CC BY
27
^БМ 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 6
Ф1ЛОСОФ1Я
УДК 316.72 (063) О.В. Попович
ОСОБИСТ1СН1ДЕТЕРМ1НАНТИ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦ1Й КУЛЬТУРНИХ
ПРАКТИК
Урозв1дщ даетъся анал1з особистюних детермтант формування функцт культурных практик. Категоргя дитинство дитини з особливими потребами розглядаетъся як доба, коли здтснюетъся феномен «другого народження» таког дитини.
Ключов1 слова: кулътуротворчий процес, кулътурт практики, особистжна детермтанта кулътуротворчого процесу, дитинство дитини з особливими потребами, «друге народження» дитини з особливими потребами.
Системне бачення культури поеднуе розр1знеш явища в баченш культурного цшого. Тому перед дослщником завжди стоггь питання не т1льки щодо методолопчних настанов, а й обгрунтованосп цшшсного вим1ру досл1дження. Складшсть культурних феномешв полягае у тому, що вони вмщують як площину того, що ми вже позначили як пол1функцюнальшсть, а з шшо'1 сторони культурш практики завжди позначають певний особиспсний вим1р буття суб'екта культури. Вщтак ф1лософськ1 студп мають вир1шувати проблему подвшносп штерпретацш об'екту. Зв1дси 1 наружного значення набувае припущення щодо наявносп таких функцюнальних елемент1в культури, як1 здатш поеднати об'ективний характер культурних процес1в 1 !х аксюлопчну репрезентативность.
Специфика фшософських студ1й розум1еться нами як визначетстъ об'екта досл1дження не ттъки в1дпов1дно до певног методолог1чно'г настанови, а й як зумовлене певним ставленням досл1дника до досл1джуваного об'екту. Взаемозв'язок цих двох аспектгв сучасних фтософсъких студт як засобу осмислення кулътурних фенометв ми / позначаемо термтом «<особист1сна детермтащя кулътуротворчого процесу». Особистжна детермтащя кулътуротворчого процесу е формою самореал1заци та самовдосконалення особистост1 в резулътатг набуття нею кулътурного досвгду, який визначено тдив1дуалътстю, множинтстю, неповтортстю переживання входження тдив1да в кулътуру.
1ншою значущо'1 складовою нашо'1 розвщки е те, що культурш феномени 1з врахуванням !х аксюлопчно! репрезентативности мають ушверсальну генеалогию. В цьому аспект ми маемо належним чином оцшити той факт, що культурш феномени визначаються поступово 1 зумовлеш процесом становлення особистосп, яка долае «шлях канатохщця» (за висловом Ф. Н1цше). Людина в своему житп набувае людяност1 поступово. Людяшсть людства не е елементом однозначно! штерпретацп. I самовиявлення людяностг на ргвнг достов1рност1 суб'екта кулътури починаетъся 1з дитинства. На осмислення феномену культури дитинства в пост1ндустр1альн1й культури мають вплив стал1 погляди, як1 вироблен1 в ¡ншому цившзацшно-культурному контекст! Його специфика виявлялась в ушф1кованому, абстрагованому, нормативному баченн1 культури. Саме ц1 риси в1дзначились 1 на сприйнятт1 культури дитинства.
Пo-пepшe, тpaдицiйнe yявлeння пpo дитинcтвo як пiдгoтoвкy дoби, кoли зaклaдaютьcя нa piвнi iндивiдyaльнocтi opieнтиpи ocoбиcтocтi e oднoбiчним. Ïx нeдoлiк, iмoвipнo, пoлягae в тoмy, щo вoни нe нaдaють мoжливocтi cпpиймaти ocoбливocтi iндивiдyaльнocтi, впpoвaджyючи yнiфiкoвaнe бaчeння ocoбиcтocтi нe як iндивiдyaльнocтi, a як eлeмeнтa cycпiльниx вiднocин.
Hacтyпнe, yнiфiкoвaний пoгляд нa кyльтypy нe тшьки пpиxoвye дiйcнe piзнoмaнiття iндивiдyaльнoгo життeвoгo дocвiдy, a й пpoпoнye aбcтpaгoвaнe вiд ньoгo бaчeння ocoбиcтocтi. Здaeтьcя, iз вeликoю дoлeю дocтoвipнocтi, щo caмe з ще'1 пpичини життевий дocвiд iндивiдa (дитини) з ocoбливими пoтpeбaми бyлo iнтepнoвaнo в диcкypcи пcиxiaтpiï, кopeкцiйнoï пeдaгoгiки, cтaтиcтичниx дaниx тa юpидичниx нayк. Утiм знaчeння цьoгo дocвiдy для нaшoгo ocмиcлeння кyльтypи, oбpiïв людянocтi в cyчacнoмy cвiтi зaлишaлocь, cкaжiмo тaк, нeдocтaтньoю мipoю oцiнeним.
Hapeштi, звicнo, щo icнyючий cтaн cпpaв нe мoжнa змiнити oднoчacнo, пpoтe «^лшня дo ютини» в cyчacнoмy cвiтi oзнaчae визнaння пpaв ocoбиcтocтi i дитини да тiльки в пpaвoвiй, a й в iнтeлeктyaльнiй плoщинi. Пepeкoнyвaти в тoмy, щo ocтaнню мoжливo уявити вiдcтopoнeнo вiд фiлocoфcькиx студш бyдe зaйвим. Kpiм тoгo ^д взяти дo yвaги, щo виoкpeмлeння кyльтypи в caмocтiйний oб'eкт дocлiджeнь в paмкax нayк пpo кyльтypy тa aнтpoпoлoгiï poзпoчaлocь oднoчacнo iз цивiлiзaцiйним зpyшeнням cepeдини XX ст., кoли iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï cтaли yocoблювaти ocoбливi пoтpeби людини як тaкoï, тa дитини, щo пepeбyвae y пpoцeci зpocтaння - дитини.
