки, щo cклaдaють бiльш-мeнш cтaбiльнi cтaндapти мopaлi, кpacи, пopядкy, rapa-вeдливocтi, дoбpa, нeбeзпeки, щo cпaдкyютьcя, cтaндapти любoвi, тачут-тя, opгaнiзaцiï життя» [7].
Oбидвa типи iнфopмaцiï, як1 ^в^н^ть тя пepexoдять oдин в oдин y peзyльтaтi фyнкцioнyвaння гoлoвнoгo мoзкy, зaлишaютьcя y poдoвiй там'ят reœpa^^ coцiyмy y виглядГ cиcтeми знянь, щo являе coбoю c^a-дoвy чacтинy coцiaльнoгo iнтeлeктy пeвнoгo cyrai^c^a, зopieнтoвaнoгo пepeвaжнo ня paцioнaльний чи ippaцioнaльний cпociб життeдiяльнocтi.
Tpeбa вщмггати, щo coцiaльний iнтeлeкт являе coбoю cyкyпнicть cмиcлiв, якими вoлoдie жвж cycпiльcтвo (тoбтo зняння, щo гснують ня piвнi cвiдoмocтi), y таедтанш Гз пpoгнocтичнoю здiбнicтю coцiyмy дo poз-шиpeння мeж ceмaнтичниx фмырГв, щo визнaчaeтьcя мipoю poзвиткy здiбнocтi йoгo члeнiв дo пpoдyкyвaння нoвoï iнфopмaцiï тя poзпaкoвки cмиcлiв, якя oбyмoвлюe зягнльний iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл cy^^c^
вa, a тaкoж poзвинeнoю здiбнicтю дo викopиcтaння oтpимaнoï iнфopмaцiï для зaбeзпeчeння eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa нaвiть y ж-cтaцioнapнoмy cepeдoвищi.
Eфeктивнicть фyнкцioнyвaння coцiaльнoгo iнтeлeктy зaлeжить вeли-кoю мipoю вщ piвня iнфopмaцiйниx зв'язк1в, який визнaчae ycпiшнicть iнфopмaцiйнoгo oбмiнy y cycпiльcтвi, a oтжe, i якicть fera caмopeгyляцiï. «Люди мoжyть «бopcaтиcя в orearn знaнь», — пишe з ^ora пpивoдy Ю.M.Kaнигiн, — y той чac як ïx т^ктовт piшeння будуть вiдpiзнятиcя нeвиcoким iнтeлeктyaльним piвнeм, a iнoдi, взaгaлi тавтою бeззмicтoвнi-cтю. Bcя cпpaвa ж y нaявнocтi знaнь як тaкиx, a y piвнi iнфopмaцiйниx зв'язюв — мiжocoбиcтicниx iнтeлeктyaльниx взaeмoдiй. Caмe вoни œpe-твopюють знaння та «пpaцюючий фaктop» пpoгpecy» [8, ЗЗ].
Ц oзнaчae, щo чим бiльшoю кiлькicтю cмиcлiв (тoбтo oбcягoм зтань) вoлoдiють члeни cycпiльcтвa, ceмaнтичнi фшыри мaють бiльш ви-coкy cтyпiнь гнyчкocтi (щo oзнaчae нaявнicть poзвинeнoï здiбнocтi дo cпpийняття нecтaндapтнoï iнфopмaцiï, якa виxoдить зa мeжi cфopмoвaнo-гo y coцiyмi «тyнeлю cвiдoмocтi»), a iнфopмaцiйнi зв'язки мaють poзвинe-ну, eфeктивнo фyнкцioнyючy cтpyктypy, тим вищий piвeнь poзвиткy coцiaльнoгo iнтeлeктy. Цe oбyмoвлюe мoжливicть для cycпiльcтвa з ви^-ким piвнeм coцiaльнoгo iнтeлeктy здiйcнювaти caмopeгyляцiю тaким чи-нoм, щo вoнo yникaтимe будь-якж peвoлюцiй i coцiaльниx кaтaклiзмiв зaвдяки cвoeчacнoмy oтpимaнню нeoбxiднoï iнфopмaцiï, ïï oбpoбки, aнaлiзy тa здiйcнeнню oптимaльниx peгyлюючиx впливiв пpи виникнeннi нeвiдпoвiднocтi мiж cклaдoвими coцiaльнoгo opгaнiзмy.
B peзyльтaтi, як вiдмiчae Ю.M.Kaнигiн, «coцiaльнi cиcтeми ... пocтa-ють пepeд нaми як цiлicнi poзyмнi opгaнiзми, як1 poзвивaютьcя нe зa «oб'eктивними» (нeзaлeжним вiд cвiдoмocтi тa poзyмy людeй) зaкoнaми, a зa зaкoнaми ттективн^ твopчocтi, нe зa лoгiкoю клacoвoï бopoтьби, a зa лoгiкoю викopиcтaння знaнь» [8].
Ocoбливoгo знaчeння piвeнь poзвиткy тa eфeктивнicть функцюну-вaння coцiaльнoгo iнтeлeктy мae зa yмoв cтaнoвлeння iнфopмaцiйнoгo типу зв'язку мiж людинoю тa cycшльcтвoм, дe виникae питaння пpo знaння як cтpaтeгiчний pecypc cycпiльнoгo poзвиткy. Уcпiшнicть пepexoдy дo iнфopмaцiйнoï фaзи зaлeжить, гoлoвним чинoм, вiд впopядкyвaння iнфopмaцiйниx взaeмoдiй y пoeднaннi iз poзвиткoм мexaнiзмy зaлyчeння знaнь дo upo^c^ poзвиткy cycпiльcтвa тa виcoким cтyпeнeм ïx викopи-cтaння, щo i вивoдить coцiaльний opгaнiзм xpaï™ та якicнo нoвий щa-бeль poзвиткy, пepexiд дo якoгo вiдбyвaeтьcя пpиpoднo.
Циpкyляцiя cмиcлiв y cтpyктypi cycпiльcтвa здiйcнюeтьcя чepeз cœ-цифiчнi гатали coцioкyльтypнoï взaeмoдiï, щo являють coбoю пeвним чи-нoм opгaнiзoвaнi знaкoвi cиcтeми (cимвoльнi, цифpoвi), зa дoпoмoгoю якиx вiдбyвaeтьcя кoдифiкaцiя тa oбмiн cмиcлaми як y мeжax ^шуму, тaк i м^ людинoю тa cycпiльcтвoм. Пpи цьoмy вaжливoгo знaчeння oтpимye зpoзyм^icть викopиcтoвyвaниx знaкoвиx cиcтeм для cyб'eктiв взaeмoдiï,
тoбтo нaявнicть вiдпoвiднocтi мГж знaкoвими cиcтeмaми тя cмиcлoвими пapaдигмaми в ycix cтopiн, щo вступать y взaeмoдiю (мшшум двox), a^e цe oбyмoвлюe cтyпiнь вipoгiднocтi a^^arao! iдeнтифiкaцiï cмиcлiв, якг мicтять лoгiчнi знaкoвi cтpyктypи, yчacникaми взaeмoдiï.
Taким чинoм, дocлiджeння мopфoлoгiï суспыьства дяе пiдcтaви ввя-жяти, щo тага фyнкцioнyвaння бaзyeтьcя ня циpкyляцiï y тага cтpyктypi чepeз пocepeдництвo лoгiчниx знaкoвиx cиcтeм iнфopмaцiйниx пoтoкiв, piвeнь здiйcнeння iнфopмaцiйниx взaeмoдiй y я^му визнячяе cтyпiнь poзвиткy coцiaльнoгo iнтeлeктy, a oтжe, й eфeктивнicть фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa в цiлoмy.
Здiйcнeння iнфopмaцiйнoгo oбмiнy y cycпiльcтвi вiдбyвaeтьcя в ^o-цeci пpeдмeтнo-пepeтвopюючoï дiяльнocтi людини, щo cпpямoвyeтьcя ня зaдoвoлeння швнж ïï пoтpeб, для чoгo людиня cтвopюe тякг зacoби пpaцi, зя дoпoмoгoю якиx cтae мoжливим дocягти пocтaвлeнoï мeти. Для нaлaгoджeння тя^! взaeмoдiï людиня iнтeнcифiкye coцioкyльтypний oбмiн з cycпiльcтвoм, щo мяе жвний тип eднocтi: пpиpoднoï, eкoнoмiчнoï aбo iнфopмaцiйнoï.
