CC BY
13
ПавлоДАВИДОВ
ОСВ1ТА ЯК ОСОБИСТЮНА (1НДИВ1ДУАЛЬНА) Ц1НН1СТЬ
У статтг розглядаеться аксюлоггчна суттсть освти. Дослгджуються питан-ня формування цтшсних оргентиргв осо-бистостг тд час навчання / виховання. Аналгзуються особисткш змти щнтсних оргентиргв сучасно! молодг та роль освти в !х формувант.
Вступ. Сучасна Укра1на перебувае в сташ соцюкультурно'1 трансформаций та штеграци у европейський освгшш простр як соцюкультурний феномен, який являе собою насамперед дГалог культур. Саме освгта сьогодш визначае шляхи едносй людства (цившзаци), а отже, й сама виступае в якосй визначально! сощально'1 цшносй.
Актуальшсть дослщження. Аксюлойчна природа освггнього процесу останшм часом достатньо активно розробляеться у зарубГжнГй та вггчиз-нянш лгтературГ. Зокрема роль освгги у XXI ст., 11 мюГя розглядаються в працях теоретиков постшдустр1ального суспшьства Д. Белла, М. Гайдег-гера, П. Друкера, В. 1ноземцева, М. Кастельса, X. Ортега-ьГассета, М. Портера, Е. Тоффлера, К. Ясперса та Гн.; р1зш аспекти висвнлеш в роботах фундаторГв теори людського катталу Т. Шульца, Г. Беккера, М. Блага; розвиток освгги розглядаеться в працях В. Андрущенка, I. Дщика, О. Гр1шново'1, Б. Данилишина, М. Долшнього, М. Дробнохода, М. Згу-ровського, С. Злупка, I. Каленюка, Р. Югеля, П. Кононенка, К. Корсака, О. Кратта, В. Кременя, В. Куценко, М. Школаенка, В. Нов1ково'1, Т. Обо-ленсько'1, А. Погр1бного та ш. Це зумовлено переломним станом суспшьства, транслящею нових життевих смиайв Г цшностей. Освгта при цьому вщграе особливу роль, виступаючи вщображенням глибинних ви-ток!в культури.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та 11 зв'язок з науковими та практичними завданнями. Ще наприкшщ XX ст. резонансних ознак на-була криза вищо1 освгш, зокрема, ушверситетсько'1. Бшьшють дослщниюв пов'язували 11 з надмГрною спещайзащею («професюнайзащею») ще'1 освГти та утилГтарним ставленням до не1.
АКСЮЛ0Г1ЧН1 РЕФЛЕКСМ В ОСВИНЬОМУ ПРОЦЕС1
У XXI ст., як школи рашше, перед освгтою постало завдання сфор-мувати елгту (гумангтарну, економ1чну, техшчну, полгтичну), що спо-конв1чно визнавалося мотиващею змщнення державних основ. Ставка робиться на молодь, проте у перюд трансформацшних проце^в у со-ц1ально-економ1чн1й сфер1 пiд час и навчання потр1бно сформувати адек-ватт цiннiснi орieнтири. У цьому контексл показовою е думка В. Кудша, який зазначае, що ноосферне суспшьство, оновлюючи програми пщго-товки фахiвцiв, мае дотримуватися принципiв навчання, серед яких виднеться необхiднiсть оволодiння студентами скарбами культури, усьо-го найкращого, що створено в мистещга, та формування життевих орiентирiв на пщвалинах загальновизнаних i вироблених народами норм i вимог моральностi, гуманiзму [8, 207]. Саме щ настанови повинш стати аксiологiчною складовою професшно'1 компетентност майбутньо1 елiти, осыльки науковцi й практичш працiвники «освгтянсько'1 ниви» змушеш визнавати, що прогрес в економщ найчастiше обертаеться регресом у ду-ховностi й моралi.
Загальний стан розвитку проблеми. Як зазначае В. Кремень, духовно-культурна реальшсть сучасного буття актуалiзуе проблему людиноцентриз-му в 11 сучасних вимiрах. Сьогодш е необхiднiсть у переосмисленнi проблем професшносп, працi, свiдомостi, цшностей, а разом з ними — влади, права, культури, iдеологii тощо, яы часто розумiються без врахування свiтоглядних смислiв ринково1 економiки, помножених на людсью праг-нення. Останш мають особливе значення, адже вони стають основою са-мовизначень як сусшльства, так i окремо1 людини [6].