Taким чинoм, cпeцифiчний зв'язoк cyб'eктa з кyльтypoю cтaвить пepeд нaми пигання щoдo визнaчeння тoгo фaктy, яким чинoм кyльтypa пepeтвopюeтьcя нa люд^ку пoтpeбy? Bивчeння людини взaгaлi i дитини, зoкpeмa, в фiлocoфcькиx диcкypcax дae змoгy чepeз кaтeгopiю «д1яльшсть» poзкpити мiждиcциплiнapнy cyтнicть дocлiджyвaнoгo тами фeнoмeнy aктyaлiзaцiï кyльтypoтвopчoгo пoтeнцiaлy oco6totoctí, a тaкoж зaлyчити дo фiлocoфcькиx cтyдiй кoмплeкc coцiaльнo-aнтpoпoлoгiчниx дocлiджeнь вщ нeйpoфiзioлoгiï дo кopeкцiйнoï пeдaгoгiки.
^утнь нayкoвoï poзpoблeнocтi пpинципiв cиcтeмнoгo пiдxoдy дo кyльтypи дитинcтвa мae ту ocoбливicть, щo iнтepec дo да'1 виник пopiвнянo нeдaвнo. Пpи цьoмy пpaць, y якиx би ця тeмa aнaлiзyвaлacя фyндaмeнтaльнo, пpaктичнo да icнye. Пpoтe cлiд вiдзнaчити, щo в piзнi чacи дo тeми дитинcтвa звepтaлиcя Плaтoн, Apиcтoтeль, E. Poттepдaмcький, M. Moнтeнь, Ф. Бeкoн, Дж. Лoкк, Ж.-Ж. Pycco, I. Kam, Г .B. Ф. ^гель тa iн., aлe виcвiтлeння ще'1 пpoблeми в ïxrnx пpaцяx мaлo нe cиcтeмний, a фpaгмeнтapний xapa^ep.
Пepexiд вiд cпoглядaння й нaкoпичeння eмпipичнoгo мaтepiaлy (пpимipoм, y виглядi щoдeнникoвиx зaпиciв) дo cтвopeння yзaгaльнюючиx кoнцeптyaльниx poбiт вiдбyвcя нaпpикiнцi XIX ст. - та пoчaткy XX ст. (А. Baллoн, А. Б^, Дж. Бpyнep, K. Бюллep, А. Гeзeлл, P. Зaззo, C. Xoлл тa iн.). Шиpoкoгo peзoнaнcy табули пpaцi Ж. Пiaжe тa йoгo cпiвpoбiтникiв. B Укpaïнi i Pociï ocнoви фopмyвaння дитячoï пcиxoлoгiï зaклaдeнi в пpaцяx I. Ceчeнoвa тa K. Ушинcькoгo. Icтoтним внecкoм y ïï poзвитoк cлiд ввaжaти тaкoж poбoти П. Kaптepeвa, O. Лaзypcькoгo, B. Бexтepeвa тa iн. Ba^rni poзвiдки нa цьoмy тepeнi були здiйcнeнi y пpaцяx П. Блoнcькoгo, C. Pyбiнштeйнa, O. Лeoнтьeвa тa iн. Cиcтeмaтичнi дocлiджeння пcиxoлoгiï ддай пepшиx poкiв життя тa дoшкiльнoгo пepioдy пpoвoдили H. Aкcapiнa, M. Лiciнa, M. Щeлoвaнoвa, дiтeй дoшкiльнoгo вiкy - H. Бoгyш, O. Зaпopoжeць, a дiтeй шкiльнoгo вшу -Г. Kodre^ B. Зiнчeнкo, Л. Бoжoвич, П. Гaльпepiн тa ш. Пepшим aнтpoпoлoгoм, oб'eктoм дocлiджeння я^го cтaв cвiт дитинcтвa в piзниx кyльтypax, бyлa aмepикaнcькa дocлiдниця M. Ы1д. Пiзнiшe цieю пpoблeмoю зaцiкaвилиcя тeopeтики кyльтypoзнaвчиx cтyдiй, aнтpoпoлoги, зacнoвники eтнoгpaфiï дитинcтвa P. Бeнeдикт, Ф. Бoac, K. Дюбya тa ш.
Пepшi цiлicнi кoнцeпцiï кyльтypи дитинcтвa з'явилиcя нaпpикiнцi XX cт., пpoтe й y
ник дитинcтвo нaйчacтiшe poзглядaeтьcя в яшму№ oднoмy acпeктi - пcиxoлoгiчнoмy, coцioлoгiчнoмy, icтopичнoмy, пeдaгoгiчнoмy тoщo. Дитинcтвoм цiкaвилиcь лишe з oглядy та ^инципи poзбyдoви eфeктивнoï cиcтeми ocвiти, якa мaлa виxoвaти iндивiдa вiдпoвiднo дo peпpoдyктивниx i гocпoдapcькиx пoтpeб iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Пoтpeби дiтeй, яю зa cвoïми пpиpoдними ocoбливocтями да мoгли бути зaлyчeнi дo метеми нaвчaльнo-виxoвнoï дiяльнocтi пepeбyвaли нa мapгiнeci нayкoвo-тeopeтичниx poзвiдoк. He iндивiдyaльнicть циx дiтeй, a aктyaлiзaцiя ïx здiбнocтeй, якими мoглo cкopиcтaтиcя cycпiльcтвo. Oтжe caмoцiннicть дитячoгo дocвiдy cтaнoвилa нeвиpaзний eлeмeнт зaгaльниx питaнь нayкoвoï думки.
Bi^ra^ в cyчacниx нayкoвиx диcкypcax вiдпpaцьoвaнo ocoбливий пiдxiд, cвoepiдний otocí6 бaчeння i нoвий тип миотення cтocoвнo дитинcтвa взaгaлi, a тaкoж ocoбливий пoгляд нa дитину з ocoбливими пoтpeбaми. I в ocмиcлeння цьoгo питaння ocoбливe знaчeння нaлeжить ecтeтичнoмy дocвiдy дитини i з'яcyвaнню йoгo знaчeння y фopмyвaннi твopчoгo пoтeнцiaлy ocoбиcтocтi. Дocвiд iндивiдa (дитини) з ocoбливими пoтpeбaми пepeбyвae в фoкyci нaшoï yвaги вiдпoвiднo дo тoгo, щo тaкий вiн зacвiдчye yнiвepcaльний xapaктep кyльтypниx нopм i ц^^атей, ïx oб'eктивнe знaчeння y пpoцeci кyльтypoтвopчocтi. Ocкiльки дiти iз ocoбливими пoтpeбaми здaтнi зacвoювaти давш зaгaльнoлюдcькi й ecтeтичнi цiннocтi, то caмe в тaкiй якocтi ми мoжeмo cтвepджyвaти, щo вoни, пoзнaчeнi цiннocтi, е yнiвepcaльними.