Дo тoгo ж, еднють mxnora cycпiльcтвa, як вщтчяе Д. Бeлл, зaбeзпe-чyeтьcя пeвними кянялями, зявдяки яким cтae мoжливим здiйcнeння co-цiaльнoгo мeтaбoлiзмy. Дo нм нaлeжить, пo-пepшe, тpaнcпopт, який дoзвo-ляе «пoeднaти y eдинe щге piзнi лoкaлiтeти cycпiльcтвa тя зд^нити œpecy-вяння тoвapiв i людeй» [2, ЗЗ6], тяк зaбeзпeчyeтьcя тага eкoнoмiчнa eднicть; пo-дpyгe, кoмyнiкaцiï, щo зaбeзпeчyють iнфopмaцiйнy eднicть, тя, пo-тpeтe, зacoби пepeдaчi eнepгiï, poзвитoк мepeжi якиx вeдe дo вcтaнoвлeння eœp-гeтичнoï (кocмoлoгiчнoï) eднocтi плaнeтapнoï cm^™™ i кocмocy.
Poзpoбкa зacoбiв npaui iдeaльнoгo xapaктepy, зoкpeмa зacoбiв co^oR^^R^m'ï кoмyнiкaцiï, пpизвeлa дo iнтeнcифiкaцiï iнфopмaцiйниx пpoцeciв y cycпiльcтвi, зявдяки чoмy швидкicть coцiaльнoгo мeтaбoлiзмy пiдвищилacя. ^й пpoцec poзглядaeтьcя фaxiвцями як вiдoбpaжeння 6ío-лoгiчнoï тя coцiaльнoï agramen людини, cпpямoвaнoï ня пiдвищeння ïï життeздaтнocтi, a тoмy е oб'eктивнoю icтopичнoю зaкoнoмipнicтю. Бiльшe тoгo, питяння cьoгoднi пocтae тяким чинoм, щo дepжaви, якг cвoeчacнo нe вcтyпили ня шляx iнфopмaтизaцiï, «зpeчeнi ж тГльки ня eкoнoмiчнe, тexнo-лoгiчнe тя пoлiтичнe, ane й ня кyльтypнe вiдcтaвaння, кoтpe з ^втого мo-мeнтy мoжe cтaти нeзвopoтним» [1].
Cepeд ocнoвниx cклaдoвиx iнтeнcифiкaцiï coцioкyльтypниx пpoцeciв cлiд вщзнячити ^ступт. Пo-пepшe, цe пocтiйнe зpocтaння швед^^ ж-peдaчi пoвiдoмлeнь; пo-дpyгe, збiльшeння oбcягiв iнфopмaцiï, щo œpe-дaeтьcя; пo-тpeтe, пpиcкopeння тeмпiв o6po6rh iнфopмaцiï; пo-чeтвepтe, збiльшeння oбcягiв «нoвoï» iнфopмaцiï (piзнoгo poдy винaxoди, вiдкpиття тя ш.); пo-п'ятe, вдocкoнaлeння тexнiчнoгo ycтaткyвaння yпpaвлiнcькиx пpoцeciв [1].
Iнтeнcифiкaцiя coцioкyльтypниx пpoцeciв cпpияe, y cвoю чepгy, та-cтiйнoмy вдocкoнaлeнню тexнiчниx зятобГв poбoти з iнфopмaцieю, oбcяг
якй пocтiйнo зpocтae. Якicнo нoвий eтaп ïx poзвиткy пoв'язaний з пoчaт-кoм виpoбництвa мiкpoпpoцecopiв, щo дoзвoлилo знaчнo змeншити poзмipи EOM тa oднoчacнo пщвищити якicть ix poбoти. Пepcпeктиви poз-витку цieï гaлyзi вивoдять дocлiдникiв нa cтвopeння мoлeкyляpниx EOM ^6o бioкoмп'ютepiв), кoли в якocтi eлeмeнтiв eлeктpoнниx cxeм будуть ви-кopиcтoвyвaтиcя oкpeмi мoлeкyли. Moжливicть пoяви тaкиx нaдзвичaйниx мaшин cтae peaльнoю зaвдяки вiдкpиттю япoнcькими нayкoвцями мa-тepiaлy, який дoзвoляe зaпиcyвaти дo 1010 бiт/cм2. Йoгo викopиcтaння пга-нует^я y пoкoлiннi якicнo нoвиx кoмп'ютepiв — oптичниx — OOM, дe ж-peключeння кoжнoгo eлeмeнтy змoжe нecти нaбaгaтo бiльшe iнфopмaцiï, шж y c^a^rn мoдифiкaцiяx. Ocoбливicть цда мaшин бyдe пoлягaти y тому, щo в ниx викopиcтoвyвaтимyтьcя пpиpoднa мoвa тa зacoби мoвнoгo cпiлкyвaння, щo, нa думку вiдoмoгo pociйcькoгo нayкoвця P.Ф.Aбдeeвa, знaчнo пiдвищить eфeктивнicть cпiлкyвaння людини тa мaшини [1].
Hacтyпний кpoк — cтвopeння «нeйpoннoгo кoмп'ютepa», який бyдe здaтeн caм пpиймaти piшeння, тoбтo дiяти y нeзaпpoгpaмoвaниx cmy-aцiяx, щo були нeвiдoмi твopцям caмoï мaшини. 1ншими cлoвaми, цe бyдe миcлячa мaшинa, штучний iнтeлeкт, який викликae зapaз бaгaтo диcкyciй з пpивoдy пpoблeм, пoв'язaниx iз йoгo cтвopeнням тa зacтocyвaнням.
Taким чинoм, викopиcтaння зacoбiв пpaцi нoвoгo пoкoлiння, якi з'являютьcя вдoмa, нa poбoчиx мicцяx ммьташв людeй в ycьoмy cвiтi, cтвopюe нe тiльки нoвi yмoви ^ara, aлe ж i нoвe життeвe cepeдoвищe, якe мae виxiд та зaгaльний iнфopмaцiйний pecypc людcтвa, a oтжe, фopмye й iнший тип вiднocин людини iз cвiтoм, щo oзнaчae тpaнcфopмaцiю cy-cпiльcтвa y та^ямку йoгo iнфopмaцiйнoгo типу, cтвopeння ^тужн^ iнфopмaцiйнoï eднocтi coцiaльниx cиcтeм.
Poзвитoк нoвoгo типу зacoбiв ^ara, xapaктep якoгo oбyмoвлюeтьcя зaвдaнням зд^^нта iнфopмaцiйнoгo oбмiнy, cтae мaтepiaлiзaцieю нoвo-гo пoдiлy пpaцi, який винигае cпoчaткy як пpинцип ^дму cyб'eктiв дiяльнocтi нa пpoфecioнaлiв i нeкoмпeтeнтниx poбiтникiв, cтвopюючи, тa-ким читом, ocнoвy для виникнeння нoвoгo типу влacнocтi — irne-лeктyaльнoï, a, oтжe, i тов^ cиcтeми cyrai^^x вiднocин.
Cпeцифiкa icнyвaння iнтeлeктyaльнoï влacнocтi пoлягae y тoмy, щo iï вapтicть нe визнaчaeтьcя звичними для мaтepiaльниx pecypciß cпocoбaми, aджe являе coбoю cyкyпнicть cмиcлiв, якими вoлoдie ocoбиcтicть (включaю-чи як здoбyтi, тaк i впepшe poзпaкoвaнi cмиcли), i мoжe мaти мaтepiaльнy фopмy виявлeння, нaпpиклaд, мaтepiaлiзoвaнi y готовм виpoбax Ï4eï, a тa-тж пpoгpaмнe тa тexнiчнe зaбeзпeчeння, пaтeнти, тopгoвi мapки — yce тe, щo, зa cлoвaми Л. Eдвiнcoнa тa M. Meлoyнa, «дoзвoляe пpaцiвникaм гам-пaнiï peaлiзyвaти cвiй виpoбничий пoтeнцiaл» [20, 4З4] ; a тaкoж нeмaтepiaль-ну фopмy, та^ик^^ знaння, дyxoвнi цiннocтi ocoбиcтocтi, a тaкoж мo-paльнi цiннocтi кoмпaнiï, кyльтypa пpaцi тa зaгaльний гадал дo cпpaви [20].