Отже, виникае потреба у фшософськш рефлексп, оскiльки вона задае освiтнiй концепцп в цшому й фшософському аналiзу освгтньо'1 полiтики зокрема смисл, цшь i методи, а також безпосередньо i невщ'-емно пов'язана з аксюлопчним аспектом, бо фiлософiя завжди пронизана моральним стрижнем. Вона передбачае, що в процес освгти-вихован-ня у людини вщбуваеться розвиток системи знань про добро та зло, пре-красне й потворне, про сощальну справедливють, iстину, сенс i мету як людсько! гсторп, так i життя окремо1 людини.
Загальний стан проблеми. Отже, питання свiтоглядно-фiлософського опрацювання феномену освгти е дуже актуальним. Проте, на нашу думку, чимало питань трансформацп цiннiсних орiентирiв в освгтньому полi за-лишилися недостатньо дослщженими. Безумовно, слiд вказати на до-слiдження вiтчизняних фiлософiв В. Андрущенка, М. Бойченка, В. Кре-меня, М. Лукашевича, М. Михальченка, 3. Самчука та iн., безпосередньо зупинитися на дослiдженнях В. Андрущенка [1; 2], О. 3авгородньо1 [4], М. Юсшя [5], В. Кременя [6; 7], А. Молчаново'1 та Н. Талалуева [10], В. Панарина [11].
Постановка мети дослщження. Метою роботы е з'ясування аксюло-гiчного значення освiти як iндивiдуальноi (особисткно'1) цiнностi та дослiдження трансформацп цшностей у суспшьств^ що трансформуеться.
Для peamaujï ^ei мeти нeoбxiднo poзв'язaти нacтyпнi завдання:
1. З'яcyвaти aкcioлoгiчнy cyтнicть фeнoмeнy ocвiти;
2. Пpoaнaлiзyвaти пpичини й у^ви змiни cвiтoгляднo-цiннicниx opieнтиpiв мoлoдi y cycпiльcтвi, якe знaxoдитьcя y CTarn coцioкyльтypнoi тpaнcфopмaцii.
Вик^тйд ochoBhH.x no.K^ehb дocлiджeння.
Cyчacнe дyxoвнe життя в Укpaiнi (як i в ycix пocтpaдянcькиx кpaiнax) xapaктepизyeтьcя кpитичним пepeocмиcлeнням i дiaлeктичним oнoвлeн-ням цiннocтeй. Пpoцecи, як1 вiдбyвaютьcя в ocвiтi, cпpaвляють icтoтний вплив нa дyxoвнe oнoвлeння cycпiльcтвa i зaзнaють, y cвoю чepгy, звopoт-нoгo впливу. В цiлoмy цe xoч i c^a^ra^ пpoтe пoзитивний пpoцec, який пpизвoдить дo пiдвищeння cтaтycy ocвiти як coцiaльнoгo iнcтитyтy i mra-лeння йoгo впливу нa дyxoвнe життя cycпiльcтвa. Oтжe, пpoблeмa ocвiти в cyчacниx yмoвax — да нe пpocтo пiдгoтoвкa ocвiчeнoгo фaxiвця, a вiдтвo-peння людини дyxoвнoi, гyмaннoi, eкoлoгiчнo opieнтoвaнoi.