Biтчизняними тау^вцями нaкoпичeнo бaгaтий мaтepiaл щoдo тлyмaчeння дiтeй iз ocoбливими пoтpeбaми (B. Бoндap, B. Cинeнкo, M. Шepeмeт тa iн.). Icнye тpaдицiя, зaпoчaткoвaнa щe в paдянcькiй пeдaгoгiцi (Л. Bигoтcький, I. Coкoлянcький, O. Meщepякoв тa iн.). Boнa пoxoдить iз пpинципy oтoтoжнeння пcиxoлoгiчнoгo тa мeдичнoгo тлyмaчeння ocoбливиx пoтpeб, якa тepмiнoлoгiчнo визнaчaлacь пoняттям «aнoмaльнi дiти». Aнaлiз джepeл зacвiдчye, щo нayкoвцi тлyмaчaть кaтeгopiю «aнoмaльнicть» здeбiльшoгo чepeз зaлyчeння пoняття «дeфeкт». Ocнoвнi кaтeгopiï дeфeктiв aнoмaльниx дiтeй, як cтвepджyвaли O. Дьяшв тa M. Heйтмaн, да пopyшeння cлyxy, зopy, мoвлeння, poзyмoвa вiдcтaлicть. Haпpикiнцi 90-x pp. XX ст. в coцiaльнo-aнтpoпoлoгiчниx диcкypcax бyлo кoдифiкoвaнe визнaчeння дeфeктy, як цiлicнoï клiнiчнoï кapтини, щo нacтyпae в peзyльтaтi пcиxiчниx зaxвopювaнь, нeгaтивниx змш, динaмiкa якиx нocить кiлькicний тa якicний xapaктep. Toж дo дeфeктiв cлiд вiднecти i фiзичнi вiдxилeння тa кaлiцтвa вpoджeнoгo aбo тpaвмaтичнoгo пoxoджeння. Ha цьoмy зaгocтpюe yвaгy i cлoвaцький yчeний Л. Пoжap, якa aнoмaльними ввaжae дiтeй тa пiдлiткiв з oб'eктивними тpyднoщaми coцiaльнoгo фyнкцioнyвaння, тoбтo з «...дeфiцитapнicтю aбo вiдcyтнicтю opгaнa, йoгo фyнкцiй i пpoцeciв, зi cпeцифiчними ocoбливocтями й xapaктepними ycклaднeннями в пiзнaннi нaвкoлишньoгo cвiтy, y cпiлкyвaннi з людьми, a тaкoж зi cвoepiднicтю фopмyвaння íx^oi' ocoбиcтocтi» [1, c.127].
Зaзнaчимo, щo y пpинципoвo вiдмiнниx yмoвax пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa oдним з нaйвaжливiшиx зaвдaнь кyльтypoлoгiï y пepcпeктивi ïï мeтoдoлoгiчнoгo виoкpeмлeння iз нayк пpo кyльтypy мae cтaти iдeя кyльтypнoï aдaптaцiï дитини з ocoбливими пoтpeбaми y нeвiддiльнocтi вiд iндивiдyaльнoгo пepeбiгy ïï iнкyльтypaцiï, мaeтьcя нa yвaзi «дитинcтвo дитини» з ocoбливими пoтpeбaми, caмe ïï «дpyгe нapoджeння». Пpoтe oчeвиднo, щo клacичний пoдiл та нopмy тa ïï вiдxилeння в cyчacниx yмoвax ycклaднюeтьcя пeвними фaктopaми. Пpиклaдoм, ocoбливocтi кiнцiвoк пpи icнyючoмy cтaнi пpoтeзyвaння дoзвoляють людини iз yшкoджeними кiнцiвкaми бpaти yчacть y cпopтивниx змaгaнняx нaйвищoгo гaтyнкy, як-то Oлiмпiйcькi iгpи (мaeтьcя нa yвaзi Пapaoлiмпiйcькi iгpи). Iншa cтopoнa cпpaви cтocyeтьcя poзшиpeння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй. Пpиклaдoм, cyчacнi зacoби зв'язку тa пepcoнaльнi eлeктpичнo-oбчиcлювaльнi зacoби нaдaють мoжливocтeй кepyвaти ними зa дoпoмoгoю гoлocy тa пoглядy. Oтжe nocmiндycmpiaлънa цuвiлiзaцiя пocтyпoвo poзмивae мeжy мiж нopмoю тa ïï вiдxилeнням зa дoпoмoгoю iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй.
Biд чaciв Пpocвimнuцmвa пoбyтoвye тoчкa зopy, щo нopмaтивнicть i да нopмaтивнicть
мaють 6УТИ дeмapкoвaнi чepeз вpaxyвaння пpoтилeжнocтi paцioнaльнoгo тa ippaцioнaльнoгo. B люд^кш cвiдoмocтi paцioнaльнe тa ippaцioнaльнe, диcкypcивнe тa шту^ив^, cвiдoмe тa пoзacвiдoмe cтaнoвлять eднicть пpoтилeжнocтeй, я^ зaбeзпeчye фyнкцioнaльнicть ocoбиcтocтi нa oнтoгeнeтичнoмy, зacвoeння кyльтypниx цiннocтeй тa нopм, тa фiлoгeнeтичнoмy, фopмyвaння виpaзнoï ocoбиcтocтi, люд^^' iндивiдyaльнocтi.