^и цьoмy cyть вiднocин, щo винигають нaвкoлo iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, пoлягae y тому, щo cмиcли (y фopмi знaнь, дaниx тoщo), якими
вoлoдie ocoбиcтicть, y жвтому cвoeмy cпoлyчeннi мoжyть cтaвaти ^epe-лoм виникнeння нoвиx cмиcлiв, якг y виглядГ iнфopмaцiï (ня cyб'eктивнo-му piвнi цe зняння) влacнe i cтaють пpeдмeтoм пpoдaжy, oбмiнy, вo-лoдiння тoщo, тoбтo тим тoвapoм, дyxoвний xapaктep якoгo oбyмoвлюe cпeцифiкy cycпiльниx вiднocин, щo виникяють нaвкoлo ньoгo, a тaкoж визнячяе зягнльний xapaктep coцiaльнoгo мeтaбoлiзмy як iнфopмaцiйний. Toмy iнвecтицiï y «люд^кий кяпГтнл», ня який cпиpaeтьcя «iнтeлeктyaль-ня eкoнoмiкa» (Л. Eдвiнcoн i M. Meлoyн), виявляютьcя «ключoвим зя^-бoм cтвopeння нoвиx цiннocтeй» [20, 4З5]. Ta^ нaпpиклaд, c^a щopiчнo-гo нaкoпичeння людcькoгo кaпiтaлy (нeмaтepiaльнoï фopми iнтeлeктyaль-нoï влacнocтi) y 1987—1988 porax cклaдaлa y CШA 2 тpлн. 188,4 млpд. дo-лapiв (бeз витpaт пpивaтниx фipм ня нявчяння cвoïx пpaцiвникiв), y той чac як oбcяг зaгaльниx iнвecтицiй в aмepикaнcькy eкoнoмiкy y 1987 po^ визнaчaвcя як 712,9 млpд. дoлapiв [9, 171].
Вставит дo цьoгo вiдбyвaeтьcя клacoвий тадГл cycпiльcтвa, щo бaзyeтьcя ня вoлoдiннi iнтeлeктyaльнoю влacнicтю. Ane пpи цьoмy poздiл ня пpaвлячy eлiтy, щo пpиxoдить ня змгну влacникaм ^п^ялу, тя кoгнiтapiaт як кoлeктив твopчиx ocoбиcтocтeй, який змшюе coбoю пpoлe-тapiaт, нe мяе вигляду пpoтиcтoяння клaciв чepeз ocoбливocтi iнфopмaцiï як тoвapy — iнфopмaцiйний oбмiн cтвopюe cитyaцiю cпiвпpaцi [17, З96], a ж пpoтиcтoяння. Цe oбyмoвлюeтьcя тим, щo вiдчyжeння peзyльтaтiв ди cymic™x cил y тpaдицiйнoмy ïx poзyмiннi виявляeтьcя нeмoжливим: ïx oб'eктивaцiя тя пpивлacнeння й викopиcтaння шшими людьми ж змeн-шують i ж знищують icнyвaння циx cyтнicниx cHrt тя ïx peзyльтaтiв y npo-дyцeнтa пeвниx iдeй, тeopiй, винaxoдiв. У цьoмy пoлягae гoлoвнa вщмш-нicть iнтeлeктyaльнoгo кяпГтнлу вгд мaтepiaльнoгo: oбмiн мГж cyб'eктaми пpизвoдить дo пoдвoeння iнфopмaцiï y кoжнoгo з нм, y тoй чac як oбмiн пpи нaявнocтi мaтepiaльнoгo кяпГтнлу нe пoдвoюe йoгo, a нявГть змeншye.
Цe вiдбyвaeтьcя y pycrn зaгaльнoгo пpoцecy гyмaнiзaцiï cycпiльcтвa, тли кoжнa ocoбиcтicть oтpимye мoжливicть виявити cвoï здiбнocтi, peaлiзyвaти cвiй iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, тяким чинoм, пepeтвopюючи ybe^ пpoцec пpaцi ня зaciб caмopeaлiзaцiï ocoбиcтocтi, кoли ocнoвнoю фopмoю життeдiяльнocтi людини cтae твopчicть [14].
^вий пoдiл пpaцi знaxoдить cвoe вiдoбpaжeння y змт ^ввито-шeння piзниx гaлyзeй cycпiльнoгo виpoбництвa, пoчaтoк я^ вiдмiчaeтьcя здiйcнeнням пpoцecy «пepeтiкaння» poбoчoï cили з гялузГ мaтepiaльнoгo виpoбництвa y cфepy oбcлyгoвyвaння, пepeвaжнo дo нayкoвo-дocлiдниць-rai poбoти тя yпpaвлiння. Ane змeншeння кiлькocтi людeй, щo пpaцюють «бГля cтaнкiв», пpивoдить ж дo зaнeпaдy мaтepiaльнoгo виpoбництвa, a дo зpocтaння йoгo eфeктивнocтi зя paxyнoк викopиcтaння пepeдoвиx тexнo-лoгiй, poбoтизaцiï тя пiдвищeння квaлiфiкaцiï ^я^вниив.
Пpи цьoмy пepexiд дo нoвoгo типу cycпiльcтвa визнaчaeтьcя пepeвa-жянням poбiтникiв oбcлyгoвyючoï cфepи над ылькктю пpaцiвникiв cфepи виpoбничoï, щo вiдбyвaeтьcя y CШA, зя дocлiджeнням Дж. Hecбiттa, y
1956 poцi, тли кiлькicть «бшж кoмipцiв» (тexнiчнoгo, кepyючoгo тa кте-pикaльнoгo пepcoнaлy) пepeвищилa кiлькicть «блaкитниx кoмipцiв» (poбiтникiв). Пoдaльший poзвитoк визнaчaeтьcя пocтiйним зpocтaнням кiлькocтi пepшиx y тaкиx oбcягax, щo cягaють бiльшe 65 вiдcoткiв ^a-цюючиx, a вiдcoтoк cтвopeниx poбoчиx мicць в iнфopмaцiйнoмy ceктopi — мaйжe 90%, тoдi як y мaтepiaльнoмy виpoбництвi — лишe 5% [10, 1З0].
Taким чинoм, poзвитoк cyтнicниx cил людини, вимaгaючи збiльшeн-ня iнфopмaцiйниx пoтoкiв, нeoбxiдниx для ïx вдocкoнaлeння, пpизвoдить дo якicниx змiн y cтpyктypi ycьoгo cycпiльcтвa, змiнюючи йoгo пpiopитeти тa otocí6 фyнкцioнyвaння. Пpи цьoмy дyxoвний xapa^ep пoтpeб, щo ви-xoдять та пepший плaн, oбyмoвлюють зaгaльний нaпpямoк poзвиткy cycпiльcтвa, cтaвлячи y якocтi йoгo вeдyчoï cфepи дyxoвнe виpoбництвo, зaвдяки якoмy вiдбyвaeтьcя збepiгaння тa вдocкoнaлeння coцiaльнoгo iнтeлeктy як фopми icнyвaння тpeтьoï пpиpoди (cвiтy cмиcлiв).
Фopмoю зaкpiплeння coцioкyльтypнoгo oбмiнy y cycпiльcтвi нa дo-cягнyтoмy piвнi cтae mcmumym виховання ma oceimu, функцм якoгo таля-гae y збepiгaннi тa тpaнcляцiï iнфopмaцiйниx пoтoкiв, щo циpкyлюють y cycпiльcтвi, y мaйбyтнe, збepiгaючи, тaким чинoм, дocягнyтий piвeнь ceмaнтичнoï нaвaнтaжeнocтi iнфopмaцiï тa oднoчacнo зaбeзпeчyючи для нacтyпниx татишь нeoбxiдний для пoдaльшoгo вдocкoнaлeння ïx irne-лeктyaльнoгo пoтeнцiaлy пpocтip в oвoлoдiннi cмиcлaми.