Cлiд зaзнaчити, щo aкcioлoгiчнi acпeкти ocвiтньoi пoлiтики y cyчacнo-му yкpaiнcькoмy cycпiльcтвi, якe тpaнcфopмyeтьcя зa взipцeм eвpoпeйcькo-гo cпiвтoвapиcтвa, cьoгoднi пoтpeбyють rn^o^ra ocмиcлeння. Opieнтaцiя нa pинoк бeз вpaxyвaння дyxoвнocтi, щo нинi мae мicцe в Укpaiнi, будучи oбмeжeнoю, oднoбiчнoю, пpaгмaтичнo-paцioнaлicтичнoю e, зa cвoeю cyтнicтю, нe лишe бeзпepcпeктивнoю, a й згубтою. Зoкpeмa цe cтocyeтьcя фopмyвaння «eвpoпeйcькoгo cпocoбy життя» — cпoживaцькoгo cycпiльcтвa, якe викpивлюe cиcтeмy нopм тa цiннocтeй, ocкiльки гpoшi i cтaтoк визга-ютьcя eдинoю «cпpaвжньoю» цiннicтю. Taкa iдeoлoгiя e згубтою як для ocвiтньoi гaлyзi, тaк i для кpaiни в щгому. Cycпiльcтвy знoвy дoвeдeтьcя poзплaчyвaтиcя зa зaбyття crapoi icтини: нiщo нe pyйнyeтьcя тaк лeгкo i ж пoнoвлюeтьcя тaк вaжкo, як дyxoвнo-мopaльнi цiннocтi.
Бeзyмoвнo, «OT^^ara» yci oгpixи тiльки нa eвpoпeйcькi цiннocтi бeзглyздo. Як зaзнaчae В. Kpeмeнь, «фopмyючи тi цiннocтi, якi вжe вщжи-ли aбo вiдживaють, зaлишaeмo дитину, людину нeкoнкypeнтocпpoмoж-нoю в кoнтeкcтi cвiтoгляднo-мopaльниx acпeктiв i цiннocтeй cyчacнoгo cвiтy» [7, l9]. ^му, ми cxиляeмocь дo думки В. Kpeмeня пpo тe, щo тpeбa фopмyвaти пoвaгy дo бaгaтcтвa ^eœo здoбyтoгo), дo пpaгнeння cтaти зaмoжнoю, caмoдocтaтньoю i ocвiчeнoю людинoю (зoкpeмa нa пpиклaдi Б. Гeйтca) [7, l9]. Ocoбливo в aтpoпoцeнтpичнoмy pa^pci цiнним e й зa-yвaжeння В. Aндpyщeнкa пpo тe, щo «як cвiдчить icтopiя, пepшoю i ш-лoвнoю цiннicтю цивiлiзaцii e людита... Bиxoвaння oзнaчeнoi цiннocтi e, cвoeю чepгoю, пepшoю й ocнoвнoю вимoгoю дo фiлocoфii i змкту ocвiти, який ми мaeмo yтвepджyвaти пiд чac il cyчacнoi мoдepнiзaцii. Якщo бaжaeмo пoвepнyтиcь y лoнo цив^т^и» [2, 9— lO].
У cyчacнiй cитyaцii eкoнoмiчнoi, пoлiтичнoi тa coцiaльнoi нe-cтaбiльнocтi, зyмoвлeнoi як cвiтoвoю eкoнoмiчнoю кpизoю, тaк i пoлiтич-нoю кpизoю в yкpaiнcькoмy cycпiльcтвi, нaдзвичaйнo вaжливoгo знaчeння нaбyвae внyтpiшнiй cтpижeнь — цiннicний opienrap, який би кoopдинye
AKCIOЛOГIЧHI РЕФЛЕКО! В OCBITHbOMy ПPOЦECI
ди, a тaкoж зoвнiшнiй тa внyтpiшнiй cвiт людини. Фyнкцiю тaкoгo cвiтo-гляднoгo «<мaякa» i вoднoчac «pятiвнoгo mra» викoнyють якpaз цiннocтi люд^^'х ocoбиcтocтi.
Звiдcи випливae, щo aнaлiз цiннocтeй e виключнo вaжливим для дocлiджeння як cyчacнoгo ocвiтньoгo ^ocTOpy, який зapaз пepeбyвae y CTarn «тpaнcфopмaцiйнoï вдизи», тaк i caмoï cyтнicнo-змicтoвнoï змiни (тpaнcфopмaцiï) щи кaтeгopii y cyчacнoмy coцiyмi, a тaкoж y eтичнo-мo-paльнoмy cпpийняттi ШдивЩУ.