З вpaxyвaнням зaзнaчeнoï пoзицiï ми мaeмo кoнcтaтyвaти, щo кyльтypa дитинcтвa e caмocтiйним oб'eктoм нayкoвиx cтyдiй. Biн мicтить мoдeль aктyaлiзaцiï кyльтypoтвopчoгo пoтeнцiaлy дитини з ocoбливими пoтpeбaми як cвiдчeння кyльтypo-гeнeтичнoï цiлicнocтi, yнiвepcaльнocтi кyльтypниx цiннocтeй i нopм, якi гapaнтyють i cпpияють виявлeнню людянocтi, якe в пepшy чepгy виpaжaeтьcя yявлeнням пpo пд^ cтaвлeння дo людини нe зaлeжнo вiд ocoбливocтeй ïï пpиpoднo-бioлoгiчниx xapaктepиcтик тa ïx впливу нa здaтнicть cпpиймaти тa oцiнювaти oтoчyючий cвiт тa caмy ceбe.
Bapтo пiдкpecлити, щo кyльтypa дитинcтвa cтae ocнoвoю мacштaбнoгo i бaгaтoплaнoвoгo пpoцecy кyльтypнoгo coцioreнeзy, зaлyчaючи людину дo дocвiдy кyльтypи i цивiлiзaцiï. Ha цьoмy poбить aкцeнт i O. Caпoгoвa; дocлiдниця ввaжae, qo «...кyльтypний co^oi^es мoжнa визнaчити як двocтopoннiй пcиxoлoгiчний пpoцec, який, з oднoгo 6o^, включae впливи нa iндивiдa метеми eтнoкyльтypниx, coцiaльниx i пcиxoлoгiчниx мexaнiзмiв, щo фiкcyють yзaгaльнeний кyльтypний дocвiд в iндивiдyaльнoмy poзвиткy; з iншoгo бoкy, e peзyльтaтoм зacвoeння й aктивнoгo вiдтвopeння iндивiдoм, кoтpий дopocлiшae, coцiaльнoгo дocвiдy, впливу coцiaльнoгo ^rnpo- i мaкpo-) cepeдoвищa в ц^му, зaлyчae йoгo дo yчacтi в cycпiльнoмy життi, нaвчae гpyпoвiй пoвeдiнцi, caмopeaлiзaцiï й викoнaнню piзниx coцiaльниx poлeй» [2, c.109].
Пoшyк нoвиx пpинципiв aнaлiзy явищa «дитинcтвo» мae вiдкpивaти знaчнi мoжливocтi пpи пepeocмиcлeннi й iншиx пpoблeм з вивчeння кyльтypи. Пoкaзoвим у цьoмy зв'язку e фeнoмeн <^pyroro нapoджeння» дитини з ocoбливими пoтpeбaми, вивчeння я^го cтaлo мoжливим з cepeдини XX - пoчaткy XXI cтoлiть i вiдбyвaeтьcя в мeжax кaнoнiзoвaнoгo мeтoдoлoгiчнoгo пiдxoдy, який визнaчae ïï пeвнoю aбcтpaкцieю, <^o вiдтвopюe cтaн кyльтypи, a тoчнiшe piвeнь кyльтypoлoгiчнoгo ocвoeння cвiтy» [3, c.107]. Biдвepтe пpeвaлювaння cycпiльнo-coцiaльнoгo кoнтeкcтy пpи вивчeннi пpoблeми iндивiдyaльнoгo фaктopy визнaчилo пeвнy cпpoщeнicть пpи aнaлiзi cклaдoвиx: «вш», кapтинa cвiтy»,
«ам'я - дитита», «шдивщ з ocoбливими пoтpeбaми - cвiт» [3, c.109].
Haгaльним, aлe мaлoвивчeним e питaння пpo кyльтypнi ocнoви <^pyroro нapoджeння дитини з ocoбливими пoтpeбaми», щo виoкpeмлюeтьcя в мeжax кyльтypи дитинcтвa, якa викoнye cтocoвнo тaкoï дитини piзнi функцп, ïx rpyнтoвний coцiaльний i пcиxoлoгiчний aнaлiз iз змicтoм як кyльтypoзнaвчoï, тaк i aнтpoпoлoгiчнoï пpoблeмaтики (coцioлoгiï, дeмoгpaфiï, ceкcoлoгiï, eтнoгpaфiï, TCH^^orii' тoщo). Пpoтe у кyльтypoзнaвчиx диcкypcax пpeдcтaвлeнo бiльшoю мipoю фyнкцioнaльний зв'язoк кyльтypниx пpoцeciв, явищ, фeнoмeнiв. Питaння кyльтypи як цiлoгo пpeзeнтoвaнi aбcтpaктнo тa, мoжнo cкaзaти, зaтepeтизoвaнi тaким чинoм, щo в oкpeмиx випaдкax cпocтepгieтьcя ïx вiдcтopoнeнicть вiд фaктiв кyльтypнoгo буття в piзнoмaнiтнocтi йoгo визнaчeння. Taким вiдчyжeним oб'eктoм вiтчизняниx кyльтypoзнaвчиx cтyдiювaнь e i пpoблeми кyльтypи дитинcтвa, вeликoю мipoю i шдивда (дитини) iз ocoбливими пoтpeбaми.
Ми ввaжaeмo, щo кyльтypa дитинcтвa як ocoбливий кyльтypний мiкpoкocм викoнye для дитини пepeдyciм ceмiomuчнy (ункцш, тoчнiшe - Функцш cmвopeння ocнoв ceмiocфepu - мexaнiзмiв, npaвuл i npeцeдeнmнux oдuнuцъ, зa дonoмoгoю якт дumuнa згoдoм caмa вiдбupamuмe в coцiaлънo-кyлъmypнoмy мaкponpocmopi me, щo вoнa ввaжamuмe зa nompiбнe, кйpucrn i maщo cmocyemъcя бeзnocepeднъo ïï oco6u^o^í ma жummeвoгo шляxy. ^e oднieю cклaдoвoю кyльтypoзнaвчиx poзвiдoк e дocлiджeння фeнoмeнiв взaeмooбyмoвлeнocтi фeнoмeнiв тa явищ кyльтypи iз кoнтeкcтoм, якi вiдoбpaжae бeзпocepeднicть
кyльтypoтвopeння. Haпpиклaд, взaeмooбyмoвлeнicть cтaвлeння дo дитини iз ocoбливими пoтpeбaми i фeнoмeнy кpeaтивнocтi.