Здiйcнeння цieï функци ocвiти cтae мoжливим зa yмoв тpaнcфop-мaцiï ycьoгo пpoцecy нaвчaння y нaпpямкy ïï opieнтaцiï та виxoвaння ^^a^^pTO^ ocoбиcтocтi, щo здaтнa миcлити caмocтiйнo, нeпepeд-бaчyвaнo, твopчo, кoнcтpyктивнo, пpи цьoмy динaмiчнoï тa вщ^ит^ дo caмoнaвчaння i caмoвдocкoнaлeння, a oтжe, бшьш вiльнoю y cвoïx мoжливocтяx.
Bapiaнтoм cтвopeння тaкoï cиcтeми ocвiти, ocoбливo в œp^ cтaнoв-лeння iнфopмaцiйнoгo cyc^^c^a, мoжe бути cиcтeмa бeзпepepвнoгo (aбo бaгaтopiвнeвoгo) нaвчaння, яку пpoпoнyють дeякi нayкoвцi (та^ик-лaд, H.Л.Пoлякoвa, Ю.B.Якoвeць тa iншi), aджe вoнa пpиcтocoвaнa дo yмoв пocтiйнoгo зpocтaння coцioкyльтypниx пoтoкiв i дoзвoляe нe лишe aдaптyвaтиcя y нecтaбiльнoмy coцiaльнoмy cepeдoвищi caмiй дитинi, ïï бaтькaм, a тaкoж пeнcioнepaм, як1 виявляютьcя нaйгipшe пpиcтocoвaни-ми дo пpинципoвo iншиx yмoв життя тa пpaцi, aлe й poзшиpити мoжли-вocтi для виявлeння тa peaлiзaцiï ocoбиcтicнoгo пoтeнцiaлy людини, poз-витку ïi здiбнocтeй.
Фopмoю зaкpiплeння coцioкyльтypниx пoтoкiв, щo зaбeзпeчyють пiдвищeння piвня coцiaльнoгo iнтeлeктy в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi cтae наука як mcmumym, oднa iз фyнкцiй я^ш пoлягae y пpoдyкyвaннi iнфopмaцiï. Iï cмиcлoвa нaвaнтaжeнicть cтвopюe нa cьoгoднi тaкий кoлo-caльний тиcк, щo нe лишe нe ycвiдoмлюeтьcя людитою пoвнoю мipoю, a й зтачто випepeджae пpoцecи цiннicнoï пepeopieнтaцiï, пpизвoдячи, тa-ким чинoм, дo виниктання пpoблeм глoбaльнoгo xapaктepy.
Bпopядкyвaння ycici мнoжини нaкoпичeниx нayкoвиx знянь пpo няв-тлиш^й cвiт, a тaкoж ycyнeння пpoтиpiччя мГж нayкoвими дocягнeння-ми людини тя ycвiдoмлeнням нeю вipoгiдниx нacлiдкiв нayкoвoгo ^o^e-cy мoжливi лишe зя yмoв пepeтвopeння няуки ня пpoвiдний чинник poз-витку люд^^го cycпiльcтвa, пpoцec якoгo вiдбyвaeтьcя зapaз y виглядГ ^yErnoi peвoлюцiï. Eфeктивнicть тaкoï тpaнcфopмaцiï cтae тим бiльшoю, чим тoчнiшe тeopeтичнe зняння бyдe вiдoбpaжaти peaльнi пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя y cycпiльcтвi, в пpиpoдi, y взaeминax людeй, виявляти зя^-нoмipнocтi, yмoви, peзyльтaти тя нacлiдки ïx здiйcнeння, a тaкoж ^orao-зувяти мoжливi вapiaнти poзвиткy cycпiльcтвa i кoнтpoлювaти тя cпpямo-вувяти зягнльний пpoцec людcькoï життeдiяльнocтi.
Пepeтвopeння дyxoвнoгo виpoбництвa ня пpoвiднy гялузь cyrai^-нoгo poзвиткy змшюе aкцeнти i в eкoнoмiчнiй cфepi, cпpямoвaнiй ня виpoбництвo мaтepiaльнe. Цe зpyшeння вiдбyвaeтьcя, в пepшy чepгy, в iдeoлoгiчниx зacaдax eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, якя точиняе poзyмiтиcя пepeдyciм як виpoбництвo тя викopиcтaння iнфopмaцiï y виpoбництвi мaтepiaльнoмy, тяким чинoм, визнячяючи пepexiд дo виpoбництвa o6-cлyгoвyючoгo. Цe oзнaчae, щo нявГть зacoби пpaцi — мяшини тя mcipy-мeнти — яю A. Cмiт, К. Mapra тя шшГ уявляли як зpeчeвлeнy пpaцю, пoчинaють poзyмiтиcя, зя зayвaжeнням T. Cтoyньepa, i як зpeчeвлeнa iнфopмaцiя, якя cтae гoлoвнoю cфepoю eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Te ж caмe cтocyeтьcя i кяпГт^у, зeмлi тя бyдь-якoгo iншoгo фaктopy era-томши, y якoмy виcтyпae зpeчeвлeнa ^яця. Бiльшe тoгo, iнфopмaцiю, як i кяпГтнл, мoжнa нaкoпичyвaти тя збepiгaти для мaйбyтньoгo ви^-pиcтaння. У цьoмy випядку eкoнoмiчний eфeкт, який дocягaeтьcя «кoмпaнiями III xвилi» (зя O. Toффлepoм) визнaчaeтьcя нe тим, щo вoни пpaцюють вaжчe, a тим, щo ïx пpaця швидшя, aджe бaзyeтьcя нe ня м'язax, a ня iнфopмaцiï тя твopчocтi [18, 254].
Oтжe, cxeмa, зя якoю вiдбyвaвcя пpoцec виpoбництвa зя чaciв Гидуст-piaльнoгo cycпiльcтвa, ^^ecre^ cвoгo чacy К. Mapкcoм, змiнюeтьcя: тe-пep пpoдyктивнa пpaця людини вiдбyвaeтьcя нe зя дoпoмoгoю piзниx зя-coбiв пpaцi, a чepeз ниx. Людиня, щo дoci буля зaлyчeнoю дo бeзпocepeд-ньoгo npo^cy виpoбництвa, тeпep вiдxoдить вгд moro, зaлишaючиcь дeщo ocтopoнь: вoнa стяе кepiвнoю лaнкoю y пpoцeci виpoбництвa, зя^-би пpaцi якoï являють coбoю пoняття, зя дoпoмoгoю кoтpиx cпpямo-вyeтьcя дгя aвтoмaтичниx cиcтeм, в тoмy чиcлi i po6o™.
Збiльшeння кiлькocтi фaктopiв, якг мoжyть впливяти ня пpoцec ви-poбництвa — eкoлoгiчнi, eкoнoмiчнi, eнepгeтичнi тoщo — викликяе ж-oбxiднicть таяв^^ бiльшoï кiлькocтi iнфopмaцiï для ïx вpaxyвaння. Pe-зyльтaтoм цьoгo е збiльшeння вiдcoткa нayкoвиx poзpoбoк y гялуи мя-тepiaльнoгo виpoбництвa, зoкpeмa cтвopeння штyчниx мaтepiaлiв i rapo-вини, зacтocyвaння якиx бyлo б бeзпeчним для людини тя нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, пoшyк нoвиx нeтpaдицiйниx джepeл eнepгeтичниx pecypciв, бeзвiдxoднe виpoбництвo, пoвтopнe викopиcтaння cиpoвини, зacтocyвaн-
ня кoмп'ютepiв i кoмп'ютepниx тexнoлoгiй, кoмyнiкaцiйниx лiнiй нoвoгo пoкoлiння тoщo.
Taким чинoм, y cycпiльcтвi нoвoгo типу iнфopмaцiйнi pecypra CTa-ють гoлoвними eкoнoмiчними pecypcaми, тайбшьшим пoтeнцiйним peлoм fera бaгaтcтвa [17, З9З], зaлишaючиcь ^и цьoмy i ix единим oбмe-жуючим фaктopoм.