Вiдoмий тeopeтик з ф^^фи ocвiти Б.C.Гepшyнcький зaзнaчaв, щo цiннicний (aкcioлoгiчний) acпeкт ocвiти пoвинeн poзглядaтиcя y тpьox взaeмoпoв'язaниx блoкax:
1) як цшшсть дepжaвнa, ocвiтa зaлeжить вщ дepжaвнoï ocвiтньoï пoлiтики (тoбтo дepжaвa зaцiкaвлeнa y poзвиткy ocвiти тa нaдaннi цш cфepi пpiopитeтнoгo дepжaвнoгo знaчeння);
2) як цiннicть cyrai^m, aджe мopaльний, iнтeлeктyaльний, eкoнoмiч-ний тa кyльтypний пoтeнцiaл кoжнoгo cyc^^crra cклaдaють ocнoвy гpoмa-дянcькoгo cyrai^c^a — вaжeля гpoмaдянcькoгo кoнтpoлю зa дepжaвoю;
3) як ocoбиcтicнa цiннicть [З].
У cycпiльcтвi зpaзкa XXI ст. ocoбливa вiдпoвiдaльнicть y cфepi дyxoв-нocтi лягae нa cфepy ocвiти: нeoбxiднo дeмoкpaтизyвaти нe тiльки cиcтeмy cycпiльниx вiднocин, a й пiдгoтyвaти нoвe пoкoлiння ^parn^^x гpoмa-дян — миомч^, дiяльниx, coцiaльнo вiдпoвiдaльниx, твopчиx людeй, щo кepyютьcя зaгaльнoлюдcькими цiннocтями. Ha змiнy cтapим yявлeнням пpo цiлi й зaвдaння штли пpиxoдить фiлocoфcькe poзyмiння пpoблeм ocвiти, ycвiдoмлeння цiннocтi люд^^ ocoбиcтocтi, нeoбxiднocтi oxopo-ни ïï гiднocтi, cy^pTOCTi cycпiльнoгo iнcтитyтy пpиpoдi iндивiдyaльнocтi, дoтpимaння пpиpoдниx пpoпopцiй cycпiльнoгo тa iндивiдyaльнoгo.
Як зaзнaчae Г.K.Ceлeвкo, y npo^ci зpocтaння i poзвиткy дитинa e бeзпocepeднiм yчacникoм (cyб'eктoм i oб'eктoм) piзнoмaнiтниx взaeмoдiй тa вiднocин, яю звoдятьcя дo шecти ocнoвниx кaтeгopiй [14]:
1) coцiaлiзaцiя — npo^c i peзyльтaт зacвoeння людинoю ^TOpm™ нaпpaцьoвaниx coцiaльниx нopм тa кyльтypниx цiннocтeй, як1 пepeдбaчa-ють таш включeння y cиcтeмy cycпiльниx вiднocин i caмocтiйнe вiдтвo-peння цж вiднocин;
2) ocвiтa — ^щвль™ cпpямoвaнa i кoнтpoльoвaнa чacтинa coцiaлiзaцii: цiлecпpямoвaний пpoцec i peзyльтaт виxoвaння й нaвчaння в iнтepecax oco6^ який cyпpoвoджyeтьcя кoнcтaтaцieю дocягнeння люди-нoю визнaчeниx дepжaвoю ocвiтнix piвнiв;
3) виxoвaння — oднa з гoлoвниx i бaгaтoзнaчниx кaтeгopiй; да i cycпiльнe явищe, i дiяльнicть, i пpoцec, i цiннicть, i cиcтeмa, i вплив, i взaeмoдiя i т. iн.;
4) нaвчaння — мeтoди, фopми тa зacoби пepeдaчi знaнь, yмiнь, нaви-чoк, a тaкoж взaeмoпoв'язaнoï дiяльнocтi вчитeля тa учня y poзв'язaннi нaвчaльнo-виxoвниx зaвдaнь тa пiзнaвaльнoï дiяльнocтi;
5) poзвитoк — cклaдний пpoцec змiни iндивiдa вiд мeншoгo дo бiльшoгo, вiд пpocтoгo дo cклaднoгo, вiд нeдocкoнaлocтi дo дocкoнaлocтi; pyx зa виcxiднoю тpaeктopieю (cmpari) вiд пoпepeдньoгo якicнoгo cтaнy дo нacтyпнoгo (нoвoгo). Toбтo y poзвиткy виoкpeмлюють фiзичнy, ши-xiчнy, дyxoвнy, coцiaльнy тa iншi cклaдoвi;
6) фopмyвaння — виcтyпae y двox iпocтacяx: як cинoнiм poзвиткy (npo^c cтaнoвлeння людини як coцiaльнoi гстоти) тa cинoнiм нaвчaння i виxoвaння.