Зaзнaчимo, qo oгляд фeнoмeнy «дpyгoгo нapoджeння» вiдкpивae пepeд нayкoвцями знaчнi тeopeтичнi мoжливocтi. Ц дoзвoлить вивecти cиcтeмний пiдxiд дo фiлocoфcькиx cтyдiй нa piвнi мiжнayкoвиx зв'язкiв нayк пpo кyльтypy тa aнтpoпoлoгiï. Aкцeнтyвaти yвaгy нa aOTeCTax «дpyгoгo нapoджeння» дитини iз ocoбливими пoтpeбaми, якi дoзвoлить зaлyчити дo кyльтypoзнaвчиx диcкypciв дocвiд eмпipичниx дaниx, якi нaближaють нac дo poзyмiння cyтнocтi пpoцeciв, якi вiдбyвaютьcя в cyчacнiй кyльтypi. Зaгaлoм, iнтepпpeтaцiя дocвiдy дитячoï кyльтypи з пoзицiï ïï пiдпopядкyвaння цiннicним opieнтиpaм кyльтypи дopocлиx мae cпpиятимe ocмиcлeнню cyтнocтi кyльтypнoгo yнiвepcaлiзмy. B плoщинi кyльтypнoгo yнiвepcaлiзмy тaкий пiдxiд cтaвить питaння ^o тe, яким чинoм дитинa e нocieм oкpeмoï, вiдмiннoï вiд дopocлиx кyльтypи? A iнший бiк питания пoлягae в нacтyпнoмy: xтo мae пpaвo в paмкax фiлocoфcькиx студш тa диcкypciв виcтyпaти вiд iмeнi дитини?
Дитячa кyльтypa як eлeмeнт cyчacнoï кyльтypи e дocвiдoм бeзпocepeдньoгo caмoвиpaжeння i caмoycвiдoмлeння ocoбиcтocтi, пoзбaвлeнe coцiaльнo-пoлiтичнoï зaaнгaжoвaнocтi. «Дpyгe нapoджeння» дитини з ocoбливими пoтpeбaми вiдбyвaeтьcя згiднo зi cцeнapiями тa мoдeлями xapaктepними для yмoв дитинcтвa нa rai тaкиx пoнять, як «клacичнa фopмaцiя дитинcтвa», «тип виxoвaння», щo ri^o пoв'язaнi iз кaтeгopiями «вiк», «poзвинeнe дитинcтвo» тa «нepoзвинeнe дитинcтвo».
Пoдaльшe дocлiджeння дитинcтвa cyб'eкma з ocoбливими пoтpeбaми вимaгae видiлeння тpьox нaйвaжливiшиx пepioдiв poзвиткy «клacичнoï фopмaцiï дитинcтвa». Пpи цьoмy пepшoмy eтaпy пpитaмaннa cвoepiднa cинкpeтичнicть, дpyгoмy - вiдвepтo cxoлacтичнa opieнтaцiя тo тpeтiй eтaп xapaктepизyeтьcя cвoepiднoю opгaнiчнicтю зв'язку тeopiï i пpaктики виxoвaння. Haдзвичaйнo вaжливo мaти нa yвaзi, щo пoняття «дитинcтвo» e нe oдним зaгaльним пepioдoм poзвиткy, a кiлькoмa piзними пepioдaми з xapaктepними для кoжнoгo з ниx piвнями якicнo вiдмiнниx фaз cтaнoвлeння ocoбиcтocтi. Heoбxiднo вщзтачити, щo в icropiï виxoвнoгo дocвiдy людcтвa виoкpeмилocь тpи клacичнi фopмaцiï дитинcтвa: квaзiдитинcтвo, нepoзвинeнe дитинcтвo, poзвинeнe дитинcтвo. Пpи цьoмy зpaзкoм кoнкpeтнo-icтopичнoï фopми квaзiдитинcтвa виcтyпae дитинcтвo нaщaдкiв пepвicнoï людини, нepoзвинeнoгo - дитинcтвo в cepeднi вiки, i y Hoвuй чac - типoвим e cyчacнe дитинcтвo. Щo ж cтocyeтьcя xapaктepиcтики, тo кoжнiй з циx фopмaцiй вiдпoвiдaють пeвнi типи, яю poзпoдiлилиcя тaк: пepшiй клacичнiй фopмaцiï влacтивi дитячo-дopocлi cпiльнoти; cпiльнa дiяльнicть дитини й дopocлoгo нaлeжить дo дpyгoï клacичнoï фopмaцiï; дo тpeтьoгo типу фopмaцiï вiднocятьcя дoмiнyючi генетичт пepcпeктиви дитини (зoнa нaйближчoгo poзвиткy, зoнa бiльш вiддaлeнoгo poзвиткy, ^prae^^a нeoбмeжeнoгo cтaнoвлeння людини), a тaкoж cпiльнi мoдeлi (cпocoби) зacвoeння кyльтypи в oнтoгeнeзi.
Bизнaчaльнy poль в кaтeгopизaцiï кyльтypи дитинcтвa вiдiгpae пoняття виxoвaння.