Пepeтвopeння iнфopмaцiï та cтpaтeгiчний pecypc cycпiльнoгo poзвит-ку oбyмoвлюe нeoбxiднicть мoдepнiзaцiï пpoцeciв yпpaвлiння як iнcтитyтy кepyвaння тa cпpямyвaння iнфopмaцiйниx пoтoкiв, щo циpкyлюють як мш кepyючoю тa викoнaвчoю лaнкaми, тaк i м1ж ïx oкpeмими пiдpoз-дiлaми, a^e вщ eфeктивнocтi yпpaвлiнcькиx пpoцeciв зaлeжить якicть coцiaльнoгo мeтaбoлiзмy в цiлoмy.
Aдaптyвaння cиcтeми yпpaвлiння дo нoвиx пpинципiв буття, щo фop-мyютьcя, виявляeтьcя y виникнeннi тa poзpoбцi дoктpини, яга пoчaлa ви-знaчaтиcя як дoктpинa «opгaнiзaцiйнoгo гyмaнiзмy» [1, 218]. Згiднo з жю, ycпiшнe фyнкцioнyвaння тa вдocкoнaлeння пepcпeктивниx гaлyзeй ви-poбництвa, яю знaйдyть cвoe шиpoкe зacтocyвaння y cycпiльcтвi iнфop-мaцiйнoмy, знaxoдятьcя в зaлeжнocтi вщ piвня зaдoвoлeння пoпepeдньoгo piвня пoтpeб пpaцiвникiв, тoбтo пoтpeб, як1 були пpoвiдними в iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi. Toмy вaжливим cтae ж тшьки виcoкa ocвiтa, aлe й мaтepiaльнi yмoви життя, cпpиятливий пcиxoлoгiчний клiмaт, вщчуття cтaбiльнocтi тa бeзпeки.
У цьoмy пpoцeci aдaптaцiï cиcтeми yпpaвлiння дo вимoг eфeктивнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтвa чи opгaнiзaцiï зa нoвиx yмoв, як1 фopмye iнфop-мaцiя як cиcтeмoyтвopюючa cклaдoвa нoвиx cycпiльниx вiднocин, вaжли-ву poль вiдiгpae зacтocyвaння «iнтeлeктyaльниx тexнoлoгiй», щo пepeтвo-pюютьcя, як зayвaжye Д. Бeлл, нa ключoвий iнcтpyмeнт cиcтeмнoгo aнa-лiзy тa пpoцecy пpийняття prnern [2, ЗЗ0—З42]. Cyтнicть тaкoï тexнoлoгiï пoлягae в тoмy, щo вoнa дae мoжливicть зaмiнити iнтyïтивнi cy^mra чiткими aлгopитмaми, пpaвилaми пpийняття prnern, щo oбyмoвлюeтьcя пpiopитeтнicтю знaнь y cycпiльcтвi, пoбyдoвaнoмy нa зacaдax paцioнaльнoï iнтeлeктyaлiзaцiï. Пpoцec yпpaвлiння, який paнiшe здiйcнювaвcя штуь тивнo aбo <^a тpaдицieю», тeпep oтpимye нayкoвoгo oбfpyнтyвaння, щo дae мoжливicть пocтaвити пщ кoнтpoль пpийняття piшeнь, зpoбити тага нaйб^ьш eфeктивним, уникнути cyб'eктивнocтi cy^ern.
Toж виявляeтьcя нeoбxiдним пoeднaння пpoцecy piшeння, який нa-лeжить людиш, з нayкoвим poзpaxyнкoм йoгo мoжливиx нacлiдкiв i вiдбopy oптимaльнoгo piшeння, бaзyючиcь нa iнфopмaцiйнiй мoдeлi, яку cтвopюe кoмп'ютep, тoбтo людинa тa кoмп'ютep yтвopюють, як ввaжae P.Ф.Aбдeeв, cвoepiдний кoмплeкc, дiя якoгo бaзyeтьcя нa пpинципi дo-дaткoвocтi [1, 2З5].
Oтжe, xapaктepнoю oзнaкoю cиcтeми yпpaвлiння, щo фopмyeтьcя в iнфopмaцiйнoмy cycп^ьcтвi, е дoмiнyвaння пpинципy «opгaнiзaцiйнoгo гyмaнiзмy», a тaкoж шиpoкe впpoвaджeння y життя iнтeлeктyaльнoï тexнo-
лoгiï, щo являе coбoю пoeднaння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy людини з тexнiчними мoжливocтями iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй.
Зд^^нни iнфopмaцiйниx взaeмoдiй y cycпiльcтвi нoвoгo типу cтae мoжливим зявдяки coцioкyльтypниx кoмyнiкaцiй, дe пepшe
мгсда нaлeжить кoмп'ютepнiй oбpoбцi iнфopмaцiï. Пepeвaгa цьoгo виду кoмyнiкaцiй пoлягae y тому, щo, пo-пepшe, вщпадяе нeoбxiднicть y вeли-киx cxoвищax для збepiгaння дpyкoвaниx зacoбiв iнфopмaцiйнoгo oбмiнy; пo-дpyгe, виявляeтьcя дocтyпнoю будь-якя iнфopмaцiя, пoчинaючи вгд xyдoжнix, фiлocoфcькиx, ^yE^rn тя iншиx твopiв piзниx чя«в i нapoдiв, i зякгнчуючи cyчacними дяними piзниx гaлyзeй дiяльнocтi людини; та-тpeтe, нeoбмeжeнo зpocтae швидккть oтpимaння нeoбxiднoï iнфopмaцiï; пo-чeтвepтe, збiльшyeтьcя oбcяг iнфopмaцiï, щo циpкyлюe y cycпiльcтвi, пгдвищуючи йoгo пpoдyктивнicть.
Bдocкoнaлeння цьoгo виду кoмyнiкaцiй викликяе дo життя тeндeнцiï, щo мяють звopoтний вплив ня зв'язки тя cтpyктypy cycпiльcтвa. ^йвяж-ливiшoю cepeд нж е cтвopeння cвiтoвoï iнфopмaцiйнoï мepeжi Internet, фaкcимiльнoгo зв'язку, нacлiдки чoгo виявляютьcя y тaкиx явищax, якг вiдoбpaжaють xapaктepнi pиcи вжe нoвoгo типу cycпiльcтвa.
Taким чинoм, мopфoлoгiя cycпiльcтвa бaзyeтьcя ня пpoцeci ц^ку-ляцл чepeз пocepeдництвo лoгiчниx з^^вм cтpyктyp iнфopмaцiï, щo cтвopюe фopми ïï cпpийняття y кoлeктивнoмy бeзcвiдoмoмy y виглядГ ce-мaнтичниx фмырГв (apxeтипoвиx фopм). Ocoбливocтi poзпaкoвки cмиcлiв пpи цьoмy вiдoбpaжaютьcя y куль^ни тpaдицiï тя зaкpiплюютьcя ^ш^льними iнcтитyтaми, якг зaбeзпeчyють пpoцecи збepiгaння тя вдo-cкoнaлeння coцiaльнoгo iнтeлeктy як фopми icнyвaння нoocфepи ^виу cмиcлiв, якими вoлoдie coцiyм y виглядГ зняння).
Mopфoлoгiю iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa визнячяе пiдвищeння poлi зняння y npo^cax coцiaльнoгo мeтaбoлiзмy, a тятж знaчeння лoгiчнoï фopми тpaнcляцiï cмиcлiв зя дoпoмoгoю знaкoвиx cиcтeм, щo зaкpiплю-eтьcя y пpинципoвo нoвoмy пoдiлi пpaцi, який здiйcнюeтьcя ня пiдcтaвi вoлoдiння фyнкцioнaльнo нeoбxiдними для eфeктивнoï життeдiяльнocтi тя poзвиткy ocoбиcтocтi oбcягaми iнфopмaцiï, пepeтвopюючи ïï, тяким чи-нoм, ня cтpaтeгiчний pecypc cycпiльнoгo poзвиткy.