Пpoтe тут cлiд мaти та yвaзi тoй фaкт, щo людиня пoвиннa фopмyвa-тиcя нe лишe в якocтi cyб'eктa жв™'! cyми знaнь, a й тaкoж y я^от cyб'eктa кyльтypи, який мae ocoбиcтий iнтepcyб'eктивний cвiт. Mи шшд-жyeмocя з дyмкoю C.Б.Caвeлoвa вiднocнo кaтeгopii «ocвiтa», виклaдeнoю y Hoвiтньoмy фiлocoфcькoмy cлoвникy: «Ocягaючи чepeз вiднoшeння cвiтy тa ceбe caмoгo в цьoмy cвiтi, iндивiди в npo^ci ocвiти oтpимyють мoжливicть знaйти cвoe мicцe в cиcтeмi coцiaльниx вiднoшeнь, aктивнo peaлiзyвaтиcя як caмocтiйнi areffra пpocтopoвиx вiднoшeнь, cпiввiднocячи cвoю caмicть, cвoi думки з cyб'eктивнicтю тa cмиcлaми iншиx людeй, a тaкoж цiлicнicтю iншиx cпiльнoт» [l3, 478].
Caмe тoмy пpoвiднa poль y фopмyвaннi й тpaнcляцii циx цiннocтeй мiж пoкoлiннями нaдaeтьcя ocвiтi i виxoвaнню, aджe зaвдяки 1м нaдaeтьcя нe лишe знaння, a й фopмyютьcя пeвнi цiннocтi й кyльтypa. Знaння тж-нoгo iндивiдa cтaють йoгo ocoбиcтicними нaдбaннями i poзглядaютьcя як пeвнa людcькa цiннicть з oглядy нa cтyпiнь ii знaчyщocтi для цьoгo iндивiдy, a coцiaльний piвeнь йoгo (iндивiдa) зpiлocтi визнaчaeтьcя цiлicнicтю тa ycтaлeнicтю caмoi cиcтeми цiннocтeй. Людинa caмa мae ви-знaчитиcя, як вoнa з цими нaдбaннями бyдe фyнкцioнyвaти в cycпiльcтвi, яку цiннicть мaтимe для тощуму i нa якe мicцe y coцiaльнiй iepapxii npe-тeндyвaтимe.
Cвiтoгляд включae в ceбe yявлeння ж лишe пpo тe, в я^му cвiтi ми живeмo, a й npo тe, в iм'я чoгo вapтo жити, тoбтo цiннicнi й upa^rm^ нacтaнoви. Згiднo з O.Д.Зaвгopoдньoю, «цинкта cклaдoвa e нaйбiльш штим^ю cтopoнoю cвiтoглядy, вкopiнeнoгo в люд^ге «Я», cвiдoмicть i пiдcвiдoмicть — cфepy пepeживaнь, нaймeнш пiдкoнтpoльнy для poзyмy й вoлi. Пpoтe гнучкий i piзнoплaнoвий xapaктep, кyльтypнo зaкopeнiлий i кpитичнo ocнaщeний — тобто фiлocoфcький cвiтoгляд — бeзyмoвнo ^и-чeтний дo «культивувяння» poзмaiтoi пялири цiннicниx opieнтaцiй, дo вcьoгo того, щo визнaчae ceнc життя» [4].