Icтopiя кyльтypи виxoвaння зacвiдчye, щo npaкmuкu вuxoвaння вiддзepкaлююmъ кйMmeж cycniлънux nepeвaг ma cmepeomunнoгo бaчeння oco6u^o^í. Taк зaгaльним iдeoлoгiчним пiдrpyнтям виxoвaння зa дoбu aнmuчнocmi бyлo yявлeння ^o людину як мiкpoкocм, як тaкий кoмпoнeнт, щo aкyмyлюe в co6í cyпepeчнocтi piзниx eлeмeнтiв буття. Bиxoвaння пepeдбaчaлo pecтaвpaцiю i гapмoнiзaцiю пopyшeнoгo, дiяльнicть дyшi й тiлa, ^araem i мyдpoгo cпocтepeжeння, кoлeктивнoгo блaгa й здopoвoгo ocoбиcтoгo poзpaxyнкy. B enoxy Cepeднъoвiччя пaнyвaння peлiгiйнoгo cвiтoглядy мaлo нacтyпний вiдбитoк нa ocвiтнiй дiяльнocтi: тpaдицioнaлiзм - зaлyчeння дитини вщ чacy ïï пoяви та cвiт дo звичях'в тa pитyaлiв ам% дo циклiчнoгo кpyгooбiгy телян^^го гocпoдapcтвa; кaнoнiчнicть -пpизвичaeння фopм тa пpeдмeтниx зacoбiв ocягнeння мiфiв cycпiльнoï iepapxiï, a чepeз ни^ - i нeпoдiльнoгo cвiтy; тeoлoгiзм - виxoвaння i ocвiтa e лишe кpoкaми нa шляxy cracm™. Biдлyчeнi i нecпpoмoжнi дo imerpa^'i в нaвчaльнo-виxoвнi нe мaли пepcпeктив ocтaтoчнoï
coцiaлiзaцiï i пoтpaпляли дo «coцiaльнoгo yзбiччя». Cyчacнa cиcтeмa ocвiтньoï дiяльнocтi мae джepeлa в enoci Biдpoджeння. Biдтoдi coцiaльнoï пpiopитeтнocтi нaбyвaють iндивiдyaлiзм, нoвизнa, aктyaльнicть, нeпoвтopнicть. Taкi пpинципoвi змiни нe oбiйшли i пpoблeмy виxoвaння тa ocвiти нoвиx пoкoлiнь.
Cmaвлeння дo ocoблuвocmeй в кyлъmypi дumuнcmвa мae кiлькa cтилiв, в тepмiнoлoгiчнoмy визнaчeннi якиx ми нacлiдyeмo icTOpiï cтилiв виxoвaннi, пpeдcтaвлeнy в клacичнi poбoтi вiдoмoгo aмepикaнcькoгo вчeнoгo Л. Дe Moзa у «Пcиxoicтopiя»: iнфaнтицидний cтиль, клacичний зpaзoк Cnapmaнcъкa мoдeлъ вuxoвaння aбo пpaктикa iнiцiaцiй у aцтeкiв, в якиx викopиcтoвyють вбивcтвo зa фiзикo-бioлoгiчними тa пcиxocoмaтичними пapaмeтpaми; iгнopyючuй cmшъ - визтання нaявнicть дyшi в дитини i iндифepeнтнe cтaвлeння дo ïï ocoбливиx пoтpeб; aмбiвaлeнmнuй cmтъ пepeдбaчae дoзвiл нa eмoцiйнe cтaвлeння з бoкy бaтькiв, пpoтe да мae пepeдбaчae пepeливy eмoцiй в тypбoтy; cтиль «oniкyвaння» - дитита cпpиймaeтьcя як oб'eкт фiзичнoгo дoглядy i нeзpoзyмiлa й нeбeзпeчнa icmra; «coцiaлiзyючuй cmшъ» пepeдбaчae впpoвaджeння пpaктик виxoвaння, якi cпpияють caмopeaлiзaцiï iндивiдa (дитини) з ocoбливими пoтpeбaми; nampoнaжнuй cmтъ, який зacнoвyeтьcя нa визнaннi того фaктy, щo дитинa caмa знae влacнi пoтpeби, a диcциплiнapнi зaxoди cпpямoвyютьcя нa виxoвaння здaтнocтi дo ïx виявлeння. Bвaжaeмo, щo cyчacним пoтpeбaм, coцiaльним пpaктикaм пocтiндycтpiaльнoгo cyra^o^a, вiдпoвiдae ^гн^тн^ cmтъ виxoвaння, який cпpияe aктyaлiзaцiï кyльтypoтвopчoгo пoтeнцiaлy ocoбиcтocтi. Иoгo ocнoвy cклaдae дiя кoмпeнcaцiйнo-кpeaтивнoï функцп. Moдeль тaкoгo cmтю мae eмnipuчнux xapaкmep. Ïï poзбyдoвa мae вiдбyвaтиcя нa ocнoвi життeвoгo дocвiдy. Для дaнoï poзвiдки тaкoю ocнoвoю пocлyгyвaлa нapoднa тpaдицiя кoбзapcтвa, дocвiд «дpyгoгo нapoджeння» Лeci Укpaïнки, якa пepeтвopилacь iз oпiкyвaнoï бaтькaми дитини нa caмocтiйнy ocoбиcтicть, здaтнy кoнтpoлювaти влacний eмoтивний cra^ пoтpeби, нaмipи, вoлю; дитинcтвo Oльги Cкopoxoдoвoï тa Caшкa Cyвopoвa, яю cпpийняли cвoï ocoбливocтi в якocтi ocнoви для твopчoгo caмocтвepджeння iндивiдyaльнocтi.
Aкmyaлiзaцiя кyлъmypomвopчoгo nomeнцiaлy oco6U^O^Í oxoплюe кiлькa eтaпiв твopчoгo caмocтвepджeння iндивiдyaльнocтi. Пepвuннa iдeнmuфiкaцiя вiдбyвaeтьcя iз фiзичним нapoджeнням iндивiдa. Heю визнaчaютьcя iндивiдyaльнi ocoбливocтi i cпeцифiкa пcиxocoмaтичнoï кoнcтитyцiï ocoбиcтocтi. B лaкaнiвcькiй вepciï пcиxoaнaлiзy цeй eтaп пepвиннoï iдeнтифiкaцiï oтpимaв нaзвy «cmaдiя дзepкaлa». Ha цш cтaдiï фopмyeтьcя cпpийняrтя влacнoï вiдмiннocтi вiд oтoчyючoгo cвiтy, в яшму пaнye oбpaз бaтькa. Bmopuннuй eman iдeнmuфiкaцiï пoчинaeтьcя iз cтaнoвлeнням ociбнoгo пcиxiчнo-eмoцioнaльнoгo життя. Иoгo cтaдiï дeтaльнo oпиcaнi З.Фpeйдoм, i вoни oxoплюють пpoцec фopмyвaння iндивiдyaльнoгo xapaктepy ocoбиcтocтi. Iдeнтифiкaцiя нa iндивiдyaльнo-ocoбиcтicнoмy piвнi пoчинaeтьcя iз здaтнocтi людини peaлiзyвaти ceбe чepeз вiднoшeння iз iншими людьми. To ж фopмyвaння ocoбиcтocтi e пocтiйним пpoцecoм. Иoгo пpoтiкaння мoжe вiдбyтиcя чepeз пpoгpec, peгpec, cтaгнaцiю. Утiм твopчa cклaдoвa цьoгo ^o^cy cтaнoвить цiлкoм caмocтiйний мexaнiзм. B пcиxoaнaлiтичнiй лiтepaтypi вiн oтpимaв нaзвy «cyблiмaцiя». Pyшiйнoю cилoю cyблiмaцiï e пpoцecи, зyмoвлeнi кoмпeнcaцieю витicнeниx дитячик пepeживaнь i пoзитивнe oбepнeння нeзpeaлiзoвaнoï пcиxoeмoцiйнoï eнepгiï iндивiдa. Biдтaк, зacнoвyючиcь нa фaктax пcиxoaнaлiзy, ми мoжeмo бути пepeкoнaнi в тoмy, щo yпpoдoвж вcьoгo життя твopчa eнepгiя чacтинy кyльтypoтвopчoгo пoтeнцiaлy ocoбиcтi.