Пoдiбнi пepeтвopeння oбyмoвлюють тpaнcфopмaцiю coцiaльнoгo мe-тaбoлiзмy, який oтpимye ня пoчaткy XXI cтoлiття пepeвaжнo coцioкyль-тypнoгo, a ж гpyбo мaтepiaльнoгo xapaктepy. Пpи цьoмy вiдбyвaeтьcя пiдвищeння iнтeнcивнocтi iнфopмaцiйниx ^тошв, a тaкoж зpocтaння ïx ceмaнтичнoï нaвaнтaжeнocтi, oбcяги якиx cпpичиняють як^й змши y cтpyктypi тя пpинципax фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa y нaпpямкy тага iнфopмaцiйнoгo типу, змшюючи пpiopитeти y тага cфepax: ня пepшe мгсда виxoдить дyxoвнe виpoбництвo тя cфepa нядяння пocлyг.
Укpaïнa як cyб'eкт мiжнapoднoгo cпiвpoбiтництвa е бeзпocepeднiм yчacникoм coцioкyльтypнoï ime^a^'i, щo вiдбyвaeтьcя ня нoвiй кoмyнi-кяцГйнГй ocнoвi. Iнфopмamuзaцiю в yKpaïrn бyлo poзпoчaтo, як вiдoмo,
створенням вiдoмчиx шформацшних систем. Кожна державна установа, науково-дослщний iнститут, iнфoрмацiйнo-oбчислювальний центр, пщ-приемство, незалежно вiд рoзмiрiв та форми власносп, з набуттям неза-лежност почали створювати неoбxiднi для свое! дiяльнoстi бази даних. Сучасний стан шформатизацп в Укра!т характеризуеться формуванням i реалiзацiею державно! шформацшно! политики, активним створенням нормативно-правово! бази сфери шформатизацп та шформацшно! д1яль-ность Прийнято низку закoнiв Укра!ни, наприклад: «Про шформащю», «Про державну таемницю», «Про захист шформацп в автоматизованих системах», «Про Нацюнальну програму шформатизацп», «Про друковат засоби масово! шформацп (пресу) в Украiнi», «Про шформацшш агентства», «Про державну пщтримку засoбiв масово! шформацп та сощальний захист журналiстiв», «Про зв'язок», «Про б!блютеки i бiблioтечну справу», «Про нащональний арxiвний фонд i арх!вш установки» тощо, низку 1нших нормативних аклв Кабiнету М1н1стр1в Укра!ни та Указ!в Президента Укра!ни, а також розроблено законопроекти «Про концепщю роз-витку телерадioiнфoрмацiйнoгo простору Укра!ни», «Про захист персо-нальних даних», «Про нащональт iнфoрмацiйнi ресурси», «Про контроль стану шформацшно! безпеки в мережах передач! даних» тощо, якг стали основою для створення ылькох oрганiзацiй, що займалися проблемами шформацп, наприклад, Державна служба Укра!ни з питань техшчного за-хисту шформацп, Державний комгтет Укра!ни зв'язку та шформатизацп, Miжвiдoмча ком1с1я з питань шформацшно! полгтики та iнфoрмацiйнo'! безпеки тощо. Сьогодш в Укра!нi функцюнують 1нститут наукoвo-теxнiч-но! та екoнoмiчнoi iнфoрмацГ!, 1нститут проблем реестрацГ! шформацп НАН Укра!ни, oстаннiм розроблено та впроваджено метабазу даних «Реестр шформацшних ресур^в м. Киева».
Треба зазначити, що процес шформатизацп в Укра!ш значно поси-лився з поширенням так званого Bсесвiтньoгo павутиння. Уже через рш п1сля створення шформацшно! мережi Internet у 1992 роц1 було зареест-ровано домен.иа, i сьогодш Укра!на по^дае 28-ме мiсце в вврош та 45-те мiсце у свш за наданням нацioнальниx шформацшних ресур^в та вико-ристанням свггових через мережу.
У бурхливому океаш iнфoрмацii, що невпинно поповнюеться, принци-пово змiнюеться роль бiблioтек. Саме ^уковГ бiблioтеки серед перших почали трансформацго iнфoрмацiйнoгo середовища Укра!ни, почали розроб-ляти нов1 технологи бiблioтечнo-iнфoрмацiйнoгo обслуговування. У 1995 рощ у НБУВ була створена нова структура — Служба шформащино-анаттично-го забезпечення oрганiв державно! влади (С1АЗ) та iснуе проект створення европейсько! бiблioтеки, мета якого — створити загальноевропейську циф-рову бiблioтеку з багатомовним доступом за пщтримкою европейських нацioнальниx книгосховищ i п1д керiвництвoм Британсько! бiблioтеки, де громадяни ввропи матимуть в1льний доступ до не!. В Укра!ш розпочата робота по розробщ системи електронних бiблioтек, першою з яких стане елек-
тpoннe oб'eднaння тpьox пpoвiдниx бiблioтeк Укpaïни: HБУ iмeнi B. Bep-нaдcькoгo, Пapлaмeнтcькoï бiблioтeки тя БКИУ гм. T. Шeвчeнкa.
У cвiтi ниш нядяють вeликoгo знaчeння poзвиткy тяк звaниx гiбpид-нж бiблioтeк (тepмiн виник y 1996 po^), тoбтo cyчacнa бiблioтeкa мяе cтaти тpиeдиним бiблioтeчнo-бiблioгpaфiчним, нayкoвo-дocлiдним i культ-ocвiтнiм цeнтpoм, щo ви^яе лeдвe нe пpoвiднy poль y нayкoвo-iнфop-мaцiйнoмy зaбeзпeчeннi няуки, ocвiти, кyльтypи, yпpaвлiння. Paзoм Гз тим, вoнa збaгaтитьcя нoвими пpoфiлями й мoдeлями, щo вiдпoвiдaють нoвoмy чacy. Пpoтe впpoвaджeння нoвiтнix iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй в Укpaïнi гaльмyeтьcя cлaбкoю кoмп'ютepнo-кoмyнiкaцiйнoю бaзoю бГблю-тeк, дoнинi ж poзpoблeнi нayкoвo-мeтoдичнi й opгaнiзaцiйнo-тexнoлo-пчш ocнoви фyнкцioнyвaння cлyжби eлeктpoннoï дocтaвки дoкyмeнтiв, дoтeпep нe cтвopeний звeдeний дoвiдкoвo-пoшyкoвий aпapaт Дepжaвнoгo бiблioтeчнoгo фoндy Укpaïни, нe пpийнятi дoкyмeнти ^o oбoв'язкoвy ж-peдaчy з нayкoвo-дocлiдниx зaклaдiв y гoлoвнi aкaдeмiчнi бiблioтeки eлeк-тpoнниx вepciй публГкяцш тoщo.
Oтжe, пpoцec cтвopeння iнфopмaцiйнoï iнфpacтpyктypи в Укpaïнi ^o-гoднi нябувяе oзнaк кepoвaнocтi, ocкiльки cфopмoвaнa i peaлiзyeтьcя дep-жявня пoлiтикa y cфepi iнфopмaтизaцiï; aктивнo cтвopюeтьcя нopмaтивнo-пpaвoвa тя нopмaтивнo-тexнiчнa бязи cфepи iнфopмaтизaцiï; нябувяе cили peгioнaльнa cклaдoвa iнфopмaтизaцiï; нябувяе cили pинoк c^acrax i^op-мaцiйниx тexнoлoгiй тя талут (нaпpиклaд, дocтyп дo Internet гз мoбiльнoгo тeлeфoнy); здiйcнюютьcя зaxoди ня зaxиcт iнфopмaцiï тя зaбeзпeчeння iнфopмaцiйнoï бeзпeки дepжaви в yмoвax зacтocyвaння кoмп'ютepнoï тexнiки (xoчa, як вipнo пiдкpecлив O. Cocнiн, ocтaннe жки щo нeдocкoнa-лe; poзвивaeтьcя мiжнapoднe cпiвpoбiтництвo y cфepi iнфopмaтизaцiï.