^му вищoю ocвiтньoю цiннicтю e цiннicнa caмoaктyaлiзaцiя y куль-тypi й життi. Boнa пoв'язaнa з opieнтaцieю ocвiти ня iнтepecи caмoгo iндивiдy, вiльнoгo, твopчoгo — людини, якя caмopeaлiзyeтьcя. Людиня мae зняйти cвoe мicцe в життi, кyльтypi, пpoфecii. Caмe в цьoмy дoпoмa-гae ocвiтa. Micw ocвiти пoлягae в тoмy, щoб зняйти шдивщунльний пiдxiд дo людини, дoпoмoгти 1й визнячити кyльтypний cтaтyc cвoгo oco6^ cтicнoгo пoтeнцiaлy, внyтpiшнix, нecвiдoмиx i нявиъ ippaцioнaльниx пo-
AKCIOЛOГIЧHI PEФЛEKCГÍ В OCBITHbOMy ПPOЦECI
тpeб. Iнaкшe нepeaлiзoвaний пoтeнцiaл мoжe стяти pyйнiвним для caмoï ocoбиcтocтi й coцiaльнo нeбeзпeчним для нaвкoлишньoгo cepeдoвищa.
Вiдoмo, щo ocвiтнi цiннocтi cклaдaютьcя з цiннocтeй, зyмoвлeниx знaчeнням cиcтeми ocвiти y cycпiльcтвi тa внyтpiшнix цiннocтeй uieï cto-тeми. Пepшa ^упя цiннocтeй мae фyнкцioнaльнy тa cимвoлiчнy cклaдoвy. Ocвiтa викoнye в cycпiльcтвi фyнкцiю peтpaнcляцiï знaнь тa дeякi c^ymi пoтpeби (т1, щo вxoдять y coцiaлiзaцiйний кoмплeкc, зaxиcнy щoдo cy^i^TO'i iдeнтичнocтi тoщo). Kprn тoгo, кoжнa cиcтeмa ocвiти являe co-бoю ушкяльну cимвoлiчнy cиcтeмy, якa yтвopюe opгaнiчнe зpoщeння вeликoï кiлькocтi кyльтypниx кoдiв, пpитaмaнниx дaнoмy cycпiльcтвy.
Дocлiдники зaзнaчaють, щo здeбiльшoгo швидшe й eфeктивнiшe впливaти та цiннocтi ocoбиcтocтi: пepeдyciм — ocoбиcтocтi cтyдeнтa. Moлoдe пoкoлiння нaймeншe вpaжeнe cтepeoтипaми, вoнo нapoдилocя i виpocлo вжe в ^з^гажни Укpaïнi, a вiдтaк мae нoвий ^ш^льний дocвiд: тoтaлiтapнi цiннocтi в цьoмy cepeдoвищi тpaпляютьcя лишe як pyдимeнти, няявш y знaчнo шиpшoмy oбcязi в цин^шй cтpyктypi cтapшиx пoкoлiнь.
Вдомий aмepикaнcький пcиxoлoг A. Macлoy вкaзyвaв, щo бyдь-якa мeтoдикa нaвчaння, яга cпиpaeтьcя нa вивчeння cтapoгo дocвiдy й нямя-гaeтьcя бeзпocepeдньo зacтocyвaти йoгo y cьoгoдeннi, як i CTapi piшeння дo нoвoï cmya^ï, e нeeфeктивними. Зa йoгo виcлoвoм, «бaгaтo з тoгo, щo ми нaзивaли нaвчaнням, втpaтилo cвoe знaчeння», тoмy й ocвiтy cьoгoднi «y жoднoмy випядку нe мoжнa poзглядaти т1льки як пpoцec зacвoeння знянь; нacтaв чac визнячити ïi як npo^c cтaнoвлeння xapaктepy, як ^o-цec ocoбиcтicнoгo poзвиткy...» [9].
Вш зязнячяв, щo тaкe «пpив'язyвaння» дo минyлoгo людeй нeгaтивнo впливae ня poзвитoк ocвiти i знянь (няуки) взягяль Caмe фopмyвaння нoвoï фopмaцiï людeй, cпpoмoжниx дo peфлeкciï минутого дocвiдy i <^oc-тaтньo тямущж, щoб нe бopoтиcя з1 змшями, a пepeдбaчaти ïx i дocтaтньo зyxвaлиx, щoб paдiти ним... Tax™ тип людини нeoбxiдний ням для того, щoб гiднo зycтpiти тов1 чacи i бути aдeквaтними нoвoмy cвiтy, який вжe oтoчye няо [9].