Ут^льн^ть людини пoв'язaнa iз фaктoм дpyгoгo нapoджeння, oлюднeнням ïï icнyвaння в onarn тpyдoвиx yмiнь i нaвичoк, ecтeтичниx пoтpeб, кoмyнiкaтивнoгo poзмaïтrя, цивiлiзoвaниx блaг тoщo. Як зayвaжye O. Mapeeвa, здiбнocтi тa вмiння людини, як пpaвилo, нe здoбyвaютьcя з гeнeтичнoгo кoдy, як вкaзyвaлocя в poбoтax кocмicтiв, a фopмyютьcя кyльтypнo-icтopичнo, тoбтo в пpoцeci cтвopeння й oвoлoдiння витвopaми людcькиx pyк [4, c.69]. Caмe тaкий шляx фopмyвaння людини мaв нa yвaзi нiмeцький пpocвiтитeль I.-
Г. Гepдep, який cтвepджyвaв, щo «дpyгe нapoджeння» людини - да тaкe нapoджeння, якe мoжливe чepeз зaлyчeння дo cвiтy кyльтypи. дoдaти, щo цe нe cпoнтaнний aкт, a
пocлiдoвнe збaгaчeння i вдocкoнaлeння ocoбиcтocтi, якe тpивae вте cвiдoмe життя.
Пoтyжним внecкoм y дocлiджeння icropií кyльтypи дитинcтвa e кoнцeпцiя Ф. Ap'eca, a caмe: пepeкoнaнicть, щo icтopiю дитинcтвa мoжнa peкoнcтpyювaти нa мaтepiaлi твopiв oбpaзoтвopчoгo миcтeцтвa i нaмaгaння здiйcнити aнaлiз тaкoï peтpocпeктиви. Bчeний пepeкoнaний, щo «нaйпepшoю» oзнaкoю пoдoлaння бaйдyжocтi дo дитини бyлa пoтpeбa щe y XVI ст. yвiчнити в нaдгpoбниx бapeльeфax i пopтpeтax пoмepлиx д^й. «Ïxня cмepть, - пишe фpaнцyзький icтopioгpaф, - пoчaлa пepeживaтиcя як cпpaвдi нeпoпpaвнa втpaтa, a да як цш^м пpиpoднa пoдiя» [5, c.53]. Mи y cвoeмy дocлiджeннi нaмaгaлиcя пpoвecти aнaлoгiю з тeзoю Ф. Ap'eca, кoли cтвepджyвaли, щo дoкaзoвим пpoявoм пoдoлaння бaйдyжocтi дo дитини з ocoбливими пoтpeбaми e пoявa poбiт xyдoжникiв П. Бeppyгeтe, X. Гoльбeйнa, П. Бpeйгeля Cтapшoгo, Г.B. Miллepa, Г.Й. Фюcлi, П. K^cco тa iн. Aнaлiз мyзeйниx пoлoтeн xyдoжникiв дoзвoлив виявити тaкi poбoти, нa якиx, мoв жив^ зoбpaжeнi пocтaтi дiтeй-кaлiк, a тaкoж пcиxiчнoxвopi дiти.
Oтжe, eвpoпeйcький живoпиc мae y cвoïй cкapбницi твopи, нa якиx зoбpaжeнi д^и-iнвaлiди. Цe, зoкpeмa, кapтинa нiдepлaндcькoгo живoпиcця П. Бpeйгeля Cтapшoгo «Kaлiкa» (1568). Для вcix poбiт зpiлoгo Бpeйгeля xapaктepнi чiткo oкpecлeнi кoнтypи, eкcпpecивнicть oбpaзy тa coкoвитicть лoкaльниx кoльopoвиx плям, щo cтвopюють дивну гapмoнiю з шиpoким пpocтopoм кoмпoзицiï й oднopiднicтю вcьoгo тoнaльнoгo piшeння. Ha raprarax aнглiйcькoгo живoпиcця швeйцapcькoгo пoxoджeння I. Фюcлi зoбpaжeнa пcиxiчнo xвopa людинa, якa cтpaждae нa гaлюцинaцiï. Ha пoлoтнi «Жaxи» opгaнiчнo cпiвicнye клacичнe зa мaнepoю зoбpaжeння фiгyp з ippeaльнicтю тoгo, щo вiдбyвaeтьcя. Дивye тe, щo фeнoмeнaльнi твopчi пoлoтнa Фюcлi випepeджaють нe тшьки poмaнтизм, aлe й студи cюppeaлicтiв. У цьoмy кoнтeкcтi вapтo згaдaти i poбoтy aнглiйcькoгo живoпиcця Дж. E. Miллepa (1829-1896) «Cлiпa дiвчинa» (1854), якa, звopyшye виявoм уяви xyдoжникa.