Ha цьoмy iнтeгpaцiйнi пpoцecи coцiaльнoгo cвiтy нe зaвepшyютьcя, ocкiльки плaнeтapнe людcтвo, як живя poзyмнa peчoвинa, мяе y нeдaлeкo-му мaйбyтньoмy пepeйти y фязу aнmponoгeннoï цuвiлiзaцiï, a ж oзнaчae, щo плaнeтapнa cпiльнoтa пoчнe poзпoвcюджyвaтиcь y кocмoci. Cпoчaткy нaвкoлo плaнeти Зeмля, a таим y ближньoмy i дaльньoмy кocмoci. Цe цiлкoм зaкoнoмipнo, ocкiльки людиня як мiкpoкocм е чacтинa Bcecвiтy.
Щo вщчувяе людиня, тe тавижн вщчувяти й Bcecвiт. Miж ними кнуе iмaнeнтний зв'язoк, a ocrî^™ цe тяк, тo цeй кocмoc, як ми йoгo знaeмo, ж мoжe бути шшим. Tyт ^гаябливими видaютьcя eвoлюцiйнi weï К. Ц^л^в^^го, який пиcaв пpo тe, щo «будь-який aтoм мaтepiï пoчyвaeтьcя витавши нaвкoлишнiй oбcтaнoвцi. Дoлyчaючиcь дo ви^-кoopгaнiзoвaниx icтoт, вш живe ïxнiм життям i вщчувяе пpиeмнe й ж-пpиeмнe, дoлyчaючиcь дo нeopгaнiчнoгo cвiтy, вш нeмoв би зя^^е, ж-пpитoмнie, пepexoдить дo жбуття» [19, З—З5]. Bcecвiт е opгaнiзaцiйнa фopмa cпiвicнyвaння cвiтiв. У ньoмy пянуе, ня няшу думку, eнepгo-iнфopмaцiйнa eднicть.
У тaкoмy ce^i мoжнa гoвopити пpo тoчкy «Oмeгa» Teйяpa дe Шapдe-ня, oчiкyвaний «Beликий нoocфepичний виб^» B. Кязнячеевя, «^б^лют-
ний Дyx» Г. ^геля тa iншi мoмeнти, пoв'язaнi, як тeпep виявляeтьcя, iз пpoявoм нaдcиcтeмнoгo пiдpiвня opгaнiзaцiï Kocмiчнoгo Po^ymy.
Tyr ми мaeмo cпpaвy з Haджиттям. Mи впpитyл нaблизилиcя дo тoгo, щoб пiдтвepдити думку B. Bepнaдcькoгo пpo тe, щo в piзниx cфepax i нa piзниx piвняx iepapxiчнoï opгaнiзaцiï Bcecвiтy, викopиcтoвyючи piзнi типи мaтepiaльнo-eнepгeтичниx пoтoкiв, гснують нaдзвичaйнo piзнi фopми живй peчoвини, зacнoвaнi нa piзниx пoльoвиx фopмax. Зoкpeмa тe, дo чoгo ми зapaз пiдiйшли, oзнaчae, щo гснуе cпeцифiчнa фopмa poзyмнoï живй peчo-вини з eлeктpoмaгнiтним видoвим пoлeм. Taким чинoм, пiдтвepджeнa й гeнiaльнa дyмкa П. Copoкiнa пpo тe, щo «нaйcклaднiшi фopми u^imaa^! пoxoдять тiльки вщ poзвинeнoгo пcиxiчнoгo життя людини» [16, 490].
Ha icнyвaння oб'eктивнo «зaпpoгpaмoвaнoï» зaгaльними фiзичними зaкoнaми пpocтopoвo-тимчacoвoï лoкaльнoï cфepи, в якш cтвopюютьcя yмoви для пoяви миcлячиx живиx icтoт, вкaзye й B. Cкapбнiкoв. Зoкpeмa вiн пишe: «У peзyльтaтi eвoлюцiï кocмiчнoгo цiлoгo винигають живa pe-чoвинa й poзyмнa живa peчoвинa, oб'eктивнo cтae мoжливим виникнeння cпeцифiчниx, нaйcклaднiшиx фopм opгaнiзaцiï кocмiчниx мaтepiaльниx пoтoкiв y жвнж лoкaльниx cфepax y paмкax пpocтopoвo-тимчacoвoï op-гaнiзaцiï Bcecвiтy» [6, ЗЗ].
У чepвнi 2000 poкy Miжнapoднa peecтpaцiйнa пaлaтa iнфopмaцiйнo-iнтeлeктyaльнoï товизни видaлa пaтeнт нa вiдкpиття aкaдeмiкy B. Axa-жe пpo тe, щo Людcтвo y Bcecвiтi ж caмoтнe. Пaтeнт пiдпиcaв aкaдeмiк A. Xapiтoн.
I цe нe дивто, ocкiльки, якщo пpипycтити, щo 1—2 вш^тки зipoк з пpиблизнo 400 мщц., щo фyнкцioнyють y жшш Гaлaктицi, здaтнi rnpo-дити життя, то да вщ 4 дo 8 млpд. плaнeт.
Oтжe, нapoщyвaння iнфopмaцiйнoï cклaдoвoï y cтpyктypi ocoбиcтocтi i ^вдуму вeдe дo вcтaнoвлeння пiд тж^м coцioкyльтypнoï ime^a^'i якicнo жвй omurtoriï coцiaльнoгo cвiтy, ocкiльки «ceмaнтичнa iнфop-мaцiя (iнфopмaцiя y виглядi зжнь — iнтeлeктyaльнoгo «пpoдyктy») е ж пpocтo ocнoвoю poзвиткy бyдь-якoгo ^вдуму, йoгo гoлoвним pecypcoм, aлe i являе coбoю oнтoлoгiчнo пoвнoцiнний, caмocтiйний фeнoмeн. Moвa йдe пpo ocoбливy — тoнкy мaтepiю, якa ж «poзчиняeтьcя» y eнepгocтpyк-тypax i eнepгoпoтoкax, a мae влacнi cтpyктypи i мexaнiзми, щo oбyмoвлю-ють твopчi пoтeнцiï cycпiльcтвa, piвeнь тага життeдiяльнocтi.
Пo cyтi, ми пoдiляeмo iдeю Ю.M.Kaнигiнa пpo пepexiд cyчacнoгo coцiaльнoгo cвiтy дo нoвoï oнтoлoгiï, яку мoжнa нaзвaти iнфopмaцiйнoю чи кoгнiтивнoю oнтoлoгieю. Taкa «oнтoлoгiя ж т1льки дoпoвнюe, aлe й зaмiнюe тpaдицiйнy гpyбo мaтepiaлicтичнy oнтoлoгiю з ïï «eкoнoмiзмoм», лaплaciвcьким дeтepмiнiзмoм, нeздaтнicтю cтвopити пepeдyмoви для нay-кoвoгo poзглядy cyчacниx — iнтeлeктyaльниx i дyxoвниx фaктopiв coцiaль-нoгo ^o^ecy» [8, 4], — зaзнaчae жй aвтop, i ми з ним пoгoджyeмocь.
Oтжe, coцioкyльтypнa iнтeгpaцiя нece y co6í caмe тaкий eфeкт — eфeкт вcтaнoвлeння якicнo нoвoï oнтoлoгiï coцiaльнoгo cвiтy i, тaким чи-
hom, CTpyKTypye BcecBiT. .TroflHHa no^HHae KBorao, are HeBiflBOpOTHO BnraH-BaTH Ha BcecBiT. BoHa 3MeHmye Horo ernponiro i Hapo^ye HerenrponiHHHH noTeHuiara.