Cьoгoднi пoтpiбнa нe гальки зм1ня тpaдицiйниx мeтoдiв i ocвiтнix пiдxoдiв, cкiльки пoбyдoвa нoвoï iдeoлoгiï ocвiтнix пpoцeciв i впpoвaджeння пpинципoвo нoвиx ocвiтнix тexнoлoгiй. Cyчacнi pинкoвi вiднocини вимягя-ють зacтocyвaння iннoвaцiйнoгo типу нявчяння, a тaкoж poзвиткy кoн-цeпцiï бeзпepepвнoï ocвiти. Йдeтьcя пpo фopмyвaння, зя виcлoвoм В. Kpe-мeня, «людини iннoвaцiйнoгo миогення» [7, l6].
Bиcнoвки. Бути кpeaтивним фax1вцeм — цe вимoгa чacy, ocкiльки ня пepeднiй плян у того дiяльнocтi виcтyпae твopчий п^щ дo cпpaви i гу-мянж cтaвлeння дo людeй. Taк пpaцювaти мoжe пpaктичнo кoжeн cтy-дeнт з нopмaльним iнтeлeктoм i щe зя oднieï yмoви — якщo дo ньoгo звepтaтиcь як дo cyб'eктa нaвчaльнoï дiяльнocтi, як дo ocoбиcтocтi, щo пpaгнe дo caмoвизнaчeння i caмopeaлiзaцiï.
Toмy cyчacнi coцiaльнo-eкoнoмiчнi вимoги вимягяють нaвiть вiд ви-пycкникa-бaкaлaвpa (як нaйбiльш мacoвoi кaтeгopii фaxiвцiв) здaтнocтi здiйcнювaти caмocтiйнy пoшyкoвy дмльнють, пpиймaти вiдпoвiдaльнi piшeння, пpoгнoзyвaти ix мoжливi нacлiдки, гoтoвнicть дo cпiвpoбiтниц-твя, виcoкy мoбiльнicть, динaмiзм, кoнcтpyктивнicть. У cyчacниx yмoвax aктyaлiзyeтьcя зявдяння нe cтiльки пiдгoтyвaти cпeцiaлicтiв визнaчeнoi квaлiфiкaцii, cкiльки cфopмyвaти y нм тaкi xapaктepиcтики, як eфeк-тивнють i кpeaтивнicть зacвoeння нoвиx знянь, твopчa aктивнicть y ^ий-нятт piшeнь, шиpoкa пpoгнocтичнa opieнтaцiя тoщo. Умoвoю, якя зaбeз-пeчить poзв'язaння ^ei зaдaчi, e фopмyвaння ^шукав^ здiбнocтeй шля-xoм poзвиткy дocлiдницькoi дiяльнocтi cтyдeнтiв.
Toмy cьoгoднi нaйaктyaльнiшoю пpoблeмoю e гeнepyвaння нoвoi ^^en^i yнiвepcитeтcькoi ocвiти, зoкpeмa i вищoi шкoли взaгaлi. Хлю-чoвoю e пoтpeбa cycпiльcтвa в мaкcимaльнo ocвiчeниx людяx, 6o нинi лишe виcoкoквaлiфiкoвaний фaxiвeць зяпитяний cycпiльcтвoм. Haявнicть диптомя пpo вищу ocвiтy вжe ж гapaнтye пpaцeвлaштyвaння. Лишe бeз-пepepвнe пiдвищeння cвoгo ocвiтньoгo piвня i квaлiфiкaцiйниx мeж e зя-пopyкoю ycnixy.
Лiтepaтypa:
1. Aндpyщeнкo В.П. Цшнюний диcкypc в ocвiтi Z B.П.Aндpyщeнкo ZZ Вищя ocвiтa Укpaiни. — 2008. — № l (28). — C. 5-l8.
2. Aндpyщeнкo В.П. Фiлocoфiя ocвiти «в зaмeжжi зaвтpaшньoгo дня» Z
B.П.Aндpyщeнкo ZZ Фiлocoфiя ocвiти: няук. чacoпиc. — 2008. — № l-2 (7). —
C. 7-l4.
3. Гepшyнcкий Б.C. Филocoфия oбpaзoвaния для XXI вeкa Z Б.C.Гepшyнcкий. — M.: Пд. oбщ. Poccии, 2009. — 508 c.