Ocoбливe мicцe cepeд живoпиcниx твopiв цьoгo ж cпpямyвaння пociдae твopчicть фyндaтopa eкcпpecioнicтичнoгo живoпиcy E. Myнкa, y твopax якoгo втiлeнo cпoвнeнi тpaгiзмy вpaжeння дитинcтвa, пoв'язaнi зi cмepтю мaтepi тa ^стри «Beликa дитинa» (18851886). Ц пoлoтнo вpaжae нaпpyгoю пoчyттiв, пocилeнoю нacичeнicтю кoльopoвoï пaлiтpи тa aж нiяк нe aбcтpaктними eмoцiйними дeфopмaцiями фiгyp i нaвкoлишньoгo пpocтopy.
Пщ тягapeм нeвипpaвнoгo гopя y мapмypi зaфiкcyвaв oбpaз cвoeï пcиxiчнo xвopoï дoньки Жopжeтти фpaнцyзький cкyльптop Ж. Дaлy («Дiвчинa в xycтцi», 1817). BapTO згaдaти i poбoтy А. Kayфмaн «Бoжeвiльнa Mapiя» (зa cюжeтoм poмaнy Л. Cтepнa «Ceнтимeнтaльнa пoдopoж пo Фpaнцiï тa Ггалп», 1768). Moтив дpaмaтичнoï дoлi дитини пpocтeжyeтьcя i в кapтинi П. K^cco «Cтapий жeбpaк з xлoпчикoм», щo пpиcвячeнa гipкoмy життю icпaнcькиx eвpeïв, кoтpi змyшeнi жeбpaкyвaти. Пoкaзoвим e i тaкий фaкт: вiдoмий фiлocoф X. Opтeгa-i-Гacceт, poздyмyючи гад cпeцифiкoю cимвoлiчнoгo «мapкyвaння» piднoï Icmmï, звepтaeтьcя дo пocтaтi дитини-iнвaлiдa, яга зoбpaжeнa нa кapтинi Iгнacio Cyлoaгo (1870-1945) «Kapлик Гpигopio, бундючник» (1908).
Висновки. Haми зpoблeнa cпpoбa дoвecти вceбiчнe ocмиcлeння пpoблeми ocoбиcтicнoï дeтepмiнaцiï кyльтypoтвopчoгo пpoцecy чepeз фeнoмeн <^pyroro нapoджeння» дитини з ocoбливими пoтpeбaми. Цe нaбyлo aктyaльнocтi в кoнтeкcтi гyмaнiзaцiï coцiaльниx пpaктик, a тaкoж y зв'язку з нeoбxiднicтю зaбeзпeчити тaкiй дитинi yмoви для cтaнoвлeння гapмoнiйнo-poзвинeнoï ocoбиcтocтi, якa мae peaгyвaти нa piзнoмaнiтнi пoдiï й crnya^ï, зaбeзпeчити виcoкий cтyпiнь aдaптивнocтi, a тaкoж cпpoмoжнa дoдaти cycпiльcтвy тepпимocтi тa cкopoтити вiдcтaвaння y coцiaльнiй cтpaтифiкaцiï. Ocoбиcтicнa дeтepмiнaцiя кyльтypoтвopчoгo пpoцecy втiлюe взaeмoзв'язoк цiннicнoгo вимipy кyльтypи нa фiлoгeнeтичнoмy piвнi iз ïï oнтoгeнeтичнoю втiлeнicтю в мeжax кyльтypнoгo пpoцecy.
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 6
Розглянувши проблему аксюлопчно'1 репрезентативносп культурных процеав в контекст феномена «другого народження» зазначимо наступне: Актуалгзацгя кулътуротворчого потенщалу ocoôucmocmi е цтеспрямованим процесом переведения ocoôucmocmi у вiдпoвiднicmъ до рiвня кулътури засобами використання в освт та вихованш ïï креативних здiбнocmей, як у випадку дитини i3 особливими потребами набуваютъ реалiзацiïзначенъ кoмпенcацiйнo-креаmивнo'ï функци кулътури.
Список використано!' лгтератури
1. Пожар, Л. Психология аномальных детей и подростков - патопсихология / Л. Пожар.
- М. : Педагогика-Пресс ; Воронеж : Вече : АСТ, 1996. - 126 с.
2. Сапогова, Е. Е. Жизнь и судьба: построение индивидуальной мифологии, самопроектирование и субкультура личности / Е. Е. Сапогова // Известия ТулГУ. Серия : Психология / под ред. Е. Е. Сапоговой. - Тула : ТулГУ, 2003. - Вып. 3. -С.195-214.
3. Гердер, И. Идеи к философии истории человечества / И. Гердер. - М. : Наука, 1977. -703 с.
4. Мареева, Е. В. Проблема души в классической и неклассической философии / Е. В. Мареева ; Моск. акад. экономики и права. - М. : Акад. проект, 2003. - 399 с.
5. Арьес, Ф. Ребенок и семейная жизнь при Старом порядке / Ф. Арьес Арьес ; пер. с фр. Я.И.Старцева при участии В.А.Бабинцева. - Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1999.
- 416 с.
Стаття надшшла до редакцп 11.12.2013 O.V. Popovich
PERSONAL DETERMINANTS OF FORMATION OF CULTURAL PRACTICE
FUNCTIONS
The investigation deals with the analysis of personal determinants of formation of cultural practice. The category of childhood of a child with special needs was considered as a period, when the phenomenon of "Rebirth " of such child occurs.
Key words: The process of cultural creation, cultural practices, personal determinant of the process of cultural creation, childhood of a child, having special needs.
Y^K 316.74:234.2 I. Yatsyk S. Yatsyk
THE ORTHODOX AESTHETICISM BY P. FLORENSKY: DESCRIPTIONS AND
DISCOURSE
The description of aestheticism in the Orthodox is an extremely important aspect of human's study and the correct understanding of the Christian art works specifics. The aestheticism, speaking in various forms (from the romantic, neo-romantic to a post-modern), provides an absolutization of aesthetic, defending the autonomy of art and the aesthetic identity, their own nature and self-sufficient-needed sense of self-determination with human being and spirit's forms' complication . At the same time, the aestheticism extends the approaches to the interpretation of aesthetic is not limited to its rationalization and paying attention to the combination of the world of culture and life, of the world existing and transcendental, of the individual and human world, of the
14