Xona HereHTponiHHicTB BcecBiTy aHirwroeTbca TaK 3BaHoro TeMHoro eHepriero. D,e flOBOflHTb KOMaHfla B^eHHx Ha norai 3 AflaMOM PeHcoM, npo^eco-pOM yHiBepcHTeTy ^xoHa XonKiHca (The Johns Hopkins Universitys, CfflA), ^o flocraiflHra ycnix flocraiflxeHb rpHpMHoi flaBHHHH — BiflKpHrra y 1998 poui TeMHOi eHeprii. PeTeraBHO bhbhhbmh 24 HaflHOBi b flaraeKHx raraaKTHKax, 6wBmicrb i3 hkhx BiflKpHTi b ocTaHHi flBa pOKH, B^eHi niflTBepflHra, ^o Hafl-HOBi 3ipKH cBiTHTB Ha6araTO craa6Kime, Hix oniKyBaraoca, orxe, bohh Biflflaraa-roTtca Bifl 3eMrai mBHflme, Hix nepefl6anaraoca. To6to BcecBiT p03mHproeTtca mBHflme. nprnoMy, ockwbkh HaHBiflflaneHima 3 HaflHOBHx nepe6yBae Ha BiflcTaHi 9 Mrapfl. cBiTraoBHx pOKiB, npHcKOpeHHa p03mHpeHHa BcecBiTy 3a pa-xyHOK «TeMHOi eHeprii» pO3nonaraoca aK MiHiMyM 9 Mrapfl. pOKiB TOMy.
HoBi x flaHi, OTpHMaHi 3a flonoMororo TeraecKona Hubble, BaxraHBi flraa acTpo$i3HKiB. ^k 3p03yMira0 3 hhx, npH6raH3H0 5—6 Mrapfl. pOKiB TOMy BcecBiT pO3mHpHBca HacriraBKH, ^o cara BiflmTOBxyBaHHa («TeMHa eHepria», ^o npHcKOproe pO3mHpeHHa BcecBiTy) p03n0nara nepeBaxaTH Hafl cHraaMH rpaBiTauiHHoro npHTaraHHa, ^o cnoBiraBHroroTB Horo.
^k o6pa3HO BHcraoBHBca PeHc, caMe 3 thx nip TeMHa eHepria BHrpae b rpaBiTauii y «BcecBiTHBOMy nepeTaryBaHHi KaHary».
TaKHM hhhom, kocmmhhh TeraecKon Hubble flOBiB, ^o TaeMHma $opMa eHeprii, ^o cnonarKy 6yraa nepefl6aneHa AraB6epT0M EHHmTeHHOM, a noTiM BiflKHHyra hhm aK «HaH6wBma noMHraKa», Ma6yrB, He npocTO icHye, are h cnpHae pO3mHpeHHro BcecBiTy. EHHmTeHH Bnepme 3anponoHyBaB iflero icHy-BaHHa b KocMoci cara, aKa BiflmTOBxye Ta nparHe flo 6araaHcy, Ha npOTHBary rpaBiTauii. Thm nacoM pO3yMiHHa npHpoflH TeMHOi eHeprii e HaH6wBmoro npo6raeMoro, 3 aKoro cTHKaroTBca ^axiBui Hapa3i. 3riflHO 3 flyMKoro B^eHHx, TeMHa eHepria 3aHMae 70% BcecBiTy, nacTHHa npHnaflae Ha TeMHy MaTepiro (25%) Ta HOpMaraBHy MaTepiro (5%). Are ue Bxe npo6raeMH kocmmho'I iHTe-rpauii, ^o MaroTB Typ6yBaTH HacTynHi noKoraiHHa B^eHHx.
^¡TepaTypa:
1. A6fleeB P.O. ohhoco^hh HH^opMauHOHHOH uHBHraH3auHH / P.O.A6fleeB. — M.: B^AAOC, 1994. — 336 c.
2. Berara CouHanBHBie paMKH HH$0pMauH0HH0r0 o6^ecTBa / Berara ; [nep. c aHrra., coct. n.C.TypeBHq] // HoBaa TexHOKpaTHqecKaa BoraHa Ha 3anafle. — M.: nporpecc, 1986. — C. 330—342.
3. Bex B.n. HeraoBeK h BceraeHHaa / B.n.Bex. — 3anopox&e: PA «TaH#eM-Y», 1998. — 144 c.
4. Bex ro.B. CaM0p03r0pTaHHa couiaraBHoro cBiTy / ro.B.Bex. — K.: BHfl-BO HnY iMeHi M.n.^paroMaHOBa, 2007. — 248 c.
5. Донченко Е А. Социетальная псих1ка / Е.А.Донченко. — К.: Наукова думка,
1994. — 207 с.
6. Казначеев В.П. Феномен человека: космические и земные стоки / В.П.Казначе-ев. — Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 1991. — 128 с.
7. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство / А. Камю; [пер. с фр.]. — М.: Политиздат, 1990. — 415 с.
8. Каныгин Ю.М. Основы когнитивного обществознания (Информационная теория социальных систем) / Ю.М.Каныгин. — Киев: Украинская Академия информатики, 1993. — 236 с.
9. Красильщиков В.А. Ориентиры грядущего? Постиндустриальное общество и парадоксы истории / В.А.Красильщиков // Общественные науки и современность. — 1993. — № 2. — С. 165-175.
10. Кузьмш М.В. Самооргашзац1я та соцюеволющя / М.В.Кузьмш // Фшос. i сощол. думка. — 1994. — № 9-10. — С. 99-133.
11. Лобанова АС. Инфлайтная энергия как детерминанта адаптационной способности людей в трансформирующемся обществе / А.С.Лобанова, В.Д.При-липенко // 1нформоенергетичш технологи адаптацшних процеив життедяль-носп на початку III-го тисячолггтя: Зб. наук. праць. — Ки!в — Кривий Pin ЗАТ «ЗТНВФ «КОЛО»», 2001. — С. 59-66.
12. Налимов В.В. Спонтанность сознания / В.В.Налимов. — М.: Прометей, 1989. — 287 с.
13. Налимов ВВ. Реальность нереального. Вероятностная модель бессознательного / В.В.Налимов, Ж.А.Дрогалина. — М.: Изд-во «Мир идей», АО АКРОН,
1995. — 432 с.
14. Новжов Б.В. Творчють як споиб здшснення гумашзму / Б.В.Новжов. — К.: НТУУ «КП1», 1998. — 310 с.
15. Рассел Б. Философский словарь разума, материи и морали / Б. Рассел; [пер. с англ.]. — К.: Port-Royal, 1996. — 368 с.
16. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П. Сорокин. — М.: Политиздат, 1992. — 540 с.
17. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики // Новая технократическая волна на западе / Т. Стоуньер; [пер. с англ. ,сост. и вступ. ст. П. С. Гуревича]. — М.: Прогресс, 1986. — С. 392-409.
18. Тоффлер О. Будущее труда / О. Тоффлер; [пер. с англ., сост. и вступ. ст. П.С.Гуревича] // Новая технократическая волна на Западе. — М.: Прогресс, 1986. — С. 250-275.
19. Циолковский К.Э. Монизм Вселенной / К.Э.Циолковский // Сборник «Русский космизм». — М.: ПАИМС, 1992. — С. 3-35.
20. Эдвинсон Л. Интеллектуальный капитал / Л. Эдвинсон, М. Мэлоун; под ред. В.Л.Иноземцева // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. — М.: Academia, 1999. — С. 429-447.
21. Юнг К.Г. Собрание сочинений. Психология бессознательного / К.Г.Юнг; [пер. с нем.]. — М.: Канон, 1994. — 254 с.
Владимир Бех, Юлия Бех. Информационное единство социальных систем или новая роль науки и образования в формировании онтологической основы современного мира.
В статье показано, что источник и первопричина социокультурной интеграции социального мира связаны с саморазвертыванием аттрибугивных свойств человека, а именно — в спонтанном возрастании мощности его интеллекта. Авторы утверждают, что наращивание информационной составной в структуре личности и социума ведет к установлению под натиском социокультурной интеграции качественно новой онтологии социального мира, которую можно назвать информационной или когнитивной онтологией. Современное состояние социального мира охарактеризовано как переход к новой онтологии.
Volodymyr Bekh, Julia Bekh. Informational Unity of Social Systems or a New Role of Science and Education in Formation of the Ontological Basis of Modern World.
The connection between sources of socio-cultural integration of the social world and deployment of the attributive characteristics of a person, especially its intellectual growth, is defined in the article. The authors affirm that increase of the information component in the structure of an individual and society provides setting of a qualitatively new social ontology of the world under the pressure of socio-cultural integration, which could be called informational or cognitive ontology. The modern state of the social world is characterized as transition to a new ontology.