4. Зaвгopoдня O... Ф^тоф^га ocвiтa як crpaxern ocвiтньoi фiлocoфïi Z O.Д.Зaвгopoдня; ^ Hoвi тexнoлoгïi нaвчaння. — 2003. — № 3. — C. 111—l 16.
5. Klcim M.B. Якюня вищя ocвiтa в cиcтeмi зaгaльнoлюдcькиx цiннocтeй Z M^Ricim; ZZ Maтepiaли Bce^p^^^'i нayкoвoi кoнфepeнщi «Фopмyвaння нaцioнaльниx i зaгaльнoлюдcькиx цiннocтeй в yкpaiнcькoмy cycпiльcтвi»: Збipник cтaтeй [Зя зяг. peд. кянд. ф^л. няук, дoц. O.C. Чepeмcькoi]. — X.: ФOП Лiбypкiнa Л.M., 200б. — C. 39-44.
6. Kpeмeнь В. Людиня i ocвiтa y вимipax eкoнoмiчнoi цивiлiзaцïi Z B.Г.Kpeмeнь; ZZ Ocвiтa. — 200б. — № 45-4б. — C. 4-5.
7. Kpeмeнь В. Ocвiтa в ram^cri cyqarara coцioкyльтypниx змiн Z B.Г.Kpeмeнь; ZZ Фiлocoфiя ocвiти: няук. чacoпиc. — 2008. — № l-2 (7). — C. l5-2l.
8. Kyдpин B. Oбpaзoвaниe в cyдьбax нapoдoв (дидяктикя нoвoгo вpeмeни) Z В. Kyдpин. — [2-e изд. дoпoлн.]. — K.: ПП «Гaммa-Пpинт», 2007. — 2l8 c.
9. Macroy A.Г. Дaльниe пeдeлы чeлoвeчecкoй пcиxiки Z A.Г.Macлoy; [nep. c янгл.]. — CПб.: Eвpoaзия, l997. — 250 c.
АКСЮЛ0Г1ЧН1 РЕФЛЕКСМ В ОСВИНЬОМУ ПРОЦЕС1
10. Молчанова А.О. Аксюлопчна мотивац1я як штегративний аспект сучасно! професшно! освти / А.О.Молчанова, Н.О.Талалуева // Проблеми та перспек-тивии формування нацюнально! гумантарно-техшчно! елти [Текст]: зб. наук. праць [За ред Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського]. — Вип. 18 (22). — Харюв: НТУ«ХП1», 2008. — 400 с.
11. Панарин В.И. Аксиологические аспекты политики в области образования / В.И.Панарин; // Философия образования. — 2007. — № 4. — С. 144-149.
12. Романюк Л.В. Дослвдження цшностей в монторингу якосп вищо! освти: за-соби, технологи та перспективи / Л.В.Романюк // Вища освта Укра!ни . — 2009. — Додаток 4. — Том IV (16). Тематичний випуск «Вища освта Укра!ни в контекст! штеграци до европейського освтнього простору» — С. 440-445.
13. Савелова С.Б. Образование / С.Б Савелова // Новейший философский словарь. — Минск: Изд. В.М. Сакун, 1998. — С. 478.
14. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Г.К.Селев-ко. — Т. 1. — М.: НИИ школьных технологий, 2006. — 826 с.
Павел Давыдов. Образование как личностная (индивидуальная)
ценность.
В статье рассматривается аксиологическая сущность образования. Исследуются вопросы формирования ценностных ориентиров личности во время обучения и воспитания. Анализируются личностные изменения ценностных ориентиров современной молодежи и роль образования в их формировании.
Pavel Davidov. Education as Individual Value.
The article considers the axiological essence of education. The problems of the value guidelines' formation of the personality in the process of education are analyzed. The personal changes of the value guidelines of the modern youth and role of education in their formation is analyzed.
